Поезія Катулла: римська спадкоємність та інновації поета

Загальна характеристика поетичного таланту римського поета Катулла. Аналіз суспільно-історичних, мовно-культурних, естетико-філософських чинників, що сприяли написанню поезій. Розгляд головних проблем сучасної лінгвокультурології та лінгвокогнітології.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2020
Размер файла 62,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поезія Катулла: римська спадкоємність та інновації поета

Борбенчук І.М.

Статтю присвячено дослідженню поезій Катулла як синтезу римської спадкоємності, що становить поєднання грецьких літературних відкриттів і нововведень римських письменників з інноваційними впровадженнями самого поета. Окреслено суспільно-історичні, мовно-культурні, естетико-філософські чинники, що сприяли написанню поезій та дали змогу глибше зрозуміти ідейно-естетичні та світоглядні пошуки лірика в контексті розвитку римської літератури.

Постановка проблеми та актуальність її розгляду. Поетичний талант римського поета Катулла (8754 рр. до н. е.) був визнаний ще за його життя, а поезія вмить стала популярною та знайшла відгуки в серцях стриманих і практичних римлян. Вплив і значення літературних відкриттів Катулла на римську, а в подальшому і європейську літературу є незаперечним. Традиційно вивчення творчого доробку Катулла пов'язують з історією римської літератури, зокрема з діяльністю гуртка неотериків, а також із постаттю патриціанки Клодії, більш відомої як Лесбія, перипетії кохання до якої поет відобразив у своїх поезіях. Актуальність дослідження зумовлена увагою літературознавців та лінгвістів до проблем сучасної лінгвокульту- рології та лінгвокогнітології, на засадах яких художній твір розглядають як уявлення про внутрішній світ людини, що є носієм культури. Контрастивний аналіз творчого спадку Катулла з погляду римської традиції та власне інноваційних тенденцій у поєднанні з факторами, що зумовили написання поезій, відкриває нові перспективи дослідження текстів поета.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Коло питань, які порушують науковці щодо окресленої проблеми, є різноаспектним, що й детермінувало основні напрями дослідження творчості Катулла, а саме культурно-історичний (Р Вестфаль, В. Дюрант,

Б. Нібур), літературознавчий (О. Білецький, М. Гаспаров, Е. Нажотт, Й. Тронський, О. Лосєв, Н. Чистякова та Н. Вулих), лінгвістичний (І. Мегела, О. Сучал- кін, О. Дерюгін, В. Дуров, Т Пшеніна, І. Шталь). Вагомий внесок у вивчення творчості Катулла був зроблений німецькими (Г. Глюкліх, Г. Гендріксон, Ф. Гурка, Н. Гольцберг, В. Кроль), італійськими (Е. Касторіна, Й. Гранароло, Р. Лін) та американськими дослідниками (Ф. Кернс, С. Онетті, М. Скін- нер, Д. Томсон). Українською мовою поезію Катулла перекладали М. Зеров, Т Франко, М. Борецький, Ю. Кузьма, А. Содомора, О. Страшенко.

Формулювання мети і завдань статті. Мета роботи полягає у визначенні екстра- та інтралінгвіс- тичних чинників формування особливостей мови латинського поетичного тексту на прикладі поезій Катулла. Мета дослідження передбачає реалізацію таких завдань:

- охаракіеризуватирозвитокримськоїпоезіїуШ-І ст. до н. е. з визначенням історичних постатей та їх відкриттями у римській літературі;

- окреслити корпус жанрово-тематичних і лінгвостилістичних засобів поезій Катулла;

- розглянути тексти поезій Катулла як єдину функціонально-стилістичну систему, виявити елементи традиції і новаторства їх творення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Літературний процес будь-якого народу тісно й нерозривно пов'язаний із суспільно-історичними, мовно-культурними та естетико-філософськими факторами, що склалися в певний історичний період.

Так, у І ст. до н. е. суспільно-історичні чинники, пов'язані з процесом розпаду Римської республіки і політичною нестабільністю, сприяли появі літературних гуртків, що спрямували свою діяльністю на розвиток римської літератури та літературної латинської мови.

Серед специфічних мовно-культурних і естетико- філософських чинників слід вказати вплив Греції на всі сфери життя Риму - релігію, право, судово-адміністративний устрій, культуру, філософію, літературу, медицину, побут тощо, який пояснюється раннім розвитком грецької літератури (VIII ст. до н. е.) порівняно з латинською (ІІІ ст. до н. е.). Відповідно, коли римська література лише зароджувалась, епоха еллінізму стала етапом занепаду для грецької [2, 295].

