Структурно-смислові трансформації в сучасних американських казках-перевертнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

СТРУКТУРНО-СМИСЛОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ КАЗКАХ-ПЕРЕВЕРТНЯХ

Багацька О. В., Козлова В. В.

Анотація

У статті досліджено структурно-смислові трансформації сучасних американських казок-перевертнів. Особливу увагу приділено спектру нових функцій персонажів, які уможливлюють набуття ними нового статусу в художньому світі досліджуваних казок.

Ключові слова: сучасна американська казка-перевертень, структурно-смислові трансформації, художні функції, образ персонажа.

Annotation

Bagatska O. V., Kozlova V. V. Structural and semantic transformations in modern American retold fairy tales.

The article focuses on the analysis of the structural and semantic transformations of the modern American retoldfairy tales. Special attention is drawn to the spectrum of the new personages 'functions that enable them to attain the new status in the fictional world of the fairy tales studied.

Having researched the spectrum of the personages 'functions available in the modern American retold fairy tales, we make the conclusion about their qualitative and quantitative changes. Thus, the set of the personages ' actions is broadened with new functions, the boarders between the sets turn to be more diluted, the personages that perform actions acquire independence, their actions grow more unpredictable which testifies to the transformation of their psychological profile. The role of a Hero is mainly performed in the fairy tales studied by human beings (80%), children or teenagers, the periphery comprises mythical creatures (12%) and animals (8%). The role of an Antagonist is also mainly performed by human beings (66%), mythical creatures (25%) and animals (9%). In most cases, the Antagonists turn to be the Hero's relatives - sisters, brothers, stepsisters, a stepmother and witches. The Heroes and Antagonists as the main participants of the fairy tales conflict are human beings or at least look like human beings (witches, dwarfs, giants). They are sure to be the most complicated and the brightest personages who experience a deep psychological crisis.

The taboo on passions overcome in the fairy tales studied makes them free from psychological inertia which enables characters to become three-dimensional. The basis of the contemporary American retold fairy tales serves to be psychology and diversity of the characters ' inner world. The conflicts gravitate from the outer domain to the inner one. All the descriptions are incorporated into the personages 'psychology.

Key words: modern American retoldfairy tale, structural and semantic transformations, artistic functions, image of the character.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

Казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія [4, 198]. На думку багатьох дослідників, казка є найбільш древнім жанром, який застиг у той період, коли перестав відповідати пізнішим форматам мислення. Казка набула естетичної, частково дидактичної і повчальної функції та сталої форми, що до цього часу залишалась незмінною. Усі трансформації жанру та зміни у сприйманні казкової оповіді пов'язані із втручанням дійсності в її сферу, унаслідок чого історію казки визначають насамперед через історію її співвідношення з дійсністю, на якій позначився вплив різних історичних епох - від первісного суспільства і до наших днів [7, 56]. Усе це свідчить про важливе місце казок у культурно побутовій практиці людства уже на ранніх щаблях його історичного розвитку і про тісний зв'язок їх з життям народу. Нове в казці тієї або іншої історичної доби щоразу й неминуче зливається зі старим в органічне ціле, що зумовлює актуальність вивчення казок як індивідуально-авторського способу сприйняття і організації навколишньої дійсності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У своїй роботі ми спираємось на результати досліджень учених-лінгвістів та літературознавців, об'єктом наукових розвідок яких стали часо-просторові відношення в художньому тексті [2], структурно-функціональні особливості казок [8], концептуальна природа образності народних казок [6], а також психо-емоційні типажі персонажів сучасного англомовного художнього дискурсу [11] тощо. Дослідження сучасних американських казок-перевертнів в аспекті їх структурно-смислових особливостей наразі не проводилось.

Формулювання мети і завдань статті

Сучасна казка формується під впливом постмодернізму, що детермінує її форму і зміст, але через вплетення в постмодерністський дискурс міфів або їхніх фрагментів у творах по-новому реалізуються моделі світосприйняття, що сприяє виникненню додаткових відтінків смислу твору та розширенню діапазону його інтерпретації [3; 1]. Отже, метою нашої статті є виявлення структурно-смислових трансформацій у сучасних американських казках, яскравим прикладом яких є казки-перевертні (автори казок беруть сюжети або мотиви класичних дитячих чи народних казок, але наповнюють більш сучасними смислами).

