Дискурс іншого в контексті канадської національної літератури і творчості М. Етвуд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 82.09(71)

Дискурс іншого в контексті канадської національної літератури і творчості М. Етвуд

Анотація

канада персональний плюралізм літературний

Впродовж століть колоніальність та багатокультурність формували суспільну свідомість Канади, в якій співіснування персональних світоглядів в умовах культурного плюралізму зумовило появу груп, які співвідносяться з рештою світу /суспільства як Інші. У другій половині ХХст. зміна світосприйняття та формування постколоніального типу мислення і філосування посилили формування дискурсу Іншого як суспільної, так і літературної тенденції Канади. У канадській свідомості дискурс Іншого передбачає наявність двох інших: підпорядкованого (колонізованого) та панівного (імперіалістичного); та розгортається в рамках виживання:канадської національності, канадської літератури, канадської свідомості, канадця як людини, яка намагається протистояти кліматичним умовам канадського навколишнього середовища, а також жінки стосовно чоловіка. Відповідно, дискурс Іншого є питомою рисою канадської літературної традиції, а відповідно й творчості М. Етвуд, та є оптимальним методом, щоб проаналізувати марґінальність персонажів романів М. Етвуд.

Ключові слова: дискурс, Інший, виживання, жертва, «гарнізонний менталітет», канадська національна література.

Аннотация

На протяжении веков колониальность и мультикультурность формировали общественное сознание Канады, в которой сосуществование персональных вселенных в условиях культурного плюрализма обусловило появление групп, которые соотносятся с остальным миром / обществом как Другие. Во второй половине ХХ в. изменение мировосприятия и формирования постколониального типа мышления и философствования усилили формирования дискурса Другого как общественной, так и литературной тенденции Канады. В канадском сознании дискурс Другого предполагает наличие двух других: подчиненного (колонизированного) и господствующего (империалистического); и разворачивается в рамках выживания: канадской национальности, канадской литературы, канадского сознания, канадца как человека, который пытается противостоять климатическим условиям канадской окружающей среды, а также женщины в отношении к мужчине. Соответственно, дискурс Другого есть важнейший чертой канадской литературной традиции, а соответственно и творчества М. Этвуд, и является оптимальным методом, чтобы проанализировать маргинальность персонажей романов М. Этвуд.

Ключевые слова: дискурс, Другой, выживание, жертва, «гарнизонный менталитет», канадская национальная литература.

Annotation

Throughout the centuries colonialism and multiculturalism have been shaping social consciousness of Canada and as a result coexistence of personal universes within cultural pluralism has led to the emergence of groups that relate to the rest of the world / society as Others. In the second half of the XX century, the changing worldview and the postcolonial mindset strengthened the philosophy of discourse of the Other as a social and literary trend in Canada. In the Canadian consciousness discourse of the Other implies co-existence of a colonized party and a dominant (imperialist) one. Discourse of the Other is reflected within the survival of the Canadian nationality and literature, of the Canadians as people who try to resist and to survive in the climatic conditions of the Canadian environment, as well as survival of women in relation to men. Therefore, the discourse of the Other is a specific feature of the Canadian literary tradition, and subsequently of Margaret Atwood's tradition. Moreover, the discourse of the Other is the best method to analyze marginality of characters of Margaret Atwood's novels.

Key words: discourse, Other, survival, victim, "garrison mentality", Canadian national literature.

Мета статті - розглянути дискурс Іншого в контексті канадської національної літератури і творчості М. Етвуд, аби надалі показати, що він є оптимальним вибором для аналізу творів письменниці.

Аналіз парадигми розвитку дискурсу Іншого в канадській національній літературі дає можливість стверджувати, що формування дискурсу Іншого у творчості М. Етвуд зумовлено національним шаблоном. Ми вважаємо, що дискурс Іншого є питомою рисою канадської літературної традиції. Його прикметною рисою є те, що він розгортається в рамках концепції виживання: канадської національності, літератури, свідомості та канадця як людини, яка намагається протистояти кліматичним умовам навколишнього середовища. Однією з перших серед письменників і літературознавців Канади, хто розглядає явище канадської свідомості та літератури, є саме М. Етвуд. Явище канадської літератури в першу чергу цікавило канадських літературознавців (Н. Фрай, М. Етвуд, Дж. Вудкок, Д. Дж. Джоунс та ін.), в українському літературознавстві його вивченню присвячено праці М.Ю. Воронцової, І.М. Сухенко , Н.Ф. Овчаренко, Ю.А. Жаданова та ін.

