Лексичні засоби змалювання природи в романі Д. Дефо "Robinson crusoe"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексичні засоби змалювання природи в романі Д. Дефо "Robinson crusoe"

Наталія Швець, Олександр Швець

Статтю присвячено вивченню лексичних засобів змалювання природи в романі Д. Дефо «Robinson Crusoe». Виявлено, що пейзаж у творі допомагає створенню характеру героя, передає його емоційний стан, виступає в якості дійової особи, а також є засобом емоційного впливу на читача. Завдяки використанню іменників на позначення географічних назв, координат та кількісних числівників, автору вдалося створити реальну картину морської подорожі. За допомогою прийому персоніфікації природі було надано людських якостей. пейзаж роман robinson crusoe

Ключові слова: пейзаж, опис природи, персоніфікація, мариністичні описи, Даніель Дефо.

Статья посвящена изучению лексических средств описания природы в романе Д. Дефо «Robinson Crusoe». Выявлено, что пейзаж в произведении служит для создания характера героя, передает его эмоциональное состояние, выступает в качестве действующего лица, а также является средством эмоционального влияния на читателя. Благодаря использованию существительных обозначающих географические названия, координаты и количественных числительных автору удалось создать реальную картину морского путешествия. При помощи приема персонификации природа была наделена человеческими качествами.

Ключевые слова: пейзаж, описание природы, персонификация, маринистические описания, Даниель Дефо.

The article deals with the analyzing of lexical means of nature descriptions in the novel by Daniel Defoe «Robinson Crusoe». It was found out that these descriptions can help to create the image of the main character, conveys his emotional state, the landscape descriptions are the characters of the novel themselves and they are also the means of emotional impact on the reader. By using the nouns denoting geographical names, coordinates and cardinal numerals the author succeeded to create the realistic image of the sea voyage. With the help of personification the nature was given human features.

Keywords: landscape, description of nature, personification, seascape descriptions, Daniel Defoe.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики аналіз літературного пейзажу набуває особливої актуальності в зв'язку з домінуванням антропоцентричного підходу до вивчення лінгвістичних явищ. Оскільки пейзаж зберігає в собі інформацію про різні форми освоєння людиною природи, можемо стверджувати, що за своєю сутністю він є антропоцентричним.

Дослідженню описів природи присвячено значну кількість наукових праць. Опрацьований науковий доробок вітчизняних (Н. Іванова [6], Г. Пасічник [8], Г. Ковальова [7], Н. Іванова [5]) та зарубіжних (М. Епштейн [10], У Хао [9], Б. Галанов [2]) лінгвістів свідчить про достатньо глибоке вивчення ознак зазначеного виду опису.

Попри різноманітність таких наукових розвідок ще існує низка питань, що до цих пір залишаються певною мірою нез'ясованими. Сюди відносимо і особливості лексичного оформлення описів природи на матеріалі франкомовних творів.

У зв'язку з цим, мета статті полягає у дослідженні особливостей лексичних засобів змалювання природи в романі Д. Дефо «Robinson Crusoe».

Пейзажем (франц. paysage, від pays - країна, місцевість) називається образ природного оточення персонажів та їхніх дій, опис картин природи в художньому творі, який має певне значення в його загальній змістовій організації [3, с. 159].

Як відзначає Г. Абрамович, у багатьох творах «пейзаж виконує важливу ідейно-композиційну роль. Мова йде, звичайно, не про ті твори, де природа є безпосереднім предметом зображення і у такій якості й розглядається у внутрішньому співвіднесенні з ідейно-моральними й естетичними поглядами письменника... маються на увазі ті твори, у яких пейзажі виконують службове призначення, беручи участь поряд з іншими зображувальними засобами, у розкритті ідейного замислу письменника [1, с. 151]».

Необхідно визнати, що «не будь-який пейзаж бере безпосередню участь у розкритті всього ідейно-художнього цілого. Він може бути співвіднесеним з окремими епізодами, явищами, особами, і лише у кінцевому результаті сприяти створенню цілого, вступаючи у взаємодію з усіма іншими елементами літературного твору [1, с. 153].

