Тема людини і суспільства у творчості Кобо Абе у контексті світової та японської літератури

Виявлення своєрідності японської повоєнної літератури. Розвиток жанрів модернізму та реалізму у повоєнній літературі Японії. Проблема взаємовідносин людини та суспільства у японській літературі. Питання соціальної відповідальності у творчості К. Абе.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.04.2020
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМА ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА У ТВОРЧОСТІ КОБО АБЕ У КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ТА ЯПОНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Д. А. Гнутова, А. С. Коломоєць

Розглядаючи творчість Кобо Абе як суто японського літератора, треба перш за все розуміти, у чому полягає своєрідність японської повоєнної літератури. А щоб зрозуміти особливості останньої, необхідно почати з літератури на зламі ХІХ та ХХ століть.

На межі століть під впливом історичних факторів література Японіі повернула вектор розвитку до жанрів модернізму та реалізму. Цей поворот відбувся набагато пізніше, ніж у країнах Європи.

У японській традиції панували дві течії, що розвивались паралельно: натуралізм («шідзеншюґі» (ЙЖІЙ, ЙЖ - природність, натуральність, Ій - принцип) та реалізм («шяджіцушюґі» (^^Ій, ^'; - реальність, Ій - принцип).

На противагу багатовіковим традиціям, натуралізм вимагав не простого споглядання явищ, а їх всебічного художнього аналізу без суб'єктивізму, розгляду людини як біологічної істоти, поза соціальними відносинами; у реалістичній традиції людина була об'єктом суспільних взаємовідносин з власними переживаннями, що поєднувалось з гострою критикою суспільства та світу, в якому це суспільство існує.

У ХХ столітті в японській літературі поширюються тенденції, характерні для світової: криза особистості, культури та суспільства, залежність людей один від одного, взаємна відповідальність за долю всепланетного суспільства. Вплив Заходу виявляється також і у гострій соціальній критиці, питаннях психоаналізу, розкритті суспільного зла.

Японська література поєднала та трансформувала здобутки європейської традиції, зберігши самобутність; пройшла шлях від традиційної до модерної - через романтизм, натуралізм та реалізм. Виразніше звучала проблема взаємовідносин людини та суспільства.

Новою точкою відліку та джерелом впливу світової та японської літератури ХХ століття стала повоєнна література, у якій співіснують традиціоналізм, реалізм та модернізм. Модерний роман того часу філософською базою спирався на вчення екзистенціалізму. Прикладом останнього був роман Ж.-П. Сартра «Нудота», що виявився тематично близьким японському суспільству 1950-х та ставив у центр людське «я».

Екзистенційні вчення (зокрема про безпомічність розуму та розуміння життя як буття до смерті) були вже знайомі суспільству через традиційне японське мислення та естетичні погляди, що мали за основу засади буддизму. У японському «дзен-екзистенціалізмі» замість західного егоцентризму та індивідуалістичного підходу постає буддистська ідея комунікації «я» і «ти», зустріч людини з людиною.

У кінці другого повоєнного десятиліття література вирізняється героєм, що поступово приходить до конфлікту з суспільством, руйнує соціальні зв'язки, зосереджується на собі-біологічній істоті. Іноді він навіть губить власне «я». Так стається, наприклад, з героєм роману-притчі Абе Кобо «Людина-коробка» (Ш^, де особистість «розсіюється» всередині коробки, у якій герой ховається від світу та безнадійного суспільства. Абе Кобо одним з перших створює на сторінках твору світ на межі між реальністю та фантастикою. За вдаваною простотою сюжету криється цілий світ психологічного «дзеркала» того часу.

Своїм романом «Жінка у пісках» Абе підсумовує всі віяння у літературі до нього та диктує настрої літератури 60-х років: центральною проблемою творів постає проблема відчуженості, втрата «ідентичності) та зв'язків із суспільством. Символічно проблема соціуму звужується до селища, яке стає його жертвою; та до людини, що несподівано виявляється перед суспільством повністю безсилою. Все це вже свідчило про приналежність Абе до екзистенціалізму.

