Специфіка презентації соціально-політичних проблем сучасним українським коміксом

Гаркавцев М.С., Іванова Н.І.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Keywords: comics; superhero comics; Ukrainian comics; politics; propaganda.

Постановка проблеми. Комікс є одним із популярних жанрів масової літератури, що має великий вплив на масову свідомість, а отже все активніше стає суттєвим фактором сучасного суспільно-політичного життя. Від початку свого існування мальовані історії продемонстрували здатність об'єднувати розважальність та інформативність, а з часом стали повноцінним інформаційним продуктом і дієвим інструментом у просуванні певних смислів та меседжів. В інформаційному просторі України з'явилося чимало коміксів, що репрезентують сучасні політичні, економічні, соціальні та культурні події і які потребують систематизації й аналізу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням коміксів у контексті внутрішньої та зовнішньої політики США займався М. ДіПаоло [1]. Вивченню коміксу як окремого типу медіа присвячені праці Г.Г. Почепцова [2]. Дослідженням історії українського коміксу і українського ринку мальованих історій займалися В. Ґабор [3], О.В. Гудошник [4], О. Дроздовська [5], Е. І. Огар, Х. С Копильчак [6], М.В. Савчук [7], І.І. Собокар [8].

Мета статті. Показати як соціальні й політичні процеси віддзеркалюються в тематиці й проблематиці коміксу.

Об'єкт дослідження -- сучасні українські комікси.

Методи дослідження. При дослідженні соціально-політичної складової американських та українських коміксів було використано загальнонаукові методи (опис, аналіз, синтез).

2. Результати й обговорення

В історії коміксів, на думку дослідника М. ДіПаоло, можна виокремити два найважливіших періоди:

- Велика депресія та Друга світова війна;

- «Холодна війна» [1, р. 11].

У перший період з'являються й швидко набувають неабиякої популярності Супермен і Капітан Америка, адже ці культові герої стали відображенням тих політичних реалій, в яких жили американці першої половини XX ст.

Поява Супермена відбулася на сторінках журналу ActionComics№ 1 (червень 1939). Перша історія про цього супергероя суттєво відрізнялася від тих, до яких звикла сучасна аудиторія. Зауважимо, що оригінальний Супермен не бився з божевільними науковцями й не захищав світ від інопланетних загарбників. Навпаки, головний герой вирішував дуже приземлені та побутові проблеми: несправедливе засудження людей правоохоронними органами, домашнє насильство, бандитизм. Супермен уособлював запит американських громадян на справедливість, якої їм не вистачало в роки Великої Депресії [9].

Уберезні 1941 р. вийшовкомікс«Captain America Comics» № 1. На обкладинці журналу було зображено супергероя Капітана Америку, який б'є в щелепу німецького диктатора Адольфа Гітлера. Цей випуск спровокував неабиякий скандал в американському суспільстві, оскільки тоді Сполучені Штати Америки ще не брали участь у Другій світовій війні. На адресу авторів Джо Саймона та Джека Кірбі (обидва мали єврейське коріння) стали надходити погрози, через що поліції Нью-Йорка довелося взяти їх під свою охорону.

Наприкінці 1941 р. відбулася атака японських військ на Перл-Гарбор, що прискорило рішення США офіційно приєднатися до антигітлерівської коаліції. Саме в цей час почали виходити мальовані історії про те, як Бетмен, Супермен, Диво-жінка та інші популярні супергерої протистоять нацистам та їх союзникам. Комікси про Капітана Америку, які нещодавно були контроверсійними, стали продаватися мільйонними тиражами. Образ ворогів у таких історіях був максимально карикатурним і комічним, натомість американську армію завжди показували сильною та могутньою [10].

Після закінчення Другої світової війни почалася «холодна війна» -- історична доба, яка породила нових популярних супергероїв. Так, тема гонки озброєнь стає центральною в коміксах Marvelтого періоду. Саме в цей час з'являються персонажі, які отримують свою суперсилу від радіації (Фантастична четвірка, Людина-Павук, Галк), а їх головними супротивниками найчастіше виступають «червоні» шпигуни та радянські військові. Комуністи в коміксах Marvelчасів «холодної війни» -- це жорстокі та підлі вороги, а люди, які живуть у комуністичних країнах, -- жертви, що потерпають від «червоного терору».

Незважаючи на те, що супергеройські комікси видавництва DCцього часу були здебільшого аполітичним, тема «холодної війни» їх теж не оминула. Героями нової епохи ставали вчені та військові (професії, що тоді були на часі). Як приклад назвемо супергероїв Флеша (поліцейський-науковець Баррі Аллен) та Зеленого Ліхтаря (льотчик-випробувач Гел Джордан).

