Проблема літератури для дошкільників у дитячих журналах початку ХХ століття
Аналіз літератури для дітей дошкільного віку, що публікувалася у вітчизняних дитячих журналах початку ХХ століття. Реформування системи дошкільної освіти, оновлення її змісту і структури. Вплив художньої літератури на формування дитячої літератури.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 25,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проблема літератури для дошкільників у дитячих журналах початку ХХ століття
Наталія Озерна
Реформування системи дошкільної освіти, оновлення її змісту і структури посилюють вимоги до професійної підготовки вихователя, що визначено Державною цільовою соціальною програмою розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 629), за якою педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані «забезпечити умови для того, щоб дошкільне дитинство кожної дитини було радісним, змістовним, цікавим, щасливим» [4, с. 14]. Відповідно до цього, вихователь повинен забезпечити педагогічний процес художньою літературою та орієнтуватися в історії розвитку літератури для дошкільників.
Проблеми становлення і розвитку літератури розглядали літературознавців А. Метченко, Л. Єршов, Ю. Андрєєв, С. Петров. Різні аспекти проблеми розвитку літератури для дітей досліджували педагоги К. Ушинський, Л. Толстой, Н. Лубенець, О. Водовозова. П. Каптєрєв, С. Русова, Т. Лубенець. Детально проблеми становлення і розвитку дитячої поезії 20-х років ХХ ст. розглядав В. Рогачев. Проблема літератури для дошкільників у дитячих журналах початку ХХ ст. не знайшла належного висвітлення в науковій літературі, що й обумовило наше звернення до неї.
Мета даної статті полягає в аналізі літератури для дітей дошкільного віку, що публікувалася у вітчизняних дитячих журналах початку ХХ ст.
Дитяча література початку ХХ ст. формувалася під прямим впливом загальної художньої літератури. Збільшення кількості творів для дітей кінця ХІХ - початку ХХ ст. призвело до рішучого ідейно-художнього розмежуванню груп і напрямків: одна група письменників у своїх творах проповідувала чинопочитання, прикрашала побут і мораль дворянського суспільства (Л. Чарська (1875-1937), В. Желіховська (1835-1896)); інша старанно обходила і пом'якшувала соціальні протиріччя, створювала повсякденну, штучно звужену картину народного життя (К. Лукашевич (1859-1937)). дитячий журнал література освіта
Педагогічна критика початку ХХ ст. вела боротьбу проти реалізму у дитячій літературі. Дитяча література, з її погляду, повинна виключити «надлишковий реалізм». Для дітей намагались створити особливий світ, глухою стіною відгороджений від соціальної дійсності, від навколишнього життя. Критики, упорядники рекомендованих каталогів дитячих книжок в один голос стверджували, що картинами важкого життя не треба засмучувати маленьких читачів.
Популярний у ті часи Є. Єлачич, дитячий письменник, видавець і критик (після революції 1917 р. емігрував за кордон), майже у кожній своїй статті писав, що дітей треба ізолювати від темної дійсності, що література повинна вводити їх в чистий і світлий світ без боротьби, без трагічної правди. Є. Єлачич задавав тон у педагогічній критиці дитячої літератури.
У 1911-1916 рр. Є. Єлачич видавав критико-бібліографічний журнал «Что и как читать детям?», журнал відсіював з дитячого читання всю реалістичну літературу. Дітям не рекомендувалося читати вірші О. Некрасова, «Горбоконика» П. Єршова і под.
Письменник О. Федоров-Давидов (1875-1936) зображував у своїх творах світ ляльок, світ дитячої кімнати міщанської сім'ї. Він написав для дітей близько 125 книг, видавав журнали «Светлячок» (1901) для молодшого віку від 4 до 8 років, «Путеводный огонек» (для середнього віку), які переважно заповнював своїми творами, писав казки, вірші, оповідання, комічні, веселі книжки. Різдвяні і пасхальні іграшки, прикрашені бантиками зайчики, кізочки і собачки, сентиментальні дівчатка і хлоп'ятка, пригоди капризульок, ляльок, лялькові бунти і обов'язкова філантропічна мораль - ось зміст, яким наповнював свої твори для дітей О. Федоров-Давидов, догоджаючи міщанським смакам [1, с. 200].