Загалом виділяють такі основні функції пейзажу в літературному творі: пояснення часу та місця подій (функція фону); пояснення стану, настрою героя (психологічна функція) за допомогою прийому психологічної паралелі або протиставлення; створення певного емоційного тону (ліричного, драматичного, трагічного, героїчного), пов'язаного у творі з характером подій та їх фіналом; вираження філософських, соціальних, естетичних, етичних ідей; сюжетно-композиційна функція. Описи природи можуть бути й не функціональними, тобто «самостійними» - важливі самі по собі як самостійний персонаж твору, вони представляють природу в різноманітті її життя [9, с. 71].

Роман Д. Дефо «Robinson Crusoe» відзначається великою кількістю пейзажів. Пейзаж у художніх творах може бути статичним або «пейзажем-маршрутом», описаним динамічно. Якраз до останнього типу належить опис природи в романі Д. Дефо «Robinson Crusoe». Кожен опис природного явища й образу пронизаний вітром:

вітер віє з великою силою - Comme le vaisseau sortait a peine de l'Humber, le vent s'eleva et les vagues s'enflerent effroyablement [11, р. 10] - Не встиг корабель вийти з гирла Гамбера, як подув вітер і на морі знялись страшні хвилі [4, с. 20].

Pendant ce temps la tempite croissait, et la mer devint tres grosse, quoique ce ne ffit rien en comparaison de ce que j'ai vu depuis, et meme seulement quelques jours apres, c'en fut assez pour affecter un novice tel que moi. A chaque vague je me croyais submerge, et chaque fois que le vaisseau s'abaissait entre deux lames, je le croyais englouti au fond de la mer [11, р. 10]. - Тим часом вітер дедалі міцнішав і хвиля знялась дуже висока, хоч і не така, як я багато разів бачив пізніше чи побачив за кілька днів; але й цієї було досить для молодого моряка, зовсім не обізнаного з бурями [4, с. 20];

вітер вщухає - Mais a l'approche de la nuit le temps s'eclaircit, le vent s 'apaisa tout a fait, la soiree fut delicieuse, et le soleil se coucha eclatant pour se lever de meme le lendemain: une brise legere, un soleil embrase resplendissant sur une mer unie, ce fut un beau spectacle, le plus beau que j'aie vu de ma vie [11, р. 12]. - Але наприкінці дня розгодинилось, вітер стих, і впав тихий, чарівний вечір. Сонце сіло при ясному небі; так само зійшло воно й другого дня, і ясне море, при цілковитому або майже цілковитому безвітрі, все залите сонячним сяйвом, являло собою чудове видовище, якого я ніколи ще не бачив [4, с. 21];

... mais le jour d'ensuite le vent etant abattu et la mer plus calme, je commenfai a m'y accoutumer un peu [11, р. 12] - але другого дня вітер почав ущухати, хвилювання вгамувалось, і я став поволі звикати до моря [4, с. 21];

вітер є супротивним, проте слабким - Le vent ayant ete contraire et le temps calme, nous n'avions fait que peu de chemin depuis la tempete [11, p. 13]. - Вітер після шторму був весь час супротивний і слабкий, і тому ми посувались дуже повільно [4, с. 22];

вітер є свіжим - Mais le huitieme jour, le vent forga; nous mimes tous la main a l'reuvre; nous calames nos mats de hune et tinmes toutes choses closes et serrees, pour donner au vaisseau des mouvements aussi doux que possible [11, p. 4]. - Але восьмого дня зранку вітер посвіжішав, і ми використали всі робочі руки, щоб прибрати стеньги та закріпити все потрібне, аби судно могло триматись на рейді [4, с. 22];

вітер стає страшним - Deja une terrible tempete mugissait [11, р. 4] - Тим часом знявся страшний вітер [4, с. 22].

En ces extremites, le vent soufflait toujours avec violence, et a la pointe du jour un de nos hommes s'ecria: Terre! [11, р. 51] - Під ту лиху годину, коли вітер усе ще лютував, один із наших матросів крикнув: «Земля!» [4, с. 45].

