Образ дому у творчості І. Ірлявського і Т. Шевченка
Дослідження концепту дому у системі світопорядку Шевченка, Ірлявського. Мотив самотності, приреченості на вічні блукання, філософське бачення хати як символу української нації в шевченковській поезії. Романтизований зміст дому у творчості Ірлявського.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.02.2019 |
| Размер файла | 18,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Образ дому у творчості І. Ірлявського і Т. Шевченка
У психоісторичній свідомості українського народу важливу роль займає образ дому як спосіб подачі «архетипної гіпердуховності» національного коду [9, с. 277].
Уявлення про дім склалося упродовж багатьох століть під впливом територіальних, лінгвальних, релігійних, геополітичних, історичних чинників. Словник «Українська міфологія» тлумачить поняття дому, оселі на основі міфологічно- релігійного світогляду народу: «Хата - матеріальне і духовне осердя сім'ї, родинне вогнище, місце перебування душ предків - охоронців від темних сил. Хата була малим відтворенням Космосу» [6, с. 557].
Дослідники неодноразово звертались до з' ясування природи походження образу дому у творчості Т. Шевченка (М. Шагінян, І. Мойсеїва, Ю. Дядищева, О. Боронь, З. Гудченко). Найбільш повний аналіз цього образу знаходимо у монографії О. Бороня, який при дослідженні часопро- сторових площин у творчості Т. Шевченка, надає особливого значення «локусу дому», що у текстах митця має філософський зміст і виступає «як модель мікросвіту - людської душі» [4, с. 71].
Ірлявський, як і інші представники празької школи, звертався до лірики Шевченка у пошуках досвіду та натхнення. Особливо на ранніх етапах творчості (збірки «Перші зорі», «На рідній ріллі») молодий «пражанин» наслідує образно-семантичний спектр поетичного міфосвіту Шевченка. У пізніших збірках («Голос Срібної Землі», «Моя весна») Ірлявський формується як поет з індивідуальною художньо-змістовою домінантою та специфікою образних втілень, тому помітна лише суголосність у онтологічно-екзистенційній візуалізації образу дому у творчості цих авторів.
Досвід літературознавчих досліджень при розгляді образу дому у творчій спадщині Шевченка дасть можливість глибшого ознайомлення з семантикою згаданого образу в ліриці Ірлявського. Метою дослідження буде з' ясування кордоцен- тричного, націєтворчого характеру концепту дому в ліричній спадщині поетів.
Центральне місце цього образу у творчості Шевченка та Ірлявського пояснюється його всеосяжним архетипним значенням як космічного вмістилища українського національного часопро- стору. С. Андрусів наголошує, що «ідея Дому - одна з домінантних в українському Космосі - Дому як культури, що завше органічно вписується у природу... Дому як фізичного і духовного Житла, що захищає людину/родину від хаосу небуття» [2, с. 97].
Елементарним виміром образу дому є його конкретне втілення як локусу хати (у значенні будівлі) у творчості поетів. Суб'єкт у автобіографічній поемі І. Ірлявського «Вересень», перебуваючи у просторі спогадів, виокремлює рідну домівку як єдиний матеріальний об' єкт, схоплений між образами минулого:
Лиш хату тямлю та коноплі в життя свойого глибині, ще пам 'ятаю, добре схоплю мамусю, як були в млині [10, с. 118]. Прикметно, що «людиновимірною» ознакою хати є матір ліричного героя, котра виступає уособленням генетичної пам'яті роду, автентичності, дитинства, вічнотриваючої любові.
Суб'єкт розглядає дім як осердя Всесвіту, відмежоване від довколишньої дійсності («рідна хата в самотині / була - навколо поле й шлях» [10, с. 118]), що надає йому магічних ознак запобіжної іносфери. «Простір сімейного будинку не лише містить образ світу, але і служить його духовним втіленням, сповненим численними сакральними смислами» [1, с. 192].
Дім як будівля є центральним об' єктом простору пам'яті у поемі «Вересень». Відновлення спогадів відбувається як систематичне взаємоперетворення реальності та фантазії, де хата виявляє себе місцем спокою. Скрупульозне відтворення елементів навколишнього світу та емоцій пов' язаних з ними («вітру шум і сколих трав», «До мене нахилялись віття, сочисті падали плоди» [10, с. 118]), репрезентує дім як центральну емоцію тексту поеми, інтуїтивне ядро осягнення дійсності, де хата - вагома частина макрокосму ліричного героя.
