Віденські та галицькі видання творів Т. Шевченка, приурочені 100-річчю від дня народження поета: у контексті відзначення ювілею поета в Галичині

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ЛННБ України ім. В. Стефаника

Віденські та галицькі видання творів Т. Шевченка, приурочені 100-річчю від дня народження поета: у контексті відзначення ювілею поета в Галичині

І. Морозова, м.н.с.

Анотація

Ключові слова: Тарас Шевченко, Галичина, Відень, Наукове товариство імені Шевченка, Союз визволення України, «Кобзар».

Keywords: Taras Shevchenko, Galicia, Vienna, Shevchenko Scientific Society, the Union of Liberation of Ukraine, «Kobzar».

Ключевые слова: Тарас Шевченко, Галичина, Вена, Научное общество имени Шевченко, Союз освобождения Украины, «Кобзарь».

Зростання інтересу до творчої спадщини Тараса Шевченка в Галичині розпочалось у другій половині XIX ст., після смерті поета. Починаючи з 1861 р., галицькі часописи все частіше публікують матеріали про Шевченка та його вірші, в тому числі й невидані досі. Так, на сторінках львівських літературно-громадських журналів «Вечерниці» та «Мета» у 1862-1863 рр. було надруковано такі твори Шевченка, як «Русалка» [35], «Відьма» [22], «Плач Ярославни» [34], «Чигринъ» [39], «Мені однаково, чи буду...» під назвою «Сидючи въ неволі, 1847 р.» [36], «Н. Костомарову» під довільною назвою «До Миколи Костомарова» [24]. Серед галицьких читачів, особливо молоді, почали розповсюджуватись як рукописні, так і друковані збірники віршів Т. Шевченка. Першим галицьким виданням творів поета був двотомний збірник «Поезії», що вийшов 1867 р. накладом К. Сушкевича у Львові з ініціативи та заходами О. Барвінського, Г. Рожанського та Г. Боднара [1, с. 11]. Серед подальших видань творів Шевченка в Галичині найважливішими були: «Кобзар» у чотирьох томах під редакцією О. Огоновського (Т. 1, 2 - 1893 р., Т. 3 - 1895 р., Т. 4 - 1898 р.); «Кобзар: Вибір поезій для народу» (накладом Товариства «Просвіта» у Львові, Т. 1 - 1894 р., Т. 2 - 1895 р.); «Поезії Тараса Шевченка» з передмовою та примітками Ю. Романчука (Львів: «Просвіта», 1902), а також у серії «Руска письменність» Шевченкові «Твори» у двох томах (1907 р., перевидання - 1912 р.). Для дітей та молоді Руське Товариство Педагогічне видало «Кобзар. Вибір творів для ужитку молодіжи» (1898 р.) та «Кобзар. Книжочка для дітей» (1891 р., друге видання - 1905 р.). У 1908 р. Філологічна секція НТШ під редакцією І. Франка у серії «Українсько-руська бібліотека» видала «Твори. Кобзар» у двох томах.

Об'єктом нашого дослідження слугують ті галицькі видання творів Т. Шевченка, що вийшли друком з нагоди ювілею Великого Кобзаря у 1914-1915 рр.

100-річчя від дня народження Т. Шевченка в Галичині святкували кілька місяців. Шевченківські концерти, музичні вечори, виставки та інші імпрези відбувалися в різних галицьких містах і селах, зокрема, у Львові 9 та 10 березня в залі Спортової Палати - святкові концерти, які зібрали 3 000 глядачів. У червні-липні 1914 р. Національний Музей у Львові влаштував Шевченківську виставку видань «Кобзарів», портретів та бюстів Шевченка, ілюстрацій до творів поета, музичних композицій на слова Кобзаря. У кількох містах, зокрема у Львові, Коломиї, Тернополі, Перемишлі, названо вулиці ім'ям Т. Шевченка. В рамках вшанування сотої річниці від дня народження Т. Шевченка вийшло друком багато видань та публікацій, присвячених Великому Кобзареві.

