Проблеми і завдання порівняльного вивчення етногенезу хорватів в українському контексті

Просування слов'янських або слов'яно-неслов'янських конгломератів на балканські землі відбу-

валося шляхами прадавніх міграцій, що створювали субстрат слов'янського етнічного шару. Проникнення слов'ян, які іменувалися хорватами (у сучасній хорватській науці стверджується, що хорвати -- це певна група, що була неслов'янська за походженням) на землі нинішньої Хорватії відбувалося не тільки з нинішніх українських земель, тобто нинішні хорвати не обов'язково пов'язані з землями сучасної України. Слов'янські вторгнення відбувалися і з інших напрямів, де також згадуються білі хорвати, отже з нинішніх західнослов'янських територій. Проте, вірогідним є те, що генетичне древо сучасного хорватського етносу у своєму корінні сягає також далеко і до українських земель. Останнє потребує і може бути підтверджене конкретними порівняльними дослідженнями з залученням широкого кола вчених з хорватської та української сторони. Саме це було одним з головних завдань опублікованої в Загребі книги «Етногенез і міфологія хорватів у контексті України», деякі положення якої тут зроблено спробу пояснити.

Логічним є питання щодо реагування хорватської аудиторії на представлене бачення з української перспективи. Як відзначалося, в цілому, в хорватському суспільстві досить виражений інтерс до України, яка сприймається спорідненою у плані історичної долі. Також поширеним в широких колах є переконання, що хорвати «прийшли з Карпат». Щодо наукових кіл як головного адресата, якому вказувалося на значний міфологічний шар слов'янського походження в хорватському історично-культурному ландшафті, недостатньо вивченому, на незаслужено забутих або недооцінених дослідників минулого, таких як Натко Нодило чи Анте Шкобаль, на прикру відсутність видання типу Лексикон хорватської міфології та інше, реагування було різне -- від зацікавленості до стриманості. Останнє пояснювалося різними причинами, зокрема традиційною критичністю до міфологічної, етногенетичної проблематики в деяких колах, схильних до модерних соціоетнологічних досліджень сучасності, ніж до архаїки. Не меншою була певна стриманість до різних іноземних інтервенцій, які по-різному сприймаються в хорватському середовищі. Проте характерним було визнання, що в хорватських наукових колах недостатньо відома інформація з українського простору -- як у плані матеріальної культури, так і наукових результатів. Завдання хорватської україністики, української хорватістики вбачалося в тому, щоб представити цю інформацію і спробувати екстраполювати її' на окремі питання хорватського етногенезу й міфологічної культури. Такі прагнення вбачаються виправданими, що опосередковано підтверджує і факт цілеспрямованого, посиленого вивчення в останні роки в сучасній хорватській науці саме тих аспектів, про які ми говорили. Безумовно, важливим є відновлення інтересу до спадщини Н. Нодила, на потребу повернення до спадщини якого зазначалося в згаданій монографії, дослідженого у світлі сучасної етнологічної методології. Для подальшого порівняльного вивчення має пізнавальне значення публікація словника з хорватської демонології [23]. Не менший інтерес становлять і дослідження останніх років, що показують наявність слов'янського міфологічного фракталу в хорватському культурному ландшафті [15; 16; 20]. Ці новітні публікації можуть сприйматися і як підтвердження вірності поставлених у згаданому дослідженні питань щодо потреби реконструкції дохристиянської культури, проблеми етногенезу, зокрема і в українському контексті.

