Роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай"
Вивчення української історії XVII ст. з її трагічною героїкою. Характеристика народних типів, узятих із різних "поверхів" життя. Осмилення минулого через образи козаків, Б. Хмельницького, Марусі. Роздум про місію митця та його слова в людському житті.
| Рубрика | Литература |
| Вид | конспект урока |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2018 |
| Размер файла | 51,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Размещено на http://www.Allbest.ru/
с. Самари-Оріхові Ратнівського району
НВК «ЗОШ І--III ст. -- дитячий садок»
Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»
Конспект уроку, 11 клас
Т.І. Октисюк, учитель
української мови та літератури
Анотація
Проводячи урок літератури разом із учителем історії, досягається ефект глибшого розкриття теми.
Ключові слова: Визвольна війна, магнат, козак, пісня, історія.
Oktysiuk T.I. Lina Kostenko's Novel in Verse „Marusia Churai”
The effect of deeper disclosure of the topic is achieved by conducting literature lesson together with a teacher of history.
Key words: liberation war, tycoon, Cossack, song, history.
Щорічно готуючи одинадцятикласників до ЗНО, зрозуміла, що є твори, на зміст яких необхідно звертати особливу увагу: знання критичного і фактичного матеріалу, роботу з текстом. До таких належить роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» - твір складний як за композицією, так і системою образів. Учням важко самостійно оцінити образи Пушкаря, Наливайка (йому в романі відведено вісім рядків), Івана іскри, розібратися в перипетіях Визвольної війни. Щоб допомогти їм зрозуміти прочитане, проводжу урок, на якому досліджуємо історичні події і героїв тієї епохи й відображення їх у романі Ліни Костенко.
Мета: формувати навички та вміння аналізувати роман у віршах, розкрити проблематику твору; означити рамки історичної правди та художнього вимислу у творі; виховувати старшокласників у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати високі моральні якості на прикладі героїв роману.
Очікувані результати: учні знають зміст твору письменниці, виділяють ключові епізоди, вміють їх коментувати; визначають особливості сюжету й композиції, риси індивідуального стилю.
Тип уроку: інтегрований (українська література - історія) за технологією проблемного навчання.
Обладнання: портрет поетеси, роман «Маруся Чурай», записи пісень «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», епіграф до уроку, презентація.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
Психологічне налаштування на урок.
Звучить запис пісні «Засвіт встали козаченьки».
- Який настрій пісні? Які бажання вона викликала?
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Бесіда. Кого вважають автором цієї пісні? Хто з письменників писав про цю народну піснетворку? (Г. Квітка-Основ'яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський, Л. Костенко). Чи сподобався роман Ліни Костенко? Які моменти найбільше вразили?
III. Оголошення теми, завдань уроку. (Тему читають із презентації, учні записують у зошити).
Завдання уроку:
- скласти паспорт твору;
- розкрити проблематику твору;
- знайти відповідь на проблемне питання: рамки історичної правди та художнього вимислу в романі;
- вчитись коментувати історичні події, проводити паралелі з сучасністю.
Епіграф уроку: «''Маруся Чурай” Ліни Костенко ... історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія». М. Слабошпицький.
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1. Слово вчителя
Три століття віддаляють Марусю Чурай від Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні жінки, ці беззахисні й беззбройні пророки нашого багатостраждального народу, слово яких було «духовним мечем». І ось ожила легендарна дівчина на сторінках історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Василівни Костенко, який побачив світ у 1979 р.
Вихід цього твору став справжньою подією в нашій літературі. Люди, які двох слів не могли зв'язати рідною мовою - нещасні жертви свого часу - шукали, читали й перечитували «Марусю Чурай». Приміром, у далекому Казахстані українці від руки переписували роман. Розсипаний набір книжки розкотився, як добірне невмируще зерно по всій Україні й дав свої сходи.
У чому ж сила цього твору? Яка причина його незвичайної популярності? Зі сторінок роману постала неприкрашена історія нашого народу.
