Літературознавча рецепція творчості Романа Бабовала в межах досліджень нью-йоркської групи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Літературознавча рецепція творчості Романа Бабовала в межах досліджень нью-йоркської групи

Карабович Т.

Анотація

Статтю присвячено науковим зацікавленням українських літературознавців творчістю українського поета з Бельгії Романа Бабовала (1950-2005), на тлі ширше бачених досліджень про Нью-Йоркську групу. Тому висвітлюються особливості онтологічних моделей творчості відомого представника української діаспорної поезії. Розглядається аспект жанрової та стильової динаміки творчих ресурсів поета. Охарактеризовується еволюція творчості Романа Бабовала на тлі Нью-Йоркської групи у різних вимірах художніх систем, які започаткував поет. Пропонується надати творчому феноменові Романа Бабовала - поета другої половини ХХ ст, хрестоматійного аспекту в український діаспорній літературі, але на тлі наукових літературознавчих переосмислень.

Ключові слова: Роман Бабовал, український поет, Бельгія, Нью-Йоркська група, діаспора, еміграція, поезія, жанрова та стильова динаміка, онтологічні моделі творчості, ХХ ст. бабовал діаспорний поезія

Інформація про автора: Карабович Тадей, доктор філологічних наук, Інститут слов'янської філології УМКС (Польща).

Електронна адреса: t.karabowicz.@gmail.com

Karabowicz T.

LITERARY STUDIES OF THE CREATIVITY OF ROMAN BABOVAL

IN THE RESEARCH OF THE NEW YORK GROUP

Abstract. The article is devoted to the scientific interests of Ukrainian literary critics by the work of the Ukrainian poet Roman Baboval, against the backdrop of wider studies of the New York Group. Therefore, features of ontological models of creativity of a well-known representative of Ukrainian diaspora poetry are highlighted. The aspect of the genre and style dynamics of the poet's creative resources is considered. Characterized by the evolution of the work of Roman Baboval against the background of the New York group in different dimensions of the artistic systems that the poet founded. It is proposed to provide the creative phenomenon of Roman Baboval, a poet of the second half of the 20th century, an axiomatic aspect in Ukrainian diaspora literature, but against the backdrop of scientific literary rethinking. Roman Babowal - Ukrainian Belgian poet, a member of the New York Group and author of many books of poetry in Ukrainian and French, among them “The Deceit of Milk," “Letters to Lovers," and “Travelers of the Probable." He also compiled and implemented on the Internet “A Virtual Anthology of the Poetry of the New York Group" Roman Babowal died on June 15 in Mintigny-le-Tilleul, Belgium. He is survived by his wife and daughter. The phenomenon of the New York Group comprises two generations of Ukrainian йmigrй poets residing, despite the group's name, on three continents (North America, South America and Europe). New York City, however, has always constituted a seminal point of reference and its name signified an innovative approach to Ukrainian poetry. Yet the significance of New York is not just symbolic. This is indeed the place where in the mid-1950s the group originated, imbuing the postwar Ukrainian literary йmigrй milieu with the avant-gardist spirit and fresh designs. The poets eagerly experimented with poetic forms, privileging vers libre and metaphor as well as embraced such fashionable at the time artistic and philosophical trends as surrealism and existentialism. By the early 1960s all seven members of the New York Group (Bohdan Boychuk, Yuriy Tarnawsky, Zhenia Vasyl'kivs'ka, Bohdan Rubchak, Patricia Kylyna, Emma Andijewska and Vira Vovk) published at least one poetry collection; in fact, a majority had by then two or even three books to their credit. In addition, the author focuses on the group's initial, and most active, period--from the mid-1950s to 1971. There were also latecomers: Yuriy Kolomyiets, Oleh Kowerko, Marco Carynnyk, and Roman Babowal, all of whom joined the NYG in the late 1960s, and Maria Rewakowicz herself, who became part of the group during the time of its revival in the mid-1980s; these poets are mentioned only briefly and in passing. At that early stage the poetic output of the group's members formed a genuine aesthetic alternative to socialist realism, still much prevalent in Ukraine of the 1950s under the communist regime. This informal association of Ukrainian- йmigrй modernist poets--loosely connected with New York, in spite of the fact that their actual places of residence were sometimes as far as Munich or Rio de Janeiro--was not widely influential at the time that it was active. Today, however, the work of these poets is generally accepted as an important stage in the evolution of Ukrainian modernist literature.

Key words: Roman Baboval, poet, “The Deceit of Milk”, “Letters to Lovers”, “Travelers of the Probable”, Virtual Anthology of the Poetry of the New York Group”, New York group (NYG), diaspora poetry, emigration, genre and style dynamics. Information about author: Karabowicz Tadeusz, Doctor of Philology, Institute of Slavic Philology UMCS (Poland).

Karabowicz T.

