Перші кроки Тараса Шевченка на шляху до вершин творчості: роздуми та наукові пошуки у рік 200-річчя митця

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національна академія внутрішніх справ (Україна, Київ)

Перші кроки Тараса Шевченка на шляху до вершин творчості: роздуми та наукові пошуки у рік 200-річчя митця

Щербатюк В.М. доктор історичних наук, доцент,

професор кафедри історії держави та права,

vytoki@ukr.net



Анотація

шевченко поет маляр історичний

У статті висвітлено найперші кроки Тараса Шевченка у пошуках учителя маляра на Малій Батьківщині, показано вплив історії рідного краю на формування історичної та національної свідомості малого Тараса. Окреслені територіальні межі Малої Батьківщини митця. Охарактеризовані заходи щодо увічнення постаті Тараса Григоровича на його Батьківщині та певні складнощі пов 'язані з цим.

Ключові слова: Тарас Григорович Шевченко, Мала Батьківщина, Моринці, Лисянка, дослідження, увічнення імені



Annotatіon

Shcherbatyuk V. M., Ph.D., associate professor, professor of history and law, the National Academy of Internal Affairs (Ukraine, Kyiv), vytoki@ukr. net

Taras Shevchenko's First Steps on the Way to the Top of His Creations: thoughts and scientific researches in the year of 200's birthday of the artist

Taras Shevchenko's very first steps in search of a teacher of painting in his small motherland have been described; the influence of the history of his small motherland on the forming of historical and national awareness of young Taras has been shown. The territorial boundaries of artist's small motherland have been outlined. The events aimed at perpetuation of the memory of Taras Shevchenko in his native land and some complications associated with this have been characterised.

Keywords: Taras Hryhorovych Shevchenko, small motherland, Moryntsi, Lysyanka, research, perpetuation of the name



Аннотация

Щербатюк В. М., доктор исторических наук, доцент, профессор кафедры истории и права, Национальная академия внутренних дел (Украина, Киев), vytoki@ukr.net

Первые шаги ТарасаШевченка на пути к вершинам творчества: размышления и научные поиски в год 200-летия деятеля искусства

В статье освещены самые первые шаги Тараса Шевченка в поисках учителя маляра на Малой Родине, показано влияние историиродного края на формирование исторического и национального сознания малого Тараса. Очерчены территориальные границы Малой Родины художника. Охарактеризованы мероприятия по увековечению личности Тараса Григорьевича на его Родине и определенные сложности, связанные с этим.

Ключевые слова: Тарас Григорьевич Шевченко, Малая Родина, Моринцы, Лысянка, исследование, увековечение имени.



Важким було життя селян-кріпаків у підросійській Україні. Батьки працювали на панщині, а малих дітей доглядали старші брати та сестри. Так було й з Тарасом Шевченком, допитливість до знань якого штовхала на численні подорожі - найперше пізнати своє село, коли малолітнім ходив за його межі шукати “залізні стовпи, що підпирають небо”, а згодом - свій край у пошуках учителя малювання.

У статті ставимо за мету висвітлити найперші кроки Тараса Шевченка у пошуках учителя малярства на теренах своєї Малої Батьківщини. Для її досягнення необхідно вирішити наступні завдання: територіально окреслити землі Малої Батьківщини Т. Шевченка, навівши зафіксовані в історіографії описи її чарівної природи та славного історичного минулого; показати вплив героїчного минулого краю, розповідей про нього на формування історичної та національної свідомості малого Тараса; розкрити особливості найперших дитячих спроб Шевченка в ході пошуків учителя- маляра та розкритиїх значення у житті всесвітньовідомого митця; висвітлити заходи щодо увічнення постаті Тараса Григоровича на його Батьківщині та певні складнощі, пов'язані з цим.

Життю і творчості Т.Г. Шевченка приділяли значну увагуяк його сучасники - М. Чалий [1], Ф. Лебединцев [2], О. Лазаревський [3], Ю. Талько-Гринцевич [5], В. Маслов [5] та ін., так і наступні поколіннянауковців, письменників, громадських діячів - С. Єфремов, П. Филипович, М. Новицький [6], С. Смаль-Стоцький [7], Л. Білецький [8], М. Бернштейн [9], І. Айзеншток [10], Ф. Колесса [11], П. Зайцев [12], П. Федченко [13], М. Ткаченко [14], Ю. Івакін [15], В. Анісов і Є. Середа [16], Ю. Бойко [17], Є. Кирилюк [18], І. Драч [19], С. Шаховський [20], М. Комишанченко [21], П. Кононенко [22], М. Дубина [23], О. Яблонська [24], Є. Сверстюк [25], В. Поліщук [26], Ю. Дядищева-Росовецька [27], М. Наєнко [28], О. Забужко [29], І. Дзюба [30], О. Сліпушко [31] та ін.

