До проблеми авторства та визначення кола осіб ймовірно причетних до видання першої в Одесі української книги "Маруся. Казка" 1834 р.

Версія авторства україномовної книги, виданої в Одесі 1834 р. "Маруся. Казка". Недоліки поширеної в історіографії тези про Платона Лукашевича, як автора книги. Зв'язок автора одеської "Марусі" зі Слобожанщиною та знайомство з Г. Квіткою-Основ'яненком.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.05.2020
Размер файла 21,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

До проблеми авторства та визначення кола осіб ймовірно причетних до видання першої в Одесі української книги "Маруся. Казка" 1834 р.

Тарас Гончарук

В статті розглядаються версії авторства першої україномовної книги, виданої в Одесі 1834 р. «Маруся. Казка>. Вказуються недоліки поширеної в історіографії тези про Платона Лукашевича, як ймовірного автора цієї книги. Висловлюється думка про ймовірний зв'язок автора одеської «Марусі» зі Слобожанщиною та знайомство з Г. Квіткою-Основ'яненком. Припускається можливість, що автором вказаної книги міг бути і сам Г.Квітка-Основ'яненко. Вказується на осіб ймовірно причетних до видання в Одесі «Марусі»>, зокрема, на цензора М. Курляндцева та градоначальника О. Левшина.

Ключові слова: «Маруся. Казка»> 1834, Г.Ф. Квітка-Основ'яненко, Одеса. маруся казка лукашевича слобожанщина

В ґрунтовнихпрацяхприсвяченихісторіїОдеси, як правило, обов'язкововміщуєтьсяінформація про виданняпершої в містіукраїномовної книги поеми «Маруся. Казка» 1834 р. [10, С. 132; 7, С. 95-96] Зазначимо, щойдетьсясаме про першу надруковануукраїномовну книгу, а не першу написану в Одесі, бокількома роками раніше, МиколаВенгер написав в Одесіповість «Микола Коваль», яка попри повідомлення про їїмайбутнійвихіддруком в Одесі[15], буланадрукована в Миколаєві 1832 р.[1] («честь видати першу на півдніукраїнську книжку [одеська] Міськадрукарнячомусьзігнорувала», - писав щодоцьогокраєзнавецьГригорій Зленко)[8].

Оскільки, видання «Марусі. Казки» не булопідписане, в історіографіїцілкомлогічнопосталопитання про авторство вказаноготвору. Першимцю проблему намагавсярозв'язатилітературознавецьАндрійМузичка [14]. В статті 1927 р. вінобґрунтовувавсвоюверсію, що автором творубувПлатон Лукашевич (1809 - 1887 рр.). Підставою для такого твердження стала подібністьфонетичногоправопису «Марусі. Казки» та видання«Малороссийские и червонорусские народные думы и песни» 1836 р. П. Лукашевича та зв'язкамиостаннього з Одесою. Стосовнопостаті П. Лукашевича, слідвідзначити, щовінбуввипускникомодеськогоРішельєвськоголіцею та зробивсуттєвийвнесок в збиранняукраїнського фольклору, в першу чергутим, щознайшовнайповнішуверсіюпісні проСамійлаКішку. Нажаль, більшучастинуподальшогожиття П. Лукашевич присвятивпошукамдоказів для власноїмаргінальноїісторичноїтеорії, щодопоходженнядавніхслов'янськихмов, вінцемяких стало видання «Чаромутия» (або«Первобытного языка») [19]. Зверсієюпро П. Лукашевича, як автора поеми «Маруся», бувзагаломзгодний і одеськийкраєзнавець Василь Загоруйко [6]. Іншихверсій авторства вказаноготвору нам в літературізнайти не вдалося.