Et comme la fureur du vent etait toujours grande, quoique moindre, nous ne pouvions pas meme esperer que le navire demeurerait quelques minutes sans se briser en morceaux, a moins que les vents, par une sorte de miracle, ne changeassent subitement [11, р. 51] - Хоч буря лютувала трохи менше, ніж раніше, ми не сподівались, що наше судно протримається навіть кілька хвилин, не розбившись ущент, якщо тільки вітер якимсь дивом не зміниться [4, с. 45-46].

... quand un violent tourbillon ou un ouragan nous desorienta entierement. Il commenga du sud-est, tourna a peu pres au nord-ouest, et enfin se fixa au nord-est, d'ou. il se dechaina d'une maniere si terrible, que pendant douze jours de suite nous ne fimes que deriver, courant devant lui et nous laissant emporter partout oй la fatalite et la fwie des vents nous poussaient [11, р. 50] - коли несподівано налетів на нас міцний торнадо, чи то ураган. Він знявся на південному сході, потім повернув і, нарешті, задув з південного заходу з такою страшною силою, що протягом дванадцяти днів ми тільки носились за вітром і, пустившись напризволяще, пливли туди, куди нас гнала люта стихія [4, с. 44-45].

Кожен з вищенаведених прикладів засвідчує таку люту силу стихії, яка може налякати і вселити відразу до морської подорожі не лише пересічному громадянину, а й навіть бувалому морякові.

Вигляд морської поверхні, якою рухається головний герой твору, постійно змінюється перед очима героя: le soleil se coucha eclatant pour se lever de meme le lendemain: une brise legere, un soleil embrase resplendissant sur une mer unie, ce fut un beau spectacle, le plus beau que j'aie vu de ma vie [11, р. 12]. - сонце сіло при ясному небі; так само зійшло воно й другого дня, і ясне море, при цілковитому або майже цілковитому безвітрі, все залите сонячним сяйвом, являло собою чудове видовище, якого я ніколи ще не бачив [4, с. 21];

Je contemplais, emerveille, l'ocean qui, la veille, avait ete si courrouce et si terrible, et qui si peu de temps apres se montrait si calme et si agreable [11, р. 12] - Я був веселий і здивовано поглядав на море, яке, ще тільки вчора люте та страшне, так скоро могло вгамуватись і прибрати такого чудового вигляду [4, с. 21].

Саме зі станом моря автор пов'язує почуття свого героя. Коли море розбурхане і люте, герой обіцяє собі якомога швидше повернутися до батьківської оселі і назавжди залишитися там. Проте як тільки море заспокоюється і буря стихає, він забуває про свої обіцянки:

Ces sages et serieuses pensees durerent tant que dura la tempete, et meme quelque temps apres; mais le jour d'ensuite le vent etant abattu et la mer plus calme, je commenfai a m'y accoutumer un peu [11, р. 12]. - Одне слово, як тільки море заспокоїлось і після бурі настала тиша, як тільки вгамувались мої розбурхані почуття, як тільки минув страх бути поглинутим хвилями і думки потекли старим річищем, так я відразу забув усі присяги, всі обіцянки, що давав собі під час небезпеки [4, с. 21].

Jamais spectacle aussi terrible n'avait frappe mes yeux: l'ocean s'elevait comme des montagnes, et a chaque instant fondait contre nous; quand je pouvais promener un regard aux alentours, je ne voyais que detresse [11, р. 4]. - Ніколи не бачив я такої лиховісної картини: по морю ходили величезні вали з гору заввишки і що три або чотири хвилини перекидались на нас [4, с. 22].

Deja une terrible tempite mugissait, et je commenfais a voir la terreur sur le visage des matelots eux-memes [11, р. 4]. - Буря лютувала й далі так, що, за словами самих моряків, їм ніколи не траплялось бачити нічого подібного [4, с. 23].

Ландшафт постійно змінюється перед очима героя, який подорожує морем - Le vent soufflait nord-nord-est, ce qui etait contraire a mon desir ; car s'il avait souffle sud, j'eusse ete certain d'atterrir a la cote d'Espagne, ou au moins d'atteindre la baie de Cadix [11, р. 27]. - Вітер дув північно-східний, що зовсім не відповідало моїм бажанням, бо, якби він дув з півдня, я напевне міг би допливти до берегів Іспанії або принаймні досягти Кадікса [4, с. 30].