У розвитку римської поезії спостерігається поступовість і виваженість. Причиною цього є досить раціональне життя римських громадян, що за природою були воїнами і розсудливими громадянами. Вони не мали відповідних засобів для вираження витонченого кохання, а відповідно й таких геніїв любовної лірики, як Івік, Мімнерм, Анакреонт і Сапфо [4, 20].

В. Дюрант точно відмітив, що латинська мова, як і народ, що нею говорив, була практичною й економною, по-військовому різкою і короткою. Латина поступалася грецькій в образності, гнучкості, здатності до створення складних слів, та водночас була звучною і прекрасною, її мужня міцність ідеально підходила для створення взірцевих ораторських творів, а її стислість і логічно звірена форма зробили латину надійним провідником римського права [1, 83].

Як зазначила І. Шталь, сам факт виникнення лірики разом з такими визнаними жанрами римської поезії, як міфологічний і дидактичний, є свідченням зрушень в суспільній свідомості та потреби в осягненні особистих переживань і розкритті внутрішнього світу індивіда [7, 96].

Уже з ІІІ ст. до н. е. римська поезія відзначилася появою нової тематики, з'явився інтерес до внутрішнього світу людини з її почуттями та переживаннями, що знову ж таки сприяло ще більшому захопленню елліністичною культурою, де ця тема уже звучала в поетів різних часів, зокрема й у александрійців: Феокріта, Лікофрона, Арата, Філіта, Асклепіада, Каллімаха Такі творчі засади александрійців, як аполітизм (звуження політичної теми), «ученість» (використання невідомих міфів та натяків, цитування давніх авторів, удосконалення мови), формування малих жанрів у літературі (епіграми, ідилії, епілії), знайшли практичне застосування у римській літературі.

Так, римські поети Квінт Енній (239--169 рр. до н. е.) і Катул (Q. Lutatius Catulus, бл. 150-87 рр. до н. е.), використовуючи грецькі зразки, розвивали жанр епіграми. Валерій Едітуй (Valerius Aedituus) у стилі Сапфо передав стан закоханості, а Гай Луцилій (Lucilius, 180-102рр. до н. е.) свою шістнадцяту книгу ліричних віршів присвятив дівчині Коллірі. Волкацій Седегит (Volcacius Sedegitus) написав у віршах поему про поетів («Liber de poetis»), що є своєрідним «каноном поетів».

Часом розквіту римської поезії французький дослідник Е. Нажотт назвав період життя і творчого піднесення Лукреція (99?--55? рр. до н. е.), коли у Римі був створений «цілий легіон віршомазів» [5, 360]. Захоплення елліністичною культурою спонукало до читання, перекладу і пояснення дрібних поем александрійської епохи, а також до створення таких же творів латинською мовою. Наприклад, невідомий широкому читачеві сучасник Цицерона Свей (Sueius) був автором ідилій, присвячених розведенню курчат («Pulli») та приготуванню їжі («Moretum»). Еротичні мотиви звучали у поезіях Левія (L. Levius, бл. 80 рр. до н. е.), Варрона Атацинського, у ранніх творах Марка Брута (85-42 рр. до н. е.) та Цезаря (100-44рр. до н. е.).

Суспільно-політичні події І ст. до н. е. вкотре змусили римську літературу звернутися до світогляду та стилістичних норм еллінізму. Поезія нової якості стала невід'ємним елементом і відіграла важливу роль у розвитку римської поезії цього періоду.

Літературний гурток неотериків, що виник у Римі в 50-х рр. І ст. до н. е., об'єднав «золоту молодь» конкретною літературною програмою і спільними ідеями. Найвідомішими серед них були Валерій Катон, Ліци- ній Кальв, Квінт Корніфацій, Квінтілій Вар, Фурій Бібакул, Гай Гельвій Цінна, Гай Валерій Катулл, Гортензій Гортал тощо. Неотерики виступили з літературною програмою, що повторювала принципи александрійців, а саме відмовилися від великих форм, епосу і драми; розробляли малі жанри - епілій, епіграма, елегія. Щоб надати творам рис «ученості», свідомо обирали маловідомі варіанти міфів, наповнювали вірші натяками, прихованими цитатами і запозиченнями з інших авторів. Цитати розглядалися як літературний комплімент, як визнання літературної майстерності та стилю цитованого автора. При виборі міфів неотерики зупинялися на варіантах, де можна було розгорнути патетику на любовну тему або двояко трактувати сюжет.

