Фреймова об’єктивація концепту konigin/королева та його місце в концептосфері mensch/людина

Виявлення особливостей об’єктивації фреймової структури концепту konigin засобами семантичних ролей. Дослідження роману Стефана Цвейга "Maria Stuart". Поняття королева та його місце в концептосфері людина. Схема генералізації ідентифікаційного фрейму.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.08.2020
Размер файла 54,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Фреймова об'єктивація концепту konigin/королева та його місце в концептосфері mensch/людина

Мінькова Г.Ю., викладач кафедри німецької філології,

Лазаренко В.Ю., студентка

Анотація

У статті аналізується фреймова об'єктивація концепту KЦNIGIN/КОРОЛЕВА засобами семантичних ролей та визначається його місце в концептосфері MENSCH/ЛЮДИНА. Актуальність роботи зумовлена необхідністю опису та систематизації концептуального змісту, роллю концептів у формуванні національної мовної картини світу.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, фрейм, концепт, фреймова структура, семантична роль.

Аннотация

Минькова Г. Ю., Лазаренко В. Ю. Фреймовая объективация концепта KЦNIGIN/КОРОЛЕВА и его место в концептосфере MENSCH/ЧЕЛОВЕК

В статье анализируется фреймовая объективация концепта KЦNIGIN/КОРОЛЕВА средствами семантических ролей и определяется его место в концептосфере MENSCH/ЧЕЛОВЕК. Актуальность работы обусловлена необходимостью описания и систематизации концептуального содержания, ролью концептов в формировании национальной языковой картины мира.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, фрейм, концепт, фреймовая структура, семантическая роль.

Summary

Minkova H., Lazurenko V. Frame objectification of the concept KЦNIGIN/QUEEN and its place in the conceptual sphere MENSCH/MAN

The article analyzes the frame activation of the concept KЦNIGIN/QUEEN by means of semantic roles and determines its place in the conceptual sphere MENSCH/ MAN. The relevance of the work is due to the need to describe and systematize conceptual content, the role of concepts in shaping the national language picture of the world.

Key words: cognitive linguistics, frame, concept, frame structure, semantic role.

Постановка проблеми. Беззаперечним є факт, що натепер когнітивна лінгвістика є самостійною дисципліною зі своїми цілями, завданнями та методологією. Когнітивна парадигма досліджень мови, яка звертається до проблеми «мова та мозок/ мислення», представлена тріадою «нейролінгвістика, психолінгвістика і когнітивна лінгвістика». Об'єктом вивчення в когнітивній лінгвістиці є значення одиниць мови, які формують систему наших знань як про саму мову, так і про світ. Значення є ментальною сутністю концептом, пов'язаним знаком [1, с. 143]. Це когнітивний феномен, за яким стоїть певна структура знання. Термін «концепт» виступає родовим поняттям для цілої низки ментальних сутностей, до яких належать представлення (узагальнений чуттєво-наочний образ), поняття (думка про найбільш загальні, суттєві ознаки предмета або явища результат раціонального пізнання), гештальт (комплексна цілісна функціональна структура, яка поєднує чуттєві та раціональні елементи), схема дій. Тобто концептами можуть бути різносубстратні одиниці оперативної свідомості. Як одиниця пізнання світу концепт може мати різний ступінь інформативної насиченості, залишаючись цілісним утворенням, здатним поповнюватися, змінюватися й відображати людський досвід [2, с. 56-58].

Мета дослідження полягала у виявленні особливостей об'єктивації фреймової структури концепту KЦNIGIN засобами семантичних ролей [3]. Дослідження відбувалось на матеріалі роману Стефана Цвейга “Maria Stuart” [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Будучи суб'єктивним відображенням даних досвіду, концепт володіє динамічною природою: він конструюється людською свідомістю, у зв'язку з чим значення визначається як концептуалізація (результат когнітивної обробки). Предметом дослідження в когнітивній лінгвістиці стають представлені в системі вербалізованих знань концептуальні структури і когнітивні операції, а також способи їх маніфестації за допомогою мовних знаків.