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття казки розглядають ширше, ніж жанр, оскільки казка пройшла довгий шлях - від відтворення примітивно-фантастичної трансформації дійсності до символічного і філософського переосмислення. Тож вона перетворилась із жанру народної творчості в літературний твір, який підпорядковується художнім та ідеологічним законам своєї епохи. Народні та класичні казки характеризуються наявністю клішованої структури. Казковий текст посідає місце найбільш упорядкованої підсистеми в загальній системі епіки з достатньо високим рівнем організації, оскільки його основними характеристиками є обмеженість та стереотипізація дійових осіб. Текст казки має високий ступінь зв'язності, яка реалізується в образній системі та в упорядкованій системі предикатів. З усіх фантастичних образів казкові мають найвищий ступінь абстракції, адже в казках сконцентровано життєвий досвід, накопичений людством упродовж тривалих відрізків часу, та індивідуальні фантазії безіменних виконавців, які трактують казковий сюжет на власний розсуд [5, 6].

Сучасні ж казки мають набагато більше смислове навантаження, оскільки вони часто запозичують досвід інших жанрів (роману, драми, поезії). Звідси елементи драматизму, ліризму, епічності. У сучасній літературній казці переплітаються риси казки про тварин і чарівної казки, пригодницької і детективної повісті, наукової фантастики та пародійної літератури. Сучасна літературна казка насичена тонкими психологічними відтінками, її герої переживають цілу гаму почуттів - від любові, доброти, співчуття до жорстокості, ненависті [9, 82].

Зокрема, у сучасних американських казках-перевертнях успішно подолано «негласні заборони» (заборона на біль, заборона на смерть, заборона на пристрасті) класичних казок ХХ століття:

1. Подолання заборони на біль: I swung my arms, and fell with a crash that shook the cloud-land and shivered the billowing cumulus from north to south. My husband caught my look of pain... (Mrs. Big: “Jack and the Beanstalk” Retold by Michael Cadnum). казка перевертень персонаж американський

У наведеному уривку падіння велетки приносить їй фізичний біль, що експліцитно вербалізують відповідні лексеми fell with a crash та look ofpain.

У наступному прикладі He looked at Gretel through his other, tear-filled eye... “I wish it was dream”, said Hansel. “But I'm not asleep, am I? It's too cold, and my eye... it hurts” (Hansel's Eyes by Garth №x) відьма вирізає око у Г анселя, яке завдає хлопчикові фізичного болю, на що вказують відповідні лексеми: tear-filled eye, it hurts.

Charise was already gone,... crouching on the floor with her arms clenched around her body till she was dark and hard and small; like a rock: like a seed. She was crying, but she didn't know it.... Hard and dark: her arms were cramping: her legs had fallen asleep.... now she knew she was crying, felt the tears like lines on her face, felt their salt and cloudy heat... She cried until she thought she was empty, then cried a little more.... She was crying when at last she fell asleep (Becoming Charise by Каїйе Коуа).

У цьому фрагменті лексеми на позначення фізичного болю описують новий для жанру казки біль - психологічний. Чаріз, дізнавшись, що не зможе навчатися в школі своєї мрії, хоча була вже за крок до цього, відчуває нестерпний душевний біль, який виражається фізичним станом дівчинки. На лексичному рівні ці страждання передано такими лексичними одиницями: cramp (відчувати спазми, судоми; suffer from sudden and painful contractions of a muscle or muscles [12]), crouch (згинатися; adopt a position where the knees are bent and the upper body is brought forward and down, typically in order to avoid detection or to defend one.sflfi.[12]), clench (міцно стискати; grasp (something) tightly and firmly; tighten or contract sharply, especially with strong_% emotion [12]), cry (плакати; produce tears from eyes because you are unhappy, or hurt [12]). Таким чином, цей фрагмент ілюструє подолання двох негласних заборон одночасно: заборони на біль та заборони на пристрасті.

2. Подолання заборони на смерть:.my husband fell, crashing through the green into the flat and distant earth... my husband lay like a hill, a mountain shaped like a man, stretched out with his last glance bright with love for me... it tells the demise ofmy beloved (Mrs. Big: “Jack and the Beanstalk” Retold by МіЛаеІ Cadnum).

У наведеному прикладі велетень гине. Його смерть описує дружина. Картина загибелі видається надзвичайно яскравою, адже її підсилюють почуття та емоції велетки, виражені відповідними лексемами.

