Сюрреалістичний дискурс оповідання Володимира Даниленка "Сон із дзьоба стрижа"

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Сюрреалістичний дискурс оповідання Володимира Даниленка "Сон із дзьоба стрижа"

Есаулова Анастасія

Науковий керівник - доцент Демченко А.В.

Антоція

УДК 821.161.2У статті досліджується специфіка сюрреалістичної новели «Сон із дзьоба стрижа» В.Даниленка, зокрема колористика та символіка, відображення сюрреалістичних рис та мотивів у творі.

Ключові слова: сюрреалізм, візії, марення, ілюзії, амбівалентність понять,фантасмагоричність.

Надреальне, потойбічне та несвідоме - завжди привертало увагу людства. Кожен прагнув дібратися до істини, відзнайти щось особливе, нове, відкрити інший світ і проникнути по той бік свідомості, осягнути нескінченне і вічне. Саме митці-сюрреалісти у своїх творах звертаються до несвідомого - снів, галюцинацій, марень. Нині актуальним є дослідження особливостей сюрреалістичних творів, зокрема зображення глибоких психологічних процесів, божевілля та підсвідомості.

Сюрреалізм - це спосіб цілковитого звільнення духу і всього, що на нього подібне. Тому митці-сюрреалісти мали неослабний інтерес до всього, що виходить за межі традиційних уявлень, що дозволяє зазирнути в таємничий світ безсвідомого: мистецтво та релігійні уявлення первісних народів, досвід медіумів, візії та малюнки душевнохворих.

Сюрреалізм, зародившись у надрах естетики символізму та дадаїзму, став одним із найбільш глобальних мистецьких рухів ХХ століття [2, с. 9]. Представники шукають смисл у безглузді, випадковості подій, зображають життя через сон, реалізуючи ці начала через прийом автоматичного письма, яке стало визначальним у творчій спадщині сюрреалістів.

Дослідженням цього модерного напряму в українській літературі займалися Т. Антонюк, В. Державин, О.Ковальова, С. Ожарівська, І.Павелко та ін. Глибоко розкриваються риси сюрреалізму у творчості поетів української діаспори - Е. Андієвської, Б. Рубчака, Ю. Тарнавського.

Говорячи про сюрреалізм, слід виокремити визначну постать в українській літературі - Володимира Даниленка, творчість якого приваблює художньою вираженістю, глибоким психологізмом та своєрідним баченням всього оточуючого. Він постає перед нами не лише як відомий прозаїк, а й знавець психоаналізу. «Оповідання В. Даниленка - як просвітлення, що вабить високою культурою слова, опоетизованістю, щемливим ліризмом, котрий опиває зображуване сумовитим відблиском краси», - зазначав П. Білоус [3, с. 5].

Мета нашої статті - дослідити специфіку сюрреалістичної новели «Сон із дзьоба стрижа» В.Даниленка.

Книга оповідань «Сон із дзьоба стрижа» В.Даниленка відкривається новелою з однойменною назвою, в якій автор розкриває проблеми життя і смерті, трагізм невідворотного через сни та марення.

Містичне звучання вбачаємо вже на початку твору, коли автор наводить короткий, але вкрай символічний опис подій: «Крізь тонкі гардини цідилося місячне сяйво. Воно заливало зіщулену жінку, яка обхопила руками коліна й дивилася на огарок свічки, що вихоплював із пітьми портрет дівчини, перетягнутий чорним шовком.

- Вже ніч, - сказав чоловік.

Над лісом висів м'ясистий червоний місяць, сонце коханців і горлорізів…» [5, с. 17].

Так, звертаючись до словника кольорів, дізнаємося, що символіка червоного кольору досить амбівалентна, тобто одночасно поєднує в собі кілька діаметрально протилежних значень. З одного боку, це символ милосердя і божественної любові, а з іншого - колір крові і вогню. Червоний колір використовується також як попередження про небезпеку і виступає символом сорому і безчестя. А словосполучення слів «червоний місяць» у новелі - це символ біди, смерті та нещастя. Крім того, загрозлива таємничість червоного місяця підсилена автором за допомогою епітета чорний, що, як правило, символізує нещастя, горе, траур, загибель[5, с. 3]. Тож читач підсвідомо поринає у світ героя та на фоні такої лиховісної колористики співпереживає разом із ним.

З глибоким символізмом автор розповідає про той страшний день: «Батько довго не хотів її пускати, але вона була впертішою за нього…Три дні в їхньому домі снували люди, пахло воском і чорнобривцями…» [5, с. 18-19]. Відповідно до законів сюрреалістичного письма, батько інтуїтивно здогадувався про майбутні події, передчував біду, але не міг нічого змінити. А віск, за православною традицією, означає чистоту та щирість, як речовина м'яка і гнучка, - слухняність і готовність каятися у гріховності свого життя. Це доводить той факт, що вбита дівчина була доброю серцем та чиста у своїх помислах.

Вдаючись до використання у тексті різноманітних кольорів, автор підкреслює всю трагічність ситуації та переживання батьків. Письменник-сюрреаліст майстерно змальовує містичну ніч: «Їм здалося, що хтось шкрябається у вікно й ходить у домі. А потім серед ночі задзвонив телефон, але табло не визначило номера. Чоловік простягнув руку до телефонного апарата, трубка мовчала, тільки десь далеко щось клацало чи то схлипувало… А згодом у домі настала тиша, наче його хтось покинув, і тоді пішов дощ. Гриміло, блискало…» [5, с. 18-19]. Важливою є кожна деталь, «їм здалося, що хтось шкрябається», знову виникає відчуття присутності потойбічного,відсутність номера на табло, навіть природа «плакала дощем», гриміла та виблискувала.

