Іронія в поемі Джоржа Байрона "Дон Жуан" та особливості її відтворення в українських перекладах

Надзвичайна постать Байрона, геніальність та оригінальність його творів поклали початок зародженню явища байронізму, серед визначальних характеристик якого можна назвати почуття розчарування в суспільстві та світі, настрій "світової скорботи", песимістичну оцінку життя; культ надлюдини, пошук яскравих, сильних особистостей в історії й літературі; індивідуалізм; бунтарство. Поема "Дон Жуан" не пориває з принципами романтизму чи з байронічним героєм - Байрон робить їх об'єктом іронії. Автор висміює вади суспільства, людські пороки, лицемірство та "мішуру почуттів", і це головна лінія, навколо якої вибудовується весь твір. Численні ліричні відступи автора відсувають перипетії в житті головного героя на другий план. Складається враження, що любовні пригоди Дон Жуана, його радості та страждання і взагалі весь сюжет служать ілюстрацією до роздумів поета, або ж приводом для його критичних спостережень і зауважень.

Поема наскрізь просякнута іронічним світосприйняттям автора. Іронія допомагає Байрону втілити початковий задум: "висміяти все на світі" [5, с. 156] і створити своєрідну пародію на свій власний "байронічний" тип героя. Переклад поеми не може вважатися повноцінним, якщо в ньому не збережено авторської іронічної манери оповіді, його аристократичного почуття гумору. Тож метою нашого дослідження є визначити, чи вдалося перекладачам - Саві Голованівському та Валерії Богуславській - зберегти іронію оригіналу у своїх перекладах і за допомогою яких засобів.

У цій статті ми визначаємо основні мовні засоби, які Байрон використовує для створення комічного ефекту, а також розглядаємо перекладацькі рішення при відтворенні іронії на конкретних прикладах.

Іронія, у перекладі з грецької, буквально означає удавання. До визначення поняття "іронія" існує два підходи. Згідно з першим, іронією називають повноправним видом комічного (поряд із гумором і сатирою); згідно з іншим, іронія тлумачиться як стилістичний засіб, який виражає насмішку або лукавство. Часто літературознавці також виділяють романтичну іронію - своєрідну ідейно-естетичну оцінку, що підкреслює відносність будь-яких обмежувальних за своїм змістом і значенням сторін життя - побутової відсталості, станової вузькості тощо. Романтична іронія зображує прірву, що розділяє мрії й реальність, викриває непостійність і відносність земних цінностей. Серед перших іронічних романтиків згадують імена Е. Гофмана, Р. Гайне; є серед них ім'я Байрона [1, с. 31].

Іронія є багатоплановим і багатовимірним явищем, що поєднується із зовнішньою ємністю й лаконічністю форми. Іронічний сенс створюється за допомогою великої кількості стилістичних засобів. До таких належать: порівняння, зевгма, оксиморон, каламбур, парадокс, метафора, гіпербола тощо.

Розгляньмо засоби, до яких найчастіше вдається Байрон задля створення іронії.

Порівняння - зіставлення різних предметів або їхніх якостей. Байрон прирівнює непостійність серця до небесної мінливості і чергування дня і ночі: The heart is like the sky, a part of heaven, / But changes night and day, too, like the sky (2/214). А кількома октавами вище розповідає (звісно, іронічно), наскільки ненависним для нього є така непостійність: I hate inconstancy - I loathe, detest, / Abhor, condemn, abjure the mortal made / Of such quicksilver clay that in his breast / No permanent foundation can be laid. Цілих шість дієслів присвячено переконуванню читача в "щирості" своїх почуттів: чотири синоніми з дещо різними відтінками значень (hate, loathe, detest, abhor), і ще два дієслова, які можна перекласти як "засуджую" та "зрікаюся". Увесь цей арсенал стосується непостійності, - ненадійного матеріалу, сипучого піску "в грудях", на якому неможливо закласти надійний фундамент чогось надійного, справжнього, довго вічного. У цій же октаві поет розповідає про миловидну незнайомку на маскараді, що збурила його почуття і змусила через це почуватися лиходієм: Andyetlastnight, beingatamasquerade, /

Isawtheprettiestcreature, freshfromMilan, / Whichgavemesomesensa- tionslikeavillain (2/209). Таким чином, контекст створює те середовище, у якому порівняння heartislikethesky цілком реалізується як засіб створення комічного ефекту, а саме іронії.

