Бібліотека золочівського василіанського монастиря наприкінці 60-х - на початку 70-х років XVIII СТ.: реконструкція репертуару книг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бібліотека золочівського василіанського монастиря наприкінці 60-х - на початку 70-х років XVIII СТ.: реконструкція репертуару книг

І.І. Альмес



На основі інвентарного опису бібліотеки Золочівського василіанського монастиря кінця 60-х - початку 70-х років XVIII ст., який публікується вперше, здійснено реконструкцію книжкового репертуару даної обителі. Проаналізовано кількісний склад бібліотеки за такими параметрами, як стародруки і рукописні кодекси, мова і формат книг. На основі детального тематичного дослідження книжкового складу окреслено гіпотетичне «коло» читання ченців Золочівської обителі в цей час. Монастирську бібліотеку розглянуто як один із індикаторів статусу чернечого осередку.

Ключові слова: Золочівський монастир, монастирська бібліотека, інвентарний опис, книжковий репертуар, проповідницька література, «коло» читання ченців.

The article provides a study of the inventory of the Zolochiv Basilian monastery's library dating back to the late 60s - early 70s of the 18th century and provides its publication. The quantitative content of the monastery library is analyzed under such categories as printed and manuscript codices, language and format of the books. The book repertoire of the monastic library encompasses a wide range of topics including Bibles in Latin and Polish languages, concordances, patristics, hagiography, ascetics, moralistic, dogmatic and polemic works, catechism, canonic literature, dictionaries and fiction. Post-Tridentine tradition of Catholic preaching is shown through the examples of Polish Jesuit Baroque authors. Bibliographic reconstruction and in-depth analysis of the monastic library's books allow defining a hypothetical range of reading of the monks from the Zolochiv monastery, and the library itself is regarded as one of the indicators of the monastery status.

Key words: Zolochiv monastery, monastic library, monastic inventory, book repertoire, preaching literature, range of monks reading.

В статье исследовано инвентарное описание библиотеки Золочевского васи- лианского монастыря конца 60-х - начала 70-х годов XVIII в. и представлена его публикация. Проанализирован количественный состав библиотеки по следующим параметрам: печатные и рукописные кодексы, язык и формат книг. Книжный репертуар монастырской библиотеки представляет широкий круг тематических рубрик - Библия на латинском и польском языках, конкорданции, патристика, агиография, аскетика, произведения по моралистике, догматике и полемике, кате- хизм, каноника, словари, художественная литература. Посттридентская традиция католического проповедничества представлена образцами польских езуитских барокковых авторов. Библиографическая реконструкция и детальный тематический анализ книг монастырской библиотеки помогли обозначить гипотетический «круг» чтения золочевских монахов, а сама библиотека рассмотрена как один из индикаторов статуса этой обители.

Ключевые слова: Золочевская обитель, монастырская библиотека, инвентарное описание, книжный репертуар, проповедническая литература, «круг» чтения монахов.



У другій половині XVIII ст. в чернечих осередках Львівської єпархії зберігалися доволі-таки невеликі за обсягом книжкові зібрання в порівнянні з тогочасними католицькими монастирськими бібліотеками, в яких знаходилося від декількох тисяч до десятка тисяч книг [45, s. 48; 52, s. 533]. Так, навіть у великих і знаних Львівському Святоюрському монастирі на 1764 р. нараховувалося лише понад 500 томів [13, спр. 1286, арк. 1286; 21, спр. 2236, арк. 2, 12; 41], Львівському Святоонуфріївському на 1769 р. - 289 [21, спр. 2186, арк. 11, 17 зв.-25 зв.; 19]; Підгорецькому на 1767 р. - понад 300 [21, спр. 2627, арк. 12 зв.-13, 23-28; 10]; Крехівсько- му на 1766 р. - 281 [21, спр. 2045, арк. 8 зв.-9 зв., 16 зв.-22 зв.]. За підрахунками Марії Підлипчак-Маєрович, у більшості тогочасних монастирів на українських землях (римо-католицьких, православних чи унійних) знаходилося в середньому 100-300 книг [45, s. 50]. Менше ста томів, як правило, мали невеликі, нерідко розташовані на периферії чернечі осередки. Один із таких монастирів, в якому було невелике бібліотечне зібрання, знаходився на передмісті Золочева. На перший погляд, бібліотека чисельністю лише понад 60 кодексів (зберігалася в невеликій шафі за бічним престолом у монастирській церкві - «Szafa na xiqgi biblioteczne stolarskey roboty nowo zrobiona, okuta y w cerkwi przy oitarzu S. Mikoiaja postawiona») [13, спр. 809, арк. 13] не може бути презентабельною, проте детальний тематичний аналіз книжкового фонду представляє дане зібрання в зовсім іншому ракурсі.

Варто зазначити, що під терміном «бібліотека» ми маємо на увазі книжкове зібрання, призначене для «персонального читання монахів», яке не містить сакральних текстів (богослужбових книг) [20, с. 6]. Натомість більш широкий за змістом термін «книгозбірня» використовується нами для позначення зібрання, що включає в себе загалом усі монастирські книги - як бібліотечні, так і «церковні». Під терміном «репертуар книг» ми розуміємо певну сукупність творів, що становить «коло» читання ченців [41, s. 9] і, відповідно, передбачає аналіз їхньої тематики та хоча б часткову характеристику змісту творів книгозбірні Золочівського монастиря. Отож у даній статті ми не ставили собі за мету дослідити склад «церковних» (богослужбових) книг, згадуючи про них лише побіжно.

Монастирі на передмісті Золочева в другій половині XVII - у XVIII ст.

У ранньомодерний період Золочівський монастир складався з декількох чернечих осідків - Межигірського, або Бучини, та Ліска, або Грабини. Межигірська обитель була заснована в другій половині XVII ст. [3, с. 209]. 7 березня 1665 р. у Львові король Ян Собєський надав фундаційну грамоту на заснування «Monasterji Zioczovienfsis] et Residentiae Mezehorjen[sis] vulgo Buczynen[sis]» на передмісті Золочева [21, спр. 1855, арк. 1]. Через три роки, у 1668 р., король фундацію підтвердив [13, арк. 809, арк. 2]. У 1704 р. Теодор і Теодосія Яворські фундували обитель Вознесіння Господнього на своїх ґрунтах у грабовому лісі, звідки й походять назви «Лісок» або «Грабина». У 1750-х роках Бучинський осідок було приєднано до осідку в Ліску та утворено єдиний Золочівський монастир [4, с. 186-187].

