Роль фреймових структур на позначення зовнішності у відтворенні характерів та почуттів літературних героїв (на матеріалі німецькомовного художнього дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль фреймових структур на позначення зовнішності у відтворенні характерів та почуттів літературних героїв (на матеріалі німецькомовного художнього дискурсу)

Софія Козак

Анотація

У статті відображено результати дослідження, проведеного на матеріалі літературно-художнього дискурсу, представленого романом німецького письменника ХХ століття Ліона Фейхтвангера «Ієфай та його дочка». Вибір фактологічного матеріалу зумовлений загальною тематичною спрямованістю зазначеного твору. Зображення великої кількості героїв та детальний опис зовнішності кожного з них створює підґрунтя для розгорнутого, глибокого та різнобічного дослідження структур на позначення зовнішності й характеру людини. Аналіз здійснено з позицій актуальної в сучасному мовознавстві когнітивно-дискурсної парадигми, що дає можливість простежити особливості вербальної реалізації фреймів у літературно-художньому дискурсі. Основне завдання статті полягає у висвітленні ролі фреймових структур, які описують зовнішність літературних персонажів, у розкритті їхніх характерів та почуттів. Аналіз виконано на прикладі головного героя роману Л. Фейхтвангера «Ієфай та його дочка» - Ієфая. Описано структуру фрейму «Зовнішність», визначено його основні термінали. Здійснено докладний розгляд термінальних елементів, що складають периферію фрейму «Зовнішність» у романі Л. Фейхтвангера «Ієфай та його дочка», та на основі проаналізованих термінальних елементів визначено роль вище зазначених фреймових структур у відтворенні образів персонажів, змалюванні не лише їхніх зовнішніх ознак, а й у представленні їхніх характерів та описі почуттів.

Ключові слова: фрейм, фреймова структура, термінал, термінальний елемент, зовнішність, характер, почуття.

Аннотация

В статье отображены результаты исследования, проведенного на материале литературно-художественного дискурса, представленного романом немецкого писателя XX века Лиона Фейхтвангера «Иеффай и его дочь». Выбор фактологического материала обусловлен общей тематической направленностью данного произведения. Изображение большого количества героев и подробное описание внешности каждого из них предполагает основание для развернутого, глубокого и многогранного исследования структур обозначения внешности и характера человека. Анализ проведен, исходя из позиций актуальной в современном языкознании когнитивно-дискурсной парадигмы, что дает возможность проследить особенности вербальной реализации фреймов в литературно-художественном дискурсе. Главная задача статьи состоит в определении роли фреймовых структур, описывающих внешность литературных персонажей, в раскрытии их характеров и чувств. Анализ проведен на примере главного героя романа Лиона Фейхтвангера «Иеффай и его дочь». Очерчена структура фрейма «Внешность», определены его главные терминалы. Осуществлено подробное рассмотрение терминальных элементов, составляющих периферию фрейма «Внешность» в романе Л. Фейхтвангера «Иеффай и его дочь», и на основании проанализированных терминальных элементов определена роль вышеупомянутых фреймовых структур в изображении их характеров и описании чувств.

Ключевые слова: фрейм, фреймовая структура, терминал, терминальный элемент, внешность, характер, чувство.

Summary

фреймовий персонаж характер герой

The article demonstrates the results of the research which has been carried out on the material of the belles-lettres discourse represented by the novel of the German writer of the XX-th century Lion Feuchtwanger “Jephtha and his Daughter”. The choice of the research material is specified by the general thematic orientation of this literary work. A portrayal of the great number of figures and the detailed appearance description of every of the personages prepares the ground for a careful, profound and multilateral study of the structures which denote human appearance and character. The analysis has been made from a position of the cognitive and discourse paradigm which is quite relevant in the modern linguistics and gives the possibility to retrace the peculiarities of the verbal realization of the frames in the belles-lettres discourse. The main task of the article consists in the highlighting of the role of the frame structures which denote appearance of the literary personages, in the revealing of their dispositions, feelings and attitude to one another. The analysis has been carried out by way of example of the main character of Lion Feuchtwanger's novel “Jephtha and his Daughter” - Jephtha - the ninth Judaic Judge. The structure of the frame “Appearance” has been described and its main terminals have been determined. A detailed study of the terminal elements, which make up the periphery of the frame “Appearance” in the novel “Jephtha and his Daughter”, has been performed, and on the basis of the analyzed terminal elements the role of the above mentioned frame structures in the representation of the images of the personages, that is in the depicting of their outer features and of their characters and feelings, has been determined.