Як зазначав Б. Загайкевич: «В 1914 р. у звітах усіх українських державних і приватних гімназій в Галичині, появилися праці про Шевченка. В тому році вся українська преса в Галичині присвятила багато місця роковинам народин Шевченка, друкуючи про нього розвідки, промови на Шевченківських концертах, звіти з концертів і імпрез, вірші присвячені Шевченкові, тощо» [4, с. 259]. Крім видань про життя та творчість Т. Шевченка, до 100-річчя від дня народження поета та художника вийшла друком і низка окремих видань його творів.

У 1914 р. Товариство українських учителів середніх і вищих шкіл «Учительська Громада» у Львові з метою популяризації слова Т. Шевченка серед молоді видало «Кобзар Тараса Шевченка: Вибір поезий з житєписом, ілюстрациями і поясненями» [30]. Упорядкував видання, а також написав передмову, тодішній голова Товариства, визначний культурно-освітній діяч, педагог і дослідник текстів Шевченкових поезій Юліан Романчук. «Кобзар» вийшов обсягом 368 сторінок із ґрунтовною вступною статтею та ілюстраціями (портрети Т. Шевченка). В кінці видання подано пояснення до окремих творів Т. Шевченка у вигляді невеликих коментарів та тлумачення малозрозумілих слів. Зауважимо, що Ю. Романчук упорядковував поезії Шевченка своєрідно: не за хронологічним принципом, а за розділами, в межах яких вони згруповані за розмірами та жанрами. Як зазначив В. Сімович, «вірші поскладано не за роками, а так собі, - і це дуже втруднює розуміння Шевченка» [31, с. VI]. Життєпис Т. Шевченка та аналіз його літературної творчості у передмові «Житє і твори Тараса Шевченка» Ю. Романчук подав у п'яти частинах відповідно до основних етапів біографії поета:

1) Дитинство;

2) Парубочий вік;

3) Шевченко на волі, маляр і поет;

4) Шевченко на засланні;

5) Шевченко знов на волі, в чужині.

Твори у «Кобзарі» зібрані у трьох розділах, відповідно до періодів їх написання: До заслання (1838-1847 I піврік); На засланню (1847 II піврік - 1857.VII); По засланню (1857 VIII - 1861.II). Водночас твори у цих розділах згруповано за розмірами: «Дрібнїйші поезиї»; «Поеми і инші більші поезиї» та жанровою належністю (думки, пісні, посвяти, описи, образи, оповідки). У виданні вміщено 136 творів Т. Шевченка, що, як підкреслив у рецензії Ярослав Гординський, є більшою частиною надрукованих на той час Шевченкових поезій (яких налічувалось 218 у третьому виданні В. Доманицького 1913 р. [38]). Загалом Я. Гординський схвалив появу такого «Кобзаря» на тлі нестачі видань Шевченкових творів для молоді, «бо не всі Шевченкові писаня однаково доступні молодому умови: на зрозумінє деяких єму ще завчасно, бо на се треба ширшого світогляду, а деякі стануть зрозумілі тілько з коментарями» [3]. Власне, наявність пояснень (коментарів) до творів, яких рецензент хотів би бачити в подальших виданнях Шевченка для молоді ще більше, було незаперечною перевагою цього «Кобзаря», оскільки, на його думку, «без коментарів Шевченкові поезії будуть часто для молодежі незрозумілі».