Тому головна увага когнітивістів зосереджена на вивченні граматики мови.

Так, всесвітньовідомий американський лінгвіст Уїльям Крофт, автор Радикальної конструкційної граматики (Radical Construction Grammar), у своїх роботах наголошує, що у когнітивній лінгвістиці в описі знань центральну роль відіграють синтаксичні конструкції, і дає характеристики останніх. 1) Конструкції це незалежні граматичні сутності. Вони присутні в мисленні як інтегровані цілісності, які перевищують суму вхідних до їх складу категорій і відносин, навіть якщо такі мають психологічну самостійність. 2) Конструкції є символічними (знаковими) одиницями, тобто єдністю форми і функції. Конструкціям властива своя морфологія, свій синтаксис і своє значення. 3) У конструкціях може бути представлена різна ступінь схемності. 4) Конструкції формують мережу наших знань, пов'язаних з мовою [5, с. 64-66].

Працюючи у цьому напрямі когнітивісти Ч. Філлмор (автор Конструкційної граматики та Фреймової семантики), Р. Ленекер (автор Когнітивної граматики), А. Голдберг, Г. Лакофф, Р Джекендофф (автори своїх варіантів Граматики конструкцій), базуючись на засадах Генеративної трансформаційної граматики Ноама Хомського, розробили цілу низку синтаксичних схем (концепти семантичних ролей), які, своєю чергою, входять до пропозиційних схем фреймів, формуючи фреймову структуру концепту.

Є багато концепцій щодо кількості та наповненості фреймової структури концептів, проте найупорядкованішою є фреймова модель, запропонована українською дослідницею С.А. Жаботинською [6, с. 12-25]. Для побудови такої моделі використовується п'ять базових фреймів, які мають свої модифікації. Це предметний, таксономічний, посесивний, акціональний і компаративний фрейми. Фрейми названі «базовими», оскільки вони демонструють найбільш загальні принципи категоризації та організації вербалізованої інформації. Це насамперед інформація онтологічного плану про предмети матеріального світу, їхні властивості та реляції. Категоріальний концепт ПРЕДМЕТ є автономним ментальним простором, який має внутрішньопросторову структуру. Кілька взаємопов'язаних предметів утворюють міжпросторову мережеву структуру. Понятійна категорія предмета є центральною ланкою в схематичній концептуальній мережі.

В акціональному фреймі кілька предметів, які є учасниками події, наділяються аргументними ролями (Ч. Філлмор, А. Голдберг, Р Ленекер, С.А. Жаботинська) [7]. Предмети об'єднуються міжпросторовими зв'язками, які зумовлені дією агенса, і позначаються дієсловом «діє» або «робить» у супроводі прийменників: діє за допомогою (інструмента); діє на (пацієнс/ об'єкт); діє до/в напрямку (рецепієнта); діє для/через (цілі/причини); діє для (результату).

Під семантичними ролями (концептами семантичних ролей) розуміють значеннєву функцію частини речення стосовно цілого речення. Теорія семантичних ролей є суттєвим складником відмінкової граматики, синтаксичної семантики та функціональної граматики. Семантичні ролі (Ч. Філлмор) є семантико-синтаксичними конструктами, тому використовуються у різноманітних граматичних моделях, щоб описати глибинні відносини в середині речень. Подібними синонімічними поняттями є «тематичні ролі», «тематичні відносини», «глибинні відмінки», «відмінкові ролі» (Ч. Філлмор), або «тета-ролі» (Н. Хомський).

Мотивацією використання семантичних ролей є не тільки загальне прагнення «схопити» синтаксис і семантику в одній граматичній моделі, а й спроба розробити універсальну граматику, яка дасть змогу представити будь-яку мову. нерідко окремі семантичні ролі претендують на універсальний статус у поясненні головних властивостей когнітивного улаштування людини.