Слід зазначити, що М. Евтуд є автором низки критичних та літературознавчих праць, редактором кількох антологій канадської і однієї американської літератури. Зокрема, «сенсаційна публікація» літературознавчого дослідження «Виживання: тематика канадської літератури» (надалі «Виживання») у 1972 р. зробила М. Етвуд «святим монстром» канадської літератури [7, с. 3], адже в ній сфокусовано основні напрями літературознавчої думки Канади: канадська література як національне явище; мотив природи; концепція виживання та конструкт жертва. Хоча у 70-х рр. канадську літературу сприймають як «необхідний елемент для формування національного характеру», який «забезпечує єдність нації» [11, с. IX], проте вона все ще не має національного підґрунтя, а тому її сприймають виключно як літературу маргінесу, яка протягом століть «імітувала зміни літературної моди в Англії» [18] і яка існує в рамках імперіалістичного шаблону та займає виключно другорядну позицію стосовно європейської й американської традицій. Відтак, в рамках першого завдання М. Етвуд намагається відповісти на питання тогочасся: «Чи існує канадська література?» і «Якщо існує, то чи не є вона другосортною копією справжньої літератури, яку створюють у Великій Британії та Сполучених Штатах?» [7, с. 5].

М. Етвуд виділяє три обов'язкові аспекти літературного доробку кожного письменника: персональне бачення, соціальний / культурний / національний рівень та універсальний. Натомість у канадській традиції вона відзначає ігнорування проміжної стадії - національного [7, с. 22], з цієї причини критик розглядає Канаду, а відповідно і літературу країни, як «жертву», «придушену меншість», «експлуатоване» - тобто, «колонію» [7, с. 45], на кшталт спільноти з «гарнізонним менталітетом» за Н. Фрайєм. Зауважимо, що «гарнізонний менталітет» є характерною рисою: «маленьких громад, обмежених фізичним та психологічним кордоном від інших поселень та від американських і британських культурних осередків; <...> громад, які змушені протистояти загрозливому навколишньому середовищу» [13, с. 830]. Нині письменниця наголошує: хоча «нації не визначають усе», але все ж їх «не можна ігнорувати» [8].

Відсутність єдиного літературного центру в Канаді та тенденція абсолютизувати деталі «місцевого колориту» визначили появу прикмет регіоналізму в канадській прозі кінця ХІХ ст. [3, с. 146]. Відповідно, синтезувавши спільні риси, в межах другої тези праці виживання, М. Етвуд стверджує, що аналогічно до лейтмотиву острова у британській літературі або фронтиру в літературі США, в канадській літературі формується лейтмотив виживання та жертовності, спочатку як виключно фізичної боротьби за існування в умовах нещадного клімату і природи, а згодом як способу протистояння домінантним державам (наприклад,

США). На думку М. Етвуд, для самоусвідомлення слід поставити запитання «Хто я?», яке відлунює із запитання Н. Фрая й «Тут, - це де?» [7, с. 24], адже людина визначає себе як особистість перш за все через належність до певної території чи місця. За М. Етвуд, у канадській літературі картина «тут» - це картина канадського пейзажу, яка пронизана жахом, - це світ «всюдисущого відчуття загрози, і не від ворога, який хоче Вашої смерті, а від усього, що Вас оточує» [7, с. 39]. Відтак М. Етвуд виокремлює мотив виживання людини стосовно природи як елементу «величного» / «жахаючого» за біполярною естетикою Е. Берка, яка, базується на «психології болю та насолоди»: природа, як «величне» (sublime) «вселяє благоговіння і страх», а як «прекрасне» (beautiful / picturesque) «заспокоює та милує око» [14, c. 10-11]. Так, екзистенція кожної особи в умовах боротьби з постімперіалістичним впливом та з нищівною силою природи окреслена М. Етвуд як виживання, а індивід у її розумінні - жертва. Відповідно теоретик виділяє чотири позиції жертви: 1) жертва, яка заперечує і не усвідомлює свого стану; 2) жертва, яка усвідомлює свою роль як Фатум; 3) жертва, яка усвідомлює, але заперечує неминучість своєї ролі; 4) креативна не-жертва.