Прикладом агресивної антикомуністичної пропаганди можна назвати мальовані історії про Залізну Людину. Персонаж уперше з'явився на сторінках коміксу «TalesofSuspence» № 39 (березень 1963). Ці історії, як відомо, розповідають про життя Тоні Старка -- геніального винахідника, що займається створенням військової зброї та техніки. Так, за сюжетом коміксу, Старк активно допомагає американській армії, а в образі Залізної Людини бореться з «червоною загрозою». Вже в перших історіях він протистояв в'єтнамському червоному командиру Вонг Чу, радянському вченому Антону Ванко на прізвисько Червоне Динамо, російській шпигунці Чорній Вдові та іншим злодіям із комуністичних країн. Отже, як бачимо, швидко сформувалася провідна ідея коміксів про Залізну Людину -- прославляння американської армії та технічного потенціалу США.

У другій половині 60-х рр. компанія Marvelпоступово відходить від ідеї боротьби з комунізмом -- «червоні» злодії зникають зі сторінок коміксів, а «холодну війну» автори вже не зображають однобоко та необ'єктивно. Війна у В'єтнамі стала непопулярною в американському суспільстві, а тому супергерої перестали намагатися її виграти. Протягом наступних десятиліть політика видавництва стає все більш ліберальною: з'являються супергерої інших рас та національностей (Чорна Пантера, Люк Кейдж, Шанг-Чі), збільшується кількість серій з жіночими персонажами (Місс Марвел, Жінка-Павук). Отже, на перший план у серіях Marvelта DCвиходять не зовнішні проблеми США, а внутрішні: расизм, вулична злочинність, підліткова наркоманія [9].

2000-ні рр. у Сполучених Штатах Америки ознаменувались двома трагедіями: терактом 11 вересня й початком військової операції в Іраку та Афганістані. Ці події, звісно, знайшли відображення в історіях Marvel. Так, наприклад, у грудні 2001 р. вийшов комікс «TheAmazingSpider-Man» № 36, в якому Людина-Павук разом з іншими супергероями допомагає рятувати ньюйоркців з-під уламків веж-близнюків. Зауважимо, що на перший план у цій історії виходять вже не люди з суперсилами, а звичайні американці -- пожежники, медики, військові, поліцейські. Саме вони показані в коміксі справжніми героями [1, с. 20]. «TheAmazingSpider- Man» № 574 (жовтень 2008) презентує історію Флеша Томпсона, друга Людини-Павука, який добровільно відправляється воювати в Ірак, отримує там важке поранення, унаслідок якого йому ампутують обидві ноги. Пізніше Флеш Томпсон бере участь в урядовому експерименті та стає новим супергероєм - Агентом Веномом [1, р. 35].

У 2010-х рр. компанія Marvel взяла курс на диверсифікацію супергеройського жанру. Задля розширення читацької аудиторії було вирішено збільшити у своїх коміксах кількість жіночих персонажів, членів ЛГБТ-спільноти та представників національних меншин. Внаслідок такої політики авторським складом компанії був прийнятий ряд контроверсійних рішень: новою Людиною-Павуком став чорношкірий підліток, новою Міс Марвел стала дівчинка-мусульманка, новим Тором стала жінка, тощо. Зауважимо, що така низка радикальних змін викликала неоднозначну реакцію читацької аудиторії. Прихильники коміксів звинувачували Marvelу низькій якості нових сюжетів, політичній заангажованості та відвертій лівій пропаганді. Фанатам також не подобалось, що їх улюблених персонажів замінюють на нові, менш цікаві версії [11]. Варто зазначити, що нові серії на тему фемінізму та ЛГБТ не здобули успіху й були закриті через низькі продажі [12; 13]. Проте, мали місце й позитивні моменти. Наприклад, серія «Ms. Marvel» про юну супергероїню-мусульманку була позитивно оцінена як критиками, так і звичайними читачами [14; 15]. Протягом 2017-2018 рр. керівництво Marvel було вимушено поступово змінити свою політику: нові персонажі відійшли на другий план, натомість класичні герої повернулися до свого звичного статус-кво [16].

Отже, як бачимо, політичні й соціальні процеси мають великий вплив на індустрію коміксів в США, оскільки визначають напрямки, ідеї, тематичне і змістовне наповнення мальованих історій. На сторінках фантастичних коміксів віддзеркалюються такі актуальні проблеми, як реальні військові конфлікти, злочинність, дискримінація.

