Жанровий репертуар українців українсько-молдовського суміжжя в контексті жанрової типології погранич

З іншого боку, трапляються й зворотні випадки, коли мешканці молдовських сіл, сусідуючи з українцями, перебирали в них традицію виконувати на весіллях пісні. Так, дослідники І. Чеховський та А. Мойсей, характеризуючи шлюбні звичаї молдован Верхнього Попруття на матеріалі села Тарасів ці Новоселицького району Чернівецької області, констатують: «У Тарасівцях, як і в інших молдавських селах Верхнього Попруття, на весіллях співали дуже рідко. Цей звичай прийшов у радянські часи від сусідів-українців. Традиційно ж веселощі виливалися головним чином через танець» [55, с. 47].

Із сусідньою іноетнічною традицією також може бути пов'язане послаблення ваги живого вертепу в українських селах порубіжжя, на якому вже наголошували дослідники Так, А. Мойсей зазначає, що «українці краю не так активно практикують згадане обрядове дійство (живий вертеп. -- Н. П.) порівняно зі своїми одноплемінниками з Івано-Франківської та Тернопільської областей» [32, с. 139].. Звісно, що не останню роль у цьому процесі зіграла виразна акумуляція на цих теренах всієї обрядової енергії довкола народної драми Маланка. Роже Бастід, досліджуючи культурні впливи та зміни, зазначав: «.Усе в конкретній культурі тримається купи, а кожна зміна окремої риси обов'язково тягне за собою ланцюгову реакцію.» [14, с. 238]. Відтак зосередження усієї уваги навколо маланкування відтягнуло частку народного інтересу від вертепної драми. Однак відсутність вертепної драми в молдавській та румунській народній традиції своєю чергою могла впливати на потужність її обрядового значення для українців. У той самий час в румун і молдован є рідкісні випадки звичаю ходіння з ляльковим вертепом, який ті запозичили в сусідів-українців. Скажімо, ще в другій половині ХІХ ст. І. Сбієра згадував, що у деяких місцевостях краю румунські колядники несли із собою ляльковий вертеп (staul) у формі подовженої церкви з трьома банями, яка зсередини освітлювалась, відкриваючи глядачам картину ясел із маленьким Христом, Матір'ю Божою та Йосипом [32, с. 142].

5) На порубіжних теренах спостерігаємо функціонування жанрів, структура яких розширилась завдяки введенню іноетнічното жанрового утворення. Та кий симбіоз однотипних чи схожих жанрових утворень різноетнічних традицій випукло представлений передусім у народній драмі, що побутує на межових теренах. Прикладом може бути традиційна українська драма «Маланка», до структури якої у с. Медвежа увійшла молдавська гайдуцька драма [9, с. 47].

Втягування в структурну схему та адаптування в ній іноетнічного жанрового утворення паралельно відбувається і молдовській фольклорній традиції. Промовистим є залучення української народної драми «Коза» в структуру традиційної молдовської однойменної драми («Capra»). Ходіння з козою напередодні Нового року рівномірно розповсюджене на всій території як східнороманського, так і українського населення Буковини. Однак для східних романців характерна проста форма проведення дійства, за якою поводир із рядженим козою здійснював обходи довкола хат та декламував поетичний текст, у такт якого ряджений тягнув за мотузку щелепу кози [32, с. 153]. Водночас у східнороманського населення Чернівецької області та в молдован півночі Молдови актуалізується інший спосіб таких обходів, зокрема у звичну структуру «втягується» український традиційний сценарій «Кози», за яким дід хоче продати козу, однак занедужує, лікар, знахарка, циган, циганка чи сам дід намагаються вилікувати її, зрештою коза підводиться і танцює [7, с. 38--39; 32, с. 153--154].

