Мовна поліфонія в поетичному доробку Мухаммада Бенніса

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

МОВНА ПОЛІФОНІЯ В ПОЕТИЧНОМУ ДОРОБКУ МУХАММАДА БЕННІСА

Рибалкін С.В.

Анотація

У статті подано огляд творчості сучасного марокканського поета, прозаїка, літературного критика і суспільного діяча Мухаммада Бенніса (нар. 1948). На прикладі авторських перекладів було розглянуто характерні особливості віршового та критичного доробку письменника, зокрема питання мовної поліфонії та білінгвізму (арабська, французька мова) у текстах М. Бенніса.

Ключові слова: Андалузія, касида, література Магрибу, мова, мовлення, Мухаммад Бенніс, поезія у прозі, сучасна марокканська поезія.

Рыбалкин С.В. Языковая полифония в поэзии Мухаммада Бенниса

В статье рассматривается творчество современного марокканского поэта, прозаика, литературного критика и общественного деятеля Мухаммада Бенниса (род. 1948). На примере авторских переводов были проанализированы характерные особенности поэтических и критических текстов Мухаммада Бенниса, в частности вопрос языковой полифонии и билингвизма (арабский, французский языки) в текстах М. Бенниса.

Ключевые слова: Андалузия, касыда, литература Магриба, Мухаммад Беннис, поэзия в прозе, речь, современная марокканская поэзия, язык.

Rybalkin Sergii. Language polyphony in the poetry of Mohammad Bennis

The article deals with the poetry of modern Moroccan writer, literary critic and public figure Muhammad Bennis (born 1948) and studies in particular the issue of language polyphony and bilingualism (Arabic, French languages) in the texts of M. Bennis.

Key words: Andalusia, the Literature of Maghreb, Language, Muhammad Bennis, Modern Moroccan Poetry, Poetry-in-prose, Qasyda, Speech.

Мухаммад Бенніс - відомий марокканський письменник, перекладач, літературний критик та суспільний діяч. Лауреат понад семи премій за діяльність на ниві культури, літератури та перекладу, почесний член японської Міжнародної асоціації хоку (з 2006 року), кавалер французького Ордену мистецтв і літератури (з 2003 року) [Gomez-Rivas 2014].

Завдяки наполегливим зусиллям М. Бенніса, 1996 р. у Марокко було засновано Дім Поезії - установу, що піклується розвитком мистецтва віршування у королівстві, зокрема підтримує молодих авторів, організовує мистецькі заходи тощо. М. Бенніс був також одним із тих, хто стояв біля витоків Міжнародного дня поезії. Завдяки в тому числі й марокканському поетові, ЮНЕСКО у 2000 р. запровадила Міжнародний день поезії, який щорічно відзначається 21 березня.

Сфера творчих інтересів Мухаммада Бенніса вражає: окрім письменницької діяльності, перекладів, видання критичних збірок та активності на суспільному фронті, поет співпрацює також із артистами, художниками та виконавцями пісень. Зокрема, це такі імена як: Ахмед Джарід (Марокко), Діа Аззаві (Лондон), Набіль Махдауі (Марокко), Бернард Ноель (Франція), Фредерік Бенрат (Франція), Куні Шіміцо (Японія), Колетт Добле (Франція) та ін. [Hadidi 2013].

Народився Мухаммад Бенніс у місті Фес (північний схід Марокко) 1948 року. Цікавитися літературою почав із дитинства. Вищу освіту здобував на філологічному факультеті університетів м. Фес та Рабат. З 1980 року - викладач на Факультеті гуманітарних наук в університеті Мухаммада V у м. Рабат.

Із 1969 року письменник публікує близько 30 поетичних збірок, на додачу до есе та перекладів зарубіжних творів на арабську мову. Читач може ознайомитися із поезією Бенніса також європейськими мовами (німецькою, італійською, французькою, іспанською), частину доробку можна знайти турецькою, японською та балканськими мовами. Офіційний сайт автора представлено у п'яти версіях одночасно: арабській, французькій, англійській, німецькій та італійській.

Перша поетична збірка М. Бенніса з'явилася 1969 року, і називалася "Те, що передує словам" (ЗбЯЗбг ЮИб гЗ). Шлях літературознавця розпочався на десять років пізніше - у 1979 р. Бенніс публікує дослідження під назвою "Сучасна поезія у Марокко (ЗбгЫСИ Эн ЗбгЪЗХС ЗбФЪС ЩЗЄСЙ). Перший переклад - із французької на арабську, - 1980 р., есе Абделькебіра Хатібі "Пошкодження імені власного" (Blessure du nom propre).

