Оповідання та казки Василя Сухомлинського та їх розповсюдження в Україні і світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 821.161.2 Сух-343-93-048.53 (477+100)

ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського

ОПОВІДАННЯ ТА КАЗКИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО ТА ЇХ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ В УКРАЇНІ І СВІТІ

Л.В. Старикова

Постановка проблеми. Художній доробок Сухомлинського нині є помітною складовою його великої педагогічної спадщини. В Україні молодь і люди середнього віку більше знають його не як педагога, а як дитячого письменника - впродовж останніх 25 років у різних видавництвах регулярно з'являються збірки казок та оповідань Сухомлинського, вони є також складовою навчальної літератури для дошкілля та початкової школи, різних читанок та хрестоматій, тобто стали частиною вітчизняного освітнього простору.

Аналіз основних досліджень і публікацій. До розгляду художнього доробку педагога зверталися як дослідники його спадщини, так і ті, які займаються питаннями дошкільної і початкової освіти, і серед них О. Я. Савченко (художні мініатюри як джерело виховання цінностей; дидактика застосування художніх мініатюр у навчальному процесі школи (2011, 2012); О. В. Сухомлинська (філософія для дітей в етичній спадщині В. Сухомлинського; художні мініатюри в культурологічному вимірі (1995, 2007); Т. П. Тоцька (застосування казок і оповідань В. Сухомлинського у дитячому садку; Філософія для дітей та дорослих за літературними творами В. Сухомлинського (2009, 2010); Л. Л. Хоружа (етичні домінанти виховання особистості (за матеріалами ''Хрестоматії з етики'' В. Сухомлинського (2009) та інші. Однак вони не ставили своїм завданням цілісно проаналізувати хронологію публікацій художньої спадщини В.Сухомлинського в Україні і поза її межами.

Мета статті - прослідкувати і описати історію публікацій художніх мініатюр Сухомлинського, починаючи від їхньої появи і дотепер, при цьому зупиняючись на розкритті тих фактів і явищ, що є маловідомими сучасним дослідникам.

Виклад основного матеріалу. Перш за все відзначимо, що оповідання та казки Сухомлинського можна віднести до літератури для дітей, або дитячої літератури - художніх, науково-популярних текстів, створених дорослими і спеціально адресованих дітям. Така література враховує вік дітей, особливості їхнього розвитку, має емоційно-ціннісне забарвлення і в кінцевому підсумку носить виховну і освітню спрямованість змістового наповнення.

Усім цим критеріям відповідають оповідання та казки, написані Василем Сухомлинським. Їх ще називають художніми мініатюрами, оскільки вони невеликі за розміром, лаконічні, тобто небагатослівні, написані простою мовою.

Шлях Сухомлинського до написання творів для дітей розпочався у власне педагогічних працях. Перші художні образи і перші художні замальовки зустрічаємо у його педагогічних творах, опублікованих у середині 1960-х років. Серед них назвімо книжечку "Щоб у серці жила Батьківщина", що вийшла у 1965 році у видавництві "Знання" Української РСР. Тут у розділі "Слово рідної мови'" поміщено художні мініатюри - казки, оповідання, вірші, присвячені красі природи, оточуючого дитину світу, красі рідної мови [1: 16]. Це казки про Ковалів-Велетнів, про Чарівника-Різб'яра, вірш "Біле озеро пахучих квіток" та інші. У цей же розділ Сухомлинський включає й твори дітей - маленькі оповідання, які складає дитина під час заняття або за його результатами - всього 7 мініатюр [1: 27-32]. Звичайно, мініатюри складали учні, але педагог був великою мірою їх натхненником і співавтором.

Книга "Моральні заповіді дитинства і юності", що вийшла у 1966 році, також містить вірші, оповідання, замальовки (есеї) про природу, навколишній світ (вірші - "Бджоли на гречці", "Вечір", "На ставку", "Мак"), нариси ("Персиковий сад"), оповідання ("Журавлиний ключ у блакитному небі", "Морок", "Вночі", "Звідки падає іній", "Сонячні ковалі" [2: 7-38; 104-106].

