Вплив дитячої літератури на формування ґендерної ідентичності підлітка (на матеріалі творів Б. Космовської "Буба" та Й. Яґелло "Кава з кардамоном")

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКА (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ Б. КОСМОВСЬКОЇ «БУБА» ТА Й. ЯҐЕЛЛО «КАВА З КАРДАМОНОМ»)

Дибовська О. В.

У роботі розглянуто проблему відображення ґендерних стереотипів у підлітковій літературі. З'ясовано зміст поняття «фемінність» та «маскулінність». Виокремлено групи стереотипів та їх негативні ефекти. Проаналізовано проблему статево- рольової соціалізації, пошуку себе у підлітковій літературі на матеріалі творів Б. Космовської «Буба» та Й. Яґелло «Кава з кардамоном». Представлено результати дослідження щодо визначення характеристики ґендерних рис в уявлені сучасних підлітків.

Ключові слова: ґендер, ґендерні стереотипи, фемінність і маскулінність, підліткова література.

В работе рассмотрена проблема отображения гендерных стереотипов в подростковой литературе. Выяснено содержание понятия «фемининность» и «маскулинность». Выделены группы стереотипов и их негативные эффекты. Проанализирована проблема полоролевой социализации, поиска себя в подростковой литературе на материале произведений Б. Космовской «Буба» и И. Ягелло «Кофе с кардамоном». Представлены результаты исследования по определению характеристики гендерных черт в представлении современных подростков.

Ключевые слова: гендер, гендерные стереотипы, фемининность и маскулинность, подростковая литература.

Key words: gender, gender stereotypes, femininity and masculinity, teen literature.

Перед школою XXI століття стоїть нелегке завдання - формування розвиненої особистості, яка б могла ефективно взаємодіяти в соціумі, швидко адаптуватись до нових умов, бути результативною у власній діяльності, але попри все - вміло співпрацювати із людьми різних ґендерних характеристик. Саме підліткова література - одна із основних агентів впливу на формування ґендерної ідентичності підлітка. Паралельно із дешифруванням прихованого змісту твору читач свідомо чи несвідомо отримує безмежний матеріал для виховання/самовиховання, зокрема ґендерного.

«Читаючи твір, юнаки й дівчата мають удосконалити свою ґендерну культуру, уникаючи будь-якої диски- мінації щодо представників протилежної статі», - зазначає Л. Мозгова [10, с. 5]. «Особистісний смисл тексту може стати константним для певного випадку і певного часу, і буде використовуватися у подальшому як аналогія» [7, с. 39]. Саме постмодерна література відповідає потребам та інтересам сучасного покоління, хоча потребує ретельної підготовки учнів до її критичного переосмислення. Тому вважаємо актуальним огляд даної проблеми на матеріалі творів Б. Космовської «Буба» та Й. Яґелло «Кава з кардамоном».

Отже, метою цієї статті є: розкрити поняття «ґендер», «ґендерний стереотип»; з'ясувати зміст поняття «фемінність» та «маскулінність»; виокремити групи стереотипів та їх негативні ефекти, проаналізувати проблему статево-рольової соціалізації, пошуку себе у творах підліткової літератури на матеріалі творів Б. Космовської «Буба» та Й. Яґелло «Кава з кардамоном»; висвітлити результати дослідження щодо визначення характеристики ґендерних рис в уявленні сучасних підлітків.

Проблеми ґендерної ідентифікації підлітків, організації ґендерного виховання порушуються в базовій літературі з ґендерології: праці Л. Булатової, Є. Герасимової, Н. Дерій, Є. Здравомислової, К. Корсака, В. Кравця, О. Кривошия, О. Луценко, С. Матюшкової, Л. Смоляр, В. Суковатої, Н. Троян, Л. Харченко, С. Павличко, Т. Гундорової, В. Агеєвої, Н. Зборовської, І. Дробот та інших. Ґендерні аспекти соціалізації активно розробляються в аналітиці В. Гайденко, Т. Говорун, Т. Голованової, О. Кікінежді, О. Кізь, О. Плахотник та ін.

