Особливості образу ліричної героїні збірки Йосано Акіко "Скуйовджене волосся"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості образу ліричної героїні збірки Йосано Акіко «Скуйовджене волосся»

Вознюк Г.А.

Стаття присвячена аналізу особливостей ліричної героїні у дебютній збірці віршів танка «Мідареґамі» («Скуйовджене волосся», 1901 р.) авторства видатної японської поетеси Иосано Акіко (1878-1942). Ми, зокрема, розглядали процес трансформації ліричної героїні протягом збірки та особливості, яких набуває її образ у кожному з 6 розділів. Так, нами були виділені дві головні особливості, які є характерними для романтичної течії в літературі. Це - покладення автобіографічних подій з життя поетеси в основу віршів, внаслідок якого образ ліричної героїні майже повністю збігається з особою поетеси; а також - поява у поезії численних фантастичних (божественних, містичних) елементів, що також притаманно романтизму. Збірка Иосано Акіко як однієї з найвидатніших представників течії японського романтизму мала великий вплив на подальший розвиток японської літератури. Саме тому дослідження особливостей ліричної героїні збірки становить виключний інтерес, оскільки допомагає зрозуміти якими образами послуговувалася поетеса для створення унікального для японської літератури початку ХХ сторіччя поетичного доробку, який мав велику популярність серед її сучасників.

Иосано Акіко (1878-1942) - є однією з найяскравіших постатей японської літератури початку ХХ сторіччя. Дебютна збірка поетеси, що мала назву «Скуйовджене волосся» (- «Мідареґамі», 1901 р.) та містила 399 віршів жанру танка, стала справжньою сенсацією привернувши до себе велику увагу сучасників поетеси. Творчість Акіко була дуже відвертою як для японського суспільства початку ХХ сторіччя, яке лише нещодавно пережило революцію Мейджі (1868 р.), і ще зберігало свої консервативні конфуціанські риси. Творчість поетеси лежить у руслі романтичної течії в японській літературі (П7Уїа - «романшюґі»). Серед основних представників течії - Кітамура Тококу, Шімадзакі Тосок, Сусукіда Кю - кін, Иосано Акіко та інші [1, с. 119] Японський романтизм утворився на основі активних запозичень з європейської літератури. Загалом течія була спровокована бажанням суспільства нарешті звільнитися від традиційних умовностей, які побутували на той час в Японії, зробити людину, її почуття і свободу найвищою цінністю. Особливої уваги стосувалося положення жінки в традиційному конфуціанському суспільстві [4, с. 4]

Цей літературний напрям мав значний сплив на розвиток японської літератури, зокрема поезії.

Саме Иосано Акіко вперше відкрито заговорила про жіночі почуття та переживання у своїй поезії. її лірична героїня кидає виклик суспільству, оспівуючи свою молодість, пристрасність, красу свого тіла; у поезії Акіко з'являються виражені еротичні мотиви, непритаманні традиційній поезії, особливо у виконанні жінки-поетеси. Тому дослідження особливостей образу ліричної героїні збірки «Скуйовджене волосся» становить виключний інтерес для розуміння подальшого впливу творчого доробку поетеси на відродження традиційного жанру віршів танка (5-7-5-7-7) та розвиток японської літератури загалом.

Творчість Иосано Акіко, зокрема і образ ліричної героїні, активно досліджували японські науковці: Сатаке Кадзухіко - «Дослідження антології «Скуйовджене волосся» і повний коментар до неї» («Дзеншяку «Мідареґамі» кенкю1957) та Іцумі Кумі - «Критична біографія Иосано Хіроші та Акіко» («Хьоден Йосано Хіроші Акіко», 2007). Серед західних праць можемо виділити дослідження американської науковиці Дж. Бейчман та її роботу «Embracing the Firebird» («Ухопивши жар-птицю», 2002). Серед українських дослідників поетеси варто відмітити праці О.В. Гаєвської.

Актуальність та новизна нашого дослідження полягає у тому, що наразі науковцями проведена незначна кількість досліджень, як особливостей ліричної героїні численних збірок Иосано Акіко, так і творчості видатної японської поетеси загалом. Дослідження ключових характеристик образу ліричної героїні, яку створила поетеса, становить важливу роль у впливу, який мала творчість Акіко на подальший розвиток японської літератури.

Метою нашого дослідження є аналіз особливостей образу ліричної героїні збірки Иосано Акіко «Скуйовджене волосся», зокрема виділення тих характеристик, які яскраво демонструють приналежність творчості поетеси до романтичної течії в японської літератури. Ми маємо плануємо розглянути процес трансформації ліричної героїні протягом збірки та особливості, яких набуває її образ у кожному з шести розділів.

