Ідіостиль Шарлотти Бронте на прикладі роману "Джейн Ейр"

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Херсонський національний технічний університет

Ідіостиль Шарлотти Бронте на прикладі роману "Джейн Ейр"

Козоріз І.С., асистент кафедри теорії та практики галузевого перекладу

Нікітенко О.В., студентка

Анотація

У статті розглядається індивідуальний стиль англійської письменниці та романістки ХІХ ст. Шарлотти Бронте на прикладі її відомого роману «Джейн Ейр». Ідіостиль (індивідуальний стиль) - це система змістових і формальних лінгвістичних характеристик, властивих творам певного автора, яка робить унікальним утілений в цих творах авторський спосіб мовного вираження. Специфічний ідіостиль Шарлотти Бронте сформувався завдяки її особистісним якостям та особливому світогляду.

На думку письменниці, крім уяви і досвіду, важливу допомогу творцеві надає природа. Природа допомагає заповнити відсутність безпосереднього досвіду: вона краще за будь-які книги дає «справжні знання», і завдання письменника - проникнути в таємниці буття, саме тому описи природи займали значне місце у творах Ш. Бронте. Ще однією темою, яку піднімала письменниця у своїх творах, є жіноча свобода та рівноправ'я.

Жінка у творчості Ш. Бронте - істота волелюбна, незалежна, рівна чоловікові за інтелектом і силою характеру. Особливе значення Ш. Бронте надає також моральному боку мистецтва. Вона бачила в мистецтві початок, що пом'якшує та облагороджує душу. Мета письменника - створити образи, які знайдуть відгук у людському серці.

Розглянувши ці особливості, ми визначили способи вираження ідіостилю Ш. Бронте безпосередньо у її творі. до лексичних засобів вираження ідіостилю належать емотивно-оцінна лексика та вигуки, що слугують для позначення позитивних і негативних емоцій. до стилістичних прийомів належать метафора, образне порівняння та епітети, які використовується для опису людей і природи. стосовно особливостей синтаксису, то він вирізняється повторами та окличними реченнями, що привертає увагу читача до дрібниць.

Останніми є графічні засоби: дефісація та капіталізація, які вживаються для підсилення емоційності.

Ключові слова: ідіостиль, емотивно-оцінна лексика, вигук, метафора, епітет, образне порівняння, дефісація, капіталізація.

бронте роман лінгвістичний авторський

Аннотация

Козориз И. С., Никитенко Е. В. Идиостиль Шарлотты Бронте на примере романа «Джейн Эйр»

В статье рассматривается индивидуальный стиль английской писательницы и романистки XIX в. Шарлотты Бронте на примере ее известного романа «Джейн Эйр». Идиостиль (индивидуальный стиль) - это система содержательных и формальных лингвистических характеристик, присущих произведениям определенного автора, которая делает уникальным воплощенный в этих произведениях авторский способ языкового выражения. Специфический идиостиль Шарлотты Бронте сформировался благодаря ее личностным качествам и особому мировоззрению. По мнению писательницы, кроме воображения и опыта, важную помощь создателю предоставляет природа. Природа помогает восполнить отсутствие непосредственного опыта: она лучше любой книги дает «настоящие знания», и задача писателя - проникнуть в тайны бытия, поэтому описания природы занимали значительное место в произведениях Ш. Бронте. Еще одной темой, которую, поднимала писательница в своих произведениях, является женская свобода и равноправие. Женщина в творчестве Ш. Бронте - существо свободолюбивое, независимое, равное мужчине по интеллекту и силе характера. Особое значение Ш. Бронте предоставляет также нравственной стороне искусства. Она видела в искусстве начало, которое смягчает и облагораживает душу. Цель писателя - создать образы, которые найдут отклик в человеческом сердце. Рассмотрев эти особенности, мы определили способы выражения идиостиля Ш. Бронте непосредственно в ее произведении. К лексическим средствам выражения идиостиля относятся эмотивно-оценочная лексика и междометие, которые служат для обозначения положительных и отрицательных эмоций. К стилистическим приемам принадлежат метафора, образное сравнение и эпитеты, которые используется для описания людей и природы. Относительно особенностей синтаксиса, то он отличается повторами и восклицательными предложениями, которые привлекает внимание читателя к мелочам. Последними являются графические средства: дефисация и капитализация, которые используются для усиления эмоциональности.