Результатом ефективної ґендерної інтерпретації художнього тексту є високий рівень сформованості ґендерної культури старшокласників. Тому робота з текстом, на нашу думку, має ставити за мету формування наступних її структурних компонентів: пізнання ґендерного «Я»; критичне переосмислення існуючих у суспільстві ґендерних стереотипів; ґендерне визначення; удосконалення знань, умінь, навичок щодо взаємовідносин із протилежною статтю; первинне оприявлення ґендерної чутливості у взаємовідносинах із чоловіком/жінкою; рефлексія отриманих ґендерних знань; моделювання власної ґендерної позиції у світі; проектування паритетної свідомості на інтеракцію зі світом; передача зразкового ґендерного досвіду майбутнім поколінням [3, с. 313].

Поглиблене осмислення окресленої проблематики потребує ґрунтовної термінологічної системи, що може бути змодельована на підставі різних джерел. Так, ґендер - поняття полісемантичне: його тлумачать як соціальну стать (сукупність поведінкових норм та позицій, що асоціюються з особами жіночої або чоловічої статі); як вимір соціальних відносин, усталених у певній культурі; як процес конструювання чоловічого або жіночого суб'єкта; як систему, оскільки ґендер - соціально сконструйована нерівність за ознакою статі [1]. ґендерний фемінність маскулінність підлітковий

Психолог Ш. Берн тлумачить ґендер як соціально- біологічну характеристику, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка» [2].

Дослідниця Г. Хасанова зосереджує увагу на соціальному аспекті трактуванні ґендеру, наголошуючи на тому, що це соціальний конструкт, набір характеристик, визначених культурою суспільства, яка ідентифікує соціальну поведінку чоловіків і жінок та взаємини між ними [16].

Важливим для розуміння ґендеру є поняття ґендерних ролей - один із видів соціальних ролей, набір очікуваних зразків поведінки (ґендерних норм) чоловіків і жінок [12].

Розглядаючи проблему статеворольової поведінки підлітків, слід зазначити, що на її формування впливають також і ґендерні стереотипи. Зокрема, українське суспільство ще й досі лишається переважно патріархальним, в якому вищі вимоги висуваються до поведінки чоловіків, котра має відповідати маскулінному стандарту. Та нині, порівняно з минулим століттям, стандарти статеворольової поведінки жінок суттєво змінилися. Тепер вони не так чітко окреслені, як раніше, та виражаються в різних варіантах маскулінізації статеворольової поведінки жінок. Наприклад, дівчата віддають перевагу одягу типу «унісекс», захоплюються бойовими мистецтвами, більше турбуються про кар'єру, ніж про родину (середній вік нареченої зараз складає 25 років, тоді як ще кілька років тому - 20-23 роки. Чоловіки вирішують створити родину у 28-29 років) [5].

У контексті наукового пошуку варто докладніше з'ясувати поняття стереотипу, що трактують як спрощений, схематизований, звичний канон думки, зразок поведінки.

Ґендерний стереотип - це один із видів соціальних стереотипів, що заснований на уявленнях про маскулінне і фемінне та їхній ієрархії, які прийняті в суспільстві. Як зазначає Л. Шпанер, часто ґендерні стереотипи вирізняються сексизмом щодо жінок [13]. За визначенням А. Денисової, сексизм - це ідеологія та практика дискримінації людей за ознакою статі, що базується на установках або переконаннях, відповідно до яких жінкам (рідше чоловікам) приписують певні якості [12].

Ґендерні стереотипи є невід'ємними атрибутами повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії індивідів у соціальному просторі. Варто зазначити, що вони також є важливою складовою і базою соціалізації, адже за умов відсутності усталених уявлень людині довелося б пізнавати всі речі заново, що, в принципі, неможливо за умов сьогоднішнього суспільного устрою - інформаційного суспільства.