Дитяча комічна книжка початку ХХ ст. з її боязню соціальної проблематики вже не відповідала потребам часу. Для авторів веселих віршиків начебто не існувало фольклорних потішок, досвіду класичної літератури. Однак вірші повністю відповідали вимогам офіційної педагогіки тих часів. Веселий сюжет обов'язково був сповнений чистою дидактикою, розчинявся в нудних повчаннях. Мораль чітко визначала, що в житті для багатих, а що для бідних. Так, О. Федоров-Давидов вирішив показати всесилля грошей і написав казку «Граф де-Крис».
О. Федоров-Давидов зазначав, що «дитячий письменник повинен бути відокремлений від загальної літератури, якщо тільки він шанує свою творчість...Він нізащо не зіпсує чим- небудь непристойним і жорстоким той ніжний дитячий світ, який доступний його розумінню» [7, с. 15]. Його ідеї підтримували О. Круглов, Є. Єлачич та ін., які систематично виступали проти виховання у читача глибоких соціальних уявлень.
Для залякування неслухняних дітей, з метою миттєвого перевиховання, зображувались бунти іграшок, страшні прогулянки неслухняних дітей уві сні. Так, у казці П. Потьомкіна «Война кукол», опублікованої у дитячому гумористичному журналі «Галчонок» (1911-- 1913), відірвані руки-ноги розлітаються у кожному віршованому рядку. [5, с. 10]. «Галчонок» - додаток до «Сатирикону», що мав ліберально-демократичне спрямування. У ньому друкувались авторські варіанти скоромовок, лічилок, загадок, і сатиричних віршів про тварин С. Городецького, В. Князєва, М. Моравської, М. Пожарової та ін. Продовжував свій шлях і вірш «Степка-Растрепка», і, хоча його моральний кодекс мало відповідав завданням виховання людяності, динамічність сюжету, комізм образів і ситуацій, зрозумілих дітям, були певним кроком вперед до дійсно художньої дитячої сатири.
Дворянська література для дітей, яка все далі відходила від правди життя, реалізму, наполегливо використовувала казковий жанр. Однією з форм відволікання дітей від нагальних життєвих питань була велика кількість видання казок. Казкою намагалися відгородитися від реального світу.
З легкої руки О. Федорова-Давидова і К. Лукашевич утворилася нова хвиля перероблених, спустошених народних казок. Казка втрачала національну специфіку, лаконічність народної мови. В неї вводили докучливу дидактику, несправжню чуттєвість (вовк не їв козенят, ведмідь не мав права ображати маленьких звірів).
Фальсифікація народної казки доповнювалась творенням багатьох авторських казок, безідейних, населених умовно- літературними феями, гномами, принцесами. Зразком подібних казок можуть служити «Сказки голубой феи» Л. Чарської (1875-1937), «Детские сказки» В. П. Авенаріуса (1839-1919).
Книжковий ринок наповнювався книжечками казок із сентиментальними назвами «Белая уточка», «Белочка и Розочка». Для книговидавців народна література була вагомим спадком, який у добрих руках і при умілому використанні приносив солідні прибутки [3, с. 28].
У світі іграшок, ляльок і пустих казок проходило життя маленької дитини. Література для дворянських дітей початку ХХ ст. була далека від великих виховних цілей, які завжди характеризували дитячу літературу. Вона ставила, насамперед, завдання розважити розбещену задоволеннями дитину багатої сім'ї.
Кумиром молодших і старших дітей була Л. Чарська, яка написала більше 70 книг. Побут багатої аристократичної сім'ї, моралізаторство про добро і зло, про геройство і благородство - все це є в цікавих художніх творах Л. Чарської.