Незважаючи на нищівну критику позиції М. Етвуд [23, с. 4], літературознавці все ж визнають, що до появи праці «Виживання» діапазон канадської літературознавчої критики, доступної для пересічного читача, був нульовим [21, c. 19] і що авторка «сфокусувала основні проблеми і художні пошуки канадських письменників 60-70-х років» [1, c. 4], влучно «визначила репресований та репресивний елемент у канадській літературі» [20, c. 76], а тому «вибудовує надзвичайно потужну формулу для літератури, яка резюмує фундаментальні та анахронічні конфлікти сучасного мислення з сучасним навколишнім середовищем» [19, c. 121]. Отож, за словами Дж. Фіаменко, праця «Виживання» «оголосила про наближення ери канадської літератури та процвітання енергійного і нескореного націоналізму» [12, c. 191].

На нашу думку, у праці «Виживання» М. Етвуд окреслила основні моделі Іншування у канадській літературі: Інший як колонія стосовно панівного дискурсу імперії та Інший як людина стосовно природи. Нам також імпонує думка дослідниці С. Томк, яка зазначає, що хоча у праці «Виживання» М. Етвуд не наважилась відкрито охарактеризувати віктимність канадської літератури як фемінну, проте ряд коментарів авторки на цю тему свідчить, що «це явище віктимності для неї було фемінним конструктом» [22, c. 74]. Відповідно, третя модель Іншування за М. Етвуд: Інший як жінка стосовно чоловіка, адже канадська національна література, як і будь -яка постколоніальна література «завжди свідома своєї соціальної та політичної заанґажованості - і тим більше жіноча постколоніальна література, що є одним із небагатьох способів для жінки - підпорядкованого проговорити-відтворити свій досвід» [2, c. 129]. Відтак у 80-х рр. письменники та критики канадської літератури Дж. Вудкок,

Д. Дж. Джоунс, М. Етвуд, Дж. Мосс, Д. Пейсі, Л. Пірс, В. Б. Роденізер, Д. Стівенс, Н. Фрай та ін. намагаються активно зруйнувати стереотип відсутності культурного осередку. Звичайно, не можна із впевненістю стверджувати, що праця М. Етвуд «Виживання» спонукала канадських авторів до бунту і активного творення канадської літератури, проте незаперечним є той факт, що у 1980-90-х рр. в її розвитку почали відбуватися кардинальні зрушення. Зокрема, значно збагатило канадську літературу явище мультикультуралізму у 90-х рр. (Х. Ґото, Дж. Коґава, Л. Лай, С. Лі, Я. Мартель, М. Ондаатьє, А. Рау Бадамі Н. Річчі, Н. Хьюстон, В. Чой,). Явище у культурі «запозичення елемент[ів]» інших культур сформувало багатогранність канадської літератури, яка чи не найкраще вписується у постмодерністичний шаблон сучасної літературної традиції [15]. Парадигма мислення ХХ ст. окреслена в рамках постмодерної доби знаменувала в канадському світогляді зміну наративу «імперія» на наратив «нація», відповідно канадський постмодернізм став свого роду відповіддю колоніальному минулому та модерністичній традиції. Літературний процес цього періоду має діахронний характер. Слушною, аби вичерпно охарактеризувати процес, який відбувається в канадській літературі, видається фраза У. Еко: «оскільки минуле неможливо знищити, адже це призведе до німоти, то його слід переосмислити:іронічно, без наївності!» [4, с. 77-78]. Канадська

література як така, яка намагається «переосмислити», чи не найкраще втілює у реальність позиції постмодернізму, який увібрав у себе світовий культурний та літературний досвід.

