Психологічні колізії героїв сучасної української драматургії: сюжет адюльтеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу

Психологічні колізії героїв сучасної української драматургії: сюжет адюльтеру

Веселовська Н.В.

Анотація

У статті автор досліджує особливості художнього зображення теми подружньої зради на матеріалі сучасної української драматургії, зокрема акцентує увагу на психологічних аспектах висвітлення такої теми; окреслює типи любовних трикутників, аналізує психологічну поведінку їх учасників та розглядає сюжетну специфіку обраних п'єс як наслідок психологічної взаємодії героїв в умовах адюльтеру.

Ключові слова: психологізм, сюжет, адюльтер, сучасна українська драматургія.

Аннотация

В статье автор исследует особенности художественного изображения темы супружеской измены на материале современной украинской драматургии, в частности акцентирует внимание на психологических аспектах освещения такой темы; определяет типы любовных треугольников, анализирует психологическое поведение их участников и рассматривает сюжетную специфику выбранных пьес как следствие психологического взаимодействия героев в условиях адюльтера.

Ключевые слова: психологизм, сюжет, адюльтер, современная украинская драматургия.

Annotation

In this article an author examines the peculiarities of artistic representation of marital infidelity on the material of modern Ukrainian drama, in particular, the attention is focused on the psychological aspects of this topic coverage; the types of love triangles are outlined, the psychological behavior of the participants is analyzed and the specific plot of selected plays as a result of psychological interaction between the characters under adultery conditions is considered.

An object of the study is the following plays: “Salamandra” by Tetyana Melnyk (Dobrushyna), “Loneliness Suicide” by Neda Nazhdana and “The Ninth Lunar Day” by Oleksandra Pohrebinska.

The actuality of the article is to study the psychology of marital relations in modern drama texts, in particular, such an aspect as marital infidelity.

The purpose of the article is to investigate the internal state and the interaction between the characters of modern plays under adultery conditions.

Achieving the aim is in the following tasks solving:

- to outline the types of love triangles and find out the peculiarities of psychological interaction between the participants.

- to examines the peculiarities of the psychological collisions of the characters of the modern play and to show its impact on the compositional structure of the work under the adultery conditions.

Keywords: psychologism, plot, adultery, modern Ukrainian drama

Попри закиди критиків щодо кризового стану розвитку, породжені суперечливими думками про мистецьку вартісність та низьким виявом наукової зацікавленості, сучасна українська драматургія вперто відстоює право на своє існування і як один із трьох літературних родів, і як один із видів мистецтва. подружній зрада психологічний адюльтер

Останнє десятиліття поповнило наукові літературознавчі ряди не лише новими прізвищами, а й серйозними науковими здобутками, присвяченими розвитку сучасної драматургії, її тематиці, проблематиці, тенденціям (О. Бондарева, Т. Гундорова, О. Когут, Н. Малютіна, Л. Мороз, Н. Корнієнко, Ю. Скибицька, Р. Тхорук, М. Шаповал Т. Шарова). «Арт-Альтернатива», «Дім Химер», «Драбина», «Драма. UA», «Золотий Лев», «Курбалесія», «Рампа», «Тиждень актуальної п'єси» - театральні фестивалі, що відкривають прізвища нових та утверджують уже відомих драматургів. Показником відповідного художнього рівня сучасної української п'єси та новаторського підходу до її створення свідчать перемоги вітчизняних драматургів у міжнародних конкурсах та успішне втілення їхніх творів на закордонних сценах.

Однак питання специфіки драми ХХІ століття залишається одним із найдискусійніших. Актуальна тематика, тісний зв'язок із сучасністю, інтерпретація глобальних соціальних змін та «нові герої, що втратили попередні ідеали та орієнтири» [7, с. 8] - ознаки сучасної п'єси, яка вимагає дещо іншого художнього осмислення. Суперечливі погляди на сучасну драматургію пов'язані якраз із частковою готовністю читача до таких змін.

О. Забужко пояснює причину нашого культурно-світоглядного зубожіння тим, що впродовж трьох поколінь нас «під страхом ҐУЛАҐУ», послідовно відучувано від діалогу в усіх сферах життя без винятку» [2]. На її думку, це проблема соціологічна, або й більше - антропологічна, тому відновлення такого діалогу - справа непроста і тривала. Пошук інших способів відображення дійсності - це намагання перетнути межі «вузьких рамок» і вийти на рівень «горизонтального діалогу». Процес переформатовування п'єси з такої, яку «приносить до кабінету головрежа завліт» [2] на твір високої мовленнєвої культури з рівнем спілкування «від людини до людини» [2] запущено. І яскравим свідченням цього є драматургія «двотисячників». Вони, на нашу думку, стали посередниками між старим і новим способом осягання людського буття: маючи що сказати, ризикують бути непочутими.