Ayant un bon vent, une mer calme et unie, je fis tellement de la voile, que le lendemain, a trois heures de l'apres-midi, quand je decouvris premierement la terre, je devais etre au moins a cent cinquante milles au sud de Salle [11, р. 29]. - Завдяки досить свіжому вітрові й спокійному морю ми йшли так добре, що другого дня о третій годині, коли вперше перед нами показалась земля, опинились не менше як за півтораста миль на південь від Сале [4, с. 31].

Apres une navigation d'environ douze jours, nous avions double la ligne et nous etions, suivant notre derniere estime, par les sept degres vingt-deux minutes de latitude nord, quand un violent tourbillon ou un ouragan nous desorienta entierement. Il commen?a du sud-est, tourna a peu pres au nord-ouest, et enfin se fixa au nord-est, d'oй il se dechaina d'une maniere si terrible, que pendant douze jours de suite nous ne fimes que deriver, courant devant lui et nous laissant emporter partout oй la fatalite et la furie des vents nous poussaient [11, p. 50]. - Тримаючись цього курсу, ми перейшли екватор десь на дванадцятий день і, за нашими останніми спостереженнями, були вже на сьомому градусі двадцяти двох мінутах північної широти, коли несподівано налетів на нас міцний торнадо, чи то ураган. Він знявся на південному сході, потім повернув і, нарешті, задув з південного заходу з такою страшною силою, що протягом дванадцяти днів ми тільки носились за вітром і, пустившись напризволяще, пливли туди, куди нас гнала люта стихія [4, с. 44-45].

Mais il en devait etre autrement; car, par les douze degres dix-huit minutes de latitude, nous fumes assaillis par une seconde tempete qui nous emporta avec lameme impetuosite vers l'ouest, et nous poussa si loin hors de toute route frequentee, que si nos existences avaient ete sauvees quant a la mer, nous aurions eu plutot la chance d'etre devores par les Sauvages que celle de retourner en notre pays [11, р. 51]. - Але доля вирішила інакше: коли ми досягли дванадцятого градуса й вісімнадцятої мінути північної широти, на нас налетів другий шторм, який так само навально погнав нас на захід і відніс так далеко від торговельних шляхів, що якби ми й урятували своє життя від моря, то потрапили б до рук людожерів; повернутись на батьківщину не було надії [4, с. 45].

Проаналізувавши вище подані приклади, можна зробити висновок, що завдяки використанню іменників на позначення географічних назв, координат та кількісних числівників, автору вдалося створити реальну картину морської подорожі, здійсненої головним героєм.

Оскільки автор твору вдається до прийому персоніфікації (уособлення), світ природи, зображений Д. Дефо, виступає у творі наче жива істота:

Apres avoir rame, ou plutot derive pendant une lieue et demie, a ce que nous jugions, une vague furieuse, s'elevant comme une montagne, vint, enroulant a notre arriere, nous annoncer notre coup de grace. Bref, elle nous saisit avec tant de furie que d'un seul coup elle fit chavirer la chaloupe et nous en jeta loin, separes les uns des autres, en nous laissant a peine le temps de dire o mon Dieu ! car nous ffimes tous engloutis en un moment [11, р. 53] - Коли ми відпливли або, вірніше, коли нас, за моїм підрахунком, віднесло від корабля милі на чотири, несподівано величезний вал, з гору завбільшки, набіг з корми на нашу шлюпку, ніби збираючись поховати нас у морській безодні. Набіг він з такою люттю, що відразу перекинув шлюпку і, відкинувши нас від шлюпки та одне від одного, не дав часу й скрикнути «о боже!» [4, с. 46-47].

Mais je sentis bientot que c'etait impossible, car je vis la mer s'avancer derriere moi furieuse et aussi haute qu 'une grande montagne [11, р. 54] - Хвиля йшла горою і наздоганяла мене, мов розлютований ворог, змагатися з яким я не мав ні сили, ні засобів [4, с. 47].

