Творчість Лесі Ворониної у контексті сучасної української літератури для дітей

Науковий керівник: к. філол. н.,

доцент Лаврусенко М.І.

У статті досліджується особливість розвитку сучасної української літератури для дітей, окреслюється її жанрова специфіка, проблеми розвитку, специфіка оцінки в літературознавчій науці. Дослідження актуалізує місце прози Л. Ворониної в сучасному національному епосі для дітей. Входження дитини у всесвіт книги відбувається, передусім, за допомогою літератури, написаної саме для неї. Художні тексти збагачують розум та розвивають уяву дитини, відкривають нові світи, пропонують цікаві образи та моделі поведінки, сприяють духовному розвитку особистості.

Сьогодні як світова, так і українська література, переживає справжнє відродження. Відомі дитячі митці слова Джоан Роулінг (серія книг про Гаррі Поттера та ін.), Астрід Ліндгрен («Пеппі Довга панчоха», «Малюк і Карлсон», «Брати Левине серце», «Міо, мій Міо»), Туве Янссон («Країна Мумі-тролів», «Капелюх Чарівника», «Небезпечне літо», «Літня книжка» та ін.) завоювали популярність у всьому світі.

Не стоїть осторонь від цього процесу і наша вітчизняна література для дітей. Традиції Миколи Вінграновського, Григора Тютюнника, Євгена Гуцала, Василя Близнеця, Дмитра Білоуса, Всеволода Нестайка, Анатолія Костецького, Віктора Кави достойно продовжили Зірка Мензатюк, Леся Воронина, Марина Павленко, Олександр Дерманський, Ніна Воскресенська, Вадим Карпенко, Олесь Ільченко, Олександр Гаврош, Іван Андрусяк, Ірен Роздобудько, Галина Пагутяк, Любко Дереш, Марина та Сергій Дяченки та інші.

Однак українська дитяча література сьогодні перебуває у досить маргінальному стані. Позитивом є те, що письменницьке слово до маленьких читачів доходить завдячуючи видавництвам «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Свічадо», «Грані-Т», «Країна мрій», «Зелений пес», «Кальварія», «Веселка», «Гроно», «Криниця», «Три крапки», «Теза», а також журналам «Соняшник», «Пізнайко», «Буслик», «Дивосвіт», «Загадкова скарбничка», «Словознайка», «Стежка», «Терентій»,«Зернятко», «Сто талантів», «Професор Крейд», «У світі казок», «Крилаті» та ін. Рекламою української книги для дітей займаються бібліотекарі, видавці на різних форумах і виставках, а також автори з власної ініціативи.

І. Мацко твердить: «Дитяча література - жанр специфічний. Дехто навіть стверджує, що ті, в кого бракує уяви, йдуть в дорослу літературу, а в кого вона є - залишаються в дитячій» [12]. Проте проблемою розвитку художньої літератури для дітей є те, що номінацію «Література для дітей» анулював Шевченківський комітет. На сучасному етапі відсутні державний контроль за книгорозповсюдженням, дослідження показують низький рівень культури читання та мовної культури книжок. У дитячій літературі домінує жанрове одноманіття - переважають казково-фантастичні твори, казки, пригоди, дитячі детективи і фантастика, твори історичної тематики (до речі, дуже гарно написані). Відчувається брак реалістичної психологічної прози, у якій би висвітлювалися взаємини дітей, дітей і дорослих. Дуже мало творів дитячої драматургії, ліро-епічних творів, самобутньої поезії для наймолодших читачів. Переважно література розрахована на читачів молодшого та середнього шкільного віку. Ще одна проблема - це вартість видань, адже якісно видана книга коштує дорого і її не може придбати ні бібліотека, ні пересічний громадянин. У зв'язку з цим і відсутнє поповнення (або в обмеженій кількості) шкільних бібліотек сучасною українською книгою [12].

Незважаючи на вказані труднощі та суперечності розвитку сучасної української дитячої літератури України, не можна не помітити позитивних зрушень за останні роки. З'явилася плеяда талановитих дитячих письменників, рівень майстерності яких зростає з кожною книжкою. Читацьку популярність завойовують твори Зірки Мензатюк, Лесі Ворониної, Марини Павленко, Олександра Дерманського, Івана Андрусяка, Ірен Роздобудько, Галини Пагутяк, Любка Дереша, Марини та Сергія Дяченків. Продовжують радувати новими творами і корифеї дитячої літератури Володимир Рутківський, Всеволод Нестайко, Євген Білоусов, Анатолій Качан, Ганна Чубач.