Виклад основного матеріалу. Попередні дослідження концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА дали змогу детально роздивитись її базовий ядерний шар та виділити в структурі основу ядро, ближню зону власні концептуалізовані семи та дальню зону домени MANN/ ЧОЛОВІК, WEIB/ ЖІНКА та MENSCHEN/ LEUTE/ ЛЮДИ [8].

Подальше детальне вивчення структури матриці концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА потребувало виділення парцел малих вузлів, складників доменів MANN/ЧОЛОВІК, WEIB/ЖІНКА та MENSCHEN/LEUTE/ЛЮДИ. На такому етапі у фокусі дослідження опинився домен WEIB/ЖІНКА.

Процеси активної концептуалізіції лексичної семантики, що відбувалися протягом давньоверхньонімецького періоду розвитку німецької мови (до другої половини ХІ ст.), активували появу у складі домену WEIB/ЖІНКА нових парцел: FRAU, DAME, KЦNIGIN, які пізніше залежно від зростання контекстів уживань утворили свої домени.

Під час детального дослідження виявилося, що на певному етапі розвитку німецької мови (ХІ ст.) у домені FRAU/ЖІНКА активується схема генералізації ідентифікаційного фрейму, породжуючи дві нові парцели, два протилежні суспільні класи жінок NIEDRIGE/ЖІНКА З НИЗІВ та HOCHGESTELLTE/ ЖІНКА З ВИЩИХ ЩАБЛІВ СУСПІЛЬСТВА. На концептуальному рівні активується схема генералізації ідентифікаційного фрейму парцели FRAU/ЖІНКА «ДЕХТО FRAU/ЖІНКА ідентифікатив є ДЕХТО класифікатор» і перехрещується зі схемою генералізації ідентифікаційного фрейму домену WEIB/ ЖІНКА. Перехрещуються і кваліфікативні схеми предметних фреймів парцел FRAU/ЖІНКА, EDELFRAU/АРИСТОКРАТКА, GNДDIGE FRAU/ВЕЛЬМИШАНОВНА ПАНІ, KЦNIGIN/ КОРОЛЕВА та домену WEIB/ЖІНКА.

Щодо витоків концептуалізації та тенденцій розгортання семантики німецького іменника Kцnigin треба зазначити, що слово kцnigin, f, походить з часів давньоверхньонімецького періоду розвитку мови від слів chuningin, chuninginna, середньоверхньонімецького kьnigin, kьniginne, kьnigin, середньо-німецького koninghinne, але англійське queen. Форми слова починають змінюватися на початку верхньонімецького періоду розвитку мови, тобто в період XV XVI ст. іноді вживають kunigen Dief. 490a, kцnigen Petr. 86b. Множина також використовувалась у формі kцnigin та kuningenp/.(Graff 4, 447.) [9].

Розгортанню семантики лексеми kцnigin сприяв процес поширення писемності, концептуалізації зазнають семи Kцnigin Mutter/Королева Мати, Mutter des Kцnigs/Мати Короля, Verwitwete Kцnigin/Овдовіла Королева, Alte Kцnigin/Стара Королева, Junge Kцnigin/Юна Королева.

Концептуалізуються і периферійні семи: Kцnigin der Blumen/Королева квітів, Kцnigin der Nacht/Королева ночі, Kцnigin der Sonne/Королева сонця, Kцnigin des Lichts/Королева світла, Kцnigin der Meere/Королева морів, Kцnigin der Welt/Королева світу, Kцnigin der Schцnheit/Королева краси.

Тобто підтверджується виявлена під час дослідження концептосфери MENSCH/ЛЮДИИА закономірність між зростанням кількості контекстів вживання та розширенням семантики іменника “der Mensch”. Це є логічним підґрунтям для припущення про те, що зростання контекстів вживання іменників “die Frau”, “das Weib” та “die Kцnigin” у мові художньої літератури додадуть нових концептів до вже наявних доменів, що, своєю чергою, викличе появу нових парцел та зумовить подальше розгортання досліджуваної концептосфери.

