Семантичні особливості складних іменників німецькомовної дитячої художньої літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантичні особливості складних іменників німецькомовної дитячої художньої літератури

Романова Н. В.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню семантичних особливостей складних іменників німецькомовної дитячої художньої літератури. Встановлено, що семантика німецькомовних складних іменників дитячої художньої літератури амбівалентна: прозора й недостатньо прозора, формується в межах композита за лінійною формулою, може бути моносемічною та полісемічною, визначає зображувану ситуацію, розширює, звужує або модифікує (підсилює) свою називну функцію, набуває конотативності та нового значення, відсутнього в словах-прототипах, структурована за смислом, економна й дієва в художньому плані, бере певну участь у розвитку мислення дитини, емоційно впливає на адресата. У статті репрезентовано короткий критичний огляд теоретичних поглядів на проблему, розкрито специфіку лінгвістичного, стилістичного та комунікативного (прагматичного) контекстів, висвітлено семантичні відношення між компонентами в семантичній структурі іменникового композита, визначено поняття лексичної семантики складного іменника. У процесі дослідження схарактеризовано термін «дитяча художня література», розглянуто класифікації вікових періодів розвитку дитини, встановлено цільового адресата аналізованого твору - підліток. Зазначений адресат, згідно з фабулою, цікавиться пригодами, ідеалізує родичів, прагне привернути до себе увагу своєю вербальною і/чи невербальною поведінкою, цінує дружбу, вірність, щирість, уміння берегти таємницю, оцінює вчинки, диференціює хлопчиків і дівчаток тощо. Особливу увагу сфокусовано на систематизації семантичних підгруп складних іменників та словах-фаворитах. Виокремлено сорок різновидів семантичних підгруп, двадцять з-поміж яких містять сло- ва-фаворити. У ході семантичного аналізу з'ясовано, що в текстовій тканині твору найчастіше вживають архаїчну лексему Wachtmeister зі значенням «унтер-офіцер поліції», що свідчить про релікти етнічної стереотипності - любов до порядку. В перспективі подальшого розгляду та дослідження цієї теми доцільно розширити змістово-фактуаль- ний матеріал та порівняти семантику складних іменників у споріднених та неспоріднених мовах. складний іменник лінгвістичний

Ключові слова: композит, складні іменники, семантика, семантичні особливості, семантична підгрупа, дитяча художня література.

Постановка проблеми. Інтерес дослідників до особливостей семантики складних слів дитячої художньої літератури невипадковий, оскільки її формування відбувається на базі двох і більше вже існуючих слів за допомогою спеціальної мовної техніки. Утворений композит поповнює, розширює, збагачує словник дитини, разом із тим слугує показником культурно-історичного розвитку етносу. Семантика новотвору відображає певною мірою нову ідею, новий образ, нове поняття [14, с. 65], висвітлює якість взаємозв'язку між мовою і мисленням, між мовленням і емоціями, між мовленнєвою діяльністю і духом [20, с. 20]. Все це свідчить про актуальність вибору теми пропонованої студії.

Метою статті є виявлення семантичних особливостей складних іменників німецькомовної дитячої художньої літератури. Реалізація цієї мети передбачає розв'язання низки завдань: 1) уточнити поняття «дитяча художня література»;

схарактеризувати коротко особливості підліткового віку;

укласти експериментальну картотеку аналізованих мовних одиниць; 4) систематизувати емпіричний матеріал за семантичною ознакою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З-поміж досліджень, присвячених семантичним особливостям лексичних одиниць, виокремлюємо праці радянських (Ю.Д. Апресян, В.А. Звєґінцев, ОС. Кубрякова), вітчизняних (В.В. Левиць- кий, Н.В. Романова, В.Г Таранець) і зарубіжних (С. Лебнер, В. Флейшер, М. Шредер) науковців. У своїй сукупності вони маніфестують цілісну картину розвитку концепцій про семантику слова. Звичайно, було б хибним убачати безпосередній зв'язок між філософською платформою певного дослідника і його конкретними лінгвістичними ідеями, хоча нерідко методологічні принципи за своїм походженням або за змістом носять філософське забарвлення [8].

