Семантико-прагматичний аспект розгортання метафоричної моделі РЕАЛЬНЕ-ІРРЕАЛЬНЕ в іспанських романах-спогадах ХХ-ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантико-прагматичний аспект розгортання метафоричної моделі РЕАЛЬНЕ-ІРРЕАЛЬНЕ в іспанських романах-спогадах ХХ-ХХІ століття

Сутуліна Л.Г.

У статті розглянуто семантичний та прагматичний аспекти мовної реалізації сфери-мети метафоричної моделі РЕАЛЬНЕ - ІРРЕАЛЬНЕ в іспанських романах-спогадах ХХ-ХХІ століття.

Ключові слова: метафорична модель, прагматичний потенціал, семантичний аспект, ірреальне.

В статье рассмотрены семантический и прагматический аспекты языковой реализации области-цели метафорической модели РЕАЛЬНОЕ - ИРРЕАЛЬНОЕ в испанских романах-воспоминаниях ХХ-ХХІ века.

Ключевые слова: метафорическая модель, прагматический потенциал, семантический аспект, ирреальное.

The article deals with the semantic and pragmatic aspects in linguistic realization of the 'target' domain of metaphoric model REAL - UNREAL in the 20th and 21st Century Spanish memory novels..

Key words: metaphoric model, pragmatic potential, semantic aspect, unreal.

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки із властивим йому антропоцентризмом отримують нові інтерпретації багато, здавалося б, усталених понять, зокрема, поняття метафори. Метафора постає як один із важливіших типів людського мислення та уможливлює розкриття ряду закономірностей концептуалізації людиною дійсності. Ця функція перетворює метафору на окрему лінгвістичну теорію, що розробляється у рамках когнітивної лінгвістики - теорію метафоричного моделювання (А. М. Баранов, Ю. М. Караулов, А. П. Чудінов, Е. В. Будаєв). Метафоричні моделі є типовими схемами, що відображають специфіку національної ментальності на певному етапі розвитку суспільства. А. П. Чудінов надає таке визначення: “Метафорична модель - це схема зв'язку між поняттєвими сферами, що формується у свідомості мовців і яку можна зобразити певною формулою Х - це У” [1]. Система сценаріїв (фреймів, слотів) однієї ментальної сфери (сфери-джерела) є основою для моделювання ментальної системи іншої сфери (сфери-мети).

Нова когнітивна парадигма лінгвістичних знань уможливлює усебічне вивчення метафоричної моделі та її представлення як цілісної семантико-структурної та лінгвопрагматичної одиниці художнього простору наративу. Аналіз наративної структури іспанських романів-спогадів ХХ - ХХІ століття засвідчив, що вони являють собою сплетіння жанру готичного роману та роману-спогаду. Як наслідок виникає двозначність на архітекстуальному рівні, яку пропонується представити у вигляді метафоричної моделі реальне - ірреальне, тобто травматичні спогади - це прояви потойбічного, у якій травматичні спогади про недемократичне минуле країни є сферою-джерелом, а потойбічне - сферою-метою метафоричної моделі. Наявність елементів надприродного у наративній структурі романів викликає у читача відчуття страху не лише через їх зв'язок із сферою моторошного але й через зв'язок із реальним страхом та тривогою прихованими у соціально-політичному контексті болісних спогадів минулої історичної епохи. Теми Громадянської війни 1936-1939 років і диктатури Ф. Франко породили загальний страх нової війни, який разом із демократією вилився у політику мовчання. Новий наратив спогадів успішно зламує табу минулого, адже наявність фантасмагоричного у творах іспанських письменників свідчить про необхідність актуалізувати маргінальні голоси, які навмисно замовчувала недавня історія країни. У якості площини для розгортання означеної метафоричної моделі обираємо такі іспанських романи: Хусто Наварро “Дім батька” / Justo Navarro “La casa del padre” (1994); Карлос Руїс Сафон “Тінь вітру” / Carlos Ruiz Zafуn “La sombra del viento” (2001).

Актуальність роботи зумовлена, по-перше, зростанням уваги дослідників до феномену метафоричної моделі як особливого механізму пізнання світу. По-друге, відсутністю у вітчизняній філологічній науці аналізу наративу іспанських романів-спогадів ХХ-ХХІ століття. Метою роботи є аналіз механізмів мовної репрезентації поняттєвої сфери-мети метафоричної моделі реальне - ірреальне інтегрованої у художній простір іспанських романів-спогадів ХХ-ХХІ шляхом з'ясування її семантичних, мовностилістичних та прагматичних особливостей.

