Горизонти шевченкового всесвіту (український гуманітарний ліцей і сучасне шевченкознавство)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Горизонти шевченкового всесвіту (український гуманітарний ліцей і сучасне шевченкознавство)

Бальоха Катерина

заслужений вчитель, Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка

У статті розглядаються основні результати наукового інтегрованого дослідження феномену Т. Шевченка науковцями, учителями та учнями Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Та-раса Шевченка. Увагу зосереджено на актуальності спадщини Т. Шевченка та перекладах його поезій німецькою мовою.

Ключові слова: проектна діяльність; ювілей; нація; національна свідомість; національна самоідентифікація.

шевченко гуманітарний науковий

В статье рассматриваются основные результаты научного интегрированного исследования феномена Т. Шевченко ученными, учителями и учениками Украинского гуманитарного лицея Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. Внимание сосредоточенно на актуальности наследия Т. Шевченко и переводах его поэзий на немецкий язык.

Ключевые слова: проектная деятельность; юбилей; нация; национальное сознание; национальная самоидентификация.

The article deals the basis results of scientific integration research of Taras Shevchenko'sphenomenon by scientists, teachers and pupils from Ukrainian Humanitarian School Taras Shevchenko National University's. The attention focuses on the actuality heritage of Taras Shevchenko's and on the translation his poetry on the German languages.

Key words: projected activities; jubilee; nation; national consciousness; national selfidentification.

Сьогодні ми не мислимо нашої культури, історії, літератури і світової культури без величі Т. Шевченка. Поляки зачитуються творами А. Міцкевича, росіяни пишаються О. Пушкіним, англійці - Дж.-Г. Байроном. Українці мають свого національного генія - Т. Шевченка. Його поетичні твори багато десятиліть викристалізо- вували характер і дух української нації, виховували почуття самоповаги та національної гідності, спонукали до пошуків ідеалів Правди, Добра і Любові.

Відзначення 200-ліття Т. Шевченка - це подія велична й значуща в житті України та світового українства. Ювілей Великого Кобзаря став вагомим фактом консолідації української нації, а в умовах гло- балізаційних викликів слугував ще й каталізатором піднесення національної гідності, високої духовності.

Символічно, що рішенням ЮНЕСКО було проголошено 2014 р. Роком Т. Шевченка, бо ж, за словами одного з американських президентів - Ліндона Б. Джонсона, Т. Шевченко "був більше, ніж українець, він був державним мужем і громадянином світу".

Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка активно долучився до святкування ювілею Кобзаря. Із нагоди 200-річчя від дня народження Т. Шевченка й 150-річчя від дня його перепоховання учні та педагоги нашого закладу впродовж року ґрунтовно вели дослідження, що завершилося розробкою колективного проекту "Горизонти Шевченкового Всесвіту". Ідея проведення даного колективного проекту належить кандидату педагогічних наук, народному вчителю України, директору ліцею Ганні Стефанівні Сазоненко.

Найкращою мотивацією для вивчення ліцеїстами творчості Великого Генія є почуття гордості, причетності й співпереживання за історичну минувшину України та українців, долю її геніїв, творення сьогодення й майбутнього української нації. Мета колективного проекту: актуалізувати спадщину Кобзаря, його історичні, правові, філософські погляди, проаналізувати новітні літературознавчі дослідження в галузі шевченкознавства з метою вивчення і дослідження феномену Т. Шевченка.

У процесі роботи учні були об'єднані у творчі групи мовознавців, літературознавців, журналістів, перекладачів, істориків, мистецтвознавців, філософів, психологів, економістів, теоретиків права із до-слідження обраної теми під керівництвом педагогів та науковців - доктора філологічних наук, професора, академіка АН ВШ України, лауреатаМіжнародної премії імені Й. Г. Гердера - П. Кононенка, доктора філологічних наук, завідувача кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка - О. Сліпушко. На першому етапі дослідження (червень-серпень 2013 р.) групи працювали з науковою, художньою, публіцистичною, науково- популярною літературою, нормативно-правовими актами, Інтернет- ресурсами з певного напряму дослідження. Були організовані екскурсії до Шевченківського національного заповідника в м. Каневі, літе-ратурно-меморіального музею Т. Шевченка в с. Моринцях, музеїв поета в м. Києві. 7 червня 2013 року проведено конференцію- імпрезу "В сім'ї вольній новій".

На другому етапі (2-16 вересня 2013 р.) проект було презентовано творчими групами як наукові розвідки. На третьому етапі (1723 вересня) результати науково-пошукової діяльності ліцеїстів випускного (ІІІ курсу) остаточно інтегровані в єдиний дослідницький проект, розроблено сценарій презентаційної частини захисту.

