Поезії Річарда Вілбера у лінгвокультурному аспекті

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Поезії Річарда Вілбера у лінгвокультурному аспекті

Верещак К.І.

Художній текст як носій культури певного народу, володіє значним національно-культурним потенціалом, який являє собою «сукупність певних лінгвістичних та екстралінгвістичних ресурсів, які експлікують фрагмент концептуальної картини світу автора і відображають художньо втілену в тексті своєрідність національної дійсності» [1, с. 135].

Спираючись на базові мовні моделі, на історично сформовані ті чи інші мовні структури, автор створює картину світу художнього тексту власними мовними засобами. «Культурний концепт в мовній свідомості представлений як багатовимірна мережа значень, які виражаються лексичними, фразеологічними, пареміологічними одиницями, прецедентними текстами, етикетними формулами, та мовними тактиками» [2, с. 76].

Річард Вілбер - американський поет і перекладач другої половини XX століття. Його відзначають як одного із найбільш яскравих представників академічного канону.

У свідомості американських письменників XX століття відбувся відхід від уявлення про те, що традиційні форми, ідеї й розуміння історії можуть наповнити людське життя сенсом. Розвиток подій після Другої світової війни призвело до того, що історія стала сприйматися як порушення безперервності: кожна дія, переживання і мить мислилися як дещо неповторне. У цей час відбувається зростання знеособлення і споживацтва в масовому урбанізованому суспільстві, рух 60-х років, десятирічний в'єтнамський конфлікт, «холодна війна», загроза навколишньому середовищу.

Американці не є однорідним, монолітним народом. Вони представляють собою змішання різноманітних культур та народів з абсолютно різними поглядами на життя та традиціями. Тому на такому грунті виникає проблема терпимості до поглядів один одного. «Вілбер позиціонує себе як поет-громадянин, а не відчужений художник який лише змальовує побачене» [3, с. 96]. Америці не потрібно відокремлюватися від поезії, а навпаки звалити на плечі поета своєрідний образний тягар. Автор порівнює себе з Йетсом - ірландським поетом, для котрого джерелом натхнення є далеке минуле, адже теперішнє не відповідає ідеалу. Тому у вірші « Water Walker» Вілбер як поет-громадянин запитує себе:

Can I rest and observe unfold

The imminent singletax state,

The Negro rebellion, the rise

Of the nudist cult, the return

Of the Habsburgs, watch and wait

And praise

The spirit and not the cause, and neatly precipitate

What is not doctrine, what is not bound

To enclosured ground; what stays?

Вілбер мав незвичайно глибоке коріння - він був одинадцятим поколінням американців, які походять від перших поселенців Масачусетса та Род -Айленда. Його сім'я була не дуже багатою, тому поета можна назвати вихідцем з середнього класу. Його погляди були досить радикальними, тому з посади воєнного криптографа його відправили служити в піхоту. Сам поет у Вірджинії та Іллінойсі боїться можливості поглинання місцевими способами життя. Він вважає за краще залишатися безкорисливим, дотримуючись історичних рухів та суперечливих точок зору. Він хвалить лише те, що заслуговує на його хвалу. Він плекає людей, які змушують його страждати, але допомагають йому побороти місцеву і культурну одноманітність.

Для передачі суті речей та поглядів на життя в воєнні роки в Америці автор звертається до образів минулого. Можна простежити використання в його поезії антропонімів Habsburgs, Mercurious, Paulsaul, Hamlet, Vishnu, Caesar, етнонімів Jew, Greeks, Negro.

He carried Jew visions to Greeks For adoration or curses;

For he Troubled them; whether they called him ”babbler ” or hailed him "Mercurios”

Lawnspray, tricycles, Japanese maples ( клен дланевидний, який типово росте в Японії чи Китаї) - ці образи використані, щоб розмістити події на окраїні і позначити терпимі умови життя повоєнної Америки. Назва дерева, яке не є місцевим для американського континенту, використано невипадково, а навмисно, щоб відобразити огидні та синтетичні умови, створені для жителів окраїн. A dull hallway, drifts and rubbly tunnels, a dinted rock-face / Peppered with hacks and drill-holes, a vacant barrack. Ці місця є свідченням попереднього житла і праці людини, але жителів, робітників та солдатів вже немає, адже вони покинули ці місця чи загинули на війні.

Віршам про війну характерне використання звичайного розмовного стилю, автор навмисне уникає дотримання рими та ритму, щоб показати розмову звичайних простих людей, які брали участь у війні. Зазвичай це були американці з низьких або середніх класів (« Potato»):

Oh, it will not bear polish, the ancient potato,

Needn't be nourished by Caesars, will blow anywhere,

Hidden by nature, counted on, stubborn and blind.

You may have noticed the bush that it pushes to air,

Comical-delicate, sometimes with second-rate flowers

Awkward and milky and beautiful only to hunger.

Річард Вілбер намагається уникати опису політичних тем, наприклад, війни у В'єтнамі у відкритій манері. Але його поезія має все одно критичний, навіть скептичний погляд на американську культуру. В'єтнам розглядається ним у контексті Другої світової війни.

Разом з урбанізацією з'являється проблема захисту навколишнього середовища. В ХХ столітті деякі індустріально розвинені райони були на грані екологічної катастрофи. Американці почали активно видобувати корисні копалини, використовувати автотранспорт, викидати промислові відходи, спалювати джерела енергії, вирубати ліси и таке інше. Американці були першими хто усвідомив наслідки споживчого відношення до природи. У вірші «Junk» Вілбер використовує лексику яка саме спрямована на привернення уваги до цієї проблеми : ashcan, plastic playthings, paper plates, glitter of glass-chips.

Таким чином, у розглянутих віршах Річарда Вілбера наявні лінгвокультурні маркери: етноніми, антропоніми, екстралінгвістичні фактори, такі як політичний, економічний, соціальний, які конкретизують повоєнні часи в Америці, описують життя провінціальної місцевості. У його поезії відображений його власний досвід та погляди на життя.

вілбер етнонім лінгвокультурний вірш

Бібліографічні посилання

1. Верещагин, Е. М. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского- языка: как иностранного Текст. / Е. М. Верещагин; В. Г. Костомаров. 4-е изд., перераб: и доп. - М.: Рус. яз., 1990. - 246 с.

2. Карасик, В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования Текст. / В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. / Под ред. И. А. Стернина. Воронеж: ВГУ,2001.-С.75-80.

3.Sharma D. R. Richard Wilbur: An Analysis of His vision / D. R. Sharma. - Boston: University Research Bulletin, 1973. - 147р.

Размещено на Allbest.ru