Існують різні теорії стосовно формування ґендерних стереотипів. Але зважаючи на тематику нашої роботи доречним є поділ ґендерних стереотипів з огляду на їх суть і період функціонування в мові. Тому можна поділити їх на:

1) традиційні стереотипи мають давню історію вживання і транслюють вікові уявлення народу про характер і призначення чоловіка та жінки у соціумі (наприклад, жінка-берегиня домашнього вогнища, чоловік-годувальник сім'ї, номінативи «сильна стать», «слабка стать» тощо);

2) нові з'явилися в мові відносно недавно і спираються на сьогоденні реалії життя та нову предметність (наприклад, стереотипи відносно пристрасті жінок до покупок, до фанатичної погоні за модою тощо);

3) актуалізованими називаємо традиційні стереотипні найменування, синхронізовані у сучасний дискурс з урахуванням нових семантичних характеристик (партнерські стосунки між чоловіками та жінками, лексичні пари самка-самець, принц-принцеса та ін.) [11, с. 69].

Ґендерна ідентичність полягає у переживанні людиною відповідності ґендерним ролям і ставить на перше місце соціокультурні параметри категорій «чоловіче» і «жіноче», відповідно до яких людина ідентифікує себе з конкретною ґендерною групою та конструює свою ідентичність як представник чоловічої або жіночої статі. Тобто маскулінність і фемінність можемо визначити як змістові складові ґендерної ідентичності.

Педагогами та психологами (Т. Говорун, О. Кікі- нежді, О. Кізь, В. Кравець) доведено, що гіпер- фемінність та гіпермаскулінність є непродуктивними моделями та породжують низку проблем у соціальному функціонуванні людини [5, с. 60].

Актуальними для процесу ґендерної ідентифікації підлітків вважаємо підліткові романи Б. Космовської «Буба» та Й. Яґелло «Кава з кардамоном». «Буба»

Б. Космовської - книга про життя польської шістнадцятирічної дівчинки, яку всі кличуть Бубою, хоча її справжнє ім'я - Агнешка. Вона мешкає разом із «зірковими» батьками (мама - відома письменниця, яка пише жіночі романи, тато - ведучий телепрограм про людські долі) та дідусем Генриком, який усі гроші програє в спортлото та захоплюється картами. Роман наповнений різноманітними колоритними персонажами: подружжя Маньчаків, які живуть у своє задоволення, старша сестра Буби Олька та її син, хатня робітниця Барташова, подруга Агата. «Кава з кардамоном» оповідає про десять місяців із життя 15- річної гімназистки Лінки. У романі кожен живе у своєму світі: мати раптово їде закордон, дівчинку оточують бабусі в намаганні вберегти її від сімейних таємниць, турботливий, хоча й розгублений зникненням дружини, вітчим, молодший братик Кай. А крім сім'ї - складні стосунки із подругою Наталією, нова дружба, перше кохання. «Це історія про любов та фотографії, любов до фотографії, а також про підлітків, яких вже, на жаль, не захистиш від проблем реального світу. Тому треба вчитися жити у ньому, вміти пробачати і сприймати речі такими, якими вони є». [8].

У творах Б. Космовської «Буба» та Й. Ягелло «Кава з кардамоном» головні героїні - дівчата-підлітки, які поєднують андрогінні риси. С. Бем назвала андро- гінність «не протиставленням жіночості та мужності, а їхньою інтеграцією, їхньою двоєдиністю» [15]. Буба - шістнадцятирічна дівчина, яка не вирізняється чіткими зовнішніми фемінними рисами: «Буба була ані не дуже вродливою, ані негарною. Не була надто високою, хоча низенькою її теж не назвеш. Можна було б сказати, що вона товста, проте насправді гладкою вона також не здавалася» [9], носить джинси і мартенси, грає у бридж з дідусем, але попри те, вона чітко проявляє жіночні риси у певних ситуаціях, хоча сама ще цього не усвідомлює. Як-от прихід Адася в гості: «Вилила на голову трохи маминих парфумів і придивилась до свого відображення в дзеркалі. Три прищі лише на мить затьмарили її радість» [9].

