Фраземіка у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я" як джрело відтворення ментальних рис українців

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'373.7: 159.923.35 (=161.2)

Фраземіка у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" як джрело відтворення ментальних рис українців

Н.Ф. Венжинович

У статті досліджуються фраземи як джерело відтворення національної специфіки етносвідомості українського народу. Фразеологізми у «Кайдашевій сім'ї» передають індивідуальні риси героїв, через їх мову ми пізнаємо характер не лише окремих членів родини, але й визначальні ментальні особливості українського народу. Найбільш виразно виявлені функції портретної характеристики, створення гумору, узагальнення та вираження експресивної оцінки. Наприклад: «Хоч води напийся» - `дуже гарна дівчина'; «аж кістки торохтять» - `дуже худе тіло'. У повісті наявні фраземи, побудовані на зіставленні несумісних понять. Вони ґрунтуються на народному гуморі, фразеологічні одиниці вживаються на позначення нісенітниці: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці». Високу майстернiсть продемонстрував письменник, використовуючи фразеологізми у дiалогах героїв. Напр.: «старій жабі по коліна» - `дуже мілко'. У тексті: «В Семигорах нема де й втопитися, бо в ставках старій жабі по коліна, - сказав Карпо». Отримані результати можуть бути використані у процесі вивчення фраземного багатства творів інших письменників на уроках в школі й при студіюванні відповідних тем студентами вишів.

Ключові слова: фразема, І. Нечуй-Левицький, ментальні особливості, експресивна оцінка, специфіка етносвідомості.

В статье исследуются фраземы как источник отображения национальной специфики этносознания украинского народа. Фразеологизмы в «Кайдашевой семье» предают индивидуальные черты героев, через их язык мы узнаем характер не только отдельных членов семьи, но главнейшие ментальные особенности украинского народа. Наиболее ярко выявлены функции портретной характеристики, обобщения и выражения экспрессивной оценки. Например: «Хоть воды напейся» - `очень красивая девушка'; «даже кости гремят» - `очень тощее тело'. В повести выявлены фраземы, построенные на сопоставлении несовместимых понятий. Они базируются на народном юморе, фразеологические единицы употребляются на обозначение глупости: «Это, наверное, тебе свекровь наговорила на вербе груши, а на осине кислицы». Высокое мастерство продемонстрировал писатель, используя фраземы в диалогах героев. Например: «старой жабе по колена» - `очень мелко'. В тексте: в Семигорах негде и утопиться, потому что в прудах старой жабе по колено, - сказал Карпо. Полученные результаты могут быть использованы в процессе изучения фраземного богатства произведений других писателей на уроках в школе, а также при изучении соответствующих тем студентами высших учебных заведений.

Ключевые слова: фразема, И. Нечуй-Левицкий, ментальные особенности, экспрессивная оценка, специфика этносознания.

It is especially topical nowadays to study phrasemes in the narrative prose as they facilitate a successful decoding of the artist's intentions, represent conceptual contents of fiction texts. The Phrasemes in «Kaidash's Family» render individual peculiarities of the heroes, through their language we lean the character not only private members of the family, but also determining mental features of the Ukrainian people. For example, as a beautiful as a rose - `a very beautiful girl'; as thin as a rake - `a very skinny body'. In the narrative there are phrasemes, formed on putting together incompatible notions. They are based on people's humour, phraseological units are used for designating nonsense, «Your mother-in-law seems to tell you that there are pears on a willow-tree and sour fruits on an alder-tree». The writer has demonstrated a high skill, using phrasemes in the dialogues of heroes. For example, to the knees of an old frog - `very shallow'. In the text, «In the Semihory there is nowhere to get drowned, because it is to the knees of an old frog», - Karpo said. The results obtained may be used in the process of studying the phraseme resources, available in works of literature of other writers at school lessons as well as learning corresponding themes be the students of higher educational institutions.

Keywords: phraseme, I. Nechuy-Levytsky, mental features, expressive value, specifity ethnoconsciousness.