Зауважимо, що в Україні комікси не користувалися такою популярністю, як у західних країнах. Проте, сказати, що цей жанр нам чужий, теж не можна, адже протягом десятиліть мальовані історії друкувалися на сторінках українських газет, книжок, журналів. Як відомо, найперші вітчизняні комікси з'явилися ще в гумористичних часописах першої половини XX ст. Так, відомим і популярним у Радянській Україні був журнал «Червоний перець», який видавали в Харкові в 1927-1934 рр. На сторінках видання, окрім гуморесок та фейлетонів, друкували карикатури та комікс-стрипи політичної або побутової тематики. Оскільки в «Червоному перці» нерідко з'являлась гостра критика радянського устрою, то в 1934 р. часопис закрили, а його авторський склад було репресовано. Незважаючи на такі трагічні обставини, у 1941 р. видання почало виходити у світ, але вже під новою назвою -- «Перець» [8]. Варто зазначити, що журнал продовжує видаватися й до сьогодні під назвою «Перець: Весела республіка» і має свою аудиторію [17].

Гумористичні часописи були розповсюджені не тільки на території Радянської України. Так, упродовж 1933-1939 рр. у Львові виходив сатиричний тижневик «Комар», який належав концерну «Українська преса» Івана Тиктора. «Комар», як і «Червоний перець, друкував вірші, фейлетони, гуморески та комікс-стрипи. Основною тематикою видання було суспільно- політичне, економічне, культурне життя міжвоєнної Галичини [3]. На сторінках часопису часто виходили мальовані історії видатного українського художника-карикатуриста Едварда Козака. Однією з найвідоміших його робіт, що друкувались у «Комарі», став комікс «Як Усусус Недобитий шукав правди на світі» (1937). Ця невеличка мальована історія у віршованій формі розповідала про солдата бригади Українських Січових Стрільців [7].

Сатиричні українські журнали виходили й за кордоном. Так, у 1951 р., після переїзду Е. Козака до США, художник разом з братом Альфредом Козаком започаткував видання гумористичного часопису «Лис Микита» для української діаспори в Америці. У журналі, який виходив з 1951 по 1991 рр., автор публікував свої карикатури та комікс-стрипи, у яких жорстко критикував та висміював СРСР [5].

Нова епоха українських політичних коміксів розпочалась у 2014 р., коли на ринку вітчизняних мальованих історій почала домінувати актуальна соціально-політична тематика: війна на сході України, корупція, соціальна несправедливість.

У 2014 р. виходить комікс «Патріот: Атака клонів» художника та сценариста Вадима Назарова, а вже у 2016 р. автор видає другий та третій томи «Патріота», які об'єднуються в історію «Ренегат». Центральний персонаж обох історій - сержант Відірвенко (він же супергерой Патріот). Перший том - це сатирична історія, пародія на класичну супергероїку, в якій висміюються штампи російської пропаганди. За сюжетом, головний герой відправляється в космос, де протистоїть армії могутнього Утіна. Другий та третій томи стали більш серйозними. В об'єднаній історії «Ренегат» сержант Відірвенко відправляється воювати на Донбас, де бачить усі жахи війни.

У 2016 р. починає виходити серія коміксів «Кіборги», у створенні якої беруть участь воїни АТО. Графічними засобами на сторінках журналу зображено спогади солдатів, які захищали Донецький аеропорт. «Кіборги» видаються українською та англійською мовами, а створенням серії займається організація «Вірні традиціям» [18].

Важливою подією для подальшого розвитку українського коміксу став вихід у світ графічної історії «Хроніки Аптауна» (2016) - першого мальопису про боротьбу з корупцією за авторством М. Піменова. У центрі сюжету - семеро головних героїв, які намагаються не лише викривати корупціонерів, але й карати їх [6].

Серед сучасних українських коміксів політичного спрямування найбільшою популярністю користується серія графічних романів «Воля» видавництва Asgardian Comics (2017). Події роману розгортаються в альтернативному світі, де Україна виборює своє право на незалежність. За сюжетом, Павло Скоропадський, Михайло Грушевський, Нестор Махно та інші видатні українські постаті початку XX ст. об'єднуються для боротьби з зомбі-більшовиками, а допомагає їм у цьому магія, фантастична зброя та технології. За словами авторів, комікс навмисно створено в розважальному стилі, оскільки така концепція видання активно сприяє залученню масового читача, особливо молоді, до вивчення подій Української Революції 19171921 рр. [19]. комікс культура політичний література

В останні роки створення мальованих історій на суспільно-політичну тематику все більше підтримують державні інституції. Коштом державних фондів та установ починають виходити різноманітні комікс-проєкти, метою яких є патріотичне виховання молоді. Як показовий приклад назвемо комікс «Пригоди Микитки», який вийшов у 2018 р. у місті Сєвєродонецьк. У центрі графічної історії - звичайний школяр Микита, який живе у прифронтовому селищі Луганської області. За сюжетом, батьків хлопчика захопили в полон бойовики, а його знайшли й взяли до себе українські військові. Хлопчик розповідає солдатам, як його рідне село постраждало від обстрілів, а незабаром головний герой і сам опиняється в центрі бойових дій під Новотошківським і Кримським. Микита на власні очі бачить боротьбу українських воїнів за мир на Луганщині, а згодом сам проявляє неабиякий героїзм, коли рятує людське життя [20].