Ключевые слова: идиостиль, эмотивно-оценочная лексика, междометие, метафора, эпитет, образное сравнение, дефисация, капитализация.

Summary

Kosoriz I., Nikitenko O. Charlotte Bronte's idiostyle on example of novel “Jane Eyre”

Key words: idiostyle, emotionally evaluative vocabulary, exclamation, metaphor, epithet, figurative comparison, hyphenation, capitalization.

Постановка проблеми. У лінгвістиці панує думка про потребу вивчення ідіостилю на матеріалі художніх творів письменника, оскільки він як представник певної культури відтворює в тексті мовний досвід свого етносу. Попри те, що митець використовує національну мову, для вираження власних думок і почуттів він привносить у мову певне суб'єктивне нашарування, ретельно добирає мовні одиниці, що залежать від його вподобань, скажімо, пропонує свої оригінальні синтаксичні конструкції, демонструє лексичні пріоритети, нестандартність стилю. Тож у художньому мовленні письменника реалізується його індивідуальність та особливість вираження думок.

Проблема індивідуального мовлення письменника - одна з основних у лінгвостилістиці художнього тексту, що зумовлює актуальність дослідження. Метою статті є описання ідіостилю Шарлотти Бронте та визначення його особливостей у романі «Джейн Ейр». Ця мета зумовлює вирішення таких завдань: вивчити поняття «ідіостиль», визначити вираження ідіостилю Шарлотти Бронте у романі «джейн Ейр».

Матеріалом нашого дослідження слугував роман «Джейн Ейр» видатної англійської поетеси та романістки ХІХ ст. Шар- лотти Бронте.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням ідіостилю займалися такі відомі лінгвісти, як О.С. Ахманова,

В.В. Виноградов, В.П. Григорьєв та інші вчені. На жаль, у роботах зарубіжних лінгвістів ідіостиль не вивчається, так само як і немає окремого наукового напряму для вивчення художнього стилю письменників.

О.С. Ахманова визначає ідіостиль (індивідуальний стиль) як «систему змістових і формальних лінгвістичних характеристик, властивих творам певного автора, яка робить унікальним утілений в цих творах авторський спосіб мовного вираження» [1, с. 445]. Втім, деякі дослідники в поняття «ідіостиль» також вкладають тематику, проблематику та особливості світу творів конкретного автора. Цей термін, як правило, використовується під час роботи з художніми текстами - як із прозою, так і з поезією. Ідіостиль допомагає судити про інтелект особистості, але лише на обраних рівнях використання мови, наприклад лінгвокогнітивному та мотиваційному [6, с. 24].

Ідіостиль володіє різнорівневою структурою і є посередником між текстом і його творцем. «Людський фактор» є головною перешкодою на шляху вивчення ідіостилю, оскільки неможливо повністю абстрагуватися від конкретного тексту й узагальнення його особливостей. Крім того, ідіостиль несе в собі вплив емпіричного і теоретичного розвитку будь-якої галузі знань. Ідіостиль може нести в собі не тільки риси тієї чи іншої соціальної групи, до якої належить її володар, але й суто індивідуальний досвід [2].

Виклад основного матеріалу. Що стосується Шарлот- ти Бронте, то на її індивідуальний стиль вплинула ціла низка особистих факторів, її світосприйняття та внутрішній запал. Першим обов'язком письменника Ш. Бронте називає вірність правді й природі. Правда в її поданні повинна лежати в основі будь-якого твору мистецтва, а художник великий остільки, оскільки він уміє бути правдивим. Розуміння правди Ш. Бронте було схоже із філософами і теоретиками мистецтва її епохи, для яких «правда» та «істина» означали внутрішню сторону явищ.