Поет майже не зосереджується на побутових елементах хатнього інтер'єру. З опредмечено- го світу художнього тексту І. Ірлявського (причому тільки у поемі «Вересень») виділяємо лише колиску суб'єкта, яку «із хати батько заховав», що, очевидно, знаменує етап дорослішання ліричного героя. Ірлявський зацікавлений у змалюванні особливостей внутрішньої атмосфери дому, тієї, що не можна осягнути зором. За допомогою пейзажних замальовок («До мене нахилялись віття», «і все під осінь кострубату пливли, як човники, хмарки» [10, с. 118]) автор досягає ефекту враження, що відображає тонкі грані світоосягнення суб'єкта.
Рідна хата викликає у І. Ірлявського лише позитивні емоції («Великодній спомин», «Будні», «Сміялася і пахла рівнина»), на відміну від Шевченка, для якого образ рідної домівки іноді має суперечливе значення і швидше за все є інтро- екцією, спричиненою трагічними дитячими спогадами, які глибоко закарбувались у душі суб'єкта:
За що, не знаю, називають Хатину в гаї тихим раєм.
Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози пролились [22; т. 2, с. 222].
Спогади з минулого справляють гнітюче враження, викликають дисгармонію, через що образ хати у вірші «Якби ви знали, паничі» втрачає своє первинне архетипне значення універсальної впорядкованості, захищеності від навколишнього світу і набуває смислового навантаження «антидому».
Варто зауважити, що поряд з негативною конотацією образу хати у віршах Шевченка знаходимо й відповідний образ, що набуває ідилічного звучання:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть [22; т. 2, с. 17]
Історико-етнографічний аналіз архітектурних образів творчості Тараса Шевченка у «графічному та словесному вигляді», здійснений
З.Гудченко, засвідчує багатоступеневість у розко- дуванні семантики образу батьківської хати, який «був одним з найдорожчих для поета, що видно з постійної наявності цього своєрідного талісмана, оберега душі» [7, с. 18].
Часопросторова віддаленість рідної домівки трансформована у мотив «дому-мрії», якого прагне ліричний герой Шевченка:
Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насажу.
Посижу я і похожу
В своїй маленькій благодаті [22; т. 2, с. 354].
Ірреальний образ дому-мрії цілком відповідає традиційному людському уявленню про дім як трансцендентну площину абсолютного спокою. «Буття будинку, - на думку С. Мауріної, - дає можливість глибокої стійкості і зупинки, настільки ціннісно-значущих в системі життя людини» [15, с. 73]. Звідси слідує, що суб'єкт у вірші
Т. Шевченка «Л.» прагне віднайти гармонію в собі, шляхом повернення/відновлення значущого для нього, але втраченого дому. Втрата особистого простору накладає відбиток на світовідчуття суб'єкта, ілюзія ідеального дому у його психіці є надто примарною, вона втрачає свою стійкість під тиском життєвих обставин. Інтроекція дому у цьому випадку виявляє себе як деструктивний процес, внаслідок болю, пережитого у дитинстві, суб'єкт відчуває страх повторної втрати дому, а заразом і стану внутрішньої гармонії:
Підкрадешся, наробиш лиха...
Запалиш рай мій самотний [22; т. 2, с. 354].
Хата у Шевченка асоціюється також з відчуттям самотності. У вірші «Ми восени таки похожі» щастя суб'єкта полягає не лише у наявності житла, а й присутності у будинку інших людей: Благо тобі, друже-брате,
Як є в тебе хата.
Благо тобі, як у хаті Є з ким розмовляти [22; т. 2, с. 206-207].
Біль самотності, котрий переживає ліричний герой цього вірша, резонує і без того потужну «ідею бездомів'я» у творчості поета:
Кругом тебе простяглася Трупом бездиханним Помарнілая пустиня,
Кинутая богом [22; т. 2, с. 207].
С. Климова твердить, що існування «поза домом» означає безкінечний поєдинок з навколишнім світом, «дім виступає в ролі того часопро- сторового континуума, котрий як у дзеркалі відображає зовнішній світ або протистоїть йому своїм - домашнім порядком. У цьому сенсі дім може надавати адекватного або відмінного змісту навколишній дійсності» [12].