Однак Кобо Абе не можна уналежнити до прямих послідовників екзистенціалізму зразка Кафки та Сартра - у такому випадку довелося б ігнорувати національну основу твору, характеризувати лише зовнішню сторону описуваного.

У романі «Жінка у пісках» герой на початку протиставляє себе людям, відчайдушно намагається звільнитися від ситуації, у яку потрапив, але не само ізолюється. Хоча починається все з мотивів, характерних для екзистенційного роману, фінал не виявляється трагічним, смерть не є рішенням. Герой перестає протестувати, переосмислює своє життя та свою роль у ньому - повертається до суспільства та життя повністю оновленим - цим він не схожий на типового екзистенційного героя Кафки, що відчуває тотальну відірваність від життя.

Екзистенційним у знайомому нам розумінні стає вже пізніший роман «Чуже обличчя», де у першу чергу розглядаються відносини індивіда і суспільства. Цей роман також є одним із трьох («Чуже обличчя», «Спалена карта», «Людина-коробка»), де головною темою є зображення самотності, відчуження, ворожості суспільства до окремого індивіда, занепад та безнадія.

Зовнішня потворність відрізала героя від людей та світу, де він звик жити. Герой усвідомлює всю нелогічність та несправедливість відношення суспільства до нього.

Однак парадокс цього екзистенційного героя полягає у тому, що спочатку він тісно пов'язаний із суспільством та світом навкруги, на чому і наголошує: (і<»

«Я був десь настільки ж міцно прив'язаний до людей, як якір до корабля».

На відміну від героя Кафки Ґреґора Замзи, герой Абе усвідомлює тісноту своїх зв'язків зі світом, нерозривність власного існування та суспільного, тому болісно переживає розрив зі звичним плином суспільного життя. абе японський література жанр

Попри соціальну значимість герой «Чужого обличчя» змушений відсторонитися від суспільства, знайти порятунок у масці, яка дає йому шанс стати іншою людиною, проявити своє «я». Абе відходить від реалізму у сторону ідей тотальної самотності, відчуження (навіть якщо останнє відбувається не через усвідомлення абсурдності буття).

Письменник зосереджує увагу на філософському питанні соціальної та індивідуальної відповідальності, яке він згодом розгляне і у романі «Людина - коробка».

Під час аналізу «Чужого обличчя» ми зауважуємо на перехідному етапі від тісних зв'язків із соціумом до ізольованості. Між рядків читаємо засторогу: вирішальним фактором самовідчуження є соціальна байдужість.

Роман «Людина-коробка» стає найяскравішим втіленням екзистенційних мотивів: тут виявляються і самоізольованість, і самотність, і пустка замість душі, і абсурдне, байдуже та потворне суспільство.

Особистість героя-оповідача протягом всього твору трансформується, розсіюється всередині коробки-міні-світу, всередині якої губиться та розчиняється і людина, і суспільство, і весь світ - відбувається втрата ідентичності, індивідуальності.

Людина Абе, як і належить екзистенційному герою, надто розчарована та втомлена. І її розчарованість - від англ. disillusion, нім. Desillusionierung яп. ^ Ш, ІуОИ - позбавлення від ілюзій та марних сподівань, адже світ виявляється потворним, а людина - такою, що деградує.

На авансцену виходить характерна для ХХ століття метаморфоза концепції відносин людини та суспільства - проблема самоідентифікації, самоусвідомлення, співвідношення власного «я» та «вони», «я» та чогось «цілого». Усвідомлення деградації людини, самого поняття суспільства як вищої форми людського існування. Унаслідок цього постає проблема боротьби людини та соціуму. У романі «Людина-коробка» екзистенційні ідеї та мотиви досягають свого апогею: людина замикається не тільки у коробці, але й у собі. Не просто усвідомлює безнадійність суспільства на теперішньому етапі його існування, не тільки ігнорує, але у прямому сенсі самоізолюється, створюючи власний світ всередині коробки.