Проте останнє -- український контекст -- ще й досі недостатньо представлений, осмислений саме хорватськими авторами з простої причини -- зосередженості на західному напряму і відсутності зв'язків з українським напрямом, а також через недостатнє знання українського матеріалу. На нинішньому етапі суть завдання полягає в тому, щоб відтворити, ширше представити цей контекст. Йдеться, в першу чергу, про необхідність висвітити українську наукову інформацію хорватському науковому адресату. Ця інформація стосується тих аспектів, які можуть викликати інтерес з хорватської сторони у плані відображення окремих проявів історичної архаїки з українського простору, яка може кореспондувати, або ж навпаки не кореспондує, з хорватською інформацією. Пізнавальний напрям важливий, оскільки в хорватському науковому просторі знання про український матеріал ще недостатньо представлені. Цей, умовно кажучи, інформативний матеріал можемо також поділити на три сфери: матеріальна культура, філологічна і теоретична база. Останнє стосується проблеми визначення народу, етносу, нації, критеріїв, методів дослідження етногенезу і застосування отриманої інформації щодо конкретного народу -- українського чи хорватського до теорії конкретного етносу. Отже, йдеться про необхідність переосмислення критеріїв методології, що формувалася за часи відповідних ідеологічних режимів, подібних як у хорватському, так і українському в ХХ столітті. Саме через канонічність, непорушність ідеологічних норм попередньої ідеологічної системи, з її руйнацією почалися заперечення певних догм, що, одначе, іноді призводило до певного радикалізму, зокрема і в питаннях етногенезу. В Хорватії це виявилося і в згадуваній апології іранської теорії з запереченням слов'янського походження етносу, що нерідко базується на недостатньому знанні. Так само і серед новотворів української громадянської ініціативи, зокрема західноукраїнської, виникла апологія хорватства, своєрідна кроатофілія зі ствердженням про належніст українського регіону до легендарної Білої Хорватії. Існує чимало декларувань українського хорватства, що, в основному, недостатньо відомо в Хорватії або ж пізнавалося на рівні народної дипломатії. Подібні ствердження становлять інтерес як громадянська ініціатива, що більш рішуча, але і ставить питання про перевіреність аргументацій відповідним науковим апаратом.

Треба відзначити, що на різницю становища від початку 90-х років минулого століття, коли Україна і Хорватія були типологічно досить близькими у статусі країн, що виголосили незалежність, і що відкривало простір для взаємного зближення, на сучасному етапі політичні інтереси Хорватії спрямовані на мету приєднання і адаптацію до євросоюзних механізмів, за межами яких перебуває Україна. Проте, незалежно від зміни політичних пріоритетів, незмінними залишаються згадувані нами константи -- народ, етнічний простір, історія. Завданням сучасної науки є необхідність щодо зазначеної проблеми поступового, цілеспрямованого заповнення вакууму на просторі українсько-хорватських взаємин. Незаперечним виглядає факт давніх комунікацій між простором Карпатського регіону і нинішнім хорватським, але цей процес вимагає конкретних вивчень, науково апробованих аргументів. Лише декларування причетності до «білого хорватства» в Західній Україні без наукової апробації може відштовхнути наукових співрозмовників з хорватського боку або звести це питання до «народної дипломатії», дружніх відносин з ефектом зацікавленості в туризмі як головної економічної галузі Хорватії.

Потрібен міжнародний двосторонній проект, спрямований на комплексне міждисциплінарне вивчення українсько-хорватських взаємин різних історичних етапів. Дослов'янський період повинен показати існуючі комунікації на просторі від північного Причорномор'я, через карпатський регіон до приадрітатичної вертикалі, де простежуються схожі сліди архаїчних етникумів (ілліри, кельти та ін.). Цей субстрат своєрідно відгукнувся в слов'янському етносі, що просувався тими ж маршрутами, умовно кажучи -- давньою «трасою сонця» зі сходу на захід.

На часі постає завдання перед археологічною наукою щодо необхідності порівняння археологічної інформації на цьому маршруті. Певні спроби, зауваження робилися з боку археологів минулого століття, але вони залишилися нерозвиненими.

Окремий важливий напрям становить порівняльне дослідження традиційної народної культури, результати якого могли з більшою конкретністю показати видимі аналогії в традиції карпатського регіону і окремих хорватських регіонів. Особливо результативним може бути вивчення скотарської традиції, народного ремесла, житла, інтер'єру, орнаментики, типів народного вбрання. Вже давно помічена, проте не отримала висвітлення, схожість у народному мелосі карпатського регіону та регіону Меджімур'я в Хорватії.

Не отримали подальшої розробки помічені в минулих століттях вражаючі аналогії у системі права Київської держави (Руська правда) і в пам'ятці хорватського права (Policki statut). Потребують поглибленого вивчення період раннього середньовіччя, але й подальші часи, аж до падіння Київської державності, що могло призвести до нових міграцій з українського напряму на нинішні хорватські землі, куди було перенесено певні елементи староукраїнської цивілізації. Зокрема, грошові одиниці як куна і гривня були відомі на давньоукраїнському і хорватському просторі.

