До характеристики поезії Т. Шевченка періоду "трьох літ": балада "У неділю не гуляла"

Размещено на http://www.allbest.ru/

До характеристики поезії Т. Шевченка періоду "трьох літ": балада "У неділю не гуляла"

Анотація

УДК 821.161.2-1.09:801.6

До характеристики поезії Т. Шевченка періоду "трьох літ": балада "У неділю не гуляла"

А. Калинчук, канд. філол. наук, ст. наук. співроб., Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

У статті розглянуто поезію "У неділю не гуляла", написану Т. Шевченком 18 жовтня 1844 р. у Петербурзі. Виразна сюжетність, лірична схвильованість розповіді, драматичність розгортання подій, що закінчуються смертю чумака і втратою всіх сподівань дівчини на щасливе родинне життя, надають цьому твору характерних ознак соціально-побутової балади.

Ключові слова: жанрова система, інтертекстуальність, чумацькі пісні, доцентровий сюжет, метрична основа.

Аннотация

К характеристике поэзии Т. Шевченко периода "трех лет": баллада "У неділю не гуляла"

Калинчук А.

В статье рассмотрено поэзию "У неділю не гуляла", написанную Т. Шевченко 18 октября 1844 г. в Петербурге. Выразительная сюжетность, лирическая взволнованность повествования, драматичность развития событий, заканчивающихся смертью чумака и потерей всех надежд девушки на счастливую семейную жизнь, придают этому произведению характерные признаки социально-бытовой баллады.

Ключевые слова: жанровая система, интертекстуальность, чумацкие песни, центростремительный сюжет, метрическая основа.

Annotation

To Observation of T. Shevchenko's Poem of "Three Years" Period: Ballad "She does not Take a Walk on Sunday"

Kalinchuk A.

The article considers the poem "She does not Take a Walk on Sunday" written by T. Shevchenko on October 18, 1844 in St. Petersburg. The expressive plot, lyrical and dramatic base of the development of events leading to the demise of the chumak and the loss of the girl's hopes for happy family life, attributes to this poem the characteristics of a social ballad.

Key words: genre system, intertextuality, the chumak songs, centripetal plot, metric basis.

Зміст статті

Соціально-побутову баладу "У неділю не гуляла" Т. Шевченко написав 18 жовтня 1844 р. у Петербурзі. Джерела тексту: рукописний список невстановленої особи, датований 27 грудня 1844 р., що належав згодом К. Скаржинській, на окремому аркуші (Державний архів Полтавської області. Ф. 222. - Оп. 1. - № 789). Список опубліковано: Бузинний О. Новий рукопис Шевченкової "Хустини" ("У неділю не гуляла...") // Червоний шлях. - 1927. - № 3. - С. 137-141; Ротач П. Полтавський список "Хустини" Т.Г. Шевченка // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. - 1963. - № 1. - С. 44-47. Список балади мав О. Афанасьєв-Чужбинський (ІЛ. Ф. 99. - № 186. - Арк. 82-83 звор.); чистовий автограф у рукописній збірці "Три літа" (ІЛ. Ф. 1. - № 74. - Арк. 7-8 звор.). Подається за цією збіркою. Датується за автографом: 18 жовтня 1844, С.-Петербург.

З листа В. Рєпніної до Т. Шевченка між 10 січня - 22 лютого 1845 р. довідуємося, що наприкінці 1844 р. поет надіслав "У неділю не гуляла" княжній, яка познайомила з твором декого із "земляків": "Сколько я могла понять Вашу "Хустину", она очень мне понравилась, землякам же Вашим - очень" [5, 35]. Очевидно, у квітні-травні 1846 р. у Києві в будинку І. Житницького твір разом з поезією "Минають дні, минають ночі" та переспівом 136-го псалма "На ріках круг Вавилона" переписав О. Афанасьєв-Чужбинський (ІЛ. Ф. 99. - № 186. - Арк. 82-83 звор.), а Т. Шевченко авторизував власноручним підписом (Там само. Арк. 83). У квітні-травні 1846 р. у Києві Т. Шевченко переписав "У неділю не гуляла" з невідомого автографа, із пропуском рядків 42-43, до рукописної збірки "Три літа". Ймовірно, у лютому-березні 1847 р., перебуваючи у с. Седневі в А. Лизогуба і готуючи нове видання "Кобзаря" (нездійснене), поет вніс виправлення у 36-й рядок та вписав пропущені 42-43-й. Вперше надруковано під заголовком "Хустина" за нині не відомим списком, що належав О. Кониському (альманах "Пуна". - К., 1881. - Ч. 1. - С. 3-6), того ж року - у журналі "Світ" (П. - № 6. - С. 110) за списком, що належав І. Шиманову, про що довідуємося з переднього слова до цього журналу. Вперше введено до видання: Шевченко Т. Кобзар. - Л., 1893. - Ч. 1. - С. 11-13 (за першодруком).