Ще однією рисою пограничної жанрової системи, на яку хотілося би звернути увагу, -- це ослаблення позиції героїчного епосу (думи, історичні пісні) на помежов'ї. На такій рисі першим закцен тував професор Р. Кирчів, констатувавши загалом слабку розвинутість цих жанрів у фольклорній традиції мешканців периферії української етнічної території, «яких у минулому відносно слабо заторкали ті основні історичні події, які надали особливого характеру українській історичній пісні (козаччина, боротьба з татаро-турецькими, польськими і московськими поневолювачами)» [25, с. 184]. Ще менш запотребувані такі тексти у середовищі українців діаспори, де історичні пісні, скажімо, виявляються в уривках, а то й взагалі забуті [45, с. 16].

Власне таку ситуацію і спостерігаємо на окремих сегментах українсько-молдовського порубіжжя, на яких дуже слабо збережені пісні зі згадками про конкретні історичні події та особи. Йдеться, передусім, про фольклорну традицію тих сіл, що сьогодні розташовані поза українським державним кордоном, -- на півночі Молдови (теза про скромне місце історичної пісні в репертуарі українців, скажімо, сусідньої Тернопільської області була би несправедливою, по заяк матеріали експедиції 2008 р. досить повно представляють історичну пісню). Таке тенденційне ігнорування сучасниками історичної пісні тим промовистіше, що його ми спостерігаємо на теренах, які аж ніяк не оминули історичні звитяжні події часів козаччини (у 1621 р. під Хотинською фортецею козаки, очолювані гетьманом Петром Конашевичем Сагайдачним, здобули перемогу над наймогутнішою на той час Османською армією; у 1650 р. шляхами Хотинщини та Бессарабії пройшли переможним походом козацькі війська Б. Хмельницького, оспівані в думі «Поход в Молдавію» [22, с. 99--107]). Зрештою, значна кількість українських поселень на півночі Молдови постала саме внаслідок оселення козаків на постійне життя [19, с. 54]. Тим не менше становило великого труду знайти історичну козацьку пісню. Лише у декількох доволі неповних варіантах вдалося виявити широко відому в Україні пісню «Ой на горі там женці жнуть», походження якої дослідники пов'язують саме із Хотинською битвою. У них, як і в далекосхідних варіантах [45, с. 16], та загалом у фіксаціях інших по та заграничних теренів, майже повністю втрачені конкретні історичні реалії, навіть прізвища Дорошенка та Сагайдачного. Історична персоналія гетьмана Сагайдачного в окремих місцевих варіантах може слабо зіставлятися із перекрученими формами Загайдачніка чи Казагайчика, нічого не значущими для самих виконавців.

Варто наголосити, що в пору, ближчу в часі до тієї героїчної доби, згаданий пласт українського фольклору на українсько-молдовських теренах усе ж побутував. Так, Віктор Гацак, звертаючись у своїй монографії до думи «Богдан Хмельницький і Василій молдовський», наводить свідчення З. Арбуре про те, що серед українців Бессарабії в 90-х рр. минулого століття (ХІХ ст. -- Н. П.) траплялися «старі кобзарі», які знали і виконували «історико-козацькі пісні», у яких йшлося про гетьмана Хмельницького і його похід до Молдавії [11, с. 45]. Однак саме периферій ність, ймовірно, «посприяла» стрімкому випаданню таких текстів із щоденного пісенного репертуару.