Загалом Золочівський монастир того часу становив собою невеликий чернечий осередок, в якому мешкало п'ять (1737 р.) [21, спр. 1871, арк. 1] чи шість (1754 р.) [40, s. 181] насельників. Згідно з описом обителі в Ліску, тут було лише п'ять келій («celie, ktorych wszystkich piqc») [21, спр. 1855, арк. 2 зв.]. У 1748 р. Золочівський монастир («Zloczoviensi in Lasek, et Buczynensi») згадується як резиденція Підгорецького монастиря [38, s. 142]. Певні відомості збереглись і про ктиторів обителі в Золочеві. Зокрема, в 1739 р. Томаш Турчинський в останній своїй волі заповів монастиреві тисячу злотих та за заповітом був тут похований [21, спр. 1854, арк. 18]. У 1767 р. белзький воєвода пан Потоцький пожертвував до монастиря 46 тис. злотих, щоб за нього в обителі молилися [21, спр. 1855, арк. 2].

Незважаючи на те, що монастир був невеликим, у 1766 р. його визначили як одне з місць проведення чернечих риторичних студій. Так, у хроніці монастиря записано, що провінційний уряд встановив «studio rhetorico religioso na tymtu mieyscu bye majqcym» [13, спр. 809, арк. 5]. Щоправда, цей факт не підтверджується пізнішими документами, оскільки вже в останній чверті XVIII ст. серед василіанських чернечих осередків, в яких вивчали риторику, монастир у Золочеві не значиться [12, с. 2-3].

Одночасно із заснуванням Золочівського монастиря розпочалося формування і його книжкового зібрання. Насамперед обитель комплектувалася богослужбовими книгами для молитовних потреб. За даними інвентарного опису 1737 р., в обителі налічувалося близько двадцяти «церковних» книг [13, спр. 813/1, арк. 7 зв., 13 зв.]. Декілька богослужбових книг Золочівського монастиря зберігаються у відділі рідкісних книг Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефани- ка, наприклад, львівське видання 1686 р. Октоїха з власницьким записом: «Ten oktajch z Buczyny» [14].

Інвентарний опис Золочівської бібліотеки кінця 1760-х - початку 1770-х років: інформаційна наповненість

Чимало книжкових фондів чернечих осередків XVII-XVin ст. не збереглись або були розпорошені. Отож цінним джерелом, за допомогою якого можна реконструювати кількісний склад, книжковий репертуар, інколи деякі аспекти історії формування монастирських бібліотек, є інвентарні описи обителей, оскільки в них, окрім детальних характеристик рухомого та нерухомого майна монастирів (як відображення, насамперед, господарського стану монастирів), є описи богослужбових та бібліотечних книг [22, с. 265; 51].

Один з інвентарних описів Золочівської обителі укладений у другій половині 60-х - на початку 70-х років XVIII ст. [6]. Хоча в документі рік укладення інвентарю зазначений як 1767 р., проте в ньому містяться дописки 1769 та 1771 рр. (див. Додаток). Так, запис про придбані у Львові книги датується 1769 р., а 1771 р. відмічений запис про кодекси, які поповнили книгозбірню після поставлення на ігуменство Венедикта Шуле- вича. Загалом, наявність різночасових дописів, правок, ремарок на полях тощо є однією із особливостей джерел даного типу.

Як і більшість тогочасних інвентарів, структурно опис книжкового зібрання Золочівського монастиря поділений на «церковні» (тобто книги, що зберігались у церкві/церквах) та бібліотечні кодекси. Записи містять таку інформацію: 1) порядковий номер книги в списку (арабськими цифрами); 2) назва книги (зазвичай у скороченій формі, інколи видозмінена);

3) прізвище автора (буває видозмінене або взагалі відсутнє); 4) формат видання (подекуди); 5) тип книги (друкована/рукописна); 6) стан збереження (подекуди); 7) кількість примірників (арабськими цифрами). На жаль, повністю відсутні відомості про місце видання друків (див. Додаток) [13, спр. 813/1, арк. 7 зв., 13 зв.].

З метою ідентифікації видань нами був проведений аналіз записів інвентарю 1760-1770-х років у порівнянні з джерелом подібного типу ХІХ ст. [21, спр. 1890], в якому вказуються місце та рік видання книг1. Також у своєму дослідженні для реконструкції відомостей про авторів та назви книг ми користувалися довідниками, бібліотечними каталогами та інтернет-ресурсами. Насамперед, це каталог «Пам'ятки книжкового мистецтва», укладений Я. Запаском та Я. Ісаєвичем [8], електронна версія багатотомного видання Кароля і Станіслава Естрайхерів «Bibliografia polska» [35] та електронні бібліотечні та біобібліографічні ресурси: «CERL Thesaurus» [50], «VIAF» [52], «WorldCat» [53].

Загальна чисельність, мова і формат книг

Перш за все, варто зазначити, що інвентарні описи дають можливість реконструювати номінальні, а не фактичні кількісні показники певного книжкового зібрання, оскільки за їхніми записами неможливо визначити наявність чи відсутність конволютів [18, с. 57].

Послуговуючись методикою дослідниці Ірини Ціборовської- Римарович, для окреслення загальної кількості книг у бібліотеці використовуються такі позначення: а) найменування/назви (далі - н.) та б) одиниці зберігання/томи (далі - од. зб.) [23, с. 119]. На основі інвентарного опису Золочівського монастиря ми нарахували 84 н. та 100 од. зб. З них приблизно кожна третя книжка була «церковною». Отож власне монастирська бібліотека налічувала 56 н. та 66 од. зб., тобто це було невелике книжкове зібрання невеликого василіанського монастиря Львівської єпархії другої половини XVIII ст.

За мовним критерієм книги бібліотеки обителі поділяються на латинські (27 н. 30 од. зб.), польські (25 н. 32 од. зб.) та такі, що написані кирилицею (4 н. 4 од зб.) (див. Діаграму № 1). Тобто гіпотетичне «коло» читання, лектуру ченців Золочівської обителі становили видання латиницею. Це і не дивно, оскільки польська мова на українських землях ранньо- модерного часу була однією з мов соціального та літературного престижу [2, с. 16, 27-28].

Далі - ХІХ, і номер позиції книги за цим інвентарем.

Діаграма № 1 Мова бібліотечних книг

За форматним критерієм у монастирській бібліотеці переважали дру- ки середніх розмірів. Суттєво домінували книги у форматах кварто (15 н. 20 од. зб.) та октаво (22 н. 29 од. зб.). Знаходились і 12 кодексів у форматі дуодечімо. Незначну частку книжкового зібрання становили рукописні книги, яких налічувалося лише п'ять одиниць зберігання. Це свідчить про відсутність традицій книгописання в даній обителі, оскільки зазвичай в чернечих осередках із наявністю скрипторіїв рукописна книга посідала вагоміше місце в монастирській книгозбірні.