Художні мініатюри представлені і в останніх прижиттєвих працях Сухомлинського. Найбільш повно - у книзі "Серце віддаю дітям" (1968, 1969), значно менше - у книгах "Павлиська середня школа" (1969) і "Народження громадянина" (1970).

Особливо насичена ними книга ''Серце віддаю дітям'', вона налічує близько 40 різних художніх текстів, виділених окремо [3: 247]. І це не дивлячись на те, що сам текст цієї праці являє собою художньо образне представлення педагогічних реалій, наповнене знахідками і відкриттями.

У зовсім іншій за стилем книзі "Народження громадянина" (1970) художніх мініатюр значно менше, але показово, що у ній Сухомлинський уже говорить про своє власне авторство у написанні оповідань та казок. Так, він пише: "Я написав хрестоматію "Думки про людину". Це коротенькі оповідання й казки, які викликають у дітей роздуми про людину, співчуття до її горя і нещастя" [4: 34]. Таке звертання педагога до художньо-образного донесення до вихованців своїх педагогічних прагнень свідчить і про обраний ним стиль викладу, і про те, наскільки великого значення він йому надавав.

У цих, а також і в інших педагогічних творах Сухомлинський пише про те, що він і його вихованці створюють різного роду хрестоматії, присвячені важливим, на його думку, темам, і серед низ такі: "Думки про людину", "З чого починається для мене Батьківщина. Твори учнів Павлиської середньої школи 1968-1969 н.р. ", "Хрестоматія моральних цінностей" та інші.

Наприкінці 1960-х років Сухомлинський пише навчально-методичний посібник "Як виховати справжню людину", присвячений моральному вихованню, з підзаголовком "Етика комуністичного виховання". На додаток до посібника готує і упорядковує "Хрестоматію з етики", куди включає художні мініатюри та оповідання. Представлену у книгах методику і художній матеріал він уже практично застосовує у своїй навчально-виховній роботі.

Водночас із педагогічними завданнями Сухомлинський має намір опублікувати свої мініатюри окремо, як літературу для дітей, що має самостійне значення. Він починає пропонувати їх дитячим журналам ("Барвінок", "Малятко", "Мурзилка"), формує невеличку книжечку оповідань, але отримує негативні рецензії як із всесоюзної, так і з республіканської преси.

Натомість педагогічні та загальні видання час від часу друкують окремі мініатюри [5: 23; 6; 7]. А найбільше оповідань за життя Сухомлинського було опубліковано в журналі "Дошкольное воспитание" у 1969 році. Тут у номерах 4, 6, 7, 8 було поміщено 17 коротких мініатюр, призначених для малечі.

На початку 1970-го року Сухомлинський починає публікувати свої оповідання та казки у білоруському дитячому журналі "Вяселка", починаючи з першого номера, загальною кількістю 10 оповідань та у газеті "Література и мастецтва" - 6 оповідань [8: 6-8; 9: 6-8; 10: 3-4; 11: 5; 12 ].

Така велика, порівняно з іншими, частка художніх мініатюр Сухомлинського у педагогічній пресі Білорусі була видрукувана тому, що педагог мав тісні контакти з білоруськими освітянами, які захоплювалися його працею. До того ж Павлиська середня школа товаришувала з Кормянською школою- інтернатом, а їх директори В. Сухомлинський і Михайло Дмитрієв підтримували дружні зв'язки. Дружив Сухомлинський не лише з Дмитрієвим, а й з відомими білоруськими письменниками Василем Віткою і Янкою Брилем. Ці білоруські дитячі письменники посприяли тому, що художні мініатюри з'явилися у дитячих та мистецьких виданнях ще за життя педагога. Як згадував пізніше Василь Вітка ''У своїх листах він не раз довіряв мені свої мрії: "Добре, якби в Білорусії була видана хоч маленька книжечка моїх оповідань" [13: 155]. І ось у 1971 році у Мінську вперше була видана окрема збірка оповідань Сухомлинського "Блакитні журавлі", куди ввійшли 110 художніх мініатюр, які педагог сам відібрав. Але, як зазначає Василь Вітка, - "на превеликий жаль автор її уже не побачив. Шкільний дзвінок пролунав тривожно не тільки в селі Павлиш, а скрізь, де знали, любили, читали його" [13].

