Місце С. Пилипенка у вітчизняному загальнокультурному просторі ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Місце С. Пилипенка у вітчизняному загальнокультурному просторі ХХ століття

Грачова Т.М., Мельничук І.В.

Досліджено роль С. Пилипенка у національному літературному процесі ХХ ст. Зазначено вагомий внесок митця у тогочасну літературну полеміку. Визначено основні естетичні концепти автора стосовно перспек-тив розвитку вітчизняного літературного дискурсу. Виділено домінантні риси творчого почерку письмен-ника у різних жанрових формах. Накреслено перспективи аналітичної оцінки творчості С. Пилипенка. Ключові слова: дискурс, полеміка, стиль, літературний процес, періодика, національна культура.

остановка проблеми. Постать С. Пилипен-ка в українському загальнокультурному просторі займає вагоме місце з огляду на його суттєвий вплив на розвиток вітчизняного літера-турного процесу 20-х рр. ХХ століття. C. Пили-пенко -- активний громадський діяч своєї епохи, що палко і самовіддано відстоював власні пере-конання як журналіст, фундатор літературної організації «Плуг», учасник літературної диску-сії 1925 -- 28 років ХХ століття. Він був автором низки художніх творів епічних жанрів, демон-стрував свою естетичну оцінку дійсності, активі-зуючи увагу читачів на злободенних культурних проблемах тогочасної реальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Р. Мельників справедливо називає С. Пили-пенка «однією з найвидатніших постатей часу» [4, с. 5]. При цьому слід зауважити, що аналі-тичні літературознавчі розвідки авторитетних учених (Ю. Лавріненка, В. Дончика, Ю. Коваліва, М. Шкандрія, С. Павличко та ін.) стосовно діяль-ності С. Пилипенка у мистецькому дискурсі по-чатку ХХ століття мають здебільшого характер негативних нотаток з приводу естетичної позиції ідеолога «Плугу», яку він відверто декларував у полеміці з М. Хвильовим. На слушний погляд О. Мукомела, «нинішні літературознавці та куль-турологи здебільшого згадують ім'я Сергія Пи-липенка тільки як фундатора «Плуга» з його «масовізмом», однобоко оцінюючи значення цієї організації та її керівника без коректив на то-дішні соціально-політичні і духовні реалії укра-їнської громадськості» [4, с. 6]. Однією із спроб подолати усталені багаторічні стереотипи сприй-няття особи С. Пилипенка в українському літе-ратурознавстві є «Шкіц до портрета Сергія Пи- липенка» Р. Мельниківа, де автор сподівається «бодай частково передати багатогранність його таланту та велич постаті» [4, с. 31].

Виділення невирішених раніше частин за-гальної проблеми. З огляду на потужний вплив С. Пилипенка на український літературний про-цес ХХ ст. та недостатню кількість неупередже- них фахових розвідок стосовно його діяльності у різних сферах вітчизняного культурного про-стору автори статті вважають за доцільне акцен-тувати увагу на основних естетичних концептах митця, що мали втілення на сторінках його ху-дожніх текстів.

Мета статті. Мета роботи -- об'єктивно визна-чити місце С. Пилипенка у національному літе-ратурному просторі ХХ ст. Основними завданнями автори статті бачать неупереджену оцінку творчого спадку С. Пилипенка з акцентом на стильових особливостях автора у контексті по-точного літературного процесу.

Виклад основного матеріалу. Соціокомунікатив- на та культурна сфери суспільно-політичного жит-тя України 20-30 років ХХ століття -- явище багато- векторне, полісемантичне. Періодика цього періоду була тим медіасуб'єктом, що відображав специфіку вітчизняного літературного процесу у його багато- вимірності, надавав реципієнтам інформаційне поле щодо полемік і дискусій, ідеологічних та естетичних канонів літературних організацій, отже формував ціннісно-функціональний та комунікаційний ста-тус літератури. Активна журналістська діяльність С. Пилипенка разом з його однодумцями й опонен-тами допомогла загостренню на сторінках тогочас-них періодичних видань багатьох концептуальних питань стосовно шляхів розвитку національної культури. Одним з актуальних питань, що у по-лемічному дискурсі набуло широкого висвітлення з боку митців загалом і С. Пилипенка зокрема, стало визначення шляхів розвитку української літерату-ри із збереженням національної автентичності.