Вивчення фреймової структури концепту KЦNIGIN на матеріалі роману Стефана Цвейга “Maria Stuart” щодо семантичних ролей, котрі її наповнюють, дає змогу стверджувати, що їх перелік хоча є досить широким та різноманітним, обмежується певною кількістю, яка позиціонує KЦNIGIN як особистість неупереджену, незалежну, проте вразливу та чуттєву.

Наприклад, “Es genьgt nicht, sich Kцnigin zu nennen, in solchen Stunden muЯ man kдmpfen, um es wirklich zu sein. Das Leben ist gerettet, jetzt gilt es die Krone, die Ehre! Immer wenn es um ihre Rache geht, immer wenn Leidenschaft ihre Adern anglьht, hat diese Frau alle Schwдche, alle Mьdigkeit zu besiegen gewuЯt; immer erst in diesen groЯen und entscheidenden Sekunden ist ihr Herz auf der Hцhe ihrer Kraft” [4].

Аналізуючи поданий уривок, можна виділити рефлексивну семантичну роль “es genьgt nicht, sich Kцnigin zu nennen”. Ця семантична роль знаходить об'єктивацію, коли суб'єкт ситуації Р референційно тотожний її об'єкту (або посесору об'єкта). Розрізняють прямо-об'єктний та побічно-об'єктний рефлексив. Іноді кумулятивний вираз рефлексиву і бенефактиву («для себе») називають «суб'єктною версією».

Оскільки все життя шотландської королеви Марії Стюарт було боротьбою за трон, об'єктивацію знаходить хабітуальна семантична роль (Habitual ситуація P стається регулярно, зазвичай або як правило). Отже, активізується семантична роль квалітатива (Qualitative регулярне та/або постійне здійснення P є властивістю суб'єкта). Королева Марія помстилася власному чоловіку за вбивство особистого секретаря та намагалася помститися своїм радникам, серед яких був її однокровний брат Джеймс, за повстання проти неї. тільки в такий жорстокий час у неї виникав запал, нею опановувала пристрасть розквитатися з ворогами, показати їм хто вона “immer wenn es um ihre Rache geht, immer wenn Leidenschaft ihre Adern anglьht, hat diese Frau alle Schwдche, alle Mьdigkeit zu besiegen gewuЯt”.

Для опису подій письменник використовує граматичну форму презенса дійсного способу активного стану “Das Leben ist gerettet, jetzt gilt es die Krone, die Ehre”. Але можна виокремити, що у поданому уривку розв'язка цього конфлікту тільки наближається, тобто можна сказати про семантичну роль проспектива (Prospective суб'єкт ситуації P перебуває в такому стані, що слід очікувати здійснення P у (найближчому) майбутньому). Взагалі семантична роль аспекту або ретроспективності (Aspect/Prospectivity) позначає часову фазу, яка передує тому моменту, коли ситуація матиме місце, тобто це підготовка ситуації або перші «симптоми» її наближення.

Зважаючи на душевні поривання монархині, на думки про солодку помсту, Марія розраховує план, який змінить не тільки її долю, а й хід історії. вона має на меті довести всім, що вона гідна королева та була народжена для правління й об'єднання двох сильних держав «in solchen Stunden muЯ man kдmpfen, um es wirklich zu sein». Об'єктивується семантична роль конвербізації (Converb ситуація P вводиться як залежна стосовно ситуації Q і, можливо, пов'язана з нею певними семантичними відносинами: умова, відступ, часова межа та інше). Це семантична роль причини (Cause ситуація P є причиною деякої іншої ситуації Q («Q, тому що P»).