У 1974 р. письменник започатковує журнал "Нова Культура", який у майбутньому відіграв значну роль у літературному та мистецькому житті Марокко, аж поки у 1985 році видання не було закрито за наказом марокканського уряду. На сторінках часопису, мовляв, публікувалися провокативні думки, що сприяли зокрема заворушенням та страйкам робітників у Касабланці у 1984 році. У тому ж 1985 році М. Бенніс разом із професорами університету Рабату заснував видавничий дім "Дар Тубкаль" (ЗбКИЮЗб ПЗС) [Gomez-Rivas 2014].

Коли йдеться про сучасну марокканську поезію, арабські та європейські (передусім французькі та іспанські) критики згадують ім'я Мухаммада Бенніса серед перших, поряд із такими визнаними майстрами пера як Ахмад аль-Міджати (1936-1995), Мухаммад Ас-Сіргіні (нар. 1930) та Мухаммад аль-Мухтар ас-Сувейсі (1900-1963). Водночас, як зазначає дослідник творчості поета С. Хадіді, лише М. Бенніс зміг органічно поєднати у своєму доробку літературні традиції попередників, при цьому зберігши власний яскраво- виражений стиль. Критики відзначають у творчості поета віяння марокканського неокласицизму 50-х-60-х рр. ХХ ст., мелодику авторів 70-х років (передусім Абдалли Раджа, Мухаммада аль-Аш'арі та Мухаммада ібн Тальха), тяжіння до постмодерністського експериментаторства поетів вісімдесятих (зокрема творчість Вассата Мубарака, Хассана Неджми, Абдалли Зріка, Мухаммада ат-Тубі, Ахріфа аль-Магді), тематичне та стилістичне різноманіття тематики 90-х (твори Салаха Бушріфа, Мухаммада Буджбірі, Абдельхаміда Аджмахірі, Ідріса `Ісси та ін.) [Hadidi 2013]. Тому творчість Бенніса не можна співвідносити лише з одним конкретним напрямком - поет у своєму доробку висвітлює актуальні тенденції у марокканській літературі, а подекуди і навіть визначає їх для майбутніх письменників.

Вірші, які входять до диванів М. Бенніса - різноманітні як за формою, так і за змістом. У творчості поета можна знайти і любовну лірику, і соціально-політичну риторику, зустрічаються також вірші-алюзії на історичні події, патріотичні касиди, переклади зарубіжних авторів. Наведемо уривок із вірша "Я - не я" перекладеного на французьку і англійську мови:

Поет називає себе "загірітом" - прихильником Загірітського мазгабу (ЗбЩЗЄСн ЗбгРЄИ), що набув поширення у мусульманському світі протягом Х-ХІІІ ст., ставши особливо популярним в Андалузії. Засновником мазгабу вважається Давуд ібн Халаф аль-Ісфагані (817-883), більш відомий під іменем Давуд аз-Загірі. Представники школи вірили, що усі аяти Корану є буквальними і не містять прихованих, ізотеричних змістів [Рибалкін 2014, 106]. бенніс поет поліфонія білінгвізм

Втім, на нашу думку, згадка про Загірітський мазгаб у вірші алегорична, враховуючи те, що вчення представників цієї школи поступово втратило свою популярність вже в XIV ст. Вводячи згадку про ісламську правову школу Андалузії, поет підкреслює свою належність одночасно і до європейської, і до арабської культури. Це підкріплюється зокрема твердженням "загіріт із Кордови". Свого часу Кордова була столицею Кордовського халіфату, держави на Іберійському півострові, що існувала між 929 та 1031 роками і зробила значний внесок у активізацію контактів між арабо-мусульманською та європейською цивілізацією.

Окрім практичної діяльності на ниві літератури, Мухаммад Бенніс також відомий як літературний критик та публіцист. Перу автора належать зокрема такі статті як "В гостях у Шарля Бодлера", Махмуд Дервіш та прояви "нової культури", "Переклад і гостинність", "Перспективи касиди у піснях Махмуда Дервіша", "Криза журналу "Поєзія", "Страх змісту", "Про необхідність літератури у гуманітарних розвідках", "Зустріч з екстазом" та ін.

М. Бенніса цікавить не лише поезія - автор усвідомлює значення мислителя у сучасному марокканському суспільстві, що передбачає якомога більш всеохоплюючий підхід до втілення свого творчого та наукового пошуку. Так, Бенніс у критичних статтях і публікаціях у ЗМІ торкається наступних тем: доля арабського театру у Марокко; місце класичної касиди у ХХІ ст. перед вільним віршем та поезією в прозі; проблеми функціонування державних та громадських закладів, що покликані опікуватися питаннями культури та літератури (у Марокко і загалом в арабському світі); організація діяльності друкарень, видавництв, розвиток літературної критики у країнах Магрибу; перекладознавчі студії, живопис тощо.