Кількісний аналіз структурних складових сфери-мети метафоричної моделі надає можливість представити такі домінантні сценарії: істота, предмет, місце, подія, які в свою чергу формують відповідні фрейми та слоти. Дослідження мовної репрезентації розгортання метафоричної моделі уможливлює лексико-семантичний аналіз, що передбачає пошук ключових лексичних одиниць та визначення їхньої семантичної спорідненості. Виявленню прагматичного потенціалу метафоричної моделі сприяє лінгвостилістичний аналіз, доцільність якого визначається виокремленням мовностилістичних засобів із відповідним емоційно-оцінним компонентом.

На підставі аналізу словникових дефініцій іспанських тлумачних словників визначаємо семантичне наповнення прикметника на позначення сфери-мети метафоричної моделі irreal: “No real, falto de realidad” [2]. Прикметник irreal має такий асоціативний ряд: “ficticio, imaginario, fantastico, falaz, ilusorio, inexistente, siniestro, quimerico, fabuloso, incorporeo, infundado, inmaterial, vano, especulativo, fantasmal, visionario, fantasmagorico, espectral, misterioso, aterrador, de ultratumba, del mas alla, enigmatico, oculto, tenebroso, esoterico, oscuro, sibilino, tetrico, lOgubre, funesto, aciago, cadaverico, fOnebre, macabro, tenebroso, torvo, lobrego, infausto, fatfdico, ominoso, abominable, de mal aguero, nefasto, sombno” [3; 4; 6]. Лексикографічні дані засвідчують, що об'єднані спільним семантичним значенням irreal зазначені лексичні одиниці вербалізують поняттєву сферу-мету метафоричної моделі.

За результатами суцільної вибірки із запропонованих романів виокремлено найхарактерніші мовностилістичні засоби, прагматичною функцією яких є зображення розгортання фрейму сфери-мети метафоричної моделі споруда оповита таємницею.

У романі Х. Наварро “Дім батька” художнє втілення фрейму споруда оповита таємницею здійснюється комплексно. Так, лексеми на позначення звуку, що характеризуються негативною аксіологічною маркованістю є семантичними сигналами створення слухового образу: “silencio inhospito” [5, c. 47], “los ruidos que llegaban al dormitorio, recelosos, avergonzados, extenuados, como si llegaran desde otro mundo” [5, c. 45]. Семантичними маркерами візуального образу є лексеми на позначення чорного кольору, негативні конотації яких посилює стилістична фігура повтору: “Y la oscuridad era una pared, una superficie de agua negra y congelada bajo la que se movian silenciosamente animales y vegetaciones, amenazadoramente en el fondo [...] Y avanzaba por la oscuridad: la oscuridad llevaba a la oscuridad, la oscuridad se hundia en la oscuridad sin llegar nunca al fondo del corredor” [5, c. 76]. Вербальними сигналами лексичних репрезентацій руху є дієслова із відповідним семантичним компонентом: “nunca me acostumbraba al dormitorio: mientras yo estaba fuera alguien se llevaba mis cosas y los muebles, y lo cambiaba todo por cosas y muebles que paredan las mismas cosas y los mismos muebles aunque eran cosas y muebles diferentes” [5, c. 76]. На стилістичному рівні відчуття руху реалізуються через залучення риторичних фігур на зразок парадоксу: “la madre de mi tfo, que estaba muerta desde hada anos aunque siguiera deambulando por la casa” [5, c. 88]. Емоційно-оцінне сприйняття читачем створеного автором художнього образу моторошного будинку доповнює метафора із семантичним наповненням потойбічне: “Todavia veo aquel mundo de fantasmas” [5, c. 78].