RECEPCJA LITERATUROZNAWCZA TWЦRCZOSCI ROMANA BABOWAEA

W BADANIACH NAD „GRUP4. NOWOJORSK^”

Streszczenie. Artykul poswiзcony jest zainteresowaniom naukowym ukrainskiej krytyki literackiej dzielem ukrainskiego poety Romana Babowala, na tle szerszych badan nad twфrczosciq „Grupy Nowojorskiej”. Dlatego podkreslono cechy onto- logicznych modeli twфrczosci znanego przedstawiciela ukrainskiej poezji diaspory. Uwzglзdniono aspekt gatunku i styl dy- namiki twфrczej zasobфw poety. Charakteryzuje siз takze ewolucjq dziela Romana Babowala na tle „Grupy Nowojorskiej” w rфznych wymiarach systemфw artystycznych, ktфre zalozyl poeta. Proponuje siз ukazanie twфrczego fenomenu Romana Babowala, poety drugiej polowy XX wieku, aksjomatycznego aspektu ukrainskiej literatury diaspory, ale na tle naukowch literackich przemyslen literaturoznawcфw. Roman Babowal - ukrainski poeta belgijski, czlonek „Grupy Nowojorskiej”, autor wielu ksiqzek poetyckich w jзzyku ukrainskim i francuskim, m.in. „Klamstwo mleka”, „Listy do kochanek” i „Podrфz praw- dopodobnego”. On takze skompilowal i utworzyl w Internecie „Wirtualnq Antologiз Poezji Grupy Nowy Jork”. Roman Babowal zmarl 15 czerwca w Mintigny-le-Tilleul w Belgii. Obecnie zyje jego zona i cфrka. Fenomen „Grupy Nowojorskiej”. obejmuje dwa pokolenia ukrainskich poetфw emigracyjnych, ktфrzy pomimo nazwy grupy tworzq na trzech kontynentach (Ameryka Pфlnocna, Ameryka Poludniowa i Europa). Jednak Nowy Jork zawsze stanowil przelomowy punkt odniesienia, a jego nazwa oznaczala nowatorskie podejscie do ukrainskiej poezji. Jednak znaczenie Nowego Jorku nie jest tylko symboliczne. To wlasnie w tym miejscu powstala w polowie latpiзcdziesiqtych grupa powojennego ukrainskiego srodowiska, literackiej emigracji z awan- gardowym duchem i swiezymi projektami. Poeci chзtnie eksperymentowali z formami poetyckimi, uprzywilejowaniem versus libre i metaforq, a takze podejmowali tak modne wфwczas trendy artystyczne i filozoficzne, jak surrealizm i egzystencjalizm. Na poczqtku lat 60. Cala siedmioosobowa grupa: Bohdan Bojczuk, Jurij Tarnawski, Zenia Wasylkiwska, Bohdan Rubczak,, Patrycia Kylyna, Emma Andijewska i Wira Wowk opublikowali przynajmniej jednq ksiqzkз poezji; ale w rzeczywistosci wiзkszosc z nich posiadala juz dwie lub nawet trzy ksiqzki. Dlatego literaturoznawcy skupili siз na poczqtkowym i najbardziej aktywnym okresie istnieniagrupy - odpolowy latpiзcdziesiqtych do 1971 r.Wфwczas uczestniczyli takzepфzniejsi czlonkowie „Grupy Nowojorskiej” - nominalni: Jurij Kolomyjec, Oleh Kowerko, Marko Carynnyk i Roman Babowal, ktфrzy wszyscy dolqczyli do grupy pod koniec lat 60. i Maria Rewakowicz, ktфra weszla w sklad grupy w okresie jej odrodzenia w polowie lat 80. Jednak poetфw tych wspomina siз tylko na marginesie „Grupy Nowojorskiej”. Na tym wczesnym etapie poetycki dorobek czlonkфw grupy stanowil prawdziwq estetycznq alternatywз dla realizmu socjalistycznego, wciqz dominujqcego na Ukrainie w latach piзcdziesiqtych, czyli w czasach komunistycznego rezimu. To nieformalne stowarzyszenie ukrainsko-emigracyjnych poetфw-swoistych liberalфw, luzno zwiqzanych z Nowym Jorkiem, pomimo faktu, ze ich faktyczne miejsca zamieszkania bylo czasami w Monachium lub Rio de Janeiro - nie mialo szerokiego wplywu na diasporз - chociaz bylo twфrczo aktywne. Dzis jednak twфrczosc tych poetфw jest powszechnie uznawana jako wazny etap ewolucji ukrainskiej literatury modernistycznej.

Slowa kluczowe: Roman Baboval, poeta, „Klamstwo mleka”, „Listy do kochanek”, „Podrфze prawdopodobnego”, „Wirtualna Antologia poezji Grupy Nowojorskiej”, „Grupa Nowojorska”, poezja diaspory, dynamika emigracji, gatunek i styl literacki.

Nota o autorze: Karabowicz Tadeusz, dr hab., Instytut Filologii Slowianskiej UMCS (Polska).

Постановка проблеми та її значення

Зацікавлення творчістю поета Романа Бабовала на тлі ширше бачених досліджень про Нью- Йоркську групу можуть посідати важливе місце у науковому фонді українського літературознавства. На даному етапі вивчення онтологічних моделей творчості відомого представника української діаспорної поезії є важливим кроком до розширення знань про українську еміграційну літературу. Безумовно, українське літературознавство розглядає творчий феномен Романа Бабовала на тлі Нью-Йоркської групи та під кутом онтологічних моделей української діаспорної поезії другої ХХ століття. Це як правило поети «Великої сімки»: Віра Вовк, Богдан Бойчук, Женя Васильківська, Богдан Рубчак, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Патриція Килина. Але в полі зору наукових досліджень також номінальні поети групи: власне Роман Бабовал, а далі Юрій Коломієць, Марко

Царинник, Олег Коверко і Марія Ревакович. Тому аспект динаміки творчих ресурсів поета Романа Бабовала, а отже і номінальних члени групи в український екзильній літературі, сприймається як важливий.