Тематичний аналіз книжкового репертуару Одним із аспектів т. зв. «внутрішнього» вивчення історії книгозбірень ранньомодерного часу є тематичний аналіз їхнього складу [31, s. 6-7]. Книжковий репертуар можна розглядати як джерело для вивчення «змістового» наповнення книгозбірень та деяких аспектів історії читання [40, s. 25]. Зважаючи на те, що книги в інвентарному описі записані за форматним принципом без тематичного поділу, спробуємо на основі бібліографічної реконструкції складу книгозбірні (див. Додаток) виокремити такі тематичні рубрики чи «колекції книг»: біблістика (екзегетика), патристика, агіографія, аскетика, видання для медитацій і реколекцій, моральна теологія, проповідницька література, догматико-полемічні твори тощо. Варто зазначити, що одна зі складностей тематичного аналізу - неможливість точного визначення тематичного характеру всіх книг, оскільки чимало з них є міждисциплінарними [36, s. 223]. Тому існує певна умовність такого тематичного «ділення» книгозбірні, проте це дозволяє більш «рельєфно» і комплексно з'ясувати «джерела мудрості» ченців Золочевської обителі.



Діаграма № 2 Тематика видань

Незважаючи на те, що в інвентарі виокремлено окрему групу «церковних» книг, серед списку бібліотечних все ж є два богослужбових дру- ки - почаївське видання 1755 р. Молитвослова (№ 8)1 та львівське - Ір- молоя (№ 9). Оскільки нотоване видання зазначене як «старе» та малого формату (12°), можемо припустити, що йшлося про т. зв. «Ірмолой- чик» 1670/1671 р. видання [8, т. 1, № 470]. Наявність цих двох книг серед списку бібліотечної літератури свідчить, що літургійні книги використовувалися не лише під час добового кола чернечої спільної молитви, але і входили до числа літератури «келійного читання» [17]. Тим більше, що це були малоформатні видання, більш зручні для читацьких практик [1, с. 211-215]. Отож Молитовник зазвичай використовували як настільну книгу для особистої молитви, Ірмолой нерідко слугував навчальним матеріалом для опанування музичної грамоти та церковного співу [28, с. 110].

Тут і далі номер позиції подається за інвентарним описом (див. Додаток).

У Золочевській бібліотеці було й декілька екземплярів Біблії. Це - «стара» Біблія латинською мовою невеликого формату, вартість якої укладач інвентарю оцінив у 10 злотих (№ 1) (за даними польської дослідниці Марії Підлипчак-Маєрович, «золочівський» примірник ліонського видання 1600 р. Вульгати зберігається сьогодні у Вроцлавській національній бібліотеці імені Оссолінських [44, s. 244]) та Новий Завіт польською мовою (№ 42), представлений перекладом знаного єзуїтського бібліста і проповідника Якуба Вуєка (Jakub Wujek, 1541-1597). У 1769 р. до Золочівсько- го монастиря у Львові було придбано «нову» Біблію за 14 злотих (№ [2]) (на жаль, невідомо, яке саме видання). Тоді ж купили за 28 злотих «нове» видання «Конкорданції» (№ [3]), тобто біблійну симфонію, спеціальний лексикологічний довідник, де слова та вислови, що зустрічаються в Біблії, розташовані за абеткою, із зазначенням їх місця (книг, розділів і віршів) [5, с. 36].

Поодинокими примірниками представлена в монастирській бібліотеці патристична література, тобто твори Отців Церкви. Це, зокрема, малоформатні «Монологи» (№ 13) знаного західного патриста Августина Ав- релія (354-430) [34, t. 1, s. 1087] (хоча невідомо достеменно, яке саме це було видання, проте твори бл. Августина у малих форматах латиною видавали здебільшого у західноєвропейських друкарнях) та рукопис твору східної патристичної традиції «Огласительні слова» (№ 64) Кирила Єрусалимського (313-386) - катехітичного видання, в якому містяться повчальні науки, виголошені святителем Кирилом під час катехуменату (підготовки до прийняття таїнства хрещення), і загалом викладені основи християнської віри. В інвентарному записі укладач опису вказав, що «sy iest Katechysm», що свідчить про його ознайомленість з тематикою цього твору.

Практично відсутні в Золочівській книгозбірні поширені в ранньомо- дерний період, особливо в чернечому середовищі, видання агіографічного змісту - література про життя і діяльність святих [9, с. 68]. З поодиноких примірників - житіє (№ 39) відносно «новоканонізованого» (1726 р.) Алоїзія Ґонсаги (1568-1591), італійського єзуїта, проголошеного в 1729 р. патроном молоді [9, с. 175-176]. На теренах Речі Посполитої побутував польськомовний переклад польського єзуїта Кароля Савіцького (Karol Sawicki, f1733) [35, t. 9, s. 98], який і був наявний у бібліотеці обителі.

Популярними в тогочасних монастирських книжкових зібраннях були твори з аскетики - видання, в яких увага акцентувалася на системі духовних і фізичних зусиль, спрямованих на досягнення морального вдосконалення та спасіння душі християнина [9, с. 378, 382, 635]. У руських чернечих осередках здебільшого знаходились аскетичні трактати Отців Церкви, наприклад, «Ліствиця» Іоанна Синайського чи «Наслідування

Христа» Томи Кемпійського - класичні зразки східної і західної чернечих аскетичних традицій [7]. У другій половині XVIII ст. набули поширення і трактати католицьких авторів епохи бароко. В Золочівському монастирі зберігалися духовні вправи італійського єзуїта Паоло Сеньєрі (Paolo Segneri, 1624-1694) [32, t. 14, p. 1773], а саме примірник польськомовного перекладу твору під титулом «Manna duszy» (№ 56), виданого в Сандомирі (1731 р.). «Обов'язковим» примірником василіанських чернечих книжкових зібрань були чернечі правила святителя Василія Великого, які видавали руською, польською та латинською мовами, а також поширювали в рукописних списках. Особливої популярності набуло почаївське польсько- мовне видання «Summariusz regul» (1751 р.) [8, т. 2, № 1751], про примірник якого зазначено в описі Золочівської бібліотеки (№ 41).

Католицька традиція медитативних видань репрезентована в Золо- чеві творами єзуїтського та бенедиктинського письменства XVII ст., зокрема примірником краківського видання 1752 р. твору «Nova forma meditationum» (№ 36) французького єзуїтського богослова Жана Крассе (Jean Crasset, 1618-1692) [32, t. 1, s. 1, p. 227]. Є запис і про твір «Mons Thabor Sive Solitudo Exercitiorum Spiritualium» (№ 25), виданий в Айнзи- дельні (Einsiedeln, Швейцарія) в 1682 р. Написав цей трактат Ансельм Біс- лінг (Anselm Bisling, 1619-1681), чернець Айнзидельнського абатства, доктор теології, автор праць з моральної теології. Примітно, що в Золочів- ській обителі знаходилося латиномовне видання, а не польськомовний переклад (Вільно, 1764) [53]. Також варто зазначити про наявність в обителі латиномовного збірника 34-х медитацій «Hebdomas Sancta pii sacerdotis» (№ 12), виданого єзуїтами в Сандомирі (1728 р.) [35, t. 18, s. 69]. А за поповнення книгозбірні великоформатними «Медитаціями» василіанського автора Юзефа Петкевича (№ 2) в монастирі було відправлено 13 Служб Божих, про що є нотатка в інвентарному описі. золочівський монастир монастирська бібліотека