Оксиморон - різновид тропа, суть якого полягає у сполученні слів або словосполучень, значення яких є взаємовиключними, що створює ефект парадоксу. У поемі можна знайти метафоричне порівняння жінки з "беззвучною грозою" - silentthunder (6/57). Іронічність реалізується за рахунок контексту: примхлива султанша звикла отримувати своє, і стриманість Дон Жуана збивала її з пантелику і сердила. Тож образ норовливої жінки, у якій накипає невдоволення, яке вона ще не почала оформлювати чи то вербально, чи то діями, дуже вдало охрещено оксимороном silentthunder: троп привертає увагу читача своєю парадоксальністю і увиразнює іронічне ставлення автора до героїні.

Справжнім викликом для перекладача є каламбур - (фр. calembour - гра слів) - стилістичний прийом, основою якого єомоні- ми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. У третій октаві тринадцятої пісні Байрон обігрує знання прикметника fair: спершу використовуючи його у стійкому словосполученні fairsex, тобто "прекрасна стать", а потім, ніби висмикнувши з нього прикметник, нагадує читачу його початкове значення. Як правило, у фразеологізмах значення окремих елементів стираються, перестають сприйматися, і всі вони "дифузують" у єдине ціле. Байрон загострює увагу на означенні, оновлює його семантику у свідомості читача, іронічно натякаючи, що прекрасна стать буває не такою вже й прекрасною, хоч їй і варто було б відповідати своєму званню.

У четвертій пісні доля заносить Дон Жуана на корабель. Отямившись, герой foundhimselfatsea - починає розуміти, що він уморі. Англійський вираз tobeatsea також означає tobeat a loss- "бути розгубленим", "не знати, що робити", і це значення також "активується" в контексті.

Парадокс - твердження, що суперечить прийнятим у суспільстві нормам і поняттям. Висміюючи лицемірство, Байрон створює афористичні рядки: 'Tis melancholy, and a fearful sign / Of human frailty, folly, also crime, / That love and marriage rarely can combine (3/5). Хоч би скільки траплялося випадків шлюбів "за розрахунком", подружньої невірності та скандалів, норми моралі ніколи не дозволять суспільству визнати, що щасливі "священні узи" є швидше винятком, ніж закономірністю (як це прийнято вважати). Байрон не з чуток знає про обтяжливість таких шлюбних "пут". Він називає ті суспільні "схеми", що спонукають людей одружуватися без кохання, легкодухою ознакою моральної слабкості, відсутності здорового глузду і навіть злочином.

Ще один афористичний парадокс також стосується теми "подружнього щастя": All tragedies are finish'd by a death, / All comedies are ended by a marriage. Парадоксальності це спостереження набуває саме в контексті. Іменник "комедії", окрім свого першого значення драматичного твору з веселим, смішним або сатиричним сюжетом (http://sum.in.ua/s/komedija), реалізує своє інше значення: "комізм", "курйоз" - тобто всі веселощі закінчуються весіллям. Паралелізм і контрастність конструкції додає особливої іронічності афоризму.

Зевгма - вживання паралельних конструкцій із різним значенням; одночасне відтворення обох значень однієї полісемантичної одиниці в межах одного контексту. Приклад знаходимо у шостій пісні: Kisses, sweet words, embraces, and all that... They are put on as easily as a hat. Ідеться про лицемірство жінок, яким розіграти виставу люб'язності з поцілунками, ніжними словечками й обіймами так само легко, як одягти капелюшка. В оригіналі це порівняння виглядає тим ефектніше, що і поцілунки з обіймами, і капелюшки семантично пов'язані з одним єдиним фразовим дієсловом toputon: "вдавати, прикидатися" і "вдягати на себе". Обидва значення реалізуються в контексті, тим самим створюючи іронічне знецінення удаваних жіночих почуттів. Байронівське порівняння серця з мінливим небом знаходимо в обох перекладах з тією лише різницею, що С. Голованівський змінює образ серця на образ душі: Душа, як небо, - теж частина раю. /Як в небі, в ній буває день і ніч [10, с. 143]. В. Богуславська, у свою чергу, порівнює поведінку серця і небес: Поводяться серця, як небеса: /То ніч, то день - господарі і гості [11, с. 116]. Останній варіант перекладу видається багатшим: перекладачка метафорично називає ніч і день господарями і гостями. До того ж, вдалішим, на наш погляд, є використання іменника "серце", оскільки образ серця, мотив сердечних страждань займають чільне місце у творчості романтиків, а от "мінлива душа", в якій "буває день і ніч", швидше наштовхує на думку про амбівалентність людського начала та філософські роздуми про добро і зло.