Існує думка, що всі теорії значення слова поділяються на дві групи: об'єктивістські й когнітивістські [2, с. 47]. Об'єктивісти розглядають лексичну семантику поза людиною, тобто в навколишньому світі [23], когнітивісти, навпаки, поєднують її з людиною, точніше, з людською думкою [16, с. 69]. Простежуємо й процес інтеграції наведених теорій, де семантика є результатом конструювання структури світу у вигляді ментальної репрезентації [21, с. 109], когнітивною структурою, включеною в моделі знання і думки [3, с. 58]. Отже, семантику слова тлумачать крізь призму логіки, антропоцентризму, прагматики.

Наше розуміння семантики складного слова пов'язане з фоновим знанням людини про позначуваний елементом предмет, явище, подію або процес реальної/уявної дійсності [10, с. 69]. її формування у словотворчому процесі обмежене семантичними відношеннями композита з компонентами, що його утворюють [4, с. 142]. Гіпотетично ці відношення можна звести до декількох основних типів лінійного характеру: внутрішня форма лівобічного компонента впливає на внутрішню форму правобічного й привносить нове значення у композит (Affenliebe «нерозумна любов»: Affe «мавпа» + -n- + liebe «любов»), внутрішня форма правобічного компонента впливає на внутрішню форму лівобічного і привносить нове значення у композит (Affentheater «комедія, балаган, фарс»: Affen «мавпи» + theater «театр; театральна вистава»), внутрішня форма компонентів обопільно впливає одна на одну й зумовлює появу нового значення (Affenhaus «мавпятник»: Affen + haus «дім, будинок, будівля») [19, с. 33], внутрішня форма компонентів не впливає одна на одну, лише модифікує (підсилює) нове значення (Arbeitsmarkt «ринок праці»: Arbeit «праця» + -s- + markt «ринок») [там само, с. 59]. Сюди додаємо й семантичні зв'язки композита з певним контекстом, який визначає «правильне сприйняття [лексичної семантики] новотвору» [5, с. 390]. Йдеться про лінгвістичний, стилістичний або комунікативний (прагматичний) контексти. Дозволимо собі нагадати, що основна функція лінгвістичного контексту - уточнити або конкретизувати значення слова, стилістичного - доповнити, збільшити, розширити, комунікативного (прагматичного) - виявити, відповідно [12, с. 242-251]. Диференціація наведених контекстів умовна, оскільки питання про їхні межі дискусійне: лінгвістичний контекст виокремлюють за синтаксичними зв'язками [7, с. 132], стилістичний - за тропеїчними ознаками [2, с. 281], комунікативний - за вербальними сигналами [15, с. 83-88]. Лінгвістичний контекст може розгортатись на тлі стилістичного, стилістичний, у свою чергу, входити до змісту комунікативного. Для комунікативного контексту облігаторним є врахування фонових знань, комунікативного завдання, соціально-психологічного портрета учасників комунікації (вік, загальнокультурний розвиток, психологічний/емо- ційний стан) та власне ситуація [17, с. 21-26].

Хоч би в якому з-поміж названих контекстів реалізується складний іменник, його семантика зорієнтована, як уже зазначалось, на фонові знання індивіда, пов'язана з функціями дитячої художньої літератури - естетичною, виховною, освітньою, комунікативною, гедоністичною, риторичною та інтенціями автора.

Виклад основного матеріалу. Термін «дитяча художня література» позначає сукупність творів художнього характеру, спеціально призначених для читання дітьми або дітям різних вікових категорій. Вік дітей класифікують за різними критеріями: біологічним, психологічним, соціальним, соціально-педагогічним, соціально-економічним, національно-культурним, гендерним [11, с. 244-248].

Ми схиляємось до класифікації В.А. Крутецького, яка ґрунтується на ідеї вікової і педагогічної психології та враховує діалектику розвитку особистості дитини: новонароджений (до 10 днів), дитячий (до 1 року), ранній дитячий (1-3 роки), перед- дошкільний (3-5 років), дошкільний (5-7 років), молодший шкільний (7-11 років), підлітковий/перехідний/переломний (11-15 років), юнацький або старший шкільний (15-18 років) [9, с. 47, 81].

Для кожного з наведених періодів характерні свої умови життя, потреби, діяльність, певні протиріччя, якісні особливості психіки й специфічні психічні новоутворення. Вікову характеристику визначають через зміну статусу дитини в родині й школі, через зміну форм навчання і виховання, через нові форми її діяльності і, зрештою, через деякі особливості дозрівання її організму [там само].