На нашу думку, версія про авторство «Марусі. Казки» П. Лукашевичамістить низку вад. По-перше, А. Музичка, за йоговласнимтвердженням, не мавможливостіпрацювати з вищезгаданою книжкою В. Лукашевича «Малороссийские и червонорусскиенародные думы и песни», а користувався «фотографічнимвідбиткомдекількохрядківдруку» з неї [14, с. 88]. На сьогодні, вмережіІнтернетвикладенівідцифрованіваріанти як «Марусі. Казки» [13], так і «Малороссийских и червонорусских народных дум и песен» [12]. Фонетичнийправописцихвиданьздається нам не надто схожим (хоча, остаточнийвисновокщодоцьогомали б зробитифаховіфілологи). По-друге, П. Лукашевич закінчивРішельєвськийліцей 1828 р. [9, с. 153] та за відомостями з йогобіографіїзалишив Одесу. По-третє, як відзначив А. Музичка, автор одеської «Марусі» місцемдіїсвоготворуобравСлобожанщину, а також, був добре обізнаний з сюжетом, ще не надрукованої на той момент, повістіГригоріяКвітки-Основ'яненка «Маруся». Проте, П. Лукашевич походив і більшістьсвогожиттяпровів на Полтавщині. Також, не маємовідомостей про зв'язок П. Лукашевича та Г. Квітки-Основ'яненка. По-четверте, автору одеської «Марусі» притаманний тонкий дотепнийгумор (не характерний для людей з ознакамипсихічнихрозладів, до котрих належав П. Лукашевич). Міжіншим, до себе та свогопоетичногодосвідуцейанонімний автор ставивсядоситьіронічно, пишучи:

«Бо я, бач, на Парнас не лізу,

Упасти відтіль не боюсь,

І нівідкіль мене спихати.

Гора холодна - мій Парнас,

А з неї падати не страшно,

Вона низенька й некрута...»

Відноснозмісту «Марусі. Казки» вартозауважити, що в ньомудійсноприсутнізгадки про топонімиСлобожанщини. При тому, згадано не лишеХарків та Охтирку, але йВалківліс, де гуляє з подругою головнагероїнятвору. Викладподій в поеміпочинається словами:

«Раз в Петривку дві дівчини гарні, білолиці В Валків ліс пішли раненько, шукати суниці.» [13, с. 7]

Згідно з дослідженнямісторикаВолодимираЗагоровського, Валківлісрозташованийприблизно в межах чипоблизусучасногонаціонального парку «Гомільшанськіліси» Харківськоїобласті [5]. Обізнаністьщодовказаногодрімоніму явно свідчить про ймовірнеслобожанськепоходженняаботіснізв'язки з цимрегіоном автора одеської «Марусі».

Також, надзвичайноважливою є добра обізнаністьавтора поеми з сюжетом повісті Г. Квітки-Основ'яненка«Маруся», яка вийшладруком того ж 1834 року (тут вартовраховувати, щоодеська «Маруся» була дозволена цензурою до друку 23 грудня 1833 р.). Тому можнаприпустити, що автором одеської «Марусі» міг бути або сам Г. Квітка-Основ'я-ненко, котрийвирішив «злазити на Парнас» (тобтозайнятисяпоетичноютворчістю), абохтось з йогоблизькогооточення. На користьпершоїверсіїможесвідчитинаявність у Г. Квітки-Основ'яненкапоетичногодосвіду. Аджезгідно з відомостямиВадима Тарнавськогокороткіпоезії автора прозової «Марусі» виходилидруком в збірках 1816, 1817, 1818 та 1833 рр. [17, Першийвідділ. С. 5-8, 11-12]. При цьому, українськоюмовою з цихвіршівбуло написано лише«Шпыкачки» 1833 р. [17, с. 1112].Також на користьцьогосвідчить і посвятаодеськоїпоеми П. Гулаку-Артемовському («до пана П.П. Ар. - Г-ка.»), щопочинаєтьсязізвернення:

«Змилуйся, пане наді мною!

Будь ласкав - дуже не сварись!

Я не рівняюся з тобою І чую за собою гріх...»

Нижчеанонімним автором згаданогероївГулаковоїтворчості: пса Рябка із байки-казки «Пан та собака» 1818 р.; Пана Твардовськогоізмалоросійськоїбалади «Твардовський» 1827 р.; рибалкуізоднойменноїмалоросійськоїбалади 1827 р., якітворецьодеський «Марусі» начебто«читав уже сто раз». Завершено присвяту рядками:

«Тебе лиш, дядько, я боюсь.

Не лай мене, не лай сердеги!

Прошу тебе, молю тебе!...

Я не рівняюся з тобою

І чую за собою гріх...»

