Художня динаміка проблеми вибору в трагедії Єлисея Карпенка "В долині сліз"
Вивчення літератури та літературознавства української діаспори. Художнє осягнення явищ морального розкладу та деформацій суспільства у драматургії Є. Карпенка. Аналіз морально-етичних засад поведінки та вчинків дійових осіб у творі "В долині сліз".
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.11.2018 |
| Размер файла | 24,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
2
УДК 821.161.2-23
Художня динаміка проблеми вибору в трагедії Єлисея Карпенка «В долині сліз»
Вікторія Атаманчук
Вступ
Постановка й обґрунтування актуальності проблеми. Драматургія Єлисея Карпенка представляє художнє осягнення явищ української реальності у контексті розгортання ментальних процесів, які обумовлюють особливості світосприйняття й відповідних реакцій дійових осіб. У творі «В долині сліз» драматург здійснює глибинний аналіз морально-етичних засад поведінки та вчинків дійових осіб.
Аналіз наукових досліджень. Літературознавці Л. Залеська Онишкевич, Т. Свербілова, Л. Скорина, С. Хороб та ін. досліджували творчість Єлисея Карпенка. Зокрема, Л. Залеська Онишкевич [2] розглядає твори драматурга як важливий набуток української літератури. С. Хороб [5; 6] аналізує драматургію Єлисея Карпенка у контексті української драматургії кінця ХІХ -- початку ХХ століття. Т. Свербілова [3] досліджує жанрово-стильові особливості української драматургії першої третини ХХ століття, приділяючи увагу творчості драматурга. Л. Скорина [4] визначає стильові та тематичні особливості драматургії Єлисея Карпенка у праці, присвяченій вивченню літератури та літературознавства діаспори.
Формулювання мети та завдань. Мета дослідження полягає у визначенні змістової структури трагедії Єлисяе Карпенка «В долині сліз». Дослідження спрямоване на визначення жанрових ознак твору Єлисея Карпенка «В долині сліз»; з'ясування художніх принципів, які визначають звернення автора до жанру трагедії; визначення художньої своєрідності процесу вибору дійових осіб, обумовленого особистісними намірами, моральними цінностями та соціальними обставинами.
Виклад основного матеріалу
Художній простір п'єси Єлисея Карпенка «В долині сліз» (1921) визначається безпросвітністю людської екзистенції, у якій вияскравлюються потворні прояви людської психології й суспільного впорядкування. У творі простежуються жанрові ознаки трагедії.
Драматург зображає соціальні деформації, але зміщує акценти на особистісні розрахунки, які виявляють внутрішню убогість і безперспективність подальшого існування дійових осіб. Об'єктом художнього зображення автор обирає родину, яка складається із батьків та трьох дорослих дітей.
Характерна ознака усіх дійових осіб -- відсутність внутрішньої самодостатності, що призводить до жахливих наслідків, оскільки через брак власної цілісності вони легко піддаються маніпуляціям, які, по суті, ламають усіх героїв.
Мати й Тато спостерігають страшні зміни у поведінці своїх дітей Миро й Ірини. Дорослі діти звинувачують батьків у своєму злиденному існуванні, тому що вони дали їм освіту, але не забезпечили можливість подальшого споживацького існування. Усі прагнення Миро й Ірини обертаються виключно навколо матеріальних благ. Свою споживацьку примітивність вони зводять в ідеал, заради якого хочуть знищити свого брата Тося, вважаючи його неповноцінним. Конфлікт ускладнюється заповітом тітки, яка значну суму грошей віддає Тосеві.
Мотиви вчинку тітки розкривають суть усього конфлікту твору, який має внутрішні, зовнішні й міжособистісні проекції. Тось не зможе дати собі раду, тому для щасливого життя кошти йому знадобляться, а Миро й Ірина мають усе для того, щоби зробити себе щасливими.
На їхніх можливостях наголошували і батьки, підкреслюючи дивовижність самого факту існування, який Миро й Ірина ігнорували, оскільки зосередилися виключно на власних нереалістичних фантазіях й негативних реакціях через відсутність матеріальних благ. Гроші ставали своєрідною компенсацією для Тося, у якого не було можливостей для самостійного розвитку, як у його брата і сестри. Миро й Ірина демонструють інфантильну і водночас агресивну поведінку. Вони постійно звинувачують батьків, які заради них пішли на жертви, у неможливості вести споживацький спосіб життя, вважаючи себе достойними такого споживацтва.