Спостереження над змістово-фактуальним матеріалом показує [18], що він адресований підліткам та розповідає про пригоди чотирьох міських дітей під час літніх канікул.

Автор новели - Єва Мардер - користується складними іменниками творчо, що, безумовно, впливає на цільову аудиторію. Вона прагне наблизити події середньовічної давнини до читача `Ein Schrei erscholl an der Tafelrunde, die Mдnner sprangen mit Grausen empor, Meister Hildebrand aber, schneller als alle andern, stand schon vor Kriemhild und ihrem Opfer. Stirb, entartete Burgundertochter! [18, c. 5], долучити його до літератури як шкільного предмету, допомогти освоїти останній не лише теоретично, а й практично So viel hatte Peter noch nie freiwillig in der Schule geredet, aber diesmal fьhlte er sich als Fachmann, weil sein Vater Rechtsanwalt war [там само, c. 6], дипломатично спонукає розділити своє власне ставлення до об'єкта Manche hatte eher einen aufsдssigen Unterton; und wenn nicht die Glocke zum UnterrichtsschluЯ gelдutet hдtte, wдre es vielleicht zu einer kleinen Meuterei gekommen war [там само, c. 8], імітує живе розмовне спілкування «Das waren nicht nur Edelsteine und Armbдnder und Goldstьcke», erklдrte Jan ganz ernsthaft war [там само, c. 12], стимулює читацький інтерес, уяву Das ist nдmlich so дhnlich, als ob man eine Nдhnadel in einem Heuhaufen sucht. «Der Nibelungenhort ist keine Nдhnadel!» rief Jan war [там само, c. 24], описує й диференціює невербальну поведінку за тендерною ознакою Wдhrend die drei Jungen sich die Kцpfe zerbrachen, daЯ man es fast knacken hцrte, saЯ Kai in aller Gemьtsruhe auf der Mauer und baumelte mit den Beinen war [там само, c. 54], фокусує увагу на проблемі забруднення Рейну побутовими речами Andi schwenkte zwar einen Bleicheimer ohne Henkel in der rechten Hand, aber als ihn niemand lobte, lieЯ er ihn wieder los, und Eimer versank unter Glucksen. // «Die Leute scheinen den Rhein als Mьllgrube zu benutzen!» rief Jan [там само, с. 62-63], пояснює правила соціальної поведінки «Der eine hat sich bei Otto einquartiert», fuhr der Wachtmeister fort. «Vielleicht ist das ein Anhaltspunkt. Die Burschen tun zwar so, als ob sie sich noch nie gesehen hдtten, aber das ist bestimmt nur Tarnung.» [там само, с. 98], створює атмосферу інтимності, загадковості, таємничості Es war Freitag. Um ganz genau zu sein: Es war Freitag, der dreizehnte August, morgens ein viertel nach acht war [там само, c. 135], переключає увагу адресата з форми на зміст «Mein Schдdel brummt wie ein ganzer Bienenstock.» [там само, c. 153], поєднує земне з неземним «Vielleicht hatten wie einen Schutzengel», sagte Kai nachdenklich. «Einen netten, dicken Schutzengel.»//Der Schutzengel errцtet ьber sein ganzes rundes Gesicht und drehte sich zum Fenster um [там само, с. 188], дає можливість побачити поведінку дорослих, які в душі діти «Inspektor Mьller, der Schrecken der Unterwelt, lдЯt bei Mondschein Kiesel auf dem Rhein tanzen - hm, wenn ich's mir richtig ьberlege, klingt es tatsдchlich etwas unpassend.» // «Aber es macht SpaЯ», behauptete der «Schrecken der Unterwelt», und der dritte Stein tanzte ьber den FluЯ [там само, с. 196].

У наведених прикладах складні іменники вживаються в однині (Tafelrunde, Burgundertochter, Fachmann, Rechtsanwalt, Unterton, UnterrichtsschluЯ, Nдhnadel (2), Heuhaufen, Nibelungenhort, Gemьtsruhe, Bleicheimer, Mьllgrube, Wachtmeister, Anhaltspunkt, Freitag (2), Bienenstock, Schutzengel (3), Unterwelt (2), Mondschein) та множині (Edelsteine, Armbдnder, Goldstьcke), рідко (індекс «1»), відносно часто (індекс «2»), часто (індекс «3»).