На сьогоднішній день М. Етвуд є провідною представницею канадського постмодернізму поряд з О. Томас, Дж. Боуерінгом, М. Ондаатьє, Р. Кроетшом, Т. Фіндлі, Дж. Годґінсом, А. Ван Герк, Л. Коеном, С. Свон, К. Блейзом та інші [17]. Авторка разом з К. Шілдс, А. Ван Герк та А. Мунро належить до англомовного напряму жіночої постмодерністичної традиції канадської літератури. Її творчість серед інших якісно вирізняється «феміністичними та націоналістичними занепокоєннями» [9, с. 29]. На початку 1990-х вона запропонувала новий тематичний шаблон канадської літератури як літератури півночі, у якому вже виокремлено феміністичний аспект: 1) «синдром Сірої Сови», коли людина білої раси стає корінним жителем Канади; 2) таємничість і трагізм загибелі експедиції Дж. Франкліна (ХІХ ст.); 3) міф про монстра вендіґо; 4) жінки в історіях Півночі: теми сімї, сексуальності і ґендеру [6], які літературно реалізуються за рахунок мотивів божевілля, канібалізм, вбивство, таємничі зникнення «не дають спокою уяві канадців» [16, с. 111].

Канадська національна література сьогодення досягла значного піднесення і займає чільне місце на світовій арені. Письменники цієї країни отримують найвищі нагороди в галузі літератури. Через їхні літературні доробки світ пізнає канадську націю, а перемоги в міжнародних конкурсах служать «інтернаціональним критерієм стану національної культури» [10, с. 101]. Так, колоніальність та багатокультурність протягом століть формували суспільну свідомість Канади, в якій співіснування персональних всесвітів в умовах культурного плюралізму зумовило появу груп, які співвідносяться з рештою світу / суспільства як Інші. Більше того, зміна світосприйняття у другій половині ХХ ст. та формування постколоніального типу мислення і філософствування посилили формування дискурсу «Іншого» як суспільної, так і літературної тенденції Канади. Зокрема, М. Етвуд окреслила це проблематичне коло у збірці своїх статей і рецензій «Вторинні слова» (Second Words, 1982): «Я завжди розглядала канадський націоналізм та проблему прав жінок як частину більшої, невиняткової картини. Ми подекуди забуваємо, у нашій одержимості колоніалізмом та імперіалізмом, що Канада сама винна в такій позиції у стосунку до інших, як в межах країни, так і поза нею; і наша тривога, яку породжує проблема сексизму та неналежне ставлення чоловіків до жінок, може завадити нам побачити, що чоловіки, у більшості статистичних випадків можуть бути такими ж огидними, у ставленні до інших чоловіків, і що жінки як представниці певних національних груп, хоча й відносно безвладні учасниці спільноти, не позбавлені спокуси отримати вигоду за рахунок інших. Аналізуючи минуле, я розумію, що я писала та говорила не стільки про канадську ситуацію, скільки про глобальну» [5, с. 282]. Отже, політичний дискурс у Канаді, який безпосередньо пов'язаний з постколоніальним дискурсом та дискурсом мультикультуралізму, пронизано концептом Іншого. Відповідно, основні тенденції канадської літератури, які окреслено в рамках таких чинників, як географічне розташування країни, населення та межі його проживання, віяння закордонних письменників й історико -політичний аспект, відображають ті стадії, які пройшов житель Канади: беззахисний «інший» в умовах природного середовища Півночі, колонізований «інший» у складі імперії, автентичний «Інший» у постколонізованому суспільстві та у суспільстві мультикультуралізму, Інший у гендерному аспекті та Інший з позиції міжособистісних стосунків підпорядкування. Усі ці аспекти формують проблемне коло творів М. Етвуд, зокрема її дистопій «Історія Служниці», «Орикс і Крейк» та «Рік Потопу». А відтак надалі дискурс Іншого може стати оптимальним критерієм вибору для аналізу цих творів, оскільки він випливає з загальної національно -канадської традиції.

Бібліографічні посилання

1. Воронцова М. Ю. Своєрідність романістики Маргарет Етвуд: автореф. дис. ... канд. філолог. наук: спец. 10.01.04 «Література зарубіжних країн» / М.Ю. Воронцова. - Д., 2005. - 21 с.