Нашу пам'ять про те, хто ми, чиї діти, витравлювали, випалювали, відбивали немилосердно... Але вона - живе. Хто порахує всіх спраглих, що припадали й припадають до «Марусі Чурай», як до життєдайного джерела? Адже така потреба зумовлена надзавданням, що постало перед нашим суспільством: духовне відродження нації як єдиний порятунок від морального й фізичного вимирання. «''Маруся Чурай” Ліни Костенко - це не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це - історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія», - писав М. Слабошпицький.
2. Складання паспорта твору (пояснення вчителя з елементами бесіди).
Рік виходу. (1979)
Стиль: (романтизм). Визначте ознаки його у творі. (Осмилення минулого через образи козаків Леська Черкеса, запорожця, Івана іскри; діють незвичайні герої у незвичайних обставинах, яскраво виражений потяг до ідеалу - образи Б. Хмельницького, Марусі, дяка; кохання Марусі та Гриця).
Жанр: (історичний роман у віршах). Хто написав перший український історичний роман у віршах? Назвіть твір. (Т. Шевченко «Гайдамаки»), Що між цими творами спільного? (історична тематика, боротьба українського народу проти польської шляхти, кохання Оксани та Яреми, Марусі та Гриця образи ватажків - Залізняка, Гонти, Хмельницького). Наведіть приклад роману у віршах із зарубіжної літератури (О. Пушкін «Євгеній Онегін»),
Тема роману: українська історія з її трагічною героїкою; характеристика колоритних народних типів, узятих із різних «поверхів» українського життя XVII ст.; кохання дівчини-козачки і козацького хорунжого; сповнений пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом і в українській долі - зокрема.
Ідея: незнищенність українського народу, глибока віра у його духовну силу і могутність.
Головна думка: наша історія - важка і трагічна, але ми маємо її знати, щоб не повторити помилок минулого.
Герої: Маруся, Грицько Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, Бобренчиха, Ганна Чурай, дяк.
Проблематика: патріотизм і споживацькі інтереси; вірність і зрада; митець і суспільство; пісня і народ.
Композиція: роман складається з дев'яти розділів, різних за обсягом.
1 розділ «Якби знайшлась неопалима книга»
2 розділ «Полтавський полк виходить на зорі»
3 розділ «Сповідь»
4 розділ «Гінець до гетьмана»
5 розділ «Страта»
6 розділ «Проща»
7 розділ «Дідова балка»
8 розділ «Облога Полтави»
9 розділ «Весна, і смерть, і світле Воскресіння»
Сюжет має дві лінії - особисту й історичну, що тісно переплітаються
Історична: зображення Національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти
Особиста: кохання Марусі та Гриця, смерть Гриця, суд над Марусею, проща, хвороба дівчини
Учитель. Щоб робота на уроці була більш ефективною, учні класу об'єдналися в такі групи: фольклористи, історики, літературознавці, оратори.
Роботу над змістом твору розпочнуть фольклористи
Фольклорна основа роману. В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу. (Звучить запис пісні «Ой не ходи, Грицю»)
Вчитель. Ми підійшли до найважливішої частини уроку. Ми проведемо дослідження історичних даних та тексту твору.
Для цього зробіть у зошитах таблицю. У перший стовпчик запишете історичні події, у другий - ті, які є художнім вимислом авторки.
(Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, а саме битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявою, Зборовом, Берестечком).
Нагадаєте їх із учителем історії.
Вчитель історії
Вчитель літератури. Як ці події згадуються в романі?
Робота з текстом. Літературознавці
Козак Бобренко, на ім'я Григорій, єдиний син достойної вдови, котора зараз у такому горі, що не схилить не можна голови, - чотири годи бувши у походах, ні в чім нагани жодної не мав.
Був на Пиляві, і на Жовтих Водах,
і скрізь, де полк Полтавський воював.
Під Берестечком бився ти сміливо.
Під Зборовом також і над Пилявою
своє ім'я ти не покрив неславою.
Вчитель літератури. Отже, Гриць Бобренко брав участь у цих битвах і показав себе як мужній воїн. Він був упевнений, що після побаченого і пережитого став духовно сильною людиною.
