Шевченкові "Гайдамаки" в грузинській літературі: форми рецепції за новими матеріалами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ШЕВЧЕНКОВІ "ГАЙДАМАКИ" В ГРУЗИНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ: ФОРМИ РЕЦЕПЦІЇ ЗА НОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ

література грузинський гайдамаки шевченко

І. Мчеделадзе, докторант Інститут україністики

Тбіліський державний університет ім. І. Джавахішвілі

Розглянуто форми рецепції поеми "Гайдамаки" Тараса Шевченка в грузинській літературі. Вивчено історію перекладу твору грузинською мовою. Спираючись на новітній матеріал, проаналізовано загальний культурний контекст епохи перекладу поеми (30-ті роки XX ст.), розглянуто процес формування модернізму в Грузії і опозиційну риторику радянського культурного контексту: національний контекст як внутрішній зв'язок слова Шевченка з грузинською літературною дійсністю. Особливу увагу приділено новому матеріалу, що знайдений грузинським ученим Натіа Сіхарулідзе в архіві Галактіона Табідзе і відображає невідомі аспекти рецепції "Гайдамаків".

Ключові слова: Тарас Шевченко, поема "Гайдамаки", грузинсько-українські літературні взаємозв'язки.

I. Mtchedeladze, Doctoral Research Scholar I. Javakhishvili Tbilisi State University Faculty of Humanities, Center of Ukrainian Studies

TARAS SHEVCHENKO'S HAIDAMAKY IN GEORGIAN LITERATURE: FORMS OF RECEPTION ACCORDING TO NEW MATERIALS

The article analyzes one of the important aspects of Georgian-Ukrainian literary relations: Shevchenko's famous poem "Haidamaky" and its reception forms in the Georgian literary context. The author of the article outlines several forms of literary reception, through which it was possible to perceive the poem in the Georgian cultural space. From the beginning, it is mentioned that from the Ukrainian literature, Taras Shevchenko's works are most well-researched in Georgian Literary Studies. Nevertheless, the poem "Haidamaky" is not properly studied.

The article presents the main forms of reception of the Ukrainian poem: The first form is the history of the poem translation and the contextualization of Georgian literature (in the 1930s), translation problems and modern methodologies.

The author of the work analyzes one of the most important researches in the recent period in the Ukrainian literature. This refers to the materials found by Natia Sikharulidze, the researcher of a famous Georgian poet, modernist, Galaktion Tabidze. The Georgian researcher came to the conclusion after studying Galaktion's archives that in the 1920's, "King of Georgian Poetry" Galaktion was interested in Shevchenko's poetry, this is also confirmed by the materials found by the researcher in Galaktion Tabidze's archives.

The author of the article suggests that the reasons behind the literary relations typological and genetic-contact, as well as intertextual forms, are the diachronic approaches found between Taras Shevchenko and Galaktion Tabidze: the concept of a national poet found in the modern cultural researches. Although the most of the national poets belong to Romanticism, in Georgia Galaktioni is considered to be one of the most important national poets (according to B.Tsipuria). Based on our observations exactly these internal links determine the motivation of the literary relations of this stage.

Key words: Taras Shevchenko, "Haidamaks", Georgian literature, translation, Georgian-ukrainian literary relations.

У науковій літературі, що відображає грузинсько-українські літературні зв'язки, простежується наскрізна думка про те, що творчість Тараса Шевченка найбільш глибоко вивчена. Завдяки творчій спадщині великого Кобзаря для грузинського читача та науки став відомим образ України, її культурні звичаї та національний літературний канон зокрема.

Особливе зацікавлення творчістю українського поета в аспекті міжлітературного діалогу розпочалося з компаративістичних досліджень. На думку Едуарда Касперського, основою для компаративістичних досліджень є сам цей діалог. "Компаративістика - наука, що ґрунтується на діалозі, котрий пов'язує літератури й культури. Її підвалини - це засвоєння й опрацювання (до "активної репродукції") різних мов, а також літератур і культур. Компаративістика визнає, що людина - як homo symbolicus та homo loquens - є істотою потенційно багатомовною і різнокультурною, бо вміє усувати бар'єри, які штучно поділяють мови й культури, а також долати кордони, котрі суспільства, зайняті виключно собою і власними справами, встановлюють для інших" [6, 71].

