Образ кота у поетичних творах Інни Доленник

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Образ кота у поетичних творах Інни Доленник

Під стилем поета частіше всього розуміють систему індивідуально поетичних засобів, які він використовує під час змалювання персонажа, події тощо.

Існують різні шляхи аналізу художнього твору: лінгвістичний, стилістичний, компаративний, літературознавчий, які навчають розуміти і відчувати прекрасне, пробуджують дух творчості, розкривають особистість автора та персонажа.

Мета статті - виявити особливості створення художнього образу кота в поетичних творах І. Доленник.

Завдання статті: окреслити значення ролі кота у сучасному розвитку дитини, дослідити образ сучасного всебічно розвиненого кота в літературних творах, виявити в ньому риси національного характеру з позиції ментальності народу.

Актуальність теми статті полягає в науковій цікавості сучасного літературознавства до проявів інтерпретації в творах сучасними дитячими поетами загальновідомих міфологічних образів.

Вивченню образу кота в фольклористиці та літературознавстві присвятили праці такі вчені, як-от: В. Войтови, В. Завадська, Я. Музиченко, В. Рошаль, І. Руснак О. Таланчук, О. Шалак та ін.

Твори української дитячої літератури є найкращим засобом навчання та виховання молодого покоління. Завдяки автору художнього твору дитина (читач) може по-новому уявити або сприйняти улюблений персонаж.

Одним із таких знайомих по колисковим і казкам та близьким і зрозумілим для дитини є образ кота. Загальновідомо, що кіт належить до давніх міфологічних образів, асоціюється в різних народах із різними цінностями, ототожнюються з різними рисами характеру і людськими якостями: добром, злом, світлом, тьмою, мудрістю, хитрістю, кмітливістю, лагідністю. На думку вчених-фольклористів (В. Завадської, Я. Музиченко, О. Таланчук, О. Шалак), інтерес до образу кота у народів світу розпочинається з давніх часів «Японці вважали кота злою істотою, яка володіє надприродною силою. Зате в Китаї, навпаки, вірили, що він здатен проганяти злих духів. Давні єгиптяни вшановували богиню Баст в образі жінки з котячою головою. Атрибутом цієї богині була егіда з головою кішки, їй присвячували кішок, яких вважали священними. За вбивство такої тварини карали на смерть. Кіт був однією з іпостасей бога Ра. В написах на фараонських гробницях Ра названо «котом - месником богів». У «Книзі мертвих» кіт, як одне з утілень цього бога, бореться зі змієм. Можливо, саме звідси й образ кота-змієборця, який часто побутує у східнослов'янських казках» [10, с. 259].

В українському фольклорі кіт є найпопулярнішим образом. Він наявний у колискових, де «головним персонажем є котик - сіренький, біленький, волохатий, мурий. Це не випадково, адже з ним маленька дитина знайомиться у перші роки свого життя. В уяві дітлахів він лагідний, м'якенький, радо відповідає на пестощі, неагресивний, терпляче переносить вияви надмірної дитячої уваги [8, с. 229].

Популярність образу котика в колискових зумовлена і давнім звичаєм ритуального вкладання дитини в колиску на третій день після народження. Кота впускали першим не тільки в нову хату, а й клали у колиску, колисали, примовляючи: «Як на кота муркота - на дитину дрімота» [8, с. 229]. Потім його забирали звідти, вкладали в колиску немовля і співали йому заспокійливу пісеньку. Уважалося, що це наділяло дитя спокійною вдачею, приносило йому солодкий сон. Не випадково у народі на позначення колискової іноді використовують вислів «співати кота».

Початок колисанки - звичне звертання до котика і висловлення зрозумілих прохань: Ой ти, котку, ой ти сірий! [8, с. 229]. Наприклад: «Коту сірий, коту білий, // Не ходи по хаті, // Не цокоти чобітками // Й не збуди дитини» [3, с. 48]. Зустрічається цей персонаж і в народних казках («Пан Коцький», «Кіт і пес» [11, с. 58, 92]), і в загадках («У нашої бабусі сидить дід у кожусі, Проти печі гріється, без води умивається», «Тріщі виочило, шкіри визубило, вертом хвостить» [5, с. 48]), і в інших жанрах - прислів'ях, приказках, лічилках, скоромовках.