Л. Чарська була основною співробітницею журналу «Задушевное слово» (1877-1918). Її твори були головними номерами журналу, вона задавала напрямок всьому журналу, створюючи йому широку популярність і приносячи великий прибуток його видавцеві М. Вольфу. Журнал М. Вольфа «Задушевное слово» та його видавництво об'єднали дві лінії - лінію Федорова-Давидова і лінію Л. Чарської. «Задушевное слово» видавалось у двох варіантах - для маленьких і для старших дітей. У журналі для дошкільників панував світ ляльок і зайчиків.
Видавництво М. Вольфа відоме дорогими книгами, книги якого прогресивні критики того часу називали гостинно-дворянською літературою. Комерційний розрахунок також визначав діяльність видавництв О. Девриєна,
0. Кнебеля, в яких також панувала дорога, вишукана книга. Зовсім інший характер мали книги видавництв, які орієнтувались на демократичного читача. Недорогі, доступні широким верствам населення, книги видавав І. Деситін, в «Детской библиотеке» якого друкувались народні казки, твори класиків, оповідання сучасних письменників.
Популярними на початку ХХ ст. були твори дитячої письменниці К. Лукашевич (1859-1937). У її «солоденьких» оповіданнях ідеалізувався народний побут, дворянство і цар виставлялися у ролі благодійників селян. Всіляко підтримувана державою, К. Лукашевич фактично стала офіційним дитячим письменником, твори якої виховували дітей в дусі віри і відданості престолу [1, с. 59].
У 1906-1912 рр. П. Соловйова, поетеса і художниця, разом з видавницею і прозаїком
Н. Манасеїною видавали для дітей журнал «Тропинка» (1906-1912). Видавниці об'єднали навколо журналу поетів і письменників- символістів - тут друкувалися О. Бєлий, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, О. Ремізов. Журнал зайняв у дитячий літературі особливо важливе місце. Йому притаманна повна відчуженість від дійсності; основне завдання журналу - естетичне, вірніше естетське виховання, у ньому друкуються витончені вірші, історичні повісті, казки. Казки і вірші найбільш яскраво визначали спрямованість журналу. У журналі друкувались різдвяні та пасхальні казки. Це звичайні сентиментальні казочки, які мало чим відрізнялися від поширених на той час «пустих» казок. У них ті ж мотиви міщанського благополуччя, піднесеної релігійності, християнської моралі [1, с. 86].
К. Бальмонт писав для дітей постійно і дуже багато, друкувався не тільки в «Тропинке» а й у демократичному журналі «Всходы» (1896-1917). К. Бальмонт написав казки, легенди, вірші про природу, він надрукував збірник для дітей «Фейные сказки» (1905). У цьому творі відображався штучний дитячий світ, який створювала література для дітей дворян.
Кілька книг для дітей молодшого дошкільного віку у віршах і прозі створив С. Городецький. Казки С. Городецького «Мика летунок», «Царевна-сластёна» та ін. за своєю тематикою не виходили за межі звичайного замкненого кола дитячої літератури: зміна пори року, веселі зимові свята, любов до солодощів та іграшок. Поет враховував особливості дитячого сприйняття, відроджував веселу гру словом, користувався образами і ритмами національного фольклору.
Потяг до народної творчості властивий першим літературним спробам письменників О. Форш і О. Толстого. Казки О. Толстого «Грибы», «Полкан», «Сорока» і казки О. Форш «Духовик» були надруковані в «Тропинке». Сповнені гумору казки О. Форш цікаві тим, що в них змальовані живі, психологічно переконливі образи дітей: хлопчика Гані, кухарчиного сина, і барського сина Петрика («Духовик»), пухкенької дівчинки Наді, яка опікує всіх тварин і комах («Пумпин бал»).