Отож, огляд конкретних прикладів своєрідності жанрової номенклатури українського фольклору на землях українсько-молдовського пограниччя та зіставлення їх зі схожими явищами на інших порубіжних теренах дає змогу говорити про типологію жанрової моделі погранич. Так, у зонах міжетнічних контактів (а це переважно периферія основного етнічного масиву) продовжують, як правило, побутувати рідкісні архаїчні фольклорні жанри (на українсько-молдовському пограниччі такими є похоронні голосіння, оказіональні голосіння на випадок засухи, пісні-парованки, замовляння, казки та багато інших). Також в умовах суміжжя двох чи більше етносів жанрова система часто поповнюється жанром чи жанровим різновидом, не характерним для фольклорної традиції загалом (наприклад, тісні контакти українців та молдован проявляються в наявності в репертуарі українців жанру гейкань, «дощових» голосінь). У жанровій системі погранич збереженість та життєстійкість окремих жанрів може бути частково пов'язана із доброю збереженістю однотипного жанру в сусідній фольклорній традиції (зокрема потужна голосильна традиція в українських селах українсько молдовського суміжжя побутує паралельно із не менш повносилою традицією плачів у середовищі молдован). Внаслідок тісних міжетнічних культурних взаємин на порубіжних теренах нерідко щезають (або відчутно послаблюють свої позиції) певні жанри, що традиційно були поширені на усьому українському масиві і не мали локального характеру (скажімо, на українсько-молдовському помежов'ї відчутно ослаблена традиція весняно-літніх пісенних жанрів та весільної пісні, що до певної міри зумовлено слабкою їх представленістю в репертуарі сусідів-молдован). На порубіжних землях часом можемо спостерігати цікаве культурне явище об'єднання в єдине ціле однотипних різноетнічних жанрів (так, у зонах контактів українців та молдован побутують симбіотичні жанрові утворення, що постали внаслідок злиття української народної драми «Маланка» та молдовської гайдуцької драми). Окремі жанри на теренах міжетнічних погранич можуть зникати не стільки внаслідок відсутності типологічно близьких явищ в сусідній культурі, скільки через слабку актуалізацію основного змістового наповнення, презентованого жанром загалом. Скажімо, відчутно ослаблена позиція героїчного епосу, властива порубіжній фольклорній традиції, віддзеркалює певну інертність, просторову, часову чи емоційну віддаленість мешканців пограничної периферії від історичних подій, поданих, наприклад, історичною піснею.

Загалом можемо простежити, як на порубіжних теренах різноетнічні фольклорні традиції, а також етнографічний контекст, у якому вони побутують, наближаються одна до одної: значення наявних в одній традиції жанрів послаблюється, натомість паралельно відбувається спорадичне запозичення цих жанрів іншою традицією, у якій вони первісно були відсутні.

Література

1. Рукописний архів Інституту народознавства НАН України. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 570. -- Арк. 1 --84. Матеріали фольклористичної експедиції зтеренівподільськоїтабуковинськоїНаддністрянщини. Записала та розшифрувала науковий співробітник відділу фольклористики Ольга Харчишин.

2. Рукописний архів Інституту народознавства НАН України. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 524. -- Арк. 1 --92. Фольклор українців Молдови. Зап. О. Харчишин у 2005 р.

3. Рукописний архів Інституту народознавства НАН України. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 582. Фольклор українців північної Молдови. Т. І. Пісні та речитативи. Записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин ; нотні транскрипції Анни Черноус.

4. Рукописний архів Інституту народознавства НАН України. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 543. -- Арк. 1 --437. Фольклорні матеріали, зібрані в українських селах Молдови (у сс. Помпа, Суворівка, Нова Чолаківка Фалештського р-ну ; у с. Голяни Єдинець кого району ; у сс. Бирладяни, Ружниця, Унгри, На славча, Вовчинець, Кодряни, Каларашівка Окниць кого р-ну, а також у с. Мошана Дондушанського р-ну) 1--13 серпня 2006 року. Записали і розшифрували Н. Пастух, О. Харчишин.

5. Рукописний архів Інституту народознавства НАН України. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 567. -- Арк. 156. Фольклорні матеріали, зібрані в українських селах Молдови (у сс. Баронча, Первомайське, Мара монівка, Старі Шальвіри Дрокіївського р-ну; у сс. Цамбула, Слобода-Кишкиряни, Таура Векі, Ми хайлівка, Ніколаївка Синжерійського р-ну ; у сс. Ни колаївка, Проданешти Флорештського р-ну) 15-- 27 серпня 2007 року. Частина І. Зап. Н. Пастух, О. Харчишин, розшифрувала Н. Пастух.

6. [А. К.] Свадебные песни, записанные в Подольской губернии / Оттиск из ж-ла «Киевская старина». -- 1897. -- 21 с.

7. Бостан Г.К. Взаимосвязи молдавского и украинского календарно-обрядового фольклора / Г. Бостан // Очерки молдавско-русско-украинских литературных связей (с древнейших времен до середины Х века). -- Кишинев : Штиинца, 1978. -- С. 38--39.