У ранньомодерний період у католицьких монастирях особливого поширення набули різноманітні підручники казуїстичного характеру, в яких подавалися розв'язання конкретних «випадків чину за сумлінням», видання з моральної теології (casus conscientiae) [16, с. 236, 406], завданнями якої є пошук відповідей на запитання про моральний обов'язок, щастя, сенс і мету життя [16, с. 17, 26-33]. Період XVII-XVIII ст. в історії католицької моралістики - це «епоха підручників» [16, с. 234]. Найбільше спричинилися до написання творів такого характеру ченці єзуїтського та домініканського ордену [29, s. 274], відповідно трактати авторів цих орденів і були найбільш поширеними. Зокрема в Золочівському монастирі традиція домініканської моралістики представлена твором «Sententiae Morales» (№ 57) знаного в Речі Посполитій томіста Фердинанда Янушовського (Ferdynand

Januszowski, 1639-1712) [46, t. 2, s. 169]. А єзуїтської - твором «Theologia moralis universa» відомого французького мораліста Поля Ґабріеля Антуана (Paul Gabriel Antoine, 1679-1743) [30, t. 1, s. 1, p. 20-21].

До певної міри специфікою «колекції» з моралістки Золочівсько- го монастиря є побутування в ньому малознаних на українських землях західноєвропейських казуїстичних видань. Зокрема це «Idea theologiae moralis» (№ 3) П'єра від святого Жозефа (Pierre de Saint Joseph, Pierre Comagere, 1594-1662), французького ченця ордену фельятинців (відгалуження цистерціанців) [50; 52]. В інвентарі книга оцінена у 18 злотих. З казуїстики знаходилася «Medulla theologiae moralis» (№ 56) Гайнріха Хайн- лайна (Heinrich Heinlein, f1701), німецького бенедиктинця, професора філософії та моральної теології у Зальцбурзькому університеті [32, t. 16, p. 2124]. Ексклюзивно виглядає наявність книги «Hortulus biblico-moralis et asceticus» (№ 55), яку написав Франц Паппус фон Трацберґ (Franz Pappus von Tratzberg, XVIII), професор, чернець бенедиктинського монастиря в Бреґенці (Bregenz, Австрія). Цікаво, що до Золочівського монастиря потрапив примірник, виданий у швабському місті Констанц (1725 р.).

Найбільш різноманітно в Золочівській обителі представлена проповідницька література - збірники казань, гомілій тощо. В цей час особливою популярністю користувалися збірники проповідей єзуїтських авторів як з теренів Речі Посполитої, так і з тогочасних західноєвропейських земель. У Золочеві містилися збірники казань на неділі і свята (№ 33) львів'янина вірменського походження Каспера Бальзама (Kasper Balsam, 1716-1759) [33, s. 25; 34, t. 1, s. 1288]. Це один із прикладів творів класичного католицького ранньомодерного проповідництва - без барокової стилістики, макаронізмів та панегіризмів. За стилем вони схожі на зразки «золотого періоду» польського проповідництва (наприклад, казання Пйотра Скарги) [43, s. 281]. Інший стиль проповідей представляє собою збірник «Nauki z Ewangelii na Niedziele y Swi^ta» (№ 4) Марціна Куженєцького (Marcin Kurzeniecki, 17051771) [33, s. 349; 46, t. 2, s. 483] та зібрання річних казань «Slowo Boze» (№ 22) Анджея Мурчинського (Andrzej Murczynski, 1686-1748) [33, s. 446]. Традиція західноєвропейського придворного проповідництва представлена львівським виданням 1759 р. [44, s. 244] («золочівський» примірник проповідей Анджея Мурчинського зберігається у Вроцлавській національній бібліотеці імені Оссолінських) перекладу на польську промов (№ 46) Шарля де ля Рю (Charles de la Rue, 1643-1725), ординарного проповідника французького короля Луї XIV [30, t. 1, s. 1, p. 658]. У 1769 р. до Золочева придбано збірник проповідей (№ [4]) ще одного французького автора - Захарії Лазел- ве (Zacharia Laselve, f1700) [50]. Італійське проповідництво репрезентувало латиномовне аугсбурзьке видання 1748 р. сорока «Sermones» (№ 54) вже згадуваного Паоло Сеньєрі [32, t. 14, p. 1772].

Знаходились у Золочівській бібліотеці і зразки францисканської традиції проповідництва, зокрема львівське видання 1760 р. великоформатного зібрання гомілій «Snopek ziamem» (№ 60), яке уклав ординарний проповідник Руської провінції Зигмунт Церенович (Zygmunt Cerenowicz) [8, т. 2, № 2151]. Більш ексклюзивно виглядає наявність аугсбурзьких видань римо-католицького священика швабського містечка Бібербас Антона Ґінтера (Anton Ginther, 1655-1725) [50] - латиномовні гомілії христо- логічної тематики («Unus pro omnibus», № 50) та емблематичне видання (№ 51). Варто згадати й про латиномовну збірку проповідей, укладених на свята року за місяцями «Bonus ordo triplicis formatae» Гайнріха Себастіа- на Пенцінгера (Penzinger Sebastian Heinrich), римо-католицького пастора в Трауттмайсдорфі (Австрія) [53]. Привертають увагу рукописні примірники казань, зокрема збірка проповідей на свята під титулом «Sermones sacri» (№ 63), укладена в 1762 р. Венедиктом Шулевичем - настоятелем Золочівського монастиря. Дана книга є одним із небагатьох примірників, який зберігся до сьогодні [13, спр. 673]. Крім того, в бібліотеці містилося ще й зібрання казань на рік у форматі октаво невідомого автора (№ 17).

Далеко не кожна монастирська книгозбірня могла похвалитися виданнями з риторики. Насамперед, варто зазначити, що в Золочівському монастирі не було найбільш поширеного тоді підручника з риторики Ки- пріана Суареза [28, с. 187]. Натомість в інвентарі значиться твір французького автора Жозефа де Жувансі (Joseph de Jouvancy, 1643-1719), одного з найвідоміших єзуїтських письменників XVII ст. [32, t. 1, s. 1, p. 411]. Його «Institutiones poeticae et Rhetoricae» (№ 38) багато разів перевидавали, - в Золочеві зберігався примірник люблінського видання 1755 р. Для вивчення ораторського мистецтва золочевськими ченцями використовувалася й книга «Armamentarium Regni Poloniae» (№ 40), своєрідний «підручник» для складання панегіриків, збірник сентенцій «старожитніх» поетів [35, t. 26, s. 540], в якому містилися вірші з описами 118 старопольських гербів. Уклав збірник польський єзуїтський письменник Ґабрієль Жончиньський (Gabriel Rzqczyhski, 1664-1737) [34, t. 17, s. 724]. Вказана в інвентарному описі і книга «Praecepta Rhetorices» (№ 45). На жаль, у документі немає імені автора, проте, вірогідно, йшлося про твір Марка Туллія Цицерона.