Після того, як Сухомлинський пішов із життя, власне розпочалася публікація його художньої спадщини, і він поступово став розцінюватися як дитячий письменник.

Після 1970 року першими звернулися до художньої спадщини Сухомлинського всесоюзні дитячі видавництва "Детская литература" ("Поющее перышко" (1974), і "Малыш" ("Пусть будут и Соловей и Жук" (1974) [14; 15]. Збірка "Поющее перышко" перевидавалася у 1979 році, а у 1984 видавництво "Радуга", що спеціалізувалося на публікації творів радянських письменників різними мовами світу, видало її лаоською, англійською, іспанською, кхмерскою, суахілі, урду, дарі та іншими мовами.

У ці роки (з 1971 і до 1991 рр.) казки та оповідання починають поширюватися у дитячій, педагогічній пресі та інших друкованих виданнях, розрахованих на широку аудиторію, - їх налічується більше 150 найменувань [16; 17].

Знаковою подією для сприйняття Сухомлинського як дитячого письменника стала публікація у 1990 р. його "Хрестоматии по этике", до якої ввійшли 542 мініатюри [18]. Це було найповніше видання оповідань та казок педагога; його наклад склав 100 тис. примірників.

Окрема книжка казок та оповідань педагога "Гаряча квітка" побачила світ в УРСР у 1979 році у видавництві "Веселка". До збірки ввійшли 107 мініатюр [19]. Вони поділені на два розділи, кожен з яких носить назву однієї з казок, поміщених у ньому. Це ж дитяче видавництво видало в наступні роки дві невеличкі книжечки Сухомлинського "Куди поспішали мурашки" (1981) - 11 казок, "Пшеничний колосок" (1985) - 25 казок. Обидві призначені для дошкілля [20; 21].

Наступна сторінка у публікаціях художніх творів Сухомлинського була відкрита в 1991 році, з набуттям Україною незалежності. Її першою ластівкою стала книжка "Казки Школи під Голубим небом", що була видана у тому ж таки 1991 році у видавництві "Освіта" (бувша "Радянська школа"). Вона складається з 7 розділів, до яких ввійшли 223 художні мініатюри [22].

Наступна книжка художніх творів "Чиста криниця" з'явилася згодом у видавництві "Веселка" у 1993 р. у серії "Шкільна бібліотека". Вона налічувала понад 470 творів для дітей, призначених для сімейного читання [23]. На противагу попереднім виданням, це було надруковано на неякісному папері, невідповідним шрифтом, із мінімумом ілюстрацій - далася взнаки економічна скрута.

Через економічні труднощі наступна підбірка художніх мініатюр Сухомлинського "Вічна тополя" побачила світ лише через 10 років у 2003 у видавництві "Генеза" [24]. Збірка складалася з 317 оповідань і казок, поділених на 2 розділи. Щодо поліграфії це видання виглядало значно привабливіше - досить багато ілюстрацій, відповідний шрифт друку, хороший папір. сухомлинський збірник оповідання казка

У наступні роки з' являються у різних видавництвах збірки казок та оповідань Сухомлинського, відібрані з уже опублікованих, кожна збірка поіменована однією з казок, як правило з найбільш промовистою, художньо-образною назвою. Серед найпомітніших відзначимо "Вогнегривий коник" (2008 р.) - 207 мініатюр [25], перевидана у 2008 році, і от нині, у 2017, чекаємо нове перевидання.

Помітне місце в розповсюдженні художньої спадщини Сухомлинського відіграє харківське видавництво "Школа" (Видавничий дім "Школа"), яке приділяє особливу увагу до Сухомлинського як дитячого письменника, публікуючи збірки його творів українською та російською мовами [26; 27; 28; 29]. Вони і донині популярні серед дітей і їхніх батьків, а також учителів.