3. Подолання заборони на пристрасті та інтерференція позитивних і негативних рис в особистості одного персонажа:

Glasina felt like crying. What they were afraid of was that the wolf was really a young man under a spell. According to the stories, if Glasina kissed the wolf, the spell would break, and it would become a young man again. But if he was as annoying as a human being as he was as a wolf, Glasina wasn't keen on the idea. She would, naturally, as his rescuer, be expected to fall in love with him... Glasina hadn't _ planned her life this way. She wanted to learn things, travel, teach, and_paint and take _pictures. On the other hand, how could she allow a young man to go on being trapped in a wolf body once she'd guessed what was wrong? (A Wolf at the Door by ТапіШ Lee).

У зазначеному фрагменті спостерігаємо внутрішній конфлікт персонажа: Глазіна вагається між тим, що треба робити з погляду моралі, і тим, чого вона прагне. Дівчинка концентрується на почуттєвому, а не на матеріальному. Фактично персонажу не потрібно брати участь у боях, діставати чарівні речі чи творити чудеса, бо єдине, що вона має зробити, - це визначитися, яке розв'язання є правильним у тій чи тій ситуації.

Подолання заборони на пристрасті в досліджуваних казках уможливлює позбавлення від психологічної інерції, позаяк усі рішення персонаж зважує, вдавшись до роздумів, вагань тощо, ілюстрацією чого є попередній приклад.

Завдяки подоланню заборони на пристрасті персонажі досліджуваних казок перестають бути простими, як це було раніше, оскільки набувають тривимірності. В основі сучасних американських казок-перевертнів лежить психологія і багатство внутрішнього світу персонажа, за рахунок якого створюється зовнішній світ, де дійові особи власне і мешкають [пор. 5]. Конфлікти дуже часто із зовнішньої площини спрямовуються у внутрішню. Душа, емоції, вчинки, взаємостосунки персонажів та навколишнього світу, іноді й неістот, внутрішній діалог стають головним акцентом сучасних американських казок-перевертнів, у яких майже всі описи інкорпоровані в психологію персонажа, а відступи - у сюжет [5].

Так, у сучасній американській казці-перевертні “A Wolf at the Door” авторка Таніт Лі пропонує такий опис левів:

The lions had developed long, heavy, grayish fur, and huge orange manes (to show they were stillfierce), which from the front made them look like chrysanthemums.

Наведений фрагмент наштовхує на думку, що головний персонаж, дівчинка Глазіна, живе в гармонії з довкіллям, а отже, і в звичайному може побачити щось унікальне, глибинне, що характеризує її як складну багатовимірну особистість.

З метою компаративного аналізу сучасних американських казок-перевертнів та їх першоджерельних версій в аспекті структурно-смислових особливостей звернемося до праць В. Проппа. Так, дослідник виділяє сталий набір 32 функцій, які утворюють основні компоненти основоположної структури будь-якої чарівної казки [10, 150]. У межах цих функцій розвивається дія всіх народних казок досліджуваного В. Проппом матеріалу, а також дія багатьох інших казок найрізноманітніших народів.

Казка-перевертень зазвичай починається пев- ною початковою ситуацією, у якій перераховуються члени сім'ї або ж майбутній герой просто ідентифікується за допомогою прямої номінації. Незважаючи на те, що зазначена ситуація не є функцією (за В. Проппом), вона, на нашу думку, представляє важливий морфологічний елемент. Тим більше, що власне в сучасних американських казках-пере- вертнях ця початкова ситуація видозмінюється, що очевидно зі збільшення обсягу, значної деталізації вихідних даних, важливих для розуміння подальших дій та вчинків персонажів, їхніх характерів. У деяких казках (“Swans” Келлі Лінк) початкову ситуацію фрагментарно представлено, оскільки впродовж розповіді до неї додаються все нові й нові уточнювальні художні деталі, своєрідні відступи від основної сюжетної лінії.