Кіт-персонаж присутній також і у художніх творах (О. Довженко «Зачарована Десна», М. Булгаков «Майстер і Маргарита» та інші). Не залишається поза увагою найрізноманітніші модифікації котячих історій і у сучасних письменників Криворіжжя (Любові Баранової, Тетяни Мішеніної, Наталки Плакущої, Олексія Старікова, Валентини Шрамко).

Цікавою книжкою про кота, на наш погляд, є збірка поетичних творів криворізької поетеси Інни Доленник «Байки про Руда».

Рукописна збірка Інни Доленник (на сьогодні вона наявна тільки у рукописі) цілком пов'язана з образом домашнього улюбленця, кота. Поетеса підкреслює любовь малечі до кота: «Мама, тато, я - нас троє, // Та у хаті, як в борні: // Казна-що кіт Баксик творить, // Йому можна, мені - ні» [6].

Кіт у збірці постає всебічно розвиненою особистістю, активним, життєрадісним, який опановує певні сучасні професії: перукар у вірші «Кіт-перукар», «Руд - заможний // Майстер ножиць, // Фена й гребінця, // Тож наш котик // Не муркотик - // Диво - модельєр! // Зачіски його і стрижки // Кращі, ніж в кіно і книжках. // Гарні всі тепер!» [6]; хореограф у вірші «Танці з зірками»: «Руд не нудьгував ніколи, // Танцювати мріяв. // Власну танцювальну школу // На даху відкрив він. // Вчить з партнеркою з Одеси // Вальси і фокстроти» [6] та ін.

Ці вірші допомагають уявити читачеві котика у різних сферах діяльності, його захопленість певними професіями, ознайомлення з конкретними знаряддями праці (фен, молоток, надфіль), що дає можливість виокремити його як професіонала, веселого, спритного, майстра своєї справи. Використовуючи професійну лексику (модельєр, танцюрист, стрижка, види танців (вальс, фокстрот, танго, румба, сальса), кутюр'є, рибалка), авторка має за мету поповнити словниковий запас сучасних дітей не тільки українською лексикою, а й ознайомити зі словами іншомовного походження.

Кіт у поетеси цілком персоніфікований: він не тільки вміє говорити, співати, танцювати, працювати, думати, розважатися, але і має свій настрій (сумує, стогне, веселиться), та деякі риси характеру (швидкість, сила). Наприклад: «Був уважний, спритний, вправний» («Кішки-мишки») [6]; «Кошенятам, їхнім мамам, // Рідним і близьким // Шиє Руд: спідницю - Мані, // Бабцям - фартушки. // Швидко, вправно шиє Рудик. // «Голка золота», - // Величають мудрі люди // Здібного кота. // Від машинки не відходить // Виконавець мрій. // Руд - законодавець моди, // Й сам слугує їй. // Про концепції колекцій // Знають геть усі. // Шиє й віддає за безцінь // Плаття для весіль… // Блузи, майки, брюки, шорти, // Бальних суконь шовк… // Рудик зранку на роботі - // Значить, буде толк. // А краса - страшенна сила, // Кажуть у кіно. // Але одяг ми носили // За-до-во-ле-но!» («Кутюр'є») [6].

У вірші «Рибаки и рибка» наш улюблений персонаж постає перед дитячою аудиторією шанувальником природи і завзятим рибалкою. Це його стихія: «День проводить на природі // І щасливий тим» [6]. Цей вірш, перш за все, змальовує процес рибалки, який буде дуже цікавий маленьким читачам, хлопчакам, тому, що кожний хлопчик мріє хоча б раз сходити з дідусем чи з батьком на рибалку. І авторка збірки знайомить дітей із знаряддями, які використовуються під час рибалки: «Рудик і рибальське щастя - // Тема на вустах. // Є прекрасні вудки й снасті // В нашого кота. // Он виблискує на сонці // На блешні гачок, // У бляшанці на віконці - // Свіжий черв'ячок. // Ловля риби - просте вміння, // Тільки є «але»: // Що не має кіт терпіння, // То для справи зле» [6].

Інтерпретація сучасної телепередачі «Х-Фактор» змальована у одноіменному вірші, де кіт проявляє свій талант співця [10].

