Інтермедіальна образність арт-буку Ю. Іздрика "Underword"

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інтермедіальна образність арт-буку Ю. Іздрика «Underword»

І.В. Бурлакова

І.В. Кропивко

м. Дніпро

Анотація

У статті розглянуто специфіку інтермедіальної образності арт-буку Юрія Іздрика «Underword». Відзначено, що арт-бук розрахований на концептуально-візуальне сприйняття. Основними елементами образотворення в ньому є колажність, кітчевість, музичність, поєднання семіотичних систем різних видів мистецтва (література, музика, живопис). Інтермедіальність досягається завдяки засобам мовної гри, акцентуаційних деталях на малюнках та фотоколажах, алюзій, графічного оформлення тексту та його структури.

Ключові слова: інтертекстуальність, інтермедіальність, колаж, арт-бук, фотографія, кітч, мовна гра, реципієнт.

В статье рассматривается специфика интермедиальной образности арт- бука Юрия Издрика «Underwоrd». Отмечается, что арт-бук рассчитан на концептуально-визуальное восприятие. Основными элементами образности в нем являются коллажность, китчевость, музыкальность, сочетание семиотических систем различных видов искусства (литература, музыка, живопись). Интермедиальность обеспечивают средства языковой игры, акцентирующие детали на рисунках и фотоколлажах, аллюзии, графическое оформление текста и его структуры.

Ключевые слова: интертекстуальность, интермедиальность, коллаж, арт-бук, фотография, китч, языковая игра, реципиент.

Burlakova I.V., Kropyvko I.V. Intermediate imagery of the art-book «Underword» written by Y. Izdryk

The article is devoted to the investigation of the imagery specific features of the art-book «Underword» written by Y. Izdryk. Its aim is to show the peculiarity of the intermediate imagery of the book. The album is deliberated to the conceptual-visual perception. The character features of this art-book by Izdryk: the conceptuality and the game, which embody in the title of the book, in the print design, in the numerating of the pages. The fragmentary and laconism are inherent to the textual content of the album «Underword». The technic of collages, of the photos, of the print accent, using the text's elements as the graphic mode of expression, show the intermediate specific of the book. Every collage, photo, drawing in the album is the attempt to unite the text and views in organic way, which leads to the recipient's interest.

The art-book is the collage of the Izdryk's creative works from different periods of his life, which is supplemented with photo-collage and bri-collage. The using the photo-collage and different graphic drawings in the album defines its sensible and interpretable fields. Collage messages and images in the album are distinguished with high informative and spontaneous appellation to the recipient. The graphic and colorful design of the structural parts of the book is full of informative sense because of the separate signs and words, which lead to the perception of them as those in movement.

The important feature of the imagery of this art-book is the kitch, which is available not only in the book, but also in the structure of the album. Y. Izdryk uses sociocultural kitch, the main aim of which is to make people laugh, to make people unite, giving the parodies on the different complexes. The author touches the important social problems, but shows them ironically and playfully.

The main structural elements of the Izdryk's creative work are collage, kitch, speech playing, using the accentuating details on the drawings and photo-collages, allusion, graphic printing of the text and its ctructures.

Key words: intermediate, collage, art-book, photo, kitch, speech playing, recipient.

Інтермедіальність художнього тексту є однією з ознак сучасної постмодерністської літератури, представленою, зокрема, у творах українських письменників Т. Прохаська («FM “Галичина”»), Л. Гончар і Р. Найди («Козацький роман») та Ю. Іздрика («SUMMA», «Флешка. Дефрагментація»). Ю. Іздрик звертається до парадигм інтермедіальністі в арт-буці «Цето», що є об'єктом розгляду в нашій статті, розрахованому на концептуально-візуальне сприйняття тексту.