В розділі «Проща» розповідається про те, як литовський князь Януш Радзивілл увійшов у Київ і наскільки зруйнував його. Зачитаймо відповідні місця із роману.
Літературознавці
Я озирнулась. Я не скам'яніла.
Я не дала пролитися сльозам.
Отак пройшло тут військо Радзивілла!
- В руїни вулиць заточився храм.
Дзвіниця - мертва. Обгоріли крони.
І все німе - і гори, і Поділ.
В Литву до себе вивіз наші дзвони
литовський гетьман Януш Радзивілл.
Покинуті, попалені, похмурні
стоять двори, базари, винокурні.
Сади стоять, примерлі од пожежі.
Людей немає. Коні не іржуть.
Лиш на валах необгорілі вежі
стирчать у небо. Попіл стережуть.
Оце мій Київ, це моя вітчизна.
Залиті кров'ю київські вали.
Ой люди, люди, Божа подобизна,
до чого ж ви цю землю довели?!
Чи це правда?
Пояснення вчителя історії. Справді, після невдалої для козаків битви під Берестечком Януш Радзивілл підійшов до Києва і, пообіцявши зберегти його і життя киян, вступив у місто. Князь не дотримав свого слова. Київ було спалено.
Вчитель літератури. Чи могла справді Маруся бачити ці картини?
Учні. Очевидно, що так, якщо вона була на прощі 1652 року. (Роблять записи у таблицю).
Вчитель літератури. Якщо йти за подіями роману, то 1652 - на початку 1653 рр. польські війська взяли в облогу Полтаву. Звернімося до сторінок роману.
Літературознавці
Вороже військо ломиться у брами.
Глухі ворота. І мовчать вали.
Стоїть обоз по груди у заметах.
Вже встигли сани льодом обрости.
Терпи, Полтаво. Помолись за мертвих,
- передні коні в'їхали в хрести!
Чи справді це так було?
Вчитель історії. Історія не знає такої облоги. Очевидно, це художній вимисел Ліни Костенко. Хоч угода, згадувана у творі, була укладена 1650 року, однак вона була зірвана поляками під час битви під Берестечком. Ліна Костенко взяла за основу облогу Полтави 1658 року, коли війська Івана Виговського і татар оточили місто. Мартин Пушкар тоді виступав в опозиції до гетьмана. Вирішальний бій відбувся 1 червня 1658 року і в ньому перемогу здобули захисники Полтави. Однак вони не змогли її закріпити. У результаті місто було спалене, жителів віддали як ясир татарам, козаків стратили.
Вчитель літератури. Чи не нагадує ця облога сучасних подій на Донбасі?
Мозковий штурм: Знайти спільне в подіях Національно-визвольної війни і сучасних подіях на Донбасі.
(Орієнтовні відповіді: угода 1650 р. і Мінські угоди; війська готові кожної хвилини рушити проти ворога; війна іде між братніми народами, які б мали жити у мирі та злагоді; українці не одностайні).
Вчитель літератури
Назвіть історичні постаті, які згадуються у творі. (Мартин Пушкар, Северин Наливайко, Богдан Хмельницький, Яків Остряниця, Іван Іскра, Ярема Вишневецький).
Розкажіть про Мартина Пушкаря.
Презентація образу школяра-історика від імені полтавчанина - сучасника Мартина.