Згадані твори є певним чином продовженням один одного: у «Жінці у пісках» та «Чужому обличчі» зображується людина, яка тісно пов'язана з суспільством, а тому болісно переживає штучний розрив з ним (через нещасний випадок абощо), проте потім самостійно приходить до висновку, що таке суспільство їй чуже; герой роману «Людина-коробка» є продовженням теми самовід- чуження, самоізоляції, що спровоковане безнадійним станом суспільства та його байдужістю до особистості.

Отже, можна простежити градацію та вираження екзистенційних поглядів та ідей у пізній творчості Абе Кобо від осмислення людини себе як частини соціуму до крайнього індивідуалізму та відчуження, заперечення суспільної реальності, що існує, та протистояння їй.

Література

1. Григорьева, Татьяна. Японская литература. Краткий очерк. Москва: Наука, 1964.

2. Григорьева, Татьяна. Японская литература ХХ века: размышления о традиции и современности. Москва: Художественная литература, 1983.

3. Логунова, Вера. Писатели и время (Реализм и модернизм в японской литературе). Москва: Издательство восточной литературы, 1961.

4. Рехо, Ким. Современный японский роман. Москва: Наука, 1997.

5. Чегодарь, Нина. Человек и общество в послевоенной литературе Японии. Москва: Наука, 1985.

6. mx^m. Japan: ІЯШ±, 1968.

7. ^^,SnP. ШШ. Japan: ^)Ш±, 2005.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характерні риси та теоретичні засади антиутопії як жанрового різновиду. Жанрові та стильові особливості творів Замятіна, стиль письменника, його внесок у розвиток вітчизняної літератури. Конфлікт людини і суспільства як центральна проблема роману.

    курсовая работа [70,9 K], добавлен 14.12.2013

  • Змалювання теми кохання у творах німецьких письменників кінця ХІХ-середини XX ст. Кохання в англійській літературі та особливості літературної манери Р. Кіплінга. Тема кохання в російській літературі. О. Купрін–яскравий представник російської літератури.

    дипломная работа [150,6 K], добавлен 01.11.2010

  • Дослідження української мови в Японії. Створення в Харкові Всеукраїнської Наукової Асоціації Сходознавства та опублікування в 1926 році твору "Теоретично-практичний курс японської мови". Василь Єрошенко - український класик японської літератури.

    презентация [3,5 M], добавлен 16.10.2014

  • Труднощі дитинства Ч. Діккенса та їхній вплив на творчість письменника. Загальна характеристика періодів та мотивів творчості. Огляд загальних особливостей англійського реалізму в літературі XIX століття. Моралізм та повчальність як методи реалізму.

    реферат [26,4 K], добавлен 04.01.2009

  • Становлення латиноамериканської літератури і поява магічного реалізму як напрямку в літературі. Риси магічного реалізму, специфіка творів, в яких він використовується. "Сто років самотності" - яскравий приклад композиційної специфіки творчості Г. Маркеса.

    курсовая работа [53,4 K], добавлен 30.11.2015

  • Література постмодернізму та її ознаки. Творчість Пауло Коельо у літературі постмодернізму. "Алхімік" у творчості Пауло Коельо. Осмислення художнього світу П. Коельо. "Мутація" жанрів, часу й простору, поєднання істин багатьох культур, релігій, філософій.

    курсовая работа [66,5 K], добавлен 01.05.2014

  • Постать Уласа Самчука в українській літературі, характеристика його творчості літературною критикою. Реалізація теми селянства, звичаї та традиції українського народу. Домінанти змістового рівня творів У. Самчука: проблеми, ідеї, концепція людини.

    курсовая работа [57,6 K], добавлен 16.01.2014

  • Питання проблеми творчості в теоретичних розробках структуралістів. Аналіз специфіки літературної творчості письменників та їх здатність обирати мови у тексті. Дослідження Бартом системи мовних топосів. Освоєння жанрової і стильової техніки літератури.