Яскравим променем надії постає перед нами поява маленького «пташеняти з розчепіреними крильцями», що випало з гнізда. Для батьків воно було подарунком долі, спасінням душі: «Цю пташечку нам послав Бог, - схлипнула жінка, - щоб ми не так сумували за донею…» [5, с. 26].А для читача незграбний стрижень постає символом боротьби за життя, символом надії. Через підтекст новели прочитується, що батьки, яким не вдалося вберегти власну дитину від смерті, ніби спокутують свою провину, рятуючи та виходжуючи незграбне стриження, зберігаючи йому життя [9].

Детально змальовує автор стан батьків та пташеняти перед сороковинами дівчини, намагаючись передати весь той біль, що панував у домі в той час: шумів вітер, падали груші, шкрябало гіллям у вікно, а «десь тужливо кричала горлиця», що звучить ніби своєрідне попередження. Пташка зникла у сутінках, наче відлетіла душа молодої дівчини.

Читач проникає в страшну реальність через сон, обриває тонку лінію подій, що дає змогу переконатися в майстерності письма автора: «Під ранок чоловік побачив у вікні стрижа. Його голова займала весь віконний квадрат. Стриж дивився на чоловіка, чіплявся кігтями за підвіконня і ліз у ліжко. Чоловік хотів щось сказати, але дзьоб стрижа вперся йому в горлянку. Стриж залазив у нього, наче в гору біля ставка у далекому дитинстві. Чоловік відчув, як його розпирає від стрижа і він задихається, що стриж поселився в ньому, наче в норі. Йому вже не було чим дихати…» [5, с. 26]. Автор вдається до змикання часу, до оберненої перспективи, поєднує реально побутове з умовно-образним, символічним, трансцендентним, виводить фантасмагоричні картини, які розгортаються через сновидіння, - і все це забезпечує оповіданню високий художній рівень [3,c.6].

Так, письменник змушує читача вірити у те, що загибель Лесі - то лише сон: «дочка, її смерть і цей стриж» [5, с. 26]. Проте традиційний сюжет набуває містичного звучання завдяки несподіваній розв'язці: різкий нічний дзвінок телефону, байдужий чужий голос і звістка про вбивство доньки. У творі «пронизливо звучить мотив трагічного завершення життя, про що людина знає наперед, і трагізм полягає в очікуванні невідворотного, про що сповіщають знаки - через сон, через підсвідоме передчуття» [9].

Отже, новела В. Даниленка «Сон із дзьоба стрижа» є яскравим прикладом сюрреалістичного твору, в якому автор майстерно висвітлює основні проблеми людського життя з усіма його трагедіями та нещастями. А головні герої - уважні спостерігачі навколишнього світу з чутливою душевною природою, вразливі, делікатні , нестримні. Читач ніби перебуває у світі примарних снів, марень та ілюзій, створених автором, котрий переносить нас у парадоксальну реальність поза свідомістю.

сюрреалістичний даниленко новела трагедія

Література

1. Бідюк О.В. Символіка сновидінь у структурі художнього тексту: психоаналітичний аспект / О.Бідюк // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: [зб. наук. праць / Редкол.: Я. О. Поліщук та ін.]. - Рівне: РДГУ, 2007. - Вип. ХVII. - С. 4-11.

2. Біла А. Сюрреалізм: Наукове видання / А.Біла. - К.: Темпора, 2010. - 208 с.

3. Білоус П. Між першою та останньою чашкою кави / Петро Білоус // Даниленко В.Г. Сон із дзьоба стрижа: Оповідання. - Львів: ЛА «Піраміда», 2006. - С. 4-16.

4. Володимир Даниленко: рівень національної літератури визначають аристократичні проекти [Електронний ресурс] // Спецкор. - 2008. - Режим доступу: http://spetskor.dp.ua/art_767.php. Даниленко В. Сон із дзьоба стрижа: Оповідання / В.Г.Даниленко. - Львів: ЛА «Піраміда», 2006. - 384 с.

5. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О.С.Мельничук (голов. ред.) та ін. - К.: Наук. думка, 1983 Т. 5: Р - Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. - 2006. - 704 с.

4. Кононенко Є. Володимир Даниленко і література з пробірки (Розмова з «єдиним чоловіком» сучасної української літератури) [Електронний ресурс] / Євгенія Кононенко. - 2006. - Режим доступу:http://www.polinfo.poltava.ua/index.php?nomer=95.

6. Літературознавча енциклопедія: У двох т. Т. 2 / Авт.-уклад. Ю.І.Ковалів. - К.: ВЦ «Академія», 2007. - 624 с.

7. Омельчук Ю. Сюрреалістичні особливості новели В. Даниленка «Сон із дзьоба стрижа» [Електронний ресурс] / Ю. О. Омельчук. - Режим доступу: http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/298/1/ омельчук.pdf.

8. Поэзия французского сюрреализма / Сост., предисл. и коммент. М.Яснова. - СПб: Амфора, 2003. - 502 с.

9. Символіка кольорів [Електронний ресурс] / Персонал Плюс. - 2010. - № 29.- Режим доступу: http://www.personal-plus.net/383/6902.html.

10. Фрейд З. Толкование сновидений / З. Фрейд. - Минск: Попурри, 2003. - 574 c.

Размещено на Allbest.ru