Уявлення Миро й Ірини про їхню нібито достойність насправді нічим не підкріплені. Ці уявлення базувалися на переконаннях про сфантазовану вищість, обумовлену навчанням у гімназії. Проте розвиток дії підтверджує лише внутрішню порожнечу й неспроможність дійових осіб.
Автор підкреслює абсурдність ситуації, коли здорові та освічені Миро й Ірина заповзялися знищити їхнього хворого брата, щоби скористатися його можливостями. Єлисей Карпенко підкреслює контраст між здоровими, але бездушними, жорстокими Миро та Іриною, й хворим та талановитим Тосем, який своєю музикою розчулював та зачаровував людей. Миро й Ірина насправді відмовлялися брати на себе відповідальність за власне життя, хотіли скористатися чужими засобами, використовуючи злочинний чи аморальний спосіб досягнення матеріальних благ.
Задля того щоби налагодити стосунки із дітьми, батьки, всупереч власним переконанням, практично погоджуються знищити Тося. Драматург показує потворну сцену обговорення рідними способу знищення Тося. Мама з Татом дотримуються гуманістичної позиції, але під впливом дітей відступають від неї, оскільки потурають їхнім меркантильним нав'язливим домаганням, не дають відсічі їхнім злочинним намірам.
У парадоксальній формі драматург показує тотальну несамостійність дійових осіб. Тось хворий, тому залежить від піклування близьких. Миро й Ірина формують залежність від багатьох факторів -- від батьків, оскільки постійно їх звинувачують у власній неспроможності; від тітки, від якої вимагають грошей; від одруження за розрахунком, на яке у них немає коштів; від панів, яким вони готові дозволити користуватися собою заради одержання вигоди. Мама й Тато виявляють несамостійність, коли діти їм забороняють заробляти собі на життя звичною для них працею; коли вони намагаються догодити агресивно налаштованим Миро й Ірині; коли не суперечать їхнім злочинним намірам.
Автор показу різні ступені несамостійності, які визначають трагічну розв'язку твору. Парадоксальність виявляється у зображенні неодновимірності й неоднозначності особистісних характеристик і дій дійових осіб: відбувається своєрідне протиставлення образу Тося й образів усіх його близьких. Тось нічого не може вдіяти з хворобою, яка визначає його життя, але його позиція виявляється активнішою й сильнішою, ніж у його рідних. Він здатний творити й надихати людей; здатний прогнати чиновника, перед яким плазував його брат; Тось не відповідає на агресію брата й сестри, тим самим засвідчуючи вищий рівень розвитку, не піддається тискові обставин, коли рятується від падіння з мосту.
Батьки, які не змогли протистояти негативній налаштованості своїх дітей, їхній егоїстичній поведінці, живуть у муках через постійні дорікання, звинувачення й вимоги. Тато помирає через невдале намагання зістрибнути з мосту, намагання матері порятувати дітей від ганьби виявляються марними.
Миро й Ірина повністю підпорядковують своє життя одержанню примітивних матеріальних благ. Проте відомі їм форми досягнення бажаного через приниження, злодіяння та супутні вияви агресії й невдоволення не приносять їм очікуваного результату. Негатив, який вони культивували у собі заради, як вони вважали, кращого життя, остаточно знищує 'їх самих. Зрештою, вони просто морально знищують самих себе.
Єлисей Карпенко критикує старий лад, але показує непорушність соціальної системи, яка базується на споживацтві. Основна причина такого становища -- всеохопний моральний розклад. Драматург опосередковано зображає панів, які живуть у відповідності до примітивних інстинктів; показує деморалізованих й деградованих бідняків, які погоджуються зі своїми соціальними ролями через власне безсилля або ж самі прагнуть стати гнобителями. Автор підкреслює соціальну домінанту у формуванні особистостей дійових осіб, якій вони не здатні протистояти. Саме тиск соціальних обставин призводить до нівеляції людської сутності, що для них означає цілковиту безвихідь: «Людьми родились люди ці, а за роки: зубата правда старого ладу і нужа життя -- позаїдали їх в огризки од людей» [1, 3]. Дійові особи втрачають відчуття власної гідності, а їхні розрахунки і компроміси призводять до остаточного краху.
Конфлікт твору розгортається із незгоди, ініціаторами якої є старші діти, оскільки вони невдоволені своїм нужденним становищем, невдоволені батьками та хворим братом Тосем, які навпаки прагнуть примирення. Старші діти протиставляють себе своїм рідним, вважаючи себе достойнішими. З розвитком дії стає очевидним їхній моральний регрес.