Найвідомішим неотериком, твори якого збереглися у 116 поезіях, є Гай Валерій Катулл. Його творчий метод сукупно з грецькими традиціями та літературними розробками співвітчизників привів до появи якісно нової літератури, що відзначалася сміливістю тематики та вживанням лінгвопоетичних засобів латинської поетичної мови, які сприяли популяризації його творів.

Серед літературних інновацій Катулла можна виділити такі: поет розширив жанрові можливості римської літератури, адже писав епіталами, епілії, епіграми, широко використовував ліричні розміри, деякі з них були вперше вжиті в латинському віршуванні. Завдяки Катуллу в римську літературу увійшли метричі розміри давньогрецької лірики - гекзаметр, елегійний дистих, фалекіїв вірш, сапфічна строфа, великий асклепіадів вірш, чистий ямбічний триметр, галіямб. Поет встановив і обмежив вживання спондея в латинській поезії: перші поети писали ним довільно, але Катулл допускав цей розмір лише для грецьких слів. Незважаючи на те, що латинська мова є досить громіздкою для пентаметра, Катулл все ж спробував відтворити його у своїй поезії, чим заклав підґрунтя для благозвучного пентаметра Тибулла та Овідія [5, 371].

Серед інновацій Катулла зафіксовано використання фольклорних мотивів: вперше у римській літературі описані весільні обряди та згадуються вірування римлян. Зокрема, у 61 епіталамії на честь весілля патриція Манлія Торквата з Вінією Аврункулеєю поет змалював послідовність весільної церемонії, а саме заклики до бога Гіменея, похвалу нареченій, нареченому та весільному ложу, обряд хлопчиків з факелами, що супроводжують молоду до будинку чоловіка. Автор детально описав такі римські весільні традиції, як виголошення фесценнінських віршів, які мали характер грубих жартувань, перенесення молодої через поріг і настанови їй від старих жінок, зустріч наречених у шлюбній кімнаті, вітання та побажання потомства. У 62 шлюбній пісні Катулла виділено лише один момент весільного торжества, коли з появою першої зірки (Веспера) наречена залишає святкову трапезу, а юнаки та діви влаштовують хорові змагання: супроводжуючи наречену до нового помешкання, юнаки співають строфи, а діви - антистрофи. Оскільки цей обряд подибуємо лише в Катулла, його не відносять до римського побуту. Є припущення, що поет, керуючись грецькими оригіналами Каллімаха і Сапфо, описав традиції острова Лесбос [2, 242].

У Катулла з'являється якісно новий герой, поет прагне розкрити внутрішній світ людини і громадянина через її приватне життя, адже вважає людські почуття тонким і складним світом, вартим того, щоб про нього говорили. На відміну від традиційного літературного героя новизна героя Катулла є проявом заперечення звичайного, це не грецьке запозичення, а власне римський винахід [7, 196].

Поштовхом до однієї з визначних і нових тем, що прозвучала у Катулла, стало реальне кохання до Лес- бії. До цього часу сфера людських почуттів не була в центрі уваги поетів. Як зазначалося вище, про інтимні стосунки, емоційні відчуття римляни писали неохоче, а сучасні твори були скоріше наслідуванням грецьких оригіналів, ніж власними поетичними проявами. Завдяки Катуллу римляни змогли пізнати всі тонкощі та перипетії закоханих людей, відчути смак солодких поцілунків, жагу палкої пристрасті, муки від ревнощів й очікування наступної зустрічі, пройти увесь шлях від зародження почуттів до розірвання стосунків.

Нова тематика, яку започаткував Катулл у римській літературі, вимагала, звичайно, таких виражальних засобів, що могли передати світовідчуття поета, психологічний стан героя та водночас відтворити індивідуальний стиль, манеру, унікальний талант поета. Інновації Катулла торкнулися всіх мовних рівнів: фонетичного, морфологічного, лексичного, фразеологічного.

Такі фонетичні засоби, як синкопа, рекомпозиція, спрощення, сприяють архаїзації поезій. Алітерація, асонанс, анафора та епіфора завдяки звуковому оформленню надають поезіям Катулла музичності та стилістичного забарвлення, впливають на свідомість читача. Наявність граматичних явищ (вживання дуплетних флексій -um/-orum, особові займенники ego, tu, nos, vos, паралельні відмінкові форми) свідчить про відсутність встановлених норм латинської поетичної мови у І ст. до н. е.