Попри велику кількість досліджень, присвячених Тарасові Шевченку (лише бібліографічний покажчик “Шевченкознавство в Київському національному університеті (1860-2003)” налічує 1460 найменувань [32]), важливим у сучасному шевченкознавстві є дослідження ранньої діяльності митця, висвітлення перших кроків на стежині творчості, що формувалася через призму сприйняття історії рідного краю, місцевих пісенних і побутово-етнографічних традицій Малої Батьківщини. Завдяки впливу останніх проходило становлення Тарасового світогляду. Так, у дослідженні В. Коломійця та О. Іванової “Художня трансформація фольклорних мотивів у ранній романтичній творчості Тараса Шевченка” висвітлено сприятливий вплив на романтичну поетичну творчість Тараса українських народнопісенних надбань [33]. Зіставлення аналізу початкових варіантів ранніх творів Шевченка з пізнішими авторськими редакціями здійснила О. Кулікова [34]. Творчо-редакційну роботу Т. Шевченка над поезією раннього періоду дослідив В. Ващук [35]. До романтичних початків творчості Т. Шевченка звернулась З. Геник-Березовська [36]. Усі дослідники доходять безсумнівного висновку, що світосприйняття дитячих років зіграло вагому роль у формуванні Шевченка як митця. Це яскраво простежується і в колективних історико-краєзнавчих дослідженнях, що здійснюються фахівцями на Батьківщині Тараса [37], у наукових працях його земляків Н. Зборовської [38], Т. Конончук [39], Зборовська Ніла Вікторівна (27 вересня 1962 р., с. Рубаний міст Лисянського району Черкаської області - 24 серпня 2011 р., похована на батьківщині) - український літературознавець, письменниця і психоаналітик, доктор філологічних наук, директор Центру ґендерних досліджень, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, доцент В. Мельниченка [40], С. Брижицької [41], З. Тарахан-Берези [42], Р. Танани [43], О. Шарапи [44] та інших, в увічненні і вшануванні імені Великого Кобзаря в дослідженнях [41] та окремих заходах [45]. Щодо останніх, тона батьківщині Т. Шевченка, у містечку Лисянка, місцеве районне керівництво займало негативну позицію, мотивуючи її відсутністю, на їх погляд, такого “виняткового випадку” [46]. Подібні відповіді звучали з Лисянки на звернення Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців, краєзнавців Лисянщини та науковців Києва [47]. З Черкаської обласної адміністрації протягом 20112013 рр. у відповідь науковцям [48] і на звернення депутата Верховної Ради України О. Шевченка [49] безуспішно обіцяли створити відповідну комісію та вивчити це та ряд інших, пов'язаних з музеєм, питань. Таке ставлення влади значною мірою перешкоджало краєзнавчій роботі в регіоні. Найбільше дивує те, що31 жовтня 2013 р. у Лисянці під час зборів профкому клубних працівників спільно з керівництвом музею, розглядаючи питання присвоєння закладу імені Т. Шевченка та заслухавши доповіді директора музею В. Діженко, працівників відділу культури районної адміністрації А. Тарасенко та музею К. Шуляки, ухвалили, що з числа постатей, які “залишили великий вклад в історії України та Лисянщини неможливо виділити когось одного, обходячи інших” [50]. Подібний “професіоналізм” директора музею та працівників відділу культури адміністрації, а точніше, його відсутність у час коли весь світ уже давно виділив “з поміж інших” Генія і Пророка української нації Тараса Шевченка, а у Лисянці цього зробити не можуть і нині, шкодить розвитку науки та краєзнавчого руху у Лисянському районі та й в цілому на батьківщині Тараса Григоровича!Більше того, на фасаді закладу без будь-якого на те письмового рішення районних органів влади чи музею вже кілька років видніється барельєф колишнього інструктора Лисянського райкому Компартії України, уродженця Російської Федерації, котрий, перебуваючи шість років на цій посаді, на виконання розпоряджень Лисянського райкому партії разом з іншими педагогами, працівниками районної бібліотеки та місцевими громадськими діячами Лисянки, взяв участь у організації створення місцевого краєзнавчого музею, що було наслідком лібералізації суспільного життя в Україні. Останнє закономірно відобразилось у 1960-х роках на розвитку, зокрема на Черкащині, громадського музейництва [51]. Щоправда до святкування 200-річчя Тараса Шевченка керівники Лисянського району та директор закладу вдалися, так би мовити, до маскування барельєфу, закривши його тумбою і пофарбувавши під колір фасаду музею. Позиція керівників Лисянського району щодо увічнення імені Тараса Шевченка у назві Лисянського районного музею, на жаль, не відрізняється й після зміни у лютому-березні 2014 р. влади в Україні, що наглядно засвідчено позицією голови Лисянської районної ради А. Лисичкіна [52] на чергове звернення представників наукової громади Києва [53]. Наподібні антинародні дії кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету. Авторка численних есеїв, декількох прозових творів і понад 100 наукових досліджень.

Влади на Лисянщині та пануючу там неправду в місцевих ЗМІ, ще у 2005 р.,звертав увагу відомий український письменник В. Шкляр [54]. Цікаво, що управління культури Черкаської ОДА у березні 2014 р. переклало вирішення питання по увічненню Т. Шевченка та ряд інших музейних питань на керівництво Лисянського району, як засвідчує лист за підписом заступника начальника-начальника відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій М. Сухового [55], автора попередніх листів-зволікань щодо увічнення імені Тараса Шевченка, написаних ним при попередній владі Черкаського ОДА під керівництвом С. Тулуба. Він же відмовив у відновленні музейної бібліотеки у попередній її кімнаті з наявним там робочим місцем для читачів, де вони могли б працювати з численними каталогізованими краєзнавчими працями, зібраними за 45 років роботи музею, мотивуючи, так званою відпискою, що “бібліотека відповідає усім санітарним нормам для її повноцінного функціонування” [55].

Водночас вже кілька років не змінюється позиція у Лисянці й щодо відновлення імені Тараса Шевченка у назві Лисянського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 - гімназія”. Школі ще у 1918 р. було присвоєно ім'я Тараса Шевченка. Ця пропозиція не сприймається окремими педагогами школи, вихованими ще на радянському ідеологічному ґрунті, які, очевидно, не спроможні від нього відмовитись, адже нині Тарас Шевченко постає не лише як революціонер-демократ і борець з панським гнобленням, що наполегливо насаджувалось у радянському суспільстві, а перш за все, як поборник національних інтересів українського народу.

Поставленим у дослідженні завданням та увічненню імені Тараса Шевченка ми вже приділяли увагу в ході діяльності краєзнавчої організації “Витоки”

Національної спілки краєзнавців України. Зокрема,це яскраво засвідчено у наукових виданнях “Спілка “Витоки” у краєзнавчому русі України: досягнення і перспективи” [56] та “Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження” [37]. Автор даної публікації безпосередньо причетний до діяльності краєзнавчої організації “Витоки” та зазначених видань і пишається тим, що пощастило народитись на Малій батьківщині Тараса Шевченка і бути його земляком, ходити тими ж стежками, де Тарас, як він сам писав, сходив їх “малими босими ногами”, з дитинства вбирати в себе ту надзвичайно трепетну любов до Шевченка, яка царить у його краї. Тому пропаганду Малої Батьківщини Шевченка, Тараса Шевченка і творчості митця ми несемо у своїх дослідженнях не лише в Україні. Наші праці читають у бібліотеках Польщі, Чехії, Німеччини, Великої Британії, США, Росії.

І, коли ми говоримо про край, де народився Великий Кобзар, на думку спадають слова І. Нечуя-Левицького - відомого українського письменника-реаліста, уродженця Шевченкового краю, написані ним у творах “Кайдашева сім'я” та “Бурлачка”: “Недалеко од Богуслава, коло Росі... На високих гривах гір кругом... зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складка, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів...” [57]. А далі: “Од самого берега Росі, на південь, де Канівський повіт межується з Звенигородським, починається такий рай, якого трудно знайти на Україні. Дрібні та круті гори од самої Росі йдуть ніби крутими хвилями. На крутих горах, по глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси. Усі села суспіль ніби залиті старими садками. Ідеш селами, неначе густими лісами: по обидва боки улиць скрізь стоять садки, наче зелені стіни. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі хати... Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть садки! Одно село зовсім запало в глибоку долину й неначе потонуло в білому цвіту садків, як у молочному озері; друге стоїть на спадистій горі й красується в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі.. З таких пишних садків вилинув, як соловей з гаю, Шевченків геній, і його пісня така ж поетична, як ті садки весняної доби” [58].