Окрім цих, доволі солідних видань, впродовж 2000-х років в Україні з' явилося так багато публікацій окремих казок, оповідань, притч, есеїв Сухомлинського, що їх кількість важко піддається обліку. Вони включені у збірники оповідань для дітей, хрестоматії, підручники для 1-4 класів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, опубліковані у газетах, журналах. Надзвичайно велика їх кількість є в Інтернеті, тут разом з публікацією текстів Сухомлинського подаються методичні розробки з проведення тих чи інших занять за мотивами певної художньої мініатюри. Навіть більше, у 2009 році було видано Збірник музичних інсценівок за мотивами казок Сухомлинського [30].

Найпомітнішим і найзначущим виданням впродовж усіх років літературного життя Сухомлинського є книга "Я розповім вам казку. Філософія для дітей", яка вийшла у 2016 році у тому ж таки Видавничому домі "Школа" [31].

Вона відкриває новий етап у розумінні і освоєнні художнього світу, створеного Сухомлинським для дітей, - поєднання художніх образів із пізнанням дитиною світу і самої себе, коли педагогіка подається через художні образи, емоційно-ціннісне сприйняття художньої твору і педагогічні приписи об'єднані в один твір. Це найповніше видання художніх мініатюр Сухомлинського із нині опублікованих (679 одиниць). Поєднання оповідань та казок з уривками із посібника з етики "Як виховати справжню людину" надає художній спадщині педагога нового виміру і нового звучання.

Як бачимо, цей перелік, багатий та різноманітний, свідчить про те, що художньо-етична спадщина, якщо її залишив Сухомлинський, має своїх читачів і прихильників і продовжує поширюватися.

Якщо звернутися до аналізу дитячої чи педагогічної літератури інших країн, то і там мають місце публікації художніх мініатюр Сухомлинського. Але підкреслимо, що це - ще не досліджена сторінка творчої спадщини Сухомлинського, що знаходиться на перетині літературознавства і педагогіки.

За наявною інформацією, публікації казок педагога мовами республік, що входили до складу СРСР, згідно біобібліографічного покажчика 1987 року, містять більш як 70 мініатюр [16].

Більш-менш системний аналіз зарубіжних видань оповідань та казок, що були видрукувані після 1991 року, відсутній. Тут же назовімо ті, про які є інформація, і які, на нашу думку, мають значення для більш широкого і повного уявлення про цей напрям творчої спадщини педагога. Перш за все відзначимо публікацію в Китаї "Хрестоматії з етики" у 1998 році [32].

Значною подією у поширенні художньо-педагогічної спадщини Сухомлинського стала публікація двох його оповідань "Що краще? " та "Я хочу сказати своє слово" у підручнику "Thinking Trees and Laughing Cats: Thinking Curriculum for Pre-School" у США у 2003 році, що входить до інтегрованого курсу "Філософія для дітей" авторства американського філософа Мет'ю Ліпмана [33].

Варто також відзначити велику популяризаторську роботу австралійського дослідника усієї спадщини українського педагога Алана Коккеріла, який впродовж багатьох років вивчає і популяризує доробок Сухомлинського у англомовному світі, використовуючи новітні засоби інформації, зокрема Інтернет. Особливо його приваблює художня спадщина педагога. В 2013 році А. Коккеріл видав англійською мовою яскравий збірничок оповідань та казок Сухомлинського "World of Beauty. Tales from Pavlysh", куди ввійшли 19 казок та оповідань. Книжечка проілюстрована школярами з України та Білорусі, що вибороли перемогу у конкурсі, організованому Аланом Коккерілем за участі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти [34]. Він підготував та опублікував цю книжечку англійською, китайською, українською та російською мовами.