У шевченкознавстві немає цілковитої єдності щодо складу корпусу Шевченкових балад, зокрема і щодо жанрового визначення поезії "У неділю не гуляла". Так, Ф. Колесса розглядав її серед ліро- епічних творів баладного характеру, "визначених сумовитим тоном і трагічною розв'язкою, хоча вдержаних на реальному підкладі, в межах дійсності, без домішки фантастичного елемента" [4, 221], П. Білецький [1, 198]і Є. Кирилюк [3, 170]- серед побутових поем, B. Шубравський зараховував до медитативно-оповідної лірики, яка набула нового розвитку в останній період творчості Т. Шевченка, зокрема в поезії "Во Іудеї во дні они" [12, 243], Г. Нудьга відносив її до підгрупи баладних творів на історично-побутові теми [6, 109].

Серед традиційних балад Т. Шевченка ("Причинна", "Тополя", "Утоплена", "Лілея" та "Русалка") розглянемо також поезію "У неділю не гуляла". В основу сюжету балади "У неділю не гуляла" покладено пісні про смерть чумака в дорозі, відомі Т. Шевченкові з українського фольклору (див.: Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. - М., 1834. - С. 175, Чумацкие народные песни И.Я. Рудченко. - К., 1874: пісні XXYII-XXXY; Історичні пісні. - К., 1961: пісня "Ой ходив чумак сім рік по Дунаю"). Поет не відмовляється від безпосередніх фольклорних ремінісценцій. Так, Ф. Колесса знайшов близьку паралель до пісні, яку співає дівчина, вишиваючи хустину коханому ("Хустиночко мережана, /Вишиваная, / Вигаптую, подарую, / А він мене поцілує") [11,279], серед народних пісень, записаних П. Чубинським [9], [4, 222]. Пісня чумака у баладі (рядки 27-39) - це відома народна пісня "Да йшов козак з Дону, да з Дону додому", варіанти якої вмістив М. Максимович в обох збірках - за 1827 (Ч. 90. - С. 140) та 1834 (Ч. 39. - С. 170), М. Маркевич - у збірці "Южноруські пісні з голосами" (К., 1857. - C. 71); її ж навів Т. Шевченко у повісті "Близнецы". Тому В. Смілянська, досліджуючи інтертекстуальне відношення "текст-стиль" як включення до твору "У неділю не гуляла" елементів інших художньо-стильових систем, наголосила, що тут "мова має йти про жанрово-стильову інтертекстуальність" [8, 228].

Сюжет балади "У неділю не гуляла" - двоцентровий відповідно до розповіді про долю двох персонажів: дівчина, вірна своєму коханому чумаку, чекає на нього, а він гине в дорозі від хвороби чи від "нудьги невсипущої". Цій поезії не властивий фантастичний елемент, сюжет побудований стисло і на реалістичному ґрунті. При збереженні романтичних рис балади, у ній переважають реалістичні ознаки у проблематиці, змісті, художніх засобах. Поет будує сюжет твору, поєднуючи головні мотиви чумацьких пісень - мотив хвороби й смерті молодого чумака ускладнений тут двома іншими мотивами - чекання коханого дівчиною, а також сирітства. Т. Шевченко "переспівує багато пісенних партій, але головної чумацької пісні не повторює ані в однім рядку свого твору, а зачерплює з неї тільки тему і в головній частині - фабулу", - наголосив Л. Білецький [1, 199]. Трагізм розв'язки - смерть чумака - загострюється тією обставиною, що на нього в селі чекає кохана дівчина, отже, надія на їхнє щастя зникає, і дівчина, втративши сенс життя, іде у черниці. Д. Чижевський зазначив, що для твору характерна романтична тематика "романтики жаху" [І0, 414]: шлях героїв - шлях до загибелі. Т. Шевченко надав своїм персонажам виразну соціальну характеристику. Чумак - наймит-сирота: "Іде чумак з-за Лиману / З чужим добрим, безталанний, / Чужі воли поганяє" [11,279], і далі: "Молодую мою силу / Багаті купили, / Може, й дівчину без мене / З іншим заручили..." [11,280](для пор.: чумацька пісню, що співає Яким у повісті "Наймичка", записана П. Чубинським [8, 1060]). Дівчина - також бідна, тому в неділю не гуляє, а заробляє на шовки і вишиває хустину для коханого, яку невдовзі довелося почепити на хресті над могилою чумака. У творі актуалізований мотив долі - так само народнопісенний образ, що дістав поширення вже в ранній поезії Т. Шевченка: "Доле моя, доле, / Чом ти не такая, / Як інша, чужая?" [11,279]. Основний мотив тут - мотив неможливості поєднатися закоханим, де перепоною стає не чийсь лихий вчинок когось із оточення, а ірраціональна непоступливість долі. Шевченкова балада побудована оригінально: він уникає деталізації у змалюванні побуту, лаконічно зображує долі двох персонажів у найтрагічніший для них період. Драматизм ситуації підкреслюється тим, що дівчина вірить у своє щастя, яке залежить від повернення коханого. шевченко побутова балада чумацька

Ліризм "У неділю не гуляла", на думку Ф. Пустової, "досягається не відступами (їх немає), а монологами - піснями, які схожі на думки. Форма цього твору виникла з поєднання народного жанру ліричної пісні з літературним повіствуванням" [7, 111]. Розповідачем у баладі виступає "кобзар як наратор, суб'єкт викладу стилізованої під фольклорний жанр оповіді-пісні-думи" [8, 235]. Ліричний герой (у пісні дівчини) звертається до персоніфікованої речі - хустини (апострофа).

