Habent Sua Fata Libelli. Втрачені твори митрополита Іпатія Потія

Размещено на http://www.allbest.ru/

HABENT SUA FATA LIBELLI. ВТРАЧЕНІ ТВОРИ МИТРОПОЛИТА ІПАТІЯ ПОТІЯ

Руслан Ткачук

У Західній Європі з виникненням перших друкарень у XV ст. пов'язаний розвиток філософії, художньої літератури. Початку добі «Зрілого Відродження» передували невеликі видання Лауренса Костера, Біблія Йоганна Гутенберга. Друковане слово наблизило Святе Письмо до вірян, відкрило широкому загалу античну спадщину. Книга була вагомим здобутком людини у комунікації із зовнішнім світом. Історія спалення книг у Європі має давню історію і покликається до зусиль Церкви рецензувати друковані праці. У свідомості людини Середньовіччя знищення книги, яка поширювала єретичні думки було виправданим. Латиномовна сентенція «Habent sua fata libelli» почасти відображає рецепцію читача тієї доби знищення книги, яка була атрибутом знання.

До важливих атрибутів дискурсу полемічної літератури в Україні поберестейської доби належить спосіб заперечення думки опонента через покликання до його тези (наведення у тексті окремих частин твору опонента) -- принцип «ланцюгового паралелізму». Така побудова полемічного твору зумовлює тісний зв'язок твору-закиду із твором-відповіддю. Це дає підстави реконструювати зміст обрядово-догматичної полеміки творів, які не збереглися, простежити способи доведення міркувань як полемістів-уніатів, так і православних богословів загалом.

Релігійна полеміка, одним із інструментів якої було друковане слово, увібрала в себе такий спосіб заперечення думки опонента, як знищення полемічних творів. Не всі трактати Київського митрополита Іпатія Потія й інших авторів збереглися до нашого часу. Так, Мелетій Смотрицький у творі «Apologia peregrinatiey do Kraiow Wschodnych» зауважив, що надрукував книгу «Lucubracie naprzeciw scriptu Unia otytulowanego», однак цей твір не зберігся [9, с. 75].

Є відомості, що 1596 р. у Римі було опубліковано українською мовою книгу «Календар римський новий», авторство якої вчені віддають Іпатію Потію та Кирилу Терлецькому. Про неї згадано у творі «Пересторога зЪло потребная на потомньїє часы православным христіаном», де читаємо: «И выдали єсте остатную книжку свою против книжки ніякого Филалета, грозячи єму кієм; и пишет ПотЪй в тыхже остатных книжках своих нынешних о новом календару, который єсте в РимЪ по руску выдруковавши, принесли з Риму» [1, с. 95]. Дві пошкоджені сторінки «Календаря римського нового» віднайшов Я. Головацький у віленській бібліотеці [1, с. 90-96]. На цих фрагментах збереглися уривки григоріанського календаря для богослужбового кола уніатської церкви: «Старая пасхалія и порядок свят, в ней предписанный, не отменился» [1, с. 92-94].

У 1597 р. з боку уніатів було опубліковано полемічний трактат «Справедливоє описаньє поступку и справы сыноду Берестейского» [6, с. 2], відповідь на православний твір «Ekthesis abo krotkie zebranie spraw», який не зберігся. К. Студинський [6, с. 10], І. Єрьомін [2, с. 91], М. Вишневський [10, с. 294], митрополит Макарій (Булгаков) [4, с. 173] твердили про атрибуцію твору Іпатію Потію. Висловлюючи обурення щодо спалення православними мирянами книг уніатів, автор «Антиризису, або апології проти Христофора Філарета» вказав на своє авторство трактату «Справедливоє описаньє поступку и справы сыноду Берестейского» [5, с. 503].

Твір складався з двох розділів, у яких подано опис Берестейського синоду й обґрунтовано прийняття церковної унії [10, с. 294]. З апологетичного послання Івана Вишенського до православних єпископів дізнаємося, що Іпатій Потій порушив у творі питання примату Папи Римського, інституційного занепаду Київської митрополії: «Як дурные и бесчестные патртрхы ничего славного и пожиточного, приєжджаючи, в земли сей не чинят, -- ак Іереміа учинил, только хлопов простых, шевцев, седелников и кожемяков над єпископов преложил и увес порядок церковный, от духовенства отнявши, свЪцким людем в моц дал, в чом великоє уближене власти єпископской учинил» [2, с. 83-84].

До загублених полемічних писань Іпатія Потія належить твір «Розмова братчика з Берестяницею» [6, с. 6-7], який було надруковано у Вільні в 1604 р. Мелетій Смотрицький у відповідь на цей трактат написав «Lucubracie naprzeciw rozmowie Brzescianina z braciszkiem». Обидві книги втрачено.

Також не зберігся твір, написаний Іпатієм Потієм у 1607 р. «Zmartwychwstaly Nalewajko» [6, с. 7].

