До проблеми пихологічної експертизи художньої літератури для учнів молодших класів

Ключові слова: психологічна експертиза, художня література, емоційний і моральний розвиток.

Актуальність проблеми

Загальновідомо, що читанню належить провідне місце в інтелектуальному й духовному збагаченні людини. В умовах розвитку телебачення та розширення комп'ютерної мережі, за даними різних фахівців, спостерігається тенденція зниження інтересу школярів до процесу читання різної літератури, що є наслідком дегуманізації суспільства.

В педагогічних та видавничо-бібліотечних колах проводиться багато дискусій на тему поглиблення кризи, щодо зниження у дітей та дорослих потягу до читання книг. Висловлюються невтішні прогнози до наслідків такого процесу на загальнокультурний та інтелектуальний розвиток людства. В той же час виникає питання про розширення спеціальних досліджень, які б розглядали можливі шляхи компенсування знань, моральних та духовних цінностей шляхом знайомства з художньою літературою.

Також звертається увага на необхідність поглиблення вивчення причин такого стану, оскільки в деяких дослідженнях [5], [7] та ін. відмічається, що сучасна художня література, яка орієнтована на дитячий вік, не завжди є адекватною до її психологічного розвитку в сучасному інформаційному суспільстві, що активно розвивається.

Мета статті

На жаль, проблема психологічної експертизи дитячої художньої літератури в сучасній віковій та педагогічній психології фактично не розглядається. Враховуючи ці та інші дані, в своїй роботі ми поставили на меті здійснити попередній аналіз результатів різних досліджень, які торкаються проблеми сучасного ставлення до процесу читання дитячої художньої літератури та виділити необхідні передумови, які б виступали основою для побудови системи її психологічної експертизи.

Узагальнюючи результати багатьох досліджень [1], [2], [3],[4],[5] та ін. відносно особливостей використання художньої літератури в системі навчальної діяльності учнів молодших класів, нами умовно виділено ряд проблемних питань в аспекті її психологічної експертизи, що можуть стати предметом поглибленого вивчення. До останніх можна віднести:

- по-перше, у сучасних дітей спостерігається зниження мотивації до читання художньої літератури через постійне розширення впливу різної інформації, що презентується новітніми інформаційними технологіями: телебачення, комп'ютер, планшет, смартфон та інше. Ці носії інформації, на відміну від спеціальних дитячих журналів, книг чи звичайного телефону, використовуються головним чином в якості розваги, що забезпечує подолання відчуття нудьги, самотності та внутрішньої пустоти, через це вдало відвойовує для себе все більше місця в повсякденному житті; як наслідок, фахівці відмічають прогресивне послаблення звички постійного читання. У цьому аспекті слід відмітити дослідження Райнера Пацлафа, в якому доведено, що «звичка, вміння та бажання читати це комплексне ключове вміння, що забезпечує психічний, соціальний та інтелектуальний розвиток дітей» [3, с.16]. Поширення інформаційно- комунікативних засобів у навчально-виховному процесі дітей здійснюється також за рахунок так званої електронної книжки. Розпочата в цьому напрямку робота з презентації дитячої літератури здійснюється також без відповідного педагогічного супроводу в аспекті її психологічної експертизи;

- по-друге, в інших роботах [1],[13] та ін. відмічається факт зменшення активності батьків щодо безпосереднього залучення дітей до прослуховування чи самостійного читання дитячої літератури. Проведене нами опитування вчителів молодших класів в певній мірі підтверджує дані про те, що вплив телебачення нерідко переважає зусилля батьків та вчителів відносно залучення дітей до читання художньої літератури. Така ситуація часто призводить до конфліктності між вчителями та батьками під час організації цього процесу. Вчителі скаржаться на халатне відношення батьків до навчання їх дітей, підкреслюють, що зникають традиції сімейного читання. Батьки власним прикладом не здатні вказати на важливість постійного читання додаткової художньої літератури. Часом вони настільки зайняті, що навіть радіють з того, що дитина в даний момент зацікавлена переглядом різноманітних програм по телебаченню чи комп'ютерними іграми, оскільки не відволікає їх від занять власними справами;

- по-третє, випереджальна презентація батьками літератури дітям, яка є недостатньо адекватною в аспекті їх психологічних особливостей, вікового розвитку, також є однією із причин, що призводить до поверхневого розуміння тексту чи зовсім байдужого відношення до процесу читання дітьми. Деякі фахівці [12], [14] та ін. в своїх роботах констатують, що останнім часом спостерігається певна байдужість, жорстокість, емоційна бідність та відсутність естетичних переживань серед дітей різного віку. При цьому припускають, що причина виникнення такого стану полягає не в зміні вікових закономірностей розвитку, а в якості літературних творів, які сприймають сучасні діти, та в їх невідповідності віковим особливостям учня. Відомо, що художня література здійснює вплив на різні сфери особистості дитини: пізнавальну, емоційну та поведінкову. Літературний твір має величезний потенціал для розвитку цих сфер, але останній здатний реалізуватися лише у випадку відповідності віковим особливостям учня. Якщо дитина приступає до читання літературного твору, який розрахований на більш дорослий вік, то вона не здатна повноцінно сприймати його зміст, що веде до зниження пізнавального та розвиваючого потенціалу особистості дитини. В такому випадку дитина, як правило, не готова до співчуття героям, проявляє поверхневий інтерес до сюжету, сприймає твір лише як пасивний споживач;