Поява шевченкознавчих матеріалів у грузинсько-українському компаративістичному дискурсі визначена контекстом порівняльних досліджень та розділяє його загальні тенденції - від/до першої фази, коли домінантними були генетично-контактні зв'язки, та продовжується в контексті сучасних теоретичних методів (колоніальні та постколоніальні студії). Разом зі зміною культурних епох розвивалося порівняльне літературознавство як наукова дисципліна. Ці тенденції відображають український компаративістичний дискурс [4, 324-334].

У науковій літературі ХХ ст. поширеною є думка, що у "кризовій фазі" традиційної компаративістики з'явилися тенденції зближення з теорією літератури, генетично-контактологічний метод був замінений на методи впливу, рецепції, типології та інші нові методи. Прояви цих тенденцій трапляються в грузинському шевченкознавчому дискурсі, зокрема у працях О. Баканідзе, М. Картевлішвілі, Р. Хведелідзе, де вже помічаються натяки на типологічні та порівняльні дослідження.

Мета нашого дослідження - вивчення різноманітних варіантів рецепції поеми "Гайдамаки", що мало вивчена в грузинському літературознавстві, пошук перекладацьких, генетично-контактологічних та типологічних паралелей, а також диференціація сучасних досліджень, пов'язаних з поемою. Вивчення поеми "Гайдамаки" розпочато нами в рамках магістерської програми "Українознавство" (2008-2010) під керівництвом професорів Отара Баканізе та Георгія Цібахашвілі. За їхнього керівництва була написана магістерська робота "Історизм у поемах Тараса Шевченка та Давида Гурамішвілі - "Гайдамаки" та "Горе Грузії (Невірність картлінців та кахетинців до своїх володарів")". Проте дослідження поеми не закінчується цією працею.

Грузинський літературознавець, акад. Отар Баканідзе в монографії "Тарас Шевченко" вказує на активізацію застосування типологічного методу в грузинському шевченкознавстві [1, 227]. Професор порівняльного літературознавства Л. Грицик говорить про появу нових методологій у грузинсько-українських літературних відносинах. Зокрема науковець "на підставі власного досвіду (міжлітературні взаємини, у першу чергу, українсько-грузинські, безпосередньо входять до моїх наукових зацікавлень) дійшла висновку: перспектива залишається за типологічними й імагологічними студіями як складовими діалогу культур. Цей діалог утілений не тільки в художньому тексті, але й вибудуваний на новій теоретико-методологічній основі, роздумах, що впевнено реалізує сучасна компаративістика" [3, 35]. Крім того, про інтеркультурну практику та прочитання творчості Великого Кобзаря в контексті інноваційних методів говорить професор І. Ратіані [10, 401-407].

Сучасна наукова література та архівні матеріали дають можливість широкого інтеркультурного та компаративістичного дослідження, в якому виділяємо декілька векторів:

• перекладацька рецепція, загальнокультурна епоха та питання художнього перекладу поеми в контексті архівних матеріалів;

• герменевтика та інтерпретація художнього тексту - адаптація поеми в семіотичному просторі грузинської культури;

• сучасні маловідомі матеріали: Галактіон Табідзе та поема "Гайдамаки".

На сьогодні в Грузії існує єдиний переклад поеми, який належить відомому грузинському поету, перекладачу, члену грузинських символістів / авангардистів - Колау Надірадзе. Переклад увійшов до збірника творів Тараса Шевченка "Кобзар. Вірші та поеми" (за ред. Шалви Радіані та Сімона Чіковані), що був виданий у 1939 р. За даними архівних матеріалів цього періоду, стає відомо, що в грузинсько-українських культурних та перекладацьких зв'язках особливо активною була діяльність Ш. Радіані та С. Чіковані.