Лексичну семантику цих складних іменників кваліфікуємо умовно на два різновиди: прозору та недостатньо прозору. Прозора лексична семантика передбачає розуміння адресатом внутрішньої форми складного іменника поза будь-яким контекстом, недостатньо прозора, навпаки, потребує певного контексту. До прозорої лексичної семантики апелюють усі складні іменники в множині та левова частка в однині (Fachmann, Rechtsanwalt, Unterton, UnterrichtsschluЯ, Nдhnadel (2), Heuhaufen, Nibelungenhort, Gemьtsruhe, Bleicheimer, Mьllgrube, Wachtmeister, Anhaltspunkt, Freitag (2), Bienenstock, Schutzengel (3), Mondschein), недостатньо прозору лексичну семантику репрезентують композити Tafelrunde, Burgundertochter, Unterwelt (2). Виходячи із внутрішньої форми слова Tafel, можна з певним застереженням стверджувати, що йдеться про просторові параметри дошки/предмету меблів, функцію столу або перенесене значення [22, с. 926], у свою чергу семантика слова -runde відображає форму: а) обмеженого простору, б) розміщення сукупності людей у просторі, в) руху та є спортивним терміном [там само, с. 788]. Отже, Tafelrunde може позначати «круглу (шкільну або для оголошень) дошку», «круглий (обідній) стіл», у переносному значенні - «товариство/компанію за (круглим/обіднім) столом», «обслуговування святкового столу», у спеціальному значенні - «форму поля спортивних змагань». Цю багатозначність уточнюємо через лінгвістичний контекст [6, с. 191] `Ein Schrei erscholl an der Tafelrunde, die Mдnner sprangen mit Grausen empor, Meister Hildebrand aber, schneller als alle andern, stand schon vor Kriemhild und ihrem Opfer [18, c. 5], де говориться про негативну реакцію шляхетних гостей, героїв, лицарів за столом щодо вчинку Крімгільди - вбивство рідного брата й водночас бургундського короля. Тут семантика складного іменника Tafelrunde тотожна переносному значенню, а саме лексико-семантичному варіанту: «шляхетні гості».

Щодо внутрішньої форми слова Burgunder, то вона омонімічна, маніфестує представника/-ів певної країни, землі або алкогольний напій [19, с. 149], внутрішня форма слова -tochter збігається з біологічними ознаками й кревними стосунками особи жіночої статті [22, с. 940]. Тобто аналізований композит може позначати як дочку бургундця/-ів, так і дочку Бургундії або марку вина. Багатозначність слова, як і в попередньому випадку, уточнюємо через лінгвістичний контекст Stirb, entartete Burgundertochter!, однак його емоційно насиченої інформації не вистачає для моносемізації, він обмежує лише останнє значення композита - марка вина. Подальша інтерпретація лексичної семантики Burgundertochter охоплює попереднє висловлення `Ein Schrei erscholl an der Tafelrunde, die Mдnner sprangen mit Grausen empor, Meister Hildebrand aber, schneller als alle andern, stand schon vor Kriemhild und ihrem Opfer, яке видозмінює лінгвістичне розпливчате значення, перетворюючи його в один із лексико-семантичних варіантів - «бургундська королева». При цьому він має негативне забарвлення, поява якого зумовлена, з одного боку, етикетом поведінки елітного прошарку за столом, з другого - зухвалим учинком шляхетної пані. Сигналом-покажчиком негативної конотації є частина речення Ein Schrei erscholl, асиндетичний паратаксис die Mдnner sprangen mit Grausen empor, Meister Hildebrand aber, schneller als alle andern, stand schon vor Kriemhild und ihrem Opfer та дієслово в імперативній формі 2-ї особи однини Stirb. Це означає, що негативне значення «бургундська королева» формується в межах стилістичного контексту.