Також потребують детального наповнення раніше висловлювані спостереження щодо аналогій в антропології хорватського етносу та населення окремих регіонів України. Згадувані нами нові методи дослідження в галузі молекулярної генетики ставлять конкретну проблему необхідності включення відповідної української науки в компаративне вивчення, зокрема, і антропології.

Філологічний аспект -- великий за обсягом питань, матеріалу є особливо важливим. Він потребує прямого співробітництва мовознавців обох сторін, які б на науковій базі, відповідним апаратом опрацювали низку питань. Одним з відповідальних напрямів є порівняння в ономастиці, адже саме ономастика зберігає велику інформацію, але і неменший ризик поверхових тлумачень. На жаль, тема топонімії нерідко була предметом зацікавлень ентузіастів, що, не маючи відповідної методики, лінгвістичної підготовки, легко стверджували різні «схожості». Потребує порівняльного вивчення картина діалектів з карпатського регіону, особливості лексичного, морфологічного складу двох мов та інше Порівнянням сучасної української та хорватської мов тривалий час займаються викладачі кафедри української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету проф. Миленко Попович і Раїса Тростинська, бібліографія: посилання 27..

Окреслені поля дослідження не вичерпують усіх питань, які неминуче виникатимуть у ході розробки пропонованого проекту На деякі аспекти вказано в роботі: Pascenko Jevgenij. Od Kij eva do Poljica. Tragom prastarih migracija. -- Zagreb, 2010.. Очікувані результати повинні, в першу чергу, заповнити існуючий вакуум у науці, що було зумовлено, зокрема, і через згадуваний стан у розвитку українсько-хорватських відносин. Ініціативи, які на нинішньому етапі виявляють громадянські організації, ще більше засвідчують потребу в науковому осмисленні зазначеної проблеми, яка повинна стати центральною в сучасній українській і хорватській академічній науці.

Література

1. Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма / Н. Бердяев. -- М. : Наука, 1990. -- 159 с. -- (Репринтное воспроизведение).

2. Майоров А.В. Великая Хорватия: этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона / А.В. Майоров. -- С.-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. -- 208 с.

3. Пащенко Е.Н. Дубровник в сравнительном изучении славянской мифологии / Е.Н. Пащенко // Балканские чтения. І. Симпозиум по структуре текста. Тезисы и материалы. -- М. : Институт славяноведения и балканистики АН СССР, 1990. -- С. 133--136.

4. Пащ енко Є. Сто років у Подунав'ї. Українсько-сербські зв'язки доби бароко / Є. Пащенко. -- К., 1995. -- 351 с.

5. Румянцев О.Б. Питання національної ідентичності русинів і українців Югославії (1918--1991) / O.Е. Румянцев. -- Munchen ; Berlin, 2010. -- 523 с.

6. Сергійчук В. Неусвідомлення України. Ставлення світу до Української державності: погляд у 1917 -- 1921 роки з аналізом сьогодення / В. Сергійчук. -- Львів : Свічадо, 2002. -- С. 664--671.

7. Belaj V. Hod kroz godinu: mitska pozadina hrvatskih narodnih obicaja i vjerovanja / V. Belaj. -- Zagreb : Golden marketing, 1998. -- 375 p.

8. Boskovic-Stulli M. Usmena knjizevnost / M. BoskovicStulli // Povijest hrvatske knjizevnosti. -- Zagreb : Skolska knjiga, 1978. -- 353 p.

9. CuricM.N. Staroiransko podrijetlo Hrvata / M.N. Curic. -- Zagreb : Autorska naklada, 1991. -- 143 p.

10. Dzino D. Becoming Slav, Becoming Croat (East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450--1450) / D. Dzino. -- Leiden and Boston : Brill, 2010. --271 p.

11. Etnogeneza Hrvata / Uredio Neven Budak. -- Zagreb : Nakladni zavod Matice Hrvatske i Zavod za hrvatsku povijest Filozofskog fakulteta Sveucilista u Zagrebu, 1995. -- 287 p.