Саме по собі це порівняння не створює комічного ефекту. Як і в оригіналі, на допомогу приходить контекст. Перед тим, як визнати непостійність людського серця, автор маніфестує свою ненависть до мінливості почуттів:

"Ненавиджу несталість хворобливу, Текучу й невловиму, наче ртуть!” (перекл. С. Г.) [10, с. 142], "Ненавиджу несталість - до відрази, / За неї смертних шпетять і клянуть, / Цієї ртуті, пошесті, зарази /Ніколи не позбутися, мабуть "(перекл. В. Б.) [11, с. 115]. Синонімічної наснаженості оригіналу (hate, loathe, detest, abhor) не збережено в жодному перекладі, хоч натяк на неї є у варіанті В. Богуславської. Перекладачка використовує підсилення міри вияву почуття: "ненавиджу" - "до відрази", а потім ще ряд контекстуальних синонімів до іменника "несталість": ртуть, пошесть, зараза. Комізму додає вживання розмовно-побутової лексики (шпетять і клянуть). Не важко помітити, що Богуславська намагається зберегти стилістичну специфіку октави, використовуючи ті ж самі мовні засоби, що й автор. Різниця полягає лише в тому, що вона додає контекстуальні синоніми до іншого члена речення. Підхід С. Голованівського в цьому випадку фактично можна назвати буквалізмом: перекладач відтворює словникові значення слів (з деякими випущеннями, як цього вимагає поетична форма), при цьому не дбаючи про збереження стилістичної специфіки. Через це контекст послаблює іронічний ефект, хоч, загалом, іронія відчувається в обох перекладах (лише з різною інтенсивністю).

Оксиморон, на перший погляд, не становить складнощів для перекладу, оскільки, як правило, його схема виглядає таким чином: прикметник + іменник, іменник + іменник, прислівник + дієслово тощо. Тобто така схема дозволяє перекласти кожен окремий елемент і отримати такий собі "дослівний оксиморон". Для перекладачів поеми "Дон Жуан" завдання ускладнюється жорсткими обмеженнями поетичної форми. Байронівський оксиморон silentthunder можна перекласти як "беззвучна гроза" або "тихий грім". С. Голованівський змінює словосполучення підрядним означальним реченням: "гроза, що підкрадається без грому" [10, с. 263]. У В. Богуславської це теж грім, "що лунає мовчки" [11, с. 233] (лунати мовчки - дієслово + прислівник: змінено схему оксиморона). І в цьому випадку перекладачка відтворила стилістичний засіб, використавши інший член речення; Голованівський знову пожертвував мовною фігурою задля максимально точного відтворення значення виразу.

Іронічні рядки-афоризми вимагають при перекладі, як може здатися, небагато: повноцінноговідтворення змісту і лаконічної, стислої форми, яка б була своєрідним "згустком думки". Афористичні вислови, розбавлені "словесною домішкою", покликаною створювати віршований розмір чи слугувати римою, - неодмінно втратять досконалість, притаманну крилатим висловам. Проаналізуймо українські переклади фрази Байрона, що стала крилатою: 'Tis melancholy, and a fearful sign / Of human frailty, folly, also crime, / That love and marriage rarely can combine [12, с. 537]. С. Голованівський зберіг основну думку, пожертвувавши деякими не менш важливими деталями: "І факт: з одного кореня посталі, / не миряться закоханість і шлюб, / і почуття вгасають занепалі, /і все частіше хочеться у клуб” [10, с. 194]. Відтворена фактуальна інформація, а от концептуальну перекладач майже повністю залишив поза увагою: україномовний читач навіть не здогадується, що в оригіналі Байрон дає оцінку власному спостереженню, називаючи сумну закономірність людською легкодухістю, безумством і навіть злочином. Богуславській вдалося відтворити зміст оригіналу повніше: "Сумний, дражливий висновок намислив: / Людська природа хибна - Божий брак, /Любов і шлюб - дві речі несумісні, /Хоч народились двійнею” [11, с. 166]. "Легкодухість, безумство і злочинність" людської природи вона виразила одним-єдиним словом: "хибна", що цілком виправдано в іронічному контексті. Крім того, перекладачка досить сміливо використовує Байронову звичку звертатися до читача, ділитися тим, що спадає на думку:...дражливий висновок намислив. Це цілком відповідає невимушеності байронівської оповіді загалом, хоч у цій конкретній октаві поет просто констатує: 'Tismelancholy, and a fearfulsign.