Попри надмірнушанобливість, ставленняанонімного автора до П. Гулака-Артемовськоговиглядаєдоситьпанібратські. Тут слідзгадати, що за твердженнямфілолога Ростислава Чопика, повість «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненкабуланаслідкомйогосуперечки з П. Гулаком-Артемовським - як «одного неверующего», якомуздавалося«что на нашем наречи нельзя написать ничего серьезного, нежного, а только лиш грубое, ругательное кощунное», і котромуопонент таки «доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться» [18]. Однакпротиверсії того що авторство поетичної «Марусі» належить Г. Квітці-Основ'я- ненку свідчитьзвертанняавторипоеми до П. Гулака-Артемовського «дядько» (тоді як Г. Квітка-Основ'яненкобув старшим за П. Гулака- Артемовського). В будь-якомуразі, на нашу думку, тезу про ймовірне авторство виданої в Одесі «Марусі» Г. Квітки-Основ'яненка, абокогось з йогоблизькихзнайомих, вартовіддати на розсудпрофесійнихлітературознавців.

Зісвого боку, звернемоувагу на деякихосіб точно абоймовірнопричетних до видання в Одесіпоетичної «Марусі». Передусімце цензор МиколаКурлянцев (1802 - 1835 рр.) - професорфізико-математичних наук одеськогоРішельєвськоголіцею, автор кількохвласнихнауковихкнижок та перекладів з фізики, математики та філософії, людинабезперечнопрогресивнихпоглядів. Останнєймовірновплинуло на йогорішеннядопустити до друку «Марусю»[11]. Окрім того вартозвернутиувагу на тодішніходеситівтіснопов'язанихзіСлобожанщиною, зокрема, на випускниківХарківськогоуніверситету. В Одесіїхтодібулочимало. Цебулозумовлено й тим, що Одеса до 1830 р. належала до Харківськогонавчального округу. В своїхпублікаціях ми вжезверталиувагу на культурнийзв'язокОдеси та Харкова в першійполовині ХІХ ст. [2-4]. Тут лишезауважимо, щонайвпливовішимвипускником в місті на момент виходупоеми«Маруся» буводеський градоначальник ОлексійЛьовшин (1798 - 1879 рр.). Попри юнийвік на той час вінвжебуввідомимлітератором, зокрема, автором «Писем из Малороссии», яківідрізнялисяпевнимукраїнофільством й знайшли (що тут дужеважливо) свого часу відгук Г. Квітки-Основ'яненка [17, с. 11]. О. Льовшин, вочевидь, не втративсвоїхзв'язків з харківськимикультурнимидіячами. Так ІзмаїлСрезневський в листі до вказаногоодеського градоначальника 1833 р. називавостанньогоукраїнцем та прохавдопомогти з передплатою на славнозвісну «Запорозькустаровину» («Вы, как ...Литератор, и как покровитель Наук и Литературы, и как Украинец, может быть удостоите и мой труд хотя слабым вниманием». - зокрема, писав до О. Льовшина І. Срезневський)[16]. Цілкомможливо, щовихід в Одесі «Марусі» саме за часів коли місцевим градоначальником (у 1831 - 1837 рр.) був О. Льовшин є невипадковим. В будь-якомуразі, факт появицьоговиданнябувще одним з проявівкультурнихзв'язківОдеси та Харкова.

Таким чином, проблема визначення авторства першоїнадрукованої в Одесіукраїномовної книги «Маруся. Казка» залишаєтьсядосі актуальною та потребуєподальшихдосліджень. Нашіміркування з цього приводу вміщенівище ми віддаємо на розсудфаховихфілологів-літературознавців. Сподіваємось, що з допомогоюостанніх, вищезгадана проблема набудесвого остаточного розв'язання.

Джерела та література

1. Бондар М. Перший жанровий зразок української народної прози / Микола Бондар / / Київська старовина. - 1999. - № 3. - С. 87-105.

2. Гончарук Т.Г. В.Н. Каразин(1773 - 1842 рр.) та Одеса: до історії зв'язків засновника Харківського університету та «нової Пальміри» / / Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. - Вип. 26. Серія: Історія. - Одеса: Астропринт, 2012. - С. 148-158.

3. Гончарук Т.Г. Відзначення річниці заснування Харківського університету в Одесі 1860 р. та питання про витоки формування одеської громади // Народний Рух України: місце в історії та політиці: матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 20-річчю Незалежності України, 2526 травня 2011 р. Одеса. - Одеса: Астропрінт, 2011. - С. 68-76.

4. Гончарук Т.Г.; Сорокіна К.І. В.І. Білий - людина, котра 1860 р. виголосила тост за Українську одеську громаду / / Інтелігенція і влада. Серія: Історія. Збірник наукових праць. - Випуск 36 (2017). - Одеса: «Екологія», 2017. - С. 7890.