Українські вчені охарактеризовуючи еволюцію творчості Романа Бабовала у вимірах різних стильових систем, звернули увагу на його верлібр, нішевість, приватність, вплив на нього бельгійської поезії та рідної української традиції. На перший план висунуто перспективу ширшої художньої інновації Романа Бабовала, порівнюючи його творчий дискурс з Нью-Йоркською групою і українським шістдесятництвом [27].

Аналіз публікацій та досліджень. Наукові зацікавлення творчістю поета Романа Бабовала на тлі ширше бачених досліджень про Нью- Йоркську групу залишаються темою назагал недослідженою. Проте, як кожна науковий дискурс, також праці про феномен творчості Романа Бабовала на тлі Нью-Йоркської групи, набувають важливої літературознавчої інформації.

У даній статті запропоновано посилання на вибрані наукові дослідження українських літературознавців дотичні творчого дискурсу поета на тлі Нью-Йоркської групи. Це праці О. Астаф'єва [23], Ю.Барабаша [4;5], А. Дністрового [8], В. Івашка [9], М. Ільницького [10-14], Т. Карабовича [16-18], О. Легкої [19], В. Мацька [20], М. Ревакович [21; 22; 24; 25], П. Сороки [26] та Г. Сюти [27]. До вибраних посилань слід додати есеїстичну працю самого Романа Бабо- вала [2] і статті співтворця Нью-Йоркської групи Богдана Бойчука [6; 7].

Мета статті - визначити наукову модель інформації про творчий феномен Романа Бабовала в працях українських вчених, де проаналізовано творчість поета на тлі Нью-Йоркської групи. Розглянути контекст повернення творчості Романа Бабовала до української філологічної науки у 1991 року, коли Україна стала незалежною державою.

Завдання статті полягає в тому, щоб в порівняльному сегменті дослідити та розкрити наукові пошуки українського літературознавства про творчий набуток Романа Бабовала, члена Нью-Йоркської групи.

Виклад основного матеріалу. Поет Роман Бабовал народився 2 вересня 1950 року, помер 15 червня 2005 року, в місті Льєж в Бельгії.

Його сім'я походила з Галичини, тому майбутній поет початково вивчав богослов'я в Римі, але остаточно закінчив медичний факультет Лювенського університету. Здобув ступінь доктора медицини. Мешкав у Бельгії, працював за медичним фахом. Був членом Нью-Йоркської групи та міжнародного ПЕН-клубу. З 1991 року належав до Національної спілки письменників України. З шістдесятих років публікував поезії , а також переклади. До Нью-Йоркської групи поет приєднався на підставі своїх публікації в щорічнику групи «Нові поезії». Роман Бабовал є автором збірок: «Навіщо про те згадую?», «Подорож поза форми», «Омана молока і листи до коханок», «Нічні перекази», «Мандрівники ймовірного» та збірок французькою мовою. Був учасником публікацій в еміграційній періодиці. Поетика Романа Бабовала базувалася на формі верлібру і в деякий мірі була близька до інших представників Нью-Йоркської групи. Тому наприкінці 1999 року, коли поету були доступні інтернетні ресурси, він упорядкував антологію угруповання, яку назвав «Віртуальна антологія поезії Нью-Йоркської групи 2002-2003». З огляду на хворобу і передчасну смерть, вона перебуває в інтернеті в незакінченому авторському варіанті. Роман Бабовал перекладав і видав книгу поезій Ігоря Калинця «Le couronnement de l'йpouvantail» («Коронування опудала», 1996), а також твори інших сучасних українських письменників перекладені на французьку мову і з французької та італійської на українську.

Зацікавлення феноменом творчості Романа Бабовала на тлі Нью-Йоркської групи мають характер особистого та наукового спрямування. Особисте спрямування - дотичне творчості українського поета, базується на дослідженнях еміграційних друзів Романа Бабовала. Це праці Богдана Бойчука [6; 7].і Марії Ревакович [21; 22; 24; 25] в яких відбилися погляди Романа Бабо- вала виражені в хрестоматійній статті поета про Нью-Йоркську групу. Співдрузів поета зацікавила його культова в багатьох аспектах стаття «Замість відповіді». Згодом Марія Ревакович надрукувала її в антології «Нью-Йоркська гру- па.Антологія поезії, прози та есеїстики» (Львів: Піраміда, 2012) [2, с. 90-94]. У статті яка має форму листа до друзів, поет писав про свою дорогу до літератури, яку завдячував Богдану Бойчуку та іншим членам групи. Зміст статті був своєрідною основою представити проблему мовної відчуженості в місці поселення поета та повної відсутності в материковій літературі про яку він і писав.

Але з другої сторони, після 1991 року почалися грунтовні дослідження київських та львівських вчених літературознавців про екзильну українську літературу. В тих дослідженнях виражено різні процесуальні дискурси української еміграційної літератури другої половини ХХ ст. В них не забуто і про творчий дискурс Романа Бабовала.

Безумовно цей процес відкпиває стаття Василя Івашка «Однокрилий янгол» вміщена у збірці поета «Мандрівники ймовірного: Поезії», яка вийшла в Києві у 1993 році [3], [9]. У статті Василя Івашка вперше в українському літературознавстві прозвучали ті настанови, якими характеризувалася творчість Романа Бабовала. Описано його контакти з Нью-Йоркською групою, з українською еміграцією та з бельгійським літературним середовищем. В статті також звернено увагу літературознавчої науки на верлібр - як творчий вибір, і як форму поетичного вислову українського еміграційного поета. Василь Івашко зокрема писав: «Серед організовуючих елементів у символіці поета, що є запорукою єдності його поетичного світу, в тій постійній індивідуальній міфології, що лежить в його основі, відсутній український колорит» [9, с. 9].