Саме в цьому краї і пройшло дитинство Тараса. Під впливом величної історії формувався його світогляд, а перекази і легенди, що їх розповідали дід Іван та місцеві жителі, пробуджували у хлопця любов до Малої Батьківщини і України, формували в нього почуття добра, героїзму і патріотизму, усвідомлення величі українського народу і глибокої шани до нього. І тут виникає запитання: як конкретизувати і територіально окреслити Малу Батьківщину Тараса - чи це лише Моринці колишнього Звенигородського повіту, чи то Моринці і Кирилівка (нині Шевченкове), чи Звенигородщина в цілому? У свій час ми висловили нашу думку у Національному музеї Тараса Шевченка під час презентації історико-етнографічного дослідження “Шевченків край”. Ця територія визначається навколо села Моринці - місця народження Т. Шевченка. Це терени, де минули дитячі роки Тараса і де він з батьком відвідував місцеві ярмарки та базари, зазнав кріпацької дитячої праці, подорожував навколишніми селами у пошуках учителя-маляра, мріючи про краще життя і пізнаючи світ. У сучасному територіально-адміністративному поділі України це Звенигородський, частково Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Богуславський та Лисянський райони Черкаської і Київської областей. В історичному сенсі - це частина колишньої Південної Київщини, що простяглася вздовж Росави, Росі, Гнилого Тікича, Вільшанки та багатьох менших річок, які доповнюють басейни Дніпра та Південного Бугу [59].

Підґрунтя такого визначення, скоріш за все, потрібно шукати в історії краю. Справа в тому, що коли 1795 р. розпалася Річ Посполита, наприкінці ХУЛІ - на початку ХІХ ст. землі Правобережної України почали ділити за принципом губерній. Документально підтвердженими є факти, коли адміністративні кордони до і після офіційного відкриття губерній змінювалися на прохання приватних осіб [60], про це пишуть сучасні науковці [61]. Землевласники просили не розділяти їхніх володінь кордонами. Губернатори по можливості йшли на зустріч проханням. Як наслідок, інколи відбувалася передача землі одного повіту іншому, навіть без урахування зміни загальної кількості їх населення. Це часто призводило до порушення встановлених законодавством норм. Нерідко центри повітів визначалися необґрунтовано, що спонукало у подальшому до територіально-адміністративних змін. Так, 11 січня 1798 р., враховуючи, що місто Катеринопіль розташувалося у низькій болотистій місцевості, центр повіту перенесли до м. Звенигородка. Відповідно повіт став іменуватися Звенигородським [61]. У цьому повіті внаслідок територіальних змін окремі населені пункти виявилися дуже віддаленими від адміністративного центру. Наприклад, відстань від північних сіл повіту - Моринці, Верещаки, Почапинці, Журжинці, Хижинці та ін. до Звенигородки склала від 35 до 50 км. [62] І це за умови, що ці населені пункти здавна тяжіли до ближчого центру - містечка Лисянки, адже більшість з них ще з другої половини ХУІІ ст. складали Лисянський маєток. Частина сіл Лисянського маєтку,в тому числі й Моринці, в період з 1650-х років до кінця ХУІІ ст. належали Костянтину Виговському, брату гетьмана України Івана Виговського [63]. Тому є цілком логічним до історичної Лисянщини [64] відносити с. Моринці. Проте й Лисянка в ході нового територіального поділу була включена до Звенигородського повіту.

А оскільки Тара свиявив свій нахил до малювання дуже рано, тому є цілком зрозумілим, що у пошуках учителя малярав першу чергувін звернув увагу на найближче до Моринець волосне містечко Лисянку, де місцевий дяк Єфрем славився умінням іконопису.Так, у дослідженнях О. Лазаревського зафіксовано: “С раннего детства у Т. Гр. Шевченко была заметна страсть к рисованиию: где только можно было, на стенах, дверях, дорогах, Шевченко постоянно малевал. В школе, когда уже он мог достать бумагу и карандаш, страсть эта развилась в нем еще сильнее” [65]. Ф. Лебединцев про буття Т. Шевченка у священика Г. Кошиця зазначав: “...в досужие часы рисовал углем на коморе и стайне петухов, людей, церковь, даже и киевскую дзвиныцю” [66], яку, вочевидь, вперше побачив, коли возив сина Кошиця до Київської семінарії.

Своє перебування 1826 р. у лисянського дяка Тарас Шевченко описав у повісті “Прогулка с удовольсвием и не без морали”, яку писав 1855-1858 рр.: “Отец Ефрем, чтобы испытать, есть ли у меня способность к этому хитрому делу, заставил меня на листе железа тереть какую-то черно-бурую краску. Я не выдержал испытания и на другой же день показал пяты отцу диакону” [67]. У автобіографії Т. Шевченко також зазначав, що навчання в Лисянці у дяка-живописця обмежилося носінням води із річки Гнилий Тікич та розтиранням фарб. Після трьох днів такої “науки” Тарас утік у село Тарасівку до іншого дяка.

Однак наші науково-краєзнавчі дослідження спонукають інколи переосмислювати, а то й уточнювати вже здавалось би усталені в історичній науці факти. Так, під час візиту до музею Івана Гончара, що знаходиться у Києво-Печерській лаврі і славиться зібраними зусієї Україні етнографічно-побутовими експонатами, значною кількістю картин, ікон, вишиванок, домотканими рушниками тощо, нам пощастило натрапити на спогади його директора І. Гончара. Ці спогади датуються 1963 р., коли їх автор відвідав Лисянську православну церкву, що була на той час занедбана, і, як він писав, прямо на підлозітам валялися якісь картини, наполовину вцілілі іконитощо. І тут під час огляду церкви до нього підійшов старий чоловік і покликав до себе. Він передав збирачеві старовини ікону Івана-воїна, яку було забрано з місцевої церкви, щоб вона не пропала або не була знищена войовничими атеїстами. Як зазначає І. Гончар, за переказами цю ікону намалював малий Тарас Шевченко, коли знаходився у лисянського дяка Єфрема [68].

Нині, володіючи сучасними спеціальними технічними методами дослідження, варто було б ставити питання про детальне дослідження названої картини, зокрема щодо її авторства. Підтвердження, що її автором є Тарас Шевченко внесло б певну новизну довивчення ранньої творчості художника. Зі свого боку ми могли б переконливіше твердити, що не лише в розтиранні фарби та ношенні води полягала наука живопису малого Тараса у Лисянці. Адже, можливо саме тому, побувавши вже у зрілому віці знову в Лисянці під час подорожі 1843 р. Україною, Тарас Григорович із трепетом писав: “Долго я искал глазами в этом лесу груш и яблонь давно и хорошо знакомый мне домик отца диакона Ефрема, у которого я давно когда- то брал первые уроки не рисования, а прямо живописи... Многое переиспытал я после этого первого урока, но ничто так не врезалось в моей памяти, как это первое наивное испытание” [67].