У комунікативному акті перекладацького процесу важливе домінування герменевтичної парадигми "зрозумілий - зрозуміння - зрозумілий" ([2, 49]. Така позиція у процесі створення адекватного тексту в культурному середовищі - це знак правильної адаптації. Зрозуміло, що роль та компетенція перекладача у цьому процесі вирішальна. "Соблюдение основного принципа переводческой деятельности (близость к оригиналу) в пределах процесса понимание/интерпретация оказывается в прямой зависимости от выбора переводчика, и именно здесь наиболее явно проявляется его творческое и личностное "Я". Так реализуется диалектическое единство: необходимость (близость к оригиналу) требует переводческой свободы (творческого подхода), но эта свобода, в свою очередь, ограничена необходимостью (художественными параметрами оригинального текста), пределы же сферы взаимодействия свободы и необходимости определяются мерой понимания переводимого текста" [7, 155-156]. Відомий грузинський поет Колау Надірадзе був останнім представником знищеного авангарду. Активна модернізація в грузинській літературі на початку ХХ ст. збіглася зі світовою появою авангардизму, тому на грузинських теренах виросла культура, що характеризувалася мультикультурними, західноєвропейськими тенденціями - авангардизм з рисами символізму та футуризму.

Грузинська рецепція модернізму базується на подоланні статусу імперської периферії та включення до культурного контексту високого модернізму - після Грузії святіша країна є Франція. "Проти імперіалістичної моделі, культурним центром не признавали Санкт-Петербург або Москву, такими признавали європейський центр - Париж та цим змінювали культурні контексти та колоніальні статуси" [14, 177]. Творчий шлях Колау Надірадзе починається саме з авангарду, а потім, подібно до інших модерністів, що залишилися у живих, розміщується в культурному наративі соціального реалізму. "Активний та різноманітний період Тбіліського мультикультурного авангарду продовжувався лише декілька років, але його існування чітко вказує, що важливим стимулом може бути свобода політичного та культурного простору. Тбіліський модерн/авангард розпочався разом з появою перспективи вільного розвитку Грузії та припинився разом з припиненням демократичної республіки Грузії. У 1921 році, після анексії Грузії, вона стала культурно та політично замкнутим середовищем" [14, 180-181]. Ім'я Колау Надіразе лишилося в історії Грузії з віршем, написаним проти приходу радянської влади до Грузії - 25 лютого 1921 р. В особистому архіві К. Надіразе, що зберігається в архіві рукописів музею грузинської літератури імені Гіоргія Леонідзе, нема матеріалів про його роботу над перекладом поем Т. Шевченка (Архів Колау Надірадзе, відділ рукописів, ф. К. Надірадзе 28.718.8). У 1939 р., коли грузинська література стояла на "Шляху на Голгофу" (М. Елбакідзе, І. Ратіані), збірка "Кобзар. Вірші та поеми" масштабно презентує поезію Кобзаря. У грузинському перекладі помітні змістові та мовні недоліки (переклад антропонімів та ін.), що спричинено мовою посередника (російською). Для глибокого сприйняття та розуміння творів Т. Шевченка до збірника додаються наукові коментарі, замітки. З огляду на рік випуску збірки, стає зрозумілим його ідеологічний характер. Оскільки на цьому етапі не існує іншого, досконалішого перекладу поеми, цьому єдиному перекладу надається велике значення. Цей факт не означає, що до 1939 р. поема була невідомою для грузинського суспільства. В новітніх наукових працях з'явилися неочікувані матеріали щодо поеми з ранньої лірики геніального грузинського поета Галактіона Табідзе.

"Цар" грузинської поезії, як Г. Табідзе сам себе називав, найменш вивчений у контексті української літератури. Відомо, що його вірші перекладали Максим Рильський, Павло Тичина та ін. Сам Г. Табідзе вважав, що переклади його творів могли виконувати тільки Борис Пастернак та Пантелеймон Петренко (поет, який жив у Грузії та якому належать переклади "Витязя у тигровій шкірі"). Варто зазначити, що марксистська літературна кри- тика Г. Табідзе показувала як радянського поета. У сучасному грузинському літературознавстві галактіонологічні дослідження

- це одна із центральних наукових проблем, що підтверджує навіть створення Науково-дослідного центру галактіонології. "Поет, який жив у сліпому та глухому часі та епосі, зміг неможливе: справжню поезію він підніс до змерзлих сердець наляканих людей, хоча ціною власної пожертви "..." "Кавалер ордену самотності", Галактіон абсолютно одиноким стояв серед переповнених людьми залів та за сценою, знайомий/незнайомий, незаявлений маргінал, арештований засуджений "..." Галактіон