Читаючи вірш «Майстер золоті руки», діти поповнюють свій лексичний запас словами із професійної лексики (розетки, викрутка, обценьки, надфіль, молоток) та отримують певні знання про робітничу професію, розуміють важливість таких рис, як наполегливість і старанність: «Золоті у Руда лапи, // Лагодить усе: // Від розеток до канапи, - // Хто що принесе. // Ні розваг, ані розради, // Клич його, не клич… // Лагодить оті приладдя // Поспіль день і ніч. // Вдячні друзі та сусіди // Бачать працю ту: // Всі до нього йдуть і їдуть, // Їдуть і ідуть! // А у свято після буднів // Ти врахуй момент: // Кращий подарунок Руду - // Точний інструмент: // Викрутка або обценьки, // Надфіль, молоток… // Він зрадіє, наче ненька, // Що стріча діток. // Мислю так: уже недовго - // 1 настане час, // Як не лишиться нічого // Зламаного в нас. // Оголошень на спорудах // Безліч від котів. // Дам об'яву й я про Руда - // Лапи золоті… [6]. Таким працьовитим персонажем захоплюється кожний, хто читає цей вірш.

У вірші «Територіальне питання» авторка змальовує кота Руда професіональним юристом, який володіє сучасною професійною лексикою (підписали меморандум, гарант, договір, претензії), що допомагає маленьким читачам бути всебічно розвиненими.

Інна Доленник протягом всієї збірки створює кота - професіонала, удосконалюючи його здібності вчинками, діями, розумом.

У віршах «Бокс» і «Воротар» зображено кота Руда, який захоплюється різними видами спорту. Кожна маленька дитина повинна приділяти увагу улюбленому виду спорта для того, щоб гарно розвиватися, бути здоровою і вміти себе захистити. І. Доленник модифікувала котячу історію: «Здумав іменинник: час // Стати футболістом, // Вірнопідданим м'яча // У спортивнім дійстві. // Геть захоплення старе - // Співи й обертони… // Стане він воротарем - // Зіркою району! // Б'є по м'ячику хвостом // 1 згрібає в лапи… // Гру призначили гуртом - // 1 гравці, й фанати. // Буде цікавезний матч! // Переможцям - слава! // Головні в футболі - м'яч // Й воротар управний» («Воротар») [6]. Кіт Руд віддає перевагу хлопчачому виду спорту - боксу: «Він - залізний кулачок, // Поясок - тугіше. // Б'ється Рудик, як Кличко, // 1 - їй-бо - не гірше» («Бокс») [6]. Так уявляє цей вид спорту наш герой.

Сучасне життя не можливе без засобів спілкування (інтерету, мобілки, СМС). Наш рижий кіт не є виключенням. У нього є друзі, кохана кішечка, з якою він обов'язково повинен підтримувати зв'язки.

Поняття «дружба» авторка зашифрувала в акровірші, таким чином знайомлячи своїх читачів із жанром «акровірш», і визначаючи найважливіші ознаки дружби:

Держать за друга кулачки,

Растить из зернышек колосся…

Узнать о дружбе очень просто -

Жизнь дарит знаки и значки.

Без друга Диснейленд мне скушен,

А ты сумел бы жить без дружбы? [6]

поезія кіт доленник вірш

Руд постає перед маленькими читачами у ролі ввічливого громадянина, авторитетного вчителя, який вміє правильно говорити і розуміє важливість слова: «Просять Руда кошенята // (Він для них - авторитет) // Розтлумачити поняття. // Етика - важкий предмет // . Обійняв Руд кошеняток // 1 неспішно мовить їм: // - Є слова - їх небагато - // 1 насправді чарівні… // Звісно, вивчити нескладно, // Тільки є одне «але»: // Перш, ніж слово промовляти, // Майте серденько незле. // Щирі «дякую» й «будь ласка» // Справжні створюють дива: // У реальності - не в казці // Квітка щастя ожива. // Ваші щирі «добрий ранок», // «До побачення», «пробач» - // Це веселковий серпанок, // Запорука всіх удач» [6]. А також доброзичливого та дбайливого вихователя: «Колисав наш Рудик діток, // Милих кошенят. // Залишила їх сусідка // Десь хвилин на п'ять // Ось і вушка, як антени, // Йочі - зірочки… // Слухає малеча чемно // Дивні казочки, // Кошенята мирно спали. // Рудик - молодець!» [10]. Кіт Руд - вдумливий та уважний читач: «Рудик наш читає книжку. // Гострий в ній сюжет! // Він у тексті - від манишки // До підошв штиблет» («Читач») [6].