Більш того, австралійський дослідник випускає щомісяця інформаційний бюлетень Sukhomlinsky News, вийшло його уже 25 випусків цього інтернет-видання. У кожному випуску, поряд із матеріалами, присвяченими педагогічній спадщині Сухомлинського, він поміщує Stories for Children (Оповідання для дітей) - 3-4 мініатюри з ілюстраціями [35].

Висновки та перспективи подальшого дослідження проблеми. Ця інформація щодо публікацій художньої спадщини Сухомлинського, неповна і уривчаста, свідчить про те, що цей напрям творчості педагога далеко не завершений і потребує подальшого дослідження.

Список використаних джерел та літератури

1. Сухомлинський В. О. Щоб у серці жила Батьківщина / В. О. Сухомлинський. - К. : Товариство "Знання" Української РСР, 1965. - 80 с. : іл.

2. Сухомлинський В. О. Моральні заповіді дитинства і юності / В. О. Сухомлинський. - К. : Рад. шк., 1966. - 232 с.

3. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / В. А. Сухомлинский. - К. : Рад. шк., 1969. - 248 с.

4. Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В. О. Сухомлинський. - К. : Рад. шк., 1970. - 288 с. : іл.

5. Легенда о материнской любви // Семья и школа. - 1965. - № 3. - С. 23.

6. Наталочка і конвалії // Сільські вісті. - 1967. - 17 травня.

7. Легенда о любви [Сказки бабушки Марии] // Комс. Знамя. - 1969. - № 6. - 5, 8, 9 октября.

8. Вяселка. - 1970. - № 1. - С. 6-8.

9. Вяселка. - 1970. - № 11. - С. 5.

10. Вяселка. - 1970. - № 3. - С. 6-8.

11. Вяселка. - 1970. - № 8. - С. 3-4.

12. Література и мастецтва. - 1970. - 5 июня.

13. Вітка В. Т. Голос учителя / В. Т. Вітка // Спогади про Сухомлинського. - К. : Рад. шк. - 1990. - С. 155.

14. Поющее перышко : Рассказы и сказки / сост. Е. Ершова, К. Орлова; рис. П. Асеева. - М. : Дет. лит., 1974. - 32 с.: цв. ил.

15. Пусть будут и Соловей и Жук : Рассказы и сказки для мл. шк. возраста / худ. А. Брей. - М. : Малыш, 1977. - 24 с. : цв. ил.

16. Сухомлинський В. О. Біобліографія : 1987-2000 рр. / В. О. Сухомлинський; [уклад. Г. І. Сухомлинська, О. В. Сухомлинська]. (позиції 70-80). - К. : КНЕУ, 2001. - 128 с.

17. Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике / В. А. Сухомлинский; [сост. и автор вступит. статьи О. В. Сухомлинская]. - М. : Педагогика, 1990. - 304 с.

18. Гаряча квітка: Оповідання та казки : [для мол. шк. віку] / передм. Н. Забіли; упоряд. Г. Сухомлинська; мал. В. Євдокименка. - К. : Веселка, 1978. - 104 с. : іл.

19. Сухомлинський В. О. Куди поспішали мурашки: [казки для дошк. віку] / В. О. Сухомлинський; [худ. Г. Сокиринська]. - К. : Веселка, 1981. - 20 с. : іл..

20. Сухомлинський В. О. Пшеничний колосок : Казки та оповідання : [для дошк. віку] / В. О. Сухомлинський; [упоряд. Г. Сухомлинська; худ. О. Кошель]. - К. : Веселка, 1985. - 30 с. : іл.

21. Сухомлинський В.О. Казки Школи під Голубим Небом : Казки, притчі, оповідання / В. О. Сухомлинський; [упоряд. О.В.Сухомлинська]. - К. : Освіта, 1991. - 191 с. : іл.

22. Сухомлинський В. О. Вічна тополя: Казки, оповідання, етюди : [для мол. шк. віку] / В. О. Сухомлинський; [упоряд. О. В. Сухомлинська ; за заг. ред. Д. С. Чередниченка]. - К. : Генеза, 2003. - 272 с. : іл. - (Нова шк. б- ка).