На початковому етапі повернення Романа Бабовала до материкової літератури виділяються також іманентні дослідження Олександра Астаф'єва. У наукових дослідженнях відомий вчений повертає творчість поета до українського читача та угрунтовує позицію творчості Романа Бабовала в рядах Нью-Йоркської групи. Вчений пропонує бачити поетичну постать Романа Бабовала на фоні групи, але через сполучник «і»: Тому він пише «Нью-Йоркська група і Роман Бабовал» [23, 256 с.]. Натомість укладаючи добірку віршів поета в антології «Поети Нью- Йоркської групи» Олександр Астаф'єв звернув увагу на те, що творчість митця розвивалася під впливом французької поезії. Вчений говорить, що Роман Бабовал жив у франкомовній частині Бельгії, і дружив з бельгійськими поетами які писали французькою мовою. Тому його участь в виданнях Нью-Йоркської групи завжди мала окреме антропологічне сприймання і оконту- рення. Поет виділявся на тлі Нью-Йоркської групи іншою манерою поетики. Олександр Астаф'єв зазначає, що цікавим з літературознавчого погляду є той факт, що Роман Бабовал перекладав поезію Ігоря Калинця, українського поета верлібру, забороненого в 70-х рр. в під- радянський Україні. Цю трансляторську працю Романа Бабовала, Олександр Астаф'єв назвав «спорідненням поетичних душ», адже в подібний спосіб писали бельгійські франкомовні поети, друзі Романа Бабовала [23, 256 с.].

З огляду на те, що через батьків Роман Бабовал був пов'язаний з довоєнною Галичиною, багато уваги поетові приділив відомий вчений зі Львова Микола Ільницький [10-14]. У своїх наукових розвідках львівський вчений писав про несхожість творчості Романа Бабовала до поетичного дискурсу Нью-Йоркської групи і еміграції в цілому. Ця несхожість включала на думку вченого «французький аспект» верлібру поета. Прикладом може слугувати вірш «3 березня» зі збірки «Листи до коханок»: «ми кохаємось бездумно, мов відцвілі водорості, / огнем не торкані папороті. / полохливо день б'є в дзвін конвалій. / кинь дзеркало!: мов орхідею комашня засипала / твоє обличчя. он сонце заіржало!: вже, мабуть, / нам довше не прощатися.

У 1998 році тернопільський літературознавець Петро Сорока (1956-2018) видав монографію про поета Романа Бабовала: «Роман Бабовал, або Однокрилий янгол. Літературний портрет». Це була авторська дослідницька робота, сперта на особистих контактах Петра Сороки з Романом Бабовалом. Вчений літературознавець зустрівся з поетом у Мюнхені в присутності Емми Андієвської і згодом написав та видав монографію, відкликуючись у заголовку до натхненної поетики українського еміграційного автора. Символ однокрилого янгела - це апеляція до відчуження поета на еміграції, його самотність та нішевість його поезії [26, 160 с]. Монографія Петра Сороки залишається єдиним комплексним дослідженням про поетичний дискурс Романа Бабовала.

У 2017 році вийшла монографія Тадея Ка- рабовича про Нью-Йоркську групу під заголовком «Міфопоетика Нью-Йоркської групи»[16, 464 с], де багато уваги виділено творчому феноменові Романа Бабовала. У монографії її автор, задумується над місцем Романа Бабовала в український літературі і український еміграції. Дослідник пише, що оскільки автор народився в Бельгії і ніколи в Україні не жив - Україна була лишень ойкуменою його омріяного повернення до неї. Отже творчість поета знаходиться в філософських категоріях, тих творців, які успат- кували українську мову, і просто нею писали. Тут як правило виступає антропологічна категорія сутності: мова як вибір. Адже поет писав не лишень мовою вибору: українською. Його загальні поетичні поняття він виражав також французькою мовою. Тому в творчості Романа Бабовала помітна проміжна ланка в невротичній комунікації, яка виникає з підсвідомих кодів, якими користувався поет - не окреслюючи в творчості свого адресата. Дискурс цей можна сміливо назвати екзистенційним, інтимним, особистим, чи просто абстрактним.

На так поставленій науковій проблемі, виділяється грунтовний погляд Орисі Легкої на творчість автора збірки «Мандрівники ймовірного». В статті «''Заснули райдуги у теплоті твого волосся...”: Особливості інтимної поезії Романа Бабовала» вчена пише: «Один із дослідників творчості Романа Бабовала слушно зазначив: «. жодним інтерпретаційним спробам і констатаціям... не вдасться остаточно з'ясувати зміст тієї органічної живої словесної єдності, якою є фраза у Бабовала. Її залишається лише образно сприйняти». І далі Орися Легка пише: «Спроможусь на ризик: бодай наблизитись до тих дверей у його поетичному світі, за якими превалююча екзистенційна рефлексія все ж залишає невеличку шпаринку до розуміння зметафоризованих до краю, але відчутно інтенсивних переживань автора. Р. Бабовала відносять до молодших членів «Нью- Йоркської групи», чільних представників якої об'єднувало особливе світо-відчуття, загострене розуміння своєї земної місії, відмова від існуючих стильових орієнтирів. Ба більше. Вони творили особливу поезію - поезію думання, поезію ерудиції, поезію коду, коли сенс лише частково зумовлений природою тексту, а більшою мірою приписаний читачем. Разом з Ю. Коломийцем, М. Царинником, М. Ревакович Р. Бабовал ще болісніше від своїх старших колег сприймали світ, складно реагуючи на його прояви у своїх віршах. «Ці автори зміщують акцент зі споглядання естетичних об'єктів на їх переживання, створюючи відчутну напруженість між не- проникною структурою твору і свідомістю, яка сприймає світ» [19, с. 161-172].