У 1608 р. у Вільні було анонімно опубліковано трактат уніатського полеміста «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства». Зміст цього друку можна реконструювати за твором Мелетія Смотрицького «Avxvypa9p albo odpowiedz na script vszczypliwy, przeciwko ludziom starozytney religiey Graeckiey od apostatow cerkwie Wschodniey wydany», який православний богослов написав у відповідь на трактати «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства» та «Гармонія, або згода віри Східної Церкви з костелом Римським». В. Завитневич зазначав, що окремі пункти цього трактату взято з твору «Унія Греків з костелом Римським» Іпатія Потія. Дослідник відзначив, що автор твору полемізував із віленським братством, яке у той час становило осередок православної культури [3, с. 199].

К. Студинський, аналізуючи листування Іпатія Потія з Левом Сапігою, дійшов висновку, що литовський канцлер спонукав Іпатія Потія написати твір, у якому було би розкрито догматичні аберації православного духівництва. Порівнявши артикули «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства» з іншими творами богослова, вчений довів, що автором цього трактату був Іпатій Потій [7, с. 7].

Мелетій Смотрицький відзначав емоційність твору «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства» [8, с. 164]. Експансивне розкриття духовної кризи суспільства Іпатієм Потієм почасти виявляє зневіру автора в міжконфесійному діалозі. Ця думка знаходить підтвердження в епістолярії Іпатія Потія [7, с. 7]. У трактаті «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства», який розкриває деталі релігійної полеміки поберестейської доби, Іпатій Потій обґрунтував переваги уніатів над православними від об'єднання Київської митрополії із Західною церквою.

Для полеміки Мелетій Смотрицький обрав окремі артикули трактату «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства», через що реконструкція тексту-виклику на основі твору-відповіді православного богослова видається імпліцитною. Відтворення способу ведення полеміки Іпатієм Потієм на основі окремих цитат, узятих із трактату Мелетія Смотрицького, деталізує зміст твору. Іпатій Потій у трактаті «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства» висвітлив переступи православного духівництва, які мали моральний, дисциплінарний та організаційний характер [8, с. 1164-1181]. Окремий розділ трактату Іпатій Потій присвятив обрядово-догматичним відмінностям східного та західного християнства, серед яких традиційно приділено увагу питанням Filioque, таїнствам євхаристії, хрещення та католицькому вченню про чистилище [8, с. 1185-1228].

Полемічний твір «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства» Іпатія Потія посідає виняткове місце в поберестейській релігійній суперечці. Якщо для інших трактатів Іпатія Потія був характерний ліберальний підхід, пошук діалогу, то книга «Єресі, невігластва і політика попів і міщан Віленського Братства» розкривала хиби православного духівництва. Цей стиль ведення полеміки був властивий для єзуїтської школи, насамперед Яна Сакрана, Бенедикта Гербеста, Петра Скарги, які подекуди вдавалися до необґрунтованої критики православного віровчення.

потій релігійний уніатський церква

Література

1. Головацкий Я. Ф. Книга о новом календаре, напечатанная в Риме в 1596 году / Я. Ф. Головацький // Зап. Импер. АН. -- 1877. -- Т. XXIX. -- Кн. I. -- С. 90-96.

2. Еремин И. П. Неизвестный памятник украинской публицистики конца XVI века / И. П. Яремин // Сборник статей к 40-летию ученой деятельности академика А. С. Орлова. -- Л., 1934. -- С. 83-92.

3. Завитневич В. З. Палинодия Захария Копыстенского и её место в истории западно-русской полемики XVI и XVII вв. / В. З. Завитневич. -- Варшава, 1883. -- LXxV+400 c.

4. Макарий (Булгаков) Митрополит Московский й Коломенский. История Русской Церкви. -- М., 1994. -- Кн. VI. -- Ч. I. -- 802 с.

5. Потій І. 'ANTEP'P'HEIE abo apologia przeciwko Krzysztofowi Philaletowi / І. Потій // Пам. полемич. лит. -- Спб., 1903. -- Кн. III. -- С. 477-981.

6. Студинський К. В тристалїтє смерти митр. Іпатия Потїя / К. Студинський. -- Львів, 1913. -- 10 с.

7. Студинський К. Полемічне письменство в р. 1608 / К. Студинський // ЗНТШ. -- 1911. -- Т. CIV. -- С. 5-37.

8. Smotrycki M. 'Аипурафц albo odpowiedz na script vszczpliwy, przeciwko ludziom starozytney religiey Grackiey od apostatow cerkwie Wschodniey wydany / M. Smotrycki // Пам. полемич. лит. -- Спб., 1903. -- Кн. III. -- С. 1149-1300.

9. Studzinski C. Pierwszy wyst^p literacki Hipacyusza Pocieja / C. Studzinski. -- Lwow, 1902. -- 79 s.

10. Wiszniewski M. Historya literatury polskiej / M. Wiszniewski. -- Krakow, 1851. -- Т. III. -- 405 s.

Размещено на Allbest.ru