На цьому прикладі знову стає помітним тяжіння С. Голованівського до відтворення якомога більшого відсотка фактуальної інформації.

Таку ж тенденцію можна помітити і в іншому прикладі:

Alltragediesarefinish'dby a death,

Allcomediesareendedby a marriage [12, с. 490].

Трагедії кінчаються смертями,

комедії - одруженням швидким.(Перекл. С. Г.) [10, с. 147]

Фінал усіх трагедій - смерть героя,

Весілля - то комедії вінець.(Перекл. В. Б.) [11, с. 119]

Голованівський перекладає речення майже дослівно. От тільки до іменника "одруження" додає прикметник "швидке". Таке доповнення розбавляє насичену іронію Байрона: покласти кінець радощам може будь-яке весілля, у тому числі, ретельно сплановане. В. Богуславська використовує транспозицію частин мови, замінюючи дієслова finish'dі ended синонімічними іменниками фінал і вінець, і відтворює думку речення без відхилення, зберігаючи іронічний ефект. При цьому форма обох варіантів перекладу лаконічна, що надає фразі витонченості афоризму.

Звичайно, навіть кількох прикладів перекладів афоризмів недостатньо, щоб віддати пальму першості одному з перекладачів: сімнадцяти пісень, що рясніють байронівськими афоризмами, вистачає, щоб знайти десятки й сотні вдалих рішень уперекладах обох перекладачів, тож розглянуті вище приклади служать лише ілюстрацією до думки про лаконічність як обов'язкову вимогу крилатих фраз.

Отже, дослідивши певні аспекти створення іронії в поемі Байрона "Дон Жуан" і проаналізувавши два українські переклади, ми прийшли до висновку, що перекладачам вдалося створити українські варіанти "Дон Жуана", зберігши загальну іронічну канву поеми. При цьому, як показало наше дослідження, перекладачі, в основному, послуговувалися аналогічними засобами створення іронії, а саме: порівнянням, оксимороном, каламбуром, парадоксом, метафорою, гіперболою тощо.

іронія поема байрон переклад

Список використаних джерел

1. БоревЮ. Комическое / Ю. Борев. - М.: Искусство, 1970.

2. Кам'янець А. Інтертекстуальна іронія і переклад / А. Кам'янець, Т. Не- кряч. - К.: Видавець Карпенко В. М., 2010.

3. Клименко Е. И. Байрон. Язык и стиль. Пособие по курсу стилістики английского язика / Е. И. Клименко. - М.: Из-во МГУ, 1960.

4. Корнилова Е. Н. От эпоса к роману: "Дон Жуан" Дж. Г. Байрона в свете исторической поэтики [Текст] / Е. Н. Корнилова // Журналистика и культура русской речи. - 2010. - № 4. - С. 46-62. - Библиогр.: с. 61-652 (11 назв.).

5. Павличко С. Байрон. Нарис життя і творчості // Зар. літ.: дослідження та критичні статті. - К., 2001. - С. 153-271.

6. Пермінова А. О. "Дон Жуан" Дж.Г. Байрона та Є. Голованіського / А. О. Пермінова // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - Житомир: Житомир. держ. ун-т, 2007. - №. 33. - С. 149-153.

7. Чередниченко А. И. Лингвистические проблемы воссоздания образа в поэтическом переводе: Тексты лекций / А.И. Чередниченко, П. А. Бех; МВ и ССО УССР КГУ им. Т. Г. Шевченко. - Киев: КГУ, 1980.

8. JIM COCOLA. Renunciationsof Rhymein Byron's Don Juan. - http://users. wpi.edu/~jcocola/publications/cocola.renunciations-of-rhyme-in-byrons-don-juan.pdf.

9. Leslie A. Marchand. Narrator and Narration in Don Juan. - http://wwwjstor.org/discover/10.2307/30213171?uid=3739232&uid=2134&uid=24801640 43&uui=2&uid=2480164033&uid=70&uid=3&uid=60&purchase- type=none&accessType=none&sid=21103767 06 0853&showMyJstorPss=false&seq=16&showAshowA=false

Размещено на Allbest.ru