У підсумку можемо запевнити, що своїми думами про рідний край, про свою Малу Батьківщину Тарас Григорович вибудовував образ України як заповітну територію із земними і неземними, утопічними ознаками, як запоруку своєї надії та відради, як інструмент своєї творчості. Саме любов з дитинства до рідного краю, його легендарна історія, важке життя, нужденна праця і прагнення до волі українського селянина допомогли Т. Шевченкові розумом і серцем осягнути Україну, її велич. Він пророкував відродження її незалежності, щасливе майбутнє українців. Шевченкове розуміння українського народу випередило в часі думки його сучасників.

Формування такого характеру мислення закладалося дитячим світосприйняттям, усвідомленням себе і свого народу, його традицій та історії, починалося з перших кроків до професійної творчості.

Переконливими є слова сучасного науковця Т. Конончук, що Тарас Шевченко говорить про себе своїми творами, а ми маємо їх осмислювати і, тим самим, думати про сьогодення і майбутнє [69]. Так, треба осмислювати і возвеличувати Шевченка! У першу чергу, ми повинні допомагати робити це там, де ще, на жаль,у повні мірі не дійшли у своїй свідомості до необхідності переосмислення мистецтва Тараса і його величі, де ще не збагнули ваги перших кроків на стежині його творчості. Розуміння особистості

Т. Шевченка, його діянь допоможе осягнути сьогоднішнє буття, сприятиме формуванню єдиної ідеології, яка об'єднуватиме український народна основі шевченкової любові до України - Малої і Великої Батьківщини. Адже він писав: Свою Україну любіть, / Любіть її во время люте, / В останню тяжкую минуту, / За неї Господа моліть! А ще: Борітеся - поборете! / Вамбогпомагає! / Завасправда, завасслава. / Іволя святая! І якщо нині ми усі разом це усвідомимо, то ми непереможні. Тоді збудуться пророчі слова Т. Шевченка: “І оживе добра слава - слава України!”.



Список використаних джерел

1. Сава Ч. [Чалый М.К.] Новые материалы для биографии Т.Г. Шевченка // Основа. - 1862. - № 5. - С. 45-61; № 6. - С. 1-27.

2. Лебединцев Ф.Г. Мимолетное знакомство мое с Т.Г. Шевченком и мои об нем воспоминания // Киевская старина. - 1887. - № 11. - С. 563-577.

3. Лазаревский А. Материалы для биографии Т.Г. Шевченка // Основа. - 1862. - № 3. - С. 1-10; Лазаревский А. Детский возраст Шевченко // Вечерниці. - 1863. - № 7. - С. 55-56; № 8. - С. 63-64; № 9. - С. 71-72.

4. Талько-Гринцевич Ю.Д.Поездка в Кириловку (заметки к биографии Т. Шевченко) // Киевская старина. - 1889. - № 9. - С. 758-763.

5. Маслов В. Тарас Григорьевич Шевченко. Биографический очерк. - М., 1874. - 56 с.

6. Шевченко та його доба.Збірник перший. Під редакцією П. Филиповича (у співредакторстві з С.О. Єфремовим, М.М. Новицьким). - К., 1925. - 200 с.

7. Смаль-Стоцький С. Т. Шевченко. Інтерпретації / С. Смаль- Стоцький.- Варшава, 1934. - 240 с.

8. Білецький Л. Віруючий Шевченко / Л. Білецький;

[дослідження]. - Вінніпеґ : Вид-во УВАН, 1949 - 30 с.

9. Бернштейн М. Літературно-текстологічний аналіз поеми “Гайдамаки” Т.Г. Шевченка // Радянське літературознавство. Наукові записки. - 1939. - Кн. 4. - С. 3-49.

10. Айзеншток І. Якпрацював Шевченко / І. Айзеншток. - К. : Рад. письменник, 1940. - 169 с.

11. Колесса Ф.М. Студії над поетичною творчістю Т. Шевченка / Ф. М. Колесса. - Львів, 1939. - 415 с.; Колесса Ф. Фольклористичні праці. Студії над поетичною творчістю Т. Шевченка / Ф. Колесса. - К. : Наукова думка, 1970. - 268 с.

12. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. - Нью- Йорк-Париж-Мюнхен, 1955. - 399 с.; Вид. 2-е. - К. : Обереги, 2004. - 480 с.

13. Федченко П. Слово про великого Кобзаря: Біографічний нарис / П. Федченко. - К., 1961. - 186 с.

14. Ткаченко М.М. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / М. Ткаченко. - К., 1961. - 328 с.

15. Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Шевченка: Поезії до заслання. - К., 1964. - 371 с.; Івакін Ю.О.Коментар до “Кобзаря” Шевченка: Поезії 1847-1861 рр. - К. : Науковадумка, 1968. - 407 с.

16. Анісов В.Ф., Середа Є.О. Літопис життя і творчості

Т.Г. Шевченка. - Вид. 1. - К. : Держ. вид-во худ. літ., 1959. - 460 с.; Вид. 2. - К. : Дніпро, 1976. - 392 с.; Анісов В.Ф.,

Середа Є.О. Від підмайстра до академіка / В.Ф. Анісов, Є.О. Середа. - К., 1967. - 78 с.

17. Бойко Ю. Творчість Тараса Шевченконатлі західноєвропейської літератури / Ю. Бойко ; Український вільний університет. - Мюнхен, 1956. - 79 с. Див. також: Taras Sevcenko. SeinlebenundseinWerk. - Wiesbaden, 1965. - 492 s. - [за ред. Ю. Бойка та Е. Кошмідера]

18. Кирилюк Є. Шевченко: Життя і творчість / Є. Кирилюк. - К.,1959. - 675 с.

19. Драч І. Смерть Шевченка: Симфонія // Вітчизна. - К., 1962. - № 3. - С. 3-10.

20. Шаховський С.М. Огоньводежі слова. Питання

майстерності і стилю поезії Т. Шевченка. - К., 1964. - 158 с.

21. Комишанченко М. З історії українського

шевченкознавства. Творчість Т.Г. Шевченка в оцінці дожовтневого літературознавства / М. Комишанченко;

[монографія]. - К., 1972. - 390 с.

22. Кононенко П. Тарас Шевченко в контексті національної і світової культури / П. Кононенко // В сім'ї вольній, новій. Шевченківський збірник. - Вип. 3. - К., 1986. - С. 85-94.

23. Дубина М. За правду слова Шевченка: Ідеологічна боротьба навколо спадщини Т.Г. Шевченка в Західній Україні (1842-1939) / М. Дубина; [монографія] - К., 1989. - 227 с.

24. Яблонська О. До питання критичного осмислення Т.Шевченка в 40-х роках ХІХ ст. / О. Яблонська // Визвольний шлях. - К., 1994.- № 8. - С. 994-1000.

25. Сверстюк Є. Шевченко і час /Є. Сверстюк. - К.; Париж: Воскресіння, 1996. - 157 с.

26. Поліщук В. Повісті Т. Шевченка і розвиток повістевого жанру в українській літературі (до постановки проблеми) // Тарас

Шевченко і європейська культура / Зб. пр. Міжнар. ХХХІІІ наук. шевченк. конф. (Черкаси, 20-22 квітня 1999 р.). - К. : Черкаси,- С. 190-196.