Дуже часто допоміжним матеріалом для вивчення ораторського мистецтва слугували різноманітні компендіуми exempla et miracula, збірники сентенцій. Подібні видання використовували як навчальний матеріал і під час вивчення латинської та грецької мов. У Золочеві малося краківське видання 1704 р. збірки «Flores sententiarum» (№ 58), яку уклав Луї де Блуа (Louis de Blois, 1506-1566), чернець бенедиктинського аббатства Льєссі на півночі Франції, більш знаний латиномовною версією прізвища Бло- зіус (Blosius) та своїми трактатами аскетичного змісту. «Flores sententia- rum» - це не просто зібрання висловів, укладене ним в алфавітному порядку, а сентенції богословського змісту із поясненнями до ними.

Декілька видань презентували гуманістичну традицію творення збірок сентенцій. Зокрема значилась у бібліотеці «Anthologia sive florilegium» (№ 47), укладена Йозефом Ланґом (Joseph Lang, 1570-1630), філологом, професором грецької мови у Фрайбурзькому та Страсбурзькому університетах [49]. Інше видання подібного змісту - страсбурзьке видання 1624 р. книги «Loci Communes Sive Florilegium» (№ 48). Уклав дану антологію висловів відомих грецьких і латинських філософів, теологів, істориків та поетів Ян Ґрутер (Jan Gruter, 1560-1627), гуманіст, кальвініст, філолог та історик, професор університетів у Віттенберзі та Гейдельбергу [51]. Отож у Золочівському монастирі побутували зразки європейської гуманістичної традиції антологій.

У другій половині XVII ст. на українських землях полеміка між православними та католиками була відображена в ряді трактатів полеміко- догматичного змісту, в яких дискутувалися питання папського примату, чистилища, целібату священиків, а особливо філіокве. Власне один із творів цих контроверсій знаходився у Золочівській книгозбірні, а саме «Goliat swoim mieczem porazony» (№ 3) єзуїтського місіонера та полеміста Теофіла Рутки (Rutka Theofil, 1622-1700) [46, t. 3, s. 525]. Це була відповідь на видання Йоанникія Галятовського «Stary kosciol zachodni» [25]. Догматико-полемічна тематика представлена ще одним твором, проте іншого полемічного дискурсу - християнсько-юдейського. Йдеться про т. зв. «трактат Рабина Самуеля», або польськомовний переклад твору «Prawda chrzescijanska» (№ 34) Самуеля Марокканського, письменника другої половини ХІ ст. єврейського походження, який став християнином [35, t. 27, s. 60-61]. З догматики у Золочівському монастирі значився ще трактат «Quaestiones de verbo incarnate» (№ 59), написаний Яном Моравським (Jan Morawski, 1633-1700), польським єзуїтом, представником течії ігнаціан- ства в Речі Посполитій [42, s. 277].

Католицька посттридентська катехітична традиція представлена лише одним виданням - кельнським друком 1713 р. латиномовного твору «Nucleus catecheticus» (№ 11) французького францисканця XVII ст. Бернардина Меркатора (Bernardyn Mercator) [11, с. 89]. Малися в монастирі й видання енциклопедичного характеру богословського змісту. Зокрема, популярний у західноєвропейських країнах компендіум «Tyrocinium Theologicum» (№ 49). Уклав зібрання Бальтазар Франколіні (Balthasar Francolini, 1630-1709), італійський єзуїт, професор філософії та теології Григоріанського університету в Римі [30, t. 1, s. 1, p. 317]. Підручники для місіонерів, зокрема польськомовний переклад твору німецького бенедиктинця Раймунда Брунса (Raymund Bruns, 1706-1780) - «Katolicka informacya ulozona dla Missyi w Kraiach Regnanta Pruskiego» (Ченстохова, 1753) (№ 43), дозволяли ченцям у Золочеві ознайомитись із досвідом провадження місіонерських практик на прусських землях. Ще одну книгу подібного змісту складно ідентифікувати (№ 65).

Однією з характерних рис барокової книжності було поширення т. зв. «наук доброго вмирання» («ars bene moriendi»). Власне в Золочів- ській книгозбірні знаходився примірник львівського видання 1742 р. книги «Wyprawa na tamten swiat duszy» (№ 10).

У невеликому львівському виданні 1738 р. «Obrona religiey graeko- ruskiey z kosciolem S. Rzymskim», примірник якого знаходився у Золочів- ській книгозбірні (№ 6), подані 14 документів, чи то уривки документів римських пап, декілька привілеїв польських королів та уривки з конституцій, в яких йдеться про Унійну Церкву [15]. Тобто ця книга була для василіанських монастирів практично-ужитковим виданням церковноправового змісту. Зрештою ченці Золочівської обителі мали змогу ознайомитися також із постановами Тридентського собору, оскільки в їхній бібліотеці знаходилося кельнське видання 1712 р. книги «Sacrosanctum Concilium Tridentinum» (№ 35). В ній постанови собору коментовані бельгійськими теологами Жаном Сотеолем (Jean Soteaulx, *1567) та Жаном Ґалємаром (Jean Gallemart, f1625) [50].

Окрім вже згадуваних підручників з риторики та антологій сентенцій, у золочівській книгозбірні знаходилося декілька видань історичного характеру, художня література та словники. Насамперед, варто зазначити наявність популярних у цей час книг польського гетьмана, драматурга і поета Вацлава Жевуського (Rzewuski Waclaw, 1706-1779) - «Zabawki dzieiopiskie» (№ 16) і «Zabawki Wierszopiskie у Krasomowskie» (№ 15). У першій містилися нариси з історії Польщі та інших країн і земель, натомість друга - це збірник комедій і драм [35, t. 26, s. 569]. Зі словникових видань у бібліотеці була наявна найбільш поширена в цей час «Synonima seu Dictionarium polono-latinum» (№ 18) Ґжеґожа Кнапського (Grzegorz Knapski, 1564-1638) [34, t. 9, s. 199].

Є записи в інвентарі і про книги з «монастирського архіву» Золочів- ської обителі. Перш за все, зазначено про інвентарний опис (№ 19), який, можливо, слугував прототипом документа кінця 60-х - початку 70-х років. Також вказано про рукописний список-перелік насельників чернечого згромадження у Золочеві, а також осіб («челяді»), які працювали на монастир (№ 20). Третя «монастирська» книжка - це кодекс фінансового характеру, список облігацій обителі (№ 21).

Комплексний аналіз книжкового репертуару певної книгозбірні дозволяє в опосередкований спосіб розглядати книжкове зібрання як індикатор статусу монастиря [29]. Зазвичай у великих василіанських монастирях, розміщених в адміністративних центрах, фінансово заможних обителях, в яких діяли чернечі студії (риторичні, філософські, богословські), містилися відносно великі книжкові зібрання. Саме ці монастирі слугували осередками і трансляторами західної інтелектуальної думки. Книгозбірня Золочівського монастиря є прикладом того, що західні впливи мали розповсюдження і в невеликих василіанських монастирях.