- це символ високого модернізму "..." поезія та Грузія створили вічну пару в його свідомості "..." [10, 7-8]. Під час ХІ Міжнародного симпозіуму "Модернізм в літературі " науковий співробітник Центру галактіонології, доктор філології Натіа Сіхарулідзе представила доповідь "Галактіон та "Гайдамаки" Тараса Шевченка", у якій дослідниця на основі знайденої нею записки у блокноті Г. Табідзе (датується 1920-ми роками) встановила, що інтертекстом до вірша Г. Табідзе "Це життя минуло, як сон" є поема "Гайдамаки" Т. Шевченка. У записці грузинського поета читаємо:

"ob bo`b056o3oњ ^530^5,

гофзЪ 553Э0 30353 0robQ^o5^Q,

^365065 b53bQ b505b53oњ5,

Јгобф5Ь b05^o, 0obo 33^5ф ф6)05^0.

Ь5ф ГОф0Ь00 3^0ф5 Ј50ф50530,

0Q 09oq6o, ^5bobb^^^o <gQbQ&oњ,

ф5330О5ф0 0Q 0бт5ф q6ct> 0QЈro556b,

њ53^56^o63oњ, Яb56Q OT^ф50QbQ5oњ" [Цит.: 11, 433].

Текст замість назви має напис - "Т. Шевченко, з поеми "Гайдамаки"" та є підрядним перекладом декількох рядків прологу поеми. Як стверджує Н. Сіхарулідзе, існування таких написів роз'яснюється інтертекстуальними зв'язками. Поема Кобзаря була відомою в Грузії у 20-х роках ХХ ст. та представлена в "Антологии украинской поэзии в 437 русских переводах" [11, 436-437]. Той факт, що "Антологія." добре була відома для Г. Табідзе, Н. Сіхарулідзе пояснює таким чином: відповіддю Г. Табідзе на вірш Василя Алешка "Звертатися до джерел життя", що був надрукований у цій книзі, є твір "Звертатися", що датується 20-ми роками ХХ століття [12, 74-75]. Важливим у контексті наукового дослідження є те, яким чином пояснити внутрішні/діахронічні зв'язки цінностей Т. Шевченка та поета-модерніста Г. Табідзе. Ми вважаємо, що цей зв'язок перебуває у площині загальнокультурній та національній. На думку професора порівняльного літературознавства Б. Ціпурії, "національний поет - це вже сформована концепція у сучасному літературознавстві та культурологічних дослідженнях, що передбачає культурну пам'ять тієї чи іншої нації та загальнонаціональне визнання поета, який зробив особливий внесок. У ХІХ ст., в епоху формування романтичного націоналізму, майже всі європейські нації вибирали такого поета, якому приписували особливі заслуги у справі "будівництва нації"" [15, 9]. І в Грузії, і в Україні поети набували статусу національних з огляду на їхню боротьбу з колоніалізованим становищем своїх країн та "культурний імперіалізм".

Націоналізм Г. Табідзе - це культурна реакція на радянську колонізацію: "на прикладі Галактіона Табідзе можемо говорити, що коли перед нацією у ХХ столітті знову постало завдання самоідентифікації та консолідації", поет епохи модернізму виконав схожу функцію, обрав статус національного поета. У середовищі грузинського суспільства існує загальноприйнята думка щодо особливої письменницької ролі та статусу національного поета в особі Г. Табідзе" [15, 9]. А у середовищі українського суспільства така ж думка про Т. Шевченка існує уже понад 200 років. Думаємо, що цей великий внутрішній потенціал об'єднує поетів різних епох - Галактіона Табідзе та Тараса Шевченка. Підтвердження цьому - слова Кобзаря, сповнені біблійними алюзіями:

Все йде, все минає - і краю немає,

Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?

І дурень, і мудрий нічого не знає.

Живе... умирає...одно зацвіло,

А друге зав'яло, навіки зав'яло ...[13, 128] Грузинський поет у 1920-х роках спробував перекласти цю частину, оскільки вона точно виражає його настрій. Коли Грузія за три

роки втратила незалежність, про яку мріяла впродовж тривалого часу, та стала частиною нового імперіалістичного утворення, це болісно відобразилося в грузинській поезії. Відповідно, національне питання стало головною проблемою художньої творчості. У цьому контексті Г. Табідзе не був винятком, про що свідчить вірш меланхолійного змісту "Цей час минув, як сон", інтертекстуально пов'язаний із "Гайдамаками" Т. Шевченка. За словами Н. Сіхарулідзе, архів Г. Табідзе збагатить спектр грузинсько-українських літературних зв'язків новими та неочікуваними фактами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баканідзе О. Тарас Шевченко / О. Баканідзе. - Тбілісі : Рад. Грузія, 1989.

