Тарас Григорович Шевченко та Янко Краль - двоє авторів, одна поетика (компарація словацького й українського романтизму)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Період Просвітництва вніс у літературну й культурну сферу нові тенденції розвитку, які в кожній з європейських літератур вступали в саму структуру поетичного думання й вносили зміни в розуміння старих жанрових норм. Філософія Просвітництва - й взагалі культ особи, людини - вплинула на вигляд практично кожного з пластів художнього тексту, причому це торкалося не лише теми твору, але й мотивів та характерів персонажів.

Однак, просвітницька література на рівні композиції сюжету ніби не була в силі зректися класичного методу будови розповіді у вигляді паратактичності - лінеарного укладання мотивів підряд, один за одним.

По суті, від зламу ХУШ та ХІХ ст. починаємо говорити про нову європейську літературу. Саме романтизм втручається в старі форми й принципи творення художнього тексту й суттєво міняє їх, приносить нову модерну композицію структури.

Основним знаком романтичної літератури можна вважати тенденцію відходу від старого дидактично-проповідницького типу літератури. Вартісний художній твір, проте, вимагає цілий діючий комплекс, систему функціонування літературного життя. В цьому періоді можна говорити про будування таких важливих елементів існування літератури й літературного життя взагалі, якими було будування літературного ґрунту з точки зору мови, філософії, суспільної та економічної ситуації.

Постійно, однак, у наведених відносинах спрямовуємо увагу більше на об'єкт, ніж на суб'єкт. Наприклад, абсенція народної, кодифікованої мови спричинила виразну абсенцію літературної традиції, на яку б могла (нововиникаюча література) спиратися, а водночас її «негувати».

На початку ХІХ ст. були створені умови для поезії, щоб вона могла перейти від категорій «загального» до «конкретного», до індивідуального, від «споглядання» реальності до пізнавання «внутрішньої» сфери людини, від конвенції у формі та змісті до багатогранності й різнобарвності. Поетична творчість утворила потрібний ґрунт для того, щоб література могла пройти із зростаючою настирливістю від категорій «об'єктивного» до «суб'єктивного».

Йшлося про намагання все більше зашифрувати, закодувати текст, зробити його таємнішим, вкриваючим цілу свою таємницю. Ця риса стає симптомною для дальшого розвитку словацької літератури (як цілого) у ХУШ та передусім у ХІХ ст.

Виразним феноменом практично в кожній зі слов'янських літератур є думка, ідея слов'янської взаємності. Те, що окремі слов'янські народи в цьому періоді впливали один на одного, збагачувались, є безсумнівне. Спільні риси знаходимо в окремих слов'янських літературах на багатьох рівнях - на рівні жанру, мотивів, ідей, інспірації народною творчістю. Фольклор є виразним феноменом, який вступає в авторську творчість, зокрема, в авторську мистецьку творчість у словацькому й українському середовищі до сьогодні.

Про взаємний творчий обмін мистецькими наративами свідчить, наприклад, факт жанрової подібності, згоди у використанні ліричної атрибутики суб'єктивної поетичної творчості з назвою «Дума» (думка). На цей факт звертає увагу відомий словацький історик літератури Мілан Пішут, який констатує: «Не випадково Л. Штур для свого циклу обирає назву «Думки вечірні» (1838-1840). Українська народна поезія своїми «думками» в тридцятих роках проникає на всі боки, передусім в польську, чеську й словацьку літературу» [3, с. 278]. Посилаючись на Дмитра Чижевського, Мілан Пішут пише, що «суттєві тони народної пісні зуміли найкраще виразити такі поети, як Тарас Шевченко та Янко Краль» [3, с. 279].

Про взаємну обізнаність між обома слов'янськими літературами свідчить й резонанс Шевченкової творчості в словацькій літературі вже в ХІХ ст. С.Г. Ваянський у своїй «Статті про світову літературу» згадує поезію Тараса Григоровича Шевченка й звертає увагу на його вірш, присвячений Павлу Йозефу Шафарику, слов' янському поету та літературознавцю, який виразною мірою вплинув не тільки на розвиток чеської та словацької літератур, але й на тогочасну суспільну думку:

І - о диво! Трупи встали І очі розкрили:

І брат з братом обнялися,

Що звів єси в одно море Слав 'янськії ріки. [5, с. 231]

Крім революційних мотивів, які можемо знайти в поезії Тараса Шевченка, саме народна творчість есенціально модифікує його текст на рівні формальної структури, мотивів, але й жанрових різновидів. Поєднання революційних, народних та фольклорних елементів у художньому тексті наявне в творчості Янка Краля й Тараса Шевченка. Постульовану подібність уможливила спільність історичного контексту слов' янських народів.