8. Бостан Г.К. Молдавско-русско-украинские взаимосвязи контактных зон (в контексте исторической родственности устно-поэтических традиций) : автореф. дис. на соискание научн. степени докт. филол. наук: спец. 10.01.09 «Фольклористика» / Г.К. Бостан. -- М., 1987.

9. Бостан Г.К. Типологическое соотношение и взаимосвязи молдавского, русского и украинского фольклора / Г.К. Бостан ; отв. редакт. канд. філолог. наук Г.Г. Бо тезату -- Кишинев : Штиинца, 1985. -- 146 с.

10. Буковино, рідний краю. Українські народні пісні Південної Буковини. Записали Кузьма Смаль та Іван Кі дещук. Нотація мелодій та упорядкування Кузьми Смаля. -- Чернівці : Книги--ХХ! 2008. -- 504 с.

11. Гацак В.М. Фольклор и молдавско-русско-украинские исторические связи / В.М. Гацак. -- М. : Наука, 1975. -- 232 с.

12. Голосіння / упоряд. І. Коваль-Фучило ; наук. ред. Л. Іван нікова ; НАН України ; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. -- К., 2012. -- 792 с.

13. Грица С. Міграції фольклору / Софія Грица // Фольклор українців поза межами України. Збірник наук. статей. -- К., 1992. -- С. 20--40.

14. Дельєж Р. Нариси з історії антропології. Школи. Автори. Теорії / Робер Дельєж. -- К. : Києво-Моги лянська академія, 2008. -- 287 с.

15. Дудар О. Обжинкові пісні Східного Поділля (за матеріалами експедиційних записів) / Олена Дудар // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. -- 2010. -- Вип. 10. -- С. 141--147.

16. Завойчинский В. Селение Ленковцы Хотинского уезда. Историко-статистическое описание / В. За войчинский // Кишиневские епархиальные ведомости. -- 1880. -- № 10. -- С. 464--469 ; № 14. -- С. 605--617 ; № 15. -- С. 640--653 ; № 16. -- С. 690--697; № 23. -- С. 1054--1066 ; № 24. -- С. 1122--1131.

17. Зеленин Д.К. Избранные труды. Очерки русской мифологии: Умершие неестественною смертью и русалки / Д.К. Зеленин ; вступ. ст. Н.И. Толстого ; подготовка текста, коммент., указат. Е.Е. Левкиев ской. -- М. : Индрик, 1995. -- 432 с.

18. Зеленчук В. Очерки молдавской народной обрядности (ХІХ, начала ХХ вв.) / В.С. Зеленчук. -- Кишинев : Картя Молдовеняскэ, 1959. -- 97 с.

19. Зеленчук В.С. Население Бессарабии и Поднестро вьяв XIX в. (Этнические и социально-демографические процессы) / В.С. Зеленчук. -- Кишинев : Академия наук Молдавськой ССР. Отдел этнографии и искусствоведения, 1979. -- 287 с.

20. Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї і повірки, прив'язані до днів в тиждни і до рокових сьвят (записані у Мшанці Староміського повіту і по сусідніх селах) / М. Зубрицький // Матеріали до українсько руської етнології. -- Львів, 1900. -- Т. ІІІ. -- С. 33--60.

21. Иванов П.В Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии / П.В. Иванов // Сборник ХИФО. -- Т. 17. -- Харьков, 1907. -- 216 с.

22. Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. -- К. : Типографія М.П. Фрица, 1874--1875. -- Т. І--ІІ. -- 4, XXIV, 336 с. (І том) ; 2, XI, 166 с. (ІІ том).

23. Іваницький А. Історична Хотинщина. Музично етнографічне дослідження. Збірник фольклору. Навчальний посібник з музичної фольклористики для вищих навчальних закладів культури і мистецтв I--IV рівнів акредитації / А. Іваницький. -- Вінниця : Нова книга, 2007. -- 576 с. ; нот. ; фото.

24. Казимир Е. Из свадебных и родинных обычаев Хо тинского уезда, Бессарабской губернии / Е. Казимир // Этнографическое обозрение. -- 1907. -- № 1--2. -- С. 200--208.

