Історія дослідження "ноннівського" питання у класичній філології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія дослідження "ноннівського" питання у класичній філології

У статті досліджується проблематика "ноннівського" питання: біографія поета, авторство та доля творів Нонна Панополітанського. У статті приділяється увага проблемі виявлення приналежності творів автора до літературної епохи, питанням його наступників та попередників.

Серед корпусу грекомовного епосу значної уваги заслуговують "Діонісіака" та "Парафраза Євангелія від Іоанна" (далі - "Парафраза") Нонна Панополітанського, копта з єгипетського міста Панополь (navonoAig).

"Ноннівське" питання, перегукуючись з гомерівським питанням, підіймає аналогічні проблеми, що пов'язані з проблемою авторства і особистістю Нонна Панополітанського та долею "Парафрази" та "Діонісіаки".

Власне, якщо існування Нонна Панополітанського як історичної особи з'ясовано, то питання біографії поета, авторства, датування років та послідовності написання "Парафрази" і "Діонісіаки", наступників та попередників Нонна ще не отримали ґрунтовного висвітлення. Спроби відповісти на ці та подібні питання були завжди, однак потребують чіткого узагальнення і структурування, а інколи оновлення чи доповнення, що й зумовлює актуальність нашого дослідження.

Докладне вивчення наявних у сучасній класичній філології та візантиїстиці концепцій щодо поданої проблематики і є метою нашого дослідження.

Ускладнює дослідження "ноннівського" питання те, що значна кількість критичної літератури - відсутня у наших бібліотеках. Завдяки проекту Гутенберга є доступ лише до скан-копій фоліантів позаминулого сторіччя, що дозволяє нам, з одного боку, перевірити джерельну базу сучасних досліджень, а з іншого, скористатися оригінальною критичною літературою.

Евпаній у "Життєописах софістів" (405 р.) згадує про автора [Х, 7, 2], імовірно Нонна. Ця згадка свідчить на користь раннього датування творів Нонна, разом з тим Евпаній не зазначив у творі імені Нонна Панополітанського.

Агафій Мірінейський називає Нонна у своїй поемі сер. V ст. новим автором відносно античних [Hist. IV, 23, 5]. Власне цю дату і можна назвати пізньою межею, до котрої було створено твори.

Нонна з Панополя згадує Свіда, енциклопедичний словник другої половини Х ст., однак не в окремій статті, а як "дуже освіченого чоловіка; він той, хто перефразував Іоанна Богослова епічним віршем" під заголовком "календарні нонни".

Оскільки у "Діонісіаці" оспівано Бейрут, припускають, що поет навчався у Бейрутський юридичній школі, чи принаймі жив у Бейруті, був коптом (так називали єгипетських християн мусульмани), а за походженням був з Панополя (navonoAig).

Датування років життя Нонна Панополітанського та написаних ним "Діонісіаки" та "Парафрази" викликає найрізноманітніші думки. Дослідниця Барбара Абель-Вільманс [Abel-Wilmans 1977, 79] узагальнила наявні гіпотези і виводить три основні версії щодо датування творів Нонна Панополітанського у своїй дисертації:

1. З 390 до 405, за видавцем поета А. Людвігом, адже Нонн нібито наслідував Григорія Назіанзіна. Існує згадка про Нонна у "Життєописах софістів" Евіапія, яка свідчить на користь цієї гіпотези.

2. Між 397 і 470, умовно за Р. Кайделем, коли нібито була написана "Діонісіака". Згодні з цим датуванням також М. Кун, Дж. Брауне і Дж. Голега, оскільки перші твори "ноннівської" школи належать до часу імператора Анастасія (491-518). А "Парафразу", за прихильник цієї теорії, було написано після 431 року, після Ефейського собору, відповідно до В. Штегемана.

3. Після 440 і до 490 роками, за Р. Фрідленде, адже відчутний вплив на творів Нонна Кіра з Панополя, а початок "ноннівської" школи датується 470 роком. Згодний з цим датуванням Ф. Віан.