Отже, проаналізувавши рукописну дитячу збірку «Байки про Руда» криворізької поетеси Інни Доленник, зазначимо, що найвідоміший представник домашнього побуту, кіт, у її збірці представлений по-сучасному. Авторка виокремлює певні риси характеру: веселий, життєрадісний, наполегливий, працьовитий, розумний, ввічливий, вихований. Він обізнаний, любить багато читати, знайомий із багатьма професіями і вміло володіє ними. Кіт Руд - спортсмен, який знайомий із різними видами спорту. Він вміє грамотно говорити, має багатий лексичний запас (професійні, наукові, розмовні, побутові, загальновживані слова), виховує і вчить кошенят. Таким чином, Інна Доленник змалювала свого персонажа (кота) простою, доступною для дітей лексикою і зробила його позитивним прикладом для підростаючого покоління, зразком для формування сучасної молодої особистості.

Список використаної літератури

1. Войтович В. Українська міфологія / В. Войтович. - Київ: Либідь, 2002. -

644 с.; Voitovych V. Ukrainska mifolohiia. / V. Voitovych - Kyiv: Lybid, 200, 2002. - 644 s.

2. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору: моногр. / В. Давидюк. - 3-тє вид., доп. і перероб. - Луцьк: Волинська книга, 2007. - 324 с.; Davydiuk V. Pervisna mifolohiia ukrainskoho folklore: monohr. / V. Davydiuk. - 3-tie vyd., dop. i pererob. - Lutsk: Volynska knyha, 2007. - 324 s.

3. Дитячий фольклор / упоряд. і передм. Г.В. Довженок. - Київ: Дніпро, 1986. - 304 с.; Dytiachyi folklor / uporiad. i peredm. H.V. Dovzhenok. - Kyiv: Dnipro, 1986. - 304 s.

4. Костомаров М. Слов'янська міфологія / М. Костомаров; упоряд., приміт.

І. Бетко, А. Полатай; вступ. ст. М. Яценка. - Київ: Либідь, 1994. - 384 с.;

Kostomarov M. Slovianska mifolohiia / M. Kostomarov; uporiad., prymit. I. Betko, A. Polatai; vstup. st. M. Yatsenka. - Kyiv: Lybid, 1994. - 384 s.

5. Народні загадки / упоряд., передм. М.К. Дмитренка. - Київ: ред. часопису «Народознавство», 2003. - 128 с. - (Серія «Народна творчість»); Narodni zahadky / uporiad., peredm. M.K. Dmytrenka. - Kyiv: red. chasopysu «Narodoznavstvo», 2003.128 s. - (Seriia «Narodna tvorchist»).

6. Особистий архів І. Доленик, рукопис «Байки про Руда; Osobystyi arkhiv I. Dolenyk, rukopys «Baiky pro Ruda».

7. Полная энциклопедия символов / сост. В.М. Рошаль. - Москва: Изд-во Эксмо; Санкт-Петербург: Сова, 2003. - 528 с.; Polnaya entsiklopediya simvolov / sost. V.M. Roshal. - Moskva: Izd-vo Eksmo; Sankt-Peterburg: Sova, 2003. - 528 s.

8. Руснак І.Є. Український фольклор: навч. посіб. / І.Є. Руснак. - Київ: Академія, 2010. - 304 с. - (Серія «Альма-матер»); Rusnak I. Ye. Ukrainskyi folklor: navch. posib. / I. Ye. Rusnak. - Kyiv: Akademiia, 2010. - 304 s. - (Seriia «Alma-mater»)

9. Символ: Культурологічний альманах. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2017. - Вип. 5. - 272 с.; Symvol: Kulturolohichnyi almanakh. - Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim, 2017. - Vyp. 5. - 272 s.

10. 100 найвідоміших образів української міфології / В. Завадська та ін. - Київ: Орфей, 2002. - 448 с.; 100 naividomishykh obraziv ukrainskoi mifolohii / V. Zavadska ta in. - Kyiv: Orfei, 2002. - 448 s.

11. Українські народні казки: для мол. шк. віку. - Київ: Веселка, 1991. - 367 с.; Ukrainski narodni kazky: dlia mol. shk. viku. - Kyiv: Veselka, 1991. - 367 s.

12. Філоненко С.О. Усна народна творчість: навч. пос. / С. Філоненко. - Київ: Центр учбової літератури, 2008. - 416 с.; Filonenko S.O. Usna narodna tvorchist: navch.pos. / S. Filonenko. - Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2008. - 416 s.

Размещено на Allbest.ru