Синтаксична сполучуваність та розмір речень засобів вербалізації концепту "альтруїзм"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синтаксична сполучуваність та розмір речень засобів вербалізації концепту «альтруїзм»

Бухінська Т.В., Черська Ж.Б.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

У статті проаналізована синтаксична сполучуваність засобів вербалізації концепту «АЛЬТРУЇЗМ» у реченнях різної довжини та різних типів. Матеріалом вивчення стали твори німецьких письменників першої половини ХХ століття. У дослідженні використані статистичні методи. Основні позиції синтаксичної сполучуваності (атрибутивна, предикативна та постпозиція) охарактеризовані на основі статистичних даних. Сталі семантичні ознаки засобів вербалізації виявлені у коротких реченнях в предикативній та атрибутивній позиціях.

Ключові слова: концепт, засіб вербалізації, синтаксична сполучуваність, розмір речення, типи речень.

Постановка проблеми

У сучасній лінгвістиці усе більшої актуальності набувають дослідження засобів вербалізації концептів задля оптимального опису ментальних особливостей певного суспільства. Вивчення компонентів вербалізації концепту на семантичному та синтаксичному рівнях дозволяє оптимально охарактеризувати провідні риси менталітету у визначений історичний період. Тому аналіз семантичних особливостей вербалізації через призму синтаксичної сполучуваності на матеріалі творів німецькомовних письменників першої половини ХХ століття уможливлює опис ментальних характеристик німецького народу цієї історичної епохи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізу концептів як одиниць мовно-ментального ресурсу присвятили свої праці багато науковців. Як змістову одиницю колективної свідомості, відображеної в пам'яті народу у вербальній формі, розглядає концепт О. Бабушкін [2]. У діахронічному аспекті на матеріалі англійської мови концепт став об'єктом дослідження у роботах Т.О. Шваб [11]. Вивчення вербалізації концептів на текстовому матеріалі різної історичної епохи здійснили О.Д. Огуй, Р.М. Мельник [7; 9], використовуючи задля об'єктивного опису особливостей вербалізації концепту на семантичному рівні статистичні методи.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Однак компоненти вербалізації концепту «АЛЬТРУЇЗМ» у першій половині ХХ століття з урахуванням семантичних і синтаксичних особливостей залишилися недослідженими на матеріалі німецької мови. Тому, ґрунтуючись на визначенні концепту як одиниці узагальненого мовно-ментального ресурсу з етнонаціональними чи культурно-зумовленими уявленнями людини про дійсність [14, с. 142], проаналізуємо синтаксичні особливості засобів вербалізації концепту «АЛЬТРУЗМ».

Формулювання цілей статті

З огляду на невирішені до цього часу питання функціонування компонентів вербалізації концепту метою нашого дослідження постав аналіз синтаксичної сполучуваності засобів вербалізації концепту «АЛЬТРУЇЗМ» у німецькій мові через призму впливу довжини речення на прояв семантичних особливостей на основі застосування статистичних методів.

Матеріалом для вивчення слугували тести художньої літератури першої половини ХХ століття із обсягом суцільної вибірки 2 млн. слововживань, у межах якої зафіксовано 209 прикладів слововживання прикметників зі значенням «альтруїстичний».

Виклад основного матеріалу дослідження

Як відомо, засоби вербалізації концепту належать до різних частин мови, а з-поміж різночастинномовних компонентів найбільш оптимально виражають сигніфікативний аспект значення прикметники. Тому об'єктом нашого дослідження стали прикметники зі значенням «альтруїстичний» як засоби вербалізації концепту «АЛЬТРУЇЗМ» на синтаксичному рівні, оскільки комплексне вивчення семантичних особливостей лексичних одиниць неможливе без урахування їх синтаксичної сполучуваності.

Під синтаксичною сполучуваністю в лінгвістиці, як правило, розуміють сукупність потенційно можливих синтаксичних зв'язків слова [3]. На думку В.В. Левицького, сполучуваність слова з класом слів являє собою змодельовану у вигляді дистрибутивних формул сукупність синтаксичних позицій, у яких актуалізуються лексико- семантичні варіанти даного слова [5, с. 196].