Непримітна за чисельністю Золочівська монастирська бібліотека (трохи більше 60 книг) другої половини XVIII ст. виглядає «малою» в порівнянні з книжковими збірками тогочасних великих унійних та православних монастирів, а тим більше зібрань католицьких чернечих згромаджень. Натомість книжковий репертуар даної обителі репрезентує широке коло тематичних рубрик - Біблія латинською і польською мовами, кон- корданції, патристика, агіографія, аскетика, твори з моралістики, догматики і полеміки, катехізм, каноніка, «наука доброго вмирання», словники, художня література. Найбільше в монастирі було проповідницької літератури - різноманітні збірники проповідей, казань, гомілій на неділі і свята, річного циклу, пасійного змісту, христологічні збірки тощо. Пост- тридентська традиція католицького проповідництва представлена зразками польських єзуїтських барокових авторів. Наявні в цей час у Золочеві і екземпляри інтелектуальної, писемної спадщини європейського гуманізму, зокрема антології сентенцій античних та ранньохристиянських авторів, укладені письменниками-гуманістами. І такі видання репрезентовані не через польське посередництво, а оригінальними зразками, тобто латинською мовою.

Незважаючи на те, що нині вже є неможливим достеменно довідатись, які з книг читали ченці, проте бібліографічна реконструкція та детальний тематичний аналіз дозволяють більш «рельєфно» окреслити гіпотетичне коло читання, лектуру тогочасних насельників монастиря. Зокрема, в книгозбірні Золочівської обителі наприкінці 60-х - на початку 70-х років XVIII ст. практично кожна третя книга була єзуїтського походження. Крім того, знаходилися твори бенедиктинців, францисканців, домініканця, фельятинця, кальвініста, василіан, римо-католицьких священиків - авторів, які походили не лише із земель Речі Посполитої, але й із західноєвропейських теренів (німецьких, австрійських, французьких, італійських, швейцарських). Загалом книжковий репертуар Золочівського василіанського монастиря 60-70-х років XVIII ст. є прикладом приналежності книжкової культури і невеликих василіанських монастирів на українських землях до культурного простору західної християнської традиції, що підтверджується як превалюванням тематичних рубрик, так і авторським колом наявних творів.



Список використаних джерел

1. Берк П. Нотатки щодо нових історій читання // Нові підходи до історіопи- сання / за ред. Пітера Берка. - К., 2010. - С. 211-215.

2. Броджі-Беркофф Дж. Чи існує канон українського літературного бароко? // Український гуманітарний огляд. - К., 2012. - Вип. 16-17. - С. 9-54.

3. Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського чина XVII-XX ст. : топографічно-статистична розвідка. - Рим, 1979. - 217 с.

4. Він же. По василіанських монастирях. - Торонто, 1958. - 286 с.

5. Головащенко С. Дослідження та викладання Біблії в Київській духовній академії ХІХ - початку ХХ ст. - К., 2012. - 356 с.

6. Гупало Н. Василіянський монастир у Золочеві // Апологет : Мат. ІІ Між- нар. наук. конф. «Християнська сакральна традиція : віра, духовність, мистецтво» (м. Львів, 24-25 листопада 2010 р.). - Львів, 2010. - С. 227-244.

7. Дзюба О., Фрис В. Бібліотеки України // Історія української культури : у 5 т. - К., 2003. - Т 3: Українська культура другої половини XVII-XVIII ст. - С. 814-832.

8. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. - Львів, 1981. - Кн. 1: 1574-1700 рр. - 136 с.; 1984. - Кн. 2. Ч. 1: 1701-1764 рр. - 132 с.; Кн. 2. Ч. 2: 1765-1800 рр. - 128 с.

9. Католическая энциклопедия. - М., 2002. - Т. 1: А-З. - 1906 с.

10. Кольбух М. Книгозбірня Підгорецького монастиря: історія формування // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника : зб. наук. пр. - Львів, 2011. - Вип. 3 (19). - С. 394-421.

11. Корзо М. Украинская и белорусская катехитическая традиция XVI- XVIII вв. : становление, эволюция и проблема заимствований. - М., 2007. - 672 с.

12. Лукань Р., Филипчак І. Центральна окружна головна школа в Лаврові 1788/1789-1910/11. - Львів, 1936. - 193 с.

13. Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. 3 (Бібліотека та Центральний архів монастирів оо. Василі- ан у Львові), спр. 673, 809, 813/1, 1286.

14. Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України, відділ рідкісної книги, Ст. IV 46.

15. Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Мак- сименка, 187078 І.

16. Пінкерс С. Джерела християнської моралі : її метод, зміст та історія : пер. з фр. - К., 2013. - 606 с.

17. Прохоров Г. Келейная исихастская литература (Иоанн Лествичник, Авва Дорофей, Исаак Сирин, Симеон Новый Богослов, Григорий Синаит) в библио- теке Троице-Сергиевой лавры с XIV по XVII вв. // Труды Отдела древнерусской литературы. - Ленинград, 1974. - Т XXVHL Исследования по истории русской литературы XI-XVII вв. - С. 317-324.

18. Ружицький Е. Західноєвропейська книга у Львові в XVI-XVII ст. (до постановки питання) // Нескінченна подорож : книга пам'яті Ореста Мацюка. - Львів, 2009. - С. 55-61.

19. Скрутень Й. Бібліотека Львівських оо. Василіян // Записки ЧСВВ. - Жовк- ва, 1923. - Т 1, вип. 1. - С. 161-176; Т 2. - С. 65-75.

20. Слуховский М. Русская библиотека XVI-XVII вв. - М., 1973. - 252 с.

21. Центральний державний історичний архів України, м. Львів, ф. 684 (Про- тоігуменат монастирів ЧСВВ, м. Львів), оп. 1, спр. 1024, 1854, 1855, 1871, 1890, 2029, 2045, 2186, 2236, 2627.

22. Ціборовська-Римарович І. Видовий та джерелознавчий аналіз документів з історії книги та історії бібліотек в Україні XVI - першої чверті ХІХ ст. // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - К., 2012. - Вип. 34. - С. 259-279.

23. Вона ж. Книгозбірня Острозького єзуїтського колегіуму: джерела про комплектацію бібліотечного фонду та їх інформаційна наповненість // Острозька давнина : наук. зб. - Острог, 2013. - Вип. 2. - С. 114-120.

24. Шевченко І. Польща в українській історії // Він же. Україна між Сходом і Заходом : нариси з історії культури до початку 18 століття / авт. пер. М. Габлевич, наук. ред. А. Ясіновський. - Львів, 2014. - С. 135-157.