П'ятнадцятирічна гімназистка Лінка - героїня роману Й. Ягелло «... не належала до дівчат, у чиїх шафах висять обшиті атласом вішалки, а на них - безліч сукенок. На жаль, у її гардеробі панували джинси, футболки і светри». [14] Поступово Халіна шукає себе, як особистість і як юнка: «Вона довго думала чи дзвонити до того хлопця. Віднедавна Лінка частіше роздивлялася себе у дзеркалі. Звідти на неї дивилося золотаве від сонця обличчя з явно завеликими вустами і носом. Але ж очі у неї, здається, були гарні? Зателефонувала через два тижні» [14].

Крім звичного набору патернів поведінки підлітки засвоюють і негативні аспекти тендерних стереотипів, котрі мають деструктивний вияв.

- По-перше, тендерні стереотипи в суспільстві функціонують як стандартизовані уявлення щодо моделей поведінки і рис характеру, які відповідають поняттям «чоловіче» та «жіноче». Така категоричність може зашкодити розвитку нових явищ, які з'являються в суспільстві. В романі Б. Космовської можна віднайти такі стандартизовані моделі поведінки, які заперечуються головною героїнею шляхом розмов із близькими: «Бубо, як я виглядаю?.. У мене важлива зустріч. Я зовсім про неї забула. Від цієї розмови залежить доля моїх трьох, та що я кажу, чотирьох останніх книжок, а отже й твої канікули в Греції», «Саме так! - тріумфував дідусь. - Він її лупцює задля профілактики й домагається найкращих результатів у будинку».

- По-друге, тендерні групові стереотипи спрямовані перш за все на досягнення необхідних умов існування для більшості. При цьому представник певного гендеру буває змушений підпорядкувати власні інтереси колективному, незважаючи на особистісні позастатеві якості та переконання. Так Буба розмірковує над тим, чи варто слухати подругу, яка у вирі модних тенденцій радить головній героїні підлаштовутись під загальні рамки: «Ця пачка «Мальборо», яка випала в Йольки з її іспанської торбини, теж, мабуть, невипадково. Вона мені сказала, що на моєму місці не розлучалася б із сигаретою, доки стрілка на вагах не зупинилася б там, де треба. А хіба відомо, де ця стрілка повинна зупинитися?».

- По-третє, відтворення тендерних стереотипів у незмінному вигляді може здійснюватися протягом тривалого часу в різних індивідів та спільнот. А така ситуація призводить до уповільнення прогресивних перетворень у соціумі, які так чи інакше торкаються життєтворчості обох тендерів та їхньої взаємодії. Цю проблему чітко прослідковуємо в романі Й. Ятелло: «Між іншим, тобі не здається, що школа нас обмежує? Ти малюєш, я фотографую, а в школі воно нам ні до чого».

- По-четверте, наявність тендерного стереотипу стосовно того, що є публічною та приватною сферою призводить до замовчування антисоціальних, протиправних дій. Лінка не розповідає про події, які стались із нею у фотостудії, адже вважає це особистою проблемою, яку сама і вирішує: «Що ти собі уявляєш? - грубо сказав він. - Що отримаєш щось задурно. Тут тисячі таких, як ти, пхаються в усі вікна й двері. Це бізнес, а не дитячий садок».

- По-п'яте, соціальні очікування відносно певної статі, формують у жінок та чоловіків соціально схвалюваний стиль поведінки. [4, с. 30]. Головна героїня роману «Кава з кардамоном» зустрічається із проблемою, коли люди щось роблять, «бо так треба». І така поведінка притаманна представникам обох статей різного віку і соціального статусу: «Бабця наче й сучасна, але перед святами теж втрачає здоровий глузд, ніби в повітрі літає якийсь вірус. Проявами хвороби є цілковита відсутність інших тем, окрім каструль, миття підлоги, купування подарунків, і ще печіння, смажіння до повної знемоги».