У прогресивній літературі 1900-х років розкрита тема, яку можна назвати «Два світи - два дитинства». Один - світ барчуків, розкішних іграшок, наївного або дуже жорсткого егоїзму, другий - світ праці і злиднів, але в ньому існує взаємодопомога, співчуття до оточуючих.
Основний ланцюг казок складали стилізовані народні казки С. Кондурушкіна, О. Ремізова, П. Соловйової. Легкі, витончені казки П. Соловйової («Семилетка», «Чудесное кольцо», «Сказка о трех медведях») зберігають від народних казок тільки сюжет, а вся реалістичність випадає у її переробках, залишається лише красива форма.
О. Ремізова і С. Кондурушкінбвикористовували окремі мотиви народних казок, а також створювали власне казки. Ці казки переносили дітей у світ таких химер, таких жахливих пригод, які могла створити тільки нездорова фантазія (казка Кондурушкіна «Чотири вітри»).
У 1903 р. О. Горький відмітив низький рівень більшості творів, написаних для дітей. Він зазначав, що «писати для дітей надзвичайно важко, і вся наша дитяча література нікуди не годиться, одна патока» [6, с. 296].
Особливе місце серед творів для дітей посідали твори О. Блока. Ознайомившись з дитячою літературою, з питаннями виховання О. Блок серйозно замислився над виховними можливостями дитячої літератури. Після тривалих роздумів він приходить до висновку, що в основі виховання повинна лежати народність.
Відповідаючи фальсифікаторам народної казки, які виправдовували свою рушійну роботу у народній літературі тим, що у казках багато жорстокого, що травмує психіку дітей, О. Блок писав: «я недостатньо знаю російські народні казки, щоб судити про те, чи сильний в них елемент жорстокості.. .Але необхідно подумати про ті казки, у яких включена «жорстокість для жорстокості», так мовити. Всяка сентиментальність по відношенню до цих казок, по моєму, може тільки зашкодити» [2, с. 200 ].
У висловлюваннях О. Блока про дитячу літературу багато справедливого і розумного передбачення. Завдання виховання О. Блок бачить у підготовці людей, здатних витримати умови «железного» століття, тобто умови назріваючої боротьби між багатими і бідними, у підготовці громадян, яким доведеться боротися за зміни в країні, бути техніками, інженерами, тому що майбутнє країни залежатиме від них. Ця дуже ясна ціль виховання і визначає ставлення О. Блока до дитячої літератури. О. Блок зазначав, що «виховувати дітей на сентиментальностях - це великий гріх, тому що може розвивати в них бездіяльність, апатичність, непристосованість до життя.» [2, с. 275 ]. Дітям потрібно давати народну літературу, не треба боятися її «жорстокості», так як «жорстокість» в ній має глибоке коріння і виховує у дітей мужність і волю. Одним із головних естетичних критеріїв в оцінці дитячої книги для О. Блока була близькість до фольклору. Героя веселої книжки для маленьких «Степку-Растрепку» О. Блок порівнював з Петрушкою, улюбленим персонажем народного лялькового театру [2, с. 270 ].
Віршів для дітей у О. Блока небагато. Він не писав вірші навмисно для дітей, а відбирав їх зі своїх праць і передавав у дитячі видавництва. Найбільшу популярність отримали вірші О. Блока «Вербная Суббота» (друкувалась під назвою «Вербочка»), «Ворона», «Зайчик». Найбільш популярний вірш для дітей - це «Вербочка», він передає настрій, пов'язаний зі старим народним звичаєм приносити у вербну суботу запалену свічку із церкви до дому. Вірш «Вербная Суббота» був написаний на початку 1906 р. і призначався для «Синодального Букваря». О. Блок одночасно передав цей вірш в тільки-но відкритий журнал «Тропинка», де він був і надрукований у березневому номері («Тропинка», 1906, №3).
