Актуалізація макроконцепту "будинок" як складової концепту "американська мрія" у романах Т. Капоте "Сніданок у Тіфані" та Ф. Фіцджеральда "Великий Гетсбі": компаративний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛІЗАЦІЯ МАКРОКОНЦЕПТУ «БУДИНОК» ЯК СКЛАДОВОЇ КОНЦЕПТУ «АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ» У РОМАНАХ Т. КАПОТЕ «СНІДАНОК У ТІФАНІ» ТА Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ» : КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ

Сахарова Олена

Науковий керівник- доцент Заболотська О.В.

Концепт є одним із центральних термінів в апараті когнітивної лінгвістики й базовим поняттям лінгвокультурології. Попри плідне вивчення концепту, термін дотепер не отримав уніфікованого визначення. Цією проблемою займалися такі вчені як Н.Д. Арутюнова, С.О. Аскольдов-Алексєєв, А.П. Бабушкін, А. Вежбицька, В.І. Карасик, В.В. Колесов, О.С. Кубрякова, Д.С. Ліхачов, В.А. Маслова, З.Д. Попова, Ю.С. Степанов, І.А. Стернін, Г.Г. Слишкін, Р.М. Фрумкіна та ін.

Більшість лінгвістів характеризують концепт як ментальну одиницю, певний квант знання, відмічений лінгво- та етнокультурною специфікою, та який вербалізується у слові, словосполученні, фразеологізмі й інших знакових формах. Для втіленого у художньому творі концепту існує окремий термін - текстовий концепт, що, слідом за О.М. Кагановською, визначається як «мовленнєво-розумове утворення змістового плану, яке характеризується багатою смисловою напруженістю та надкатегоріальністю і на текстовому рівні імплікує сукупність певних ознак метаобразів художнього твору з метою їх подальшої імплікації» [1, c. 170]. Дослідниця структурно розгалужує текстові концепти на мегаконцепт («вершинний») і ті, що йому підпорядковані -мезоконцепти, макроконцепти та катаконцепти [1, c. 171]. концепт будинок лінгвістика вербалізація

Метою статті є порівняльний аналіз об'єктивації макроконцепту БУДИНОК як складової концепту АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ у творах Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі» та Т. Капоте «Сніданок у Тіфані».

Беручи за основу визначення Американської мрії у словнику як “personal pursuit of success - material and other wise - frequently in a rags-to-riches climb from poverty to recognition, wealth, and honor” [4, с. 15],під концептом АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ розуміємо прагнення гарних умов життя та впевненості в майбутньому, що виражається у можливості придбати власний будинок, отримати гарну роботу, посісти високе положення у суспільстві. У контексті нашого дослідженняструктурно розгалужуємо концепти романів, використовуючи типологію текстових концептів О.М. Кагановської. Мегаконцепт МРІЯ реалізується через мезоконцепт АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ, що складається з макроконцептів БУДИНОК, БАГАТСТВО, ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД і МОРАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ, які у свою чергу розкладаються на катаконцепти. Зокрема, макроконцепт БУДИНОК як освоєний і безпечний простір містить у собі катаконцепти ЕКСТЕР'ЄР та ІНТЕР'ЄР.

У романах Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі» та Т. Капоте «Сніданок у Тіфані»макроконцепт вербалізується за допомогою різних лексичних одиниць: у першому - house (101 слововживання), а також apartment, building, bungalow, estate, home, mansion, palace, place; тоді як у останньому - apartment (найбільш уживана (20 разів), що обумовлено фактом проживання героїв у квартирах багатоповерхового будинку), brownstone, home, house, hut, place. В обох романах особлива увага приділяється описам екстер'єру й інтер'єру домівок головних героїв творів, які й постають об'єктом порівняльного аналізув статті.

Катаконцепт ЕКСТЕР'ЄР у романах актуалізується по-різному.У «Великому Гетсбі» він вербалізується мовними одиницями, що описують зовнішній фасад будинку, садів та газонів. Так, його маєток ззовні виглядає як нормандська ратуша, з вежею, що іскриться свіжістю: “…It was a factual imitation of some Hotelde Ville in Normandy, with a tower on one side, spanking new under a thin beard of raw ivy” [2, c. 11]. Автор акцентує увагу на великих розмірах і яскравому освітленні садів і газону героя: more than forty acres of lawn and garden, Gatsby's enor mous garden, his still glowing garden. Будинок, зовнішній вигляд якого красномовно говорить про достаток його власника, є засобом Гетсбі повернути Дейзі, для якої положення у суспільстві та матеріальний добробут мають величезне значення.Натомість у творі Т. Капоте в актуалізації катаконцепту ЕКСТЕР'ЄР відсутні такі характеристики як розкіш і багатство. Він вербалізується здебільшого лексемою brownstone “дім, побудований з піщанику”: “I turned the corner and walked along the street where the brownstone stands. <…> The brownstone is midway in the block, next to a church where a blue tower-clock tolls the hours.” [3, c. 2]. Холі мешкає у багатоквартирному домі, що характеризує матеріальне становище героїні та її найближчого оточення як досить скрутне.

В обох творах катаконцепт ІНТЕР'ЄР актуалізується мовними одиницями, які зображують оздоблення кімнат у будинках героїв та речі в них. Описуючи маєток Гетсбі в середині, Ф.С. Фіджеральд здебільшого використовує епітети: gaudy with primary colors; an important-looking door; a high Gothic library, panelled with carved English oak; a long, many-windowed room; the large room; the great doors; Marie Antoinette music-rooms and Restoration salons ; bedrooms swathed in rose and lavender silk and vivid with new flowers. Такий опис акцентує нашу увагу на великому розмірі будинку та вишуканому смаку його амбітного власника, який не шкодує грошей на свій дім.

