Реалізація комунікативної стратегії переконання у французькій новелістиці (на матеріалі новел А. Гавальди)

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКОНАННЯ У ФРАНЦУЗЬКІЙ НОВЕЛІСТИЦІ (НА МАТЕРІАЛІ НОВЕЛ

А. ГАВАЛЬДИ)

анна гавальда новелістика французький

Данівська В.

група ЛФ-61

Комунікативні знання корисні в житті, практичні і технологічні. Вони збагачують нас новими способами поведінки, прийомами і тактиками, необхідними у вирішенні життєвих проблем. Комунікативна грамотність - умова успіху людини у професійній діяльності. Комунікативні знання необхідні для підтримки особистих відносин [2]. На сьогоднішній день різноманітні стратегії переконання людей набувають нових форм. Ця галузь стає все більш розвиненою в будь-якій сфері людської діяльності. Це відбувається на вулиці, у супермаркеті, на телебаченні, коли люди наводять аргументи стосовно того, чому цей чи інший продукт є кращим і чому варто придбати саме його, чому необхідно діяти саме так, а не інакше. Отже, переконання є досить розповсюдженим прийомом у досягненні поставлених цілей.

Актуальність дослідження. На проблему реалізації комунікативної стратегії переконання звертали увагу такі науковці як: Цьолик Н., Старух В., Кондратюк І., Халчанська О. та один з піонерів теорії тексту Т. ван Дейк. Але реалізація стратегії переконання саме у французькій новелістиці ще не була опрацьована ніким з дослідників. Ми досліджували саме новелу «Petites Pratiques Germanopratines » із книги «Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part», бо вона описує реальне соціальне життя парижан. Ситуації мають соціальний характер, зі своїми позитивними та негативними аспектами. Комунікативні стратегії активно досліджуються в таких науках як: психолінгвістика та соціолінгвістика. У сучасних посібниках з практичної психології і комунікації часто даються поради по впливу на людей, що визначає актуальність теми як у психологічному, так і у прикладному аспектах.

Мета дослідження - виявити та обгрунтувати стратегії переконання на прикладі однієї з французьких новел Анни Гавальди.

Об'єктом дослідження є тактики стратегії переконання у французьких творах.

Предмет дослідження - способи вербальної реалізації комунікативних стратегій у французькій новелістиці.

Матеріалом дослідження слугувала новела « Petites Pratiques Germanopratines » із книги Анни Гавальди «Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part».

Класифікацію комунікативних стратегій призводить О.С. Іссерс. До основних стратегій автор відносить ті, які безпосередньо пов'язані з впливом на адресата, його модель світу, систему цінностей, поведінку; це можуть бути стратегії інформування, дискредитації, підпорядкування і т.д. Допоміжні ж стратегії, згідно погляду О.С. Іссерс, сприяють ефективній організації діалогової взаємодії і можуть бути поділені на прагматичні (побудова іміджу, формування емоційного настрою), діалогові (контроль над темою, контроль над ініціативою) і риторичні (залучення уваги, драматизація)[1, с. 54]. Поняття мовних тактик ввів Т.А. ван Дейк, який розробив їх при вивченні діалогів про етнічні меншини. Мовна тактика означає особливий хід у побудові мови при вираженні різних емоційних станів і досягненні поставленої мети. Наприклад, переконання може виражатися за допомогою: “Ви-підходу”, “ми-висловлювання”, “наведення прикладу” і ін. [2]

В ілюстративному матеріалі видно використання "Ви-підхіду"(за Т. ван Дейком). Вживання в висловлюванні займенника "Ви" підкреслює, що в центрі уваги знаходиться співрозмовник, що саме його інтереси і бажання найбільш важливі. "Ви-підхід" сприяє створенню в спілкуванні особливого стану психологічного комфорту і довіри, розташовує співрозмовника до більш плідної співпраці.

Vous кtes lа, derriиre mon йpaule а espйrer l'amour (ou moins ? ou plus ? ou pas tout а fait ?) avec moi et je ne vais pas vous laisser en rade avec la patronne du Chiquito. Ce serait un peu raide (1, с. 3)

Для того щоб реалізувати стратегію переконання авторка використовує займенник «Ви» по відношенню до читача З метою посилення позитивного впливу на співрозмовника пропонується вживання слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей. Цей прийом створює атмосферу комфорту та особливого відношення, він створює ілюзію того, що авторка знає кожного конкретного читача, що на справді не може бути реальністю. Така тактика є доречною майже в будь-якій комунікативній ситуації, так як підвищує здатність впливу на підсвідомість адресата та сприяє ефективному подоланню захисного бар'єру. Спираючись на дослідження Т. ван Дейка в такій праці як «Discourse and Knowledge» [3] в данному прикладі таку маніпуляцію треба представити як форму інтеракції , бо вона має владу та зловживання владою. Учасники комунікації зазвичай не визнають свій дискурс маніпуляційним. Загальна стратегія переконання полягає в фокусуванні на когнітивні та соціальні особливості реципієнтів, які роблять їх більш вразливими та сприятливими.

Для залучення уваги адресатів використовуються різні прийоми, так введення в речення вставних слів або словосполучень спрямоване на кращий або більш ефективний контроль за увагою слухачів, на поліпшення структурної організації негативної інформації, на підкреслення суб'єктивної макроінформації. [2]

Je sais ce que vous allez me dire : Mon Dieu, mais c'est d'un commun ma chйrie, Sagan l'a fait bien avant toi et telllement mieux ! (1, с. 3)

На цьому прикладі вставне словосполучення підсилює емоційне забарвлення сказаного, воно також акцентує увагу реципієнта та тому, що буде сказано. Вставні слова такого типу зазвичай використовуються в неформальних комунікативних ситуаціях, що притупляє та понижує контроль слухача. "Ми-висловлювання" також ефективні як одна з тактик залучення уваги. Вони спрямовані на привернення уваги до спільних інтересів і цілей співрозмовників і породжують ситуацію співпраці, а не ворожнечі. Увага співрозмовника автоматично примоножується,тому що розмова йде і про нього також.