27. Дядищева-Росовецька Ю.Фольклор і поетичне слово Тараса Шевченка / Ю. Дядищева-Росовецька; [Монографія]. - К.,- 133 с.

28. Наєнко М. Література шевченкового кореня: вчора, сьогодні і завжди. Осмислення / М. Наєнко // Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. (КНУ). - Вип. 13. - К., 2002. - С. 81-85.

29. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. - Вид. 3. - К. : Факт, 2006. - 148 с.

30. Дзюба І.М. Тарас Шевченко. Життя і творчість / І.М. Дзюба. - К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008.

- 720 с.

31. Сліпушко О.М. Духовна держава Тараса Шевченка: монографія / О. Сліпушко. - К. : ВПЦ “Київський ун-т”, 2013. - 127 с.

32. Шевченкознавство у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (1860-2003) / Л.М. Задорожна [та ін.]; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : ВПЦ “Київський ун-т”, 2004. - 322 с.

33. Коломієць В. Художня трансформація фольклорних мотивів у ранній романтичній творчості Тараса Шевченка / В. Коломієць, О. Іванова // Шевченкознавчі студії: збірник наукових праць КНУ ім. Тараса Шевченка. - К., 2011. - Вип. 13. - С. 64-73.

34. Кулікова О.В. Традиції української барокової історіографії у ранній творчості Тараса Шевченка //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна / Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2011. - № 963. -С. 176-180.

35. Ващук Ф. Творчо-редакційна робота Тараса Шевченка над поезією раннього періоду // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: збірник наук. праць. - Черкаси, 2010. - Вип. 9. - С. 22-42.

36. Геник-Березовська З. До романтичних початків творчості Т.Шевченка // Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко, романтизм, модернізм.- К. : Гелікон, 2000.- С. 113 - 128.

37. Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження / Щербатюк В., Березовський О., Верговський С. та ін.; [до 195- річчя від дня народження Т.Г. Шевченка] - К. : Наукова думка, 2009. - 546 с.

38. Зборовська Н. Без задавнених комплексів і стереотипів: єврейське питання в “Гайдамаках” Т. Шевченка // Слово і час. - 1997.- № 3. - С. 23-26.

39. Конончук Т.І. Дороги Тараса Шевченка: короткий біографічний нарис / Т.І. Конончук. - К. : Твім інтер, 2009. - 72 с.; Конончук Т.І. Шевченкіана в радіопубліцистиці Ю. Лавріненка / Т.І. Конончук // Добридень. - № 1 (22). - С. 13-17.

40. Мельниченко В.М. Шевченко і Черкаси: Історико- документальний ілюстрований нарис / В.М. Мельниченко, П.П. Соса. - Черкаси : Брама-ІСУЕП, 1999. - 96 с.

41. Брижицька С. Життя і слово українця для українців. Тарас Шевченко і становлення національної ідентичності українців за матеріалами книг вражень на його могилі 1896-1926 рр.: монографія / С. Брижицька. - К. : Задруга, 2006. - 294 с.; Брижицька С. Подія на Чернечій і долі людей. Про заміну чавунного хреста на могилі Тараса Шевченка / С. Брижицька. - Черкаси: Видавець Ольга Вовчок, 2013. - 200 с.

42. Тарахан-Береза З.П. Святиня: науково-історичний літопис Тарасовоїгори / З.П. Тарахан-Береза. - К. : Родовід, 1998. - 543 с.

43. Танана Р.В. Тарасова світлиця / Р.В. Танана. - Черкаси: Вертикаль, 2011. - 160 с.

44. Шарапа О.М. З “Кобзарем” у серці / О.М. Шарапа, В.М. Мельниченко. - Черкаси: Брама-Україна. - 2013. - 208 с.

45. Лист Радника Президента України, академіка НАН України В.А. Смолія до голови Черкаської ОДА В.Л. Лук'янця від 30 травня 2000 р. // Спілка “Витоки” у краєзнавчому русі України: досягнення і перспективи / упорядн. М.І. Бушин, В.М. Щербатюк. Черкаси: Черкаський цНтЕІ, 2004. - С. 388-389; Щербатюк В.М. До 195-річчя з Дня народження Т.Г. Шевченка: пропозиції Лисянської районної організації “Витоки” щодо вшанування митця та їх виконання у Лисянському районі / В.М. Щербатюк // Добридень. - 2008-2009. - № 23-24. - С. 7-8; Гаврилюк О. Фестиваль “Тарасовими шляхами” / О. Гаврилюк // Добридень. - 2011-2012. - № 26-27. - С. 4-5; Черкащина в контексті історії України: матеріали Четвертої науково-

краєзнавчої конференції Черкащини, присвяченої 195-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка / ред. В.М. Мельниченко. - Черкаси: Вертикаль, 2010. - 316 с.; Сьома науково-краєзнавча конференція “Черкащина в контексті історії України” (28 листопада 2013 р., м. Черкаси; до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 60-річчя утворення Черкаської області [Електронний ресурс.]. - Режим доступу : http://www.nsku.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article &id=171:-l-r&catid=18:2010-12-18-12-48-33&Itemid=31

46. Лист голови Лисянської районної ради А.М. Лисичкіна до начальника відділу культури та туризму Лисянської РДА В.П. Костенка від 2 лютого 2011 р. за № 47.

47. Лист науковців - докторів і кандидатів наук О.В. Кузьминця, П.П. Захарченка, В.С. Калиновського, М. Щербатюка до голови Черкаської обласної адміністрації Б. Тулуба від 16 липня 2012 р. щодо увічнення імені Тараса Шевченка у назві Лисянського районної державного історичного музею, упорядкування фасаду музею та збереження музейної бібліотеки у її кімнаті; Лист науковців - докторів і кандидатів наук О.В. Кузьминця, В.М. Щербатюка, В.С. Калиновського, Ю.В. Сокура до керівників Лисянського району Черкаської області та депутатів Лисянської районної ради, надісланого 28 лютого 2014 р. щодо увічнення імені Тараса Шевченка у назві Лисянського районної державного історичного музею, приведення у відповідність фасаду музею та повернення музейної наукової бібліотеки до її попередньої кімнати.

48. Листи заступника начальника-начальника відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій Черкаської обласної державної адміністрації М.О. Сухового В.М. Щербатюку (№ до Ко-52/14 від 17 серпня 2012 р., 5 вересня 2012 р.) до В.М. Щербатюка, О.В. Кузьминця, П.П. Захарченка, В.С. Калиновського (№ до Ко-52/14 від 3 жовтня 2012 р.).

49. Лист начальника управління культури Черкаської обласної державної адміністрації Н.Г. Джури до П.П. Захарченка, О.В. Кузьминця, В.С. Калиновського, В.М. Щербатюка № 302/03 від 20 березня 2013 р.