Проте батьки, помічаючи прояви деформованої егоїстичної психіки дітей, намагаються їм догодити.
Батьки, хоч і поступаються активною позицією старшим дітям, виступають у драмі носіями досвіду, який виявляється важливішим за здобуті дітьми знання. Батьки застерігають дітей від імовірних матеріальних спокус, до яких ті стають особливо сприйнятливими і які обернуться для них лихом: «Випиває вам з серця спрагу до правди, з душі душу, з очей чистоту смілости... Ви сліпнете.Збиваєтесь з дороги.
В безодню бруду падаєте. Обминаймо їх. Своїх одвічних віх тримаймося, розставлених на шляху життя по веленню самого Бога -- кращими людьми людства» [1, 11]. Вони наголошують на необхідності дотримання моральних норм задля того, щоби зберегти власну ідентичність: «Ми з Татом -- треба нам було-б за своє щастя життя оддати -- оддали-б ми його, а чести -- ні» [1, 20].
Проте перевірену роками мудрість батьків освічені діти ігнорують, зосередившись на здобутті матеріального щастя будь-якою ціною, й у результаті одержують те, від чого батьки намагалися їх вберегти, -- остаточну моральну деградацію.
Егоїзм Миро й Ірини засвідчує їхню внутрішню убогість, яку вони відчувають і самі, але намагаються її замаскувати і виправдати матеріальною скрутою. Тому усі їхні дії відображають стан морального занепаду. Вони зневажають оточення, яке виявляється морально здоровішим за них. Оточення живе хоч і злиденним, приземленим, але реальним життям. Натомість Миро й Ірину настільки захопили фантазії про їхню уявну вищість і про краще життя, що вони від неблаговидних висловлювань та дій переходять до злочину.
Про невідповідність їхніх вигадок і дійсності свідчить епізод підготовки до гостин великого чиновника, від якого вони очікують одержати зиск. Їхні фантазії обертаються навколо тітчиних грошей, яких вони не одержують, та пошанування пана, якого б'є й проганяє Тось.
Та й сама підготовка має достатньо гротескний та нереалістичний вигляд. Миро наївно вважає, що його рабська психологія допоможе йому досягнути панського становища: «З шкури нам треба вилізти, а прийняти їх» [1, 23]. Вони віддають у заставу теплі пальта, аби на одержані гроші пригостити пана, щоби Миро мав змогу одружитися із його донькою, а Ірина вийти заміж за офіцера. Повіривши у свої фантазії, вони стали добрішими до рідних, але їхня несправжня доброта зникає з крахом їхніх ілюзій.
Проте ілюзій вони все одно не полишають. Оскільки суперечності між їхніми зруйнованими ілюзіями і дійсністю стають занадто очевидними, вони несамовито намагаються це заперечувати. Щоби не визнавати власну недолугість, Миро й Ірина постійно шукали винних.
У ролі винних опинилися батьки і Тось. Батьки нічим не завинили перед старшими дітьми й зробили для них усе, що могли. Але через любов до дітей вони взяли на себе неіснуючу провину, а батько, всупереч собі, навіть погодився на злочин. література драматургія карпенко суспільство
Тось так сильно дратував Миро й Ірину, тому що певним чином віддзеркалював їхню власну немічність: він не орієнтувався у зовнішньому світі через хворобу, але використовував власні можливості; а вони ж прагнули паразитуючого життя, хоча були здорові. Єлисей Карпенко розкриває черговий парадокс. Старші діти соромляться тяжкої, непре- стижної, але чесної праці батьків. Проте вони не відчувають сорому, коли хочуть відібрати гроші у хворого Тося й скинути його з мосту, коли мучать батьків і стають опосередкованою причиною передчасної смерті батька, коли плазують перед панами, продають власну честь і гідність.
Мекит, який, хоч і показаний як бридка дійова особа, висловлює основну ідею твору: «Зрозумів я відтоді, що не Бог винен у тому, що нам тяжко, а ми самі. Він дав нас на світ Божий, а дбати, щоб щось було в нас -- ми самі повинні. Не обдирати, звісно, один одного.» [1, 57]. Ця ідея безпосередньо пов'язана із оцінкою становища Миро й Ірини, які у фіналі твору розуміють неправильність своїх вчинків, від яких їх застерігали батьки. Проте розуміння приходить до них після цілковитого особистісного занепаду й незворотних втрат.