Мартин Іванович Пушкар - видатний полководець часів Хмельниччини, був полковником полтавським, один з тих, хто заснував Хрестоздвиженський монастир, сильний духом чоловік, заможний. Не сприйняв обрання на гетьманство Івана Виговського, відкрито виступив проти нього у 1657-1658 рр. Походив із любецької шляхти - родину Пушкарів-Ресинських було введено в стан шляхетства за часів Сигізмунда II Августа. До 1648 року Пушкар перебував на Запорожжі. У реєстрі 1649 року під іменем Мартин Пушкаренко записаний полковником полтавським і згадується в поході 1649 року до Збаража. Взяв участь у поході 1650 року на Ясси, 1651 року Дем'яна Лисовця до Кам'янця та Берестечка, у березні на чолі козацьких полків прийшов на допомогу Іванові Богуну, який обороняв Вінницю, брав участь у Білоцерківській виправі, поході 1652 року до Кам'янця, 1653 року до Бедрихова Городка і до Жванця, у Брацлавській битві 1654 року та поході 1655 року до Охматова. Учасник Охматівської битви 1655 року, у якій очолював передовий полк, котрий першим зійшовся у бої з наступаючими частинами польського війська. За життя гетьмана Богдана Хмельницького Мартин Пушкар взяв також участь у поході 1655 року до Львова та у поході 1657 року Юрія Хмельницького до Наливайкового Броду. Це був досвідчений полководець, за яким сміливо йшли тисячі, якому вірили, до думок якого прислухалися. Це була людина заможна, впливова, розсудлива. український героїка козак маруся хмельницький
У грудні 1657-го царем підписано наказову грамоту про підкорення Мартина Пушкаря Виговському. У січні Пушкар видав маніфест супроти того, наприкінці місяця сповіщаючи Діонисія Балабана про незгоду «черні» з обранням Виговського гетьманом. Тоді ж розпочалась облога Полтави. Першісутички закінчилися перемогою більш досвідченого полтавського полковника, та 1 червня 1658 року під Полтавою військо Виговського разом із союзними силами кримського хана на чолі з Карач-Беєм, розгромило сили Пушкаря. Сам бунтівний полковник загинув у бою. Його голову на списі принесли Виговському.
Вчитель літератури
Як змальовує полковника Л. Костенко?
Літературознавці
І встав Пушкар. Обвів людей очима.
Хустки, очіпки, свитки, жупани.
І голова у нього над плечима
була, як вежа, в шапці сивини.
Ще не старий. І славу мав, і силу.
(Про нього потім думу іскпадуть.
Мине сім літ - і голову сю сиву
Виговському на списі подадуть).
Складімо сенкан про цю видатну людину
Мартин Пушкар Розумний, відданий.
Воював, перемагав, захоплював.
За здобутком завжди втрата простує. Сильна Людина.
Вчитель літератури
Чи правдиво Л. Костенко відобразила ці події? (Учні роблять записи у таблицю).
Який урок із цього випадку ми як нащадки маємо взяти? (Серед українців завжди були сильні, вольові люди. Як шкода, що іноді вони гинуть у міжусобицях. Щоб утвердити велику справу самостійної держави, українці мають думати і діяти одностайно).
З яким твором можна провести паралель? («Подвійне коло» Ю. Яновського). Що у подіях цих творів спільне? (Брати вбивають один одного, а від цього страждає родина, мати Україна).
Вчитель літератури
У романі коротко згадуються гетьмани Остряниця і Наливайко.
Вчитель історії
Яків Острянин - український воєначальник. Він сам про себе розповість.
Презентація постаті Якова Острянина учнем-істориком в образі цього історичного героя
Я - військовий діяч, козацький отаман, один з керівників козацького повстання 1638 року. Народився в Острі на Чернігівщині в козацькій родині. Вперше про мене згадують у документах під 1633 роком як про полковника реєстрових козаків війська Речі Посполитої в ході Смоленської війни. Після придушення військами Речі Посполитої повстання Павлюка 1637 року я поїхав на Запорозьку Січ, де на початку 1638 року був обраний гетьманом нереєстрового козацтва. Навесні 1638 року став на чолі козацького повстання. Після поразки у червні 1638 року під Жовнином відступив на Слобідську Україну, де з дозволу московського уряду оселився в Чугуївському городищі. Брав участь у боротьбі проти нападів татар. Убили мене рядові козаки під час заворушення проти старшини. Помер 6 травня 1641 р. Я батько Івана Іскри.
Презентація постаті Івана Іскри учнем-істориком в образі цього героя
Після загибелі батька 1641 р. з дозволу польських властей я оселився під Полтавою у слобідці, яку пізніше назвали Іскрівкою. Займався торгівлею. За протекцією Мартина Пушкаря дістав посаду полтавського сотника.
У «Реєстрі всього Війська Запорозького» 1649 р. під іменем Іскренко записаний серед старшин Полтавського полку, був першим полтавським полковником на початок Хмельниччини.