Про більшість віршів О. Блока можна з упевненістю сказати, що вони не були написані для дітей, а лише відбирались для дитячих видань. Так, у журналі «Тропинка» у 1908 р. з'являється вірш «Полный месяц встал над лугом», який був написаний О. Блоком у 1898 р., коли «Тропинки» ще не існувало. Вірш для дітей «Зайчик» друкується в «Тропинке» у 1907 р. О. Блок написав цей вірш у 1903 р., тобто, всі вірші, надруковані О. Блоком у цьому журналі, були написані ним до його виникнення. Очевидно, поет за проханням видавниць журналу П. Соловйової та Н. Манасеїної відбирав найбільш придатні вірші для дітей, з того, що в нього вже було написано.
Великі зусилля у розповсюдженні народної книги виявляє педагогічна громадськість. Група харківських вчительок, на чолі з Х. Алчевською, ще у 80-х роках ХІХ ст. відбирала для народу книги і уклала довідник «Что читать народу и детям?», продовжила свою роботу і на початку ХХ ст.
У 1909 р. вийшов каталог «О детских книгах». Упорядники довідника займали чіткі виховні позиції. Вони вимагали, щоб книга вчила дітей любові до людей, такої ж любові до природи, але без сентиментальності, повазі до праці і трудівників, правдивості у словах і вчинках, відсутності усякого лицемірства і фальші, чесному та щирому відношенню до оточуючих, без лицемірної поваги до старших, мужності у боротьбі з зовнішніми обставинами, а також із забобонами оточуючих.
На початку ХХ ст. питання дитячої літератури стали актуальними для російської педагогічної громадськості. Так, у 1909 р. виходять дві книги з історії дитячої літератури «Детская литература» В. Родникова і «Детская литература» М. Чехова, у яких була зроблена спроба охарактеризувати напрямки російської дитячої літератури.
У 1904-1905 рр. почалася співпраця О. Горького з К. Чуковським (1882-1970) - одного з найвідоміших письменників для дітей, а на початку ХХ ст. - автора блискучих памфлетів проти Л. Чарської, проти «розбещення читача журналами казенного і міщанського спрямування» [9, с. 279].
К. Чуковський згадував: «після першої зустрічі з О. Горьким я зважився на зухвалість: почав поему для дітей («Крокодил»), войовничо направлену проти пануючих тоді у дитячій літературі канонів» [8, с. 240].
Поет використав прийоми народної казки, ритми класичної поезії, дитячого, міського фольклору, гнучкості, звучання вірша. В образі головного героя казки Вані Васильчикова - самостійного, активно діючого, який не боїться ніякої небезпеки, автор втілив дитячі уявлення про героїзм. Гумор, насиченість комічними пригодами приваблюють маленьких читачів. Написана у роки першої світової війни (1916 р.), казка втілювала і антимілітаристичні мотиви. Пародійно звучала сцена нагородження Вані Васильчикова, опис військових приготувань звірів до походу на Петроград. Недарма казка закінчується виголошенням миру та дружби між людьми і тваринами, а крокодил перетворюється на доброзичливого приятеля дітей.
Проти літератури для дворянських дітей рішуче виступила більшовицька преса, включаючи в коло своїх проблем і проблеми дитячого читання. Газета «Правда» у 1912 р. зазначала, що при великій кількості дитячих книг можна мало знайти такі, які б зацікавили дітей робітників і селян. «Золоті обкладинки», опис буржуазно-сімейного побуту, кисло- солодкі повчання більшості «подарункових видань» - не для дітей робітників. Газета рекомендувала дітям переважно народні казки і твори російської і світової класики, робила висновок про необхідність «свого пролетарського видавництва дитячої літератури» [3, с. 28].
У 1913 р. відбувся з'їзд із сімейного виховання. Питання дитячої літератури були розглянуті, як центральні питання виховання. На з'їзді було не тільки розглянуто шкідливість літератури для дворянських дітей, зокрема Л. Чарської, але були і розроблені методи боротьби проти читання творів Л. Чарської. Ґрунтовну доповідь про казку зробила на з'їзді О. Калмикова (1849-1926), громадський діяч, педагог. На прикладі казки вона обґрунтувала загальні питання народно-національного виховання дітей.