Постановка проблеми. Останнім часом фраземи у мові художніх текстів привертають до себе дедалі більше уваги з боку мовознавців. Це пояснюється тим, що стійкі вирази завдяки своєму значенню й експресивно-емоційним властивостям дають не лише естетичну оцінку дійсності, а й виконують функцію створення гумору й сатири, передачі внутрішніх якостей особистості, портретної характеристики, зображення зовнішнього вигляду. Їх багатофункціональність, оригінальність та експресивність зумовлює підвищений інтерес до вивчення цих неповторних мовних перлин у мові художніх творів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У кінці XX - на початку XXI ст. поглиблюються психокогнітивний та етнокультурний аспекти у вивченні української фразеології (О. Селіванова, О. Левченко). Збирається й опрацьовується діалектна (народна, ареальна) фразеологія (Н.Бабич, В. Лавер, Р. Міняйло, М. Олійник, Н. Романюк, Г. Ступінська тощо). Живе сучасне українське мовлення відображено у фразеографічних зібраннях В. Білоноженко, Я. Головацького, М. Коломійця, М. Наконечного, І. Виргана, В. Ужченка.

Помітно активізуються дисертаційні дослідження різних аспектів української фразеології в системі мови (Я. Баран), фраземіка в системі ідіостилю (Ю. Кохан, Л. Щербачук), фразеографічна ідеографія (Ю. Прадід), фразеологізовані речення (М. Липчук), культурно-національна конотація, прагматика (Л. Мельник), фразеологія як вираження національного менталітету й джерело народознавства (О. Майборода, О. Назаренко), модифікація ФО (Л. Давиденко), фразеологічні інновації (А. Смерчко, В. Стишов), системні відношення компонентів ФО (А. Архангельська, Н. Бобух), компоненти у складі ФО (О. Каракуця, О. Куцик, О. Мороз, Н. Пасік, М. Філон), семантика й динаміка окремих тематичних груп (Д. Ужченко) тощо [ 1, с. 494].

Мета статті. Ми ставимо собі за мету дослідити у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» фраземи як джерело відтворення національної специфіки етносвідомості українського народу.

Виклад основного матеріалу. Поділяємо думку М.Т. Демського, який вважає, що фразема - це така окрема самостійна одиниця, яка характеризується фраземним значенням, компонентним складом та граматичними категоріями й виконує номінативну функцію; разом з тим характеризує названий фраземою предмет чи його динамічні і статичні ознаки [2]. А Ю. Полиняк зазначає, що фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх [3, с. 38].

М. Фокіна, аналізуючи фразеологічні одиниці (ФО) в оповідній прозі, зазначає, що «фразеологізми належать до активних засобів створення авторської позиції, формування оповідного погляду та сприяють успішному декодуванню авторського замислу, бо передають домінантні текстові смисли, репрезентують концептуальний зміст художнього тексту, транслюють специфічні риси мовної особистості письменника» [4, с. 4; див. також 5, с. 194]. Погоджуємося з тим, що фразеологізми набагато виразніші, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно-функціональних стилях, виявляючи свою приналежність до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення [ 6, с.4; 7, с.141].

Фразеологія формувалася протягом століть, акумулюючи в собі життєвий досвід народу. У фразеологізмах найбільшою мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найбільш образну частину її лексики. Фразеологічні одиниці української мови, як і будь-якої іншої мови, відбивають великий життєвий дослід народу його уміння спостерігати і узагальнювати найсуттєвіші явища, факти у природі та суспільстві, народну мудрість, кмітливість, дотепність. Мова зберігає і передає із покоління в покоління лише ті фраземи, які прямо або опосередковано співвідносяться із еталонами, стереотипами і міфогемами національної культуриУкраїнська мова здавна славиться своєю фразеологією. Це усталені в мові слова й вислови, прислів'я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, суспільні відносини, морально - етичні норми, цінності, погляди, прагнення та вірування. У них відбивається глибока мудрість народу, його вікова культура.

Актуальність роботи полягає в тому, що на матеріалі повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» вперше досліджується фраземіка як джерело відтворення національної специфіки етносвідомості українського народу. Дослідження дасть можливість говорити про важливі ознаки індивідуальної манери письма письменників, збагатить сучасні лінгвістичні дослідження новою інформацією про значення фразеологічних одиниць у просторі художнього тексту. І саме фраземи є специфічними мовними формулами із закодованою інформацією про минуле, наших предків, їхній спосіб сприйняття світу та оцінку того чи іншого явища [ 8, с. 35].

Безсумнівно, І. Нечуй-Левицький підніс українську літературну мову на вищий ступінь розвитку. У своїй творчості він прагнув відобразити українське суспільство з етнографічною точністю, відобразити усі події з життя звичайного селянина за допомогою мовних засобів, зокрема рясним використанням ФО, а головний акцент у нього «невпинно зміщувався в бік реалістичного освоєння сутності народного буття» [ 9, с.148].