На думку письменниці, крім уяви й досвіду, важливу допомогу творцеві надає природа. Вона писала, що природа допомагає заповнити відсутність безпосереднього досвіду: вона краще за будь-які книги дає «справжні знання», і завдання письменника - проникнути в таємниці буття, саме тому описи природи займали значне місце у творах Ш. Бронте.

Ще однією темою, яку піднімала письменниця у своїх творах, є жіноча свобода і рівноправ'я, саме у її творчості виникає образ нової жінки на противагу звичному буржуазно-вікторіанському ідеалу «лагідного янгола», чия роль в житті - бути тільки берегинею домашнього затишку. Жінка у творчості Ш. Бронте - істота волелюбна, незалежна, рівна чоловікові за інтелектом і силою характеру [5, с. 164].

Особливе значення Ш. Бронте надає моральному боку мистецтва. Вона бачила в мистецтві початок, що пом'якшує та облагороджує душу. Мета письменника - створити образи, які знайдуть відгук у людському серці. Але при цьому він повинен із симпатією ставитися до своїх героїв, Ш. Бронте не може прийняти сатиричної тенденції в літературі, вважаючи, що письменники-сатирики принижують людську особистість. Ідеалом Ш. Бронте є «оригінальне мистецтво», вільне від наслідування, і поет, наділений «природним талантом», повинен володіти високими моральними чеснотами.

Усі ці фактори дуже вплинули на написання творів письменниці. Роман «Джейн Ейр» має риси автобіографічного та соціально-психологічного роману, він розповідає про духовну еволюцію героїні, яка проходить через боротьбу з несправедливістю і пригніченням, через страждання і немислимі труднощі до щастя [5, с. 165].

Ідіостиль письменниці в досліджуваному нами творі виражений за допомогою різних лексичних засобів. Перш за все це - вигуки, які використовуються для вираження емоцій: oh - ох, ah - ах, fie - тьху, wow - вау, ay - ой, yeah - так, ha - ха, oho - ого та інші. Вони можуть інтенсифікувати прояв різних емоцій - як негативних, так і позитивних, визначення яких без контексту стає неможливим.

Емотивно-оцінна лексика також дуже часто використовується письменницею для вираження різних емоцій. Позитивні емоції - «жаль», «співчуття» тощо - виражаються за допомогою таких висловів, як “it's a pity" - «на жаль», "poor girl" - «бідна дівчина» та інших, наприклад: "Poor child! - poor girl!" - «Бідна дитина! - Бідна дівчина!», “But Hannah, poor woman!" - «Але Ханна, бідна жінка!», “A pensionnaire, to whom I had rendered some little service, exclaimed one day as she sat beside me: “Mademoiselle, what a pity you are a Protestant!" - «Пенсіонер, якому я надав невелику послугу, вигукнув одного дня, коли вона сиділа поруч зі мною: «Мадемуазель, як шкода, що ви протестант!» [7; 3].

Негативні емоції - «гнів», «зневага», «роздратованість», «обурення» тощо - репрезентовано лайливою лексикою: “Damn!" - «Чорт!», “What the devil!" - «Якого біса!», “Fool!" - «Дурень!», “Stupid!" - «Дурний!» та інші. Наприклад: "What the devil is the matter?" he asked, eyeing me in a manner that I could ill endure, after this inhospitable treatment". - «Якого біса!» - запитав він, дивлячись на мене у такій манері, яку я погано переношу, після такої негостинної поведінки». У цій репліці емоційний стан «злість» виражено різко негативною фразою “What the devil!" - «Якого біса!» та описом відчуття співрозмовника, якому цю репліку адресовано: “... eyeing me in a manner that I could ill endure, after this inhospitable treatment" - «. дивлячись на мене у такій манері, яку я погано переношу, після такої негостинної поведінки» [7; 3].

До стилістичних прийомів, які формують ідіостиль Ш. Бронте, належать метафори, образні порівняння й епітети.