Зважаючи на те, як завзято та рішуче налаштована марія Стюарт на боротьбу за свій трон “es genьgt nicht, sich Kцnigin zu nennen, in solchen Stunden muЯ man kдmpfen, um es wirklich zu sein”, можна спостерігати як об'єктивується семантична роль модального дебітативу (Modality Debitative суб'єкту необхідно здійснити P («повинен», «потрібно», «слід»). Взагалі ступінь і характер необхідності не розрізняються, хоча в різних мовах може бути представлена більш тонка диференціація.

Королева у Цвейга це також щось зловісне, незбагненне та таємниче, що не кожному дано зрозуміти, проте, неймовірно привабливе та поманливе.

Наприклад, “Wer sie liebt, der geht zugrunde, wen sie liebt, der erntet Bitternis. Wer ihr wohlwill, der bringt ihr Schaden, wer ihr dient, dient seinem eigenen Tod. Wie der schwarze Magnetberg des Mдrchens die Schiffe an sich zieht, so zwingt sie verderblich Schicksale in ihr Schicksal; allmдhlich umhьllt ihren Namen schon die finstere Legende der Todesmagie” [4].

У поданому уривку головною семантичною роллю виступає малефактивна семантична роль (дія Р відбувається зі збитком для учасників X). Усіх вірних та відданих до останньої хвилини життя “wer ihr dient, dient seinem eigenen Tod" своїй королеві Марії Стюарт спіткала сумна доля. Так, змовники перед очима королеви холоднокровно вбили її кращого друга та особистого секретаря Давида річчо за занадто тісну дружбу між ними, а французького поета і палкого прихильника Марії П'єра де Шателяра стратили за звинуваченням у посяганні на честь її Величності. Рідні та близькі люди, які любили або яких кохала вона, помирали один за одним “wer sie liebt, der geht zugrunde, wen sie liebt, der erntet Bitternis"", створюючи низку нескінченних смертей. Наведена ситуація здійснюється без впливу зовнішнього агенса або причини, тобто «сама по собі», об'єктивується декаузативна семантична роль (Decausative ситуація P (початкова, агентивна) здійснюється без впливу зовнішнього агенса або причини, «сама по собі»). Все, чого Марія Стюарт намагалася досягти з усім полум'яним прагненням душі та пристрасті, перетворилося на прах. Недосяжні прагнення згубили не тільки саму королеву, а й усіх її прихильників та прибічників “zwingt sie verderblich Schicksale in ihr Schicksal"".

Події в житті королеви Марії розвиваються динамічно, в напрямку поступового накопичення результату («все більше і більше»), що активізує семантичну роль градатива. її Величність вміла причаровувати людей, як знатних лордів, так і звичайних селян, що зовсім не означало довге та успішне правління королівством і людьми, які колись повірили у свою Королеву “wie der schwarze Magnetberg des Mдrchens die Schiffe an sich zieht, so zwingt sie verderblich Schicksale in ihr Schicksal".

У наведеному уривку об'єктивується квалітативний аспект хабітуальної семантичної ролі (Qualitative регулярне та/або постійне виконання дії P є властивістю суб'єкта). Поєднуються семантичні ролі капацітива, лентатива та прогресива (Capacitive суб'єкт володіє вмінням, здатністю добре здійснювати дію Р; займається Р професійно; Lente суб'єкт здійснює дію P повільно та поступово; Progressive у момент T тривала динамічна ситуація P актуально має місце). Семантична роль прогресива пов'язана з семантичною роллю градатива, бо в її основі присутня ідея поступового накопичення результату («якісної динаміки»), що і об'єктивується за допомогою градатива. Заплутавшись у власних тенетах “allmдhlich umhьllt ihren Namen schon die finstere Legende der Todesmagie"", Королева від своїх же інтриг поступово втрачає не тільки корону й трон Шотландії, але і свободу.

Постійно здійснюючи один проступок за іншим, марія “allmдhlich umhьllt ihren Namen schon die finstere Legende der Todesmagie" власноруч наближує свою загибель. Цю дію характеризує німіфактивна семантична роль, тобто ситуація P реалізується з надмірною інтенсивністю та/або тривалістю, що призводить до негативних наслідків.