La vague qui revint sur moi m 'ensevelit tout d'un coup, dans sa propre masse, a la profondeur de vingt ou trente pieds ; je me sentais emporte avec une violence et une rapidite extremes a une grande distance du cote de la terre [11, р. 54] - Хвиля, що набігла знову, відразу поховала мене футів на двадцять- тридцять під водою. Я відчув, як вода підхопила мене і з надзвичайною силою та швидкістю понесла до берега [4, с. 47].

Je fus derechef couvert d'eau assez longtemps, mais je tins bon; et, sentant que la lame etalait et qu'elle commenqait a refluer, je coupai a travers les vagues et je repris pied. Pendant quelques instants je demeurai tranquille pour prendre haleine, et pour attendre que les eaux se fussent eloignees. Puis, alors, prenant mon elan, je courus a toutes jambes vers le rivage. Mais cet effort ne put me delivrer de la furie de la mer, qui revenait fondre sur moi; et, par deux fois, les vagues m 'enleverent, et, comme precedemment, m 'entrainerent au loin, le rivage etant tout а fait plat.

La derniere de ces deux fois avait ete bien pres de m'etre fatale ; car la mer m 'ayant emporte ainsi qu'auparavant, elle me mit a terre ou plutot elle me jeta contre un quartier de roc, et avec une telle force, qu'elle me laissa evanoui, dans l'impossibilite de travailler a ma delivrance. Le coup, ayant porte sur mon flanc et sur ma poitrine, avait pour ainsi dire chasse entierement le souffle de mon corps ; et, si je ne l'avais recouvre immediatement, j'aurais ete etouffe dans l'eau; mais il me revint un peu avant le retour des vagues, et voyant qu'elles allaient encore m'envelopper, je resolus de me cramponner au rocher et de retenir mon haleine, jusqu'a ce qu'ellesfussent retirees. Comme la terre etait proche, les lames ne s 'elevaient plus aussi haut, et je ne quittai point prise qu'elles ne se fussent abattues [11, p. 5455]. - Коли хвиля розбилась і покотилася до моря, я не дав їй потягти мене назад і намацав ногами ґрунт. Я постояв кілька секунд, щоб віддихнути, і, зібравши останні сили, прожогом кинувся бігти до берега. А втім, і тепер я ще не втік від розлюченої хвилі, що знову нагнала мене. Ще двічі підхоплювала вона мене й несла далі до положистого берега. Останній вал трохи не став для мене фатальним. Підхопивши мене, хвиля винесла або, вірніше, викинула мене на скелю з такою силою, що я знепритомнів і став зовсім безпорадним. Удар у бік та в груди зовсім забив мені дух, і коли б море знову підхопило мене, я неминуче захлинувся б. На щастя, я очуняв невдовзі перед новою хвилею і, бачачи, що зараз мене знову покриє вода, міцно вчепився за виступ скелі і, затримавши скількимога подих, вирішив перечекати, поки хвиля спаде. Ближче до берега хвилі були вже не такі високі, і я, переждавши одну, знову кинувся бігти й опинився так близько від берега, що друга хвиля хоч і перекотилась через мене, але не могла вже підхопити й винести мене назад у море [4, с. 47].

... un boulingrin qui s'en allait mourir sur la plage en pente douce et irreguliere [11, p. 70.] - У кінці галявини гора дуже нерівно спускалася в низину до моря [4, с. 11].

У вищенаведених прикладах автор описує хвилю та гору ніби живі істоти, здатні рухатися з величезною силою і спричиняти лихо людям, які опинилися у їх владі. З метою надання неживим предметам якостей, які властиві особам, автор використовує у своєму мовленні дієслова руху, такі як:

йти - je vis la mer s'avancer aussi haute qu'une grande montagne [11, р. 54] - хвиля йшла горою і наздоганяла мене, мов розлютований ворог [4, с. 47];

бігти - une vague furieuse vint, enroulant [11, р. 53] - величезний вал набіг [4, с. 46-47];

повертатися - La vague qui revint sur moi [11, р. 54] - Хвиля, що набігла знову [4, с. 47];

підхопити і викинути - car la mer m 'ayant emporte ainsi qu'auparavant, elle me mit a terre ou plutot elle me jeta contre un quartier de roc [11, р. 54 - 55] - Підхопивши мене, хвиля винесла або, вірніше, викинула мене на скелю [4, с. 47];

спускатися - ... un boulingrin qui s'en allait mourir sur la plage en pente douce et irreguliere [11, р. 70] - гора дуже нерівно спускалася в низину до моря [4, с. 11].