Зміна художнього осмислення дійсності відбувається крізь призму перегляду концепції людини в сучасному суспільстві, де основний акцент зроблено на динаміці її внутрішніх станів.

Актуальність нашої статті полягає у дослідженні психологізму подружніх стосунків у текстах сучасної драматургії, зокрема такого їх аспекту, як подружня зрада.

Мета статті - дослідити внутрішній стан і взаємодію героїв сучасних п'єс в умовах сюжету адюльтеру.

Досягнення мети полягає в розв'язанні таких завдань:

- окреслити типи любовних трикутників та з'ясувати особливості психологічної взаємодії їх учасників у сюжетах аналізованих драм;

- дослідити особливості психологічних колізій героїв сучасної п'єси та показати її вплив на композиційну структуру твору в умовах адюльтеру.

Подружня зрада - адюльтер - «добровільний статевий акт між особою, яка перебуває у шлюбі, і особою, яка не є її чоловіком або дружиною» [9], тобто факт сексуальної близькості поза шлюбом у тій чи іншій формі - зазначена серед 36 драматичних ситуацій у концепції Жоржа Польті - французького письменника, літературознавця та театрознавця минулого століття. Він розглядає адюльтер у двох ситуаціях: як приватну крадіжку, ускладнену зрадою та зраду, що призводить до вбивства [7]. Обидві із зазначених ситуацій мають місце у сюжетах сучасних п'єс, які ми обрали для дослідження: «Саламандри» Тетяни Мельник (Добрушиної), «Самогубство самотності» Неди Нежданої та «Дев'ятий місячний день» Олександри Погребінської.

Найважливішою мотивацією створення та існування сім'ї є кохання. Зрада, як антипод кохання, є результатом дисгармонійних подружніх стосунків, і, як правило, призводить до руйнування сім'ї. Психологи визначають кілька різновидів подружньої зради: епізодичну та систематичну, з емоційною залежністю чи без неї. Як окремий вид подружньої зради пропонуємо виділити емоційну невірність - нетілесний контакт, який може стати або не стати передумовою адюльтеру. Поштовхом до виникнення будь-якого виду подружньої невірності є незадоволення психологічних потреб.

В українському літературознавстві посилена увага до проблем внутрішнього життя особистості знайшла висвітлення у творчості В. Стефаника, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Лесі Українки, алепроникнути у найглибші закутки людської душі зумів В. Винниченко. Для нього, за словами М. Жулинського, не існувало заборонених чи психологічно «непосильних тем і проблем» [1, с. 253]. У драмі «Брехня» Винниченко порушує проблему самотності людини в оточенні близьких і навіть коханих людей: героїня твору, шукаючи щастя,стає, на перший погляд, жертвою стосунків в умовах любовного трикутника. Однак внутрішня боротьба почувань та переживань Наталії Павлівни і фатальний наслідок цієї боротьби - це процес самознищення через втрату моральних орієнтирівта порушення принципу «чесності із собою».

Факт подружньої зради присутній у сюжетах аналізованих творів як тривалий позашлюбний зв'язок з емоційною залежністю, що спонукає партнера вести подвійний спосіб життя. У фіналі п'єси Тетяни Мельник (Добрушиної) «Саламандри» така сім'я, розпадається, тобто автор дає змогу читачеві простежити завершальний етап руйнування подружніх взаємин в умовах адюльтеру (подружжя Святослав - Зоя). Вичерпують себе і позашлюбні стосунки (Святослав - коханка Тамара). Дещо інше розгортання сюжету пропонує Неда Неждана у п'єсі «Самогубство самоти»: адюльтер зі спробою суїциду. Схему сюжету, не схожу на попередні, пропонує Олександра Погребінська: два невиразні та незвичні трикутники. Перший - колишнє подружжя Олена - Олег та потенційна суперниця Іринаі передчуття зради більш ілюзійне, аніж реальне. Другий трикутник прочитується двічі - колишнє подружжя Євгенія Ісаківна - Кирило Андрійовичта коханка Ганна Аркадіївна. Згодом цей трикутник трансформується: подружжя Кирило Андрійович - Ганна Аркадіївна та епістолярна коханка Євгенія Ісаківна (перша дружина).