Наступний приклад показує негативну сторону Марії Стюарт, бо Королеви завжди мають тримати емоції при собі та бути холоднокровними:

“Wie eine Flamme fдhrt endlich der niedergedrьckte HaЯ gegen die Peinigerin, gegen die Usurpatorin, die Kerkermeisterin. Nicht nur mehr Kцnigin gegen Kцnigin, sondern Frau gegen Frau wirft sich Maria Stuart jetzt in letzter Wut gleichsam mit gekrallten Fingernдgeln Elisabeth entgegen" [4].

Провідною семантичною роллю у цьому уривку є бенефактивно-директивна, тобто в ситуацію P включено бенефактивного учасника X та ситуація P відбувається саме у напрямку до X. Мається на увазі, що ображена королева Марія хотіла влаштувати розправу більш успішній суперниці “wirft sich Maria Stuart jetzt in letzter Wut gleichsam mit gekrallten Fingernдgeln Elisabeth entgegen"". Ненависть, яку Марія відчувала тоді до Єлизавети, затьмарювала всі інші почуття, вбивала голос розуму. У цій ситуації об'єктивується каузативно-ліквідативна семантична роль (Causative в ситуацію P включено агентивного учасника X або учасника з роллю причини («X зробив так, що P»; «P через X»). Liquidative суб'єкт каузує знищення об'єкта в результаті здійснення P).

Зважаючи на сильну лють та образу, яка царює в душі королеви Марії, можна виділити семантичну роль рефлексії. вона виникла в результаті того, що суб'єкт ситуації Р референційно тотожний її об'єкту (або посесору об'єкта). Наскільки на той момент Марія ненавиділа ту, яку раніше називала сестрою, настільки сильно вона бажала завдати Єлизаветі шкоди “fдhrt endlich der niedergedrьckte HaЯ gegen die Peinigerin, gegen die

Usurpatorin, die Kerkemeisterin... wirft sich Maria Stuart jetzt in letzter Wut gleichsam mit gekrallten Fingernдgeln Elisabeth entgegen".

Для марії розглянута ситуація була загрозливою, небезпечною для її прав на трон та для життя взагалі. вона сприймає її зовсім не як личить істинній королеві, якою вона себе величає вже багато років, з холодною гідністю та кам'яною стійкістю. марія Стюарт лютує, уявляє як знищить «підлу» суперницю, тим самим вона підтверджує справжність ситуації. Активізується семантична роль пробабілітива (Probabilitive мовець оцінює ситуацію P як ймовірну, як правило, в майбутньому).

У поданому уривку об'єктивується модально-дебітативний аспект, де поєднуються конативна та інтенціональна семантичні ролі (Conative суб'єкт намагається здійснити дію P (але не досягає результату). Intentional суб'єкт ситуації P має намір (і, можливо, готується) здійснити P («збиратися», «мати намір»). Королева марія тільки готує розправу над королевою Єлизаветою і увесь світ, завмерши, чекає, марія Стюарт усуне Єлизавету або Єлизавета марію Стюарт, і тому об'єктивується консекутивна семантична роль (Consecutive ситуація P є кінцевим етапом деякої іншої ситуації («зрештою, P»; «насамкінець, P»). Обидві події поява непримиренної ненависті та невтомної жаги до помсти виникли у королеви марії одночасно. Актуалізується анафорична семантична роль (Anaphoric час ситуації P співпадає з часом ситуації Q, яка відбулася раніше).

Отже, дослідження виявило тісний зв'язок між концептами KЦNIGIN, FRAU та MENSCH. Семантичні ролі, що входять до акціонального фрейму концепту KЦNIGIN, перехрещуються із зазначеними концептами, входячи таким чином до концептуальної картини світу. А концептуальний підхід дає змогу розглядати концептосферу автора як складник національної концептосфери, в якій такі елементи, як концепт KЦNIGIN/КОрОЛЕвА, відіграють роль опорних структурних одиниць.