Активну участь у святкуванні 100-літнього ювілею українського поета взяло Наукове товариство імені Шевченка у Львові. Крім святочної наукової академії, НТШ підготувало до друку низку видань, зокрема, ювілейний «Збірник Історично-філософічної секції НТШ» - ілюстровану монографію Олекси Новицького «Тарас Шевченко як маляр» [14], а також «Записки Наукового Товариства імені Шевченка» [6], в яких було вміщено статті, присвячені виключно Шевченку, однак через воєнні події вони побачили світ лише у 1917 р. Накладом Наукового товариства імені Шевченка у 1914 р. з'явилось фототипічне видання першого Шевченкового «Кобзаря» 1840-го року [32]. Як відомо, наклад першої поетичної збірки Т. Шевченка (до якої увійшло 8 поезій) становив близько тисячі примірників і, оскільки після арешту Т. Шевченка у 1847 р. збірка підлягала забороні та вилученню, вже у XIX ст. вона стала раритетом. Саме тому НТШ використало таку форму відтворення видань як фототипія (техніка друку для копіювання з високою точністю складних художніх оригіналів). Відзначимо, що в подальшому першодруки шевченкових видань неодноразово відтворювались як фототипічно, факсимільно, так і репринтно. Проте вперше це зробило саме у 1914 р. Наукове товариство імені Шевченка [2]. Репродукований коштом НТШ «Кобзар» вийшов накладом 3 000 примірників, і максимально був наближений до прижиттєвого видання, тому факсиміле 1914-го р. у багатьох випадках приймають за оригінальний «Кобзар» 1840 р. Єдиною відмінністю було те, що у фототипічному «Кобзарі» не було репродуковано обкладинки, де зазначений видавець П. Мартос, оскільки оригінальний примірник «Кобзаря» в бібліотеці НТШ був без обкладинки [17, с. 179]. Це факсиміле, з огляду на раритетність прижиттєвого «Кобзаря», на думку В. Щурата, стало цінністю не лише для бібліофілів, а й для дослідників творчості Шевченка, зокрема для студіювання Шевченкової мови і правопису, того «яку остаточну форму вмів він дати своїм писаням в найраншім часі, тоді, коли ще не було в нього менторів, котрим можна би приписувати якісь редакційні роботи при виданю» [41].

Незвичайний «Кобзар» Тараса Шевченка, розрахований на «польськомовного» читача (тобто призначений для тих українців, котрі, зважаючи на польське шкільництво в Галичині, вміли читати лише латиницею), з'явився у Львові у 1914 р. Упорядкував його український учений та громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ Володимир Охримович. Цікаво, що до «Кобзаря» увійшли не переклади польською мовою творів Шевченка, а його українські поезії, подані латинською транслітерацією, про що сказано у назві видання: «Wybir dejakych najkraszczych poezij Tarasa Szewczenka, najbilszoho ukrajinskoho poeta, dla tych, szczo znajut' lysze po pols'ky czytaty, w soti rokowyny urodyn poeta» [42]. У виданні вміщено 18 поезій Т. Шевченка та невеликий вступ В. Охримовича «Хто був Тарас Шевченко».

Активно готувалися до святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка й українські вчительські організації Галичини. Так, Українське Педагогічне Товариство (УПТ) у Львові в рамках проекту вшанування пам'яті Великого Кобзаря планувало чимало заходів, зокрема, передбачалось проведення 1-2 листопада 1914 р. першого українського шкільного конгресу, на якому українській громадськості були б представлені здобутки національного шкільництва включно із виставкою досягнень УПТ (навчальних підручників, шкільного приладдя та ін.). Однак через воєнні події на Галичині провести конгрес не вдалося. Натомість Товариство до ювілею Тараса Шевченка видало чотири сценічні твори: «Слідами Тараса» [7], «Діточе свято» [9], «Тарас-Дитина» [10] та «Вінок на могилу Тараса Шевченка» [13] для постановок школярами вистав з нагоди Тарасових роковин, а також «Кобзар» для малих дітей [29], в якому на 64 сторінках вміщено 44 твори або уривки та коротка біографія поета.

Вартий уваги й «Кобзар», який видав Союз визволення України (СВУ). У 1914 р., перемістившись зі Львова до Відня, СВУ здійснював активну національно-просвітницьку діяльність, зокрема 122видавничу, серед українців у таборах військовополонених. Відчуваючи величезну потребу зі сторони бранців-українців в Австрії у Шевченковому «Кобзарі», котрий, як висловився Іван Калинович, «саме тепер в час скрайнього народнього горя найсильніще до душі промовляє і на рівні стає з молитословом» [8, с. 4], СВУ підготував до друку вибір поезій Т. Шевченка у двох випусках [27; 28]. У вихідних відомостях до другого випуску зазначено місце і рік видання: «Львів, Друкарня Артистично-просвітного Товариства, 1914», хоча насправді він вийшов друком у Відні у 1915 р. [17, с. 181]. У виданнях як передмови вміщено літературно-критичні праці письменника та літературознавця Дениса Лукіяновича: «Про життє Тараса Шевченка» (Вип. 1) та «Про Шевченкові твори» (Вип. 2), передруковані з календаря «Просвіти» на 1914 р. У цих розвідках Д. Лукіянович висвітлив життєвий шлях Шевченка, охарактеризував його творчість, світогляд, провідні думки, а також проаналізував епоху, описану в історичних творах Великого Кобзаря. Перший випуск вийшов накладом 6 000 примірників і містив 35 поезій Т. Шевченка та пояснення до них, другий налічував 86 поезій та, як автобіографічну замітку, - лист Тараса Шевченка «Письмо до редактора часописи «Народнає Чтєніє «Народное чтение» -- петербурзький журнал ліберального напряму, що виходив у 1859-1861 рр.; його редактори: О. Оболонський і Г. Щербаков. Першодрук автобіографії, датований 18 лютого 1860 р., опубліковано у №2 журналу за 1860 р., с. 229-236.».

