Вмотивованість японської літературознавчої термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Вмотивованість японської літературознавчої термінології

Л. Аністратенко, канд. філол. наук, асист. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Запропоновано класифікацію типів і видів умотивованості фахової мови японського літературознавства. Досліджено ступені вмотивованості термінологічних одиниць японської літературознавчої термінології.

Ключові слова: вмотивованість, японська літературознавча термінологія, термінотворення.

Повноцінне володіння фаховою мовою як основою будь-якої науки неможливе без розуміння вмотивованості відповідних термінів. Проблема співвідношення між звуковою оболонкою і змістовим наповненням була й залишається однією із проблем філософії мови [15]. Така проблема постає у більшості терміносистем, зокрема у професійній мові фахівців галузі літературознавства Японії. Відомо, що фахова мова японського літературознавства зазнала впливу унікальних факторів, які зумовили багатогранність способів умотивованості термінів (зокрема: півторатисячолітня історія японського літературознавства, запозичення з китайської та європейських мов, художнє мислення творців фахової мови літературознавства тощо).

Проблема вмотивованості термінологічних одиниць ставала об'єктом дослідження як теоретиків термінознавства: С. Улльмана, Д. С. Лотте, В. М. Лейчика, Т. Л. Канделаки, А. С. Д'якова, Т. Р. Кияка, З. Б. Куделько, - так і дослідників конкретних терміносистем: С. Л. Васильєвої (термінологія біотехнологій (на матеріалі російської мови)) [2], М. Т. Вереша (християнсько-богословська терміносистема (на матеріалі німецької мови)) [3], К. А. Дехтяренко (терміни військового дискурсу (на матеріалі англійської мови)) [5], О. Коваль (підмова настільного тенісу (на матеріалі української мови)) [8], Ю. В. Лелюх (терміни машинобудування (на матеріалі китайської мови)) [10], С. М. Руденко (фахова мова технології харчування (на матеріалі української мови)) [14], Е. А. Штейнгарт (лексика алюмінієвої промисловості (на матеріалі російської мови)) [16] та ін. На матеріалі японської літературознавчої термінології такі дослідження, згідно з нашими даними, не здійснювалися.

Метою розвідки є дослідження типів і видів умотивованості, притаманних японській літературознавчій термінології. Задля досягнення поставленої мети маємо конкретні завдання: на мовному матеріалі термінологічних словників виявити типи та види вмотивованості, серед них встановити відсоток продуктивних і пасивних типів та видів умотивованості, пояснити причини домінування певних типів та видів умотивованості, запропонувати класифікацію видів і типів умотивованості термінів професійної мови японського літературознавства, а також виявити та проаналізувати ступені вмотивованості досліджуваних термінів. Об'єктом дослідження є термінологічна система японського літературознавства. Предмет дослідження - вмотивованість одиниць професійної мови літературознавства Японії. Матеріал дослідження становлять 2 212 термінологічних одиниць, зафіксованих у словниках термінів японської літератури [1; 17].

Під поняттям умотивованості матимемо на увазі "бажаний результат відображення в лексичній одиниці засобами мови визначеної ознаки (ознак) денотата, що входить (входять) до корпусу ознак його лексичного значення" [6]. Більшість термінознавців послуговується класифікацією видів умотивованості С. Улльмана, яка полягає у виокремленні трьох видів умотивованості: фонетичної, морфологічної та семантичної. Фонетична вмотивованість притаманна звуконаслідувальним словам. Морфологічна полягає у творенні нового слова шляхом поєднання кількох уже відомих мовцю слів або компонентів слів. Семантична вмотивованість - зазвичай це перенесення значення з одного слова (уже відомого мовцю) на нове (невідоме). Природно, що фонетична вмотивованість у чистому вигляді фаховим мовам не притаманна. Існують комплексні типи вмотивованості, наприклад, семантико-фонетична у словах, утворених шляхом скорочення, форма яких пояснюється і значенням слів, які входять до вихідного словосполучення, і звуковим складом цих слів [9, с. 30]. Поряд із типами та видами вмотивованості вчені розрізняють ступінь умотивованості: повністю вмотивовані одиниці, частково (або не повністю вмотивовані), невмотивовані, а також хибно вмотивовані одиниці [9, с. 30-31].