Отже, на початку ХХ ст. видавалося кілька дитячих журналів: «Светлячок», «Путеводный огонек», «Галчонок», «Задушевное слово», «Тропинка» та ін. Аналіз змісту творів показав, що в них розкрито тему два світи - два дитинства, один - світ барчуків та розкішних іграшок, а інший - світ праці і злиднів.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Бабушкина А. П. История русской детской литературы / А. П. Бабушкина. - М.: Учпедгиз, 1948. - 470 с.
2. Блок А. А. Записные книжки / А. А. Блок. - М.: Гослитиздат, 1965. - 298 с.
3. Груздев С. Что читать детям рабочих? / С. Груздев // Правда. - 1912. - №3. - С.28.
4. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років. - 3 видання, доопрацьоване та доповнене. - К.: Університет, 2010. - 288 с.
5. Потемкин П. Война кукол / П. Потемкин // Галчонок. - 1912. - №12. - С.10.
6. Письмо А. М. Горького к сибирскому краеведу В. И. Анучину. А. М. Горький. - Собр. соч.: в 30 т. - Т.28. - М.: Посвещение, 1903. - С. 296.
7. Федоров-Давыдов А. А. Взгляд на детскую литературу / А. А. Федоров-Давыдов // Кто за детей.
Галерея писателей за детей. - М.: Г. П. Иовенко. - 1906. - С.15 -28.
8. Чуковский К. И. Из воспоминаний / К. И. Чуковский. - М.: Советский писатель, 1958. - С.240.
9. Чуковский К. И. «Доллары и шпаги» и «Лидия Чарская» / К. И. Чуковский // От двух до пяти. - М.: Дегтиз, 1953. - С. 279 - 294.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток дитячої літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття. Специфіка художнього творення дитячих образів у творах сучасних українських письменників. Становлення та розвиток характеру молодої відьми Тетяни. Богдан як образ сучасного лицаря в романі.
дипломная работа [137,8 K], добавлен 13.06.2014Поняття масової літератури, особливості її змісту, художньої специфіки та жанрових ознак. Бестселер – як проблема сучасного літературного процесу. Особливості наррації в масовій літературі на прикладі трилеру П. Зюскінда "Парфумер: історія одного вбивці".
курсовая работа [89,4 K], добавлен 22.05.2012Проблеми сучасної дитячої літератури. Рейтинг "найдивніших книжок" Г. Романової. Роль ілюстрації в дитячих книгах. Аналіз стилю, сюжету та фабули літературного твору для дітей. Особливості зображення характерів головного героя та інших дійових осіб.
реферат [1,4 M], добавлен 08.12.2013У глибину віків. Навчальна література для дітей. Цензура в Україні. Видавництва аграрних ВНЗ. Спеціалізовані видавництва. Перші підручники з української літератури : передумови і час створення. Навчальні книжки з літератури за доби Центральної Ради.
курсовая работа [77,0 K], добавлен 20.01.2008Загальний огляд творчості авторів новітньої української дитячої літератури; жанри, історична тематика, безпритульність. Проблемна творчість Олександра Дерманського. Образ дитинства для Марини Павленко та Сергія Дзюби. Щирість у творах Івана Андрусяка.
реферат [28,5 K], добавлен 28.02.2012Знайомство з основними особливостями розвитку української літератури і мистецтва в другій половина 50-х років. "Шістдесятництво" як прояв політичних форм опору різних соціальних верств населення існуючому режиму. Загальна характеристика теорії класицизму.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 29.10.2013Вивчення психологічних особливостей літератури XIX століття, який був заснований на народній творчості і містив проблеми життя народу, його мови, історії, культури, національно-визвольної боротьби. Психологізм в оповіданні А. Катренка "Омелько щеня".