У сучасних американських казках-перевертнях, як і в традиційних казках, основною функцією є лиходійство (лиходій завдає шкоди одному із членів сім'ї). Будь-яка біда - основна форма зав'язки. Ця функція надзвичайно важлива, оскільки нею власне створюється рух казки. Заміною лиходійства може бути недостача (одному зі членів сім'ї чогось не вистачає чи йому щось хочеться мати) або важке завдання (герою пропонується важке завдання). У досліджуваному нами матеріалі у функціях зав'язки лиходійство трапляється в 52% випадків, нестача - у 28%, важке завдання - у 20%. При розгортанні сучасних американських казок-перевертнів ці функції можуть реалізовуватись як окремо одна від одної, так і бути взаємозумовленими. Наприклад, у казці “Swans” Келлі Лінк лиходійство, завдане мачухою (перетворення людей на лебедів), призводить до постановки важкого завдання перед дівчинкою Еммою, яка має знайти спосіб розчарувати всіх постраждалих:

It seems that to break my stepmother S pinkie spell, I need to make shirts for all the birds and throw the shirts over their necks. I need to sew these shirts out of nettle cloth, which doesn t sound very pleasant.

Майкл Кеднам у казці “Mrs. Big: “Jack and the Beanstalk” Retold” подає приклад переходу лиходійства в нестачу. Крім цього, саме лиходійство набуває складної структури, оскільки має подвійну спрямованість: велетням та англійцям важко жити разом:

We couldn t live in the village among the joiners and potters. We shook the ground when we tiptoed, and every time we napped in the town square we rolled over and crushed the Charter Oak or the Stone of Justice, or some other ancient monument beloved by man and boy.... The Englishmen are too small.... And not only that, the Englishmen are thieves!

Місіс Біг як наратор зізнається, що внаслідок незначного розміру людей, їм дуже легко завдати шкоди, чого вони, велетні, аж ніяк не прагнуть. Дехто ж з англійців - крадії. У контексті зазначених непорозумінь виникає мрія велетнів про інше місце проживання (нестача).

Функції завдання шкоди та нестачі є комплексними за своєю суттю, оскільки одна функція може реалізовуватися декількома формами одразу. Так, у досліджуваному матеріалі лиходійство представлене такими категоріями:

- ускладнення життя героя (28,6%) включає випадки зживання;

- зачаровування (23,8%) включає фізичний (9,5%) та психічний (14,3%) його варіанти;

- завдання фізичної шкоди (14,3%) включає нанесення ран (9,5%) та вбивство (4,8%);

- погрози та залякування (14,3%);

- викрадання (9,5%);

- інші форми: відсилка (вигнання), заборона.

Функцію нестачі репрезентовано категоріями:

- нестача близької людини (30%);

- нестача змін обставин життя (40%);

- нестача властивостей чи речей (30%).

Так чи інакше майже всі види лиходійств та нестач, засвідчених у сучасних американських каз- ках-перевертнях, тісно пов'язані з емоційною сферою та психологічним станом персонажів. Лиходійства та нестачі, що мають стосунок з душевними переживаннями дійових осіб, становлять 86% від загального обсягу.

Наприклад, у казці “Becoming Charise” Кейт Коджа заборона тітки своїй небозі Чаріз вступати до академії викликає у дівчинки велике психологічне потрясіння. Вона розуміє, що, незважаючи на рекомендацію від свого вчителя на вступ, її мрії за крок до здійснення руйнуються. Дівчинка відчуває себе маленькою та безпомічною, плаче, не усвідомлюючи цього:

... Charise was already gone, away, slamming her bedroom door, crouching on the floor with her arms clenched around her body till she was dark and hard and small; like a rock: like a seed. She was crying, but she didn t know it.

Авторці вдається яскраво й реалістично змалювати стан дівчини за допомогою порівняння та полісиндетону she was dark and hard and small; like a rock: like a seed. У цій казці трансформація психологічного стану зумовлена нанесенням шкоди безпосередньо головному герою.

Проте в досліджуваних казках наявні й варіанти, коли лиходій ушкоджує певним чином персонажа, що є близьким головному герою, чим і викликає відповідну зміну його настрою та емоцій. Так, у казці “The Kingdom of Melting Glances” Кетрін Ваз злі сестри Рози вночі у мисці з водою, яку дівчинка поставила на вікні для колібрі, таємно встановлюють гострі леза, які серйозно травмують птаха:

The next morning, when Rosa ran to the basin, she saw the blood in the water and wept so much that the water turned from red to pink.... If he is dead - and here she stopped to sob again - then I shall give him a proper burial.