Низку зауважень до структури та змісту цього «Кобзаря» висловив відомий дослідник життя і творчості Тараса Шевченка Павло Зайцев, який зокрема, зауважив, що «Кобзар» упорядкований поспіхом, без системи, з подачею цілком випадкового матеріалу. Серед недоліків називає й недолугий переклад автобіографічної замітки Шевченка, ніби навмисно зроблений не такою мовою, яку вживав поет, а також бездумну коректуру Шевченкових текстів, які редактори «попсували ножицями, покромсавши його безсмертні поезії» [5]. Незважаючи на недоліки, П. Зайцев назвав ці книжечки із вибором поезій Т. Шевченка величезною історичною цінністю, оскільки вони відіграли надзвичайно важливу роль: «тисячі людей з жадобою й захопленням вперше дізналися з них про все те, чим страждав, чому вірив і навчав апостол нашої правди» [5]. Поезія Шевченка викликала велике зацікавлення серед солдатів-наддніпрянців, які воювали в Галичині, і, звичайно ж, неабиякий попит мала у легіоні Українських січових стрільців, сформованому у 1914 р. Серед Січових стрільців, як відзначав М. Лазарович, існував справжній культ поета, свідченням якого були щорічні шевченківські свята, які проводилися в легіоні, а Шевченків «Кобзар» був невід'ємним атрибутом кожного у стрілецькому середовищі [11, с. 161]. Тому Союз визволення України видав «Кобзар» як для задоволення потреби у Шевченковому слові, так і для поширення його ідей, і як наслідок - виховання свідомого українського громадянина.

Для налагодження національно-культурної роботи в таборах СВУ створив «Просвітні відділи», активну участь у діяльності яких брав відомий літературознавець Василь Сімович, очоливши у середині грудня 1914 р. просвітню організацію у Фрайштадті [16, с. 275]. В. Сімович у таборі здійснював навчально-педагогічну діяльність - викладав українську мову та літературу, займався культурним дозвіллям полонених - організовував вистави до ювілейних свят на честь Т. Шевченка, І. Франка, здійснював редакційно-видавничу діяльність - редагував таборову газету «Розвага», публікував статті у таборових виданнях та періодиці. Так, у 1915 р. «Вістник Союза визволення України» надрукував статтю В. Сімовича «Великий Льох» Тараса Шевченка» [18], в якій автор описав історію села Суботова та його підземних «льохів». Саме цю статтю було використано як передмову до виданої у серії «Виданнє Союза Визволення України» поеми-містерії «Великий Льох» [20]. Таким чином, у роки Першої світової війни Союз визволення України популяризував ідеї Шевченка серед українців у таборах військовополонених з метою «пробудження національної свідомості, поглиблення культурного рівня, поширення ідеї незалежності української нації, виховання громадсько-політичної активності» [16, с. 275].