У науковому дослідженні "Горизонти Шевченкового Всесвіту" феномен Т. Шевченка розкривається в кількох аспектах - історичному (історія та метаісторія у творчості поета), філологічному (дослідження творчості Кобзаря, Шевченкове слово мовами світу), правовому (концепція української державності у творчості та діяльності Т. Шевченка), мистецько-філософському (філософія творчості Кобзаря, архетипи Шевченкового космосу, образотворча Шевченкіана), економічному (економічні ризики та перспективи щодо відзначення 200-ліття Т. Шевченка).

У даній статті хотілося б зупинитися на певних аспектах величі генія Т. Шевченка, що постають як результат пошукової діяльності учнів у науковому дослідженні "Горизонти Шевченкового Всесвіту".

Т. Шевченко, перш за все, - основоположник нової української літератури, який вивів живу народнорозмовну мову на якісно новий культурно-освітній рівень. Його "Кобзар" і по сьогодні залишається найбільш популярною і поширеною книгою серед українців усього світу.

Свого часу про Кобзаря написані ґрунтовні праці С. Єфремовим, Г. Вервесом, С. Шаховським, Є. Кирилюком, О. Білецьким, Ю. Бойко- Блохіним, І. Пільгуком, М. Жулинським. До 200-літнього ювілею Т. Шевченка з'явилися змістовні монографії І. Дзюби [2], О. Забужко [3], Д. Степовика [7], Є. Сверстюка [6]. По-новому розкривають грані Шев- ченкової творчості новітні літературознавчі дослідження Г. Клочека ("Т.Шевченко - поет елітарний"), В. Пахаренка ("Генеза Шевченкової етики"), В. Панченка ("Українська мрія Тараса Шевченка"), В. Яременка ("Шевченкова поема "Сон (комедія)" в аспекті христологічного та історі-ософського прочитання"), М. Слабошпицького ("Як той Колумб, Шевченко відкрив Україну") та інші.

Ліцеїсти, опрацьовуючи новітні шевченкознавчі дослідження, прагнули з'ясувати, у чому унікальність та актуальність поетичних творів Кобзаря. Кожен із сучасних літературознавців зупиняється на певних гранях творчості поета, проте спільним у підходах сучасних шевченкознавців залишається погляд на творчість Т. Шевченка як націотво- рчий, консолідуючий, ментально-філософський та загальнокультурний феномен. Зіставивши сучасні підходи літературознавців, можна констатувати, що вперше у своїх творах Т. Шевченко заявив суспільству та світу про українців як про окрему повноцінну спільноту, що має власну історію, трагічну й героїчну, маловідому і недосліджену, спільноту, що перебуває в умовах колоніальної залежності імперської Росії, спільноту, позбавлену власної гідності та самоповаги, яка набуває рис хохла-малороса (образ землячка-малороса в царських палатах із поеми Т. Шевченка "Сон").

Творчість Т. Шевченка завдяки своїй яскравій україноцентричнос- ті стала своєрідною програмою із формування національної ідентичності українців, зміцнення їхньої національної гідності. "Шевченко став першим українцем, котрому до глибин розкрилася трагедія нашого національного рабства. Йому судилося стати першим живим, котрий заговорив до пустелі - до мертвих, кличучи їх до національного воскресіння і прозріння. І як же він розпікав та шмагав своїх заглушених "московською блекотою" земляків ("раби, подножки, грязь Москви, варшавське сміття"), як мучився з того приводу, що "над дітьми козацькими поганці панують"" [4, с. 3].

Поету, поза сумнівом, вдалося у своїх творах поєднати соціальний, національно-визвольний та державницький аспекти візії України:

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю Не шукайте, не питайте Того, що немає

І на небі, а не тілько На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину Шукати доброго добра.

"У шевченковому міфі Україна зовсім не місце, територія чи країна, вона - стан буття, чи, якщо точніше, екзистенціальна категорія в теперішньому часі, а в майбутньому, після свого остаточного перетворення форма ідеального існування" [1, с. 67], - стверджує Г. Г рабович.

Добре розуміємо, що Т. Шевченко прагне і благає, аби всі полюбили Україну щирим серцем, бо тільки щира любов спонукає на добрі справи, є запорукою дієвого патріотизму:

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем Велику руїну!

Т. Шевченко як перший український інтелігент пробудив в українців самоідентифікаційне начало. О. Забужко слушно стверджує: "В пантеоні українських мислителів Шевченко посідає місце осібне й виняткове - настільки виняткове, що духовна історія України від часу його появи й дотепер розгортається, необхідно співвідносячись із ним (і самовизначаючись щодо нього) як із своєрідним абсолютом - символічно персоніфікованою, втіленою єдністю сутності й існування в межах національного світу [...]. Відтак усяке пізнання Шевченка виявляється, eo ipso, національним самопізнанням" [3, с. 33].