За аналогією нестача здебільшого пов'язана з порушенням психічної рівноваги персонажа, спричиненої впливом певних факторів. Наприклад, у казці “Swans” Келлі Лінк дівчинка страждає через смерть матері, навіть втрачає голос. Згідно з класифікацією В. Проппа, смерть когось зі старших членів родини є лише підсиленим відлученням, проте в цьому випадку про смерть матері або саму матір автор згадує впродовж усієї розповіді дівчинки, що вказує на порушення її психічної рівноваги:

My mother died. I stopped talking.... I miss her.... My mother made this quilt. Her quilts are very valuable. Please be careful when you are sleeping.... I sat down on the stage and cried. I really missed my mom....I miss my mother.

Крім того, майже всі наступні події в історії, які доводиться пережити дівчинці, вона так чи інакше пов'язує зі спогадами про матір.

Щодо функції важкого завдання, то, окрім типових для класифікації В. Проппа форм, зокрема зняття чар, відгадування, наявні й зовсім не звичні для чарівних народних казок. Серед них - пошук реального залу в реальному музеї в казці “The Months of Manhattan” Делії Шерман (She had to go to the American Wing at the Metropolitan Museum of Art and look at the furniture and write a paper about it.... It's your assignment.... It's better if you do it yourself) та моральний вибір у казці “A Wolf at the Door” Таніти Лі (What shall we do?... Glasina hadn't planned her life this way. She wanted to learn things, travel, teach, and paint and take pictures. On the other hand, how could she allow a young man to go on being trapped in a wolf body once she'd guessed what was wrong?). Завдання набувають більшої правдоподібності та реалістичності, а це, своєю чергою, сприяє тому, що розповідь стає ближчою читачеві й зрозу- мілішою, адже й у реальному житті найтривіальніші ситуації можуть бути найскладнішими.

Серединним елементом казки є дії, що відображають бажання героя ліквідувати шкоду, нестачу чи виконати важке завдання. Зазвичай з процесом розвитку подій пов'язані функції випробування героя дарувальником, реакція героя й нагородження. У казку вступає нова особа, яку можна назвати дару- вальником або постачальником. Від нього герой - як шукач, так і потерпілий - отримує певний засіб (зазвичай чарівний), який дає змогу згодом ліквідувати біду. Але перш, ніж герой отримує чарівний засіб, він піддається дуже різним діям, які, проте, всі ведуть до того, що до його рук потрапляє чарівний засіб [8, 33].

У досліджуваному нами матеріалі дарувальник виступає в таких ролях:

- власне дарувальник (The Kingdom of Melting Glances by Katherine Vaz, The Twelve Dancing Princesses by Patricia A. McKillip);

- помічник (Cinder Elephant by Jane Yolen);

- випробовувач (The Months of Manhattan by Delia Sherman, Becoming Charise by Kathe Koja, Cinder Elephant by Jane Yolen, The Twelve Dancing Princesses by Patricia A. McKillip);

- радник (Swans by Kelly Link, Becoming Charise by Kathe Koja);

- шкідник (Mrs. Big `Jack and the Beanstalk 'Retold by Michael Cadnum, Cinder Elephant by Jane Yolen).

Один дарувальник може поєднувати декілька ролей одразу. Наприклад, у казці “The Twelve Dancing Princesses” Патрисії А. МакКіліп стара жінка, з якою випадково зустрічається солдат, просить його поділитися з нею їжею, чим випробовує його доброту й шляхетність:... a voice at his elbow said, “One bite is a feast to those who have nothing”. Після того, як солдат ділиться їжею, жінка дає йому пораду й наділяє його плащ властивістю невидимості:

“Two things. One: Drink nothing that the princesses give you. And two” - she touched the dusty cloak at his back - “this will make you invisible when you follow them at night”.

Випробування може проходити у формі власне випробування (дівчинці задають шкільне домашнє завдання - Becoming Charise by Kathe Koja), розпитувань (у дівчинки цікавляться стосовно її ставлення до різних пір року - The Months of Manhattan by Delia Sherman), обміну (велетень міняє гарбузи на інформацію про нове житло - Mrs. Big “Jack and the Beanstalk” Retold by Michael Cadnum), прохання (стара жінка просить їжі у солдата - The Twelve Dancing Princesses by Patricia A. McKillip), яке, власне, може бути й німим, тобто герой сам повинен здогадатися допомогти (дівчинка годує пташок, що сидять на підвіконні - Cinder Elephant by Jane Yolen).