У ювілейному 1914 р. в коломийській друкарні Вільгельма Бравнера вийшла друком книга «Історичні поеми Тараса Шевченка» [26]. Цим виданням український письменник, літературознавець та педагог Дмитро Николишин започаткував відому серію «Загальна Книгозбірня». До видання увійшли 8 поем Тараса Шевченка: «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Вибір гетьмана», «Здача Дорошенка», «Іржавець», «Чернець» та «Швачка». У передмові до другого, доповненого, видання «Історичних поем» Д. Николишин, роз'яснюючи концепцію свого дослідження, зазначив, що мав на меті зібрати всі історичні поеми Т. Шевченка, «кинути на них ясне світло, щоб читач, розуміючи поета, оцінив як слід вартість його поетичного твору і перестав ним одушевляти ся тільки - з патріотичного обов'язку» [25, с. 3]. У вступній статті Д. Николишин розглянув такі питання: коли і які історичні поеми написав Т. Шевченко, з яких джерел поет черпав історичні відомості, як він уявляв козаччину. Видання отримало схвальні рецензії в пресі, в яких наголошено на його великій педагогічній вартості для шкільництва та молоді. Зокрема, Денис Лукіянович, звернувши увагу на фаховість книги, зазначив, що вона «дає читачеві, особливо нашій молодїжи позитивне знанє намість кілька загальних, а то і пустих фраз, якими нераз послугують ся, говорячи про Україну, її любов і про Шевченка» [12].

До «Історичних поем Тараса Шевченка» не ввійшла поема «Гайдамаки», оскільки планувалось видати її окремо як ювілейне видання у 1914 р. Проте через воєнні події це видання вийшло у 1915 р. у серії «Загальна Книгозбірня» (чис. 3). На титульному аркуші зазначено: «Текст. Примітки подав Іван Шпитковський». Однак, як сказано у вступному слові «Від Видавництва», подається тільки текст поеми з примітками без докладного вступу історика і педагога Івана Шпитковського, оскільки «війна заскочила Шановного Автора саме в середині роботи після того, як текст був готовий, і він, відложивши перо, пішов сповнити свій обов'язок супроти держави і рідного народу» [23, с. 3]. Ймовірно, цей вступ Івана Шпитковського під назвою «Гайдамаки» Шевченка, як пам'ятка Коліївщини» було опубліковано у «Збірнику пам'яті Тараса Шевченка (1814-1914)» [40]. просвітницький видання шевченко галичина відень

Твори Т. Шевченка, видані для вшанування його пам'яті, відігравали важливу просвітницьку та виховну роль для молоді, а також підносили патріотичний дух українців. Яскравим прикладом цього є видання Українського Студентського Союзу у Львові, який у видавничій серії «Дешева Бібліотека» в 1914 р. видав дві невеликі книжечки Тараса Шевченка: «Вибір поезій» [21] та поему «Сон» [37]. До «Вибору поезій» увійшли уривки з дев'яти творів Т. Шевченка: «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Іржавець», «Розрита могила», уривок з поеми «Великий Льох» під назвою «Суботів», уривки з циклу «В казематі» під назвою «Мені однаково» та «Моїм союзникам», уривок з вірша «І мертвим, і живим, і ненарожденним» під назвою «Посланіє» та вірш-заповіт «Як умру, то поховайте». У передмові до видання Антін Жила подав короткий життєпис поета і зазначив, що до цієї збірки включені поезії Т. Шевченка, в яких він описує складну долю України, «одушевляє ся Козаччиною і Гетьманщиною, коли то наші славні козаки запорожці вміли панувати», бо «в своїй хаті своя правда і сила і воля». Крім цього, А. Жила звернув увагу читачів на те, що Шевченко у своїх творах покладав на онуків Залізняків і Гонт святий обов'язок вернути волю Україні, що звучало особливо доречно, на думку А. Жили, тоді, коли на українську культуру чинився імперський тиск та здійснювалась антиукраїнська репресивна політика. Її кульмінація припала на березень 1914 p., коли царський уряд заборонив урочистості з нагоди 100-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, що спричинило масові демонстрації студентів у Києві. Дозволимо собі процитувати уривок з передмови А. Жили, який звучить актуально й зараз, незважаючи на те, що був написаний сто років тому: «І тепер, коли російський деспот-цар не вдоволяє ся тим, що зі своїм урядом знущає ся над 30 міліонами нашого народу в Росії, забороняючи їм мати свої рідні школи, видавати книжки, говорити публично і т.д., а ще хоче при помочи своїх платних аґентів кацапів забрати нас, галицьких Українцїв, щоб здусити своєю медвежою лапою, то є сьвятим обовязком нашим гуртувати ся у Сїчи, Стрілецькі товариства, в Соколи й Читальні, щоб як прийде слушний час - дати російському кровопійцеві гідну відправу.

Кождий Українець повинен жертвувати для України тільки, кільки жертвував Шевченко та пам'ятати його заповіт» [21, с. 8].