Key words: frame, frame structure, terminal, terminal element, appearance, character, feeling.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасні лінгвістичні студії відзначаються значним розширенням діапазону досліджень у сфері дискурсознавста, що, зокрема, пов'язане з активізацією когнітивних розвідок, унаслідок чого мовознавча наука зазнала значних змін і трансформацій, які насамперед стосуються методики та методології аналізу мовного матеріалу. Важливого значення набуває дослідження дискурсу, яке здійснюється не лише з позицій традиційного лінгвістичного аналізу, але й фреймового, спрямованого на розгляд фреймових структур, які зумовлюють послідовність і якість викладу текстового матеріалу, а також беруть участь в актуалізації авторської прагматики.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Основні положення теорії фреймів представлені передусім роботами таких вчених, як Дж. Лакофф [2], М. Мінський [4], Д. Метцінг [9], Г. Путнам [10], В. Раскін [11], Ч. Філлмор [5], Е. Чарняк [6], Р. Шенк [12] та ін., які висунули гіпотезу про те, що людські знання і пам'ять мають іманентний структурний характер. Однак роботи цих дослідників - це здебільшого приклад унаочнення процесів, що відбуваються в штучному інтелекті, а питання мовної реалізації фреймів залишається на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки недостатньо вивченим. У художньому дискурсі, зокрема, малодослідженою залишається проблематика ролі фреймів на позначення зовнішності в розкритті характерів та почуттів літературних героїв.

Метою статті є визначення ролі фреймових структур, які описують зовнішність літературних персонажів, у розкритті їхніх характерів та почуттів на прикладі головного героя роману німецького письменника Ліона Фейхтвангера «Ієфай та його дочка». Реалізація цієї мети зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

описати структуру фрейму «Зовнішність», визначивши його основні термінали;

здійснити аналіз термінальних елементів, що складають периферію фрейму «Зовнішність», у романі Л. Фейхтвангера «Ієфай та його дочка»;

- на основі проаналізованих термінальних елементів визначити роль фреймових структур на позначення зовнішності в розкритті характерів та почуттів персонажів літературно-художнього дискурсу.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У дослідженні мовної реалізації фреймів послуговуємося термінами «фрейм», «фреймова структура», «термінал», «термінальний елемент». Фрейм складається з терміналів і є когнітивним утворенням, однак знаходить своє мовленнєве втілення в (художньому) дискурсі у фреймових структурах, а термінали як складові частини фрейму актуалізуються в термінальних елементах.

Фрейм «Зовнішність» розглядаємо як когнітивну структуру, в основі якої лежать категоріальні знання про зовнішній вигляд людини, зафіксовані в лексикографічних джерелах. На основі словникових дефініцій визначаємо термінали фрейму «Зовнішність» („das Aussehen“ / „das ДuЯere“): `Обличчя' (`das Gesicht'), `Статура' (`die Gestalt'), `Одяг (`die Kleidung') [7, с. 214-215].

Для аналізу фреймових структур на позначення зовнішності з метою визначення їхньої ролі у розкритті характерів літературних героїв звернімось до одного з визначних творів світової літератури - роману Л. Фейхтванґера «Ієфай та його дочка». Леон Фейхтванґер (нім. Lion Feuchtwanger) (*7 липня 1884, Мюнхен - |21 грудня 1958, Лос-Анджелес) [3] - відомий німецький письменник ХХ століття. Його книги написані головним чином у жанрі історичного роману, до яких належить, зокрема, знаменитий твір автора «Ієфай та його дочка».