Варто зауважити, що дитяча книга в Україні має достойне зовнішнє оформлення. Художники стають повноцінними співавторами. Серед таких варто назвати Максима Паленка, який проілюстрував видання творів Володимира Рутківського («Джури козака Швайки», «Джури-характерники»), Олександра Дерманського («Чудове чудовисько»), Олександра Гавроша («Пригоди тричі славного розбійника Пинті»); Тетяну Семенову - авторку малюнків до «Київських казок» Зірки Мензатюк; Валентину Богданюк, котра оформила твори Олександра Дерманського «Володар Макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Бабуся оголошує війну», «Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги» та ін.

Підкреслимо, що в Україні ХХІ століття все-таки простежується і прогрес в популяризації книги для дітей. Наприклад, проводиться Міжнародний конкурс творів для дітей «Портал», конкурс на кращу дитячу повість та ін. жанровий фантастичний романтичний проза воронина

У літературознавстві також виділилась група авторів, котрі пишуть дослідження про твори дитячої літератури. Мацко І. [12], Славова М. [17], Папуша О. М [13, 14], Кизилова В. [6], Кіліченко Л. [7], Костюченко В. [8], та ін. Рецензії на книги для дитячої вікової категорії сьогодні активно друкуються на сайтах книжкових магазинів та видавництв, на сторінках журналів «Друг читача», «КК+», «Книжник-rewiew», «Слово Просвіти» й ін.

Аналіз програми української літератури для 1-4 і 5-9 класів, затвердженої МОН України, дає нам право стверджувати, що сучасна дитяча література активно вивчається у школі. Коло читання молодших школярів (1-4 класи) охоплює твори різних родів і жанрів для дітей цього віку із кращих надбань української і зарубіжної літератури. Поряд із класиками національної літератури молодшим читачам пропонуються для вивчення твори сучасної української літератури різних за родом і жанром та тематичним спрямуванням (Галина Малик, Леся Воронина, Валентина Вздульська, Галина Вдовиченко, Зірка Мензатюк, Катерина Бабкіна, Лариса Денисенко, Дмитро Чередниченко, Леонід Шиян, Михайло Слабошпицький, Марія Чумарна, Саша Кочубей, Галина Ткачук, Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько та ін.).

Програма з української літератури для 5-9-х класів спрямована на виявлення в учнів справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори. Пропоновані в програмі тексти - це і класичні зразки літератури для дітей, і сучасні літературні здобутки, місія яких - викликати щирі емоції та спонукати до роздумів над загальнолюдськими проблемами. Література 5-8 класів побудована за тематично-проблемними блоками. Кожен із них відповідно до вікових особливостей учнів наповнений художніми текстами, які за своїм змістом дають можливість максимально розкрити ту чи іншу тему. Твори кожного блоку різні за жанрами і стилями. Це зроблено для того, аби у повній мірі сформувати ключові компетентності. У п'ятому класі школярі знайомляться з творами Галини Малик («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»), Зірки Мензатюк («Таємниця козацької шаблі»), у шостому - Ярослава Стельмаха («Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»), Ірини Жиленко («Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»), Ігоря Калинця («Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» зі збірки «Дивосвіт»), Емми Андієвської («Казка про яян», «Говорюща риба»), Лесі Ворониної («Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9»), у сьомому - Марини Павленко («Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»), Степана Процюка («Аргонавти»), Олександра Гавроша («Неймовірні пригоди Івана Сили»), Ліни Костенко («Дощ полив...», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»), у восьмому - Василя Г олобородька («З дитинства: дощ», «Наша мова», «Теплі слова»), поезії В. Герасим'юка, І. Малковича, А. Мосієнка, І. Павлюка, Г. Кирпи (на вибір), Ніни Бічуї («Шпага Славка Беркути»), Юрія Винничука «Місце для дракона»), Валентина Чемериса («Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»).