Висновки
Конфлікт п'єси «В долині сліз» базується на протиставленні ілюзій і реального життя. Важливу роль у драматичному конфлікті відіграє соціальна складова, яка призводить до деформування психології дійових осіб.
Драматург вказує на неоднозначність проблеми, оскільки дійові особи не використовують свою освіченість заради якихось конструктивних цілей; вони просто прагнуть атрибутів панського життя.
Заради цих атрибутів вони занапащають рідних і самих себе, щоби зрештою зрозуміти, яку страшну ціну вони заплатили. Їхні батьки, хоч і спостерігають страшні зміни, які відбуваються зі старшими дітьми, не можуть вберегти їх від нищівних помилок.
Самовпевненість дійових осіб, що спонукає їх до деструктивних дій, обертається проти них самих. Драматург відтворює світогляд неосвічених батьків, який виявляється більш життєздатним, ніж ілюзії не підготованих до викликів життя дітей. Автор показує несумісність ідеології панів та бідняків й водночас вказує на неможливість подолати соціальну несправедливість злочинними й аморальними методами.
Практично всі дійові особи твору в різній мірі відображають поняття страждання. Проте страждання виступає лише ознакою злиденного життя, яке по-різному руйнує особистості дійових осіб, й не передбачає катарсису, про що свідчить і назва п'єси.
Джерела
1. Карпенко Є. В долині сліз. Драма / Є. Карпенко. -- Київ ; Відень : Видавництво Театр, 1921. -- 60 с.
2. Залеська Онишкевич Л. Текст і гра. Модерна українська драма / Л. Залеська Онишкевич. -- Львів : Літопис, 2009. -- 472 с.
3. Свербілова Т. Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини ХХ століття / Т. Свербілова, Н. Малютіна, Л. Скорина. -- Черкаси, 2009. -- 598 с.
4. Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори : курс лекцій / Л. Скорина. -- Черкаси : Брама-Україна, 2005. -- 384 с.
5. Хороб С. Українська модерна драма кінця ХІХ -- початку ХХ століття (неоромантизм, символізм, експресіонізм) / С. Хороб. -- Івано-Франківськ : Плай, 2002. -- 413 с.
6. Хороб С. Українська драматургія 20-30-х років у Західній Україні та діаспорі / С. Хороб. -- Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2008. -- 192 с.
References
1. Karpenko, Ye. (1921). V dolyni sliz. Drama. Kyiv-Viden, Vydavnytstvo Teatr, 60 p.
2. Zaleska Onyshkevych, L. (2009). Tekst i hra. Moderna ukrainska drama. Lviv, Litopys, 472 p.
3. Sverbilova, T. (2009). Vid modernu do avanhardu: zhanrovo-styliova paradyhma ukrainskoi dramaturhii pershoi tretyny XX stolittia. Cherkasy, 598 p.
4. Skoryna, L. (2005). Literatura ta literaturoznavstvo ukrainskoi diaspory. Kurs lektsii. Cherkasy, Brama- Ukraina, 384 p.
5. Khorob, S. (2002). Ukrainska moderna drama kintsia XIX -- pochatku XX stolittia (neoromantyzm, symvolizm, ekspresionizm). Ivano-Frankivsk, Plai, 413 p.
6. Khorob, S. (2008). Ukrainska dramaturhiia 20-30-kh rokiv u Zakhidnii Ukraini ta diaspori. Ivano- Frankivsk, Nova Zoria, 192 p.
Анотація
УДК 821.161.2-23
Художня динаміка проблеми вибору в трагедії Єлисея Карпенка «В долині сліз». Вікторія Атаманчук
У статті досліджуються жанрові особливості твору Єлисея Карпенка «В долині сліз» у співвідношенні з проблематикою п'єси. Зокрема, простежуються художні способи і засоби вираження та осмислення морально-етичних проблем трагедії; рівень напруженості драматичної дії та драматичного конфлікту, що обумовлює звертання драматурга до жанру трагедії. Дослідження спрямоване на вивчення взаємодії образів дійових осіб, що призводить до окреслення, формування та розгортання конфлікту твору, який реалізується в особистісній та соціальній площині. У статті з'ясовуються світоглядні позиції дійових осіб, які призводять до трагічного вирішення конфлікту.
Ключові слова: п'єса, трагедія, Єлисей Карпенко, дія, конфлікт, проблематика, дійова особа.