В основу роману лягла історія Ієфая з книги Суддів Старого Заповіту. Події цієї розповіді стосуються періоду між 1300 та 1100 рр. до н. е., у час боротьби ізраїльських племен за Зайордання. Ієфая - позашлюбного сина судді роду Гілеад - названі брати та їхня мати проганяють з дому. Разом із дружиною, дочкою і невеликою кількістю прибічників він іде в пустелю. У тяжких умовах кочового життя Ієфай створює військо та завойовує міста. У кульмінаційний момент боротьби, коли події розгортаються не на його користь, Ієфай звертається за допомогою до Бога, обіцяючи принести Йому в жертву першу людину, яка з'явиться перед ним після здобутої перемоги в бою. На його біду, першою полководець зустрічає свою єдину доньку - Яалу. Переносячи жахливі душевні муки, він змушений виконати страшну обіцянку [1, с. 315].

Актуалізація фреймів на позначення зовнішності та характеру людини у романі «Ієфай та його дочка» відбувається, передусім, завдяки фреймовим структурам, які описують риси героїв, їхню статуру, вбрання, поведінку тощо. Яскравим підтвердженням цього є зображення головного персонажа твору - Ієфая. В образі цього героя присутні такі риси, як гордість, безпощадність до ворогів та незламність. Його неможливо уявити розбитим і підкореним. Він будує плани і робить все для того, щоб здійснити свої задуми. Проте наступає кульмінаційний період і в житті Ієфая. Щоб досягти всього бажаного і омріяного, він має виграти війну проти еморитів. Всі наміри головного героя обертаються проти нього, і він опиняється за крок від краху та ганьби на все життя. В останній надії Ієфай звертається за допомогою до Бога. Заслуговує на увагу опис зовнішності та почуттів воїна в цей момент: Jefta stand und bewegte die Lippen. Er sprach wohl nur in seinem Herzen, und wenn dann ein Wort aus seinem Munde kam, schwemmten Sturm und strцmender Regen es ihm fort. Die andern sahen, wie er in das Wetter und Gewцlk hineinsprach, sie sahen sein gesammeltes Gesicht... Sie sahen, wie er die Fдuste hinaufstieЯ in die Luft, sie sahen ihn dann die Hдnde цffnen, als brьchte er eine Gabe dar (L. Feuchtwanger, S. 283-284).

Ієфай - сильний, могутній, безстрашний, нікому не підвладний, звертається до Господа. Він вірить у силу своєї молитви. Його міміка свідчить про щирість почуттів (Jefta stand und bewegte die Lippen. ... Er sprach wohl nur in seinem Herzen), його обличчя в цей час зосереджене (sie sahen sein gesammeltes Gesicht), а сам герой звертається до хмар та негоди (wie er in das Wetter und Gewцlk hineinsprach). Ієфай простягнув руки вгору, стиснувши кулаки (die Fдuste hinaufstieЯ), а потім розкрив долоні, немов для жертвопринесення (... sahen ihn dann die Hдnde цffnen, als brдchte er eine Gabe dar). Саме тоді настає кульмінаційний момент - молитва Ієфая почута, і він отримує впевненість у перемозі.

У цю мить зовнішній вигляд головного героя демонструє перехід із зосередженого й напруженого стану у стан радості та впевненості у своєму успіху: Da zog eine groЯe Freudigkeit in ihn ein. Er rief, und jetzt drang seine rauhe Stimme durch den prasselnden Regen und das knackende, splitternde Holz der Bдume (L. Feuchtwanger, S. 284). Як бачимо, термінальні елементи фрейму «Зовнішність» можуть описувати не лише вигляд героїв, а й їхні переживання та поведінку в певний момент.