Двійником будинку дядька у романі Х. Наварро є будинок братів Буесо, що свідчить про перетинання фреймів споруда оповита таємницею та двійник: “era exactamente igual que la casa de mi tfo” [5, c. 53]. Серед художніх засобів, що формують фрейм зазначимо ремінісценцію на оповідання Е. По “Падіння будинку Ашерів”, моторошний будинок, у якому також мешкають брат і сестра хворі на дивну хворобу. Лексеми із семою хвороба та смерть: “Segrn de pie: temia que la silla me contagiara la enfermedad, me contagiara la muerte que corrompia a los dos hermanos” [5, c. 54] на стилістичному рівні посилені повтором провокують емоції страху. Автор залучає асоціації пов'язані з сенсорною системою, що наближують до читача художній образ. Виникненню ольфативних відчуттів сприяють лексеми на позначення запаху, що на стилістичному рівні виражені риторичним фігурами на зразок персоніфікації (el olor impedia \ expulsaba), метафори (una pared invisible), висхідної градацієї (una pared invisible que te empujaba, te traspasaba, te aplastaba los pulmones) та синестезії “aquel aire que se pudria y se envenenaba poco a poco” [5, c. 53]. На синтаксичному рівні емоційно-оцінну конотацію художнього образу посилюють гіпербатон (no estaba muy limpia la casa), емфаза (y lo que me impedia la entrada en la casa era el olor) та епіфора (повтор іменника los pulmones у кінці двох речень): “Y lo que me impedia la entrada en la casa era el olor: el olor te expulsaba, te empujaba, era una pared invisible que te empujaba, te traspasaba, te aplastaba los pulmones. No estaba muy limpia la casa, columnas de periodicos amarillos llegaban al techo del recibidor, y el olor me irritaba los ojos, me expulsaba de la casa: aguantaba la respiracion, y el olor, no la falta de aire, me oprimia los pulmones” [5, c. 53]. Деталізують візуальний образ будинку лексеми на позначення чорного кольору, посилені повтором (oscuro, noches), метафоричні порівняння (como si alguien las aranara con las unas y las royera con los dientes), гіперболічне порівняння посилене градацією (mas oscuro, como si estuviera en otro continente, en otro clima, en una noche que duraba mil noches), синестезія виражену метафоричним порівнянням (una luz podrida, era una luz tan pobre que ensuciaba el aire) та метафора із семою потойбічне (era el espectro de una luz). Негативне оцінно-експресивне значенням формують епітети (putrefacta, podrida). Наведемо ілюстрацію із тексту: “Pase, pase, deda, y me arrastraba al interior de la casa oscura por el pasillo oscuro. Era una casa extrana: era una casa extrana porque era exactamente igual que la casa de mi tio, pero putrefacta, las paredes se deshadan, como si alguien las aranara con las unas y las royera con los dientes. Y llegamos al comedor que era exactamente igual que el comedor de la casa de mi tfo, pero mas oscuro, despoblado, mas oscuro, como si estuviera en otro continente, en otro clima, en una noche que duraba mil noches, con los cristales del balcon cegados con periodicos y una luz podrida de pocos vados, menos luminosa que la luz que todavia intentaba traspasar los periodicos que cegaban el balcon: quiza hadan dejado encendida la luz electrica porque era una luz tan pobre que ensuciaba el aire, era el espectro de una luz” [5, c. 53]. Асоціації пов'язані із рухом на лексичному рівні вербалізують дієслова із відповідними семами (tocaba, frotandose, movian). На граматичному рівні динамічність художнього образу посилює фразова конструкція (a punto de desmoronarse), на стилістичному - метафора (hundia bajo el polvo y la podredumbre) та порівняння (sucia como una tumba que lleva muchos anos cerrada). Наведемо прилад з фактичного матеріалу: “no hada casi nada en la casa, y lo poco que hada no lo tocaba nadie, no lo usaba nadie, se oxidaba, se hundia bajo el polvo y la podredumbre” [5, c. 53], “Solo las manos, frotandose con cualquier cosa, se movian en la habitation quieta, a punto de desmoronarse bajo el peso de la mugre y las telaranas, sucia como una tumba que lleva muchos anos cerrada” [5, c. 54]. Притаманні розглянутому художньому опису риторичні макрофігури полісиндетон, конкатенація та акумуляція створюють ефект розлогості, монотонності. В результаті виходить ціле художнє полотно, прагматичною функцією якого є створення у читача негативного емоційного стану.