Особливе місце в сучасній українській літературі для дітей посідає творчість Лесі Ворониної. У національній літературі вона відома як письменниця, журналістка, перекладачка. Авторка є лауреатом Всеукраїнської премії «Книжка року» (2004), Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (2005), Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» (2006), конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі» (2008), Першої премії V Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса-Християна» (2009), Першої премії Національного конкурсу «Краща книга України 2009» за книжку «Сни Ганса-Християна».

У творчому доробку Лесі Ворониної є дилогії, трилогії та серії книг, пригодницько-фантастичні повісті «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера», «Прибулець з країни Нямликів», «Нямлик і балакуча квіточка» (2010), «Слон на ім`я Ґудзик» (2011), «Планета смугастих равликів» (2011), книга біографічних оповідань «Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санда, Фредерика Шопена, Івана Миколайчука» (2010). Письменниця розробляє у своїй творчості і жанр дитячого детективу (серія «Суперагент 000», «Суперагент 000. Нові пригоди», «Таємниця смарагдового дракона», «Таємниця золотого кенгуру», «Таємниця пурпурової планети», «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку 9», «У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних нетрях») [10].

Позитивну оцінку творчості Лесі Ворониної дають її колеги по перу (І. Роздобудько, М. Грох, К. Штанко, З. Мензатюк, О. Петренко-Заневський та ін.), доробок автор презентований й у рецензіях, фахових літературознавчих та методичних статтях О. Гавроша [3], О. Жук [4], Л. Іваненка [5], С. Петрачкової [15], В. Скалиги [16], І. Слотницької [18] та ін.

Серед творів Л. Ворониної особливо вирізняється серія книжок про ТТБ (Таємні товариства боягузів, брехунів, ботанів та близнюків). Пригодницька повість «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» стала лауреатом Міжнародного літературного конкурсу 2006 року «Дитячий портал». Популярність цієї книги спонукала авторку до написання цілої серії пригод своїх героїв. Прикметно, що на зустрічі з читачами під час «Весняного книговиру» в Кропивницькому (2019 р.) авторка зауважувала, що робота над творами з цієї серії активно триває. В інтерв'ю щодо написання пригодницької повісті «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9» письменниця відповіла: «Мені здається, що найгірші вчинки людина робить під впливом страху. Наше суспільство й справді заражене вірусом страху, і я дуже хочу, щоб ми його позбулися. Герої моєї пригодницької фантастичної повісті, потрапляючи у небезпечні, а часом неймовірні ситуації, вчаться долати переляк і перемагати власну слабодухість, рятуючи інших. А ще я переконана, що сміх - це неймовірно сильна зброя, адже всі паскудства у світі роблять люди, цілковито позбавлені почуття гумору» [6].

Повість «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» увійшла до навчальної програми з української літератури для 5-9-х класів. Зокрема, вона вивчається учнями в 6-му класі. У зв'язку із цим варто навести фразу, якою письменниця озвучила свою авторську позицію: «. я дуже сподіваюсь, що мої фантастичні історії не розчленують на «тему» та «ідею». І що у дітей не пропаде до них інтерес» [9].

Ця книга дає можливість сформувати у школярів позитивне ставлення до світу та людей, усвідомити роль навчання, розвивати прагнення самовдосконалення, самореалізації, відкривати світ і себе в ньому. У своїй фантастично-романтичній повіті про виховання гідності і мужності авторка спонукає читачів до розмислів про боягузтво і геройство, про роль сім'ї у формуванні життєвих переконань людини і т. ін.

Отже, в розвитку української літератури для дітей на сьогодні спостерігаються позитивні процеси. Активізували свою роботу видавництва, котрі друкують книги для молодших читачів, з'явилися наукові розвідки про здобутки національних митців на царині дитячої літератури, проводяться конкурси на кращі твори про і для дітей. У шкільній програмі для 1-4-х та 5-9-х класів поряд з творами класиків гідно представлені й твори сучасної української літератури, зокрема З. Мензатюк, О. Гавроша, М. Павленко, Г. Малик та ін. Учнями шостого класу, зокрема, вивчається пригодницька повість Л. Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9», спрямована, як і вся творчість авторки, на виховання в дитині активної життєвої позиції.

Зауважимо, що висновки і спостереження, висвітлені у пропонованій статті, не вичерпують проблем вивчення сучасної української дитячої літератури і творчості Л. Ворониної, зокрема, що засвідчує перспективність подальших студій у контексті заявленої теми.