Міфологема ворона в романі В. Шкляра "Залишенець"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міфологема ворона в романі В. Шкляра "Залишенець"

У статті досліджується ситуативне використання та розкриття символічного образу ворона в романі «Залишенець» Василя Шкляра.

У міфології народів світу образи птахів завжди виконували певну роль ? це прообрази людей, втілення духу або стихії. Найчастіше ми зустрічаємо образ ворона, зловісного птаха, який віщує смерть. Василь Шкляр розкриває нам цей образ зовсім по-новому в своєму історичному романі «Залишенець». Цей художній твір - одне з основних новаторських звершень письменника, де він по-новому осмислив тему холодноярської боротьби у ХХ столітті. В романі відтворено події громадянської війни в Україні, яка охоплює час від 1919 по 1922 рік. Акцент зроблено на історії Холодноярської республіки, яка в той період стала осередком визвольного руху на території нашої держави. Художня версія від письменника розширює уявлення про існування Холодноярської республіки. Письменник будує свій твір на засадах історичної достовірності, з реальними персонажами.

Та окрім звичайних героїв, у творі виведено ще одного персонажа ? чорного ворона, який є безпосереднім спостерігачем усіх подій, що відбуваються:«Воронові було вже двісті сімдесят літ, проте він досі не стомився спостерігати за людськими дивацтвами і намагався ставитися до них з розумінням(…). Що правда, чув погано, бо ворон, по правді сказати, був уже глухий як пень.

Глухий і підсліпуватий, а проте добре бачив, що йому треба» [4, с.9].

У народних уявленнях слов`ян образ ворона пов'язується з різними елементами Всесвіту - підземним світом, землею, водою, небом, сонцем, що свідчить про глибоку міфологічну семантику персонажа. Ворона лежить до так званих «нечистих», чорних птахів. Він є переважно зловісним символом, пов'язаним зі смертю, потойбіччям, лихою силою[3, с.226].

У фольклорі ворона завжди згадують як вісника смерті. Існує навіть повір'я, що зграя воронів кружляє там, де знаходиться померла людина. Ворон - віщий птах, який володіє таємницями, пророкує смерть [2].

В уявленнях слов'ян воронів називають внуками Стрибога, а на своїх чорних крилах вони приносили живу і мертву воду. У казках же навпаки ворон завжди допомагає герою, рятуючи або попереджаючи його про небезпеку.

Як істота, що довго живе на світі, ворон вважається мудрим птахом. В українців склалася ціла система уявлень про смерть і потойбічне життя. Вшанування померлих дуже важливе, тому на похоронах завжди дотримуються певних звичаїв: козака, вбитого на полі бою, ховали його товариші на тому ж місці, якщо не мали змоги поховати з усіма почестями. Але коли не було змоги навіть так поховати померлого козака, тоді похорони в думах йому «одправляли» птахи та звірі, серед яких був і ворон [5, с.336].

Всі народи тлумачать ворона як віщого птаха, але від нього завжди чекають лише поганої звістки, за що його і не люблять. В античній міфології ворон тлумачиться негативно, тому що через своє постійне базікання не зміг залишитися супутником богині Афіни, яка замінила його мовчазною совою [5, с.337].

У міфології більшості народів ворона порівнюють із війною і руйнуванням, епідеміями та голодом. Втім, міфи часто відрізняються суперечливістю: якщо десь ворона оголошують носієм темряви, то інші легенди асоціюють його зі світлом, добром. Ворон здатен передбачати майбутнє, попереджати про лихо, смерть, бо вміє наслідувати людську мову, його роль - оповіщати про зло.

Саме ім'я цього дивного птаха - Чорний Ворон - бере собі за прізвисько колишній штаб-капітан петлюрівської армії, кавалер трьох георгіївських хрестів Чорновус, в якого за плечима вже була Омська школа прапорщиків, була війна «за царя і отєчество». Такий псевдонім головний герой бере спонтанно, випадково побачивши цього птаха на дереві. Для Чорного Ворона вороги, що ступили на рідну землю, нехтували традиціями, постійно знущалися та безпощадно вбивали,були нелюдами, звірами, від яких потрібно звільнити Україну: «Чорновус (…) побачив на вершечку граба великого хижого птаха, такого чорного, аж синій відлиск пробігав по ньому.

-- Чорний Ворон, -- сказав він. -- Як почуєш, батьку, щось про Чорного Ворона -- то буду я» [4, с. 48].