У романі К. Руїса Сафона “Тінь вітру” розгортанню фрейму сприяють мовностилістичні засоби із семою потойбічне, що характеризуються негативним емоційно-оцінним компонентом. Для змалювання зовнішнього вигляду палацу залучаються метафори: “Aquel lugar era una tumba” [7, c. 178], порівняння: “la silueta espectral del caseron de los Aldaya avanzando hacia nosotros como la proa de un buque oscuro en la niebla” [7, c. 540], “La silueta de marmol ennegrecido brillaba como un espectro” [7, c. 277], “La piedra, oscura y viscosa bajo la lluvia, reluda como el esqueleto de un gran reptil” [7, c. 492], метафоричні епітети на позначення чорного кольору із семою потойбічне: “la casa esta encantada” [7, c. 180], “El aliento helado de la tormenta arrastraba un velo gris que enmascaraba el contorno espectral de palacetes y caserones enterrados en la niebla. Entre ellos se alzaba el torreon oscuro y solitario del palacete Aldaya” [7, c. 277], персоніфікація викликана асоціативним рядом лексеми червоний: “Un muro de ladrillos rojos, toscamente dispuestos entre argamasa que sangraba por las comisuras” [7, c. 494]. Як і зовні, так і у середині палацу панує атмосфера моторошного, що вербалізу- ється мовними засобами відповідної семантики: іменники “los espeiismos febriles que hada albergado durante dias” [7, c. 362]; порівняння “Examine aquel porton a la luz de las velas, pensando que inspiraba mas la imagen de un sarcofago que de una puerta” [7, c. 363], “Julian empujo la puerta de un puntapie. Se abrio lentamente, como un sepulcro, escupiendo un aliento espeso y hOmedo” [7, c. 492], епітети: “la claridad mortecina de una galena” [7, c. 278], “la atmosfera hOmeda y mordiente de aquel lugar” [7, c. 492], “un corredor lOgubre y escondido” [7, c. 494]. Негативний емоційний стан опосередковує сенсорне сприйняття. Звукові та нюхові образи реалізують лексичні одиниці із відповідними семами, які на стилістичному рівні підкреслюються порівнянням: “La cerradura cruiio con un eco sepulcral” [7, c. 278] та синестезією: “sent! el aliento de la casa acariciandome la cara, un vaddo a madera quemada, a humedad y a flores muertas” [7, c. 362]. Зорові образи формують лексеми на позначення кольору: “una escalera que descendia en picado hacia una balsa de oscuridad” [7, c. 363]. Сенсорні відчуття посилює синестезія: “Mas alla del umbral se adivinaba una oscuridad aterciopelada” [7, c. 492] та антитези “Las paredes, palidas de muerte, aleteaban al aliento de la llama” [7, c. 493], “El marmol blanco estaba surcado por lagrimas negras de humedad” [7, c. 495]. Рухові образи, що вносять елементи динаміки, виражені відповідними дієсловами на лексичному та персоніфікацією на стилістичному рівнях: “el palacete se aparecia como un tenebroso caseron mas grande por dentro que por fuera, que cambiaba lentamente de forma, crecia en pasillos, galenas y aticos imposibles, escaleras infinitas que no conducian a ninguna parte y alumbraba habitaciones oscuras que aparecian y desaparecian de la noche a la manana, llevandose consigo a los incautos que se adentraban en ellas sin que nadie les volviese a ver” [7, c. 491]. Динаміку образу посилює метафора, утворена дієслівною конструкцією: “Ante mi se abna un pasillo angosto que iba a morir a una sala” [7, c. 364].

Деталізації розгортання фрейму зачарованого палацу сприяє фрейм прокляття що належить до іншого сценарію але має те саме прагматичне значення. Ключовими засобами його вербалізації є семантичні одиниці на позначення потойбічного, що імплікують негативний емоційний стан: “estaba maldita” [7, c. 280], “Jausa estaba convencido de que el espiritu de la negra Marisela permaneda en la casa” [7, c. 284], “un dormitorio que no se usaba debido a inexplicables manchas de humedad que brotaban de las paredes y paredan formar rostros borrosos, donde las flores frescas se marchitaban en apenas minutos y siempre se escuchaban moscas revolotear, aunque era imposible verlas” [7, c. 287], “el pequeno Jorge desaparecio durante ocho horas en el interior de la casa [...] Cuando el muchacho reaparecio, palido y aturdido, dijo que hada estado todo el rato en la biblioteca en compama de la misteriosa mujer” [7, c. 289], “los embruios del caseron” [7, c. 459], “los espectros que recoman los pasillos del caseron Aldaya” [7, c. 460].

Підводячи підсумки, зазначимо, що аналіз художнього матеріалу довів, що розгортання фреймів споруда оповита таємницею інтегрованих у художній простір романів досягається мовними засобами на текстовому, лексико-семантичному, стилістичному та граматико-синтаксичному рівнях. Дослідження структурно-семантичної організації романів дозволяє виявити прагматичний потенціал сфери-мети метафоричної моделі ірреальне, який полягає у створенні негативного емоційного стану читача, а саме - відчуття страху. Отже, у вигляді фреймів із прагматичною спрямованістю ірреальне, потойбічне, моторошне, фантасмагоричне, містичне, загадкове, надприродне сфери-мети метафоричної моделі відбувається репрезентація сфери-джерела - травматичні спогади недемократичного минулого Іспанії.

Література

семантичний прагматичний метафоричний роман

1. Чудинов А. П. Россия в метафорическом зеркале: Когнитивное исследование политической метафоры (1991-2000): монографія / Анатолий Прокопьевич Чудинов. - Урал. гос. пед. ун-т. - Екатеринбург, 2001. - 238 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://www.philology.ru/linguistics2/chudinov-01 .htm#130.

2. Diccionario de la lengua espanola a la Unidad Interactiva del DRAE [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http ://www.wordreference.com.

3. Diccionario Manual de Sinonimos y Antonimos de la Lengua Espanola Vox. Larousse Editorial, S.L. - 2007 [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://es.thefreedictionary.com.

4. Diccionario de sinonimos y antonimos. Espasa-Calpe. - 2005 [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://www.wordreference.com.

5. Navarro J. La casa del padre / J. Navarro. - Barcelona: Anagrama, 1994.-107 р.

6. Open Thesaurus. Distributed under GNU General Public License. [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://es.thefreedictionary.com/.

7. Zafon C. R. La sombra del viento / C. R. Zafon. - Barcelona : Planeta, 2013. -576 р.

Размещено на Allbest.ru