Як зазначає академік НАН України І. Дзюба, "Шевченко ствердив самодостатність українського світу - як антитезу малоросійськості та провінціалізму. [...] Велика його заслуга перед українським народом у тому, що він уперто вщеплював у його свідомість ідеї демократизму, народного самоврядування, соціальної та національної справедливості, правди і свободи. Велика заслуга його і в тому, що, доклавши стільки зусиль для пробудження національного самоусвідомлення українського народу та виховання національної гідності, він спрямовував їх не в бік національної замкненості, винятковості чи ворожнечі, а в бік взаємопізнання та взаємоповаги, рівноправного спілкування народів" [2, с. 45].

У статті "Феномен Шевченка" Є. Сверстюк ніби узагальнює думки попередньо наведених літературознавців: "Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам'ять. Отже, Шевченко в нас більше ніж великий поет - він національний порок і мученик, розіп'ятий і воскреслий" [5, с. 175].

Ліцеїсти у своєму дослідженні намагалися простежити, наскільки спадщина Т. Шевченка визнана й пошанована у світі. А тому творчість Т. Шевченка мовами світу - це окрема цікава сторінка сучасної шевченкіани та окремий розділ нашого проету.

У наш час твори Кобзаря перекладені на десятки мов світу і стали невід'ємною частиною національної культури багатьох народів світу. Відомо, що твори Т. Шевченка перекладали Е. Рекло, Г. Брандес, А. Єнсен, Л. Каравелов, Е.-Л. Войнич, Е. Ожешко, Т. Павлов, Р. Кент, H. Хікмет, Л. Арагон та багато інших усесвітньовідомих літераторів.

У 1989 р. було видано книгу "Заповіт" мовами народів світу", яка містить переклади цього твору 147 мовами, географія яких дуже неоднорідна - найкраще, звісно, представлено мови тогочасного СРСР, на другому місці - Європа. Тут можна побачити переклади такими екзотичними мовами, як юкагірська, якою володіє лише 310 осіб, або нівхська, число носіїв якої менше за тисячу осіб. Європа представлена не лише всіма державними мовами, а й багатьма мовами національних меншин (наприклад, кельтськими), чи навіть діалектами італійської мови.

Окремо ліцеїсти проаналізували та узагальнили відомості про ні- мецькомовні переклади Т. Шевченка. Першими справді поетичними перекладами Т. Шевченка німецькою мовою вважають переклади I. Франка. Він створив близько 30 перекладів Шевченкових творів, серед яких "Заповіт", "І небо невмите, і заспані хвилі", "Кавказй" та інші. Серед українських письменників ХІХ століття твори Кобзаря німецькою перекладали також К. Климович, П. Скобельський, О. Кобилянська.

Коли йдеться про перших західноєвропейських дослідників та перекладачів Т. Шевченка, то насамперед називається ім'я австрійського поета Й. Г. Обріста. У 1870 р. в чернівецькій друкарні вийшла книга "Т.Г.Шевченко, український поет. Нарис життя з додатком його поезій у вільному перекладі Й. Г. Обріста". Слід відзначити, що Об- ріст уперше порівняв творчість Т. Шевченка з поезією Г. А. Бюргера: "Шевченкова муза [...] подібна до музи нашого прославленого Бюргера, - пише він, - як поезію останнього не можна належно оцінити, не знаючи характеру німецької народної пісні, [...] так само не можна проникнути і в поезію Шевченка, не знаючи народної пісні".

Протягом 1939-1940 рр. до перекладів Шевченкових віршів зверталися поети А. Курелла, Г. Ціннер. Німецькою мовою були перекладені такі твори, як "Гайдамаки", "Відьма", "Марина", "Неофіти", "Москалева криниця". У 1951 р. в Берліні вийшла збірка творів Т. Шевченка в перекладі Е. Вайнерта.

При доборі лексики Е. Вайнерт, А. Курелла та інші перекладачі трансформували слова однієї лексико-граматичної категорії в інші, вдавалися до словотворення і навіть знаходили неологізми. Наприклад, "[...] цвіли, неначе лілії, дівчата" - "UnsTцchterblьhten, lilienschцne"; "Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось" - "VomLimanbiszumTrubailoLagenLeich' anLeichen".

У більшості перекладів автори дотримуються великої інтонаційної точності з оригіналом. Так, повністю відбито метрику та ритм вірша "Мені однаково." в інтерпретації Е. Вайнерта:

Ich haust' in fremden Land alleine,

Und unbeweint von all den Meinen Sterbe ich verlassen, ohne Glьck,

Und nichts mehr lass ich hier zurьck.