Про поезію обох авторів можна констатувати, що внутрішня динаміка в рамках авторської поетики рухається в напрямку «від загального до конкретного, від слов'янського до словацького (українського), від ілюзивної краси до життєвої реальності, від ідилії до балади» [3, с. 33].

Суть цієї думки легше відчути, ніж пояснити [1, с. 5] - так звучить відповідь Реми де Ґоурмонта на питання, що таке романтизм. Ця відповідь за декілька років пройшла через безліч рук, які вишліфували її грані настільки, що вона втратила свою блискучість - у випадку, коли люди не вміли впоратися з дефініцією цього напряму, стільки разів ховалися за (лякаючо) точну дефініцію із краплиною французького есприту.

Цей вислів згадуємо стосовно словацької літератури тому, що хоч знаходимо подібні елементи в літературах обох народів (словацького й українського), мусимо припускати, що в кожній з них існує багато різних тенденцій, напрямів, ліній. Людські емоції не розвиваються, тому можна припускати, що і література не розвивається - міняє лише свою поетику, вона вибирає із скриньки Пандори саме ті емоції, які були певний час забуті, щоб з них стерти порох десятиліть. Результатом діяльності романтичних авторів тому не є (й не міг бути) світ «інших емоцій», але скоріше світ старих емоцій в «новому одязі». Йдеться про інше бачення дійсності, з використанням іншої форми мови. Й ця різність виявляється і всередині одної романтичної генерації авторів.

Це вже не є реальність як тональність у класицистичному принципі, але й антитетичний принцип онтологічного розуміння буття. Романтична генерація, як і кожна генерація, бачить світ по-своєму, й здебільшого йдеться про погляд протилежний до погляду попередньої генерації. Намагається вона творити речі в новому порядку, дефініціювати їх у новій констеляції способом, який їй підходить, у новій поетичній мові й тому, бо й наперекір вислову, що література не розвивається, поетична мова може застаріти.

Можна констатувати, що в творчості Тараса Шевченка та Янка Краля є основною ентитою принцип флуктуації, динаміка в образному рівні та формальному розумінні.

Жанри елегії та оди вичерпалися. Коли не будемо думати про орлів, соколів і гори, які вже перестали наповнювати свою романтичну символіку завдяки своїй долі, завдяки тому, що стосовно словацького й слов'янського романтизму цілі генерації в металітературному перцепційному розумінні поводилися не адекватно, формалістично, коли не будемо думати про символи, що стоять перед нами мовчазно й архаїчно, залишиться нам відчуття таке модерне й сучасне, відчуття глибокої медитативності, темноти, порожнечі, максимальної скрути й безвиході, але водночас і сильного опору стосовно старого стану й світу.

Тарас Шевченко та Янко Краль у своїй творчості набагато інтимніші, ніж їхні попередники. Їхнє поетичне думання проникає глибоко у внутрішній світ людини, витісняє їхнє его на поверхню, й таким чином народна поезія завдяки обом поетам заслуговуватиме зайняти місце на сцені нового європейського контексту.

Література

1. Litteraria XVI. Literarny romantizmus. - Bratislava: Veda, 1974.

2. Matuska А. Dielo II. / Alexander Matuska. - Bratislava: Tatran, 1990.

3. Pisht, M.: Romantizmus v slovenskej literathre. / Milan Pisht. - Bratislava: Slovensky spisovatel, 1974.

4. Sabol, S.J.: Teleologicky a esteticky status slovenskeho klasicizmu a romantizmu. / Jan S. Sabol. - Presov: Vydavatelstvo Michala Vaska, 2007.

5. Шевченко Т.Г. Повна збірка творів у трьох томах. - Том І. / Тарас Григорович Шевченко. - Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1949.

Размещено на Allbest.ru