On se ressaisit ma fille, si tu dois dоner avec tous les hommes auxquels tu souris, tu n'es pas sortie de l'auberge…(1, с. 3) Головна героїня застосовує цю комунікативну тактику з ціллю переконати себе не хвилюватися та не зваблюватися. Вона підкреслює намір співпраці та спільні інтереси.

Тим часом Гавальда неодноразово використовує імператив. Mais gardez vos rйflexions pour vous et йcoutez-moi car mon petit doigt me dit que cette histoire va vous amuser (1, с. 3). Частіше використання дієслів надають наочності і спонукають до дії. Вони є потужним інструментом переконання, у тому сенсі, що вони посилюють увагу та речення стають більш легкими для сприйняття і розуміння. З огляду характеристи морфологічних засобів у тексті роль дієслова може мати динамічний, виражальний та емоційно- оцінювальний характер.

Вражає акцент авторки на емоційному чиннику: Vous adorez les petites bluettes. Quand on vous titille le cњur avec ces soirйes prometteuses, ces hommes qui vous font croire qu'ils sont cйlibataires et un peu malheureux. Je sais que vous adorez зa. C'est normal, vous ne pouvez quand mкme pas lire des romans Harlequin attablй chez Lipp ou aux Deux-Magots. Йvidemment que non. Vous ne pouvez pas(1, с. 4). Тобто, з огляду категорії адресантності та адресатності спостерігаємо, що це реальні люди. Кожна людина розуміє контекст в міру свого ментального сприйняття комунікативної ситуації, тому когнітивний вплав відіграє тут велику роль, враховуючи різний вік, стать та ментальну модель взагалом. В даному випадку емоційна образність впливає на вибір мовних засобів, наприклад, граматичних форм категорій часу.

Провідним елементом впливу на співбесідника є форми невербальної комунікації. Серед таких форм зазначаємо: міміку, міжособову дистанцію, контактування очима, особливо при розмові, рухи тіла та жести. Так само як словами, люди спілкуються жестами, дотиками, поглядами. Невербальна комунікація не поступається потужністю впливу вербальній, що прослідковується на прикладі:

- Pardon… Je me retourne. Oh, mais qui est lа ?… ma jolie proie de tout а l'heure.

- Je me demandais si vous accepteriez de dоner avec moi ce soir…

- Donnez-moi une seule raison d'accepter votre invitation.

- Une seule raison… mon Dieu… que c'est difficile… Je le regarde, amusйe. Et puis sans prйvenir, il me prend la main : - Je crois que j'ai trouvй une raison а peu prиs convenable… Il passe ma main sur sa joue pas rasйe. - Une seule raison. La voilа : dites oui, que j'aie l'occasion de me raser… Sincиrement, je crois que je suis beaucoup mieux quand je suis rasй. Et il me rend mon bras. - Oui, dis-je (1. с. 6).

З цієї комунікативної ситуації можна зробити висновок, що чоловік стояв достатньо близько до дівчини, для того щоб можна було схопити її за руку. З огляду проксиміки парижанин не зберіг дистанцію під час розмови і зайшов в персональни простір героїні. Беручи до уваги те, що обидва співрозмовника належать до однієї національності, а французи відносяться до національності, яка не заперечує близьке розташування учасників інтеракції, можна зазначити успішність цієї тактики. До того ж, був присутній контакт очей, що підсилює емоційний вплив. Такий контакт сигналював незавершеність розмови, інтерес до ситуації і співрозмовника. Підсвідомі рухи тіла можуть нести певну інформацію про адресанта. Дані досліджень показують, що люди в стані збудження проявляють більшу кількість рухів тіла, ніж у спокійному стані. Так на нашому прикладі чоловік доторкнувся до своєї бороди у ході вигадування причини для зустрічі.

Отже, як виявив матеріал дослідження ми простежили основні тактики комунікативної стратегії переконання новели А. Гавальди «Petites Pratiques Germanopratines», що входить до книги «Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part» такі як: «Ви-підхід», , «Ми-висловлювань», «Залучення уваги» а також використання імперативу, вплив на емоційний чинник, невербальні прийоми. На наш погляд авторка успішно використовувала тактики переконання. Вона зверталася до свідомості, почуттів і досвіду читача. Але загальне враження читача від новели буде залежати від його характеру, внутрішнього світу та емоційної стійкості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс. - Изд. 5-е. - М. : Издательство ЛКИ, 2008. - 288 с.

2. Підручник для бакалаврів / В. А. Єфремов ін.; під заг. ред. Ст. Д. Черняк. - М : Видавництво Юрайт, 2015. - 430 с. - Серія : Бакалавр. Базовий курс.

3. Teun A. van Dijk, Walter Kintsch. Strategies of Discourse Comprehension// Linguistic Society of America. Vol. 62, No. 3 (Sep., 1986), pp. 664-668

4.[Відео ресурс] Teun A. van Dijk. Discourse and Knowledge. https://www.youtube.com/watch?v=sxfc-WJRKEM

Джерела ілюстративного матеріалу

1. A. Gavalda. Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part.- P.: Le dilettante, 1999. - 138 p.

Размещено на Allbest.ru