Орися Легка покликується на наукові дослідження Олександра Астаф'єва констатує, що «літературознавець акцентує на внутрішньому драматизмові й душевному дискомфортові авторів, що текстуально проявляється у вигляді нових комбінацій розірваної на фрагменти дійсності, які виринають з глибин підсвідомості» [19, с. 161-172]. Тому слушно Орися Легка пише: «Власне, інтимні звіряння Р. Бабовала - не просто зафіксований «фрагмент дійсності», це радше сама дійсність, що проявляється своєрідною усеприсутністю, «розлитістю» по маргінесах складної авторської поетичної скульптури. Він не освідчується в коханні, не шукає прихистку в любовних утіхах. Від його інтимних поезій віє невідомістю, якоюсь холоднуватістю, спустошеністю, відчуттям нерозрадної людської самотності. Проте тема кохання простежується практично в усіх добірках митця. Не кажу вже про такі збірки, як «Нічні перекази», «Листи до коханок» та «Омана молока», майже всуціль складених з інтимно-еротичних віршів. Інтимна лірика Р. Бабовала - складна, вражає своєрідністю нібито власного самозаперечення. Зацікавлений ірраціональними порухами людської свідомості, до самозабуття заглиблений у внутрішній світ людини, поет одночасно тривожно «оглядається», шукаючи дорогу до себе, губиться у відповідях, а тому, очевидно, «кодує» їх» [19, с. 161-172].

Безумовним здобутком наукових досліджень про творчість Романа Бабовала і Нью- Йоркської групи є літературознавчий дискурс Віталія Мацька. У ньому вчений розробляє поняття онтологічного нюансування. Йдучи за філософськими настановами Георга Гегеля з його центральним поняттям діяльності людини, Віталій Мацько каже, що допоки живуть члени Нью-Йоркської групи, вони не сказали ще останнього слова у своєму творчому фонді. Але, ми можемо вже говорити про поезію Романа Бабовала як про завершаний процес, бо поет не живе, отже його творчість замикається в категоріях історичного дискурсу [20, с. 161-172]. Поетичне письмо Романа Бабовала, позначене експериментуванням, тонким нюансуванням та інтуїтивністю, стало - як каже Віталій Мацько здобутком світової літератури [20, с. 169-170].

Важливу думку висказав у своїй статті «Роман Бабовал і прощання з національним шансоном». Анатолій Дністровий. У статті виражено питання авторської сутності поетичної спадщини Романа Бабовала і протікання акту творчості до суб'єктивного вираження індивіда. Анатолій Дністровий каже зокрема: «Підсвідоме та сюрреалістичне думання занурюється у інтимний світ. (...) Бабовал у своїй поезії виривається за межі української етнографії та душевного національного шансону, особливо своєї доби - 1960-х, він узагалі відмовляється від усіх ключових українських трайбалістичних етнонаративів: релігійних чи героїчних, політичних чи побутових. Бабовал формує нові смислові вузли, і важливими інструментами його поетики постають не наївні пафосно-риторичні верески про Гонту, а сновидіння, психіка, пам'ять, асоціація. Цим він трішки нагадує Пауля Целяна (хоча й без екзистенціальної безвиході та надриву останнього). Бабовал дуже істотно розширив можливості української поезії - і в плані звільнення від пафосу й риторики, і в плані поетики вірша, і в плані руйнування низки стійких метанарати- вів уже зачовганого, набридливого, але й досі тривалого національного шансону, з яким і досі, на початку ХХІ століття, асоціюється поезія у любителів красного слова.». За приклад автор подає поезії зі збірки Романа Бабовала «Подорож поза форми» [8, с. 173-175].

Цікаву наукову думку сформулював також літературознавець Юрій Барабаш. У статті «N. Y. Група - «поза традиції» як традиція» вчений пише про новаторство, як індивідуальний досвід Нью-Йоркської групи. Творчого дискурсу Романа Бабовала не можна порівнювати чи співставляти з відчизняною літературою, як це деколи відбувається [4, с. 131-146]. Це вкрай ні- шевий поет з його «меандрами внутрішніх краєвидів». Цю думку Юрій Барабаш продовжив у статті «Нью-Йоркская Группа украинских по- етов - «вне традиции» как традиция», де також підкреслив різноманітні дороги української літератури в ХХ ст. називаючи це очевидністю [5].

В українському літературознавстві не забракло також мовознавчого голосу Галини Сюти. Це дослідження з 1995 року під заголовком «Мовні інновації в українській поезії шістдесятників та членів Нью-йоркської групи» [27]. Вчена на тлі стилістики мови художньої практики Нью-Йоркської групи пропонує задуматись над розвитком ширших літературних норм. В тому аспекті, верлібр Романа Ба- бовала може помітно впливати на творчість наймолодшого поетичного українського покоління. Це органічно відбувається через поєднання чуттєвого із таким, що належить до сфери особливостей інтимної поезії.