12. Hauptmann L. Kroaten, Goten und Sarmaten / L. Hauptmann / / Germanoslavica 3. -- Brno, 1935. -- 337 p.

13. Hrvatska // Ukrajina. Kulturne veze od Jadrana do Dnjepra / priredio Evgen Pascenko. -- Zagreb : Biblioteka Relations. Dvojezicno hrvatsko-ukrajinsko izdanje, 1996 . -- 421 p.

14. Historija naroda Jugoslavije. -- Zagreb : Naprijed, 1963. -- 500 p.

15. Katicic R. Bozanski boj / R. Katicic. -- Zagreb ; Moscenicka Draga : Matica hrvatska, 2008. -- 388 p.

16. Katicic R. Gazdarica na vratima / R. Katicic. -- Zagreb ; Moscenicka Draga : Matica hrvatska, 2011.-- 283 p.

17. Katicic R. Illyricum mithologicum / R. Katicic. -- Zagreb : Antibarbarus, 1995. -- 484 p.

18. Katicic R. Knjizevnost i naobrazba hrvatskog srednjovjekovlja / R. Katicic. -- Zagreb : Matica hrvatska, 1998. -- 760 p.

19. Katicic R. O podrijetlu Hrvata / R. Katicic // Hrvatska i Europa. -- Zagreb, 1997. -- P. 112--155.

20. Katicic R. Zeleni lug: Tragovima svetih pjesama nase pretkrscanske starine / R. Katicic. -- Zagreb : Matica hrvatska, 2010. -- 410 p.

21. Kelemina J. Goti na Balkanu /J. Kelemina // Casopis za zgodovino in narodopisje 27. -- Maribor, 1932. --

P.7--21.

22. Kelemina J. Libellus Gothorum I--VII, studije o starogermanskih spominih v nasi zemlji / J. Kelemina // Etnolog 12. -- Ljubljana, 1939. -- P. 7--21.

23. Klaic N. Povijest Hrvata u srednjem vijeku. -- Zagreb : Globus, 1990. -- 469 p. Kulturni bestijarij / ur. Marjanic S., Zaradija Kis A. -- Zagreb : Institut za etnologiju i folkloristiku, Hrvatska sveucilisna naklada, 2007. -- 780 p.

24. Marcinko M. Indoiransko podrijetlo Hrvata / M. Marcinko. -- Zagreb : Jurcic d. o. o, 2000. -- 170 p.

25. Margetic L. Dolazak Hrvata / L. Margetic. -- Split : Knjizevni krug, 2001. -- 339 p.

26. Muzic I. Hrvati i autohtonost. Podrijetlo i pravjera Hrvata / I. Muzic. -- Split : Knjigotisak, 2001. -- 273 p.

27. Nodilo N. Stara vjera Srba i Hrvata / N. Nodilo. -- Split : Logos, 1980. -- 645 p.

28. Pascenko E. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kontekstu Ukrajine / E. Pascenko. -- Zagreb : Meditor, 1999. -- 329 p.

29. Pa scenko J. Kulturna bastina Ukrajine / Pa scenko J. // Hrvatska revija. -- 2006. -- IV, 2. -- P. 19--33.

30. Pascenko J. Od Kijeva ado Poljica. Tragom prastarih migracija / Pascenko J. -- Zagreb : Hrvatsko-ukrajinsko drustvo, Udruga hrvatskih ukrajinista, 2010. -- 104 p.

31. Pa scenko J. O Rusinima kao ukrajinskom subetnosu / Pascenko J. // Migracijske teme, prosinac. -- 1997 . -- S. 195--200.

32. Pa scenko J. Podrijetlo Hrvata i Ukrajina / Pascenko J. -- Rijeka : Maveda, 2006. -- 161 p.

33. Pa scenko J. Stvaralastvo Jurja Krizanica u Ukrajini 1659 / Pascenko J. // Rijec. Casopis za slavensku filologiju. (Rijeka). -- 2006, 2. -- P. 40--53.

34. Pa scenko J. Ukrajinsko pitanje u Jugoslavijama. Politicki kontekst hrvatske ukrajinistike / Pascenko J. // Desnicini susreti 2009. Zbornik radova. -- Zagreb, 2001. -- P. 220--233.