На початку 1658 року очолив повстання дейнеків, а згодом приєднався до повстання Пушкаря і Барабаша 1657-1658 рр. їздив із доносами на Івана Виговського до Москви. Наприкінці 1658 року взяв участь у повстанні, яке за допомогою московських воєвод організував Іван Безпалий. Чесно кажучи, сам намагався захопити гетьманську булаву. Загинув у бою проти гетьманських військ.
Учитель літератури
Яким зображає Ліна Костенко цього героя? Нам допоможуть літературознавці.
Літературознавці
Підвівся Іскра, полковий обозний,
син Остряниці Якова, Іван.
Загине теж, в бою заживши слави,
в недовгім часі після Пушкаря,
вертаючи до попелу Полтави
з посольства до московського царя.
Вчитель літератури. Що ви запишете у таблицю? (Життя і смерть Івана Іскри подано згідно з історичними свідченнями).
Презентація постаті Северина Наливайка учнем-істориком в образі цього героя.
Я народився 1560 року в м. Гусятині. Батько - кушнір, був «завзятим українцем». Його до смерті замордували слуги польського магната О. Калиновського. Тоді наша родина переїхала до Острога, бо старший брат був ректором в Острозькій академії, тому ми мали засоби до існування. Там же, в Острозі, здобував освіту. Юнацькі роки провів на Запоріжжі. Пізніше служив сотником надвірної корогви князя К. Острозького.
У 1594-1595 роках на чолі козацького загону разом із гетьманом Г. Лободою здійснив кілька успішних походів до Молдавії та проти турків. Після походу восени 1595 року в Угорщину почав організовувати визвольне повстання проти Речі Посполитої. На початку 1596 року об'єднав свої сили із загонами Г. Лободи й М. Шаули. 24 березня 1596 року під Білою Церквою ми завдали поразки ворожому авангарду, а в бою біля урочища Гострий Камінь обидві сторони зазнали серйозних втрат. Тут замість важкопораненого Шаули мене обрали гетьманом. Протягом року мені вдавалось утримувати під козацьким контролем значну частину України та Білорусі.
Завершенню козацького повстання передувала жорстока, кровопролитна битва. Довідавшись про наближення головних сил ворога, 12 000 козаків і членів їх сімей почали відступ на схід. В урочищі Солониця біля Лубен ми були оточені армією С. Жолкєвського й через два тижні капітулювали. Разом із кількома значними старшинами був виданий полякам і після жорстоких тортур страчений 11 березня 1597 року у Варшаві.
Вчитель літератури
Наші фольклористи розшукали цікавий матеріал про цього народного героя.
Фольклористи
Є свідчення, що Северина «вінчали» розпеченою залізною короною і посадили на мідну кобилу, наповнену розжареним вугіллям. Інші джерела стверджують, що лідера українських повстанців спалили живцем у череві мідного бика. За офіційною версією його четвертували. Але безперечне єдине: стійкість і мужність козацький отаман зберіг до останнього подиху...
Вчитель літератури. Що в романі сказано про страту Наливайка?
Робота з текстом
Літературознавці
Он бачиш, хрест, і та пташина зграйка,
і та вже річка висохла на чверть,
- оце отут скрутили Наливайка
і віддали на мученицьку смерть.
Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику!
Вчитель літератури
То розповідь про смерть Наливайка є правдою чи вимислом? (Ліна Костенко, очевидно, спиралася на народну версію смерті Наливайка).
Що об'єднує цих трьох героїв, визначимо методом гранування
У розділі «Проща» сказано, що Маруся йде до Києва понад столицею Яреми Вишневецького Лубни
Літературознавці
А он уже й видніє з далини
столиця Вишневецького - Лубни.
Там жив Ярема, син Раїни,
страшний руйнатор України
Учитель літератури. Композиційне конструювання
У тексті двічі згадується ім'я Раїни, яка сумує і плаче на руїнах замку. Хто ця жінка? (Мати Яреми).
Чому вона плаче? (Зруйноване місто її сина, спалений його замок, її син не виправдав її сподівань, став ворогом православ 'я і рідного народу).
Хто ж такий той Ярема?