Досить специфічною категорією дарування є порадництво - дарувальник дає герою певну цінну настанову, яка в подальшому допомагає ліквідувати лиходійство або нестачу. У досліджуваному матеріалі чарівні засоби чи чарівні помічники не завжди можуть виступати предметами дарування, проте поради як предмет дарування завжди наявні, що доводить той факт, що в сучасних американських казках-перевертнях приділено значну увагу саме нематеріальному, внутрішньому, глибинному.

Зокрема, у казці “Swans” Келлі Лінк хрещений батько дівчинки й чарівник одночасно дає своїй небозі, яка побоюється появи в її житті злої мачухи, пораду, зазначаючи, що, яку б жінку не привів додому її батько, вона буде так само боятися Емми та її братів:

That evil stepmother stuff is just a pile of horsepucky, excuse me. It's just baloney. Whoever he marries will be just as afraid of you and your brothers as you are of her. You keep that in mind.

Коли ж Емма зіштовхнулася з важким завданням - зняти чари з людей, яких її мачуха перетворила на лебедів, - хрещеного батька не було поряд, щоб їй допомогти:

My fairy godfather is never around when you need him... If you can't depend on your fairy godfather, at least you can depend on the card catalogue.

Тож робимо висновок, що в сучасній американській казці-перевертні психологічні проблеми особистості набувають більшої значущості й стають вартими того, щоб дарувальник допомагав у розв'язанні саме їх. Зовнішні ж проблеми, навіть якщо вони пов'язані з чарами, герой у змозі вирішити самостійно.

Розглянемо також шкідництво як спосіб дарування, яке в сучасних американських казах-пере- вертянх розуміють не лише як класичне покарання дарувальником персонажа за негативну реакцію на випробування, хоча й такі варіанти наявні в досліджуваному матеріалі (The Months of Manhattan by Delia Sherman). Так, у казці “Mrs. Big `Jack and the Beanstalk' Retold” Майкла Кед- нама дарувальник, торговець магічними речами, продає секрет потрібного для велетнів житла й цим ліквідовує нестачу героїв у першому ході, але в другому ході, продавши цей же секрет та ще й засоби дістатися до хмар Джеку, завдає непоправної шкоди подружжю, перетворюючись таким чином на лиходія.

Піку напруження казка досягає в момент ліквідації лиха або нестачі. Ця функція набуває бінар- ності, поєднуючись із лиходійством, і є логічним завершенням казкових подій. Однак іноді момент власне ліквідації початкової біди може не настати. Функція, яку за В. Проппом називають ліквідацією, у сучасних американських казках-переверт- нях набуває таких форм:

- власне ліквідація лиха чи нестачі;

- не-ліквідація лиха чи нестачі.

Ліквідація лиха або нестачі може відбуватися у формах, які повністю відповідають формі лиходійства або нестачі, зокрема, якщо герой хоче змінити обставини життя, вони змінюються за рахунок трансфігурації (надання нової зовнішності) героя. Так, у казці “The Kingdom of Melting Glances” Кетрін Ваз, коли головна героїня Роза перетворюється на квітку, що росте неподалік свого рідного містечка Голд Хілз, вона потрапляє у світ духовно більш високого рівня, ніж той, у якому вона жила. А птах, якому було завдано фізичної шкоди, видужує:

The hummingbird healed, and Rosa was changed into a lily, because it was the best, magical part of her. She took root as a lily in a garden outside Gold Hills.

Функція ліквідації лиха чи нестачі може реалізовуватися через дихотомію «боротьба - перемога» розв'язанням важкого завдання або ж наставати безпосередньо після цього. Так, у казці “Swans” Келлі Лінк головна героїня здогадується, як зняти чари, накладені її мачухою на людей, і уявляє те, як вона нарешті це зробить:

When I finish, I'm going to roll it [the quilt] up, and then throw it over all the swans I can find. I'm going to turn them back into people.

Особливістю в такій ліквідації лиходійства є те, що фактично жодних фізичних метаморфоз не відбувається, люди залишаються зачарованими, проте ситуація набуває чіткої орієнтації на майбутнє: дівчинка повністю впевнена в успіху своїх майбутніх дій, що вербалізовано за допомогою граматичної конструкції to be going to й вкотре свідчить про переміщення функції у психологічну площину.