Схожі погляди щодо теми дому та без- домів'я висловлює С. Кочерга. Дослідниця вважає, що згідно з філософською програмою, висунутою ще у минулому столітті, віднайдення істини неможливе без пошуку шляху. У світлі такої філософської ініціативи «інтенції шукань поступово все більше віддаляли людину від Дому, стираючи його як цінність або перетворюючи на недосяжний ідеал» [14, с. 116]. Очевидно, у випадку з українською літературою, слід додати, що цей «недосяжний ідеал» втраченого дому переростає у масштабну ідею дому як всієї Батьківщини. Отже, окрім конкретного образу особистого дому (у значенні будівлі) знаходимо у ліриці митців образ дому, що має набагато ширші часопросторові ознаки, ніж особистий будинок суб'єкта, приміром, у творчості І. Ірлявського - це найперше візія Срібної Землі.
Діахронічний огляд еволюції цього образу засвідчує, що на всіх етапах його становлення як квінтесенції духовного макрокосму закарпатців він символізує країну див, про яку одним із перших у нарисі «Срібна Земля. Тисячоліття Карпатської України» відгукнувся Василь
Пачовський: «Чи є краща земля, як Карпатська Україна? Оперезали її високі гори сині, обмаїли зелені ліси, закосичили винниці з золотими виноградниками, а річки сріберні опаясали блакитними стрічками. Така вона красна та Срібна Україна» [17, с. 123].
Підсвідоме тяжіння поетів-закарпатців до власних просторових координат визначає спільні домінанти їх творчості і створює квінтесенцію не лише образу Срібної Землі, а й макрокосму самих представників цього краю. Спільні тематично- образні домінанти та філософсько-естетичні основи творчості у силовому полі поезії Закарпаття кореспондують утворення міфологеми Срібної Землі, яка одночасно функціонує як образ дому та імператив національної ідентичності.
Фундаментальний характер у системі смислового поля «дім-Срібна Земля» має образ гір, який становить невід'ємну складову в означенні рідного простору. Гірський топос у віршах «Де гори», «Чи ці то рідні гори», що входять до рукописної збірки І. Ірлявського «Перші зорі», розпізнається через систему художніх образів, характерних для ментальності закарпатців. Моделювання дійсності за допомогою образу гір як прото - типу рідного дому здійснюється через відтворення інтуїтивного знання. Природа Карпат метафоризована та одухотворена, ліричний герой розмовляє з нею
(«Чи ці то рідні гори, / Скажіть ви, сосни, мені?»), плаче за знівеченою «землею святода- ною»:
Зачули гори ці страждання,
Терпіння-муки ці в тартарі,
Подихи гір, тяжкі зітхання [11].
Серед подібних поезій привертає увагу вірш «Де гори». Світовідчуття ліричного героя твору подібне до бачення зображення гір у творчості ще одного представника празької школи - І. Колоса. Досліджуючи лірику І. Колоса у контексті поезії празької школи, М. Козак вказує, що «гірський топос є невід'ємним атрибутом майже кожного вірша поета, що свідчить про глибоку за- коріненість ліричного героя у карпатські груні, рідні краєвиди» [13, с. 155].
У вірші І. Ірлявського «Де гори» гірський топос стосується трансцендентного виміру життя ліричного героя:
Де гори високі Карпати,
Десь в небі граються з верхами,
Там за піснь прийшлось воювати,
За волю з блудними синами» [11].
Гори як часопросторова структура виступають у вірші і місцем битви і прихистком для всіх своїх жителів. М. Петрова зазначає: «Дім - це місце, де починається і закінчується життя. Він є свідком народження і смерті <...> Будинок несе в собі пам'ять роду <...>, по краплі повертає нам нашу пам'ять, наше дитинство, наше минуле <. > Час над ним не владний [18, с. 60].
Для І. Ірлявського уявлення про Батьківщину винесене з дитинства, викристалізуване зі спогадів про рідну домівку («щоб із квіту зродилася зелень, / а із зелені - овоч і сок... » [10, с. 154]). Нова Україна для поета - це, найперше, відновлення світопорядку через повернення своїй землі едемо- вого статусу, близького до біблійного: «земля, що недавно була опустілою, зробилась немов сад едемський, і міста, що були в руїнах, збезлюднілі та порозвалювані, знову стали зеленими твердинями» [19, с. 1032]. Біблеїст М. Коканьяк тлумачить образ саду у Святому Письмі як пам'ять раю: «Сад - це місце привілейоване, це божественна територія, зарезервована Богом, це знак його сили та відродження, репродукції землі» [23, с. 179].
Отже, топос втраченого дому як першоджерела гармонії у циклі «Брості» сфокусовує формотворчу структуру оновленої домівки, тепер уже набагато масштабнішої:
України окраїна вбога
свіжим квітом нехай пророста [10, с. 154].