50. Витяг з протоколу № 3 від 1 листопада 2013 р. зборів профкому клубних працівників за підписом голови Лисянської районної організації профспілки працівників культури Л. Момот.

51. Поставнича М.В. Розвиток історичного краєзнавства на Черкащині в 50-90-х роках ХХ ст.:Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.В. Поставнича; Черкаський державний ун-т

ім. Б. Хмельницького. - Харків, 2002. - 18 с. - С. 15.

52. Лист голови Лисянської районної ради А.М. Лисичкіна до першого заступника голови Черкаської обласної ради В.П. Вовченка та голови Лисянської районної організації “Витоки” Національної спілки краєзнавців України В.М. Щербатюка за № 164/01-40 від 21 березня 2014 р.

53. Лист науковців - докторів і кандидатів наук

О.В. Кузьминця, В.М. Щербатюка, В.С. Калиновського,

Ю.В. Сокура до керівників Лисянського району Черкаської області та депутатів Лисянської районної ради, надісланого 28 лютого 2014 р. щодо увічнення імені Тараса Шевченка у назві Лисянського районної державного історичного музею, приведення у відповідність фасаду музею та повернення музейної наукової бібліотеки до її попередньої кімнати.

54. Шкляр В.М. Як брехня понад Тікичем ходила... та чи назад повернулася? / В.М. Шкляр // Добридень. - 2005. - № 1 (20). - С. 20-21.

55. Листи заступника начальника-начальника відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій Черкаської обласної державної адміністрації М.О. Сухового до В.М. Щербатюка № до Щ-7/03 від 21 березня 2014 р.

56. Спілка “Витоки” у краєзнавчому русі України: досягнення і перспективи / упорядн. М.І. Бушин, В.М. Щербатюк. - Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2004. - 439 с.

57. Нечуй-Левицький І.С. Кайдашева сім'я: Повісті, п'єса / І.С. Нечуй-Левицький. - Х.: Фоліо, 2005. - 351 с. - С. 125.

58. Нечуй-Левицький І.С. Бурлачка / І.С. Нечуй-Левицький // Твори : у 2 т. - Т. 1. - К. : Дніпро, 1977. - 520 с. - С. 215.

59. Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження / Щербатюк В., Березовський О., Верговський С. та ін.; [до 195- річчя від дня народження Т.Г. Шевченка] - К. : Наукова думка, 2009. - 546 с. - С. 6, 9.

60. ЦДІА України. - Ф. 210. - Подольское намесническое управление, оп. 2, спр. 34, арк.581.

61. Рудакова Ю.К. Формування територіально- адміністративного устрою на землях Правобережної України в 1793-1801 рр. // Наукові записки. - Т. 41. Історичні науки. - К., 2005. - С. 5-12. - C. 7,8,10.

62. Моринці // Українська Радянська енциклопедія (далі УРЕ). Т. 9. - К., 1962. - С. 365-366. - С. 365.

63. ЦДІА України. - Ф. 127, оп. 1013, спр. 164, арк. 747.

64. Див.: Щербатюк В., Березовський О. Лисянка

/ В. Щербатюк, О. Березовський. Край козацький // Довідник з історії Лисянщини. - К., 2004. - С. 133-134. - С. 134.

65. Лазаревский А. Материалы для биографии Т.Гр. Шевченка / А. Лазаревский // Основа, 1862. - № 3. - С. 1-10. - С. 6.

66. Лебединцев Ф. Мимолетное знакомство мое с Т.Гр. Шевченком и мои об нем воспоминания / Ф. Лебединцев // Киевская старина. - 1887. - № 11. - С. 563-577. - С. 565.

67. Шевченко Т. Прогулка с удовольствием и не без морали / Т. Шевченко // Зібрання творів: У 6 т. - К., 2003. - Т. 4: Повісті. С. 208-326. - С. 229.

68. З експозиції Українського центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

69. Коночук Т. Видатний син українського народу Тарас Шевченко: біографічний аспект / Т. Коночук // Шевченків край: історико-етнографічне дослідження / Щербатюк В., Березовський О., Верговський С. та ін. - К. : Наукова думка, 2009. С. 15-40. - С. 40.

References

1. Sava Ch. [Chalbiy M.K.] Novbie materyalbi dlya byohrafyy T.H. Shevchenka // Osnova. - 1862. - # 5. - S. 45-61; # 6. - S. 1-27.

2. Lebedyntsev F.H. Mymoletnoe znakomstvo moe s T.H. Shevchenkom y moy ob nem vospomynanyya // Kyevskaya staryna. - 1887. - # 11. - S. 563-577.

3. Lazarevskyy A. Materyalbi dlya byohrafyy T.H. Shevchenka // Osnova. - 1862. - # 3. - S. 1-10; Lazarevskyy A. Det-skyy vozrast Shevchenko // Vechernytsi. - 1863. - # 7. - S. 55-56; # 8. - S. 6364; # 9. - S. 71-72.

4. Tal'ko-Hryntsevych Yu.D. Poezdka v Kyrylovku (zametky k byohrafyy T. Shevchenko) // Kyevskaya staryna. - 1889. - # 9. -

S. 758-763.

5. Maslov V. Taras Hryhor'evych Shevchenko. Byohrafycheskyy ocherk. - M., 1874. - 56 s.

6. Shevchenko ta yoho doba. Zbirnyk pershyy. Pid redaktsiyeyu P. Fylypovycha (u spivredaktorstvi z S.O. Yefremovym, M.M. Novyts'kym). - K., 1925. - 200 s.

7. Smal'-Stots'kyy S. T. Shevchenko. Interpretatsiyi / S. Smal'- Stots'kyy. - Varshava, 1934. - 240 s.

8. Bilets'kyy L. Viruyuchyy Shevchenko / L. Bilets'kyy; [doslidzhennya]. - Vinnipeg: Vyd vo UVAN, 1949 - 30 s.

9. Bernshteyn M. Literaturno-tekstolohichnyy analiz poemy “Haydamaky” T.H. Shevchenka // Radyans'ke literaturoznavstvo. Naukovi zapysky. - 1939. - Kn. 4. - S. 3-49.

10. Ayzenshtok I. Yak pratsyuvav Shevchenko / I. Ayzenshtok. - K. : Rad. pys'mennyk, 1940. - 169 s.

11. Kolessa F.M. Studiyi nad poetychnoyu tvorchistyu

T. Shevchenka / FM. Kolessa. - L'viv, 1939. - 415 s.; Kolessa F. Fol'klorystychni pratsi. Studiyi nad poetychnoyu tvorchistyu T. Shevchenka / F. Kolessa. - K. : Naukova dumka, 1970. - 268 s.

12. Zaytsev P. Zhyttya Tarasa Shevchenka / P. Zaytsev. - N'yu- York-Paryzh-Myunkhen, 1955. - 399 s.; Vyd. 2 e. - K. : Oberehy, 2004. - 480 s.