Подані гіпотези, як і будь-які інші, мають свої хиби, адже ґрунтуються здебільшого винятково на текстологічному аналізі. А Нонн Панополітанський у своїх текстах має тенденцію до змішання архаїзаторських та сучасних йому мовних тенденцій.

Існує думка, що "Парафраза" і "Діонісіака" написані різними людьми, крім того більшість рукописів Нонна, крім "Берлінського папірусу" (VI ст. або VII ст.), не підписані взагалі. Однак тоді постає питання, чому християнин у "Парафразі" використовує стиль, лексику язичницької поеми та рядки із "Діонісіаки" [Dyn. 8.185-187, 8.189] дослівно цитуються у "Парафразі" [Paraph. 21.45-46].

Для датування часу написання творів можна, здавалася б, використати інформацію про "нонівську школу" а також попередників автора.

Зокрема, В. Кріст відносить до цієї школи: Мусея, Коллуфа, Трифіодора, Кіра, імператрицю Євдокію, Клавдіана, Хрістодор, Павло Силенцціарій, Григорій із Пізи [Christ 1889, 788-790].

Ф. Віант, котрий виступає за третій варіант датування за Барбарою Абель-Вільманс [Abel-Wilmans 1977, 79], відносить до "ноннівської" школи поетів епохи імператора Анастасія (491-518): Мусея, Коллуфа Лікополітанського, Христодора Копського і Драконтія.

А у "Памятники византийской литературы IV-IX ст." (1968) та у збірнику "Византийская литература" (1974) Л. А. Фрейберг називає поетами "ноннівської школи": Трифіадора, Мусея і Коллуфа [Фрейберг, 1967, Фрейберг, 1977].

У "Oxford Dictionary of Byzantium" 1991 (далі - ODB) А. П. Каждан, де врахував знахідки оксиринських папірусів, визначає роки життя Мусея, Колуфа, Хрістодора Копського, Павла Силенціарія як V-VI ст. н. е., Кіра Панополітанського зазначає рік смерті 457, Клавдіана роки життя 370-404 рр., Євдокії-Атенаїди - 400-460 рр. [ODB 1991, 1420, 1137, 504, 1163, 469, 220], Драконтія та Григорія із Пізи не згадує взагалі, а час життя Трифіадора визначає раннім ІІІ - пізнім IV ст. н. е. [ODB 1991, 2119].

Після зміни ролі Трифіадора, з послідовника на попередника Нонна, можна було б Нонна назвати послідовником запроваджених Трифіадором метричних правил. Однак ця гіпотеза має контраргумент у А. Віфштанда, який підкреслює різницю у метричних схемах цих двох авторів, попри зовнішню схожість [Wifstrand 1933, 75].

А. В. Захаров [Захаров 1997, ХХ-ХХІ] взагалі називає Нонна значущою фігурою епосу, однак вважає, що школи Нонн Панополітанський не створив, а вищеназвані поети писали в одному ключі, однак не належали до однієї поетичної школи.

Інше цікаве питання, котре опосередковано торкається датування написання творів: спроба співвіднести твори Нонна з конкретною літературною епохою, пізньою античністю чи Візантією. Щодо періоду IV-VI ст. н. е. у науковців існують різні думки, що і поскладнює відповідь на це запитання. Дослідники цей період відносять то до Візантії (Л. А. Фрейберг, Л. В. Павленко), то до пізнього еллінізму (С. С. Аверінцев), або і до пізньої античності (М. Є. Грабарь-Пассек, І. М. Тронський).

У 1964 М. Є. Грабарь-Пассек помістила статтю про Нонна у збірник "Памятники поздней античной поэзии и прозы" [Грабарь-Пассек 1964, 66-67].

