Із циклу Шевченка "В казематі": віршове оповідання "- Чого ти ходиш на могилу?"

Однією з провідних у сучасному вітчизняному літературознавстві та публіцистиці залишається шевченківська тема. Це пов'язано із загостренням національної проблематики у суспільстві, зокрема з постійною увагою до творчості Шевченка в останні десятиліття (про це свідчать щорічні вшанування поета - конференції, семінари, симпозіуми, круглі столи та ін., вихід друком "Повного зібрання творів" у 12 т., "Шевченківської енциклопедії" у 6 т.).

Вагомими у сучасному шевченкознавстві стали окремі спостереження про поезію "- Чого ти ходиш на могилу?" Л. Білецького (у коментарях до твору), Ю. Івакіна, В. Шубравського. Серед останніх - публікація М. Бондаря, у якій науковець класифікував за жанрами Шевченкові поезії. Проте узагальнюючої праці щодо аналізу цього твору немає, що й зумовило вибір теми дослідження. Окреслити національне підґрунтя вірша "- Чого ти ходиш на могилу?", з'ясувати його жанрову належність, розглянути сюжет, композиційну побудову, специфіку римуваннямі є метою пропонованої статті.

Вірш "- Чого ти ходиш на могилу?" - один із тринадцяти творів, що входять до поетичного циклу "В казематі". Його Шевченко написав, коли перебував під слідством у справі Кирило- Мефодіївського братства у казематі Третього відділу в Петербурзі з 17 квітня по 30 травня І847 р., орієнтовно 17 квітня - 19 травня 1847 р. Після повернення з Аральської описової експедиції до Оренбурга, наприкінці 1849 р. або на початку 1850 р. (не пізніше 23 квітня - дня арешту поета), Шевченко з рукопису (ЦДАМЛМУ. Ф. 506. Оп. 2. № 2) без жодного виправлення переписав його у складі циклу "В казематі" (під № 5) до "Малої книжки" (третій зшиток за 1846-1847 рр.). 18 березня 1858 р., перебуваючи у Москві, поет переписав вірш з незначимим виправленнями, скороченнями і переробками з "Малої книжки" до "Більшої книжки" [докл. див.: 7, с. 558].

Джерела тексту: чистові автографи - в окремому рукописі циклу "В казематі" (ІЛ. Ф. 1. № 69. С. 2), у "Малій книжці" (ІЛ. Ф. 1. № 71. С. 32-35), "Більшій книжці" (ІЛ. Ф. 1. № 67. С. 71-72). Влітку 1856 р. список із чистового рукопису-автографа зробив П. Куліш (ІЛ. Ф. 1. № 77. С. 7).

Уперше твір надруковано за списком П. Куліша під довільною назвою "Калина" в альманасі "Хата" (СПб., 18б0, С. 73-75) і того ж року в перекладі Л. Совінського польською мовою в газеті "Kurjer Wilenski" (травень). Вперше введено до збірки творів: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Кожанчикова. - СПб., 1867. - С. 390-392; Поезії Тараса Шевченка. - Л., 1867. - Т. 1. - С. 167-169 (в обох виданнях - за першодруком).

Творами, об'єднаними під назвою "В казематі", Шевченко утвердив в українській поезії новий різновид жанру - цикл (складніший тип порівняно з "Давидовими псалмами"), до якого "поряд із ліричними віршами [...] увійшли кілька ліро-епічних" поезій [6, с. 554], встановив власну жанрову систему циклу (елегії, послання, пісня, балада та її модифікації, вірші розповідного характеру, ідилія, притча) [6, с. 554].

У шевченкознавстві немає одностайності щодо жанрової належності вірша "- Чого ти ходиш на могилу?". Зокрема, В. Щепотьєв [9, с. 39-42], Л. Білецький [1, с. 305] та Г. Нудьга [5, с. 109] розглядали його серед балад, сюжет яких побудовано на метаморфозі; В. Шубравський наголошував на жанровій взаємодії баладної традиції, думки й пісні [8, с. 221], Ю. Івакін назвав твір баладоподібною поезією [3, с. 33], М. Бондар - віршовим оповіданням [2, с. 591].

Ф. Колесса вважав, що основою Шевченкового твору є сюжет балади німецького письменника Г.-А. Бюрґера "Ленора" (1773), поет міг її читати в перекладі В. Жуковського [4, с. 220]. В. Жуковський тричі звертався до сюжету Бюрґера: у 1808 р. у баладі "Людмила" (з підзаголовком "Подражание Биргеровой Леоноре"), у 1808-1812 рр. - у баладі "Светлана", а 1831 р. переклав найбільш точно під авторською назвою. "Ленору" Жуковського вперше надруковано в Санкт-Петербурзі у 1831 р. у виданні "Баллады и повести В. А. Жуковского: В 2 ч.", одночасно - в іншому -"Баллады и повести В. А. Жуковского" в одному томі.