13. Fedchenko P. Slovo pro velykoho Kobzarya: Biohrafichnyy narys / P. Fedchenko. - K., 1961. - 186 s.

14. Tkachenko M.M. Litopys zhyttya i tvorchosti T. H. Shevchenka / M. Tkachenko. - K., 1961. - 328 s.

15. Ivakin Yu. Komentar do “Kobzarya” Shevchenka: Poeziyi do zaslannya. - K., 1964. - 371 s.; Ivakin Yu.O. Komentar do “Kobzarya” Shevchenka: Poeziyi 1847-1861 rr. - K. : Naukova dumka, 1968. - 407 s.

16. Anisov V.F., Sereda Ye.O. Litopys zhyttya i tvorchosti T.H. Shevchenka. - Vyd. 1. -K.: Derzh. vyd-vo khud. lit., 1959. - 460 s.; Vyd. 2. - K. : Dnipro, 1976. - 392 s.; Anisov V.F., Sereda Ye.O. Vid pidmaystra do akademika / V.F. Anisov, Ye.O. Sereda. - K., 1967. - 78 s.

17. Boyko Yu. Tvorchist' Tarasa Shevchenko na tli zakhidnoyevropeys'koyi literatury / Yu. Boyko; Ukrayins'kyy vil'nyy universytet. - Myunkhen, 1956. - 79 c. Dyv. takozh: Taras Sevcenko. Sein leben und sein Werk. - Wiesbaden, 1965. - 492 s. - [za red. Yu. Boyka ta E. Koshmidera]

18. Kyrylyuk Ye. Shevchenko: Zhyttya i tvorchist' / Ye. Kyrylyuk.K., 1959. - 675 s.

19. Drach I. Smert' Shevchenka: Symfoniya // Vitchyzna. - K., 1962. - #3. - S. 3-10.

20. Shakhovs'kyy S.M. Ohon' v odezhi slova. Pytannya maysternosti i stylyu poeziyi T. Shevchenka. - K., 1964. - 158 s.

21. Komyshanchenko M. Z istoriyi ukrayins'koho

shevchenkoznavstva. Tvorchist' T.H.Shevchenka v otsintsi dozhovtnevoho literaturoznavstva / M. Komyshanchenko;

[monohrafiya]. - K., 1972. - 390 s.

22. Kononenko P. Taras Shevchenko v konteksti natsional'noyi i svitovoyi kul'tury / P. Kononenko // V sim"yi vol'niy, noviy. Shevchenkivs'kyy zbirnyk. - Vyp. 3. - K., 1986. - S. 85-94.

23. Dubyna M. Za pravdu slova Shevchenka: Ideolohichna borot'ba navkolo spadshchyny T.H.Shevchenka v Zakhidniy Ukrayini (1842-1939) / M. Dubyna; [monohrafiya] - K., 1989. - 227 s.

24. Yablons'ka O. Do pytannya krytychnoho osmyslennya T.Shevchenka v 40-kh rokakh KhIKh st. / O. Yablons'ka // Vyzvol'nyy shlyakh. - K., 1994.- # 8. - S. 994-1000.

25. Sverstyuk Ye. Shevchenko i chas / Ye. Sverstyuk. - K.; Paryzh: Voskresinnya, 1996. - 157 s.

26. Polishchuk V. Povisti T. Shevchenka i rozvytok povistevoho zhanru v ukrayins'kiy literaturi (do postanovky problemy) // Taras Shevchenko i yevropeys'ka kul'tura / Zb. pr. Mizhnar. KhKhKhIII nauk. shevchenk. konf. (Cherkasy, 20-22 kvitnya 1999 r.). - K. : Cherkasy, 2000. - S. 190-196.

27. Dyadyshcheva-Rosovets'ka Yu. Fol'klor i poetychne slovo Tarasa Shevchenka / Yu. Dyadyshcheva-Rosovets'ka; [Monohrafiya].K., 2001.- 133 s.

28. Nayenko M. Literatura shevchenkovoho korenya: vchora, s'ohodni i zavzhdy. Osmyslennya / M. Nayenko // Visnyk. Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Fol'klorystyka. (KNU). - Vyp. 13.

- K., 2002. - S. 81-85.

29. Zabuzhko O. Shevchenkiv mif Ukrayiny. Sproba filosofs'koho analizu / O. Zabuzhko. - Vyd. 3. - K. : Fakt, 2006. - 148 s.

30. Dzyuba I.M. Taras Shevchenko. Zhyttya i tvorchist' / I.M. Dzyuba. - K. : Vyd. dim “Kyyevo-Mohylyans'ka akademiya”, 2008. - 720 s.

31. Slipushko O.M. Dukhovna derzhava Tarasa Shevchenka: monohrafiya / O. Slipushko. - K. : VPTs “Kyyivs'kyy un t”, 2013. - 127 s.

32. Shevchenkoznavstvo u Kyyivs'komu natsional'nomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka (1860-2003) / L.M. Zadorozhna [ta in.]; Kyyivs'kyy natsional'nyy un-t im. Tarasa Shevchenka. - K. : VPTs “Kyyivs'kyy un-t”, 2004. - 322 s.

33. Kolomiyets' V. Khudozhnya transformatsiya fol'klornykh motyviv u ranniy romantychniy tvorchosti Tarasa Shevchenka / V. Kolomiyets', O. Ivanova // Shevchenkoznavchi studiyi: zbirnyk naukovykh prats' KNU im. Tarasa Shevchenka. - K., 2011. - Vyp. 13.S. 64-73.

34. Kulikova O.V. Tradytsiyi ukrayins'koyi barokovoyi istoriohrafiyi u ranniy tvorchosti Tarasa Shevchenka // Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu im. V.N. Karazina / Kharkivs'kyy natsional'nyy universytet im. V.N. Karazina. - Kharkiv, 2011. - # 963. - S. 176-180.

35. Vashchuk F. Tvorcho-redaktsiyna robota Tarasa Shevchenka nad poeziyeyu rann'oho periodu // Literaturoznavstvo. Fol'klorystyka. Kul'turolohiya: zbirnyk nauk. prats'. - Cherkasy, 2010. - Vyp. 9. - S. 22-42.

36. Henyk-Berezovs'ka Z. Do romantychnykh pochatkiv tvorchosti T.Shevchenka // Henyk-Berezovs'ka Z. Hrani kul'tur. Baroko, romantyzm, modernizm.- K.: Helikon, 2000.- S. 113 - 128.

37. Shevchenkiv kray. Istoryko-etnohrafichne doslidzhennya / Shcherbatyuk V., Berezovs'kyy O., Verhovs'kyy S. ta in.; [do 195- richchya vid dnya narodzhennya T.H. Shevchenka] - K.: Naukova dumka, 2009. - 546 s.