25. Він же. Релігійна полемічна література на українсько-білоруських землях у 16-17 століттях // Він же. Україна між Сходом і Заходом: нариси з історії культури до початку 18 століття / авт. пер. М. Габлевич, наук. ред. А. Ясіновський. - Львів, 2014. - С. 180-196.

26. Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверті XVI - середини XVII ст. - Львів, 2005. - 336 с.

27. Яременко М. Бібліотека та статус Києво-Братського Богоявленського монастиря у XVIII ст. // Наукові записки НаУКМА. - К., 2004. - Т. 27: Історичні науки. - С. 34-37.

28. Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. - Львів, 2011. - 468 с.

29. Bajda J., ks. Teologia moralna (kazuistyczna) w wieku XVII-XVIII // Dzieje teologii katolickiej w Polsce. - Lublin, 1975. - T. 2, сz. 1. - S. 267-305.

30. Bibliotheque des ecrivains de la compagnie de Jesus, ou Notices bibliogra- phiques / par les Augustin et Alois de Backer, Charles Sommervogel. - Liege, 1853. - T. 1, s. 1. - 792 p.

31. Bienkowska B. Kilka uwag i propozycji w sprawie badan ksi^gozbiorow histo- rycznych // Studia o Ksi^zce. - Wroclaw ; Warszawa ; Krakow ; Gdansk ; Lodz, 1986. - T. 16. - S. 3-7.

32. Dictionnaire de Theologie Catholique / Vacant A., Mangenot E. - Paris, 1936. - Vol. 13; 1941. - Vol. 14.

33. Encyclopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995. - Krakow, 1996. - 888 s.

34. Encyklopedia katolicka. - Lublin, 1989. - T. 1, 7, 9, 13, 17.

35. Estreicher K. Bibliografia polska. - Krakow, 1882-1951. - T. 8-34 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.estreicher.uj.edu.pl/ (далі - Estreicher).

36. Grzebien L. Organizacja bibliotek jezuickich w Polsce od XVI do XVIII w. // Archiwa, biblioteki i muzea koscielne. - Lublin, 1975. - T. 30. - S. 223-278; Korolko M. Sztuka retoryki. Przewodnik encyklopedyczny. - Warszawa, 1990. - 322 s.

37. Litterae basilianorum in terries Ucrainae et Bielarusjae. - Romae, 1979. - Vol. 2: 1731-1760. - 373 p.

38. Lorens B. Biblioteka bazylianskiego klasztoru sw. Jerzego we Lwowie w drugiej polowie XVIII wieku w swietle inwentarzy // Krakow-Lwow: ksi^zki, czasopisma, biblioteki. - Krakow, 2006. - T. 8 / Pod red. H. Kos^tki. - S. 273-286.

39. Maleczynska K. Zrodla do dziejow ksi^zki i bibliotek okresu renesansu // Studia o Ksi^zce. - Wroclaw, 1986. - T. 16. - S. 19-32.

40. Maleczynska K. Ksi^zki i biblioteki w Polsce okresu zaborow. - Wroclaw, 1987. - 243 s.

41. Misiurek J. Historia i teologia polskiej duchowosci katolickiej. - Lublin, 1994. - T. 1: X-XVII. - 422 s.

42. Pelczar J. Zarys dziejow kaznodziejstwa w Kosciele Katolickim. - Krakow, 1896. - Cz. 2: Kaznodzieje polscy. - 404 s.

43. Pidlypczak-Majerowicz M. Bazylianie w Koronie i na Litwie. Szkoly i ksi^zki w dzialalnosci zakonu. - Warszawa, 1986. - 273 s.

44. Pidlypczak-Majerowicz M. Biblioteki i bibliotekarstwo zakonne na wschodnich ziemiach Rzeczypospolitej w XVII-XVIII w. - Wroclaw, 1996. - 195 s.

45. Slownik polskich teologow katolickich. - Warszawa, 1981. - T. 2: H-L. - 591 s.; T. 3: M-R. - 552 s.

46. Walsby M. Book Lists and Their Meaning // Documenting the Early Modern Book World: Inventories and Catalogues in Manuscript and Print / ed. by M. Walsby, N. Constantinidou. - Leiden, 2013. - Pp. 1-24.

47. Wyczawski H. Koscielne zbiory biblioteczne (wiek XVI-XVIII) // Dzieje teolo- gii katolickiej w Polsce. - Lublin, 1975. - T. 2: Od odrodzenia do oswiecenia. - Cz. 1: Teologia humanistyczna. - S. 519-551.

48. Електронні ресурси:

49. Allgemeine Deutsche Biographie. - Leipzig, 1883. - T. 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.deutsche-biographie.de.

50. Consortium of European Research Libraries [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cerl.org/resources/cerl_thesaurus/main.

51. Neue Deutsche Biographie. - Berlin, 1966. - T. 7 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.deutsche-biographie.de.

52. The Virtual International Authority File [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://viaf.org.

53. The world's largest network of library content and services [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldcat.org/.

54. Berk, P. (2010), Notatky shchodo novykh istorii chytannia [Notes about new histories of reading]. In Novipidkhody do istoriopysannia [New approaches in historiography] (pp. 211-215). Kyiv. [In Ukrainian].

55. Brodzhi-Berkoff, Dzh. (2012). Chy isnuie kanon ukrainskoho literaturnoho baroko? [Does the canon of the Ukrainian literal Baroque exist?] In Ukrainskyi humani- tarnyi ohliad [Ukrainian Humanities Review], Is. 16-17, pp. 9-54. Kyiv. [In Ukrainian].

56. Vavryk, M. (1979). Narys rozvytku i stanu Vasyliianskoho chyna XVII-XX st:. topohrafichno-statystychna rozvidka [Sketch of the development and the state of the Basilian order in the 17-18th centuries. topography and statistic research]. Rome. [In Ukrainian].

57. Vavryk, M. (1958). Povasylianskykhmonastyriakh [About Basilian monasteries]. Toronto. [In Ukrainian].

58. Holovashchenko, S. (2012). Doslidzhennia ta vykladannia Biblii v Kyivskii dukhovniiakademiiXIX-pochatkuXXst.. monohrafiia [Studying and teaching of Bible at the Kyiv Theological Academy in the 19th - early 20th century. monograph]. Kyiv. [In Ukrainian].

59. Hupalo, N. (2010). Vasyliianskyi monastyr u Zolochevi [Zolochiv Basilian monastery]. In Apolohet: Materialy II Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii "Khrystyianska sakralna tradytsiia: vira, dukhovnist, mystetstvo" (m. Lviv, 24-25 lystopada 2010 r.) [Apolohet. Materials of the 2nd International scientific conference “Christian sacral tradition. faith, spirituality, art” (Lviv, November 24-25, 2010)] (pp. 227-244). Lviv. [In Ukrainian].