Для зображення помешкання Холі Голайтлі Т. Капоте послуговується такими засобами виразності як епітет fly-by-nigh t“ненадійний, непостійний”, вставні речення (“we were standing because there was nothing to sit on”, “crates and suitcases, everything packed and ready to go”), порівняння (“as though it were being just moved into” , “the room was strewn, like a girl's gymnasium”, “like the belongings of a criminal who feels the law not far behind”), перелік (“One supported the mixings of a martini; another a lamp, a Libertyphone, Holly's red cat and a bowl of yellow roses”) та ін.. Семантика лексичних одиниць характеризує не тільки кімнату, а й саму героїню твору як неохайну, легковажну, непостійну особу, схильну переїжджати з місця на місце, покидаючи друзів і рідних, оскільки вона ще не віднайшла свого місця у світі.

Відмінність помешкань головних героїв романів підкреслюєтьсяі оздобленнямспалень: кімната Гетсбі проста та невибаглива,як і її власник: “His bedroom was the simplest room of all -except where the dresser was garnished with a toilet set of pure dull gold” [2, с. 123], а спальня Холі претензійна і криклива: “In the parlor there was no conventional furniture, but the bedroom had the bed itself, a double one at that, and quite flashy: blond wood, tufted satin.” [3, c. 12]. Таким чином, актуалізація катаконцепту ІНТЕР'ЄР у образах кімнат героїв надає імпліцитну характеристику їхніх особистостей.

Описи будинків у творах часто виражають душевний стан свого власника. Так,будинок Гетсбі сяє, коли він відчуває близькість здійснення своїх мрій (“it was Gatsby's house, lit from tower to cellar”, “the house glowed full of light”), а коли всі його сподівання зазнають краху, барви змінюються на сірість, пил і порожнечу: “there was an inexplicable amount of dust everywhere”, “the rooms were musty”,”Gatsby's house was still empty”.Тоді як у творі Т. Капоте образ квартири передає радість Холі на Різдво (“On Christmas Eve <…> Holly suggested she run out to Woolworth's and steal some balloons; she did: and they turned the tree into a fairly good show.” [3, c. 13]), а згодом, за допомогою образу ялинки, яка пожовкла, натякає на проблеми у стосунках між Холі та Мег (“the enormous Christmas tree, turned brown and scentless, its balloons shriveled as an old cow's dugs, still occupied most of the space”[3, c. 14]). Виражаючи відчай героїні у зв'язку ззагибеллю брата, автор використовує лексеми, що вербалізуютькатаконцепт ІНТЕР'ЄР,і які, окрім того, можуть бути використані на позначення душевного стану Холі: “A riot of crashing glass, of rippings and callings and overturned furniture.” [3, c. 17]; “…the apartment, which was tremendously wrecked. At last the Christmas tree had been dismantled, very literally: its brown dry branches sprawled in a welter of torn-up books, broken lamps and phonograph records.” [3, c. 18].

Якщо у романі «Великий Гетсбі» будинок є невдалим засобом реалізації мрії головного героя про возз'єднання з коханою - Ф.С. Фіцджеральд виносить йому вирок метафоричним виразом: “that huge incoherent failure of a house” [2, c. 240] - то у «Сніданку в Тіфані» квартира Холі постає невдалою спробою віднайти спокійне та безпечне місце у всесвіті (“Well, so, tough titty. Anyway, home is where you feel at home. I'm still looking.” [3, c. 23]), яке втілюється в образі ювелірної крамниці: “I know what it's like." <…> "It's like Tiffany's," she said. “It calms me down right away, the quietness and the proud look of it; nothing very bad could happen to you there…” [3, c. 9]. Номінативна одиниця Tiffany's винесена в заголовок роману не даремно -вербалізуючи мрію героїні, вона постає символом ідеального для людини місця, де не трапляється нічого поганого і де панує спокій та тиша. Пошукутакого ідеалу - свого місця та себе як особистості - присвячує своє життя Холі Голайтлі.

Таким чином, макроконцепт БУДИНОК у творах Ф.С. Фіцджеральда та Т. Капоте репрезентує індивідуальні особливості уявлень кожного з персонажів про концепт АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ та має як спільні, так і відмінні риси.

Література

1. Ніконова В. Г. Трагедійна картина світу в поетиціШекспіра : Монографія. / В. Г. Ніконова - Д.: Вид-во ДУЕП, 2007 - 364 с.

2. Фицджеральд Ф. С. Великий Гэтсби / Ф. Скотт Фицджеральд; предисл., коммент. Е. В. Угаровой. -- М. : Айрис-пресс, 2012. -- 228 с. : ил. -- (Читаем в оригинале).

3. Capote T. Breakfast at Tiffany's [Електронний ресурс] / TrumanCapote. - Режим доступу: http://www.pf.jcu.cz/stru/katedry/aj/doc/sukdolova/ Truman_Capote_-_Breakfast_At_Tiffanys.pdf

4. Merriam-Webster'sDictionaryofAllusions / by Elizabeth Webber & Mike Feinsilber. - Springfield (MA), 1999- 592 p.

Размещено на Allbest.ru