І все ж у Галичині ювілей Шевченка святкували досить широко. Зокрема, у грандіозну маніфестацію перетворився у Львові 28 червня 1914 р. в рамках святкування 100-літнього ювілею від дня народження великого поета II краєвий Шевченківський здвиг (огляд формувань) українських спортивних, пожежних і стрілецьких товариств «Сокіл», «Український Січовий Союз», «Пласт» та інших. Цього дня у поході головними вулицями Львова та в масових військово-спортивних вправах взяли участь більше 12 тисяч осіб [19]. На пам'ять про цей здвиг у Львові вийшли друком дві ідентичні за форматом та художнім оформленням ілюстровані книжечки

Тараса Шевченка обсягом 32 сторінки кожна: Український Січовий Союз видав його поему «Невольник» [33], а V секція Шевченкового Ювілейного Комітету Товариства «Просвіта» - збірничок із вибраними поезіями під назвою «Памятка від Батька нашого Тараса Шевченка зі здвигу у Львові в память столітних роковин його уродин» [15], до якого увійшли: «Іван Підкова», «Гамалія», «Розрита могила», «Кавказ», «Чигирин» та «Суботів».

Загалом, відзначення 100-річчя від дня народження Т. Шевченка слугувало поштовхом для багатьох товариств та організацій, пропагуючи творчість Великого Поета та його особистість як національного пророка, видати низку нових, змістовних видань творів Т. Шевченка, що відігравали важливу педагогічну, культурно-просвітницьку роль для формування національної свідомості українців.

Література

1. Вшанування пам'яті Тараса Шевченка в Галичині / Дмитро Каднічанський, Микола Литвин, Остап Середа, Феодосій Стеблій, Любомир Хахула // Краєзнавство. - 2014. - №1. - С. 10-19.

2. Глоба Н. Фототипічні, факсимільні та репринтні видання творів Т.Г. Шевченка у колекції МКДУ [Електронний ресурс] / Глоба Наталія Володимирівна // Всеукраїнська асоціація музеїв.

3. Гординський Я. «Кобзар» для шкіл / Ярослав Гординьский // Руслан (Львів). - 1914. - 13 трав. (чис. 104). - С. 3. - Рец. на кн.: Кобзар Тараса Шевченка: вибір поезий з житєписом, ілюстрациями і поясненями / Тарас Шевченко; вибір зладив Юл. Романчук. - Львів: Виданя Т-ва учителів висших шкіл «Учительська Громада». З друкарні Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1914. - 368 с.: іл. - (Учительська Громада; №1).

4. Загайкевич Б. Культ Шевченка в Галичині до Першої світової війни / Богдан Загайкевич // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. - Ню Йорк; Париж; Торонто: накладом Наукового товариства ім. Шевченка в ЗДА, 1962. - Т. 176: Тарас Шевченко: збірник доповідей Світового Конгресу Української Вільної Науки для вшанування сторіччя смерти патрона НТШ. - С. 253-262.

5. Зайцев П. [Рецензія] / Пав. Зайцев // Книгарь. - 1918. - Серп.-верес. (чис. 12/13). - Стовп. 757-758. - Рец. на кн.: Кобзарь / Т. Шевченко; в редакції В. Доманицького. З життєписом та примітками. - Херсон, 1918. - Х, 272, ХІХ с.; Кобзар: (вибір поезій). Вип. 1 / Тарас Шевченко. - Відень: накладом Союза Визволення України. Друкарня Мехітаристів, 1915. - ХХХІХ, 157, [1] с.: портр.; Кобзар: (вибір поезій). Вип. 2 / Тарас Шевченко. - Львів: [накладом Союза Визволення України]. Друкарня Артистично-просвітного Товариства, 1914 - 232 с.: портр. - (Виданнє Союза Визволення України).

6. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. Т. 119/120. - Львів: накладом Товариства, 1917. - 365 с.

7. [Кабаровська Северина]. Слїдами Тараса: образець з дагочого життя в 2 діях зі співами і грами / Написала Люна Нерішена. - Львів, 1914. - 36 с. - (Виданє Українського Педагогічного Товариства; Чис. 178).