реферат [17,9 K], добавлен 03.01.2011Зародження прозаїчного роману в Німеччині. Досягнення німецької літератури XVII ст. в поезії і в прозі, їх зв'язок з художньою системою бароко. Етапи розвитку німецької літератури, осмислення трагічного досвіду; придворно-історичний та політичний роман.
реферат [32,7 K], добавлен 17.01.2010Продовження і розвиток кращих традицій дожовтневої класичної літератури і мистецтва як важлива умова новаторських починань радянських митців. Ленінський принцип партійності літератури, її зміст та специфіка. Основні ознаки соціалістичного реалізму.
реферат [18,1 K], добавлен 22.02.2011Редагування як соціально необхідний процес опрацювання тексту. Основні принципи, проблеми, об’єктивні та суб’єктивні фактори перекладу художньої літератури. Співвідношення контексту автора і контексту перекладача. Етапи та методи процесу редагування.
реферат [15,3 K], добавлен 29.01.2011Прийняття християнства - важлива подія в культурному житті Русі. Виникнення і розвиток апокрифічної літератури. Значення християнства і апокрифічних творів для народного світогляду і української народної словесності. Релігійні засади давньоруської освіти.
реферат [86,2 K], добавлен 15.12.2010Світові тенденції розвитку французької літератури початку XXI століття. Анна Гавальда та її світосприйняття,яке знайшло вихід у її творчості. "35 кіло надії" - поетична притча про головне: про вибір життєвого шляху, про силу любові та відданості.
курсовая работа [59,9 K], добавлен 15.10.2014Слово о полку письменницьком. Загальна характеристика літератури Луганщини XIX - початку ХХ століття. Журнал та письменницька організація "Забой". Літературні угрупування,спілки, з’їзди та зібрання письменників. Сучасні письменники Луганщини, їх твори.
реферат [28,3 K], добавлен 21.06.2011Вивчення історії виникнення та основних установ найвідоміших премій миру з літератури. Нобелівська премія з літератури, премія імені Сервантеса, Хьюго, Ренодо, Джеймса Тейта, Orange. Міжнародна премія ім. Г.-Х. Андерсена, Астрід Ліндгрен, Грінцане Кавур.
реферат [25,2 K], добавлен 11.08.2011Виникнення течій модернізму та розвиток європейської літератури за часів XX століття. Компаративний аналіз античної "Антігони" Софокла та брехтівської обробки. Причини порушення головних ідей трагедії. Бертольд Брехт у контексті німецької драматургії.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 19.11.2014Художня література як один із видів мистецтва - найпопулярніший і найдоступніший усім. Зорієнтованість літературної освіти на виховання особистості національно свідомої, духовно багатої. Розвиток творчих навичок та здібностей учнів на уроках літератури.
курсовая работа [53,6 K], добавлен 25.01.2009Змалювання теми кохання у творах німецьких письменників кінця ХІХ-середини XX ст. Кохання в англійській літературі та особливості літературної манери Р. Кіплінга. Тема кохання в російській літературі. О. Купрін–яскравий представник російської літератури.
дипломная работа [150,6 K], добавлен 01.11.2010Роль творчої спадщини великого Кобзаря в суспільному житті й розвитку української літератури та культури. Аналіз своєрідності і сутності Шевченкового міфотворення. Міфо-аналіз при вивченні творчості Т.Г. Шевченка на уроках української літератури.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 06.10.2012Оповідання як жанр літератури. Дослідження художніх особливостей англійського оповідання на матеріалі творів Р.Л. Стівенсона "Франсуа Війон, школяр, поет і зломник", "Притулок на ніч", "Берег Фалеза", їх гострота проблематики та художня довершеність.
курсовая работа [84,6 K], добавлен 21.04.2011Специфіка вивчення народних творів кінця XVIII - початку XIX століття. Виникнення нової історико-літературної школи. Перші збірки українських народних творів. Аспекти розвитку усної руської й української народної поезії. Роль віршів, пісень, легенд.
реферат [33,4 K], добавлен 15.12.2010