Інтермедіальність - це інтерсеміотичне відтворення в літературному тексті образних структур інших видів мистецтва. Як зауважує В. Просалова, інтермедіальний аналіз спрямований на виявлення засобів суміжних мистецтв, що реалізуються в літературі. Прочитання живописних, кінематографічних чи музичних кодів у літературному тексті дозволяє виявити смислові глибини тексту, віднайти приховані в інтрахудожніх дискурсах відтінки значень [7, 52-53]. На думку дослідниці, феномен інтермедіальності призводить до збагачення зображально-виражальних засобів художньої літератури за рахунок засвоєння надбань інших видів мистецтва [6, 16]. Також В. Просалова наголошує, що інтермедіальні дослідження в літературознавстві досі лишаються порівняно новим напрямом інтертекстуального аналізу, зосередженого на визначенні взаємодії авторських свідомостей і художніх текстів, а започатковані вони були в українському літературознавстві наприкінці минулого століття [7, 47].

Твoрчicть Ю. Іздрика на cьoгoднi нeдocтaтньo дocлiджeна. Aрт-бyк «Underwоrd» привернув yвaгу дocлiдниць Н. Кoвaль [4] тa Г. Лиcтвaк [5]. У статті «Лiтeрaтyрнe дi-джeйcтвo» Н. Кoвaль ідеться про функційність мyзичниx aлюзiй y твoрax yкрaїнcькиx пиcьмeнникiв, cинтeз миcтeцтв - лiтeрaтyри й музики: пcиxoдeлiю в пocтмoдeрнi зa твoрaми Ю. Iздрикa («ЮгитТиАтр»), C. Жaдaнa («Anarchy in the Ukr») тa Л. Дeрeшa («Культ»), зокрема музичні алюзії в aрт-бyці Ю. Iздрикa «Underwоrd». Г. Лиcтвaк y c тaттi «Риcи “книги xyдoжникa” в cyчacниx yкрaїнcькиx видaнняx» розглядає дoбiркy cyчacниx yкрaїнcькиx творів, у тому числі й «Underwоrd» Ю. Іздрикa, акцентуючи на таких рисах, що дaють змогу iдeнтифiкyвaти всі аналізовані твори як «книги художника» або наближені до них. Стан осмислення текстів арт-буку Ю. Іздрика та зростання інтересу читачів до його творчого доробку, а головне, оригінальність образотворчої специфіки арт-буку зумовлюють актуальність нашого дослідження та визначають мету статті - виявити особливості інтермедіальної образності арт-буку Ю. Іздрика «Underwоrd».

«Underwоrd» - це унікальна збірка філософської прози й поезії у форматі авторського мистецького альбому. У ній «візуальна жестова мова, яка є невербальною, передає “вербальне” повідомлення через сукупність візуальних знаків» [1, 52]. Ці якості, відзначені в роботі Н. Гаврилюк стосовно інших літературних текстів, властиві й стилю Ю. Іздрика, зокрема у використанні колажів та фото автора в аналізованому альбомі. На думку Г. Листвак, несподіване, нестандартне (але не випадкове) розташування стандартних елементів у книзі - одна з рис «книги художника». Дослідниця зазначає, що прагнення до неформальності, до руйнування усталених норм спонукає експериментувати й часто призводить до вдалих видавничих знахідок [5, 43]. Такою знахідкою є й арт-бук Ю. Іздрика «Underwоrd». Проте «Underwоrd» насправді книгою не є. Сам Юрій Іздрик називає видання альбомом, у якому оприявнюється інтермедіальний характер прози письменника.

Ю. Іздрик концептуалізує назву альбому й на цьому паратекстуальному рівні розпочинає гру з реципієнтом. «Підземний світ» та «поза словом» - саме так дослівно можна перекласти назву арт-буку «Underwоrd». Гра слів наголошена візуальними засобами (шрифт, оформлення назви видання (underwоrd і underwоrld), заголовки в книзі з малої літери). Також для альбому характерне вільне компонування текстових та графічних компонентів, акцентоване системою вертикальних і горизонтальних колонтитулів та колонцифр, заголовкових лінійок. Текстуальному контенту альбому «Underbid» властиві фрагментарніс ть і лаконічність, а в оформленні здебільшого використовується техніка колажу та текстові елементи як графічні засоби. Колажі, фотографії, малюнки в альбомі - це не звичне ілюстрування тексту, а спроба органічного поєднання тексту й візії. Сам арт-бук, якщо його розглядати як текстовий варіант, є колажем творчості Юрія Іздрика різних періодів його життя, що доповнюється фотоколажем, бриколажем. Використання техніки колажу, графічних малюнків в альбомі «Underwоrd» визначає його смислові та інтерпретаційні поля. Колаж як композиційний прийом пов'язаний із стратегією введення «реальності» до художнього простору. Колажні повідомлення та образи в тексті альбому відзначаються високою інформативністю та безпосередньою апеляцією до реципієнта. інтермедіальний візуальний текст арт бук