Аналіз умотивованості японської літературознавчої термінології розпочнімо з розгляду морфологічної, або словотвірної, вмотивованості. С. Улльман наголошує на непродуктивності морфологічного типу у більшості мов світу [15]. Японська мова є винятком із цього правила, оскільки крім типових для більшості мов світу словосполучень та основоскладних одиниць, має у своєму лексичному складі унікальні коренескладні слова. Такі слова становлять більшість від загальної кількості лексичного складу японської мови і, природно, входять до терміносистем японської мови. Коренескладання як вид термінотворення набув особливої шани серед термінологів завдяки таким важливим для терміна властивостям, як поєднання семантичної прозорості складових терміна та компактність зовнішньої форми. Коренескладні терміни будуються шляхом поєднання в нову одиницю кількох уже відомих коренів - зазвичай китайського походження. Оскільки ці одиниці мають зрозумілу адресату й адресанту семантику, то такі терміни є повністю вмотивованими. Наведімо кілька прикладів таких одиниць:

ґендайші - японська поезія ХХ ст. Термін складається із трьох китайських коренів: Шґен - "сучасний", дай - "епоха", I# ші - "вірші". Тобто дослівно "вірші сучасної епохи";

ґодзан-бунґаку - література буддійських монастирів, розташованих на горах навколо Кіото (XII- XVII ст.). Складові корені цього терміна такі: Ж ґо - "п'ять", І дзан - "гора", бунґаку - "література". Дослівний переклад - "література п'ятигір'я".

Кількість коренескладних одиниць серед досліджуваної джерельної бази становить 1061-ну одиницю (або 48 % від загальної кількості).

Способом коренескладання твориться ще один вид морфологічного типу вмотивованості - перекладні терміни, тобто одиниці, утворені шляхом запозичення з іншої мови і калькування японською мовою. Такі одиниці складаються із відомих у мові-реципієнті коренів, а отже, є повністю вмотивованими. Наприклад:

Ш Ш каґекі (італ. "орега", англ. "opera", фр. "opera") - опера. Новостворений японський еквівалент складається із двох коренів: Шка "пісня" і Ш ґекі "театр", "вистава". Дослівний переклад - "пісенна вистава";

ЁРШ^Щіншьо:шюґі (фр. "impressionisme", англ. "impressionism") - імпресіонізм. Термін складається із двох частин: РРШ іншьо: "особисті враження (емоції)" та Щшюґі "напрям (у мистецтві)";

санбусаку(англ. "trilogy") - трилогія. Цей термін складається із трьох частин: да сан "три", бу "частина", ^ саку "твір". Дослівний переклад - "твір із трьох частин".

Кількість перекладних одиниць у досліджуваній джерельній базі становить 166 термінів (або 7,5 % від загальної кількості).

Третій вид морфологічного типу вмотивованості японської літературознавчої терміносистеми - основоскладання. Основоскладні одиниці творяться шляхом поєднання кількох основ японського походження (Шваґо). Як і вищерозглянуті коренескладні одиниці, основоскладні терміни класифікуємо як повністю вмотивовані. Наприклад:

(катарібе, досл. "міністерство оповідань") - придворні оповідачі, що оповідали історії минулих часів;

(мукаші-банаші, досл. "стародавня розповідь") - японська народна казка.

Основоскладних одиниць було виявлено 155 одиниць (або 7 % від загальної кількості).

Четвертим видом морфологічного типу вмотивованості японської літературознавчої термінології є словосполучення. Оскільки терміни-словосполучення мають описовий характер, то такі одиниці вважаються вмотивованими. Наприклад:

(ґа-но ута, досл. "вишукана пісня") - святковий вірш-привітання, який містив побажання миру, здоров'я тощо;

(чіе-но-ару-ханаші, досл. "розповіді про розумні речі") - один із п'яти основних жанрів японської народної казки мукаші-банаші, до якого належать дидактичні казки виховного спрямування.