Маємо пам'ятати, що за кожну справу несемо відповідальність не тільки перед державою, але й перед Богом. Ярема дуже хотів стати королем, а помер у злиднях. Його син став королем, але був убитий своїми підданими. На його похороні було розламано герб Вишневецьких - на знак того, що історія цього роду закінчилась.
Хто був прадідом Яреми? (Байда Вишневецький). Його ми знаємо як першого отамана Запорозької Січі, як захисника православної віри, як людину, яка є прикладом мужності та стійкості. Чи думав він, що його нащадок так принизить славний рід Вишневецьких?
Учитель літератури
Історія Яреми - це правда чи вимисел? (Учні висловлюють свої думки, роблять записи у таблицю).
- Як ви думаєте, у чому головна проблема українців?
Орієнтовна відповідь ораторів. (Ми вважаємо, що відповідь на це питання дав Улас Самчук у статті «Нарід чи чернь». Вся біда українців у тому, що у нас немає національної гідності, не сформована національна свідомість. Українці - нація денаціоналізована. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером. Українець легко пристає до чужого берега і шукає на ньому щастя. Бо ж колесо історії, напевно, назавжди повернулось би ще тоді, якби Ярема став служити українській ідеї, своєму народові. Освічений і досвідчений воєначальник, ставши на чолі повстанців, міг здобути перемогу над шляхтою, однак служив ворогам).
Хто з письменників ще змалював князювання Яреми Вишневецького? (І. Нечуй-Левицький у повісті «Князь Єремія Вишневецький»), Чи відрізняється образ Єремії у Л. Костенко й І. Нечуя-Левицького? (Ні, в обох творах ми бачимо його як людину горду, жорстоку, зверхню, справжнього ката рідного народу).
Вчитель літератури
Неможливо оминути постаті Богдана Хмельницького. Поки ми знайомимося з історичними даними, оратори підготують лист від вас, учнів, до цього полководця.
Вчитель історії
Учитель літератури
В якому розділі роману згадується ця історична постать? («Гінець до гетьмана»). Яким зображений гетьман у романі? (Робота з текстом).
Літературознавці
Прочитати указ гетьмана.
Літературознавці
Як цей указ характеризує Хмельницького? (Він розуміє значення пісні в житті українського народу, цінує тих, хто віддали життя за його свободу, переймається долею кожної людини, забороняє самочинно присуджувати людей до страти).
Вчитель літератури
Які свідчення ви запишете у таблицю? (Учні заповнюють таблицю).
Оратори підготували лист до гетьмана
Шановний гетьмане, вождю всіх козаків запорозьких!
Звертаються до Вас учні 11 класу НВК с. Самари- Оріхові.
Ми, Ваші нащадки з XXI століття, захоплюємось красою Вашого героїзму і величчю подвигу. Ми готові йти за Вами як легендарним воїном і патріотом. Розуміємо, що ніхто, як Ви, не зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення і думи. Горді з того, що тоді, у XVII столітті, Ви доводили царям і послам королів, що наш народ волелюбний і завжди готовий умерти до єдиного за свою волю.
Ви - взірець і запалюючий приклад самовідданого служіння Батьківщині, мужності й відчайдушності у її захисті. Ваша постать невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості, адже з Вами пов'язане становлення української держави, формування української нації.
Ми обіцяємо стати гідними громадянами і патріотами України, здатними цінувати історичну і культурну спадщину нашого народу, які володіють уміннями оцінювати обставини, аналізувати ставлення до себе і до нашої держави; бачити та розуміти переваги і недоліки, робити висновки на користь служіння народу.
Вчитель літератури
Завершити розгляд історичної лінії роману хотілося б словами, які Л. Костенко вклала у вуста дяка:
Історії ж бо пишуть на столі,
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,
Дорогою до Києва з Лубен.
Поясніть, чому автор так вважає? Чи змінилось щось у ній за цих чотири століття? (Учні висловлюють власне бачення сучасної історії).
Знов і знов піднімаються на боротьбу полки. I веде їх уперед Марусина пісня. I доки жива ця пісня, доки є в Україні патріоти, люблячі сини й дочки, доти жива і сама країна.