2. Брегадзе К. Герменевтика та інтерпретація художнього тексту / К. Брегадзе // Сджані. - Тбілісі : Вид-во Ін-ту л-ри, 2009. - 10.

3. Грицик Л. Українська компаративістика: концептуальні проекції / Л. Грицик. Донецьк : Юго-Восток, 2010.

4. Грицик Л. Плюралістична парадигма грузинської шевченкознавчої компаративістики / Л. Грицик // Наук. записки Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Літературознавство. - 2014. - Вип. 40. - С. 324-334.

5. Іашвілі П. // Блакитні роги. - 1916. - С. 3-5.

6. Касперський Е. Літературознавча компаративістика і діалог / Е. Кас- перський // Захід-Схід: основні тенденції розвитку сучасного порівняльного літературознавства: [антологія] / [Наук. проект, заг. ред. Л. Грицик]. - Донецьк : ЛАНДОН. - ХХІ, 2012. - C. 66-94.

7. Модебадзе И. Свобода и Необходимость: понимание и интерпретация в переводе / И. Модебадзе // Літературні пошуки, XXXIII. - Тбілісі : Вид-во Ін- ту л-ри, 2012. - С. 153-170.

8. Модебадзе И. Как много общего у этого народа с нашим! (Тарас Шевченко и Грузия) / И. Модебадзе // Шевченкознавчі студії. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2015. - Вип. 18. - С. 342-353.

9. Ратиани И. Тарас Шевченко в грузинской литературной критике / И. Ратиани // Шевченкознавчі студії. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2015. - Вип. 18. - С. 401-406.

10. Ратині І. Передмова до ювілейного збірника - Галактіон 125 / І. Ратині. Тбілісі : Вид-во Ін-ту л-ри, 2016. - С. 7-8.

11. Сіхарулідзе Н. Галактіоні та "Гайдамаки" Тараса Шевченка / Н. Сіхарулідзе // Матеріали Х Міжнар. симпозіуму. - Тбілісі : GCLA PRESS, 2016. - Ч. 2. С. 433-439.

12. Сіхарулідзе Н. Галактіон Табідзе та Васил Алешко / Н. Сіхарулідзе // Тези Міжнар. наук. конф. Ін-ту україністики та Академії літературознавства Грузії. - Тбілісі : Вид-во ТДУ, 2016. - С. 74-76.

13. Шевченко Т. Зібрання творів : у 6 т. / Т. Шевченко. - К. : Наук. думка, 2003. - Т. 1. Поезія 1837-1847.

14. Ціпуріа Б. Блакитні роги та авангард / Б. Ціпуріа // Віршознавство. Шоста наук. сесія віршознавства, присвячена до Блакитнорогівців / Ціспер- канцелебі/(матеріали). - Тбілісі : Вид-во Ін-ту л-ри, 2012. - С. 172-184.

15. Ціпуріа Б. Галактіон-національний поет / Б. Ціпуріа // Ювілейний зб. Галактіон-125. - Тбілісі : Вид-во Ін-ту л-ри, 2016. - С. 9-23.

REFERENCES

1. Bakanidze, O. (1989). Taras Shevchenko [Taras Shevchenko], Tbilisi: Radyans'ka Hruziya [in Ukrainian].

2. Brehadze, K. (2009). Hermenevtyka ta interpretatsiya khudozhn'oho tekstu [Hermeneutics and interpretation of artistic text]. Sdzhani, Zhurnal z teoriyi literatury ta komparatyvistyky - Sjani, Journal of the Theory of Literature and Comparative Art, lO.Tbilisi: Vyd-vo Instytutu literatury [in Ukrainian].

3. Hrytsyk, L. (2010). Ukrayins'ka komparatyvistyka: kontseptual'ni proektsiyi [Ukrainian Comparative Studies: Conceptual Projections.]. Donets'k: Yuho-Vostok [in Ukrainian].