Ще одним видом морфологічного типу вмотивованості пропонуємо вважати терміни, утворені шляхом афіксації. За нашими спостереженнями, у досліджуваній терміносистемі такі одиниці мають різний ступінь умотивованості. Одиниці, що складаються із відомих китайських коренів, мають "прозору" семантику, тобто є повністю вмотивованими. Кількість таких одиниць становить 62 терміни (або 3 % від загальної кількості). Наприклад:

(джідай-моно, досл. "історична драма") - жанр п'єс театру кабукі ШШ, сюжет яких заснований на реальних історичних подіях. Розгляньмо окремі частини цього терміна: суфікс Щ(моно, досл. "річ"), який у японській літературознавчій термінології має значення "п'єса", та основна частина B# (джідай, досл. "історична епоха"). Як бачимо, семантика частин терміна цілком відображає його значення. Отже, термін вважається цілком умотивованим.

Терміни, що складаються із елементів автентичних японських (їдШ ваґо) або китайських (ШШ канґо) слів та європейських запозичень, вважаємо частково вмотивованими, оскільки семантика запозиченого із західної мови елемента зазвичай невідома пересічному адресатові новоствореного терміна. Наприклад:

(апоро-ґата, досл. "вид Аполлону", "форма Аполлону") - філософсько-літературна концепція, що характеризує раціональне мислення, порядок, стриманість, скромність. Цей термін складається із двох частин. Перша - ТШп (апоро, досл. "Аполлон") - є запозиченням із європейських мов, а отже, для носія японської мови виявляється невмотивованою. Друга частина - суфікс М (ґата, досл. "вид", "форма") - цілком умотивований. Отже, термін вважаємо частково вмотивованим. Кількість частково вмотивованих у досліджувальній джерельній базі одиниць становить 48 термінів (або 2 % від загальної кількості).

Виявивши та проаналізувавши п'ять видів морфологічного типу вмотивованості японської літературознавчої термінології - коренескладання, запозичення (калькування), основоскладання, словосполучення та афіксацію - розгляньмо семантичний тип умотивованості досліджуваної термінології.

Один із видів семантичного типу вмотивованості - запозичення, утворені шляхом транскрибування. Такі одиниці вмотивовані лише для носів мови-продуцента, натомість етимологічне значення цих термінів невідоме представникам мови-реципієнта. Отже, транскрибовані терміни для носіїв японської мови невмотивовані. Ми виявили 442 транскрибовані одиниці (або 20 % від загальної кількості). Наведемо декілька типових прикладів:

(феарітеіру,англ. "fairytale") - казка, фантастична історія;

(фейбуру,англ. "fable") - фабула;

(фокуроа, англ. "folklore") - фольклор.

До семантичного типу вмотивованості серед досліджуваного лексичного матеріалу належать і терміни, утворені шляхом вторинної номінації. Такі одиниці зазвичай вмотивовані. Проілюструймо наше твердження на конкретних прикладах:

(омой, досл. "думка") - задумане заздалегідь емоційне забарвлення поетичного твору, який автор прагне втілити й передати у своєму вірші;

(татое, досл. "порівняння") - стилістичний засіб порівняння у давній і середньовічній поетиці Японії (метафори, гіперболи, алегорії тощо);

(тен, досл. "бал") - бали, які набирають поети під час поетичного змагання зі складання віршів хайку та хайкай.

Кількість термінів, утворених шляхом вторинної номінації, становить 110 одиниць (або 5 % від загальної кількості).

Третім видом семантичного типу вмотивованості у фаховій мові японського літературознавства є метафора. За нашими спостереженнями, більшість термінів-метафор умотивовані за зовнішньою ознакою. Наприклад:

(аохон, досл. "блакитна книга") - один із видів белетристики доби Едо, названий за кольором обкладинки книги, у якій друкувався певний твір цього жанру;

Ш і (катаута, досл. "напівпісня") - давній поетичний жанр, що отримав свою назву від поділу віршів іншого жанру седока (строфічна форма 5-7-7-5-7-7) навпіл. Так утворився новий жанр "напівпісні" зі строфічною формою 5-7-7;

(омуґаеші, досл. "відповідь папуги") - спосіб поєднання строф ренґа , який полягає у повторі строфи попередника із незначною зміною, що однак докорінно змінювало зміст усього вірша ренґа.