Ліричний герой - це індивідуалізований та типізований самодостатній образ-переживання названий займенником «я» (рідше «ти», «ми»), наявний в ліричному творі або низці таких творів, доля якого відрізняється від біографії автора. Ліричний герой є alter-ego автора, не тотожний йому, хоч у практиці романтиків та експресіоністів ці постаті могли збігатися [5, с. 562] Ліричний герой - це поетизована сутність авторсько «я», яка найповніше відповідає естетичним ідеалам поета. Це той літературний характер і поетична біографія, яку конструює для своїх читачів автор [3, с. 153].

Саме так відбувається у збірці Иосано Акіко «Скуйовджене волосся» (1901 р.), яка була яскравою представницею романтичної течії в японській літературі. Образ ліричної героїні збірки майже повністю збігається з постаттю поетеси, а велика частина віршів є автобіографічними. Ключовий образ збірки - юна закохана дівчина, кохання якої, то підносить її до найвищого почуття щастя, то викликає розпач і сумніви у долі цього кохання.

Так, перший розділ збірки, який має назву «Пурпурово-фіолетовий», написаний у надзвичайно піднесеному тоні і налічує 98 віршів танка. Назва розділу символізує кохання, яке оспівується як божественне, високе почуття, яке пізнала лірична героїня. Саме у цьому розділі з'являється унікальний романтичний образ, який створила поетеса - «країна весни». Це місце панування вічного кохання та молодості. У цій країні і живе її лірична героїня, яка постає перед нами чи то земною юною дівчиною, божественним творінням, чи то напів божеством, та її коханого:

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №15) Весни країна, кохання земля.

Хіба не прекрасне волосся

в променях світанку

в олії з квітів сливи?

(тут і далі переклад наш)

До свого ж коханого, прототипом образу якого є поет Йосано Теккан (1873-1935), лірична героїня звертається не інакше, як «бог», «бог ночі», «бог весни», «бог осені», «вечірній бог», «мій бог»:

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №17) До шиї тонкої моєї твій доторк відчуваю.

«О, боже ночі,

прошу, не йди!

Нехай триває він», - благаю.

Лірична героїня насолоджується своєю молодістю та красою, порівнюючи її з красою весняної природи та припускаючи божественне походження цієї краси:

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №77) Омившись, вийшла із струмка.

До шкіри ніжної

жорсткий відчула дотик

одежі зі світу людей.

Другий розділ - «Човен з квітів лотоса» - налічує 76 віршів танка. Розділ містить багато віршів-спогадів поетеси про її домівку та віршів - пейзажів рідного для поетеси краю. Розділ має виражено більш ліричний, часом меланхолійний настрій. Образ ліричної героїні часто збігається з постаттю поетеси, яка у цьому розділі активно вдавалася до описання автобіографічних подій.

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №106)

Під час ткання спинились мимоволі руки - біля воріт співає хтось - сестра собі всміхнулась нишком і зніяковіла я чогось.

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №131)

Нас до хатиночки Ренґецу раптово стежка привела, коли ми квітом сливи йшли помилуватись на схили західні кіотських гір.

Третій розділ - «Біла лілея» - налічує 36 віршів іприсвячений історія відносин поетеси з її коханим, Йосано Текканом, та поетесою Ямакава Томіко (1879-1909). Розділ налічує 36 віршів та включає автобіографічні вірші, які описують події від знайомства трьох поетів до заміжжя Ямакава Томіко.

«Біла лілея» та «білий квіт хаґі» - саме такі прізвиська дав Теккан Томіко та Акіко. Обидві молоді дівчини були закохані в поета, проте це не стало на заваді їх міцній дружбі. Врешті Томіко була вимушена погодитися на одруження з чоловіком, за якого видавала її родина.

Третій розділ є чи найбільш автобіографічним. Саме у ньому лірична героїня найбільше зближається з постаттю авторки. Лірична героїня описує красу двох молодих жінок, закоханих в одного поета, почуття захоплення від спілкування з подругою та водночас почуття ревнощів, що природньо виникають між ними.

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №178) Думки, думки, що у серцях.

Ними поділишся,

а може - ні.

Лілея біла я,

ти - білий цвіт хаґі.

У центрі всього розділу поїздка трьох поетів до гори Авата 5-7 листопада 1900 року. Саме під час неї і відбувається більшість подій описаних у віршах та формуються основні відносини між героями: складання віршів на листках лотосу, ночівля у гірському готельчику. Друга половина розділу - вірші у яких лірична героїня Акіко жалкує про те, що її молода талановита подруга змушена виконувати побажання своєї родити та одружитися. Цей смуток стосується долі багатьох японських жінок, обов'язком яких вважалося, перш за все, виконання їх соціальної ролі як дружини і матері. Акіко жалкує про втрачену долю та змарнований талант подруги:

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №210) Повторюють вірші свої то той, то інший.

Та вони й на сун

до пагонів лілеї білої

не дорівнялись.