Аннотация
Художественная динамика проблемы выбора в трагедии Елисея Карпенко «В долине слез». Виктория Атаманчук
В статье исследуются жанровые особенности произведения Елисея Карпенко «В долине слез» в соотношении с проблематикой пьесы. В частности, прослеживаются художественные способы и средства выражения и осмысления морально-этических проблем трагедии; уровень напряженности драматического действия и драматического конфликта, который обусловливает обращение драматурга к жанру трагедии.
Исследование направлено на изучение взаимодействия образов действующих лиц, что приводит к обозначению, формированию и развитию конфликта произведения, который реализуется в личностной и социальной плоскости. В статье изучаются мировоззренческие позиции действующих лиц, которые приводят к трагическому решению конфликта.
Ключевые слова: Елисей Карпенко, пьеса, трагедия, действие, конфликт, проблематика, действующее лицо.
Annotation
Artistic dynamics of choice in tragedi by yelysei karpenko "in the valley of tears". Viktoria Atamanchuk
The article investigates the genre features of the work of Yelysei Karpenko "In the Valley of Tears" in relation to the problem of the play.
In particular, artistic methods and means of expressing and understanding the moral and ethical problems of tragedy can be traced; the level of dramatic action intensity and dramatic conflict, which causes the playwright's appeal to the genre of tragedy.
The research is aimed at studying the interaction of the characters, which leads to the definition, formation and deployment of the conflict in literary work, which is implemented in the personal and social plane.
The article looks at the worldviews of characters that lead to a tragic conflict resolution.
The drama of Yelysei Karpenko represents an important segment of Ukrainian drama. The author pays attention to the artistic study of the problems of personal, social self-determination, focusing on the moral aspect.
Modernist thinking of Yelysei Karpenko contributes to the visualization of dramatic tension in plays.
The maximum intensity of the dramatic action is presented in the tragedy "In the Valley of Tears", which is devoted to the artistic comprehension of the key problems for the playwright.
The purpose of the study is to determine the content structure of the tragedy of Yelysei Karpenko "In the Valley ofTears".
The research is aimed at determining the genre features of the work of Yelysei Karpenko "In the Valley of Tears"; elucidation of artistic principles that determine the author's appeal to the genre of tragedy; definition of the artistic originality the process of the characters' choice, due to personal intentions, moral values and social circumstances.
Conflict of the play "In the Valley ofTears" is based on the opposition of illusions and real life. An important role in the dramatic conflict is played by the social component, which leads to the deformation of the psychology of the characters.
The play writer points out the ambiguity of the problem, since the characters do not use their education for any constructive purposes; they just seek the attributes of the mortal life.
Key words: Yelysei Karpenko, play, tragedy, action, conflict, problems, acting person.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дитячі та юнацькі роки Івана Тобілевича. Вплив сім'ї на характер і світовідчуття. Участь в аматорському драматичному гуртку. Вступ в театральну трупу Михайла Старицького. Заслання до Новочеркаська. Видання творів Карпенка-Карого. Зустріч з Л. Толстим.
реферат [15,9 K], добавлен 15.11.2009Перші роки навчання майбутнього драматургу. Робота Івана Карповича Тобілевича у повітових канцеляріях. Утворення аматорського гуртка у Єлисаветграді. Революційна діяльність Карпенка-Карого, роки заслання. Сценічність, щирість та безпосередність п'єс.
реферат [18,8 K], добавлен 22.11.2010Проблеми сучасної дитячої літератури. Рейтинг "найдивніших книжок" Г. Романової. Роль ілюстрації в дитячих книгах. Аналіз стилю, сюжету та фабули літературного твору для дітей. Особливості зображення характерів головного героя та інших дійових осіб.
реферат [1,4 M], добавлен 08.12.2013Філософське осмисленя людини та світу у трагедії В. Шекспіра "Гамлет". Світогляд В. Шекспіра. Герой і світ у трагедії "Король Лір". Зіткнення Добра і Зла у трагедії "Макбет". Зіставлення образів Макбета і Ліра. Ідейно-художнє багатство творів Шекспіра.
курсовая работа [64,6 K], добавлен 27.09.2008Дослідження творчої спадщини В. Шекспіра та її місця в світовому мистецтві. Вивчення жанру трагедії. Аналіз композиції та історії написання трагедії "Гамлет". Співвідношення християнських і язичницьких поглядів на помсту і справедливість у трагедії.