23. Сухомлинський В. О. Вогнегривий коник: Казки, притчі, оповідання / В. О. Сухомлинський; [упоряд. і передм. О. В. Сухомлинська]. - 2-ге вид., стер. - К. : Вікар, 2008. - 200 с. : іл. - (Скарби укр. літ-ри).

24. Сухомлинський В. А. Цветок солнца: Притчи, сказки, рассказы / В. А. Сухомлинский; [ред. Т. Вакуленко; рис. Женя Житник]. - Х. : Школа, 2012. - 236 с.

25. Сухомлинський В. О. Всі добрі люди - одна сім'я : [збірка творів] / В. О. Сухомлинський; [мал. О. Макієвої]. - Х. : Школа, 2012. - 160 с.

26. Сухомлинський В.А. Все добрые люди - одна семья / В. А. Сухомлинский; [ил. О. Макиевой]. - Х. : Школа, 2013. - 160 с.

27. Сухомлинський В.О. Я розповім вам казку... Філософія для дітей / В. О. Сухомлинський; [уклад. О. В. Сухомлинська]. - Х. : ВД "Школа", 2016. - 576 с.

28. Сухомлинський В. О. Хрестоматія з етики / В. О. Сухомлинський. - Пекін : Нар. освіта, 1998. - кит. мовою.

Анотація

В статті розглядаються публікації художніх творів для дітей Василя Сухомлинського в дитячих журналах, педагогічній пресі, окремих виданнях. Наголошено на їх особливостях та показано поетапне зростання інтересу до художньої спадщини педагога, що проявляється у збільшенні випуску різними видавництвами збірників його оповідань та казок, включенні окремих мініатюр до підручників і посібників для дітей. При аналізі джерел застосовано хронологічний та країнознавчий підходи, що дозволило визначити першість України в публікаціях творів Сухомлинського для дітей, а також показати поширення цих текстів у різних країнах світу. Здійснений у статті аналіз публікацій показав необхідність подальшого дослідження цієї теми.

Ключові слова: В. Сухомлинський, художня спадщина, дитяча література, художні мініатюри, оповідання, притчі, казки, збірки оповідань та казок, перевидання, філософія для дітей, переклад.

В статье рассматриваются публикации художественных произведений для детей Василия Сухомлинского в детских журналах, педагогической прессе, отдельных изданиях. Акцентируется на их особенностях и показано поэтапный рост интереса к художественному наследию педагога, который проявляется в увеличении выпуска различными издательствами сборников его рассказов и сказок, включении отдельных миниатюр в учебники и пособия для детей. При анализе источников применен хронологический и страноведческой подходы, что позволило определить первенство Украины в публикациях произведений Сухомлинского для детей, а также показать распространение этих текстов в разных странах мира. Проведенный в статье анализ публикаций показал необходимость дальнейшего исследования этой темы.

Ключевые слова: Сухомлинский, художественное наследие, детская литература, художественные миниатюры, рассказы, притчи, сказки, сборники рассказов и сказок, переиздание, философия для детей, перевод.

The research deals with the publishing of Vasyl Sukhomlynsky's works offiction for children in children's magazines, pedagogical press, and individual editions. The author focuses on their peculiarities and shows that interest in Sukhomlynsky's artistic heritage has increased gradually.

This is evidenced by the number of editions of Sukhomlynsky's story books and fairy tales by various publishers. In addition, his selected miniatures have been included in children's textbooks and manuals. The chronological and country specific approaches have been used in order to analyze the sources. As a result, this made it possible to determine the primacy of Ukraine in the publications of Sukhomlynsky's works offiction for children, as well as to show the distribution of these texts in different countries of the world. Thus, the analysis of publications carried out in the article has showed that further research will be required to clarify this issue.

Key words: V. Sukhomlynsky, artistic heritage, children's literature, fiction miniatures, stories, fables, fairy tales, story books and tales, reprinting, philosophy for children, translation.

Размещено на Allbest.ru