Четвертий розділ - «Двадцяти однорічна дружина» - налічує 87 віршів, які були написані в той період, коли Акіко чекала запрошення Йосано Теккана приїхати до Токіо та одружитися. Це був час найбільшої непевності в житті поетеси, що без сумніву відобразилося у її віршах. Лірична героїня сумує через розставання, страждає від страху перед тим, що кохання може скінчитися або бути нерозділеним, ревнощів, а також від сумних думок про майбутнє. Окрім того, в цьому розділі неодноразово з'являється мотив смерті. Яскравим прикладом до цього розділу можуть слугувати вірші:

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №293) Немає в тебе співчуття до мене.

Коли дівчини грішної

скінчиться божевілля?

Прошу, скажи.

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №269) У різнобарв'ї квітів у труні

померла подруга моя

лежить

така прекрасна.

П'ятий розділ - «Танцівниця» - налічує 22 вірші. Лірична героїня цього розділу - танцівниця із Кіото. Читач бачить фрагменти життя, кохання, радощів і переживань служительки традиційного японського мистецтва. Найцікавішими є фрагменти побуту, традиційного вбрання та звичаїв, музичні інструменти, які постають перед читачем. Згадуються навіть традиційні для регіону Кіото узор кімоно на героїні віршів:

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №304) На блідо-жовтім фоні «за течією віяла пливуть» - із міста Кіото візерунок на поясі у дев'ять шяку.

Він довший за мої рукава.

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №302) Сховала за червоний комір для танців віяло, аби чоловіки, що захмеліли, задля розваги на ньому напис не лишили.

Захоплення образом танцівниці не раз стає темою віршів Йосано Акіко. Саме тому, не дивним є те, що в одному з розділів ми врешті бачимо танцівницю в ролі головної героїні.

Шостий розділ - «Весняне серце» - налічує 80 віршів. Вірші були написані вже після запрошення поетеси її коханим до Токіо та її переїзду - втечі туди. У деяких з віршів розділу з'являється мотив розлуки і суму за коханням, проте більшість віршів мають щасливо-натхненний настрій. Лірична героїня нарешті має змогу насолодитися щастям подружнього життя з коханою людиною, про яке вона так довго мріяла. Розділ має численні фантастичні та містичні елементи, що також є характерними для романтичної течії в літературі.

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №331) Це біле візерунчасте вбрання нічне

просякнуте твого волосся ароматом.

Хіба я втримаюсь

на комірі його вірша не написати?

(зі збірки «Скуйовджене волосся», №395) О, боже покоїв, на плечі тобі червоне вечірнє вбрання я накину

і в ноги тобі упаду.

Таким чином, можемо зробити висновок, що у більшості випадків ліричною героїнею збірки Йосано Акіко «Скуйовджене волосся» є молода закохана дівчина, що пізнала своє перше кохання. Це почуття то підносить її до небес, змушує кров палати від пристрасті, то приносить страждання та розпач, думки про скінченність молодості і життя. З шести розділів збірки два («Човен з квітів лотоса», «Біла лілея») є майже повністю автобіографічними: у них описуються події з життя поетеси, а образ лірична героїні майже повністю збігається з постаттю поетеси, що притаманно романтичному стилю. Два розділи («Пурпурово-фіолетовий», «Весняне серце») мають виражені містично-фантастичні мотиви, характерні для романтизму, у них з'являється унікальний поетичний образ - «країна весни». У цих розділах лірична героїня постає в образі напівбожества, що опиняється на землі. Акіко оспівує молодість, красу, весну, кохання та пристрасть - хоч і не тривкі речі, проте такі прекрасні та бажані для кожної людини.

Збірка Йосано Акіко «Скуйовджене волосся» була дуже відомою серед сучасників поетеси і мала великий вплив, як на романтичну течію японської літератури, так і на розвиток японської літератури загалом. На жаль, у вітчизняній науці приділено дуже мало уваги творчості поетеси. Саме тому, ми вважаємо, подальші дослідження надзвичайно перспективними в контексті розвитку японістики в нашій державі.

Список літератури

ліричний романтичний література збірка

1. Аністаренко Л.С., Бондаренко І.П. Словник японських літературознавчих термінів. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 208 с.

2. Бейчман, Джанін. Вхопити жар-птицю: Иосано Акіко і народження жіночого голосу в сучасній японській поезії. Гонолулу: Видавництво університету Гаваї, 2002. 338 с.

3. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: підручник; за наук. ред. О.А. Галича. Київ: Либідь, 2008. 488 с.

4. Долин А.А. Японский романтизм и становление новой поэзии. Москва: Наука, 1978. 282 с.

5. Літературознавча енциклопедія: у двох томах. Т. 1 / Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. Київ: ВЦ «Академія», 2007. 608 с.

Размещено на Allbest.ru