Поза увагою залишились стереотипи концепту KЦNIGIN/КОрОЛЕвА, але це тема вже іншого дослідження.

ідентифікаційний фрейм роман королева

Література

1. Стернин И.А., Быкова Гв. Концепты и лакуны. Языковое сознание: формирование и функционирование. москва : ИЯ рАН, 1998. С. 53-67.

2. Кубрякова Е.С. роль словообразования в формировании языковой картины мира. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. москва : Наука, 1988. С. 141-172.

3. Плунгян В.А. Общая морфология: Введение в проблематику. Москва : Эдиториал УРСС, 2000 (2-е изд., 2003). 384 с.

4. Zweig S. Maria Stuart. Reichner. Wien, 1935.

5. Croft W. Some contributions of typology to cognitive linguistics, and vice versa. Cognitive linguistics: Foundations, scope and methodology / T. Janssen & G. Redecker. Berlin. New York : Mouton de Gruyter, 1999. P. 61-93.

6. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: Типы фреймов. Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки». Черкаси, 1999. Випуск 11. С. 12-25.

7. Fillmore Ch. The case for case. Universals in linguistic theory / E. Bach & R.T. Harms. New York : Holt, Rinehart & Wilson, 1968. P 1-88.

8. Мінькова ГЮ. Тенденції розгортання матриці концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА. Рационализация современной науки : материалы ХІХ Международной научно-практической конференции по философским, филологическим, юридическим, педагогическим, экономическим, психологическим, социологическим и политическим наукам. Горловка, 2012. С. 109-110.

9. Deutsches Wцrterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Обґрунтування причин та умов, які змусили Цвейга описувати долі різних жінок. Становлення Цвейга як письменника, особистості, його перші творчі спроби. Порівняння образів трьох різних жінок з новел Цвейга. Вплив Фрейда на світогляд і творчість Цвейга.

    курсовая работа [50,8 K], добавлен 22.11.2011

  • Мова як найважливіший показник ідентифікації людини і нації. Особливості змісту та реалізації концепту "любов" у поетичній творчості Сосюри, засоби його лінгвалізації. Його значеннєвий спектр, зумовлений менталітетом етносу, до якого належить поет.

    статья [19,5 K], добавлен 28.03.2016

  • Наталена Королева як одна з найбільш таємничих українських письменниць. Особисте її життя та творча діяльність. Надрукування книжок та творів літераторки в західноукраїнських, буковинських, закарпатських українських журналах. Основний творчий доробок.

    презентация [1,9 M], добавлен 17.02.2014

  • Зародження українського емансипаційного руху на теренах України та його реалізація у творах тогочасних авторів. Проблеми емансипації у повісті О. Кобилянської "Людина". "Нова жінка" Кобилянської – людина сильна, спроможна на одинокий виклик суспільству.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 27.03.2013

  • Макс Фріш - автор роману "Homo faber". Головний герой - людина, що заблукала серед чисел, які перешкоджають знайти у цьому хаосі "правильного" життя – себе. Перетворення Фабера протягом його власної "доповіді". Іронія долі, що його спіткала увесь час.

    курсовая работа [47,0 K], добавлен 23.05.2009

  • Аналіз особливостей змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розгляд перспективності вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу. Дослідження концепту неволі, як чинника руйнації людського життя.

    статья [23,5 K], добавлен 24.11.2017

  • Світоглядні й суспільно-політичні чинники виникнення романтизму в літературі. Поняття "оповіді" в епічному тексті. Історія створення роману "Франкенштейн", його композиційна організація. Жанр роману, його особливості в англійській літературі XVIII–XIX ст.

    курсовая работа [46,0 K], добавлен 27.05.2014

  • Людина фрейдистського типу як головний герой Плужникової доби. Екзистенціалізм як напрям у літературі. Проблема вживання в "роль будівничого", або спроба знищити "старе коріння". Драматург, що балансує на межі прихованого антагонізму із суспільством.