8. Калинович І. Огляд «воєнної» української бібліографії: (за час першого року світової війни) / Іван Калинович // Українське слово (Львів). - 1914 - 9 верес. (чис. 59). - С. 2-4.

9. Козоріс М. Діточе свято: Сценічний образок в 2 діях / Михайло Козоріс. - Львів, 1914. - 15 с.: іл. - (Виданє Українського Педагогічного Товариства; Чис. 179).

10. Козоріс М. Тарас-Дитина: В 2-х сценічних образках / Михайло Козоріс. - Львів, 1914. - 15 с. - (Виданє Українського Педагогічного Товариства; Чис. 176).

11. Лазарович М. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба / Микола Лазарович. - Тернопіль: Джура, 2005. - 592 с: іл.

12. Лукіянович Д. Історичні поеми Тараса Шевченка / Д.Л. // Діло. - 1914. - 27 лют. (чис. 44). - С. 7.

13. Малицька Костянтина. Вінок на могилу Тараса Шевченка: Діточа сцена в 2 відслонах / Написала Віра Лебедова. - Львів, 1914. - 8 с. - (Виданє Українського Педагогічного Товариства; Чис. 161).

14. Новицький О. Тарас Шевченко як маляр / Ол. Новицький. - Львів; Москва: накладом Наукового Товариства імени Шевченка, 1914. - 172 с.: іл. - Збірник Історично-філософічної секції НТШ; Т. 16).

15. Памятка від Батька нашого Тараса Шевченка зі здвигу у Львові в память столітних роковин його уродин. - Львів: накладом V Секциї Шевченкового Ювілейного Комітету тов. «Просвіта». З друкарнї Ігнаца Егера, 1914. - 32 с.: іл., портр.

16. Патер І. Союз визволення України: проблеми державності і соборності / Іван Патер; Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. - Львів, 2000. - 346 с.

17. Покажчик видань Шевченкових творів: першодруки й окремі видання та спис літератури про них / зібрав і впорядкував Володимир Дорошенко. - 2-ге перегл. й значно допов. вид. - Чікаго: Вид-во Миколи Денисюка, 1961. - 505, [1] с. - (Повне видання творів Т. Шевченка; т. 14).

18. Сімович В. «Великий Льох» Тараса Шевченка / Василь Сімович // Вістник Союза визволення України (Відень). - 1915. - Берез. (чис. 11-12). - С. 8-11.

19. Українська сила з поклоном Тарасови: великий ювилейний здвиг Сїчий і Соколів у Львові // Свобода. - 1914. - 16 лип. (чис. 29). - С. 4.

20. Шевченко Т. «Великий Льох» Тараса Шевченка / з передм. й поясн. Др. Василя Сїмовича. - Відень: накладом Союза Визволення України. Друкарня Ад. Гольцгавзена у Віднї, 1915. - 45, [3] с. - (Виданнє Союза Визволення України).

21. Шевченко Т. Вибір поезій: в столітні роковини уродин Поета / Тарас Шевченко. - Львів: Видавнича Комісія Укр. Студ. Союза. З друкарні «Діла», 1914. - 20 с. - (Дешева Бібліотека; чис. 13).

22. Шевченко Т. Відьма: поема Тараса Шевченка // Вечерниці. - 1862. - 17 трав. (чис. 16). - С. 121-122; 24 трав. (чис. 17). - С. 129-130; 31 трав. (чис. 18). - С. 137-138.

23. Шевченко Т. Гайдамаки / Тарас Шевченко; прим. подав Іван Шпитковський. - Коломия: Друкарня Вільгельма Бравнера в Коломиї, 1915. - 95 с.: іл. - (Загальна Книгозбірня; чис. 3).

24. Шевченко Т. До Миколи Костомарова / Шевченко // Мета. - 1863. - №4. - С. 273.

25. Шевченко Т. Історичні поеми / Тарас Шевченко; пояснив Дмитро Николишин. - 2-ге, допов. вид. - Коломия: накладом «Загальної Книгозбірнї». З друкарні Вільгельма Бравнера в Коломиї, 1921. - 145, [2] с. - (Загальна Книгозбірня; чис. 1).

26. Шевченко Т. Історичні поеми Тараса Шевченка / зі вступом і прим. Дмитра Николишина. - Коломия: З друкарні Вільгельма Браунера в Коломиї, 1914. - LVI, 26 с.: портр. - (Загальна Книгозбірня; чис. 1).