60. Dziuba, O., Frys, V. (2003). Biblioteky Ukrainy [Libraries of Ukraine]. In Istoriia ukrainskoi kultury u 5 tomakh [History of the Ukrainian culture in 5 volumes]. Vol. 3. Ukrainska kultura druhoi polovyny XVII-XVIII st. [Ukrainian culture in the second half of the 17-18 centuries] (pp. 814-832). Kyiv. [In Ukrainian].

61. Zapasko, Ya., Isaievych, Ya. (1981, 1984). Pamiatky knyzhkovoho mystetstva. Kataloh starodrukiv, vydanykh na Ukraini [Monuments of book art. Catalogue of old printed books published in Ukraine]. Book 1. 1574-1700, book 2, part 1. 1701-1764, book 2, part 2. 1765-1800. Lviv. [In Ukrainian].

62. Katolicheskaia entciklopediia [Catholic Encyclopedia]. Vol. 1. A-Z. (2002). Moscow. [In Russian].

63. Kolbukh, M. (2011). Knyhozbirnia Pidhoretskoho monastyria: istoriia formu- vannia [The library of the Pidhirtsi monastery. the history of formation]. In Zapysky Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V Stefanyka: zbirnyk nauko- vykhprats [Notes of V Stefanyk Lviv National Scientific Library. collection of scientific works], Is. 3 (19), pp. 394-421. Lviv. [In Ukrainian].

64. Korzo, M. (2007). Ukrainskaia i belorusskaia katekhiticheskaia traditciia XVI- XVIII vv.: stanovlenie, evoliutciia i problema zaimstvovanii [Ukrainian and Russian catechetical tradition of the 17-18 centuries. evolution and problem of adoptions]. Moscow. [In Russian].

65. Lukan, R., Fylypchak, I. (1936). Tsentralna okruzhna holovna shkola v Lavrovi 1788/1789-1910/11 [Central regional main school in Lavriv in the 1788/1789-1910/11]. Lviv. [In Ukrainian].

66. Fond 3. Biblioteka ta Tsentralnyi arkhiv monastyriv oo. Vasylian u Lvovi [The library and the Central archive of the Basilians in Lviv], Units 673, 809, 813/1, 1286. Lvivska natsionalna naukova biblioteka imeni V Stefanyka NAN Ukrainy, viddil ru- kopysiv [V Stefanyk Lviv National Scientific Library, Manuscript Department], Lviv, Ukraine. [In Ukrainian].

67. Lvivska natsionalna naukova biblioteka imeni V. Stefanyka NAN Ukrainy, vid- dil ridkisnykh knyh [V. Stefanyk Lviv National Scientific Library, Rare Books Department], St. IV 46.

68. Naukova biblioteka Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka. Viddil rukopysnykh, starodrukovanykh ta ridkisnykh knyh imeni F. P. Maksymenka [Scientific library of Ivan Franko Lviv National University, F. P. Maksymenko Department of Manuscripts, Old Printed and Rare Books], St. 187078 I.

69. Pinkers, S. (2013). Dzherela khrystyianskoi morali: yii metod, zmist ta istoriia [The sources of the Christian morality: its method, sense and history]. Kyiv. [In Ukrainian].

70. Prokhorov, G. (1974). Keleinaia isikhastskaia literatura (Ioann Lestvichnik, Avva Dorofei, Isaak Sirin, Simeon Novyi Bogoslov, Grigorii Sinait) v biblioteke Troi- tce-Sergievoi lavry s XIV po XVII vv. [Cell hesychasm literature (John Climacus, Dor- otheus of Gaza, Isaac Syrus, Symeon the New Theologian, Gregory of Sinai) in the library of the Trinity Lavra of St. Sergius from the 14th to the 17th century]. In Trudy Otdela drevnerusskoi literatury [Works of the Old Russian Literature Department]: Vol. 28. Issledovaniia po istorii russkoi literatury XI-XVII vv. [Studies in the history of Russian literature of the 11-17 centuries] (pp. 317-324). [In Russian].

71. Ruzhytskyi, Ye. (2009). Zakhidnoievropeiska knyha u Lvovi v XVI-XVII st. (do postanovky pytannia) [West-European book in Lviv in the 16-17 centuries (on the statement of the issue)]. In Neskinchenna podorozh: knyha pamiati Oresta Matsiuka [Unfinished voyage: book to honor Orest Matsiuk] (pp. 55-61). [In Ukrainian].

72. Skruten, Y (1923, 1924). Biblioteka Lvivskykh oo. Vasyliian [The library of the Basilians in Lviv]. In Zapysky Chyna sv. Vasyliia Velykoho [Notes of the Order of St. Basil the Great], Vol. 1, Is. 1, pp. 161-176, Vol. 2, pp. 65-75. [In Ukrainian].

73. Slukhovskii, M. (1973). Russkaia biblioteka XVI-XVII vv. [Russian library in the 16-17 centuries]. Moscow. [In Russian].

74. Fond 684, Inventory 1, Units 1024, 1854, 1855, 1871, 1890, 2029, 2045, 2186, 2236, 262. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv [Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv], Lviv, Ukraine. [In Ukrainian].

75. Tsiborovska-Rymarovych, I. (2012). Vydovyi ta dzhereloznavchyi analiz doku- mentiv z istorii knyhy ta istorii bibliotek v Ukraini XVI - pershoi chverti XVIII st. [Documents on the history of books and libraries in Ukraine in the 16th - first quarter of the 18th century: types and sources analysis]. In Naukovipratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V I. Vernadskoho [Scientific works of V Vernadsky National library of Ukraine], Is. 34, pp. 259-279. [In Ukrainian].

76. Tsiborovska-Rymarovych, I. (2013). Knyhozbimia Ostrozkoho yezuitskoho kolehiumu: dzherela pro komplektatsiiu bibliotechnoho fondu ta yikh informatsiina na- povnenist [The library of the Ostroh Jesuit College: sources on the librarian fond formation and their informational value]. In Ostrozka davnyna: naukovyi zbirnyk [Ostroh antiquity: scientific journal], Is. 2, pp. 114-120. [In Ukrainian].

77. Shevchenko, I. (2014). Polshcha v ukrainskii istorii [Poland in the Ukrainian history]. In Ukraina mizh Skhodom i Zakhodom: narysy z istorii kultury dopochatku 18 stolittia [Ukraine between East and West: essays on the history of the culture until the early 18th century] (M. Hablevych, Trans., A. Yasinovskyi, Ed., pp. 135-157). Lviv. [In Ukrainian].

78. Shevchenko, I. (2014). Relihiina polemichna literatura na ukrainsko-biloruskykh zemliakh u 16-17 stolittiakh [Religious polemical literature on the Ukrainian and Belarussian lands in the 16-17 centuries]. In Ukraina mizh Skhodom i Zakhodom: narysy z istorii kultury do pochatku 18 stolittia [Ukraine between East and West: essays on the history of the culture until the early 18th century] (M. Hablevych, Trans., A. Yasinovskyi, Ed., pp. 180-196). Lviv. [In Ukrainian].

...