Метрична основа балади "У неділю не гуляла" - силабічний 8- складовик (4+4) і 14-складовик (8+6) та їхні варіації в різних строфічних поєднаннях народнопісенного походження, які чергуються з 12-складовиком (6+6) із переважно точною жіночою римою, що відповідає канонам народнопісенної ритміки. Розповідні фрагменти твору (партія наратора) написані 8-складовиком і 14-складовиком, а пісні дівчини (рядки 5-18) і чумака (рядки 27-43) - в їхніх варіаціях із різним строфічним поєднанням (до Т. Шевченка таких розширених форм строфи не знаходимо в українських народних піснях). Про динамізацію розповіді свідчить дієслівна рима (рядки 1-4, 19-20, 25-26 та ін.). Розповідь від автора, в яку вклинюються пісенні партії персонажів твору, відокремлюється в тексті метрично. Чіткий композиційний поділ, який відділяє текст розповіді від пісенних партій і маркує часовий рух сюжету. Очевидним у баладі є наявність додаткових наголосів у рядках 5-18 (пісня дівчини: вишиваная - мальованая - доленько моя), що свідчить про настанову на ускладнення структури вірша. Великий масив жіночих рим однозначно вказує на народнопісенне походження стилістики балади. До народнопісенної традиції належить початок твору (рядок 1), де маємо вказівку на час дії. Тропів вживає мало, вони традиційні, народнопісенні: постійні епітети (очі карі, сивий пугач, чумак безталанний, молодая сила), порівняння ("Як билина, / Як лист за водою") [11, 280-281], алегоричний образ сивого пугача як віщуна нещастя. Образ долі тут (як у ранніх творах) також персоніфікований (рядки 27-43, пісня чумака). Друга частина поезії - монолог героя, звернений до долі, проте це, швидше, художній прийом авторефлексії: "Доле моя, доле, / Чом ти не такая, /Як інша, чужая?" [11,279]. У цій 25-тирядковій частині (пісня чумака) завдяки прискореному темпоритму, емфатичним прийомам зростає напруження, вершиною якого є рядки 34-35: "Чи до тебе свої дари /Я не посилаю?" [11,280].

Отже, Т. Шевченко в поезії "У неділю не гуляла" від народної балади переходить до лаконічної оригінально збудованої форми, стилізованої під чумацькі пісні. Звичної екстремальності, "несамовитості" власне баладного, побудованого на події сюжету у творі немає, баладні ознаки тут виявлено на рівні композиції (особливо в контексті того часу з суто баладним передбачуваним і все ж несподіваним фіналом). Народнопісенний мотив смерті чумака в дорозі поет згодом використав і в інших творах - "Ой не п'ються пива-меди" та "У неділеньку та ранесенько" (обидва - 1848).

Література

1. Білецький Л. Коментарі та пояснювальні статті // Шевченко Т. Кобзар. - Вінніпеґ, 1952. - Т. 2. - С. 198-199.

2. Бузинний О. Новий рукопис Шевченкової "Хустини" ("У неділю не гуляла...") // Червоний шлях. - 1927. - № 3. - С. 137-141.

3. Кирилюк Є.П. Тарас Шевченко. Життя і творчість. - 2-ге вид., доп. й перероб. - К., 1964. - 649 с.

4. Колесса Ф.М. Студії над поетичною творчістю Т. Шевченка // Колесса Ф.М. Фольклористичні праці. - К., 1970. - C. 172-326.

5. Листи до Тараса Шевченка. - К., 1993. - 384 с.

6. Нудьга Г.А. Українська балада: З теорії та історії жанру. - К., 1970. - 258 с.

7. Пустова Ф. Жанрове багатство "Кобзаря" // Збірник праць 17-ї наукової шевченківської конференції. - К., 1970. - С. 104-140.

8. Смілянська В. Діалогічність як конститутивна основа Шевченкової поезії // Смілянська В. Шевченкознавчі розмисли. Зб. наук. пр. - К., 2005. - С. 226-230.

9. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край: Материалы и исследования, собранные д. чл. П.П. Чубинским. - СПб., 1874. - Т. 5: Песни любовные, семейные, бытовые и шуточные. - 1209 с.

10. Чижевський Д. Романтика // Чижевський Д. Історія української літератури: Від початків до доби реалізму. - Тернопіль, 1994. - С. 355-458.

11. Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 12 т. - К., 2001. - Т. 1. - 782 с.

12. Шубравський В.Є. Жанри // Творчий метод і поетика Т.Г. Шевченка: монографія. - К., 1980. - С. 192-302.

Размещено на Allbest.ru