Причина подружньої зради в п'єсі «Саламандри» значно глибша, аніж видається на перший погляд. Адюльтер у ній - це результат «ланцюгової реакції», викликаної кількома чинниками. «Я ж не любила його… тоді. Якби не обставини мого життя, то ніколи… ніколи я би не стала його дружиною»,-зізнається Зоя. «Ми тільки познайомилися, а тут… дитина. Все було так несподівано» [4], - оправдовує свій вчинок Святослав. Неготовність подружжя стати батьками призводить до неочікуваних наслідків для обох. Докори сумління через вчинений аборт та нереалізованість Зої як матері запускають психологічний механізм незворотності. Психотерапевт за фахом, вона не змогла впровадитиу подружні взаємини одну із умов для досягнення гармонійних стосунків у сім'ї - «бути психотерапевтом один для одного», бо сама не подолала глибокої душевної кризи. «Я лікую людей від хвороб, які практично лікуванню не підлягають» [4], - робить висновок Зоя, враховуючи не тільки професійний досвід.

У цьому сюжеті адюльтеру зовнішній конфлікт (несприятливі економічні обставини) переростає у внутрішній психологічний конфлікт. Подружжя не намагається позбутись заблокованих емоцій. Тривале співіснування у формальному уже шлюбі спричиняє повне взаємовідчуження партнерів, а відтак і руйнування їхньої сім'ї.

Мотив вини є визначальним у сюжетах, пов'язаних із подружньою зрадою. Але такі почуття властиві більше жінкам через їхню природню емоційність та визначені цінності патріархального суспільства - бути берегинею сімейного вогнища. Однак в аналізованій п'єсідещо інші акценти. Зою переповнює почуття жалю за втраченою дитиною, а усю провину за здійснену помилку вона перекладає на Святослава, якого теж мучать докори сумління: «Я жив усі ці десять років із ненавистю до себе. Кожного разу, як їхав у відрядження, купував іграшки і ховав ось сюди до шафи, щоб Зоя не бачила… Хіба не божевілля рахувати роки ненародженої дитини? Тягти на собі гріх напівбатька і примусити її стати напівматір'ю - хіба це не божевілля?» [4]. Яскраво виражене почуття провини чоловіка драматург протиставляє сильним характерам жінок. Святославу так і не вдалося втілити їхні мрії про чоловічу самодостатність, тож він змушений відпустити і Зою, і Тамару: «Я втратив вас обох. Без неї не знаю, як далі жити. А без тебе… не знаю навіщо» [4], - каже він Тамарі. Отже, в умовах адюльтеру приреченими виявились якшлюбні, так і позашлюбні стосунки: Святослав залишився один, а Тамара і Зоя взяли «усе» і «нічого».

Сюжет адюльтеру у цій п'єсі відповідає 25-ій драматичній ситуації за Жаном Польті, яку він трактує як приватну крадіжку, ускладнену зрадою. І хоча адюльтер виникає між двома партнерами, проте розгортання сюжету у драмі побудовано на взаємодії у межах одного любовного трикутника «вона - він - вона» (дружина - чоловік - коханка). Польті виокремлює три можливих випадки у такій драматичної ситуації, перший з яких - коханка більш приємна, аніж вимоглива порівняно зі зрадженою дружиною [7] - має місце в аналізованій п'єсі.

Нереалізованість у професійній сфері, зрада чоловіка і, як наслідок, повне розчарування у житті, штовхають героїню Неди Нежданої «Самогубство самоти» доспроби суїциду. «Моє життя стало порожнім і безколірним… Мені боляче жити» [5, 198], - говорить емоційно розбита і зневірена жінка. Найболючішим її розчаруванням стала зрада коханого. «Від одного дотику я летіла в якусь п'янку прірву» [5, 197] - згадує героїня, однак тепер це тільки її спогади. Випадкова зустріч з колишнім чоловіком та його новою обраницею стає останньою краплею душевного болю. На даху будинку - обраному місці самострати - Вона зустрічає Його. Від нього, за легендою, теж пішла дружина, бо був байдужим до неї, надто захоплювався роботою. Автор, вказуючи причини подружніх зрад, не акцентує на них. У 15 драматичній ситуації Жана Польті важливіші наслідки адюльтеру, аніж те, що спричинило його появу. Однак дослідник розглядає тільки два варіанти розгортання такого сюжету: вбивство чоловіка або коханця. Неда Неждана у своїй п'єсі вибудовує альтернативну схему - самогубство, вірніше поштовх до нього, бо героїня «уся просякнута андгедонією (безрадісністю), стан, коли домінує не так бажання померти, як небажання жити» [3]. Через розвиток повсякчас непередбачуваних подій, які, до речі, починаються із кульмінації сюжету - готовності стрибнути з даху будинку - драматург намагається довести, що найкритичніша життєва ситуація має шанс на позитивне вирішення. Якщо пристрасть, якій піддалися герої, внесла зміни у їхні плани, то адюльтер, як виявляється, може мати не тільки руйнівну, але і відновлювальну місію?