27. Шевченко Т. Кобзар: (вибір поезій). Вип. 1 / Тарас Шевченко. - Відень: накладом Союза Визволення України. Друкарня Мехітаристів, 1915. - XXXIX, 157, [1] с.: портр.

28. Шевченко Т. Кобзар: (вибір поезій). Вип. 2 / Тарас Шевченко. - Львів: [накладом Союза Визволення України]. Друкарня Артистично-просвітного Товариства, 1914. - 232 с.: портр. - (Виданнє Союза Визволення України).

29. Шевченко Т. Кобзар Тараса Шевченка: вибір для дітий: ювілейне виданє в соті роковини уродин Поета / Т. Шевченко. - Львів: накладом Українського Педагогічного Товариства. З друкарні Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1914. - 64 с.: портр.

30. Шевченко Т. Кобзар Тараса Шевченка: вибір поезій з житєписом, ілюстрациями і поясненнями / Тарас Шевченко; вибір зладив Юл. Романчук. - Львів: Виданя Товариства учителів висших шкіл «Учительська Громада». З друкарні Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1914. - 368 с.: іл. - (Учительська Громада; №1).

31. Шевченко Т. Кобзарь: народнє видання / Тарас Шевченко; з поясненнями і примітками Д-ра Василя Сімовича. - Катеринослав; Кам'янець; Ляйпціґ: Українське Видавництво в Катеринославі. Заходами Євг. Вирового. Друкарня К. Ґ. Редера в Ляйпціґу, 1921. - XXIX, [1], 431 с.: портр.

32. Шевченко Т. Кобзарь Т. Шевченка. Фототипія першого виданя з 1840 р. / Т. Шевченко. - Львів: накладом Наукового Товариства Шевченка, 1914. - 114 с.

33. Шевченко Т. Невольник: поема Тараса Шевченка: памятка зі здвигу у Львові в память столїтних роковин його уродин. - Львів: накладом Українського Січового Союза. Друкарня Іґнаца Єґера, Львів, 1914. - 32 с.: іл., портр.

34. Шевченко Т. Плач Ярославни / Т. Шевченко // Вечерниці. - 1863. - 21 берез. (чис. 12). - С. 89.

35. Шевченко Т. Русалка / Т. Шевченко // Вечерниці. - 1862. - 28 черв. (чис. 22). - С. 185.

36. Шевченко Т. Сидючи въ неволі, 1847 р. / Шевченко // Мета. - 1863. - №4. - С. 272-273.

37. Шевченко Т. Сон: ювилейне популярне виданє / Тарас Шевченко. - Львів: Виданє Просьвітного Кружка при III Секциї Укр. Студ. Союза. З друкарні «Діла», 1914. - 24 с. - (Дешева Бібліотека; чис. 12).

38. Шевченко Т. Твори Т. Шевченка: з малюнками. Т. 1: Кобзарь: з портретом і життєписом / в редакції В. Доманицького. - 3-тє вид. В. Яковенка. - [Санкт-Петербург]: Типографія Ю.Н. Эрлихъ, 1913. - XXVI, 560 с.: іл.

39. Шевченко Т. Чигринъ / Т. Шевченко // Вечерниці. - 1863. - 14 берез. (чис. 11). - С. 81-82.

40. Шпитковський І. «Гайдамаки» Шевченка, як памятка Коліївщини / Іван Шпитковський // Збірник памяти Тараса Шевченка (1814-1914). - Київ: Виданнє Українського Наукового товариства в Київі, 1915. - С. 48-82.

41. Щурат В. З ювілейних видавництв / В. Щурат // Діло. - 1914. - 10 берез. (чис. 53). - С. 5.

42. Szewczenko T. Kobzar': wybir dejakych najkraszczych poezij Tarasa Szew- czenka, najbilszoho ukrajinskoho poeta, dla tych, szczo znajut' lysze po pols'ky czytaty, w soti rokowyny urodyn poeta / zladyw i wydaw Wolo- dymyr Ochrymowycz. - U Lwowi: Z drukarni «Dila», 1914. - VIII, 94, [1] s.

Размещено на allbest.ru