5. Загоровский В. П. Изюмская черта. - Воронеж: Издательство ВГУ, 1980. - 239 с.

6. Загоруйко В. Перша російська та перша українська книги в Одесі // Літературна Одеса. Літературно-художній та публіцистичний альманах одеської філії спілки радянських письменників України. - 1954. - №10. - С. 113.

7. Загоруйко В. По страницам истории Одессы и Одесщины / В. Загоруйко. - [Одесса] : Одес.обл. изд-во, 1957. - Вып. 1 . - 1957. - 154, [1] c.: ил.

8. Зленко Г. Що ми знаємопро МиколуВенгера[Електронний ресурс]/

Григорій Зленко. / / Кримська світлиця. -2002.- Режим доступу:

http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=311

9. Исторический обзор Сорокалетия Ришельевского Лицея с 1817 по 1857 год / составлен Инспектором Лицея Иофисом Михневичем. - Одесса, типография Л. Нитче, 1857. - 200 с.

10. Історія Одеси / Колектив авторів. Голов.ред. В.Н. Станко. - Одеса: Друк, 2002. - 560 с.: іл.

11. Курляндцев (Николай Дмитриевич, 1802-1835) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. - СПб.: 1896. - Т. XVII: Култагой - Лед, с. 89.

12. Лукашевич Платон Якимович Малороссийские и червонорусские народные думы и песни [Электронный ресурс] / П. Я. Лукашевич. - Санкт-Петербург:

В тип. Эдуарда Праца, 1836.-170 с. - Режим доступа:http://irbis-

nbuv.gov.ua/ ulib/ item/UKR0009072

13. Маруся: казка. [Електронний ресурс]. - Одесса : Гор. тип., 1834. - 32 с. - Режим доступу: http://odnb.odessa.ua/rarities/item/10#

14. Музичка А.А. Маруся, казка. Одесса, 1834 А.А. Музичка // Записки іст.- Філол. відділу / Укр. акад. наук. К., 1927. - Кн. 13/14. - С. 83-96.

15. Одесский вестник. - 1831. - 9 декабря.

16. Письмо Изм. Ив. Срезневского к Ал. Ир. Левшину / / КС. - 1892. - Т. 39. - № 10. - С. 124.

17. ТарнавськийВ. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко: бібліогр. розвідка:з нагоди 150-х роковин народження письменника (1778-1928) / Вадим Тарнавський ; Всеукр. акад. наук, Коміс. для видавання пам'яток новіт. укр. письменства. - Київ : [б. в.], 1929. - XXVIII, 354 с. - (Збірник історично-філологічного відділу ; № 87).

18. Чопик Р. Квітка і Основ'яненко / Ростислав Чопик. / / Слово і Час. - 2010. - №4. - С. 46-56.

19. W. Платон Акимович Лукашевич / Киевская старина. - 1889. - №1 - С. 245,246.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості та методи змалювання образу легендарної народної співачки Марусі Чурай в однойменному романі Ліни Костенко, відображення моральної краси. Відображення в творі трагічної долі Марусі, причини неприйняття її пісень деякими односельцями.

    реферат [10,9 K], добавлен 23.02.2010

  • Дитинство Джанні Родарі. Співробітник дитячих журналів і газет. Вірші Джанні Родарі. Активний учасник італійського революційного руху. Творча уява поета. Позитивні герої казок. Повість-казка "Пригоди Чиполіно". "Граматика фантазії". "Казки по телефону".

    реферат [28,4 K], добавлен 04.01.2009

  • Дослідження глибокого психологізму і проблематики історичного роману у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст. Віра у незнищенність українського народу.

    презентация [1,7 M], добавлен 11.03.2013

  • Казка як вид оповідального фольклору, порівняльний аналіз літературної та народної казки, структура і композиція, система образів й мовні особливості. Аналіз специфіки структури і змісту британських казок. Методика проведення уроку англійської літератури.

    курсовая работа [56,6 K], добавлен 17.12.2011

  • Квантитативна специфіка українського фольклору на прикладі казок української мови "Колобок", "Казка про Іваньку-дурачка", "Хлопчик мізинчик" на морфологічному рівні. Частотний аналіз на синтаксичному рівні, коефіцієнт варіації за його результатами.