З позицій новітнього літературознавства, що прагне «спробувати прочитати по-новому, без колишніх упереджень і нав'язливих стереотипів літературний процес 20-х років, позбутися за-старілих оцінок і висновків» [1, с. 17], ідеологічна та естетична позиції керівника Спілки селян-ських письменників була неоднозначною. З од-ного боку, «масовім» і «просвітянство», бажання «нагодувати» читача «звичайним чорним хлібом» (літературою, що має чітко регламентовані ідео-логічні орієнтири та вимоги щодо змісту і форми художнього твору); з іншого боку, залучення ши-рокого кола творчої молоді до літературної спра-ви, видання масових серій художньої літератури, популяризація українських письменників на сто-рінках плужанських видань тощо.

У процесі літературної дискусії 20-х років ХХ ст. С. Пилипенко активно декларував свої естетичні константи у статтях, нотатках, рецен-зіях, документах, що регламентували діяльність Спілки селянських письменників «Плуг». У статті «Підсумки літ дискусії 25/26 року» автор зазна-чив, що літературна дискусія «коріння свої має в далекому минулому і являється по суті но-вим етапом тих суперечок про шляхи розвитку культури на Вкраїні, що точилися між найкра-щими проводирями українського культурно-гро-мадського життя ще 70 років тому...» [4, с. 444].

І хоча С. Пилипенкові опоненти часто дорікали неуважність до художньої якості витворів словес-ного мистецтва, сам автор позитивною стороною дискусії відзначив «підвищення вимоги щодо ква-ліфікації художніх творів», покликання до «са- моудосконалення, вдумливої поглибленої праці» письменників [4, c. 446]. Маючи за мету задово-лення «культурних потреб робітничо-селянських мас України» [4, c. 390] ідеолог плужан прагнув «більше досконалості, більше мистецьких досяг-нень, майстерства» [4, c. 390], коли йшлося про письменницьку діяльність. С. Пилипенко наполе-гливо декларував власну ієрархію естетичних ви-мог, що висувалися до художнього твору як мис-тецького явища. Одним з пріоритетів автора була читабельність художнього словесного тексту, його доступність широкому колу читачів, більша час-тина яких, на думку митця, ще не мала відповід-ного загальнокультурного потенціалу.

На сторінках Ідеологічної платформи «Плугу» С. Пилипенко з однодумцями зауважив фунда-ментальні вимоги щодо змістових і формальних ознак художнього твору. Маючи за мету «ор-ганізувати психіку й свідомість трудових мас» [4, c. 603], плужани орієнтувалися у художній творчості на створення широких картин із життя революційного селянства. Підкреслюючи доміну-вання соціального змісту художнього твору, С. Пи-липенко декларує прагнення до створення єдиного образу (носія відповідного змістового навантажен-ня), що протягом твору має динамічно розгортати-ся. Інші, другорядні «роздрібні» образи, на думку автора, будуть лише зайвою «мозаїчною орнамен-товкою», що буде «розгублювати увагу» читачів.

Визнаючи, що «гармонійна художня синтеза змісту й форми дає найвищі, найліпші зразки мистецької творчости» [4, c. 603], С. Пилипен-ко підкреслює необхідність наближення форми творів «до найбільшої широти, простоти й еко-номії художніх засобів» [4, c. 603]. Пов'язуючи зміст художнього тексту в переходову револю-ційну добу з різними формами класової бороть-би (у дусі часу), ідеолог плужан прагне урізно-манітнити зміст художніх текстів, а відповідно й «вибір художніх засобів для оформлення того змісту» [4, c. 603]. При цьому С. Пилипенко наго-лошує на доцільності використання художнього досвіду попередників (репрезентантів вітчизня-ного і світового літературного дискурсу).

Протиставляючи свою естетичну концепцію у плані форми художнього твору позиції футу-ристів, символістів, імажиністів, фундатори плу- жанства заперечують «культивування форми», відкидають надмірне захоплення ритмом, фоніч-ними засобами як самоціллю, бо це, на їх погляд, негативно впливатиме за зміст художніх текстів. З метою створення «нової синтетичної форми ре-волюційної пролетарської літератури» [4, c. 604] теоретик «Плугу» прагне виявити її нові принци-пи і типи «шляхом практичного оволодіння ста-рими літературними формами й перегартуван-ням їх у новому клясовому змісті» [4, c. 604].

З позицій сучасної науки ідеологічні й естетич-ні пріоритети С. Пилипенка, звичайно, потребують суттєвих коригувань. Однак давати їм об'єктиву оцінку можна лише з огляду на період деклару-вання, з урахуванням специфіки літературного, соціального, політичного життя означеного періоду.