Загалом, семантика аналізованих іменників є розмаїтою як якісно, так і кількісно. Виявлено такі семантичні підгрупи, як-от: 1) сукупність (146 випадків) (Alltagsgesichter, Edelsteine 5, Armbдnder 2, Fьnfmarkstьcke 6, Goldstьcke 9)4 2) професія, посада, рід занять (124 випадки) (Bьrgermeister, Kriminalinspektor 4, Rechtsanwalt 2, Wachtmeister 106); 3) оніми (91 випадок) (Akazienallee 3, Brunhild 2, Burgunderstadt, Kriemhild 9, Lindenbaum 8, Mдnnererde 5); 4) частина (60 випадків) а) тіла (Augenwinkel, Ellenbogen 3, FuЯsohle 2, Nasenspitze, Zeigefinger 3), б) предмета (Denkmalstufe 4, Fensterbrett

Flaschenhals), в) речовини (Goldstьck 14, Oberflдche 2, Schmutzschicht), д) рослини (Grashalm 5); 5) власник цінностей (56) (Nibelungenhort 56); 6) відрізки часу, вік (56) (Abendlдuten, Augenblick 19, Ferienhдlfte 3, Freitag 7, Freitagmorgen, GroЯmutter 2); 7) абстракції (47) (Allerwerteste, Blцdsinn 4, Nдchstbeste 2, Nibelungentreue 7); 8) предмети побуту, посуд, одяг (41) (Badewanne, Kristallleuchter 2, Schmetterlingshemd

Taschentuch 8); 9) приміщення, будівлі, громадські місця (29) (Armesьnderbank, Badeanstalt 7, Klassenzimmer 2, Wachstube 3); 10) об'єкт (18) (Ansichtskarte, Denkmal);

оцінка (17) (Donnerwetter 2, Ehrenplatz, Farbenpracht);

суб'єкт (17) (Einzelgдnger, Lumpensammler 3, Messerheld 2);

простір, локус (17) (Bauernhof, Hintergrund 2, Jagdrevier);

характеристика (16) (Blechbьchse, Lause-Otto 9); 15) мова (13) (Donnerwetter 4, Ehrenwort, Generalbeichte); 16) спорядження для плавання (12) (Badeanzug, Badehose 2, Badekappe, Taucherbrille 5); 17) форма (12) а) занять (Flaschensammlung, Schatzsuche 5, Schatzsucherei 2), б) споруди (Ameisenhaufen, Torbogen), в) предмета (Heuhaufen); 18) природні явища (11) (Donnergrollen, Frьhnebel, Mondlicht, Tageslicht 4);

економіка (11) (Falschgeld 4, Falschmьnzerei, Finderlohn);

меблі (11) (Flurspiegel, Klappstuhl 2, Schreibtisch 6);

їжа, напої (10) (Abendessen, Himbeereis 2, Schokoladeneis

2); 22) емоції, почуття, фізичний стан (9) (Gefьhlsduselei, Gemьtsruhe, Gleichgewicht, Mдnnerhunger); 23) процеси

(Beinevertreten, Tauchversuch 2); 24) рух (8) (Ferienreise, RippenstoЯ 2, Rundgang); 25) фізичний біль (6) (Mьckenstich

; 26) збірність (6) (Hosenbund, Kroppzeug 2, Schlьsselbund); 27) інтенсивність вияву (5) а) температури повітря (Bruthitze, Treibhausluft), б) творчості (Riesentheater), в) психічного стану (GrцЯenwahn 2); 28) послідовність (5) (Dreizehnte 3, Tagesordnung 2); 29) риси характеру, поведінка (5) (Ehrgeiz, GroЯmut, Heldenmut); 30) правові норми (5) (Gefдngnisstrafe, Gelegenheitsdiebe, Polizeischutz); 31) взаємовідносини

(4) (Ehepaar, Geschдftsfreund, Volksversammlung); 32) міра (4) (Eistьte, Kartoffelsack, Kleinstadt); 33) флора (4) (Feldname, Holundergebьsch, Waldname); 34) ділові зв'язки, документи (4) (Geschдftsbeziehung2, Gewerbeschein 2); 35) інфраструктура (4) (Kopfsteinpflaster, Stadtpark, Standbild); 36) неземні істоти (4) (Schutzengel 4); 37) механізми (3) (Eiswagen, Fahrstuhl, Lastkahn); 38) прикраси (2) (Armband, Halsgeschmeide); 39) терміни (2) (Rьckzug, Schweigepflicht); 40) інші поняття (6) (Glockenschlag, Goldgrдberstadt, Heldenverehrung,

Kaugummi, Mьllgrube).