(Звучить пісня «Засвіт встали козаченьки»),
V. Підсумок уроку. То що у творі є історичною правдою, а що - художнім вимислом?
На основі цього дослідження ми можемо зробити висновок: (в основі роману Ліни Костенко лежить історична правда; якщо ж письменниця додає елементи художнього вимислу, то на основі фольклорних джерел, як у випадку із Северином Наливайком, або життєвої правди, як образ Хмельницького).
Поясність епіграф уроку: «Маруся Чурай Ліни Костенко - історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія» М. Слабошпицький. (Роман спонукає пізнавати трагічні сторінки нашої історії, шукати в них приклади справжнього патріотизму та героїзму, вчитися жити так, як славні предки; у той же час розуміти, що зрадники і батькопродавці були в усі часи, тому варто зважати на гіркий досвід попередників, бути обачними).
Клоуз-тест
1. Маруся Чурай - донька ... (Гордія та Ганни Чураїв)
2. Гриць Бобренко - козацький ... (хорунжий)
3. Син Якова Остряниці ... (Іван Іскра)
4. Полковник полтавський ... (Мартин Пушкар)
5. Спалив Київ у 1652 році ... (Януш Радзивілл)
6. «Його спалили в мідному бику». (Северин Наливайко)
7. Загинув у бою, повертаючись із посольства. (Іван Іскра)
8. Мине сім літ - і голову сю сиву Виговському на списі подадуть. (Мартина Пушкаря)
9. Упир з холодними очима, пихатий словом і чолом, душа підступна і злочинна, закута в панцир і шолом. (Ярема Вишневецький)
10. Про що він думав, сам на сам з собою, опівночі, напередодні бою? Який душа несла його тягар, про що тоді він радився із Богом? (Богдан Хмельницький)
11. А он уже й видніє з далини столиця Вишневецького - ... (Лубни)
12. «Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа», - каже ... (Іван Іскра).
Рефлексія
Продовжити речення.
Сьогодні на уроці я дізнався(лась)...
Я задумався(лась) над ...
Якби я був (була) чарівником(цею), то...
VI. Домашнє завдання
Підготуватись до характеристики образу Марусі Чурай, виписати цитати
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження глибокого психологізму і проблематики історичного роману у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст. Віра у незнищенність українського народу.
презентация [1,7 M], добавлен 11.03.2013Особливості та методи змалювання образу легендарної народної співачки Марусі Чурай в однойменному романі Ліни Костенко, відображення моральної краси. Відображення в творі трагічної долі Марусі, причини неприйняття її пісень деякими односельцями.
реферат [10,9 K], добавлен 23.02.2010Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко. Колористична лексика в її поезіях. Тема Батьківщини і проблема збереження історичної пам’яті, своєї культури і мови в творчості поетеси. Любовна лірика та зображення природи у віршах. Історичний роман "Маруся Чурай".
реферат [71,5 K], добавлен 19.05.2009Навчання в Київському педагогічному інституті та Московському літературному інституті імені О.М. Горького. Збірки віршів Ліни Костенко. Отримання Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка за роман у віршах "Маруся Чурай" та збірку "Неповторність".
презентация [4,0 M], добавлен 06.11.2013Життєвий і творчий шлях поетеси Ліни Костенко. Тема збереження історичної пам’яті, культури і мови в творчості поетеси. Любовна лірика та зображення природи у віршах. Нагородження Державною премією ім. Тараса Шевченка за історичний роман "Маруся Чурай".
презентация [4,4 M], добавлен 27.04.2017- Кохання та зрада у творах О. Кобилянської "У неділю рано зілля копала" та Л. Костенко "Маруся Чурай"
Особливості філософського осмислення теми кохання у повісті О. Кобилянської "У неділю рано зілля копала" та романі у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Спільні та відмінні риси відображення стосунків головних героїв обох творів, характерів персонажів.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 07.05.2014 Специфіка зображення живої природи у творах красного письменства. Характеристика пейзажу як елементу композиції ліро-епічних творів Ліни Костенко на матеріалі романів "Маруся Чурай" і "Берестечко". Аналіз пейзажної та натурфілософської лірики письменниці.