Теоретичні константи С. Пилипенка мали практичне втілення на сторінках його художніх текстів. Творча спадщина митця жанрово репре-зентована байками, оповіданнями, новелами, гу-моресками. Його твори здобули схвальної оцінки Олександра Олеся, Майка Йогансена, Івана Сен- ченка, Г. Майфета, О. Ладена.

З 1918 року ім'я С. Пилипенка у вітчизняно-му літературному процесі асоціюється, перш за все, з байкарською практикою (улюбленою жан-ровою формою автора), що дозволила письменни-ку «вплинути на формування світогляду якнай-ширших кіл малописьменного й неписьменного люду» [4, с. 20]. Безумовно, привертає увагу той факт, що на сюжетному рівні байка С. Пилипен- ка повністю відійшла від Езопової. Сюжети байок С. Пилипенка є цілком оригінальними та злобо-денними. В основному байкарський спадок авто-ра має соціальну, політичну та морально-етичну спрямованість. Зокрема, тематика байки «Два коні» знаходиться у соціально-політичній площи-ні, оскільки мораль її пов'язана з народами, що маючи різні стартові умови і можливості, змушені підкорятися умовам і нести тягар спільних про-блем. Прозорою є алегорія байки «Нарада раків», де в образі щук автор відтворив панство, а в об-разі карасиків -- безпорадних селян. Мораль бай-ки -- «панів усіх -- мітлою» [4, с. 322] є злободен-ною. У байці «Мандат» С. Пилипенко порушив ще одну з актуальних тогочасних проблем -- влади формального ідеологічного папірця (мандата) над людиною. Байка «Петрусева хата» розвінчує ідею кардинального оновлення, що межує з бездумною деструкцією. Ця концепція мала своїх прихильни-ків у тогочасному суспільстві.

У морально-етичній площині можна тракту-вати зміст балад «Чабаненко», «Отара», «Гусак і Ластівка», де С. Пилипенко акцентує увагу чи-тачів на проблемах нездорових амбіцій, пиха-тості формальних лідерів, поверховості і легко-важності у справах. Складається враження, що сюжетні колізії цих творів мають автобіографіч-ні алюзії, пов'язані з професійною діяльність митця. Особливо голосно цей акцент звучить у байці «Допомога». Цей твір має розлогий сю-жет, динамічність якого досягається, в основно-му, за рахунок мовної партії персонажа. Мораль байки, порівняно з іншими творами цього жан-ру, також детально прописана автором. Вра-ховуючи підсилену експресивність художнього тексту, стає зрозумілим, що С. Пилипенко пору-шив у байці «Допомога» одну з тих проблем, що автора стосувалася безпосередньо -- складних відносин між літераторами і критиками у то-гочасному літературному процесі. С. Пилипен-ко виступає у творі на підтримку письменника, чия творча діяльність знаходиться під ретель-ним (фатальним) контролем зі сторони критика. Помітно при цьому, що відмежуватися від «то-вариської» допомоги «любого критика» ліричний герой не може. Окремі деталі байки вказують читачеві на домінантні тенденції тогочасного лі-тературно-критичного дискурсу -- пошук серед літераторів «ухилистів» та тих, хто наважуєть-ся виступати проти «керівництва». Не дивно, що у цих умовах митець у байці С. Пилипенка зму-шений в очікуванні критики «тремтіти, як лист» [4, с. 331].

Байкарська спадщина Сергія Пилипенка ста-ла наочною ілюстрацією естетичних переконань автора (орієнтація на масового читача, соціальна ідейно-тематична спрямованість, прозорість і ди-намічність сюжету, простота засобів увиразнен-ня художнього тесту).

Прозовий художній доробок С. Пилипенка має більшу художню цінність порівняно з байками. І. Сенченко слушно поставив прозу письменника в один ряд з кращими репрезентантами тодішньо-го прозового дискурсу. Рецензії О. Ладена (1928 р.) [2] і Г. Майфета (1930 р.) [3] на прозову збірку С. Пилипенка «Тисячі в одиницях» також містять цілком позитивну оцінку естетичної якості ху-дожніх текстів письменника. Критики відзначили наявність у творах С. Пилипенка ясного сюжету, що відповідає принципам художньої правди, чіт-кої композиційної побудови, добре розроблених психологічно вмотивованих образів-персонажів. З огляду на вищезазначене автори рецензій ак-центують увагу на тому, що С. Пилипенко -- про-заїк відзначається читабельністю, оскільки його художні тексти здатні викликати естетичне задо-волення як у підготовленого читача (інтелігента), так і недосвідченого селянина.