Окрему увагу слід звернути на наукові дослідження Марії Ревакович [21; 22; 24; 25]. У її статтях показано авторське мислення членів Нью-Йоркської групи. Дослідниця називає це результатом підсвідомих актів, філософських підтекств в інтимних рядках. Найбільш знаковою слід вважати книгу Марії Ревакович «Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність», яку вона видала в 2012 році. В книзі дослідниця показує особистісні моделі буття Романа Бабовала, його коди і декодування поетичного простору. Дослідниця пропонує вслухатись у мелодію поетового слова, і спробувати прийняти це слово таким, яким воно є, в усій дивовижності й неповторності. Це напевне ремарка в сторону тої частини літературної критики яка вважала, що верлібровий дискурс поета надто відчужий над Дніпром [25, 336 с.]..

Наукові зацікавлення українських літературознавців творчістю поета Романа Бабовала відбувалися назагал на тлі досліджень про Нью-Йоркську групу. Український поет з Бельгії радо признавався до літературних зв'язків з групою. Тому в статті висвітлююється онтологічні моделі творчості відомого представника української поезії. Розглядаючи аспект динаміки творчих ресурсів поета, надається увага самій формі творчості на тлі Нью-Йоркської групи у різних вимірах мистецьких систем, які започаткував Роман Бабовал. Поет безумовно створив свій міф в поезії, відкрив читачам свою поетичну таємницю та свою «крилату казку однокрилого ангела» [26, 160 с]. В українському літературознавчому дискурсі, він заіснував як поет оригінальний та неповторний.

Висновки та перспективи дослідження. Наукові зацікавлення творчістю Романа Бабо- вала на тлі поетичного дискурсу Нью-Йоркської групи виникли як натуральне літературознавче явище. З антропологічного погляду зацікавлення творчістю Романа Бабовала, можна зарахувати до важливої скарбниці української літературознавчої думки. Адже вони поповнили науковий фонд про поета, і стали прикладом того, як після 1991 року до української літератури поверталася еміграційна творчість екзильних творців. Тому в статті запроповано антропологічний погляд на феномен творчості Романа Бабовала і творців Нью-Йоркської групи, вказазуючи на особливості онтологічних моделей української діаспорної поезії. Надано нового імпульсу та стильової динаміки зв'язкам Нью-Йоркської групи з шістдесятниками. Зафіксовано момент реальної зустрічі з Україною після 1991 року самого Романа Бабовала і його співтворців з еміграції. Відтак на прикладі літературознавчих праць про поета значно збагачено літературознавчу думку про творчість Нью- Йоркської групи. У наукових працях з'ясовано наявний зв'язок творчості Романа Бабовала і еміграційних творців з материковою батьківщиною. Вказано на елементи верлібру, як творчої настанови поета і його ностальгії за рідною землею, не забуваючи про франкомовну творчість Романа Бабовала.

Літературознавчі дослідження про Романа Бабовала чекають на дальші наукові переосмислення у різних університетських осередках України. На них безумовно будуть покликува- тися у своїх працях магістранти, аспіранти й докторанти, які розкриють не лише художню практику верлібру, а напишуть нові праці про літературний процес в український еміграції.

Література

Бабовал Р. Віртуальна антологія поезії Нью- Йоркської групи 2002-2003. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до видання: http://users.belgacom.net/ babowal/indexnyg.htm

Бабовал Р Замість відповіді // Нью-Йоркська група. Антологія поезії, прози та есеїстики / Упор. М. Ревакович та В. Ґабор. - Львів: Піраміда, 2012. - С.90-94.

Бабовал Р. Мандрівники ймовірного: Поезії. - К. : Дніпро, 1993.

Барабаш Ю. N. Y. Група - «поза традиції» як традиція // Збірник Харківського історико-філологіч- ного товариства / Харківський державний педагогічний університет; Харківське історико-філологічне товариство. - Х., 2002. - Т. 9. - С. 131-146.

Барабаш Ю. Нью-Йоркская Группа украинских поетов - «вне традиции» как традиция // Дружба народов. - 2002. - № 8.

Бойчук Б. Декілька думок про Нью-Йоркську групу // Сучасність. - 1979. - Ч.1. - С. 20-33.

Бойчук Б. Декілька думок про Нью-Йоркську групу і декілька задніх думок // Нью-Йоркська група. Антологія поезії, прози та есеїстики / Упор. М. Ревакович та В. Ґабор. - Львів: Піраміда, 2012. - С.32-43.

Дністровий А. Роман Бабовал і прощання з національним шансоном // Дністровий А. Черепаха Чарльза Дарвіна. - Чернівці: книги-ХХІ, 2015. - С. 173-175.

Івашко В. Однокрилий янгол // Бабовал Р Мандрівники ймовірного: Поезії. - К. : Дніпро, 1993.

Ільницький М. Український сонях під бельгійським сонцем [піс- ляслово до публікації добірки віршів Романа Бабовала «Безсонні ліхтарі»] // Дзвін. - 1990. - № 10. - С. 16-17.

Ільницький М. Меандри внутрішніх краєвидів. Творчість поетів Нью-Йоркської групи // Дзвін. - 1995. - № 7. - С. 129-144.

Ільницький М. Нью-йоркська група // Іль- ницький М. Українська повоєнна еміграційна поезія. - Львів: Львівський обласний науково-методичний інститут освіти; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1995. - С. 74-115.

Ільницький М. Літературні традиції поезії «поза традиції» // Су- часність. - 1996. - № 10. - С. 113-122.

Ільницький М. Нью-Йоркська група поетів і національна літературна традиція // Літературознавство: Матеріали ІІІ конгресу Міжнародної асоціації україністів (Харків, 26-29 серпня 1996 р.).