Т. Біленко розглядає образи, винесені з дитинства, складниками цілісної концепції національної пам'яті, яка у кожному родовому циклі поколінь творить цілісний образ нової Батьківщини: «Із того, що переживалося в дитинстві, потім - у зрілому віці - постає нова реальність як трансформоване у суб'єктивному відтворенні минуле, як нове осягнення світу у власному баченні- розумінні-тлумаченні» [3, с. 30].
У той час, коли у ліриці І. Ірлявського образ дому більш абстрактний (Україна постає як образ універсального дому, тому автор навіть не послуговується відповідною лексикою: хата, дім, оселя), то Шевченко творить візію «національного дому» через конкретизований образ хати, за допомогою якого відтворює картину взаємин українського народу. Так, у вірші «Єретик» образ української нації трансформовано до локусу хати:
Отак німота запалила
Велику хату. І сім 'ю,
Сім'ю слав'янроз'єдинила [22; т. 1, с. 287].
Як бачимо, хата є обов'язковим об'єднуючим елементом сім' ї, знищення домівки призводить до руйнації інших важливих складових макрокосму національного простору.
Образ хати як моделі українського національного часопростору відтворено також у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки»:
У моїй хатині, як в степу безкраїм,
Козацтво гуляє, байрак гомонить;
У моїй хатині синє море грає,
Могила сумує, тополя шумить [22; т. 1, с. 132].
Концепт дому тут динамічний, він є місцем, де «об'єднуються різні пласти нашого життя, різні способи сприйняття і пізнання себе та світу» [5]. Простір «національного дому» наповнений категоріями української дійсності (козацтво, могила, тополя), що вказує на особливості Шевченкового осягнення світу.
Дім - універсальна категорія світопорядку Т. Шевченка та І. Ірлявського. Цей концепт утворений на основі реальних вражень від побаченого у далекому минулому та ірраціонального відтворення і споглядання позачасового та надпросторо- вого спогаду, підкріпленого прогресуючим емотивним вибухом, що створює концентричну перспективу рідного/втраченого дому. Через це, очевидно, концепт дому наділений сакральними ознаками божественного акту творення,«мовби містичне пристановище, знак безпеки, який відтак вбирає всі образи світу та приручає їх» [20, с. 235].
Подібні долі Т. Шевченка та І. Ірлявського (поети рано осиротіли і покинули рідну домівку через ряд суспільно-політичних причин та у пошуках національного ідеалу) виявляють ряд спільних психобіографічних рис творчості, серед яких: схожість художнього зображення дому дитинства, пошук дому-мрії тощо. Проте Шевченків образ дому маркований відчуттям самотньості, приреченості у вічних блуканнях.
Що ж стосується образу дому-України, то у творчості Ірлявського він має більш романтизований зміст, аніж виважене філософське бачення хати як символу української нації у Шевченка.
Література
концепт дом шевченко ірляровський
1. Алехина С. Социокультурные образы дома в менталитете современной российской молодежи / Алехина С. Н., Каргаполова Е. В. // Научные ведомости БелГУ. Серия : Философия. Социология. Право. - 2010. - №14. - С. 186-195.
2. Андрусів С. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст. / Андрусів С. - Тернопіль : Джура, 2000. - 340 с.
3. Біленко Т. Екзистенційні засади герменевтики слова сакрального і профанного в ремінісценціях Юрія Клена / Тетяна Біленко // Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму. Збірник наукових праць. - Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 2004. - С. 29-45.
4. Боронь О. Поетика простору в творчості Тараса Шевченка / Олександр Боронь. - К. : Агенство «Україна», 2005. - 152 с.
5. Быковская Т. Поэтика дома: образы внутреннего пространства человека / Быковская Т. В. // Современные проблемы науки и образования. - 2013. - № 4; Режим доступу : www.science- education.ru/110-9819.
6. Войтович В. Українська міфологія / Войтович Валерій. - К. : Либідь, 2002. - 664 с.
7. Дядищева-Росовецька Ю. Фольклор і поетичне слово Тараса Шевченка: Монографія / Дядищева- Росовецька Ю. Б. - К. : Вид. поліграф. центр «Київський університет», 2001. - 133 с.
8. Гудченко З. Архітектурні образи у творчості Шевченка / Зоя Гудченко // Народна творчість та етнологія. - №5. - 2013. - С. 17-26.