У цій п'єсі Неда Неждана вибудовує два любовних трикутники. Результат співіснування у першому, мало виразному - Вона - колишній коханий - його теперішня обраниця («вона - він - вона») - завдає душевного болю головній героїні і разом з іншими життєвими обставинами спричиняє повну внутрішню дисгармонію. Другий трикутник - колишній коханий - Вона - Він («він - вона - він») - виникає спонтанно. Героїня п'єси не подолала емоційної залежності від попереднього зв'язку (на відміну від Нього!), а переживши момент високого душевного напруження через спробу суїциду і, відповідно, маючи потребу в катарсисі - звільненні від негативних почуттів і думок [10], потрапляє у другий любовний трикутник. Саме тому, на нашу думку, тілесний контакт на даху будинку можна трактувати як адюльтер.

У п'єсі «Дев'ятий місячний день» Олександри Погребінської адюльтер латентний, завуальований. Усі драматичні події п'єси мають глибоке психологічне підґрунтя, що виникає на основі передчуттів та наслідків подій, пов'язаних із позашлюбними зв'язками.

Два невиразні любовні трикутники - колишнє подружжя Олена - Олег і потенційна суперниця Ірина та колишнє подружжя Євгенія Ісаківна - Кирило Андрійович та коханка Ганна Аркадіївна. Другий трикутник прочитується у п'єсі повторно, лише зі зміною статусних ролей: подружжя Кирило Андрійович - Ганна Аркадіївна та епістолярна коханка Євгенія Ісаківна.

Олена Олександрівна - немолода вдова, живе зі своїм розлученим сином Олегом. Його колишня дружина Олена - чи не щоденний гість у їхньому домі. У матері Олега є залицяльник - Віктор Михайлович, і вона уже готова перейти з ним на рівень серйозних стосунків. Порушує їхню життєву одноманітність Ірина - молода дівчина, яка приїжджає, щоб виконати останнє прохання своєї бабусі: похоронити її прах поруч зі своїм першим чоловіком - Кирилом Андрійовичем. «Вона така ж його половинка, як і Ви. Він - це Ви і вона. Зробіть це для нього»[6]- звертається до Ганни Аркадіївни дівчина і як доказ достовірності факту позашлюбного зв'язку її чоловіка вручає їй листи - результат тридцятип'ятирічного листування Кирила Андрійовича зі своєю першою дружиною - бабусею Ірини.

Любовний трикутник, третім кутом якого виступає вже покійна людина або її прах чи листи, незвичний і навіть комічний та абсурдний, що не суперечить авторському визначенню жанру п'єси як трагікомедії. Проте у ньому ми прочитуємо сюжет адюльтеру: колись Ганна Аркадіївна була у ролі коханки, а тепер мусить визнати, що її чоловік упродовж усього їхнього спільного життя мав «епістолярну» коханку - свою колишню дружину. Ці листи засвідчують емоційну зраду Кирила Андрійовича, адже психологічно він був узалежнений від першої дружини, мав потребу у спілкуванні з нею. Листи залишались без відповіді, а прочитавши їх, Ганна Аркадіївна пережила усі зворушливі моменти свого подружнього життя. Її переповнюють суперечливі почуття: провини, бо вона «забрала в них чоловіка, батька і дідуся» (свідома співучасть у першому любовному трикутнику) і вдячності та захоплення - «Як я поважаю Женю, як я поважаю її - вона змогла тридцять п'ять років не відповідати на його листи! Як… Як це високо…» [6] (емоційна співучасть у другому любовному трикутнику). Почуття провини і вдячності водночас змушують жінку прийняти рішення виконати прохання покійної суперниці, незважаючи на комічність самої ситуації, яка ризикує стати «останнім київським анекдотом» (два ідентичних трикутники «вона - він - вона» з подвійним переходом від сім'ї до адюльтеру і навпаки).