25. Кирчів Р. Із фольклорних регіонів України. Нариси і статті / Роман Кирчів. -- Львів : Інститут народознавства НАН України, 2002. -- 351 с.

26. Климець ЮД. Купальська обрядовість на Україні / Ю.Д. Климець. -- К. : Наукова думка, 1990. -- 144 с.

27. Кримський А. Жнива / Агатангел Кримський // Народознавчі зошити. -- 2012. -- № 2. -- С. 353-- 360.

28. Курочкін О. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка» (з історії народних масок) / Олександр Курочкін. -- Опішне, 1995. -- 377 с.

29. Мацієвський І. Проблеми маргінальних українських етноісторичних масивів сучасного зарубіжжя / І. Ма цієвський // Нове життя старих традицій: Традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті : матеріали міжнародної наукової конференції в рамках V Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» / за ред. проф. В. Давидюка. -- Луцьк : Твердиня, 2007. -- С. 26--36.

30. Мироненко Я.П. Молдавско-украинские связи в музыкальном фольклоре: история и современность / Я.П. Мироненко. -- Кишинев : Штиинца, 1988. -- 144 с.

31. Мойсей А. Магія і мантика у народному календарі східнороманського населення Буковини / Антоній Мойсей. -- Чернівці : Друк Арт, 2008. -- 320 с. : іл. 16.

32. Мойсей А.А. Аграрні звичаї та обряди у народному календарі східнороманського населення Буковини / Антоній Мойсей. -- Чернівці : Друк Арт, 2010. -- 320 с. : 36 іл.

33. Нестеровский П.А. Бессарабские русины. Историкоэтнографический очерк / П.А. Нестеровский. -- Варшава : Сатурн, 1905. -- 176 с.

34. Одвічна Русава (етнографія та фольклор с. Стіна на Поділлі) / Вінницький обласний центр народної творчості. -- Вінниця, 2003. -- 224 с.

35. Ошуркевич О.Ф. Релікти волочених звичаїв на західноукраїнському Поліссі / О.Ф. Ошуркевич // Полісся: мова, культура, історія : матеріали міжнародної

конференції. -- К., 1996. -- С. 150--152.

36. Панько В. Заговоры севера Молдовы («примівки» и «descrntece») / В. Панько. -- Satori, 2002. -- 71 с.

37. Панько В. Песенный фольклор украинцев Севера Республики Молдова. Календарная и обрядовая поэзия / В. Панько. -- Кишинев, 2009. -- 156 с.

38. Пастух Н. Весільна обрядовість і супровідна пісенність українців Північної Молдови / Надія Пастух // Міфологія і фольклор. -- 2010. -- № 2 (6). -- С. 26--36.

39. Пастух Н. Купальські звичаї українців Молдови / Н. Пастух // Рідне слово. -- 2011. -- № 7 (60). -- С. 7--8.

40. Пастух Н. Обряд «похорон ляльки» та супровідні голосіння на теренах українсько-молдовського погра ниччя / Н. Пастух / / Локальна та регіональна специфіка традиційної культури. Збірник наукових праць : матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». -- Одеса : Вид-во КП ОМД, 2013. -- С. 404--415.

41. Пастух Н. Український фольклор як чинник етнічної ідентичності українців Республіки Молдова / Надія Пастух, Ольга Харчишин // Народознавчі зошити. -- 2011. -- № 3 (99). -- С. 391--401.

42. Пилинський Я. Жанри пісенного фольклору українців Чехо-Словаччини / Ярослав Пилинський // Фольклор українців поза межами України. Збірник наук. пр. -- К., 1992. -- С. 79--91.

43. Пилипчук С. Жанр колядки у науковій рецепції Івана Франка / Святослав Пилипчук // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. -- 2011. -- Вип. 51. -- С. 129--138.

44. Похоронні голосіння / зібр. І. Свєнціцький // Етнографічний збірник.-- Львів, 1912. -- Т. ХХХІ-- ХХХІІ. -- С. 1--129.