Метафора, з одного боку, інтерпретує річ через інші об'єкти, тобто сприяє роз'єднанню, віддзеркаленню одного значення через інше, з іншого - актуалізує значення самої речі: “Poor thing!" she murmured, returning Caroline's kiss: “Poor lonely lamb!" - «Бідолашна!» - пробурмотіла вона, цілуючи Каролі- ну: «Бідне самотнє ягнятко!». Емоція «співчуття» і «жалю» стосовно людини виражається метафорами, які перетворюють людину на річ: «poor thing - бідолашна» і на безпорадну тварину: «poor lonely lamb - бідне самотнє ягнятко». Використання метафор у пейзажному описі сприяють розкриттю внутрішнього стану людини: “... and for the forest on the river banks, that showed only ranks of skeletons ..." - «... вздовж берегів стояли рядами остови мертвих дерев...» [7; 3].

Образне порівняння супроводжується словами “like" - «як», “as if" - «немов», “as" - «як» і має в романі Ш. Брон- те зоологічний, предметний і природний характер: “Hold her arms, Miss Abbot: she's like a mad cat". - «Тримайте її за руки, міс Аббот: вона схожа на божевільну кішку».

Епітети в образній формі характеризують ситуацію, дії та поведінку інших персонажів, надаючи їм оцінки в емоційній формі: “You dirty, disagreeable girl! You have never cleaned your nails this morning!" - «Ти брудна, неприємна дівчина! Сьогодні вранці ти не чистила нігті!» - епітети “dirty" - «брудна», “disagreeable" - «неприємна» виражають огиду. Епітети також можуть виражати позитивні емоції, наприклад радість: “I experienced a happy feeling - a glad emotion which went warm to my heart, and ran lively through all my veins". - «Я відчула приємне відчуття - радісну емоцію, яка зігріла моє серце і жваво пробігла через всі вени» [7; 3].

Стосовно особливостей синтаксису, то Ш. Бронте дуже часто використовує повтори: "Wake! wake!" I cried. - «Прокинься! Прокинься!» - Я закричала» та окличні речення: "What! all of them?" - «Що! усі?» [7; 3].

до визначальних особливостей творів письменниці належить також використання графічних засобів, а саме капіталізації та дефісації. Капіталізація - це написання слів великими літерами з метою привертання уваги читача, посилення його враження від ступеня емоційної напруги художніх персонажів: “How dare I, Mrs. Reed? How dare I? Because it is the TRUTH". - «Як я смію, місіс Рід? Як я смію? Тому що це ПРАВДА» [7; 3].

Дефісація - це поділ слова на частини та його написання через дефіс із метою привертання уваги до явища, позначеного цим словом, що значно підвищує емотивність та експресивність висловлювання, наприклад дефісація слів “ex-act-ly" - «точно» і “pre-cise-ly" - «виз-на-че-но» репрезентує коливання художнього персонажа та його невпевненість у своїх словах [4].

Висновки

Отже, ідіостиль Шарлоти Бронте виражений різноманітними лексичними, стилістичними, синтаксичними та графічними засобами мови. Письменниця використовує їх, покладаючись на свої емоції та світосприйняття. Перспективами дослідження є більш детальне вивчення ідіостилю Шар- лоти Бронте, а також розгляд особливостей його перекладу.

Література

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Москва: «Сов. энциклопедия», 1969. 571 с.

2. Болотнова Н.С. Изучение идиостиля в современной коммуникативной стилистике художественного текста. Москва: МГУ 2004.

3. Бронте Ш. Джен Ейр. / Пер. з англ. П. Соколовського. Харків: «Фоліо», 2008. 538 с.

4. Волкова М.Ю. Особливості лінгвостилістичного аналізу художніх творів.

5. Демидова О.Р О стилистических особенностях первого русского перевода романа Ш. Бронте «Джейн Эйр». Анализ стилей зарубежной художественной и научной литературы. Л.: ЛГУ, 1989. Вып. 6. С. 163-169.

6. Наумов В.В. Лингвистическая идентификация личности. Москва: «КомКнига», 2006. 240 с.

7. Bronte Ch. Jane Eyre. London: Everyman's library, 1991. 284 p.

Размещено на Allbest.ru