Психологічне наповнення взаємодії героїв другого любовного трикутника ґрунтується на передчутті зради. Олег та Олена розлучені, але бачаться часто і не будують стосунків з новими партнерами. «Ти думав, що я інтелігентно піду з твого життя? Ні, любий!»[6]-говорить Олена. Ірина справляє враження на Олега, вона зовсім не схожа на Олену ані своєю поведінкою, ані поглядами на життя. Він відчуває, що зміг би закохатись: «Відкрийте мені цим ключем, що-небудь відкрийте, нехай не двері, хоча б якусь маленьку скриньку, щоб мені хоч на один подих вистачило… Я встигну, я вдихну…»[6]. Олена розуміє, що з'явилась небезпека остаточно втратити колишнього чоловіка, тому береться за з'ясовування фактів смерті та поховання Смелянської Євгенії Ісаківни, якими намагається дискредитувати Ірину в очах Олега (трикутник «вона - він - вона»).

Тема подружньої зради у світовій літературі загалом і в українській зокрема завше цікавила письменників і залишається актуальною і в ХХІ столітті, але способи висвітлення цієї теми в контексті сучасного світосприйняття мають певні особливості.

1) Суспільна мораль, яка обов'язково була присутньою у сюжетах адюльтеру минулого століття, втратила свою актуальність. У сучасних творах акцентується увага на приватно-інтимній сфері почуттів людини, тобто соціально-моральна вертикаль у них має другорядне значення.

2) Визначальною рисою творів постмодерної епохи стала фіксація станів почування себе, що обумовлює іншу подієвість п'єси. Автор більше акцентує увагу на очікуванні, передчутті події або емоціях, пов'язаних з подією, що уже минула, а внутрішній конфлікт стає домінантним.

3) Зміна у світогляді жінок та нове розуміння позашлюбних зв'язків спричинили інтерпретацію класичного фіналу п'єс із сюжетом адюльтеру і він набуває не обов'язково деконструктивної семантики, але і вітаїстичного сенсу.

4) Прагнення сучасної жінки до незалежності та бажання бути нарівні з чоловіком є свідченням її сильної натури. Така жінка не стає жертвою невдалого шлюбу, сама може ініціювати перелюб, тоді як чоловік не завжди готовий відповідати за свої вчинки.

5) У сюжеті адюльтеру аналізованих п'єс істотну перевагу мають любовні трикутники за схемою «вона - він - вона».

Список літератури

1. Жулинський М. Володимир Винниченко // Історія української літератури ХХ століття / За редакцією чл.-кор. НАН України В.Г. Дончика: У 2 кн. - К.: Либідь, 1998. - Кн. 1. - С. 252-262.

2. Забужко О. Погляд на ідеальний театр із авторського місця в партері / Режим доступу http://shron.chtyvo.org.ua/Zabuzhko/ Z_mapy _knyh_ i_liudei.htm

3. Когут О. Мотив самогубства в сюжетах сучасної української драматургії.

4. Мельник (Добрушина) Т. Саламандри / : [Електронний ресурс] / Т. Добрушина. - Режим доступу : http: // dobrushin. De /tanya/ index. php ?land=ua&pagename=.

5. Неждана Неда. Самогубство самотності / Неда Неждана // Страйк ілюзій: Антологія сучас. укр. драматургії. -- К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. -- С. 197-245.

6. Погребінська О. Дев'ятий місячний день : трагікомедія у двох діях / О. Погребінська // Страйк ілюзій : антологія сучасної української драматургії. - К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. - С. 153-196.

7. Польті Ж. Тридцять шість драматичних ситуацій / Режим доступу http://litmasters.ru/sila-sujeta/36-dramaticheskix-situacij-chast-3.html

8. Соловьева А.Г. Научная рецепция современной русской драматургии: дискуссионные проблемы / А. Г. Соловьева // Современная филология: материалы IIмеждунар. науч. конф. - Уфа: Лето, 2013. - С. 7-9.

9. http://www.psychologos.ru/articles/view/adyulter

10. http://vocabulary.ru/dictionary/887/word/katarsis

Размещено на Allbest.ru