Тому вважаємо за доцільне охарактеризувати основні позиції синтаксичної сполучуваності на прикладі прикметників selbstlos та altruistisch:

— атрибутивну (прикметник у складі словосполучення - das Gebiet altruistischer Betдtigung [16]);

— постпозицію (позицію прилягання -- So war sie immer gewesen, selbstlos, opferbereit [16]);

— предикативну (частину іменного складеного присудка -- Sie ist selbstlos und aufopfernd [16]).

Синтаксичну сполучуваність необхідно, на наш погляд, визначати за допомогою статистичних методів, оскільки статистичний аналіз дозволяє встановити, які синтагматичні умови, виражені дистрибутивними формулами в статистично значимій формі, сприяють реалізації тієї чи іншої лексичної одиниці [6, с. 62].

Варто зазначити, що для оптимальної характеристики семантичних особливостей засобів вербалізації концепту на синтаксичному рівні слід урахувати довжину синтаксичних конструкцій, у нашому випадку -- різних типів речень. Адже побудова синтаксичних моделей відображає ментальні вияви свідомості народу.

Отже, розглянемо специфіку використання засобів вербалізації концепту «АЛЬТРУЇЗМ» на синтаксичному рівні. У нашому дослідженні всіречення, у яких зафіксовано досліджувані прикметники поділяються на прості (далі ПР), складносурядні (далі ССР), складнопідрядні (далі СПР) та складні речення ускладненого типу (далі РУТ).

Довжину речення вимірюємо за кількістю слів. Усі речення за довжиною, у слід за основоположними працями мовознавців [12; 13; 15], поділяємо на короткі (до 10 слів), середні (до 30 слів), довгі (до 60) та наддовгі, об'єм яких практично не обмежений. Нижньою межею довжини речення є 1, верхньої межі немає, оскільки теоретично можливе існування написаного речення будь-якої довжини.

Як відомо, довгі та дуже довгі речення вживаються набагато рідше від середніх та коротких, однак поява навіть одного з таких речень впливає на середню довжину речення, тому візьмемо до уваги такий розмір речень, який, на нашу думку, дозволяє виявити певні особливості взаємозв'язку ментальних характеристик «АЛЬТРУЇЗМУ» у літературних творах досліджуваного періоду.

Для оцінки коливання частот одного і того ж мовного явища і з'ясування того, чи випадкові, а чи закономірні їх збіги, існує особливий критерій X² «хі-квадрат». Техніка підрахунку за критерієм X² описана в працях В.І. Перебийніс [10], І.А. Но- сенка [8], В.В. Левицького [4], М.В. Арапова [1].

Вибірку речень з досліджуваними прикметниками selbstlos та altruistisch у різних позиціях подано у таблиці 1.

синтаксична сполучуваність концепт альтруїзм

Таблиця 1

Вживання прикметників selbstlos та altruistisch у різних позиціях

Як свідчать результати аналізу, постпозиція (позиція прилягання) переважає у прикметника selbstlos, що слугує для підкреслення позитивних характеристик дійових осіб у художніх творах. Завдяки використанню постпозиції автори початку ХХ століття акцентують увагу на безкорисливих вчинках, самовідданості та жертовності людей у протиставленні до недостойної поведінки: «Und die Unglьcklichen, die bei mir den Augenblick ьberdauern wollten, glдubig, selbstlos - denen sagte ich ein freundliches Aufwiedersehen und kannte sie nicht mehr» [16].

Подані в таблиці 1 показники вживаності прикметників у різних позиціях є абсолютними величинами і не можуть показати, наскільки значущі відхилення між ними, а також речення якого розміру переважають.

Точніші статистичні обчислення можна отримати використавши критерій х². Для цього необхідно передати абсолютні величини у вигляді підкласів, тобто поділити наявні речення на короткі (КР), середні (СР), довгі (ДР) та наддовгі. (табл. 2).

Таблиця 2

Вживання прикметників selbstlos та altruistisch у різних за розміром реченнях

Щоб виявити, чи є отримані дані значущими, ми застосуємо критерій х² «хі-квадрат». Обчисливши значення х² для таблиці 2, ми встановили, що у досліджуваних прикметників в певних по зиціях існують деякі відхилення у вживанні різних за розміром речень (табл. 3).

Таблиця 3

Значення критерію х² для різних за розміром речень