35. Podrijetlo Hrvata (zbornici simpozija 2001--2006), dio I. -- Indoiranski iskon, II. -- Geneticka otkrica,

III. -- Etnogeneza. -- Zagreb ; Zabok : Udruga Muzi zagorskog srca, 2007. -- 350 p.

36. Primorac D. Znam otkuda dolaze Hrvati! / D. Primorac // Vecernji list. -- Zagreb. -- 24 rujna 2011. -- P. 44.

37. Sakac S.K. Hrvati do stoljeca VII (zbornik radova) / S.K. Sakac. -- Zagreb : Darko Sagrak, 2000. -- 145 p.

38. Staroiransko porijeklo Hrvata (zbornik simpozija). -- Zagreb ; Tehran : Iranski Kulturni centar, 1999. -- 526 p.

39. Segvic K. Die gotische Abstammung der Kroaten / K. Segvic // Nordische Welt 9. -- Berlin, 1935. -- P. 112--140.

40. Simunovic P. Istocnojadranska toponimija / P. Simunovic. -- Split : Logos, 1986. -- 307 p.

41. Simunovic P. Toponimija otoka Braca / P. Simunovic // Bracki zbornik 10. -- Supetar. -- 1972. -- 350 p.

42. Skegro A. Najstariji «popis» Hrvata: Javni natpisi s dviju mramornih ploca iz Tanaisa na Azovskom moru / A. Skegro // Bosna Franciscana 16. -- (2002) X. -- P. 134--144.

43. Skobalj A. Obredne gomile / A. Skobalj. -- Trogir : Ogranak Matice hrvatske Trogir, 1999. -- 684 p.

44. Tko su i odakle Hrvati -- revizija etnogeneze. -- Zagreb : Znanstveno drustvo za proucavanje podrijetla

Hrvata, 1994. -- 300 p.

45. Udaljcov A.D. Porijeklo Slavena / A.D. Udaljcov. -- Zagreb : Novo pokoljenje, 1948. -- 65 p.

46. Ukrajina / priredio Eugen Pascenko. -- Kolo, 1997. -- Br. 3. -- Jesen. -- P. 171--339.

47. Ukrajina u proslosti i sadasnjosti / uredio Jevgenij Pascenko // Dubrovnik, casopis za knjizevnost i znanost. -- 2007. -- Broj 3. -- P. 7--187.

48. Ukraine -- Croatia : In Search of Analogies. Problems of Postcommunist Societies. -- Zagreb : Croation Comission for UNESCO, 1997. -- 180 p.

49. Ukrajinska knjizevnost. Pogovor // Ukrajinska lirika / prevela i priredila Antica Menac. -- Zagreb : Matica hrvatska, 1998. -- P. 241--250.

50. Vidovic M. Hrvatski iranski korijeni / M. VidoviC. -- Zagreb : Grgur Ninski, 1991. -- 170 p.

51. Бібліографія Кафедри української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету. Електронна адреса кафедри: http://www.ffzg.umzg. hr/slaven/ukrajinistika/.

52. Пащенко Є. «Сто років у Подунав'ї. Українськосербські зв'язки доби бароко». -- К., 1995. http:// www.rastko.rs/rastko-ukr/au/epascenko-100.html).

53. Margetic L. Turski povijesnicar o Hrvatima. O. Karataj, Hirvat Ulusunum Olusumu, Erken Ortacag da Turk -- Hirvat Iliskileri (Formiranje hrvatske nacije, Tursko-hrvatski odnosi u ranom srednjem vijeku. -- Assam ; Ankara, 2000, XVII + 221: encrypted.google.com/#sclient= psy-ab&hl=en&site=&source=hp&q=Lujo+Margeti %C4%87. ++Turski+povijesni%C4%8Dar+o+Hrvat ima.+O.+Karataj%2C+Hirvat+Ulusunum+Olu

54. Primorac D., Marjanovic D., Rudan P., Villems R., Undrerhill P. Y kromosom i genetsko podrijetlo Hrvata. http://www.scribd.com/doc/63662028/DraganPrimorac-Y-kromosom.

Размещено на Allbest.ru