Та все ж таки між двома образами є велика різниця: чорний ворон -птах, який у творі виступає мудрим спостерігачем,- холоднокровний та байдуже й до усього, що відбувається навколо, він - безпристрасний, на відміну від Чорного Ворона - отамана, який був втіленням пристрасті в усьому:в бою, в коханні, у вираженні почуттів, в роздумах та в спілкуванні з оточенням.

У романі образ чорного ворона відіграє важливу ідейно-композиційну роль: він обрамлює твір. Через призму його світобачення подається доля України, через сприймання ворона-птаха характеризуються її вороги, в думки ворона укладено філософські роздуми - міркування про сенс життя, про одвічність природи й миттєвість людського життя, про зло й аморальність людей. Ворон стає свідком найгостріших подій у творі, кардинальних змін долі персонажів. Жорстокість окупантів викликає у нього лише негативні почуття, отже, він вистає тут ще й як свідок, суддя.

Символічним є також те, що ворон сидить саме на дубі:«На сусідньому дубі давно вже прокинувся старезний чорний ворон (…) Тепер він сидів на дубі, який ще міцно тримав на собі поруділе листя, вдихав теплий дух ладану (…)» [4, с.9].

Дуб споконвічно вважається символом сили, чоловічої могутності. Культ дуба існував у всіх індоєвропейських народів, це дерево було присвячене найголовнішому з богів. Слов'яни поклонялися дубові як дереву громовержця Перуна, пов'язуючи його з вогнем та блискавкою. Особливо шанували дерево,в яке потрапляла блискавка, а людину, вбиту блискавицею, вважали обраною богом. Християни завжди боялися переховуватися від грози під цим деревом, бо вважали, що ніби під дубом ховаються від Божого гніву чорти. Але в той же час саме під цим деревом закопував и загиблих героїв, святих. За легендами, душа померлого переходить в дерево. Тож не випадково в романі ховають отамана саме під цим деревом.

Існує безліч повір'їв, згідно з якими не можна палити дубового листу, бо здійметься вітер, що уособлює душі «заставних» мерців -- самогубців, утоплеників.

Дуб -- чоловічий символ. У піснях він асоціюється з молодим парубком, козаком, а дівчина -- з березою[3, с.354].

Отже, дуб можна тлумачити як символ могутності, але в творі, він (як і ворон)передусім виступає свідком подій війни. Крім того, дуб асоціюється з вічністю, тому асоціюємо його із Україною. Його постійно намагаються знищити: вітри ламають гілля, струшують листя, холод морозить корінь, але дерево не здається, а спокійно тримається проти всіх негараздів.

Як і дуб ворон є свідком головних подій у романі: він спостерігає народження сина Ганнусі та Веремія, аналізує помилки жінок-повитух, але й коментує дії героїв, хоча й вони цього не підозрюють та віщує недобре: «Ворон скрушно зворухнув крилами, коли недосвідчена пупорізка Танасиха закопувала при межі пуповину -- вона не прикопала її (…) його можна було переступити. Погана прикмета, сумно подумав ворон»[4, с.157].

Отже, в романі В. Шкляра чорний ворон - це свідок всіх подій, мудрий птах, який дає свою оцінку побаченим подіям, тобто він виступає багатофункціональним образом, який бере свій початок з міфології. В романі також розкривається образ дуба як наймогутнішого та священного дерева, який є мовчазним свідком подій, про які він ніколи не розповість, але завжди буде пам'ятати.

символічний роман міфологія

Література

1.Мелетинский Е. От мифа к литературе : монография / Е.М.Мелетинский. - М. : РГТУ, 2001. - 168 с.

2.Свиридов С. Славянская мифология. Символы славян. Ворон | Животные в славянской мифологии [Електронний ресурс] /С. А. Свиридов // Славянская мифология. Символы славян. ? Режим доступу:http://russianmyth.ru/voron/ вільний. - Назва з екрана. - Дата звернення: 27.10.2015.

3.Слов'янський світ. Ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань. Обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов'ян та інших народів ?Упорядник Кононенко О. А. - К.: Асоціація ділового співробітництва «Український міжнародний культурний центр», 2008. - 784 ст., іл.

4.Шкляр В. Залишенець. Чорний ворон[Текст] / Василь Шкляр. - Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. - 432 с.

5.100 найвідоміших образів української міфології / [під заг. ред. О. Таланчук]. - К.: Орфей, 2002. - С. 336-343.

Размещено на Allbest.ru