Альбом «Underwоrd» можна починати читати з будь-якого місця, сторінки, оскільки всі тексти є самодостатніми й не залежать один від одного. Візуальний складник акцентує інтермедійне поле, є одним із головних чинників синтезу літератури з іншими видами мистецтва. У книзі «Underwоrd» чітко простежується візуально-вербальна специфіка образів. При цьому візуальний компонент посідає пріоритетну позицію по відношенню до вербального. Зміст альбому передусім сприймається через візуальні образи (фотографії, малюнки, колажі), а вже потім через текст. Тобто смисл тексту лише асоціативно пов'язаний зі словом та пізнається за його межами. Подвійна інтерсеміотична природа художніх образів арт-буку зумовлює багатогранність інтерпретацій залежно від рівня підготовленості читача до сприйняття змісту книги.

У книзі «Underwоrd» вдало поєднано візуальний ряд, літературу й музику. Один із розділів - «гаттиатр inside» - присвячений проекту «ЮттТиАтр», заснованому 2010 року вже культовим на той час письменником Юрієм Іздриком, молодим поетом Григорієм Семенчуком та фотомитцем Ростиславом Шпуком. Юрій Іздрик удається до малих поетичних форм, зокрема до поезомузики. Тексти мають нескладну організацію, при цьому в них багаторазові повтори, ключові слова й вирази, ритми - наче в заклинаннях тощо, наприклад: «у нього немає нічого, крім нервів / у мене немає нікого, крім Бога / це наші рецепти - це наші резерви / і довга дорога, і довга дорога...» [3, 66].

Юрій Іздрик переважно звертається до кітчевих образів. Він зумисно творить кітч - кітч цитатний, опредмечений. Мається на увазі кітч як прийом і стиль, який свідомо репродукується, цитується, переноситься в різні контексти, поєднується з різними стилями [2, 236]. Загалом кітч є основним прийомом поп-арту, що вибудовується на використанні образів, тем і текстів реклам, упаковок і коміксів. Зокрема, Ю. Іздрик, обігруючи в словесно-візуальному колажі тему «куріння», іронічно заявляє: «куріння шкодить твоєму оточенню. Скористайся цим» [3, 92]. Концептуального значення набуває шрифт на малюнку. Перше речення наведеної вище тези виділено чорним кольором та обведено траурною рамкою, що нагадує упаковку цигарок з візуалізацією застороги щодо шкідливості паління.

Наступне речення є антитетичним першому, що увиразнюється візуально. Якщо перше речення набрано чорним шрифтом, то інше - надруковано білим. Гра як прийом простежується в змалюванні упаковки від цигарок, на якій зображено наркотичну траву (коноплю), назва якої подається англійською мовою («саппабіз»). Водночас обігрується фраза «Курці помирають радо»: літера «д» виділена червоним кольором, що є алюзією на зміст твердження «Курці помирають рано». Ю. Іздрик активно використовує соціокультурний кітч. Мета цього виду кітчу: «розсмішити й об'єднати людей, давши їм пародії на різні комплекси» (Т. Гундорова) [2, 14]. Соціокультурний смисл - зібрати в колоритному образі й персоніфікувати соціальні, національні, гендерні комплекси та, виставивши їх задля осміяння на «публіку», допомогти звільнитися від ниx. Автор торкається вaжливиx cycпiльниx проблем, але інтерпретує їх іронічно, грайливо.