4. Hrytsyk, L. (2014). Plyuralistychna paradyhma hruzyns'koyi shevchenko- znavchoyi komparatyvistyky [Pluralistic paradigm of Georgian Shevchenko Comparative Studies]. Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu im. V.Hnatyuka. Ser. Literaturoznavstvo. - Scientific Notes of the Ternopil National Pedagogical University named after. V. Gnatyuk. Series Literary Studies. (Issue. 40), (pp. 324-334) [in Ukrainian].

5. Iashvili, P. (1916). Pershedzherelo. Blakytni rohy [First Source. Blue Horns] [in Ukrainian].

6. Kaspers'kyy, E. (2012). Literaturoznavcha komparatyvistyka i dialoh [Literary Comparative Studies and Dialogue]. Zakhid - Skhid: osnovni tendentsiyi rozvytku suchasnoho porivnyal'noho literaturoznavstva - West-East: the main tendencies of the development of contemporary comparative literary criticism. (Vol. ХХІ), (pp. 66-94). Donets'k: LANDON [in Ukrainian].

7. Modebadze, Y. (2012). Svoboda y Neobkhodymost': ponymanye y

ynterpretatsyya v perevode [Freedom and Necessity: Understanding and

Interpretation in Translation]. Literaturni poshuky, XXXIII - Literary Tours. (Vol. XXXIII), (pp. 153-170). Tbilisi: Vyd-vo Instytutu literatury [in Russian].

8. Modebadze, Y. (2015). Kak mnoho obshcheho u йtoho naroda s nashym! (Taras Shevchenko y Hruzyya) [How much do these people have in common with ours! (Taras Shevchenko and Georgia)]. Shevchenkoznavchi studiyi. Zbirnyk nau- kovykh prats' - Shevchenko studies studios. Collection of scientific works. (Issue. 18), (pp. 342-353). K.: Kyyivs'kyy Universytet [in Russian].

9. Ratyany, Y. (2015). Taras Shevchenko v hruzynskoy lyteraturnoy krytyke [Taras Shevchenko in the Georgian literary criticism]. Shevchenkoznavchi studiyi. Zbirnyk naukovykh prats' - Shevchenko studies studios. Collection of scientific works. (Issue. 18), (pp. 401-406). K.: Kyyivs'kyy Universytet [in Russian].

10. Ratiani, I. (2016). Peredmova do yuvileynoho zbirnyka - Halaktion 125 [Preface to the anniversary collection - Galaktion 125]. Tbilisi: Vyd-vo Instytutu literatury [in Ukrainian].

11. Sikharulidze, N. (2016). Halaktion ta "Haydamaky" Tarasa Shevchenka [Galatians and Taras Shevchenko's Haydamaky]. Materialy X Mizhnarodnoho sympozi- umu - Materials of the Xth International Symposium. (Vol. II), (pp. 433-439). Tbilisi: GCLA PRESS [in Ukrainian].

12. Sikharulidze, N. (2016). Halaktion Tabidze ta Vasyl Aleshko [Galaktion Ta- bidze and Vasil Aleshko]. Tezy Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi Instytutu ukrayinistyky ta Akademiyi literaturoznavstva Hruziyi - Abstracts of the International Scientific Conference of the Institute of Ukrainian Studies and the Academy of Literary Studies of Georgia. (pp. 74-76). Tbilisi : Vyd-vo TDU [in Ukrainian].

13. Shevchenko, T. (2003). Poeziya 1837-1847 [Poetry 1837-1847]. (Vols. 1-6). Kyyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

14. Tsipuria, B. (2012). Blakytni rohy ta avanhard [Blue Horns and the AvantGarde]. Virshoznavstvo. Shosta naukova sesiya virshoznavstva, prysvyachena do Blakytnorohivtsiv/Tsisperkantselebi/(materialy) - Biblical Studies. The 6th Scientific Session of theology, dedicated to the Blue Criminals / Tsisperkantselbi / (materials). Tbilisi: Vyd-vo Instytutu literatury [in Ukrainian].

15. Tsipuria, B. (2016). Halaktion - natsional'nyy poet [Galaktion is a national poet]. Yuvileyni zbirnyk Halaktion-125 - Anniversary collection Galaktion-125.

Размещено на Allbest.ru