На базі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 міста Івано-Франківська було проведено експериментальне дослідження щодо формування тендерних стереотипів підлітків засобами художньої літератури. У дослідженні взяло участь 50 учнів, що навчаються у 9-11 класах. З них дівчат - 26, хлопців - 24.

Для них було підібрано групу запитань, які були спрямовані на визначення характеристики тендерних рис в уявлені сучасних підлітків, їх асоціацій з героями творів для підлітків, виокремлення найбільш яскравих рис.

Отримані результати.

Характеристика тендерних рис в уявленні сучасних підлітків

Література

1. Агеєва В. Основи теорії гендеру : навчальний посібник [Електронний ресурс] / В. Агєєва, Л. Кобилянська, М. Скорик. - К. : «К. І. С.», 2004. - 536 с. - Режим доступу : www.ukraine2015.org.ua/img/library/o_t_gendera_maket.pdf.

2. Берн Ш. Гендерная психология [Електронний ресурс] / Ш. Берн. - СПб. : Прайм-Еврознак, 2001. - Режим доступу : http://www.koob.ru/books/the_social_psychology_of_gender.

3. Бутурлим Т. Художній текст як засіб формування тендерної культури старшокласників / Т. Бутурлим // Збірник матеріалів науково- практичної конференції «Ґендерна освіта - ресурс розвитку паритетної демократії». - К., 2011. - С. 313-317.

4. Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви тендерних стереотипів / О. Ю. Вілкова // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C. 28-33.

5. Говорун Т. Стать та сексуальність: психологічний ракурс : [навчальний посібник] / Т. Говорун, О. Кікінежді. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан. - 1999. - 384 с.

6. Говорун Т. В. Гендерна психологія / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. - К. : Вид. центр «Академія», 2004. - 308 с.

7. Гудінова І. Л. Проблема розуміння тексту у психологічній герменевтиці / Л. І. Гудінова // Нові технології навчання : [наук.-метод. зб. / кол. авт.]. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. - Вип. 52. - С. 34-40.

8. Деркачова О. 230 гр радості [Електронний ресурс] / О. Деркачова. - Буквоїд, 2013. - Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2013/04/11/081024.html.

9. Космовська Б. Буба : [роман] / Б. Космовська ; [пер. з пол. Божени Антоняк]. - Львів : Урбіно, 2011. - 240 с.

10. Мозгова Л. Взаємозв'язок шкільного літературознавства і тендерної психології / Л. Мозгова // Дивослово. - 2007. - .№7. - С. 5-8.

11. Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ / В. В. Слінчук // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2004. - Т. 17. - С. 67-74.

12. Словарь гендерных терминов / [под ред. А. А. Денисовой / Региональная общественная организация «Восток-Запад: Женские Инновационные Проекты»]. - М. : информация XXI век, 2002. - 256 с.

13. Шпанер Л. Образ жінки у телерекламі: погляд психолога [Електронний ресурс] / Л. Шпанер // Український жіночий рух : здобутки і проблеми. - 2002. - Вип. 1. - С. 152-161. - Режим доступу : www.mediakrytyka.info/?view=77.

14. Ятелло Й. Кава з кардамоном : [роман] / Й. Ятелло ; [пер. з пол. Б. Антоняк]. - Львів : Урбіно, 2013. - 240 с.

15. Bem S. Sex role adaptability - one consequence of psychological androgyny [Електронний ресурс] / S. Bem // J. of Pers. and Soc. Psychol. - 1975. - №2 31. - P. 634-643. - Режим доступу : http://psych.cornell.edu/sites/default/files/Sex%20role%20adaptability.pdf.

16. Khassanova G. Women in Democratic Institutions in Kazakhstan [Електронний ресурс] / G. Khassanova. - Режим доступу : http://www.policy.hu/khassanova/index.html.

Размещено на Allbest.ru