У 1968 у збірник "Византийская литература IV-VI вв." Л. А. Фрейберг і Т. В. Попова помістили статтю "Поэтика византиской литературы" [Фрейберг, Повова, 1968, 9-37] зі згадкою про Нонна власне як про візантійського поета. Тут же С. С. Аверинцев присвятив окремий розділ цьому питаню у [Аверинцев 1968, 142-143].

У 1974 у збірнику "Византийская литература" Л. А. Фрейберг вміщає коротку згадку про Нонна у статті "Византийская поэзия IV-X вв. и античные традиции" [Фрейберг, 1974. 39-51].

1975 року Л. А. Фрейберг у "Античность и Византия" у статті "Античное литературное наследие в византийскую эпоху" також згадує Нонна Панополітанського [Фрейберг 1975, 23-25]. Відтак Л. А. Фрейберг активно відносить Нонна власне до епохи Візантії.

А у 1977 у "Поэтика ранневизантиской литературы" С. С. Аверинцев вважає, що текст можна віднести до "пізньоантичної літератури", але дослідник вирішив зосередитися на пошуках в текстах "ранньовізантійських" мотивів [Аверинцев 1977, 11].

Водночас у 1991 найбільший сучасний дослідник-візантиїст А. П. Каждан поміщає словникову статтю "Nonnos" у "Oxford Dictionary of Byzantium" [ODB 1991, 1492]

Довгий час візантійська література не мала свого героїчного епосу Л. В. Павленко [Павленко 2012, 412], куди цей дослідник відносить і Нонна Паноплітанського, а наслідувала Гомера.

Оскільки історичні та літературні періоди не завжди збігаються, тому початком Візантії вважати добу від правління Юстиніана такий дослідник, як Леонід Павленко [Павленко 2014, 116] вважає недоцільним, зокрема і з огляду на виключення з кола наукових інтересів греко- та латиномовної патристики цього часу, творчості Нонна Панополітанського, Євдокії-Атенаїди.

Отже, ми можемо підсумувати, що біографія Нонна не достатньо вивчена. Ймовірніше він жив у проміжку IV-V ст., був досить відомий у Фіваді, його творчість можна віднести за часовими рамками до літератури доби Візантії, а за сюжетним наповненням, - до літератури пізньої античності. Нонн Панополітанський написав спочатку "Діонісіаку", а після навернення у християнство "Парафразу". Оскільки продовжується прочитання і вивчення Оксиринфських папірусів, питання наступників і попередників викликає певні труднощі.

У перспективі через дослідження на суто мовному рівні ми вбачаємо можливість підтвердження чи спростування певних гіпотез "ноннівського" питання.

Література

літературний філологія твір

1.Аверинцев, С. С. Нонн из Панополиса / С. С. Аверинцев // Памятники византийской литературы IV-IX ст. / Отв. Фрейберг Л. А. - М. : Наука, 1968. - С. 142-143.

2.Аверинцев, С. С. Поэтика ранневизантийской литературы / Сергей Сергеевич Аверинцев.

3.Грабарь-Пассек, М. Е. Нонн / М. Е. Грабарь-Пассек // Памятники поздней античной поэзии и прозы II-V века. / Отв. Грабарь-Пассек М. Е. - М.: Наука, 1964. - С. 66-67.

4.Захарова, А. В. Нонн Панополитанский / А. В. Захаров // Деяния Диониса / Нонн Панополитанский. - СПб. : Алетейя, 1997. - С. ХХ-ХХІ.

5.Павленко, Л. В. Візантійська література : нариси і тексти / Леонід Васильович Павленко.

6.Павленко, Л. В. Українські перспективи філологічних досліджень в галузі візантиністки / Л. В. Павленко // Неперервна філологія : класичні, візантологічні та неоелліністичні студії в Україні ХХ ст. [відп. ред. Ніна Клименко]. - Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2014. - С. 116.

7.Фрейберг, Л. А. Античное литературное наследие в византийскую эпоху / Л. А. Фрейберг // Античность и Византия / отв. Фрейберг Л. А. - М. : Наука. - 1975. - С. 5-52.

Размещено на Allbest.ru