Такою ж нестримною силою наділені інші природні об'єкти та сили - вітер, хмари, вода, грім, блискавка, які здатні викликати страх навіть у дуже сміливої людини:

Un jour, lorsque ma tente et ma grotte n'existaient encore qu'en projet, il arriva qu 'un nuage sombre et epais fondit enpluie d'orage, et que soudain un eclair en jaillit, et fut suivi d'un grand coup de tonnerre [11, р. 73]. - Саме тоді, як я готувався розкидати намет і копати печеру, несподівано набігла темна хмара, почався заливний дощ, блиснула блискавка і вдарив страшний грім [4, с. 57].

З метою створення реальної картини природної стихії, автор знову вдається до використання дієслів руху. Серед них дієслова набігти (il arriva qu'un nuage sombre et epais), блиснути (un eclair en jaillit), вдарити (fut suivi d'un grand coup de tonnerre).

У результаті проведеного аналізу було встановлено, що пейзаж у творі виконує наступні функції: служить засобом опису природи; створення характеру героя як легковажної людини, яка швидко забуває про свої обіцянки; передає емоційний стан героя; виступає в якості дійової особи, а також є засобом емоційного впливу на читача, розкриття ідеї твору. Головними образами природи в аналізованому творі виступають вода (море, океан), світ тварин і птахів (кози, папуги, голуби), рослинний світ острова (алое, цукрова тростина, виноград, дині), на якому опинився після аварії корабля Робінзон Крузо.

Перспективним вважаємо вивчення лексичних особливостей пейзажу на матеріалі інших франкомовних творів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение : учебник [для пед. ин-тов] / Григорий Львович Абрамович. - М. : Просвещение, 1970. - 390 с.

2. Галанов Б.Е. Живопись словом. Портрет. Пейзаж. Вещь / Борис Ефимович Галанов. - М. : Советский писатель, 1974. - 341 с.

3. Галич О. Теорія літератури : [підручник] / Галич О., Назарець В., Васильєв Є. - К. : Либідь, 2001. - 488 с.

4. Дефо Д. Робінзон Крузо / Даніель Дефо. - К. : Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1985. - 227 с.

5. Иванова Н.Д. Содержание и принципы филологического изучения пейзажа / Н.Д. Иванова // Филол. науки. - 1994. - № 5/6. - С. 76-83.

6. Иванова Н.П. Проблемы поэтики пейзажа (на материале

романа М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени») : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.01.02 «Русская література» / Н.П. Иванова. - Днепропетровск, 1996. - 16 с.

7. Ковалёва Т.П. Лингвопоэтические особенности изображения вещного мира в английской художественной прозе XVIII-ХХ вв. : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Ковалева Татьяна Павловна. - К., 2000. - 226 с.

8. Пасічник Г.П. Лексико-семантичні та структурні особливості тематично-описового дискурсу «природа» у творах англійських письменників XVIII - поч. ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Г.П. Пасічник. - Львів, 2005. - 19 с.

9. Хао У. Поетика пейзажу в російській та китайській прозі першої третини XX століття (на матеріалі творів и А.П. Чехова, І.О. Буніна, Лао Ше, Ба Цзіня) : дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.01.05 / У Хао. - Симферополь, 2007. - 177 с.

10. Эпштейн М.Н. «Природа, мир, тайник вселенной.»: Система пейзажных образов в русской поэзии / Эпштейн Михаил Наумович. - М. : Высш. школа, 1990. - 303 с.

11. Defoe D. Robinson Crusoe [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.ebooksgratuits.com/ details.php? book =1243.

Размещено на Allbest.ru