Більше нiж столiття вiддiляє нас вiд часу написання повiстi «Кайдашева сiм'я», але життя героїв, їхнi вчинки i поведiнка залишаються актуальними й нині. На нашу думку, I. Нечуй-Левицький показав звичайне буденне сiмейне життя з усіма неґараздами через досконале використання художнiх мовних засобiв, зокрема й ФО. Автор переважно не виходив за межі літературного фраземовживання. В основному використані ним усталені конструкції представлені і в сучасній літературній мові, вони творять фразеологічну картину світу.

Фразеологізми української мови виокремлюємо в численні тематичні групи [ 10, с.112-120].

У пропонованій статті представляємо найбільш репрезентативні з них.

ЯКІСТЬ, ОЗНАКА ДІЇ, СПОСІБ ДІЇ:

Не своїм голосом - `дуже голосно, надривно': «Держи цабе! - крикнув не своїм голосом старий Кайдаш» (11, c.15). В один голос -`одночасно': «Кайдашиха, Мотря й Лаврін крикнули в один голос» (11, с. 187). На все горло - `голосно': «Але вона покрутила головою і так крикнула на все горло, що побудила всіх богомольців» (11, с. 236). Одна брова варта вола - `щось має певну цінність: «Одна брова варта вола, другій й ціни нема (11, с. 13). З землі виріс - `раптово з'явитися': «Між батьком і Мотрею став Карпо, неначе з землі виріс» (11, с. 186). Нагла смерть - `раптова, несподівана смерть': «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді і не вмре наглою смертю» (11, с. 14). Через зуби - `говорити неохоче': «Мала розум, а у вас, мабуть, оце згубила, - сказала через зуби Мотря» (11, с. 170). Зуби зціпила - `виявляти витримку': «Мотря мовчала, тільки зуби зціпила» (11, с.195). Вогнем сипне - `сердито, гнівно': «В Палажки брови як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне» (11, с.139). Пороги низькі - `вжив. для пояснення соціальної нерівності': «Наші пороги для тебе дуже низькі, - сказала Мотря» (11, с. 150). Як середа на п'ятницю - `виражати незадоволення': «Кайдашиха таки випила чарку, хоч і скривилась, як середа на п'ятницю» (11, с. 217). Як бджоли на мед - `виявляти приязнь': «Ще груші не достояли, а Лаврінові діти кинулись на їх, як бджоли на мед» (11, с. 300).

ФІЗИЧНИЙ, ЕМОЦІЙНО-ФІЗИЧНИЙ СТАН ОСОБИ

Спустила очі - `засоромилась': «Вона тільки підвела голову вгору і знов спустила очі на терницю» (11, с. 159). Очі блищали - `сердиті': «Обидва були люті, в обох очі блищали» (11, с. 184). Ніби на світ народилась - `відчути полегшення після переживань': «Мотря з того часу у своїй хаті ніби на світ народилася» (11, с. 198). Світ немилий - `відчуття туги, відчаю': «Без Мелашки йому світ став немилий» (11, с. 208). Ні живий ні мертвий - `переляканий, схвильований': «Лаврін стояв ні живий ні мертвий» (11, с. 241). Запали в душу - `турбували, хвилювали його': Лаврінові слова запали Карпові в душу (11, с. 142). Серце зомліло - `переживає': «У Лавріна зомліло серце» (11, с. 231).

СТАН ОСОБИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЗОВНІШНІМИ ПРОЯВАМИ

Стояла, мов кам'яна- `стояла нерухомо': «Молодиці водили очима за її рукою, а Мелашка стояла, мов кам'яна» (11, с. 231). Стала мов укопана - `нерухомо, непорушно': «Мотря стала коло мисника мов укопана» (11, с. 171). Стояла як стовп, стовпом стала - `стати нерухомо': Мотря стояла коло стола, як стовп, і дивилася на широкі патьоки на стіні коло помийниці (11, с. 195). Заливалась слізьми - `плакала': «Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми» (11, с. 210). Тягло за живіт - `голодний': «Його тягло за живіт» (11, с. 188). Розірваться надвоє - `багато роботи': «Якби я могла розірваться надвоє, то я б і сіни мела, і коло печі стояла» (11, с. 166). Рук і ніг не чую - `дуже втомитися': «Ось вже й рук і ніг не чую, так натанцювалась, - промовила Мотря» (11, с. 170).