    практическая работа [14,4 K], добавлен 19.02.2012

  • Поняття масової літератури, особливості її змісту, художньої специфіки та жанрових ознак. Бестселер – як проблема сучасного літературного процесу. Особливості наррації в масовій літературі на прикладі трилеру П. Зюскінда "Парфумер: історія одного вбивці".

    курсовая работа [89,4 K], добавлен 22.05.2012

  • Виникнення течій модернізму та розвиток європейської літератури за часів XX століття. Компаративний аналіз античної "Антігони" Софокла та брехтівської обробки. Причини порушення головних ідей трагедії. Бертольд Брехт у контексті німецької драматургії.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 19.11.2014

  • Вільям Шекспір як найбільший трагік епохи Відродження, аналіз його біографії та етапи становлення творчості. Оцінка впливу творів Шекспіра на подальший розвиток культури, їх значення в сучасності. Гамлет як "вічний герой" світової літератури, його образ.

    курсовая работа [37,3 K], добавлен 04.05.2010

  • Дитинство, юність та студентські роки видатного російського письменника А.П. Чехова. Тема "маленької людини", заклик до духовного звільнення та розкріпачення людини в творах письменника-гуманіста. Формування особи людини, боротьба з людськими вадами.

    презентация [1,5 M], добавлен 25.10.2013

  • Поняття романтичних мотивів у літературознавстві. Творчість Едгара Алана По у контексті американської літератури романтизму. Особливості творчості письменника, новаторство у мистецтві. Образ "прекрасної жінки" та романтичні мотиви в новелі "Легейя".

    курсовая работа [70,3 K], добавлен 02.01.2014

  • Дослідження особливостей розвитку української літератури в другій половині ХІХ століття. Вивчення творчості письменників-патріотів: Лесі Українки, Марка Вовчка, Івана Нечуй-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка. Основні риси реалізму в літературі.

    презентация [396,5 K], добавлен 30.09.2015

  • Витоки модернізму та його світоглядні засади. Напрями модерністської літератури: антидемократична, елітарна творчість. Модернізм як протест і заперечення художніх принципів реалізму й натуралізму. Життя та творчість російського поета В. Маяковського.

    реферат [40,0 K], добавлен 20.12.2010

  • Філософська трагедія "Фауст" - вершина творчості Йоганна Вольфганга Гете і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія її створення, сюжет, композиція та особливості проблематики і жанру. Відображення кохання автора в його творчості.

    реферат [13,8 K], добавлен 25.11.2010

  • Розвиток класичного реалізму у XIX столітті. Правдиве зображення існуючих буд. Представники критичного реалізму. Витоки виникнення соціального зла. Типізація в творчості реалістів. Нові принципи зображення персонажів. Поширення оповідної літератури.

    реферат [18,8 K], добавлен 11.12.2010

  • Минуле та сучасне Донеччини з історичної, етносоціологічної, мовної та геополітичної точки зору. Літературне життя Донбасу в ХІХ-ХХ ст. Роль Донбасу у творчості В. Сосюри. Особливості характеру В. Сосюри та їхнє виявлення в його поетичній творчості.

    магистерская работа [127,6 K], добавлен 20.09.2010

  • Продовження і розвиток кращих традицій дожовтневої класичної літератури і мистецтва як важлива умова новаторських починань радянських митців. Ленінський принцип партійності літератури, її зміст та специфіка. Основні ознаки соціалістичного реалізму.

    реферат [18,1 K], добавлен 22.02.2011

  • Психологізм як метод образно-логічного осягнення соціально-психологічної суті людини в художній творчості. Форми втілення психологізму в українській літературі. Сублімація авторської психології в художні образи. Постать Коцюбинського в рецепції критиків.

    дипломная работа [140,2 K], добавлен 21.08.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.