    реферат [827,6 K], добавлен 01.01.2015

  • Загальна характеристика "Книги пісень" як пам'ятника китайської мистецько-поетичної творчості, її роль в розвитку культури країн Далекого Сходу - Кореї, Японії та Індокитаю. Особливості Малих та Великих од, древніх урочистих і хвалебних храмових співів.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 28.12.2012

  • Высказывания и цитаты великих людей о значении и роли книги в жизни человека. Происхождение понятия "фанфик" - жаргонизма, обозначающего любительское сочинение по мотивам популярных оригинальных литературных произведений. Самые интересные книги и фанфики.

    творческая работа [38,4 K], добавлен 02.12.2014

  • Биография Бердяева, его феноменальная интуиция, блестящая литературная одаренность, знание жизни народа. Структурная особенность книги как набора статей о первой мировой войне. Конституционные черты характера русского народа, свойства национальной души.

    реферат [33,5 K], добавлен 08.03.2010

  • Людвиг фон Мизес как австро-американский экономист и философ, один из основателей австрийской экономической школы. Тематика книги "Бюрократия". Основные черты бюрократического управления. Критика социализма, его типа планирования экономического хозяйства.

    реферат [22,9 K], добавлен 30.09.2013

  • Начало литературной деятельности Энтони Бёрджесса. Выход в свет известной книги английского писателя "Заводной апельсин", утвердившей за ним репутацию мастера сатиры. Темы конфликта Запада и Востока, антиутопии, человека и общества в произведениях автора.

    реферат [25,8 K], добавлен 16.07.2012

  • Рассмотрение книги как основного источника знаний человечества. Определение понятия читательской культуры. Изучение основных методов и приемов для воспитания читательской культуры через книгу. Особенности гигиены чтения ученика начальных классов.

    контрольная работа [20,2 K], добавлен 04.06.2015

  • Проблеми сучасної дитячої літератури. Рейтинг "найдивніших книжок" Г. Романової. Роль ілюстрації в дитячих книгах. Аналіз стилю, сюжету та фабули літературного твору для дітей. Особливості зображення характерів головного героя та інших дійових осіб.

    реферат [1,4 M], добавлен 08.12.2013

  • Анализ ценности книги Вольдемара Балязина "Петр Великий и его наследники" для изучения отечественной истории. Исследование хронологического периода, основных проблем, сюжетов, вопросов, рассматриваемых источником. Изучение особенностей языка изложения.

    анализ книги [27,1 K], добавлен 05.10.2015

  • Краткая характеристика "Слова о полку Игореве" как литературного и исторического памятника, предположения и теории насчет его авторства, исследование доказательств. Патриотический настрой и знания автора летописи, оценка ее значения в литературе.

    сочинение [6,5 K], добавлен 14.11.2011

  • Теоретические аспекты использования учебной литературы в образовательном процессе. Общие требования к учебной книге. Функции учебной книги. Типы учебных изданий. Структура учебной книги. Анализ учебников и программ по литературе для среднего звена.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 30.10.2008

  • Особливості філософського осмислення теми кохання у повісті О. Кобилянської "У неділю рано зілля копала" та романі у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай". Спільні та відмінні риси відображення стосунків головних героїв обох творів, характерів персонажів.

    курсовая работа [47,2 K], добавлен 07.05.2014

  • Аналіз книги відомого американського соціолога, філософа і політолога Ф. Фукуями "Кінець історії і остання людина". Основні погляди автора, відображені у творі. Ідеологеми, антропологеми та соціальна онтологія твору. Антиномії у видатному бестселері.

    реферат [18,8 K], добавлен 12.08.2016

  • Анализ творчества и жизненного пути С.П. Жихарева - русского писателя, драматурга-переводчика и мемуариста. Формирование целостной стилистической картины о книге Жихарева "Записки современника". Лексический, синтаксический и морфологический анализы книги.

    курсовая работа [45,3 K], добавлен 09.01.2011

  • Понятие и задачи учебной книги в русской литературе. Первая печатная книга для детей, особенности ее построения. Педагогические принципы Ивана Федорова. Азбуки и учебники С. Полоцкого, К. Истомина, Ф. Прокоповича. Роль Л. Бунина в создании "Букваря".

    контрольная работа [34,1 K], добавлен 07.11.2014

  • Загальна біографія Г.Ф. Квітки. Крок в самостійне життя та перші твори. Розбір найвидатніших творів Квітки-Основ’яненко: "Маруся", "Козир-дівка", "Щира любов", "Конотопська відьма". Схожість персонажів Квітки з героями творів Котляревського й Гоголя.

    реферат [28,4 K], добавлен 18.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.