Деякі прозові твори письменника, на думку авторів статті, заслуговують окремої читацької уваги. Зокрема, прикладом оригінального худож-нього осмислення теми кохання є оповідання «Лю-бовні пригоди». Вічна для світового художнього дискурсу тема «маленької людини», у душі якої вирують космічні пристрасті, вирішується С. Пи- липенком досить цікаво. Сюжетно-композиційна організація твору (два листи і лаконічні комента-рі до них) дозволила письменнику максимально повно розкрити основну ідейно-тематичну, емо-ційно-настроєву концепцію художнього тексту. Авторові блискуче вдалося намалювати повний психологічний портрет як мінімум двох персона-жів -- закоханого у редакційну машиністку Кар-па Макаровича та його дружини. Оповідання не переобтяжене подробицями з життя героїв, кар-тинами побуту, інтер'єрними деталями; навіть мовна партія персонажів максимально обмеже-на автором. Листи у творі несуть на собі осно-вне емоційно-змістове навантаження. Саме з них читач дізнається про те, що «завжди сумитний, з повільними хуторянськими рухами, опецькува-тий чоловічок, із брезькуватим, невиразним об-личчям гемороїдального молодшого бухгалтера якогось підвалу якоїсь дрібної господарчої уста-нови» [4, с. 55] шаленіє від неподільного кохання. Авторові повною мірою вдалося передати силу почуттів Карпа Макаровича, його мрії і сподіван-ня. Художньо довершено показано у творі стан людини, у безрадісне життя якої увірвався «ме-теор» кохання.

У другому листі -- майстерно змальовано тра-гедію зрадженої жінки, що захищає свій родин-ний затишок («сурогат сумирного життя», «мі-раж приязні, кохання» [4, с. 60]) із скаженою пристрастю. Вона також кохає, однак її почуття задушене побутом, життєвими проблемами. Ав-торові вдалося глибоко зануритися у психологію жінки, що страждає від ревнощів, перелякана від можливості втрати ілюзії родинного щастя.

С. Пилипенко показав сильні характери і гли-бокий родинний конфлікт у міщанському серед-овищі початку ХХ століття максимально точно і психологічно переконливо. Художньо доверше-но вдалося митцеві відтворити стан максималь-ного душевного і фізичного збудження людини, коли почуття виходять з-під контролю і вона здатна на імпульсивні рефлексії.

Слід зауважити, що в українському прозово-му дискурсі авторів, твори яких орієнтовані на широкий читацький загал та мають при цьому безперечну художню цінність, не багато.

Висновки і пропозиції. С. Пилипенко -- митець широкого культурного діапазону, знакова постать літературного процесу початку ХХ ст., творча спадщина якого досі не набула належної літературознавчої оцінки. Перспективними мож-на вважати літературознавчі розробки, що без-посередньо мали б предметом осмислення кон-кретні художні твори автора різних жанрових варіантів під кутом зору їх стильової своєрід-ності. А також, на думку авторів статті, повної ґрунтовної наукової оцінки потребує громад-ська та журналістська діяльність С. Пилипенка з огляду на його значний внесок у літературний процес початку ХХ століття.

Список літератури

1. Двадцяті роки: літературні дискусії, полеміки. Літературно-критичні статті. Упоряд. В.Г. Дончик. - К.: Дніпро, 1991. - 3б6 с.

2. Ладен О. [Рецензія на книгу] Пилипенко С. Тисячі в одиницях: Збірка оповідань. Вид-во «Укр. Робітник», 1928 / Молодняк. - 1928. - № 10.

3. Майфет Г. [Рецензія на книгу] Пилипенко С. Тисячі в одиницях: Збірка оповідань / Друге, доповнене видан-ня. - Х.: ДВУ, 1929 // Червоний Шлях. - 1930. - № 3. - 227 с.

4. Пилипенко С. Вибрані твори / Упоряд., передм., прим. Ростислава Мельникова. - Київ: Смолоскип, 2007. - 887 с.

5. Хвильовий М. Твори: У 2 т. / Микола Хвильовий. - К.: Дніпро, 1990. - Т. 2. - 925 с.

Размещено на Allbest.ru