2. Монахова Н. «Підпорядковане» в українському контексті / Н. Монахова // Сучасність. - 2003. - № 4. - С. 124-142.

3. Сухенко І. М. Реалізація«регіонального-національного»у контексті

англоканадського оповідання про природу / І.М. Сухенко // Гуманітарний вісник. - Дніпропетровськ. - № 12. - С. 144-148.

4. Эко У. Заметки на полях «Имени розы» / У. Эко // Эко У. Имя розы. - СПб.: Симпозиум, 2007. - 92 с.

5. Atwood M. Second words: selected critical prose / M. Atwood. - Toronto: Anansi, 1982. - 444 p.

6. Atwood M. Strange Things: The Malevolent North in Canadian Literature / M. Atwood. - Oxford: Clarendon Press, 1995 - 126 p.

7. Atwood M. Survival / M. Atwood. - McClelland & Stewart,2004. - 302 p.

8. Atwood M. The Beetle and the Teacup [Electronic resource] / M. Atwood. - The

Atlantic,2009. -Modeof

access: http://www.theatlantic.com/magazine/archive/2009/08/the-beetle-and-the- teacup/307536/

9. Cooke N. Margaret Atwood: A Critical Companion Westport / N. Cooke. - Greenwood Press, 2004. - 175 p.

10. Corse S. M. Nationalism and Literature: The Politics of Culture in Canada and the United States / S.M. Corse. - Cambridge University Press, 1997. - 213 p.

11. Dewart E. Introductory Essay. Selections from Canadian Poets with Occasional Critical and Biographical Notes and an Introductory Essay on Canadian Poetry / E. Dewart. - Montreal: Lovell, 1864. - P. IX-XIX.

12. Fiamengo J. Has Survival Survived? / J. Fiamengo // Canadian Literature № 183 / The University of British Columbia, Vancouver // Winter 2004. - P. 191-194.

13. Frye N. The Bush Garden / N. Frye; Klinck Ed. Carl F // Conclusion. Literary History of Canada: Canadian Literature in English- Toronto: University of Toronto Press, 1965. - P. 821-849.

14. Glickman S. The Picturesque and the Sublime: A Poetics of the Canadian Landscape / S. Glickman - McGill-Queen's Press, 1998. - 225 p.

15. Gorjup B. Interview with Margaret Atwood / B. Gorjup // Margaret Atwood Essays on Her Works. - Ed. by Gorjup B. - Guernica Editions Inc., 2009. - P. 239-254.

16. Grace S. Northern Mysteries: Margaret Atwood Strange Things: The Malevolent North in Canadian Literature / S. Grace - Canadian Literature. - № 154 - P. 111-113.

17. Hutcheon L. The Canadian postmodern: a study of contemporary English-Canadian fiction / L. Hutcheon - Oxford University Press, 1988. - 230 p.

18. Literary History in English 1620-1867 [Electronic resource] // The Canadian

Encyclopedia. -Modeofaccess:

http ://www.thecanadianencyclopedia.com/en/article/literary-history-in-english-1620- 1867/

19. Pache W. “A certain Frivolity”: Margaret Atwood's Literary Criticism / W. Pache // Margaret Atwood: Works and Impact // ed. by Reingard M. Nischik. - Camden House, 2000. - P. 120-136.

20. Powe B. W. A Climate Charged: Essays on Canadian Writing [Electronic resource] /

B.W. Powe - Oakville, ON: Mosaic Press, 1984. -196 p. - Mode of

access: http://www.media-studies.ca/articles/bwpowe.htm

21. Staines D. Margaret Atwood in her Canadian context / D. Staines // Howells, Coral Ann The Cambridge Companion to Margaret Atwood. - Cambridge University Press, 2006. - P. 12-27.

22. Tomc S. The Missionary Position: Feminism and Nationalism in Margaret Atwood's The Handmaid's Tale / S. Tomc // Canadian Literature. - Fall/Winter 1993. - No. 138/139. - Р. 73-87.

23. Woodcock G. Horizon of Survival / G. Woodcock // Canadian literature. - 1973. - № 55. - Р. 3-6.

Надійшла до редколегії 24 квітня 2014 р.

Размещено на Allbest.ru