Домінантною рисою аналізованого віршового оповідання Шевченка є виразний національний колорит. Сюжет поезії побудовано на ґрунті мотивів українських пісень, дум, повір'їв, легенд і переказів про калину. Зокрема, заручена дівчина, за народним звичаєм, саджає калину на могилі загиблого коханого. Повістувальний сюжет у Шевченка має поступальний розвиток та

обіймає триваліший часовий відтинок порівняно з народнопісенною традицією: після смерті коханого дівчина через тугу за ним щоночі ходить на його могилу і, посадивши на ній калину, кличе парубка, сподіваючись, що " -Може, пташкою прилине / Милий з того світа" [7, с. 15]. Тут Шевченко використав фантастичний мотив метаморфози - перевтілення одних істот в інших, коли, за народним віруванням, душа покійника може з'являтися перевтіленою у пташку: "Вранці-рано на калині / Пташка щебетала" [7, с. 15]. Перебіг побутової історії закінчується трагічно: на четверте літо знесилена невтишимою тугою дівчина помирає під калиною.

Композиційно твір можна поділити на чотири частини: перша, написана чотиристопним ямбом, - зачин, експозиція (рр. 1-7): діалог матері з дочкою: " - Чого ти ходиш на могилу? - / Насилу мати говорила. - / Чого ти плачеш, ідучи, / Чому не спиш ти уночі, / Моя голубка сизокрила? - / - Так, мамо, так. - І знов ходила, / А мати плакала, ждучи" [7, с. 14]. Поет акцентував відчай згорьованої дівчини і розпач її матері. Початкові рядки про психологічний стан матері - "плакала, ждучи", що повторюються наприкінці, виконують функцію обрамлення викладу.

У другій частині (рр. 8-27) - розвиток дії: заручена дівчина саджає калину на могилі парубка, партія розповідача змінюється монологом дівчини, яка мріє, щоб її коханий повернувся до неї хоча б пташкою. Фрагмент написано 14-складовиком (8+6).

Третя частина (рр. 28-61) - розв'язка [7, с. 15-16], як і попередня - 14-складовий вірш, - це коротка інформація наратора про події, що відбулися протягом трьох років. У прощальній пісні героїні виявлено ще одну причину її втрати бажання жити - людський поговір і насміх: "Зневажають подруженьки / Подругу свою" (рр. 44-45) [7, с. 15], або: "Вранці найдуть мене люде, / Мене осміють" (рр. 52-53) [7, с. 15]. Наратор відкрито висловлює співчуття безталанній дівчині: "Утомилось молодеє, / Навіки спочило..." (рр. 60-61) [7, с. 16]. Пісню дівчини "- Широкая, високая / Калино моя" (рр. 36-55) [7, с. 15] написано народнопісенним 13-складовим віршем (4+4+5) [4, с. 293] з відповідним до метричної схеми римуванням парних рядків, непарні рядки - холості.

Завершальну, четверту частину (рр. 62-66), партію розповідача, написано чотиристопним ямбом [7, с. 16].

Відійшов Шевченко й від традиційного баладно-романтичного пейзажу, якого тут немає. Явища природи з'являються у творі тільки окремими деталями (наприклад, "до схід-сонця", "вставало сонце"). Поет використовує, як і в народній поезії, заперечний паралелізм: "Не сон-трава на могилі / Вночі процвітає. / То дівчина заручена / Калину сажає" (рр. 8-11) [7, с. 14-15], "Не сон-трава / Вночі процвітає, / То дівчина з калиною / Плаче, розмовляє" (рр. 32-35) [7, с. 15]. Цей повтор - композиційний прийом, що має семантичне значення; вводиться і метафора сну-смерті: "Під калиною дівчина / Спала, не вставала" (рр. 58-59) [7, с. 15].

Отже, "- Чого ти ходиш на могилу?" - віршове баладне оповідання побутового змісту романтичного типу з трагічним фіналом (дівчина померла від горя, мати залишилася самотньою), із сумовитою тональністю. Мотивом смерті від розлуки з коханим твір перегукується з баладами "Причинна" й "Тополя".

Список використаних джерел

1. Білецький Л. "Чого ти ходиш на могилу?" (стаття) / Л. Білецький // Білецький Л. "Кобзар" : у 4 т. - Вінніпеґ, 1953. - Т. 3. - С. 305-306.

2. Бондар М. Жанрова система поезії Шевченка / М. Бондар // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. - К., 2012-2015. - Т. 2. - 2012.- С. 585-594.

3. Івакін Ю. Поезія Шевченка періоду заслання / Ю. Івакін. - К., 1984. - 237 с.

4. Колесса Ф. Студії над поетичною творчістю Т. Шевченка / Ф. Колесса // Колесса Ф. Фольклористичні праці. - К., 1970. - С. 172-326.

5. Нудьга Г.Українська балада: (З теорії та історії жанру) / Г. Нудьга. - К., 1970. - 258 с.

6. Чамата Н. "В казематі" / Н. Чамата // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. - К., 2012-2015. - Т. 1. - 2012. - С. 553-556.

7. Шевченко Т. Повне зібрання творів : у 12 т. / Т. Шевченко. - К. : Наукова думка, 20012014. - Т. 1. - 2001. - 784 с.

8. Шубравський В. Жанри / В. Шубравський // Бородін В., Івакін Ю., Кирилюк Є., Смілянська В., Чамата Н., Шубравський В. Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка. - К., 1980. - С. 192-302.

9. Щепотьєв В. Шевченкова "Калина", як балада на світову тему / В. Щепотьєв // Записки Полтавського Інституту народної освіти. - 1927. - Т. 4. - С. 39-42.

Размещено на Allbest.ru