З урахуванням того, що не завжди ліквідація лиха чи нестачі відбувається відповідно до форм завдавання лиха чи нестачі, у нашій роботі пропонуємо нову функцію трансформації, яка відрізняється від трансфігурації тим, що відбувається на внутрішньому рівні й означає зміну героя в психологічному аспекті під впливом певних факторів. Зокрема, відбувається переоцінка персонажем поглядів, принципів та переконань, що вступають у конфлікт із дійсним станом речей, який не можна змінити, заради самозбереження або збереження чи відновлення психічної рівноваги.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Проаналізувавши наявний спектр функцій персонажів у сучасних американських казках-перевертнях, робимо висновок про їх якісні сутнісні та кількісні зміни. Внаслідок цього кола дії персонажів поповнюються новими функціями, кордони між колами дії стають більш розмитими, персонажі, які виконують ролі, набувають більшої незалежності, а їхні дії - непередба- чуваності, що свідчить про трансформацію їхнього психологічного профілю. Роль Героя в більшості досліджених казок виконують люди (80%), переважно діти чи підлітки, периферію становлять містичні істоти (12%) та тварини (8%). Роль Антагоніста здебільшого також виконують люди (66%), міфічні істоти (25%) й тварини (9%), при цьому антагоністами найчастіше стають родичі Героя (сестри, брати, зведені сестри, мачуха, відьми). Отже, Герої та Антагоністи (основа казкового конфлікту), які є людьми або ж принаймні виглядають як люди чи схожі на них (відьми, гноми, велетні), є в основному найскладнішими та найяскравішими персонажами, що переживають глибоку, здебільшого психологічну кризу. Подолання заборони на пристрасті в досліджуваних казках уможливлює позбавлення від психологічної інерції, унаслідок чого персонажі перестають бути простими, як це було раніше, й набувають тривимірності.

В основі сучасних американських казок-пере- вертнів лежить психологія і багатство внутрішнього світу персонажа, завдяки якому відтворюється їхній зовнішній світ. Конфлікти із зовнішньої площини спрямовуються у внутрішню, а майже всі описи інкорпоровані в психологію персонажа.

Перспективним убачаємо дослідження сучасних американських казок-перевертнів в аспекті їх культурологічних імплікацій.

Література

1. Багацька О. Часо-просторові трансформації в сучасних американських казках-перевертнях / Олена Багацька, Вікторія Козлова // Південний архів. Херсон. 2018. Вип. 72. С. 10-14.

2. Бахтин М. М. Время и пространство в романе / М. М. Бахтин // Вопросы литературы. 1974. № 3. С. 133-179.

3. Бока О. В. Комунікативно-когнітивна спрямованість казкового дискурсу / О. В. Бока // Вісник СумДУ - 2006. № 3 (87). С. 151-156.

4. Гнатюк В. М. Передмова до збірки «Народні казки» (Львів, 1913) / В. М. Гнатюк // Вибрані статті про народну творчість. К.: Наук. думка, 1966. С. 198-203.

5. Дев'ятко Н. Можливості впливу сучасних жанрів: фантастика, фентезі, казка / Наталія Дев'ятко // Український фантастичний оглядач. 2009. № 1 (7). С. 59-66.

6. Єсипович К. П. Образ «чарівного» у французькій народній казці (лінгвокогнітивний аспект): автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.05 «Романські мови» / К. П. Єсипович. Київ, 2006. 20 с.

7. Померанцева Э. В. Русская устная проза / Э. В. Померанцева. М.: Просвещение, 1985. 272 с.

8. Пропп В. Морфология волшебной сказки / Владимир Пропп. М.: Лабиринт, 2006. 128 с.

9. Проценко Ю. Літературна казка в системі літературних жанрів та ієрархій (на матеріалі літературної англійської казки ХІХ ст.) / Юлія Проценко // Іноземна філологія. 2007. Вип. 119 (2). С. 82-85.

10. Ткачук О. М. Наратологічний словник / О. М. Ткачук. Тернопіль: Астон, 2002. 173 с.

11. Sadowski P. Psychological Configurations and Literary Characters: a Systems View / P. Sadowski // Journal of Literary Semantics. 2000. Vol. 29. No. 2. P. 105-122.

12. Oxford Dictionaries Online [Electronic resource]. Oxford University Press, 2013. Access mode: http://oxforddictionaries.com/.

Размещено на Allbest.ru