курсовая работа [54,9 K], добавлен 23.11.2014Основні риси англійської літератури доби Відродження. Дослідження мовних та літературних засобів створення образу, а саме: літературні деталі, метафори, епітети. Творчій світ В. Шекспіра як новаторство літератури. Особливості сюжету трагедії "Гамлет".
курсовая работа [74,3 K], добавлен 03.10.2014Аналіз художніх етнообразів Австралії та Новій Гвінеї у нарисовій літератури для дітей та юнацтва письменників українського зарубіжжя з позиції теоретичних концепцій про Іншого. Вивчення цих образів у творчій спадщині П. Вакуленка, Л. Полтави та Д. Чуба.
статья [18,2 K], добавлен 07.02.2018Поняття мімезису як погляду на художню реальність. Вчення про мімезис Аристотеля та А. Компаньона як "Демона теорії". Поняття "художня реальність" за Д. Лихачовим. Використання поняття художня реальність в творі Г. Белля "Більярд о пів на десяту".
курсовая работа [73,1 K], добавлен 30.11.2015Виникнення течій модернізму та розвиток європейської літератури за часів XX століття. Компаративний аналіз античної "Антігони" Софокла та брехтівської обробки. Причини порушення головних ідей трагедії. Бертольд Брехт у контексті німецької драматургії.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 19.11.2014Проблеми та психологічні особливості вивчення творів фольклору в середній школі. Усна народна творчість: поняття, сутність, види. Методична література про специфіку вивчення з огляду на жанрову специфіку. Специфіка вивчення ліричних та епічних творів.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.04.2009Творчий шлях драматичного поета Софокла у контексті давньогрецької літератури класичного періоду IV сторіччя до н.е. Трагедія "Цар Едіп", як важлива частина античної літератури. Змалювання образів героїв та трансформації людської свідомості у творі.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.03.2011Іван Котляревський як знавець української культури. Біографія та кар’єра, світоглядні позиції письменника. Аналіз творів "Енеїда", "Наталка-Полтавка", "Москаль-чарівник", їх історичне та художнє значення. Особливості гумору у творах письменника.
реферат [55,6 K], добавлен 06.06.2009Оцінка значення творчості великого драматурга Вільяма Шекспіра для світової літератури. Дослідження природи конфлікту як літературного явища, вивчення його типів у драматичному творі "Отелло". Визначення залежності жанру драми твору від типу конфлікту.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 21.09.2011Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського театру. Художні пошуки В. Винниченка на тлі розвитку української та західноєвропейської драматургії. Ідейно-художня та концептуальна спрямованість драми "Чорна Пантера і Білий Медвідь".
курсовая работа [53,1 K], добавлен 01.04.2011Роль творчої спадщини великого Кобзаря в суспільному житті й розвитку української літератури та культури. Аналіз своєрідності і сутності Шевченкового міфотворення. Міфо-аналіз при вивченні творчості Т.Г. Шевченка на уроках української літератури.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 06.10.2012Процес становлення нової української літератури. Політика жорстокого переслідування всього українського. Художні прийоми узагальнення різних сторін дійсності. Кардинальні зрушення у громадській думці. Організація Громад–товариств української інтелігенції.
презентация [4,1 M], добавлен 14.10.2014Вивчення психологічних особливостей літератури XIX століття, який був заснований на народній творчості і містив проблеми життя народу, його мови, історії, культури, національно-визвольної боротьби. Психологізм в оповіданні А. Катренка "Омелько щеня".
реферат [17,9 K], добавлен 03.01.2011Поняття мотиву в оцінках дослідників, його різновиди та аналіз термінів "тип, характер, образ". Своєрідність епохи Відродження та особливості художньої манери трагедії В. Шекспіра "Макбет". Сутність, роль та функція мотивів у творі В. Шекспіра "Макбет".
курсовая работа [47,3 K], добавлен 03.10.2014Аналіз головного змісту драм Лесі Українки, їх сюжети, тематика та стиль, ідея та художня форма. Зв'язок драматичних творів з еволюцією світогляду автору. Роль театру в житті української поетеси, оцінка його впливу на творчий шлях Лесі Українки.
контрольная работа [49,1 K], добавлен 28.04.2014Періодизація творчості Вільяма Шекспіра. Поняття психологізму у літературі. Трагедія "Гамлет" як найяскравіший приклад дослідження психологізму персонажів. Схематизація образної системи трагедії; внутрішній монолог як прийом визначення психологізму.
реферат [70,5 K], добавлен 28.06.2015