Історія української літератури ХХ століття: підручник у 2 кн. [ред. В. Дончик] - К.: Либідь, 1998. - Кн. 2: друга половина ХХ століття.

Карабович Т. Міфопоетика Нью-Йоркської групи: Монографія / Тадей Карабович; відп. ред. Р. Радишев- ський; наук. консультант О. Астаф'єв. - К.: Талком, 2017.

464 с. (Серія «Студії з україністики». Випуск ХХІ).

Карабович Т. Публікації Нью-Йоркської групи у щомісячнику «Сучасність» в 1970-1990-х рр. // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка] [Текст] / Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка ; редкол.: О. Семенюк (відп. ред.) [та ін.] Серія : Філологічні науки - 2015.

Вип. 142. - С. 59-66.

Карабович Т. Структурна поліфонічність перекладів Нью-Йоркської групи у португальський антології Віри Вовк «O Grupo de Nova York „Colmйia”» (1993) // Літературознавчі студії. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - 2015. - Випуск 45. - 296 с. - C. 87-95.

Легка О. „Заснули райдуги у теплоті твого волосся...”: особливості інтимної поезії Романа Бабовала / О. Легка // Парадигма. - 2011. - Вип. 6. - С. 161-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ paradig_2011_6_15.

Мацько В. Творчий феномен Нью-Йоркської групи: свобода, екзистенція, сюрреалізм, експеримент текстотворення / Віталій Мацько // Філологічний дискурс. -2017. - Вип. 6. - С. 56-68.

Нью-Йоркська група. Антологія поезії, прози та есеїстики : антологія / упоряд., вст. ст. М. Ревакович, В. Ґабор. - Львів : ЛА «Піраміда»; 2012. - 400 с.

Півстоліття напівтиші. Антологія поезії Нью- Йоркської групи / упоряд. M. Ревакович. - К. : Факт, 2005. - 373 с.

Поети «Нью-Йоркської групи»: антологія / Упоряд. О. Г. Астаф'єв, А. О. Дністровий; Пе- редм. О. Г. Астаф'єва. - 2-ге вид. (Українська муза). - Харків : Ранок, 2009. - 256 с.

Ревакович М. Крізь іншу призму. Про феномен і поезію Нью-Йоркської групи. / Марія Ревако- вич // Півстоліття напівтиші. Антологія поезії Нью- Йоркської групи.- К. : Факт, 2005. - С. 17-40.

Ревакович М. Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність. - К.: Критика, 2012. - 336 с.

References

Baboval R. Virtual anthology of New York poetry group [Virtualna antolohiia poezii Niu-Yorkskoi hrupy] 2002-2003. - [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu do vydannia : http://users.belgacom.net/babowal/ indexnyg.htm

Baboval R. Instead of an answer [Zamist vidpovidi] // Niu-Yorkska hrupa. Antolohiia poezii, prozy ta eseis- tyky / Upor. M. Revakovych ta V. Gabor. - Lviv: Piramida, 2012. - S.90-94.

Baboval R. The travelers of Possibility: Poems [Mandrivnyky ymovirnoho: Poezii]. - K. : Dnipro, 1993.

Barabash Yu. NY group - „out of tradition” as a tradition [N. Y. Hrupa - «poza tradytsii» yak tradytsiia] // Zbirnyk Kharkivskoho istoryko-filolohichnoho tovarystva / Kharkivskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet; Kharkivske istoryko-filolohichne tovarystvo. - Kh., 2002. - T. 9. - S. 131-146.

Barabash Yu. New York group of Ukrainian poets „out of tradition” as a tradition [Niu-Yorkskaia Hruppa ukraynskykh poetov - «vne tradytsyy» kak tradytsyia] // Druzhba narodov. - 2002. - № 8

Boichuk B. Some thoughts about New York group [Dekilka dumok pro Niu-Yorksku hrupu] // Suchasnist. - 1979. - Ch.1. - S. 20-33.

Boichuk B. Some thoughts about New York group [Dekilka dumok pro Niu-Yorksku hrupu i dekilka zadnikh dumok] // Niu-Yorkska hrupa. Antolohiia poezii, prozy ta eseistyky / Upor. M. Revakovych ta V. Gabor. - Lviv: Piramida, 2012. - S.32-43.

Dnistrovyi A. Roman Baboval and saying farewell to national chansons [Roman Baboval i proshchannia z natsionalnym shansonom] // Dnistrovyi A. Cherepakha Charlza Darvina. - Chernivtsi: knyhy-KhKhI, 2015. - S. 173-175.

Ivashko V. One-winged angel [Odnokrylyi yanhol] // Baboval R. Mandrivnyky ymovirnoho: Poezii. - K. : Dni- pro, 1993.

Ilnytskyi M. Ukrainian sunflower under Belgian sun [Ukrainskyi soniakh pid belhiiskym sontsem. pisliaslovo do publikatsii dobirky virshiv Romana Babovala «Bezsonni likhtari»] // Dzvin. - 1990. - № 10. - S. 16-17.

Ilnytskyi M. Meanders of internal landscapes. Poetry of New York group [Meandry vnutrishnikh kraievydiv. Tvorchist

Сорока П. Роман Бабовал, або Однокрилий янгол. Літературний портрет. - Тернопіль, 1998. - 160 с.

Сюта Г. Мовні інновації в українській поезії шістдесятників та членів Нью-йоркської групи: дис.... канд. філол. наук: 10.01.03 / Інститут української мови НАН України. - К., 1995.

Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упор. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 480 с. - http://ukrlife.org/main/evshan/ua di- aspora.pdf poetiv Niu-Yorkskoi hrupy] // Dzvin. - 1995. - № 7. - S. 129-144.

Ilnytskyi M. New York group [Niu-yorkska hrupa] // Ilnytskyi M. Ukrainska povoienna emihratsiina poeziia.

Lviv: Lvivskyi oblasnyi naukovo-metodychnyi instytut osvity; Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 1995. - S. 74-115.

Ilnytskyi M. Literary traditions of poetry „out of tradiotion”[Literaturni tradytsii poezii «poza tradytsii»] // Suchasnist. - 1996. - № 10. - S. 113-122.

Ilnytskyi M. New York group of poets and national tradition [Niu-Yorkska hrupa poetiv i natsionalna literaturna tradytsiia] // Literaturoznavstvo: Materialy III konhresu Mizhnarodnoi asotsiatsii ukrainistiv (Kharkiv, 26-29 serpnia 1996 r.).

The history of XX century: schoolbook in 2 vol. [Istoriia ukrainskoi literatury KhKh stolittia: pidruchnyk u 2 kn.] [red. V. Donchyk] - K.: Lybid, 1998. - Kn. 2: druha polovyna KhKh stolittia.

Karabovych T. Mythopoetic of New York group [Mifopoetyka Niu-Yorkskoi hrupy: Monohrafiia] / Tadei Karabovych; vidp. red. R. Radyshevskyi; nauk. konsultant O. Astafiev. - K.: Talkom, 2017. - 464 s. (Seriia «Studii z ukrainistyky». Vypusk KhKhI).

Karabovych T. New York group publications in „Suchasnist” [Publikatsii Niu-Yorkskoi hrupy u shchomisiachnyku «Suchasnist» v 1970-1990-kh rr.] // Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka] [Tekst] / Kirovohrad. derzh. ped. un-t im. Volodymyra Vynnychenka ; redkol.: O. Semeniuk (vidp. red.) [ta in.] Seriia : Filolohichni nauky - 2015. - Vyp. 142.

S. 59-66.

Karabovych T. Structural polyphony of New York group translations in Portugal anthology of Vira Vovk [Strukturna polifonichnist perekladiv Niu-Yorkskoi hrupy u portuhalskyi antolohii Viry Vovk] «O Grupo de Nova York „Colmйia”» (1993) // Literaturoznavchi studii. - Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. - 2015. - Vypusk 45. - 296 s. - C. 87-95.

Lehka O. The rainbows fell asleep in warmth of your hair... About intimate poetry of Roman Baboval [„Zasnuly raiduhy u teploti tvoho volossia...”: osoblyvosti intymnoi poezii Romana Babovala] / O. Lehka II Paradyhma. - 2011. - Vyp. 6. - S. 161-172. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov. ua/UJRN/paradig 2011 6 15

Matsko V. Creative phenomenon of New York group: freedom, existing, surrealism, experiment of text- construction [Tvorchyi fenomen Niu-Yorkskoi hrupy: svoboda, ekzystentsiia, siurrealizm, eksperyment tekstotvorennia] / Vitalii Matsko // Filolohichnyi dyskurs. -2017. - Vyp. 6. - S. 56-68.

Niu-Yorkska hrupa. Anthology of poetry, prose and essays [Antolohiia poezii, prozy ta eseistyky : antolohiia] / uporiad., vst. st. M. Revakovych, V. Gabor. - Lviv : LA «Pi- ramida»; 2012. - 400 s.

Half-century of semi-silence. Anthology of New York group poetry [Pivstolittia napivtyshi. Antolohiia poezii Niu-Yorkskoi hrupy] / uporiad. M. Revakovych. - K. : Fakt, 2005. - 373 s.

Poets of New York group: anthology [Poety «Niu- Yorkskoi hrupy»: antolohiia] / Uporiad. O. H. Astafiev, A. O. Dnistrovyi; Peredm. O. H. Astafieva. - 2-he vyd. (Ukrainska muza). - Kharkiv : Ranok, 2009. - 256 s.

Revakovych M. Through another prism. About phenomenon and poetry of New York group [Kriz inshu pryzmu. Pro fenomen i poeziiu Niu-Yorkskoi hrupy.] / Mariia Revakovych // Pivstolittia napivtyshi. Antolohiia poezii Niu-Yorkskoi hrupy.- K. : Fakt, 2005. - S. 17-40.

Revakovych M. Persona non grata. Essays about New York group, modernism and syncretism [Persona non grata. Narysy pro Niu-Yorksku hrupu, modernizm ta identychnist.] - K.: Krytyka, 2012. - 336 s.

Soroka P. Roman Baboval, or One-winged angel [Roman Baboval, abo Odnokrylyi yanhol]. Literaturnyi portret. - Ternopil, 1998. - 160 s.

Siuta H. Language innovations in Ukrainian poetry of 60th and members of New York group [Movni innovatsii v ukrainskii poezii shistdesiatnykiv ta chleniv Niu-yorkskoi hrupy: dys.... kand. filol. nauk: 10.01.03] / Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy. - K., 1995.

Ukrainian diaspore: literary personalities,

works, bibliographical information [Ukrainska diaspora: literaturni postati, tvory, biobibliohrafichni vidomosti] / Upor. V. A. Prosalovoi. - Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim, 2012. - 480 s. - http://ukrlife.org/main/evshan/ua diaspora.pdf

Размещено на Allbest.ru