9. Зборовська Н. Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури. Монографія / Ніла Зборовська. - К. : Академвидав, 2006. - 504 с.
10. Ірлявський І. Брості : Твори / Іван Ірлявський // Упорядкування, вступна стаття та примітки Д. М. Федаки. - Ужгород : ВАТ «Видавництво Закарпаття», 2002. - 268 с.
11. Ірлявський І. Перші зорі [Рукопис].
12. Климова С. Социально-философские аспекты анализа архитипических функций дома / Климова С. В. // Режим доступу: http://anthropology.ru/ru/texts/klimova/function.html.
13. Козак М. Лірика І. Колоса в контексті поезії празької школи / Марія Козак // Українська поезія Закарпаття ХХ століття: Науковий збірник. - Ужгород : Ліра, 2004. - С. 152-159.
14. Кочерга С. Архетипні мотиви дому і бездомів'я в творчості Лесі Українки [Текст] / С. Кочерга // Studia Methodologica: альманах / укладач І. В. Папуша. - Тернопіль : ТНПУ, 2008. - Вип. 25: Антропологія літератури: комунікація, мова, тілесність. - С. 115-120.
15. Маурина С. Мифологический образ дома Плюшкина в поэме Н. В. Гоголя «Мертвые души» / С. Ю. Маурина // Вестник Челябинского государственного университета. Филология. Искусствоведение. Вып. 29. - № 5(143). - 2009. - С. 73-75.
16. Мойсеїв І. Рідна хата - категорія української духовності / Мойсеїв Ігор // Сучасність. - 1993. - №7. - С. 151-163. - № 8. - С. 112-116.
17. Пачовський В. Срібна Земля. Тисячоліття Карпатської України / Василь Пачовський // Дзвін. - 1991. - № 7. - С. 123-130.
18. Петрова М. Образ дома в фольклоре и мифе / М. Петрова // Эстетика сегодня: состояние, перспективы. Материалы научной конеренции 20-21 октября 1999 г. Тезисы докладов и выступлений. СПб. : Санкт-Петербургское философское общество. - 1999. - С. 59-61.
19. Святе письмо Старого та Нового Завіту. - Вид. «Місіонер», 2005.
20. Стефановська Л. Антонич. Антиномії / Лідія Стефановська. - К. : Критика, 2006. - 312 с.
21. Шагінян М. Тарас Шевченко / М. Шагінян. - К. : Дніпро, 1970. - 254 c.
22. Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. / Тарас Шевченко. - К. : Наукова думка, 2003. - Т. 1 : Поезія 1834-1847. - 784 с.; Т. 2 : Поезія 1847-1861. - 784 с.
23. Cocagnak M. Il simboli Biblici: percorsi spirituali / Maurice Cocagnac. - Bologna : Grafiche Dehoniane, 1998. - 922 s.
...Подобные документы
Творчість Т.Г. Шевченка у романтично-міфологічному контексті. Зв'язок романтизму і міфологізму. Оригінальність духовного світу і творчості Шевченка. Суть стихії вогню у світовій міфології. Характеристика стихії вогню у ранній поезії Т.Г. Шевченка.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 26.09.2014Вплив поезій Т. Шевченка на творчість П. Куліша. Історичний контекст творчості митців. Могутній емоційний потенціал творчості Шевченка. Доля Куліша - доля типової романтичної людини. Народні розміри у творах поетів. Наслідування Шевченка Кулішем.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 22.02.2011Головний зміст та аналіз лекції "Дім пам’ять, дім спогад (від) творення дому у "галицьких текстах", відображення в ній трагедії втрати Галичини. Станіслав Лем, Юзеф Вітлін як найславетніші наші співвітчизники, характеристика та аналіз їх творчості.
топик [19,7 K], добавлен 10.04.2012Поезія Т.Г. Шевченка, яка є виразом справжньої любові до України. Особливість тлумачення патріотизму й образу країни в творчості поета. Деякі історичні факти, які вплинули на його діяльність. Україна як основний символ шевченківської поетичної творчості.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 03.10.2014Кирило-Мефодіївське товариство та заслання Т.Г. Шевченка. Історіографія та методологія дослідження творчості Тарас Григоровича. Автобіографія на засланні. Моральне падіння і духовне преображення людини у "Розп'ятті". Невільницька поезія Т.Г. Шевченка.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 03.01.2011Поняття мотиву "близнюків". Мотив "близнюків" як вид феномену "двійництва". Порівняльний аналіз мотиву "близнюків" у художніх творах Т.Г. Шевченка: поема "Великий льох" та "Близнята". Виявлення головних особливостей мотивів у творчості Т.Г. Шевченка.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 22.06.2015Аналіз творчості Тараса Шевченка як вищого етапу у розвитку української культури. Жіночі образи у творах. Моральне падіння чи моральна велич жінки за поемою "Катерина". Розповідь про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер.