- по-четверте, як наші результати дослідження, так і наступні дані [8],[11] та ін. свідчать, що для естетичного оформлення літературних творів нерідко використовують невдале кольорове її оформлення та психогігієнічні норми до шрифту, а також до змісту ілюстрацій. На подібні недоліки видавництв дитячої літератури вказують різні експерти, звертаючи увагу на неякісний підбір фарб, паперу та шрифтів для видання дитячої літератури. Ці та інші моменти більш повно аналізує у своєму досліджені Гулій О. [14], яка розглядає питання неправильного оформлення дитячої книги та приходить до висновку, що сучасне дитяче книговидання в Україні має надзвичайно звужену та збіднену палітру художньо- технічного оформлення, що не використовує в повній мірі нові способи верстання, макетування, функціонально ефективну інтерпретацію тексту друкарських та рисованих графічних засобів, що пропонуються сучасними комп'ютерними технологіям тощо.

Однією із причин, чому у дітей відсутні пізнавальні інтереси до читання, за даними Омілія О. [13], є також прогалини в підготовці такої літератури, що не враховує органічне поєднання змістовності, легкості викладу, виразності мовностилістичного оформлення тексту, цікавого ілюстративного вирішення, незвичайної пластичної форми та оригінальної матеріальної конструкції. Автор також вказує на особливу роль естетичного виховання дітей, розуміння ідейного змісту книги через малюнки, художній образ та систему образів;

- по-п'яте, домінування літератури розважальної спрямованості, яка, на думку різних фахівців ([2], [9] та ін.), не формує високих духовних цінностей, відчуття краси, любові, співчуття тощо, натомість послабляє виховний аспект дитячої літератури. Спеціалісти відмічають, що перевага казки, пародії, фантастики, детективу і майже повна відсутність реалістичної прози, оповідань та шкільної повісті теж має небажаний вплив на психологічний розвиток дитини. В інших дослідженнях ([4], [7] та ін.) констатується послаблення дидактичного початку в сучасних творах. Демонстрація комічності викликає бажання посміятися, яке нерідко призводить до того, що персонажі літературних творів не піддаються однозначній оцінці. Їх важливо розділити на позитивних та негативних;

- По-шосте, узагальнюючи дані відносно психологічної експертизи художньої літератури для дітей молодшого віку, нами було виділено два напрямки в цьому аспекті. Перший є найбільш опрацьованим, він торкається суто психогігієнічних вимог до зовнішнього оформлення художньої дитячої літератури. В книговидавничих вимогах є досить точні психогігієнічні стандарти та нормативи зовнішнього оформлення літератури для дітей [7],[9] та ін., особливо підручників та іншої навчально-методичної літератури. На жаль, в силу ринкових відносин не всі видавництва їх дотримуються. Внаслідок використання неправильного оформлення літератури, вона може призвести не тільки до зниження інтересу читання, але й викликати небажані відхилення в психологічному здоров'ї.

До другого напрямку слід віднести психологічну експертизу змісту художньої літератури. В цьому напрямку проведений аналіз засвідчує, що така спеціальна психологічна експертиза, як правило, не проводиться. Фахівці, які працюють у даній галузі, переважно звертаються до різних спеціалістів з отриманням рецензії на художній твір. Узагальнюючи такі рецензії, приймаються рішення про видання художньої дитячої літератури. Існують лише опосередковані роботи щодо проведення психологічної експертизи художньої дитячої літератури, яка є предметом певної конфліктної ситуації відносно її змісту та впливу на психологічний стан дітей; при цьому фахівці, що здійснюють таку експертизу, використовують власні авторські методики, які є недостатню стандартизованими.

До опосередкованих факторів збайдужіння дітей до читання художньої літератури можна віднести ще високу собівартість та обмежений тираж дитячої літератури. В цьому аспекті слід навести невтішні порівняльні дані Джаджи Н., що в європейських країнах на одну людину впродовж року випадає 10 книжок, в нашій країні - лише 1-2 [1].

Таким чином, узагальнюючи дослідження, можна зробити наступні висновки:

по - перше, слід зазначити, що у сучасних дітей відмічається прогресуюче зниження мотивації до використання книги як засобу пізнання світу. Причиною такого стану є активне впровадження в діяльність дітей різних аудіо- та відеоінформаційних технологій. Сучасні інформаційно-комунікативні технології сприяють витісненню процесу читання книги дітьми як засобу збагачення їх інтелектуального, емоційного та культурного розвитку, виникненню певних конфліктів між батьками і дітьми, дітьми та вчителями у виховному процесі;

по-друге, встановлено, що одним із можливих наслідків такого стану є виникнення у значної кількості дітей підвищеної збудженості, дратівливості, агресивності, а інколи апатичності;

по-третє, визначено, що психологічна експертиза художньої дитячої книжкової продукції переважно здійснюється на рівні оцінки психогігієнічних вимог, зовнішнього її оформлення. Діючі в цьому аспекті стандарти та вимоги не завжди дотриманні виробниками такої продукції. Що стосується змісту дитячої літератури така експертиза проводиться опосередковано, і лише учбової літератури;

по-четверте, основними передумовами побудови системи психологічної експертизи художньої дитячої літератури виступають психогігієнічні ознаки її оформлення та змістові характеристики. Саме ці моменти мають стати предметом подальшого поглибленого дослідження для розробки спеціального методу психологічної експертизи художньої дитячої літератури.