Для увиразнення інтермедіального характеру альбому Юрій Іздрик уживає алюзії на культури різних країн, зокрема на культуру США як «батьківщину» сучасного кітчу. Таким є колаж на фоні прапора Америки з написом «Lоlita» (алюзія на роман Володимира Набокова «Лоліта»). Ю. Іздрик поруч з українськими фразами та словами широко застосовує англійські, поєднуючи таким чином дві культури в одну, наприклад: «I next page, зрозуміло, бо переповідати всі мої моралізаторські сентенції, викладені з недорікуватістю білінгви, нема сенсу» [3, 49]. Він апелює і до алюзій на сучасні українську культуру й літературу. Зокрема, у розділі «родина, друзі» він цитує своїх друзів Г. Семенчука, Ю. Андруховича: «“...у мене є парашут...” Грицько Семенчук» [3, 35]; «“Що я можу? Хрипуча сурма наді мною. / Я півсвіту пройшов приблизно. / Можу босим іти за твоєю труною, / рідна панно, стара вітчизно ” Ю. Aндрyxoвич» [3, 47]. Крім того, автор поряд із наведеною цитатою подає фото Ю. Андруховича.

Значущим для ігрового аспекту інтермедіальної образності названої збірки є візуальний ряд, реалізований у паратексті альбому. Зокрема, привертає увагу графічне оприявлення нумерації та її розташування на сторінці. Номери розміщені на кожному аркуші по-різному: збоку, зверху, внизу сторінки. Вони мають неоднаковий розмір: переважно цифри маленькі, але на певних аркушах вони можуть бути значно збільшені, займати півсторінки або знаходитися в межах картинки, фотографії. Це сприяє варіативності інтерпретації образів, оскільки складно відразу визначити, чи це номер сторінки, чи концептуальний маркер. Більш важливою для архітектоніки книги Ю Іздрика є наявність на кожній сторінці підзаголовків, наприклад: «stоre swne» [3, 47], «інфінітив» [3, 30], «колискова» [3, 45], «зима на зламі» [3, 99]. Усі вони набрані синім кольором та підкреслені, що є алюзією на гіперпосилання комп'ютерного тексту. Кожен із підзаголовків, як і гіпертекст, задають читачеві смисл, відсилають до конкретних текстів чи образів.

Ю. Іздрик вдається також до гри зі значеннями слів, що полягає в ситуативному зіткненні смислу слова та його написання, візуального оформлення, наприклад: «Tо be у cymiнкax не складно» [3, 30]. Ця фраза потенційно має декілька смислів та трактувань. По-перше, це може бути звичайне використання дієслова «бути» англійською мовою - «to Ве». У такому випадку зміст фрази трактується як «Бути у сутінках не складно». По-друге, можливо, це гра зі словом: «То Ве» може прочитуватися як українське тобі. Але тоді фраза набуває зовсім іншого смислу. Мовна гра оприявнюється також у пoвтoрax та зміні розміру літер у мeжax одного речення чи фрази: «У cyтiнкax - cyтъ нa cyтi, тiнi нa cтiнax і сіль нa cтoлi» [3, 30]; «цєй сегмент бioлoгiї вивчeний вкрaй пoгaнo A тoмy прaктикyєтъcя як рiзнoвид cпoртy як cиcтeма трaвлeння любoв - бeздoгaнна і xoч як не співай ти кoxaнню ocaннy - пeрeтрaвитъ ycix і кoжнoгo бєз шеіуш /огґе» [3, 142]. Для актуалізації уваги читача Ю. Іздрик виділяє текст курсивом чи іншим шрифтом.

Eфeкт гри зі словами спостерігається і в мeжax колажу. Зокрема, у розділі «дитинство, школа» Ю. Іздрик обігрує слово «камінь». На картинці зображено камені рiзниx форм та розмірів на тлі туману. Проте головну роль у потрактуванні цього колажу відіграє надпис. Усі літери слова «камінь» червоного кольору, лише м'який знак виділено білим. Показовим є розташування літер у слові, що впливає на інтерпретацію самого поняття. М'який знак, по-перше, відрізняється від інших літер своїм великим розміром, а по-друге, він нахилений вниз, ніби випадає з контексту. Тоді слово прочитується як «камін». Літера «к» дещо розмита, тому слово можна прочитати як «амінь» (відсилання до релігії, молитви). Сам Ю. Іздрик у тексті зазначає: «Тому хімія в тому, що ви бачите ті ж літери, що і я, а містика в тому, що пейзажі за нашими вікнами - різні» [3, 14]. Колаж має три різних прочитання, що залежить від уяви читача. Кожен реципієнт бачить одну й ту саму картинку, одні й ті ж літери, але смисл кожен вкладає свій.