Зауважимо, що Міністерство інформаційної політики України (з вересня 2019 р. реорганізовано в Міністерство культури, молоді та спорту України) займається фінансуванням низки комікс-проєктів: серії «Охоронці країни» (2016-...) та графічного роману «Червоний терор: Протистояння» (2019). Події першого коміксу відбуваються у вигаданому світі. За сюжетом, на країну напав північний сусід. Головні герої - Кий, Щек, Хорив та Либідь - стали на захист своєї Батьківщини. Прототипами центральних персонажів є реальні українці, що воюють на Донбасі [21]. Щодо другого коміксу, «Червоний терор: Протистояння», то він (як і «Воля») розповідає історію спротиву українського народу більшовицькому режиму в 1917-1921 рр. [22]. Варто також зауважити, що в жовтні 2019 р. видавництво «Зелений пес» за підтримки Українського культурного фонду випустило Конституцію України в коміксах. Наразі існує електронний варіант видання, який розповсюджується безкоштовно в Інтернеті, а вже з наступного року видавці планують вихід друкованої версії [23].

Мальовані історії набувають все більшої популярності серед українських читачів не тільки як спосіб розваги, а як інформаційний, культурний і освітній ресурс. Комікс-продукція компаній Marvelі DC вплинула як на розвиток графічних історій, так і на становлення української коміксосфери загалом. На вітчизняному книжковому ринку з'явилися оригінальні мальовані історії про українських супергероїв та людей з надздібностями, які вирішують актуальні політичні, соціальні й культурні проблеми, беруть участь у реальних військових конфліктах, де перемагають своїх ворогів за допомогою фантастичних винаходів або магії. Графічні історії історичної та політичної тематики посідають помітне місце в сучасному комунікаційному просторі. Розуміння важливості розвитку коміксу відображається в сучасній інформаційній, культурній і видавничій політиці України.

Список використаних джерел

1. DiPaolo M. War, politics, and superheroes: ethics and propaganda in comics and film. Jefferson, N.C. : McFarland, 2011. 330 p.

2. Почепцов Г. Комікси як засіб трансляції соціальних смислів. Мерлін, Супермен і Гаррі Поттер: конструювання нематеріального в масовій культурі. Київ : Спадщина, 2013. С. 39-48.

3. Ґабор В. Карпатська Україна у дзеркалі сатирико-гумористичного ілюстрованого журналу « Комар» (19381939 рр.): Хроніка подій. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Українська періодика (XIX-XXст.) як історичне джерело. 2015. С. 121-150.

4. Гудошник О.В. Documentary comics у сучасному науковому дискурсі та українському комікс-просторі. Communications and Communicatve Technologies. 2019. Вип 19. С. 32-40. DOI: 10.15421/291905.

5. Дроздовська О. Малознаний брат Ека: видавнича, редакторська та журналістська діяльність Альфреда Козака. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2018. с. 409-428.

6. Огар Е. І., Копильчак Х. C. Сучасний український «мальопис»: видавничі реалії та перспективи. Поліграфія і видавнича справа. Соціальні комунікації. 2018. C. 64-75.

7. СавчукМ. В. Комікс. Енциклопедія сучасної України. (дата звернення: 29.10.2019).

8. Собокар І. І. Український журнал «Перець» у парадигмі сатиричної публіцистики. Вісник Дніпропетровського університету. Серія Соціальні комунікації. 2017. Вип. 17. С. 109-115.

9. Ms. Marvel Has Sold Half a Million Trade Paperbacks. (дата звернення: 29.10.2019).

10. Everything You Need to Know About Marvel's Legacy Project. (дата звернення: 29.10.2019).

11. Перець: Весела республіка. URL: https://перець.укр (дата звернення: 29.10.2019).

12. Квантовий стрибок Капітана України: коли чекати на золоту добу українських коміксів. (дата звернення: 29.10.2019).

13. «Пригоди Микитки»:на Луганщині випустили дитячий патріотичний комікс. звернення: 29.10.2019).

14. «Охоронці країни». У школах та бібліотеках поширюватимуть перший комікс про бійців АТО, створений у Дніпрі. (дата звернення: 29.10.2019).

15. Протистояння: Червоний терор. (дата звернення: 29.10.2019).

Размещено на Allbest.ru