38. Zborovs'ka N. Bez zadavnenykh kompleksiv i stereotypiv: yevreys'ke pytannya v “Haydamakakh” T. Shevchenka // Slovo i chas.1997.- # 3. - S. 23-26.

39. Kononchuk T.I. Dorohy Tarasa Shevchenka: korotkyy biohrafichnyy narys / T.I. Kononchuk. - K. : Tvim inter, 2009. - 72 s.; Kononchuk T.I. Shevchenkiana v radiopublitsystytsi Yu. Lavrinenka / T.I. Kononchuk // Dobryden'. - # 1 (22). - S. 13-17.

40. Mel'nychenko V.M. Shevchenko i Cherkasy: Istoryko- dokumental'nyy ilyustrovanyy narys / V.M. Mel'nychenko, P.P. Sosa.

- Cherkasy: Brama-ISUEP, 1999. - 96 s.

41. Bryzhyts'ka S. Zhyttya i slovo ukrayintsya dlya ukrayintsiv. Taras Shevchenko i stanovlennya natsional'noyi identychnosti ukrayintsiv za materialamy knyh vrazhen' na yoho mohyli 1896-1926 rr.: monohrafiya / S. Bryzhyts'ka. - K. : Zadruha, 2006. - 294 s.; Bryzhyts'ka S. Podiya na Chernechiy i doli lyudey. Pro zaminu chavunnoho khresta na mohyli Tarasa Shevchenka / S. Bryzhyts'ka. -

Cherkasy: Vydavets' Ol'ha Vovchok, 2013. - 200 s.

42. Tarakhan-Bereza Z.P. Svyatynya: naukovo-istorychnyy litopys Tarasovoyi hory / Z.P. Tarakhan-Bereza. - K. : Rodovid, 1998. - 543 s.

43. Tanana R.V. Tarasova svitlytsya / R.V. Tanana. - Cherkasy: Vertykal', 2011. - 160 s.

44. Sharapa O.M. Z “Kobzarem” u sertsi / O.M. Sharapa, V.M. Mel'nychenko. - Cherkasy: Brama-Ukrayina. - 2013. - 208 s.

45. Lyst Radnyka Prezydenta Ukrayiny, akademika NAN Ukrayiny V.A. Smoliya do holovy Cherkas'koyi ODA V.L. Luk"yantsya vid 30 travnya 2000 r. // Spilka “Vytoky” u krayeznavchomu rusi Ukrayiny: dosyahnennya i perspektyvy / Uporyadn. M.I. Bushyn, V.M. Shcherbatyuk. - Cherkasy: Cherkas'kyy TsNTEI, 2004. - S. 388-389; Shcherbatyuk V.M. Do 195-richchya z Dnya narodzhennya T.H. Shevchenka: propozytsiyi Lysyans'koyi rayonnoyi orhanizatsiyi “Vytoky” shchodo vshanuvannya myttsya ta yikh vykonannya u Lysyans'komu rayoni / V.M. Shcherbatyuk // Dobryden'. - 2008-2009. - # 23-24. - S. 7-8; Havrylyuk O. Festyval' “Tarasovymy shlyakhamy” / O. Havrylyuk // Dobryden'. - 2011-2012. - # 26-27. - S. 4-5; Cherkashchyna v konteksti istoriyi Ukrayiny: materialy Chetvertoyi naukovo- krayeznavchoyi konferentsiyi Cherkashchyny, prysvyachenoyi 195- richchyu vid dnya narodzhennya T.H. Shevchenka / red. V.M. Mel'nychenko. - Cherkasy: Vertykal', 2010. - 316 s.; S'oma naukovo-krayeznavcha konferentsiya “Cherkashchyna v konteksti istoriyi Ukrayiny” (28 lystopada 2013 r., m. Cherkasy; do 200- richchya vid dnya narodzhennya T.H. Shevchenka ta 60-richchya utvorennya Cherkas'koyi oblasti) [Elektronnyy resurs.]. - Rezhym dostupu:

http://www.nsku.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article

&id=171:-l-r&catid=18:2010-12-18-12-48-33&Itemid=31

46. Lyst holovy Lysyans'koyi rayonnoyi rady A.M. Lysychkina do nachal'nyka viddilu kul'tury ta turyzmu Lysyans'koyi RDA V.P. Kostenka vid 2 lyutoho 2011 r. za # 47.

47. Lyst naukovtsiv - doktoriv i kandydativ nauk

O. V. Kuz'myntsya, P.P. Zakharchenka, V.S. Kalynovs'koho, V.M. Shcherbatyuka do holovy Cherkas'koyi oblasnoyi administratsiyi S.B. Tuluba vid 16 lypnya 2012 r. shchodo uvichnennya imeni Tarasa Shevchenka u nazvi Lysyans'koho rayonnoyi derzhavnoho istorychnoho muzeyu, uporyadkuvannya fasadu muzeyu ta zberezhennya muzeynoyi biblioteky u yiyi kimnati; Lyst naukovtsiv - doktoriv i kandydativ nauk O.V. Kuz'myntsya, V.M. Shcherbatyuka, V.S. Kalynovs'koho, Yu.V. Sokura do kerivnykiv Lysyans'koho rayonu Cherkas'koyi oblasti ta deputativ Lysyans'koyi rayonnoyi rady, nadislanoho 28 lyutoho 2014 r. shchodo uvichnennya imeni Tarasa Shevchenka u nazvi Lysyans'koho rayonnoyi derzhavnoho istorychnoho muzeyu, pryvedennya u vidpovidnist' fasadu muzeyu ta povernennya muzeynoyi naukovoyi biblioteky do yiyi poperedn'oyi kimnaty.

48. Lysty zastupnyka nachal'nyka-nachal'nyka viddilu okhorony kul'turnoyi spadshchyny, muzeynoyi spravy ta z pytan' relihiy Cherkas'koyi oblasnoyi derzhavnoyi administratsiyi M.O. Sukhovoho V.M. Shcherbatyuku (# do Ko 52/14 vid 17 serpnya 2012 r., 5 veresnya 2012 r.) do V.M. Shcherbatyuka, O.V. Kuz'myntsya,

P. P. Zakharchenka, V.S. Kalynovs'koho (# do Ko 52/14 vid 3 zhovtnya 2012 r.).

49. Lyst nachal'nyka upravlinnya kul'tury Cherkas'koyi oblasnoyi derzhavnoyi administratsiyi N.H. Dzhury do P.P. Zakharchenka, O.V. Kuz'myntsya, V.S. Kalynovs'koho, V.M. Shcherbatyuka # 302/03 vid 20 bereznya 2013 r.

50. Vytyah z protokolu # 3 vid 1 lystopada 2013 r. zboriv profkomu klubnykh pratsivnykiv za pidpysom holovy Lysyans'koyi rayonnoyi orhanizatsiyi profspilky pratsivnykiv kul'tury L. Momot.

...