Виявлено 66 метафоричних термінів (або 3 % від загальної кількості).

Терміни-епоніми також належать до семантичних видів умотивованості. Серед дослідників спостерігаємо відсутність єдиної думки щодо ступеня вмотивованості епонімічних термінів. Деякі вчені вважають терміни, що походять від власних назв, умотивованими [12], інші - символічно [13] або формально вмотивованими [4]. Терміни-епоніми японської літературознавчої термінології пропонуємо вважати частково вмотивованими або невмотивованими. На нашу думку, ступінь умотивованості епонімічних термінів фахової мови японського літературознавства залежить від рівня освіченості адресата. Проілюструймо наше твердження на конкретному прикладі.

ЩїнЩ (джьо:рурі) - 1) ляльковий театр; 2) балади, які виконували мандрівні музики в XV-XVI ст. Сюжети п'єс лялькового театру і балад базуються на реальних подіях - історії кохання красуні Джьорурі і юного полководця Мінамотоно Йошіцуне. Адресат, якому відомі ці історичні постаті, напевне асоціюватиме новий термін з особою Джьорурі, що у японській культурі є символом юного кохання. Отже, людина, яка вперше знайомиться з епонімічним терміном і знайома з епонімом (власним ім'ям, покладеним у назву терміна), може скласти уявлення про новий термін як певне поняття, пов'язане із характеристиками першоджерела новоствореного терміна. Проте повної інформації про об'єкт номінації адресат не отримує. Для освіченої людини, отже, такий термін буде частково вмотивованим за асоціативною ознакою. У випадку, коли адресату невідомий епонім, спостерігається відсутність умотивованості. Терміни-епоніми становлять 22 одиниці (або 1 % від загальної кількості).

Третій тип умотивованості, притаманний японській літературознавчій термінології, - семантико-фонетичний тип, який у досліджуваній термінології представлений термінами, утвореними шляхом скорочення (абревіації). Скорочені терміни зазвичай втратили вмотивованість або є частково вмотивованими. Наведімо приклад.

ШШЗЖ (касен-ренґа) - різновид вірша ренґа, який, на відміну від 100-строфної ренґа (хякуін-ренґа), має у своєму складі 36 строф (на пошану "36-ти великих поетів" доби Хей-ан). Скорочена форма цього терміна - касен. Як бачимо, скорочена форма втратила частину інформаційного навантаження, а отже, є частково вмотивованою. Серед досліджуваної джерельної бази було виявлено 12 скорочених одиниць (або 0,5 % від загальної кількості).

Проаналізувавши типи та види вмотивованості японської літературознавчої термінології, констатуємо кількісну перевагу морфологічного типу (70,5 % від загальної кількості), до складу якого входять такі види, як афіксація (5 %), основоскладання (7 %), коренескладання (48 %), перекладні запозичення (7,5 %) та словосполучення (3 %). Меншу частку складає семантичний тип умотивованості - 29 %, який своєю чергою поділяється на прямі запозичення (20 %), терміни-епоніми (1 %), метафоричні терміни (3 %), терміни, утворені шляхом вторинної номінації (5%).

Найменший відсоток становлять одиниці семантично-фонетичного типу вмотивованості - 0,5 %,

представленого у досліджуваній термінології абревіацією (0,5 %). Пропоновану класифікацію типів та видів умотивованості термінології японського літературознавства зображено на рис. 1, а співвідношення типів умотивованості японської літературознавчої термінології викладено на рис. 2. Поряд із типами та видами вмотивованості було виявлено ступені вмотивованості термінологічних одиниць японського літературознавства. Встановлено, що більшість термінів у досліджуваній джерельній базі виявилася вмотивованими - 73,5 % (зокрема такі види: афіксація (3 %), основоскладання (7%), коренескладання (48%), перекладні терміни (7,5 %), словосполучення (3 %) та одиниці, утворені шляхом вторинної номінації (5 %)). Невмотивовані терміни становлять 20 % (прямі запозичення), частково вмотивовані - 3,5 % (абревіація (0,5 %), епоніми (1 %), афіксація (2 %)), мотивовані за зовнішньою ознакою - 3 % (метафоричні). Відсоткове співвідношення ступенів умотивованості досліджуваної термінології зображено на рис. 3.