курсовая работа [65,7 K], добавлен 13.05.2014Шевченко і білоруська література. Твори Шевченка західно- та південнослов’янськими мовами. Сприйняття особистості та творчості Шевченка у Великобританії. Твори Кобзаря романськими мовами. Сприйняття творчості Шевченка в літературних і наукових колах США.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 27.06.2015Україна як iсторичний момент у творчостi кобзаря. Україна як предмет ліричного переживання поета. Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу. Шевченко для нас-це не тільки те, що вивчають, а й те,
дипломная работа [44,0 K], добавлен 03.02.2003Розвиток і становлення української національної ідеї у творчості письменників ХІХ ст. Національна ідея у творчості Т. Шевченка. Політико-правові ідеї Костомарова. Національно-ідеологічні погляди Міхновського. Теорія українського націоналізму Донцова.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 19.05.2011Дослідження творчої модифікації жанру послання у творчості Т. Шевченка, де взято за основу зміст і естетичну спрямованість образів, єдність композиції і засоби художньої виразності. Поема-послання "І мертвим, і живим, і ненародженим...", поезія "Заповіт".
дипломная работа [55,2 K], добавлен 25.04.2009Релігійні уподобання та ідеали Т.Г. Шевченка, відображені в його творі "Послання". Проблема "істинності релігії" в творчості великого поета, критерії відокремлення такої релігії від інших, дискурс щодо обрядовірства як релігійної форми лицемірства.
реферат [24,4 K], добавлен 19.03.2010Запорожжя в поетичній і художній спадщині Т.Г. Шевченка. Перебування Великого Кобзаря на Хортиці. Поет в гостях у родини Булатів в селі Вознесенка. Вплив зустрічі із запорозькою дійсністю на формуванні революційно-демократичних поглядів Т. Шевченка.
курсовая работа [675,3 K], добавлен 10.04.2016Велич титанічного подвигу Т. Шевченка як основоположника нової української літературної мови. Аналіз особливостей інтерпретації Шевченка, історичних постатей його творчої спадщини. Здійснення безпомилкових пророцтв Кобзаря. Релігійний світогляд Шевченка.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 24.02.2014Мистецька спадщина Тараса Шевченка. Розвиток реалістичного образотворчого мистецтва в Україні. Жанрово-побутові сцени в творчості Шевченка. Його великий внесок в розвиток портрета і пейзажу. Автопортрети Т. Шевченка. Значення мистецької спадщини поета.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 22.09.2015Дитинство та юнацькі роки Т. Шевченка, знайомство з народною творчістю, поява хисту до малювання. Рання творчість та життя Тараса перед засланням, після арешту і на засланні. Аналіз творчості Шевченка, відображення думок і настроїв українців його часу.
реферат [21,7 K], добавлен 18.11.2010Які жінки зустрічалися на життєвому шляху поета, як вплинули вони на його світогляд. Твори Тараса Шевченка, які присвячені жінкам. Прекрасний світ інтимної лірики Кобзаря, його сердечні пристрасті і розчарування. Образ Шевченкової ідеальної жінки.
разработка урока [21,5 M], добавлен 29.03.2014Мова як найважливіший показник ідентифікації людини і нації. Особливості змісту та реалізації концепту "любов" у поетичній творчості Сосюри, засоби його лінгвалізації. Його значеннєвий спектр, зумовлений менталітетом етносу, до якого належить поет.
статья [19,5 K], добавлен 28.03.2016Життєвий і творчий шлях видатного українського письменника Т.Г. Шевченка. Життя Тараса перед засланням, після арешту і на засланні. Знайомство з К. Брюлловим і В. Жуковським. Аналіз творчості Шевченка, відображення думок і настроїв українців його часу.
презентация [493,8 K], добавлен 16.04.2015Т.Г. Шевченко як центральна постать українського літературного процесу XIX ст.. Романтизм в українській літературі. Романтизм у творчості Т.Г. Шевченка. Художня індивідуальність поета. Фольклорно-історична й громадянська течія в українському романтизмі.
реферат [27,4 K], добавлен 21.10.2008