Мухаммад Бенніс - приклад справжнього поета, що оспівує Слово. У есе автора "Зустріч з екстазом", написаному в 2009 році, письменник обстоює думку, що мовлення - це такий само важливий фізіологічний процес як і всі інші процеси в організмі. А тому будь-яка активність органів мовлення (діалог, читання поезії, музика) призводить до отримання тілом фізіологічної насолоди від продукування звуку. В той же час, і розум звеселяється красою мовних конструкцій: граматичних побудов, стилістичних тропів тощо.

У своїх поглядах М. Бенніс не поодинокий. Навпаки, творчість поета перегукується із першоосновами арабо-мусульманської культури, наріжним каменем якої є Коран. Коран - книга, написана священною мовою, що нею, на думку мусульман, розмовляють у раю. Отже, будь-яке слово цієї мови це вже чудо, і тому навіть буденний говоріння в арабів вважається мистецтвом, а риторика шанувалася ще з доісламських часів поруч із вмінням вправлятися зі зброєю. Наведемо уривок зі згаданого есе: "Ніщо не зупиняє тіло від говоріння, ніщо не заважає безперервно пізнавати й пізнавати можливості мовлення. Роками тіло шукало шляхів до вираження, оскільки його жага ще не була втілена у праві на мистецтво риторики".

Письменник оспівує Мову також і в своїй поезії. Наведемо переклад вірша "Бажання" (ЗбСЫИЙ) зі збірки "Дарунок пустоти":

М. Бенніс як людина, що кохається у Слові, жаліється на утилітарний підхід до процесу мовлення: "Мову зрадили, віддавши її на відкуп політичному та економічному дискурсу. Вже ніхто не переймається тим, що випуск новин, які ми слухаємо, і поезія - це зовсім різна мова. Лексика політичного та економічного обігу - мова зиску. У той час як стиль поезії не підлаштовується під вимоги Ринку. Він залишає за словами їхній зміст. Даючи змогу людині пізнавати світ через процес мовлення, він перетворює це на невіддільну складову життєвого досвіду".

На сьогодні марокканська поезія все ще залишається екзотичним напрямком у вітчизняному літературознавстві, у той час як на Заході (Європі та США), Близькому (країни Північної Африки) та Далекому Сході (Японія) творчість марокканських арабомовних письменників з кожним роком стає усе більш популярною сферою науково-критичного осмислення.

Однією з ключових постатей марокканського літературного процесу ХХ-ХХІ ст. є Мухаммад Бенніс, зі своїм чималим поетичним, прозовим та перекладацьким доробком, вагомим внеском у культурну співпрацю на міжнародному рівні та широким колом зв'язків із мистецькою та науковою спільнотою на декількох континентах. На наше переконання, доробок М. Бенніса потребує більш глибокого вивчення у майбутніх розвідках вітчизняного літературознавства. Крім того, із творчістю поета можна ознайомлювати студентів, у рамках академічних дисциплін на кшталт "практика перекладу арабської\франпузької\англійської мови" та "новітня арабська\французька література", з огляду на те, що велика частина доробку письменника представлена одразу кількома мовами та визнана на міжнародному рівні.

Це створює можливості для подальшого аналізу марокканської культури не обмежуючись методами літературознавчого підходу. Натомість сьогодні перед дослідником відкривається ціла палітра інтердисциплінарних засобів, зокрема інструментарій таких наук як мовознавство, теорія та практика перекладу, мистецтвознавство (згадаємо критичні есе Бенніса щодо розвитку театру та живопису) тощо.

Список використаних джерел

1. Офіційний сайт Мухаммада Бенніса. Режим доступу: http://mohammedbennis.com/mohammed_bennis_en/index.php?option=com_content&view=arti cle&id=1&Itemid=1

2. Рибалкін С. Сучасна марокканська арабомовна поезія: становлення та еволюція // Східний світ №1. - Київ, 2014. С. 95-109.

3. Gomez-Rivas, C. Keeping the Language Alive, interview with Muhammad Bennis // Banipal, Magazine of Modern Arabic Literature. - Banipal, 2014. Link: http://www.banipal.co.uk/selections/56/80/mohammed_bennis/

4. Hadidi, S. Mohammed Bennis: The Free-Floating Anxiety of Existence. Link: http://www.jehat.com/Jehaat/en/Poets/Mohammed-Bennis.htm

Размещено на Allbest.ru