Спостерігаємо, що фразеологізми у повісті "Кайдашева сім'я" передають індивідуальні особливості героїв, через їх мову ми пізнаємо характер не лише окремих членів родини, але й визначальні ментальні риси українського народу. Наприклад, Мотря, як справжня українська матір, вихваляє свого сина “ Що за люба дитина мій Карпо, такий слухняний, такий тихий, хоч у вухо бгай” (дуже лагідний, покірний, податливий) (11, с. 163).

У фразеологізмах відбиті спостереження над навколишнім життям, людьми, природою. Найбільш виразно в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», на нашу думку, виявлені функції портретної характеристики, створення гумору, узагальнення та вираження експресивної оцінки.

Наприклад, Карпо дуже прискіпливо оцінює дівчат. Він ще не вирішив, кого посватає, бо «Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, - сказав Карпо» (11, с. 139) (дівчина із сильним характером, впевнена у собі) або «з маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці» (11, с. 141) (дуже красива, чисте обличчя, без висипів); «Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять» (11, с. 141) (мати дуже худе тіло), а «на словах - як на цимбалах грає; а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне» (11, с. 196) (неприємний, моторошний погляд).

У ході нашого дослідження ми виявили вигукові ФО у повісті “Кайдашева сім'я”. На наш погляд, їх уживання зумовлене потребою підкреслити різноманітні життєво-побутові ситуації людського життя. Індивідуалізуючи мову персонажів, автор уводить у репліки персонажів форми розмовно-знижених ФО: I на якого нечистого вона розпустила язика! (11, с.162).

У повісті також були виявлені ФО, побудовані на зіставленні несумісних понять. Наприклад, цікавим є мовлення Мотрі, коли вона сперечається із Мелашкою щодо приналежності груші. Воно ґрунтується на народному гуморі, фразеологічні одиниці вживаються на позначення нісенітниці: «Ще що вигада! На нашому городі та виросла ваша груша! Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці» (11, с. 242).

Під час аналізу повісті ми виявили також фразеологічну пару з антонімічним значенням: «І на якого нечистого вона розпустила язика» (11, с. 162) (не стримуватися у розмові); «Кайдашиха замовкла й прикусила язика» (11, с. 167) (утриматися від висловлювань).

У повісті також помічені фразеологізми з компонентом очі: «Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею» (11, с. 142); « Карпо перейшов цвинтар і тільки встиг кинути очима на Мотрю» (11, с. 156).

Високу майстернiсть виявив письменник у використаннi фразеологізмів у дiалогах героїв. Це надало творовi напруженого, динамiчного i навiть драматичного звучання: «В Семигорах нема де й втопитися, бо в ставках старій жабі по коліна, - сказав Карпо» (11, с. 140) (дуже мілко); «Карпе, чого це ти витріщив очі на яблуню, наче корова на нові ворота? - спитав Лаврін» (11, с. 329).

Отже, використання фразеологізмів надало творові I. Нечуя-Левицького неповторного нацiонального колориту, сприяло його виразності. У процесі дослідження з'ясовано, що використання письменником фразеологізмів слугує докладному відтворенню ментальних рис тогочасних українців, є джерелом національної специфіки етносвідомості українського народу. Відібраний і проаналізований матеріал може бути використаний на уроках в школі при вивченні відповідних тем, а також студентами вишів у процесі студіювання творів інших письменників.

фразема етносвідомість український

Список використаної літератури

1. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : навч. посіб. / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К. : Знання, 2007. - 497 с.

2. Демський М. Т. Лексичні та граматичні особливості українських іменникових фразеологізмів // Мовознавство. - 1981.- № 2.- С. 35- 41.

3. Полиняк Ю. Ю. Джерела української фразеології [Текст] / Ю. Ю. Полиняк // Управління розвитком, 2013. - № 15. - С. 38-40.

4. Фокина М. А. Фразеологические единицы в повествовательном дискурсе (на материале русской художественной прозы XIX - XX веков) : автореф. дис. на соиск. учен.степ. д-ра филол.наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / М. А. Фокина. - Орёл, 2008. - 50 с.

5. Бибик С. П. Оповідність в українській художній прозі : монографія / С. П. Бибик ; за наук. ред. С. Я. Єрмоленко. - К.; Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. - 288 с.