    дипломная работа [97,9 K], добавлен 12.09.2012

  • Місце роману "Сум’яття вихованця Терлеса" у творчості Роберта Музіля та його зв’язки з жанровою традицією "роман-виховання". Особливості образу центрального персонажа та композиційної побудови роману, природа внутрішнього конфлікту вихованця Терлеса.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 05.10.2012

  • Поняття "вічного" образу у світовій літературі. Прототипи героя Дон Жуана та його дослідження крізь призму світової літературної традиції. Трансформація легенди та особливості інтерпретації образу Дон Жуана у п'єсі Бернарда Шоу "Людина і надлюдина".

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 19.07.2011

  • Дослідження жанрово-стильової природи роману, модерного характеру твору, що полягає в синтезі стильових ознак та жанрових різновидів в єдиній романній формі. Огляд взаємодії традицій та новаторства у творі. Визначено місце роману в літературному процесі.

    статья [30,7 K], добавлен 07.11.2017

  • Всесвітньовідомий датський письменник, славетний казкар Ганс-Крістіан Андерсен. Біографія, головні етапи життя. У казках відбився світогляд Андерсена, його ставлення до людей, до життя. Він любив людей, добре знав життя народу, його страждання і радості.

    реферат [19,1 K], добавлен 04.01.2009

  • История создания и основное содержание сказки Г.Х. Андерсена "Снежная королева", описание ее главных героев. Воплощение образа Снежной королевы в русской детской литературе ХХ века, его особенности в сказках Е.Л. Шварца, З.А. Миркиной и В.Н. Коростелева.

    курсовая работа [32,7 K], добавлен 01.03.2014

  • Науково-теоретичні праці літературознавців, дослідників творчості Чарльза Діккенса. Естетичні погляди письменника та його життєва позиція. Дослідження гротескної своєрідності роману "Пригоди Олівера Твіста", його ідейно-художня своєрідність й новаторство.

    курсовая работа [48,6 K], добавлен 21.05.2015

  • Поняття художнього стилю та образу. Лінгвістичні особливості та класифікація. Авторський засіб застосування лінгвістичних особливостей, щоб зазначити сенс та значимість існування Поля в житті Домбі. Поняття каламбуру та його вплив на образ персонажів.

    курсовая работа [70,6 K], добавлен 03.10.2014

  • Визначення проблематики і поетики п'єси "Матінка Кураж та ті діти". Місце досліджуємої драми у творчості Бертольда Брехта. Характеристика головної героїні маркітантки Анни Фірлінг. Поняття "діти матінки Кураж" і його ідейно-проблематичне навантаження.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 06.10.2012

  • Генезис та естетична природа новелістики Г. Косинки, самобутність індивідуальної манери митця, багатогранність його стилю. Поняття "концепція людини" як літераутроознавча категорія. Художні засоби психологічного аналізу в новелістиці Г. Косинки.

    дипломная работа [86,5 K], добавлен 25.03.2012

  • Визначення мовознавчого статусу і лінгвокультурної специфіки німецького феміністичного дискурсу. З’ясування принципів нелінійної організації текстової матерії роману Е. Єлінек "Коханки" та систематизація форм як засобів репрезентації концепту фемінність.

    магистерская работа [636,5 K], добавлен 14.10.2014

  • Дослідження понять композиції, сюжету та фабули. Феномен історичності в романі Павла Загребельного "Диво". Активність авторської позиції та своєрідність композиції твору. Визначення структурно-семантичних типів та стилістичних особливостей роману.

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 13.04.2014

  • Внутрішній світ людини в творчості Вільяма Голдінга, самопізнання людини у його творах та притчах. Місце та проблематика роману В. Голдінга "Володар мух", філософсько-алегорична основа поетики цього твору. Сюжет та образи головних героїв у романі.

    реферат [40,4 K], добавлен 01.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.