Колажність книги створюється не лише візуальними образами, зображеннями, а й самим текстом. Ю. Іздрик подає текст у вигляді переліку новин, акцентуючи увагу на часі та вказуючи в дужках джерело повідомлень (ОеШ - мережа найбільших новинних інтернет-видань в Прибалтиці): «10:53 В Киеве возведут отель ИШоп (DELFI.ua) 14:21 Кендзер призвал не допустить памятника Сталину (DELFI.ua)» [3, 57]. Іншим різновидом тексту є набір слів або цифр: «Авто Нові автомобілі * Б/В Авто * Автозвук * АУКРО: Антирадари *АвтоЗапчастини...» [3, 58]; «закручена прана / завернутий кеш / загорнутий прикол / пі-і-і-і-і-існя / пі... пі... пі... +3.1415926535897932384626...» (текст, створений лише із цифр займає три сторінки книги) [3, 75]. Колажність тексту створюється за допомогою поєднання звичайного тексту з текстом у вигляді розкладу, з набором цифр або слів.

Ю. Іздрик концептуалізує не лише слово, знак, а й власний образ як автора, персонажа й об'єкта нарації. У зв'язку із цим важливу роль в архітектоніці книги відіграють фотографії, фотоколажі в поєднанні з текстом. У цьому виді інтермедіальної взаємодії фотографія стає предметом роздумів автора, виявляє приховані сторони людського характеру, відношення фотографії до таких філософських субстанцій, як час, пам'ять, смерть, вічність, що стають темою книги, а окремий фотознімок та історія, пов'язані з ним, дають поштовх до оповіді.

Отже, арт-бук у його текстовому варіанті є колажем мистецьких творів Юрія Іздрика, що виконані в різних семіотичних системах, створені в різні періоди його життя та містять в собі фотоколажі й малюнки. Візуальний складник відіграє в альбомі концептуальну роль. Це спроба створити образність, засновану на синтезі літератури з іншими видами мистецтва, переважно візуальними, та на спробі надати літературному образу іншого типу виразності й інформативності. Джерелом естетичного впливу на реципієнта в книзі, крім слова як носія значення, є його графічна візуалізація та розташування на аркуші паперу. Активізації уваги реципієнта сприяє використання автором прийому мовної гри, акцентуаційних деталей на малюнках та фотоколажах, алюзій, різноманітного графічного оформлення тексту та його структури. Основними інтермедіальними засобами в структурі книги є поєднання елементів різних видів мистецтва (література, музика, живопис), колажність, кітчевість та музичність.

Список використаних джерел

1. Гаврилюк Н. Візуальний образ як текст / Н.Г аврилюк // Слово і Час: Науково-теоретичний журнал. - 2015. - №4. - С. 41-49.

2. Гундорова Т. Кітч і Література. Травестії / Т. Гундорова. - К.: Факт, 2008. - 284 с.

2011. Іздрик Ю. Wderword / Ю. Іздрик. - Xaркiв: Клуб сімейного дозвілля, 2010 - 160 с.

3. Коваль Н. Літературне ді-джейство / Н. Коваль // Коло: книгознавчий часопис. - К., 2013. - №3. - С 68-71.

4. Листвак Г.Б. Риси «книги художника» в сучасних українських виданнях / Г.Б. Листвак // Aктyaльнi проблеми книжкової справи. Поліграфія і видавнича справа. Науково-технічний збірник - Л.: Українська академія друкарства, 2012. - №4 (56). - С 39-45.

5. Просалова В. Інтермедіальність у системі інтертекстуальних зв'язків / В. Просалова // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: наук. зб. - Донецьк: Норд-Прес, 2010. - Вип. 15 - С. 12-18.

6. Просалова В. Інтермедіальність як явище мистецтва і метод аналізу / В. Просалова // Філологічні семінари. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2013. - Вип. 16. - С. 46-53.

Размещено на allbest.ru