Verweht sind meines Daseins Spuren Auch in der Ukraine Fluren In unsrem - nicht mehr unsrem Land.

У 70-80-ті роки починається наукове вивчення творчості Т. Шевченка. Саме в цей період були написані ґрунтовні статті К. Е. Фран- цоза "Українці та їх співець" (1887), "Тарас Шевченко" (1878), "Українські поети" (1889). У цей час виступають й нові німецькі перекладачі Т. Шевченка: Л. Габерман, В. Франквель, В. Фішер. Виникає ідея видати збірку поезій Т. Шевченка німецькою мовою і в українських поетів та перекладачів.

В історії німецької шевченкіани XX століття визначну роль відіграли кілька книжок, що знаменували собою подальший крок в освоєнні творчості українського поета, зокрема видана збірка поезій Т. Шевченка в перекладах Ю. Віргінії "AusgewдhlteGedichtevon TarasSchewtschenko" ("Вибрані поезії Тараса Шевченка"), збірник статей, досліджень та перекладів, виданих редакцією журналу "UkrainischeRundschau", "TarasSchewtschenko- dergrцЯteDichterderUkraine" ("Тарас Шевченко - найбільший поет України") і монографія шведського славіста А. Енсена "TarasSchewtschenko - einukrainisches Dichterleben. LiterarischeStudie" ("ТарасШевченко - життяукраїнськогопоета").

ПоприповажнийдоробокуцариніперекладівтворівТ. Шевченканімецькоюмовоюроботавційгалузітриває.

Отже, працюючинадколективнимпроектом "ГоризонтиШевчен- ковогоВсесвіту", педагогитаучніліцеюпідкерівництвомнауковцівопрацювалисучасніновітнішевченкознавчімонографії, статті; актуалізувалитапереосмислилипоетичнітвориТ. Шевченка; з'ясувалипевніаспектиісторичноїдоліУкраїнитаперспективукраїнськоїнаціїутворчостіКобзаря; простежилиісторіюпитаннящодоперекладуШевченкового "Кобзаря" іноземнимимовами; узагальниливідомостіщодоролітазначеннямистецькоїшевченкіани. Таке дослідження може бути корисним учням, студентам, педагогам і всім, хто цікавиться творчістю Кобзаря.

Ушановуючи 200-літній ювілей Т. Шевченка, педагогічний та учнівський колектив Українського гуманітарного ліцею не лише підготував власний колективний проект, але й активно долучається до багатьох культурно-мистецьких, науково-практичних, громадсько-освітніх акцій. Зокрема учителі та ліцеїсти беруть участь у наукових конференціях, що проводяться Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, долучаються до участі в різноманітних творчих конкурсах, читаннях, проводять зустрічі з лауреатами Національної премії імені Тараса Шевченка, ініціюють проведення мистецьких виставок на честь Кобзаря.

Ушанування Т. Шевченка є загальносвітовою, загальнодержавною справою, але найбільше ювілей Кобзаря має відгукнутися в серцях мільйонів українців, що живуть в Україні та поза її межами. Сьогодні, у часи пробудження сучасної української нації, слово Т. Шевченка актуальне як ніколи:

Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

Мільйони українців усвідомлюють і гірко відчувають пророчу візію Тарасових слів. Як до вічного життєдайного джерела знову і знову звертаємося ми до спадщини Т. Шевченка, проймаємося філософською глибиною та пророчою візією його поезій, відроджуємо в своїх душах відчуття причетності до великої нації, що дала світові Титана Духу, адже: "Жива душа Поетова свята, жива в своїх речах. І ми, читая, оживаєм, і чуєм Бога в небесах".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Грабович Г. Поет як міфотворець. Семантика символів у творчості Т. Шевченка / Г. Грабович. - К.: Часопис "Критика", 1998. - 206 с.

2. Дзюба І. Тарас Шевченко / І. Дзюба // Шевченко Т. Кобзар. Повна ілюстрована збірка. - Х.: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2013. - С. 5-48.

3. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. - К.: "Абрис", 1997. - 144 с.

4. Погрібний А. Шевченкові імперативи і ми / А. Погрібний // Погрібний А. Поклик дужого чину. - К.: Видавничий центр "Просвітая", 2009. - С. 322-330.

5. Сверстюк Є.Феномен Шевченка / Є. Сверстюк // Сверстюк Є. Блудні сини України.

- К., 1993. - С. 175-187.

6. Сверстюк Є.Шевченко понад часом. Есеї / Є. Сверстюк. - Луцьк; Київ: "ВМА Терен"; ТОВ "Видавничий дім "Києво-Могилянська академія''", 2011. - 276 с.

7. СтеповикД.Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко / Д. Степовик. - К.: "В-во Олени Теліги", 2013 - 480 с.

Размещено на Allbest.ru