На лексичному рівні спостерігається вживання грецизмів, вульгаризмів, демінутивів, неологізмів, що беруть активну участь у творенні поетичних образів. Зокрема, у поезіях Катулл вживає грецизми, що давно увійшли до словника латинської мови (напр.: њroппa «віночок», crepida «сандалія», focus «прикраса», soccus «легке грецьке взуття», mitra «митра, тюрбан», zona «жіночий пояс», mnemosynum «подарунок», cymbalum «кимвал», tympanum «тимпан», oharta «папір, книга», iambus «ямб», chorea «хоровод», chorus «хор»), а також для позначення нових понять (напр.: сarpatinus «виготовлений з невичиненої шкіри, сиромятий»; catagraphus «розмальований, пістрявий», cinaedus «розпусний», lymphatus «безумний», pathicus «розпусний»).

Вульгаризми змальовують реалії тогочасного римського суспільства, надають поезіям додаткової експресії та колориту, творять неперевершені поетичні образи. Їх присутність зумовлена тематикою творів, вони є повноправними художньо-поетичними засобами, що передають непристойності політичних епіграм, спрямованих проти Цезаря, Помпея, Мамурри та ін. У вживанні вульгаризмів В. Дюрант вбачає велич таланту поета, який «...без зусиль може переходити від слів кохання до розповіді про екскременти, від поцілунків до дупи. Катулл посилається у своїх виправданнях на те, що йому доводиться удобрювати свої рядки нечистотами, щоб утримати читача» [1, 74].

Демінутиви є одним із найулюбленіших лексичних засобів Катулла. Незважаючи на те, що велика кількість демінутивів часто є не вмотивованою й поет надуживає зменшувальними словами, ними він зобов'язаний кільком прекрасним віршам, хоча іноді саме «ними ж псує найтрагічніші моменти» [5, 372]. У поезіях були зафіксовані демінутиви-імен- ники (напр.: flosculus «квіточка», auricula «вушко», amiculus «дружок», codicillus «дощечка», pupulus «хлопчик», puellula «дівчинка», zonula «поясочок», pupula «дівчаточко») і демінутиви-прикметники (напр.: turpiculus «досить негарний», misellus «біднесенький, нещасненький», floridulus «більш квітучий», frigidulus «холодненький», albulus «білесенький»).

Серед неологізмів, утворених з метою номінації нових понять, виділені прикметники (напр.: falsiparens «той, що має вигаданого батька»; fluentisonus «той, що звучить з шумом прибою»; lasarpicifer «той, що утворює лазерпіцій»; multivolus «той, що має багато бажань»), іменники (напр.: erifuga «раб, який втік від свого хазяїна»; Nysigena «народжений в Нисі»; silvicultrix «та, що живе у лісі, жителька лісів») та дієслова (напр.: basiare «цілувати багато разів»; tepefactare «знову зігрівати»).

Фразеологічний рівень репрезентований авторськими сентенціями, що вказують на тонке відчуття мови поетом та його здатність до узагальнень. Їх скла- сифіковано за тематикою, зокрема:

1) сентенції про людські вади (Otium et reges prius beatas / perdidit urbes. «Нищила лінь і раніше царів і щасливі міста» (51. 15-16); Suus cuique attributes est error; / sed non videmus manticae quod in tergo est «Укожної людини свій грішок, /тому не бачим за спиною свій мішок» (22. 20-21);

2) сентенції про моральний занепад суспільства (о saeclum insapiens et infacetum! «О вік брутальний і вульгарний!» (43. 8); Fecundam semen adulterio. «Плодюча зернами розпуста» (113. 4);

3) сентенції про почуття (Vivamus, mea Lesbia, atque amemus. «Жити й кохати, Лесбіє, ми будемо з тобою» (5. 1); Odi et amo. «І ненавиджу, і люблю) (85. 1).

Також фразеологізми Катулла відображають міфологічні уявлення та вірування римлян, наприклад: Hoc ut dixit, Amor sinistra ut ante / dextra sternuit approbationem. «Коли це сказав, сумний до цього Амур у руку чхнув для схвалення» (гарна народна прикмета) (45. 8-9); 3) Non.hesterno collum poterit circumdare filo. «Вчорашньою ниткою не могла обмотати шию» (за повір'ям, після одруження шия жінки ставала повнішою) (64. 377) тощо.