6. Совак Р. О. Етнокультурознавчий аспект змісту фразеологічних одиниць української мови / Р. О. Совак // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - № 11. - С. 42-48.

7. Щербачук Л. Ф. Фразеологічна контамінація в художніх творах О. Гончара / Л. Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. - 1999.- № 9.- С. 139 -141.

8. Васильченко В. М. Народна фразеологія як матеріал для українознавчих (етнолінгвістичних) студій / В. М. Васильченко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: збірник наукових праць / Відп. ред. М. Я. Плющ. - К.: НПУ імені М .П. Драгоманова, 2009. - Випуск 5. - 286 с.

9. Колоїз Ж. В. Глибоко народний (про діалектні особливості мови творів І. Нечуя-Левицького) / Ж. В. Колоїз //Лінгвістика. - № 2 (17), 2009.- С. 48-57.

10. Венжинович Н. Ф. Тематична стратифікація фразеологізмів сучасної української мови / Мова і культура: зб. наук. пр. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т. IX (121). - С. 112-120.

11. Нечуй-Левицький І. С. «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я» та інші твори. - Донецьк: ТОВ «ВКФ БАО», 2010. - 384 с.: іл.

References

1. Uzhchenko, V.D., Frazeolohiia suchasnoi ukrainskoi movu (in Ukr.): navch. posib. // V.D.Uzhchenko, D.V. Uzhchenko. - K. : Znannia, 2007. - 497 s.

2. Demskyi, M.T. Leksychni ta hramatychni osoblyvosti ukrainskykh imennykovykh fraseolohizmiv (in Ukr.) // Movoznavstvo (Linguistics). - 1981. - № 2. - С. 35-41.

3. Polyniak, Yu.Yu. Dzherela ukrainskoi fraseolohii [Tekst] (in Ukr.) / Yu.Yu. Polyniak // Upravlinnia rozvytkom, 2013. - № 15. - С. 38-40.

4. Fokina, M. A. Frazeologicheskiie yedinitsy v povestvovatelnom diskurse (na material russkoi hudozhesvennoi prozy XIX- XX vekov) (in Russ.): avtoref. dys. na soisk. uchon. step. d-ra filol. nauk: spets. 10.02.01 «Russkii yazyk» // M. A. Fokina. - Oriol, 2008. - 50 s.

5. Bybyk, P. Opovidnist v ukrainskii hudozhnii prozi : monohrafiia (in Ukr.) / S.P. Bybyk ; za nauk. red. S. Ua. Yermolenko. - K.; Luhansk : Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2010. - 288 s.

6. Sovak, R. O. Etnokulturoznavchyi aspect zmistu frazeolohichnykh odynyts ukrainskoi movy (in Ukr.) // Prydniprovskyi naukovyi visnyk (Pridniper scientific jornal). - 1998. - № 11. - С. 42-48.

7. Shcherbachuk, L. F. Frazeolohichna kontaminatsiia v hudozhnikh tvorakh O. Honchara (in Ukr.) / L. F. Shcherbachuk // Kultura narodov Prychornomoriia (Culture of people's of Prychornomoriya). - 1999. - № 9. - S. 139-141.

8. Vasylchenko, V. M. Narodna frazeolohiia yak material dlia ukrainoznavchykh (etnolinhvistychnykh) studii (in Ukr.) / V.M. Vasylchenko // Naukovyi chasopys (Scientific Annals) Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 10. Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy : zbirnyk naukovykh prats / Vidp. red. M.Ya. Pliushch . - K.: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2009. - Vypusk 5. - 286 s.

9. Koloiz, Zh. Hlyboko narodnyi (pro dialectni osoblyvostimovy tvoriv I. Nechuya- Levytskoho) (in Ukr.) / Zh. Koloiz // Linhvistyka (Linguistics). - № 2 (17), 2009. - С. 48-57.

10. Venzhynovych, N.F. Tematychna stratyficatsiia fraseolohizmiv sychasnoyi ukrayinskoyi movy (in Ukr.) / Mova i kultura (Language and Culture) : zb.nauk. pr. - К. : Vydavnychyi Dim Dmytra Buraho, 2009. - Vyp. 5. - T. IX (121). - S. 112 - 120.

11. Nechui- Levytskyi, I. «Mykola Dzheria», «Kaidasheva simia» ta inshi tvory (in Ukr.). - Donetsk : TOV «VKF BAO», 2010. - 384 s. - il.

Размещено на Allbest.ru