Більшість одиниць японської літературознавчої термінології становлять умотивовані терміни (73,5 %), і це зумовлено, на нашу думку, термінотворчими факторами, зокрема тим, що більшість одиниць фахової мови японського літературознавства є коренескладними, які своєю чергою мають прозору семантику.

японський літературознавство коренескладання афіксація

Рис. 1 - Типи, види та ступені вмотивованості японської літературознавчої термінології

Список використаних джерел

1. Аністратенко Л. С. Словник японських літературознавчих термінів / Л. С. Аністратенко, І. П. Бондаренко. - Київ, 2012. - 208 с.

2. Васильева С.Л. Мотивированность терминов сферы биотехнологий [Электронный ресурс] / С. Л. Васильева, Д. Ф. Мымрина.

3. Вереш М.Т. Вмотивованість термінів німецької християнсько-богословської терміносистеми [Електронний ресурс] / М. Т. Вереш.

4. Гаврилова О.Ю. Мотивированность эпонимов в современном английском языке [Электронный ресурс] / О.Ю. Гаврилова // XLIIIМеждунар. филологич. науч. конф.

5. Дегтяренко К. А. Мотивированность терминов военного дискурса (на материале английского языка) [Электронный ресурс] / К. А. Дегтяренко. -

6. Д'яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти [Електронний ресурс] / А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - Режим доступу: litmisto.org.ua/?p=22062

7. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов / Т. Л. Канделаки. - М. : Наука, 1977. - 167 с.

8. Коваль О. Семантична вмотивованість спортивного терміна- композита (на матеріалі підмови настільного тенісу) / О. Коваль // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Іноземні мови, 2013. - Вип. 21 - С. 107-113.

9. Лейчик В. М. Люди и слова / В. М. Лейчик. - М. : Наука, 1982. - 176 с.

10. Лелюх Ю. В. Метафорически мотивированные термины машиностроения (на материале китайской терминосистемы) [Электронный ресурс] / Ю. В. Лелюх.

11. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии // Вопросы теории и методики / Д. С. Лотте. - М., 1961. - 160 с.

12. Микульчик Р. Б. Мотивованість фізичних термінів-епонімів / Р. Б. Микульчик // Термінологічний вісн., 2017. - Вип. 4. - С. 161-167.

13. Новинская Н. В. Термины-эпонимы в языке науки / Н. В. Новинская // Вестник РУДН. Серия Рус.и иностр. языки и методика их преподавания, 2013. - Вип. 4. - С. 34-38.

14. Руденко С. М. Внутрішня форма та мотивованість термінів підмови технології харчування [Электронный ресурс] / С. М. Руденко.

15. Улльман С. Семантические универсалии [Электронный ресурс] / С. Улльман // Новое в лингвистике, 1970. - Вып. 5. - С. 250-299.

16. Штейнгарт Е. А. Лексика алюминиевой промышленности в свете теории мотивации: автореф. дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.01 / Е. А. Штейнгарт. - Томск, 2005. - 25 с.

Предложена классификация типов и видов мотивированности профессионального языка японского литературоведения. Исследованы степени мотивированности терминологических единиц японской литературоведческой терминологии.

Ключевые слова: мотивированность, японская литературоведческая терминология, терминообразование.

In the article the classification of types and kinds of professional language motivation of Japanese literary studies has been suggested. The degree of productivity of terminological units of Japanese literary terminology is studied.

Keywords: motivation, Japanese literary terminology, terminology formation.

Размещено на Allbest.ru