Система виражальних засобів Катулла, що представлена різними мовними рівнями, є досить різноманітною й сукупно збагачує систему латинської поетичної мови, вказує на її потенціал у створенні поетичних творів.

Висновки

Поезія Катулла посідає чільне місце в римській літературі. Для її аналізу принципово важливим було врахування вихідних даних про епоху, коли творив поет, а огляд суспільно-політичних і культурно-філософських чинників сприяв кращому розумінню індивідуального стилю Катулла. Поезія відображає як індивідуально-авторські вподобання, так і традиції, що склалися у римській літературі у І ст. до н. е. Започаткована тематика, віршовані розміри і жанри сприяли пошуку лінгво-стилістичних засобів, що якнайточніше передають думки у поетичній формі.

Функції, надають рис індивідуальності та поетичності, збагачують літературну латинську мову. Збірка поезій Катулла свідчить про унікальність та неповторність таланту автора, що забезпечує поезіям довговічне життя серед пам'яток світової літератури.

Література

поезія римський історичний

1.Дюрант В. Цезарь и Христос [пер. с английского В. В. Федорина] / Вил Дюрант. - М. : КРОН-ПРЕСС, 1995. - 736 с.

2.Катулл. Стихотворения / [сост. А. Шарапова] - М. : Эксмо, 2006. - 288 с.

3.Лосев А. Ф. Античная литература : [учеб. для высшей школы] / А. Ф. Лосев. - М. : ЧеРо при участии издатель¬ства «Омега-Л», 2005. - 543 с.

4.Мегела І. П. «Люблю і ненавиджу» Катулла VS «Ars amatoria» Овідія / І. П. Мегела // Studia Linguistica. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2014. - Вип. 8. - С. 20-30.

5.Нажотт Е. История латинской литературы от ее начала до VI века нашей эры / Е. Нажотт. - М., 1914. - С. 360-374.

6.Тронский И. М. История античной литературы / И. М. Тронский. - М. : URSS : КомКнига, 2005. - 463 с.

7.Шталь И. В. Поэзия Гая Валерия Катулла / И. В. Шталь. - М., 1977. - 263 с.

8.Holzberg N. Catull. Der Dichter und sein erotisches Werk / Niklas Holzberg. - Mьnchen : CH Beck Verlag, 2002. - 228 s.

9.Hurka F. Die Cinnama in Pontanos erstem Buch der Amores und Catulls Lesbia // T. Baier. Pontano und Catull. Gunter Narr Verlag, Tьbinger, 2003. - P. 149-160.

10.Skinner M. B. A Companion to Catullus / M. B. Skinner. - John Wiley & Sons, 2010. - 616 s.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Незалежна Україна – заповітна мрія Олександра Кандиби, відомого під псевдонімом Олега Ольжича. Життя, політична та творча діяльність поета. Націоналістичні мотиви, відтінки героїзму та символічні образи поезій митця. Поезія українського націоналізму.

    реферат [23,8 K], добавлен 08.03.2012

  • Олександрійська поезія: жанри, представники, твори. Розвиток культури та мистецтва за часи Олександра Македонського. Біографічні відомості про Феокріта, його світогляд. Творча спадщина, зміст та аналіз ідилій поета. Тематика поезій Феокріта.

    реферат [27,1 K], добавлен 15.11.2007

  • Аналіз тропів як художніх засобів поетичного мовлення. Особливості Шевченкової метафори. Функції епітетів у мовленнєвій палітрі поезій Кобзаря. Використання матеріалів із поезій Тараса Шевченка на уроках української мови під час вивчення лексикології.

    дипломная работа [89,6 K], добавлен 11.09.2014

  • Повна біографія Сергія Єсеніна - найвідомішого та найпопулярнішого російського поета ХХ століття. Автобіографі життя, написана самим Єсеніним. Хронологічна таблиця основних періодів життя поета. Коротка характеристика творчості та поезії Сергія Єсеніна.

    реферат [48,5 K], добавлен 10.06.2010

  • Дослідження творчості італійського поета Джамбаттісти Маріно. Порівняння підходів Маріно і Петрарки до окреслення образів. Літературна кар’єра у Венеції. Значення ірраціональних ефектів, елементів. Любовні переживання поета, його сприйняття природи.

    курсовая работа [486,2 K], добавлен 19.08.2014

  • Витоки поетичного натхнення Івана Чернецького, оспівування теплоти і душевної щирості людських взаємин, високих моральних якостей людини. Головні доробки українського поета В. Гея на пісенній ниві. Збірники поезії, прози та історичних есе Петра Маха.