дипломная работа [85,0 K], добавлен 17.01.2011Дослідження феномена іншомовних слів у складі української лексики. Тематична класифікація іншомовних слів у поезіях Ліни Костенко. Класифікація запозичень, вжитих у творах Ліни Костенко, за походженням. Стилістична роль іншомовних слів у поезії.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 27.11.2011Дослідження традиційних мотивів у поезіях Ліни Костенко. Мета та особливості використання поетесою в своїх творах античних, біблійних та архетипних образів. Мотиви та образи у поемах "Скіфська одіссея", "Сніг у Флоренції", "Дума про братів не азовських".
курсовая работа [49,2 K], добавлен 25.03.2016Біографія Марії Чурай, дитячі та юнацькі роки, її тяжка доля. Пісні Марусі, найчастіше пов'язані з її життям. Тематика пісенних творів, їх тексти та зміст. Літературні твори, поеми та театральні постанови, в яких увічнено пам'ять про Марусю Чурай.
презентация [13,9 M], добавлен 27.11.2014Проблеми і теоретичні засади вивчення творчості, рецепція Ліни Костенко в українському літературознавстві, теоретичні основи дослідження її творчості. Трансформація фольклорних мотивів у драматичній поемі Ліни Костенко "Дума про братів Неазовських".
реферат [43,0 K], добавлен 12.06.2010Вивчення біографії, років життя та головних рис творчості видатних українських письменників: І.П. Котляревського, І.Я. Франко, Ліни Костенко, Марко Вовчка, М.Г. Хвильового, О.П. Довженко, Ольги Кобилянський, Панаса Мирного, Тараса Шевченка та інших.
реферат [30,2 K], добавлен 14.05.2011Кольороназви як фрагмент мовної картини світу. Основні концепції визначення кольору в сучасній лінгвістиці. Структурно-семантична характеристика кольороназв у творчості Ліни Костенко. Аналіз функціональних властивостей кольоративів у художньої літератури.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 30.10.2014Пейзажна особливість в ліричних творах Л. Костенко, яка входить у склад збірки "Триста поезій. Вибрані вірші". Аналіз пейзажу у літературному творі. Складові пейзажу, його основні функції. Перспектива як спосіб зображення простору, його властивості.
курсовая работа [72,5 K], добавлен 03.10.2014Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко, філософська часоплинність її поезії. Історичний час у творчості поетесси. Хронотоп в поемах "Скіфська одіссея" та "Дума про братів неазовських" як культурно оброблена стійка позиція, з якої людина освоює простір.
контрольная работа [45,0 K], добавлен 31.05.2012Ідейно-образний рівень ліричного твору. Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті літератури. Форма художнього твору, її функції. Проблема вини і кари у драматичній поемі. Специфіка категорій часу й простору. Аналіз віршів письменниці.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 30.10.2014Аналіз проблеми ставлення Т. Шевченка до княжого періоду історії України в історіографічному й історіософському аспектах на основі вивчення його текстів і живопису. Аналіз подання язичницьких богів та обрядів у поемі "Царі". Аналіз творчої спадщини митця.
статья [63,0 K], добавлен 07.08.2017Особливості вживання Л. Костенко метафор, передача почуттів у любовній ліриці через інтенсифіковану "мову" природи. Сугестивна здатність ліричних мініатюр. Точність і пластична виразність словесного живопису поетеси, барвистість і предметність образів.
курсовая работа [34,1 K], добавлен 04.04.2012Образи своїх героїв автор замальовує в піднесеному героїчному плані, гіперболічними рисами. твори мають виразно романтичний характер, використано в них ряд народних пісень, в дусі народних дум зображено козаків, що перебувають в турецькій тюрмі.
реферат [7,6 K], добавлен 08.02.2003Причини виникнення збірки в'язничної лірики, джерела життєвої і творчої наснаги митця. Місце і значення Василя Стуса у літературному процесі шістдесятників. Багатство образи і символів в його віршах. Провідні мотиви метафори, філософська складова поезії.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 11.12.2014