Для половини семантичних підгруп характерні слова-фа- ворити, тобто новотвори з найвищим індексом уживання [13, с. 129]. До прикладу, в семантичній підгрупі «Сукупність» активізують історизм Goldstьcke (9) «золоті (про монети)» [19, с. 292], в семантичній підгрупі «Професія, посада, рід занять» - лексему Wachtmeister (106) «унтер-офіцер поліції», у семантичній підгрупі «Оніми» - власну назву одного із мостів через річку Рейн иметЬгйеке (14) «Унтербрюке» тощо. Звідси формально випливає, що історичні події невід'ємні від сучасності, визначають почасти зміст ціннісних орієнтацій підлітків, упливають на розвиток їхнього мислення. Простежуємо найбільшу симпатію до професії поліцейського, який забезпечує встановлений у місті порядок. Щодо мосту Унтербрюке, то він виходить на передній план через свої функції - слугує місцем зустрічі для героїв новели, місцем їхнього відпочинку та є вихідним пунктом для пошуків скарбів Нібе- лунгів.

Висновки

Проведений аналіз дає змогу зробити такий висновок: складні іменники посідають особливе місце в новелі: вони є економним засобом передачі нових понять, маркером авторського стилю, джерелом для створення яскравої палітри літературних образів, ефективним механізмом поповнення словника читача, мірою загальнокультурного розвитку етносу. Семантичні особливості складних іменників убачаємо в їх прозорості та недостатній прозорості, в моносемічності й полісемічності, що корелює з лінгвістичним, стилістичним або комунікативним контекстами та визначає зображувану ситуацію, в розширенні називної функції, набутті конотатив- ності та нового значення, відсутнього в словах-прототипах, у звуженні значення, збігу обсягу значення, у смисловій структурі (мають лексико-семантичні варіанти), емоційному впливі на адресата. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в розширенні змістово-фактуального матеріалу, в зістав- ному семантичному аспекті складних іменників споріднених і неспоріднених мов.

Література

Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Москва : Просвещение, 1990. 300 с.

Безугла Л.Р, Романченко І.О. Лінгвопрагматика дискримінації у публіцистичному дискурсі. Харків : ФОП Лисенко І.Б., 2013. 182 с.

Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов : Издательство Тамбовского университета, 2001. 123 с.

Гнаповська Л.В. Давньогерманська та кельтська антропонімії у просторі міфопоетичного дискурсу. Проблеми зіставної семантики. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2009. Вип. 9. С. 142-146.

Жижома О.О. Особливості формування смислової структури оказіональних слів у зіставному аспекті (на матеріалі поетичних творів П. Тичини та В. Маяковського). Проблеми зіставної семантики. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2009. Вип. 9. С. 389-393.

Кійко С. До питання полісемії у працях сучасних зарубіжних лінгвістів. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2003. Вип. 155. С. 190-202.

Колшанский ГВ. Контекстная семантика. Москва : Наука, 1980. 150 с.

Корольова А.В. Трансформаційна модель «значення-смисл» у теорії референції. Україна і світ: діалог мов та культур : Матеріали науково-практичної конференції, м. Київ, 30 березня - 1 квітня 2011 року. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2011. С. 99-100.

Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. Москва : Просвещение, 1976. 303 с.

Левицкий В.В. Семасиология. Винница : НОВА КНЫГА, 2006. 512 с.

Ніколаєва Л.Б. Особливості семантики найменувань особи за віком у різноструктурних мовах. Проблеми зіставної семантики. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2009. Вип. 9. С. 243-248.

Приходько Г.І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові. Запоріжжя : ЗДУ 2001. 362 с.

Романова Н.В. Дикі тварини-фаворити в німецьких прислів'ях: семантичний аспект. Науковий вісник Херсонського державного університету Серія «Лінгвістика». 2019. Вип. 36. С. 128-132.

Степанова М.Д. Словообразование современного немецкого языка. Москва : Издательство литературы на иностранных языках, 1953. 376 с.

Трошина Н.Н. Прагмастилистический контекст и восприятие текста. Прагматика и семантика. Москва : ИНИОН АН СССР, 1991. С. 82-92.

Размещено на Allbest.ru