    контрольная работа [17,1 K], добавлен 20.10.2012

  • Життя та творчість видатних українських поетів та письменників. Літературна творчість поета А. Малишка. Трагічний кінець поета В. Симоненка. Драматична проза Григорія Квітки-Основ'яненка. Особливість творів письменника, філософа та поета Г. Сковороди.

    реферат [38,2 K], добавлен 05.05.2011

  • Тарас Григорович Шевченко - один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Своєрідність та багатогранність образу України у творчій спадщині Кобзаря.

    реферат [13,4 K], добавлен 12.05.2014

  • Вивчення життєвого і творчого шляху видатного українського письменника Т.Г. Шевченка. Аналіз його ранньої творчості: балади "Причинна", "Тополя" й "Утоплена". Подорожі поета Україною. Перебування поета в Новопетровській фортеці, як найважчі часи в житті.

    реферат [30,6 K], добавлен 14.11.2010

  • Біографія Олександра Сергійовича Пушкіна - російського поета, драматурга та прозаїка, реформатора і творця сучасної російської літературної мови, автора критичних та історичних творів. Українські видання Пушкіна: драматичні твори, лірика, романи.

    реферат [26,6 K], добавлен 26.05.2015

  • Аналіз особистого життя відомого українського поета Тараса Шевченка, причини його складної долі та відносини з жінками. Знайомство з княжною Варварою Рєпніною та характер їхньої дружби, зародження взаємної симпатії та присвячені княжні твори поета.

    презентация [1003,9 K], добавлен 14.05.2014

  • Артюр Рембо-"найдивніший поетичний геній Франції". Біографія поета. Його сприйняття проголошення та розгрому Паризької Комуни. Від'їзд на Схід й загибель. Драматизм літературної долі поета: короткий огляд найвідоміших його творів, їх аналіз.

    реферат [16,0 K], добавлен 23.11.2007

  • Стилізація спрямованості ранньої лірики поета та її настрої, розмаїтість метричної, ритмічної та строфічної форм поезії. Значення тропів для віршів дебютної збірки М. Рильського. Аналіз мелодичності звукопису та засоби її досягнення у віршах поета.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 26.02.2012

  • Поезія Т.Г. Шевченка, яка є виразом справжньої любові до України. Особливість тлумачення патріотизму й образу країни в творчості поета. Деякі історичні факти, які вплинули на його діяльність. Україна як основний символ шевченківської поетичної творчості.

    курсовая работа [36,3 K], добавлен 03.10.2014

  • Короткий літопис життя Івана Багряного - українського поета, прозаїка та публіциста. Характеристика творчості поета, унікальна здатність письменника до "кошмарного гротеску". Історія написання та проблематика твору "Тигролови", оцінка літературознавців.

    презентация [5,9 M], добавлен 16.05.2013

  • Постать Павла Тичини в українській літературі. Творчий здобуток поета. Фольклорні джерела ранніх творів Павла Тичини. Явище кларнетизму в літературі. Рання лірика П. Тичини як неповторний скарб творчості поета. Аналіз музичних тропів "Сонячних кларнетів".

    курсовая работа [49,5 K], добавлен 24.05.2010

  • Розгляд поезії М. Лермонтова. Вивчення морально-психологічного роману "Герой нашого часу" про долю молодих людей після розгрому декабризму. Аналіз риси у творчості російського поета. Розгляд у прозі спільного між байронічним героєм та Печоріним.

    презентация [5,3 M], добавлен 09.03.2016

  • Аналіз мотивів творчості В. Стуса, його зв’язку із світовою культурою, розкриття філософських глибин та художніх особливостей. Огляд екзистенційної проблематики збірок "Зимові дерева" і "Веселий цвинтар". Огляд еволюції творчого мислення в ліриці поета.

    курсовая работа [44,5 K], добавлен 05.09.2011

  • Дитинство, навчання, трудова та творча діяльність українського письменника, поета-лірика Володимира Сосюри. Його перші публікації. Робота в галузі художнього перекладу. Участь у літературних організаціях. Вклад поета в розвиток радянської літератури.

    презентация [1,3 M], добавлен 22.01.2014

  • Образність, образний лад та емоційність поезії. Представники сучасної поезії. Тенденції, характерні для словесної творчості нинішньої доби. Засоби вираження змісту способом нового поетичного мовлення, спрямованого не до кожного, а до елітарного читача.

    презентация [334,7 K], добавлен 18.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.