45. Сокіл В. Проблеми національно-культурного життя та фольклорної традиції українців Зеленого Клину / В. Сокіл // Народні пісні українців Зеленого Клину в записах Василя Сокола. -- Львів : Інститут народознавства НАН України, 1999. -- С. 5--20.

46. Творун С. Колядування на жнивах / Світлана Тво рун // Народна творчість та етнографія. -- 2007. -- № 3--4 (307). -- С. 37--39.

47. Толстой Н. О соотношении центрального и маргинального ареалов в современной Славии / Н. Толстой // Ареальные исследования в языкознании и этнографии. -- Ленинград, 1977. -- С. 37--56.

48. Традиційні пісні українців Північного Підляшшя за матеріалами експедицій 1999--2001 років Лариси Лукашенко та Галини Похилевич. -- Львів : Камула, 2006. -- 308 с.

49. Харчишин О. Вечорничні пісні-парованки українців півночі Молдови: локальне, регіональне, загальнонаціональне / О. Харчишин // Народознавчі зошити. -- 2013. -- № 3. -- С. 387--397.

50. Харчишин О. Колядки українців Молдови в системі української уснонародної традиції / О. Харчишин // Традиційна культура діаспори. Збірка наукових праць : матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». -- Одеса : Вид-во КП ОМД, 2012. -- С. 442--448.

51. Харчишин О. Маланкові пісні українців півночі Молдови : поетичний аспект (переосмислення мотивів) / О. Хар чишин // Народознавчі зошити. -- 2014. -- № 3.

52. Харчишин О. Пісні-парованки в обрядовій традиції українців Молдови / Ольга Харчишин // Міфологія і фольклор. -- 2010. -- № 3--4. -- С. 92--103.

53. Харчишин О. Усні меморати українців північної Молдови про голодомор 1946--1947 рр. / О. Харчи шин // Геноцид України в ХХ столітті : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції ; відпов. за вип. М. Фіцуляк. -- Львів : Простір-М, 2010. -- С. 304--312.

54. Харчишин О. Традиційний фольклор українців північної Молдови : актуальність та специфіка дослідження / Ольга Харчишин, Надія Пастух // Народна творчість та етнографія. -- 2009. -- № 2. -- С. 40--46.

55. Чеховський І. Дохристиянські витоки і слов'янські паралелі шлюбної обрядовості молдаван Верхнього По пруття (на матеріалах Новоселицького району Чернівецької області) / І. Чеховський, А. Мойсей. -- Чернівці : Рута, 1998. -- С. 47.

56. Яблоновський В. Весилля в с. Отаках / В. Яблонов ский // Киевская старина. -- 1905. -- Т. LXXX. -- С. 205--227.

57. Коровай [Електронний ресурс] : етнічна музика. Традиційна музика правобережної Київщини. -- Електрон. зв. дан. -- К. : Атлантік ; Просвіта, 2004. -- 1 електрон. опт. диск (CD--ROM). -- (Українська колекція). Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B9,_%D1%8F%D0%BA_% D0%B6%D0%B5_%D0%B1%D1%83%D0%BB %D0%BE_%D1%96%D0%B7%D0%BF%D1%8 0%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D0%B8_%D0% B2%D1%96%D0%BA%D0%B0#cite_note--5.

58. Кулагина А.В. Система жанров в аспекте этнической специфичности и типологии фольклорной традиции [Електронний ресурс] / А.В. Кулагина // Народные культуры Русского Севера : материалы российско финского симпозиума (3--4 июня 2001 года) / отв. ред. Н.В. Дранникова. -- Архангельск : Поморский государственный университет, 2002. Режим доступу до журн.: http://folk.pomorsu.ru/index.php? page=booksopen&book=1&book_sub=1_9.

59. Територіальні громади Чернівецької області [Електронний ресурс]. Режим доступу до порталу: http:// gromady.cv.ua/kl/rada/106/news/5638/.

60. Українські «маланкарі» -- східна гілка карпато балканської карнавальної традиції [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/naukma/Tik/2000_18/09_ kurochkin_o.pdf.

Размещено на Allbest.ru