Ієфай здобуває перемогу, і його знову переповнюють почуття нестримності та впевненості у своїй неперевершеності. Він безжально карає ворогів і тих, хто намагається диктувати йому свої правила. Він безпощадний у гніві: Er lief voll hilflosen Zornes auf und ab. Er sagte zwischen den Zдhnen... Er lief hin und her im Zelt, als wдre es ein Kдfig (8, S. 295).

Однак недовго триває радісний період у житті непереможного Ієфая. Настає момент, і доля, яку посилає йому сам Господь, повністю змінює цього чоловіка. Це пов'язане з обітницею, яку Ієфай у своїй молитві перед перемогою складає Богу, - віддати в жертву того, хто перший вийде йому назустріч, коли він повертатиметься додому. І ось саме тоді, коли, здавалося б, усі негаразди позаду, коли розбіглись усі вороги і здобуто довгождану перемогу, коли лунають звуки музики й пісень, які співають в його честь, саме в той момент Ієфай чує голос його єдиної доньки, яка першою вибігає йому назустріч. Ein schwarzer, ungeheurer Wirbel packte ihn. Jeftas breites Gesicht aber verdunkelte sich auf erschreckende Art, grinste, verzerrte sich. Die rauhe Stimme noch rauher als sonst, stieЯ er hervor... (8, S. 305).

Наведена фреймова структура описує раптову зміну в зовнішньому вигляді головного героя, пов'язане з різкою зміною його відчуттів. В одному чоловікові, здавалось, поєднались дві різних людини: одна - молода, весела, здорова, горда, яка нікому не дасть образити своїх рідних, а інша - розгнівана, скорботна, грізна, позбавлена співчуття, з виразом глибокого болю та розпачу в очах. Його обличчя спохмурніло (breites Gesicht aber verdunkelte sich), а голос став ще більш приглушеним (die rauhe Stimme noch rauher als sonst).

Таким чином, в одну мить змінилося все життя непереможного воїна, змінились думки, почуття, погляди, мрії. Всі страхи й переживання, які мав до цього, здалися сміховинними. Все, до чого прагнув, втратило сенс, адже чоловік був приречений принести в жертву найдорожче - свою єдину доньку - і не міг цьому запобігти.

Відчуття головного героя передано через опис його поведінки, що дозволяє читачеві відчути його душевний біль і страждання: So hockte er auf der Hцhe, ьberkommen von Erkenntnis und Reue, und starrte hinaus ьber sein graues, dдmmerndes Land (8, S. 308). Наведена фреймова структура відтворює внутрішній стан Ієфая, його каяття та усвідомлення неминучості долі (ьberkommen von Erkenntnis und Reue), зображає сповнений відчаю і трагізму погляд цього могутнього воїна на омріяну країну, яка тепер здавалася сірою та похмурою (starrte hinaus ьber sein graues, dдmmerndes Land).

Нічого не залишається і від упевненості та поміркованості Ієфая: Jefta, zerstreut und nachdenklich, beschaute den Freund, der besorgt, doch voll Vertrauen vor ihm stand (8, S. 310). Його погляд неуважний і занурений у думки (zerstreut und nachdenklich). Такі риси не властиві попередньому Ієфаєві. Змінюються і його почуття та ставлення до дружини, заради якої він колись обрав життя в пустелі: Jefta schaute sie an, voll Mitleid, voll Kummer, doch wie eine Fremde (8, S. 319). Термінальні елементи, що описують почуття, є експліцитними маркерами передачі внутрішнього стану головного героя, який позначається на його характері та поводженні з рідною людиною: з одного боку - співчутливий і турботливий погляд (voll Mitleid, voll Kummer), а з іншого - цілковите відчуження (schaute sie an wie eine Fremde).

Зміни, що відбулися в зовнішньому вигляді та душі Ієфая, помічають також інші персонажі твору. Священик не впізнає його: War das der Jefta, von dem solche Helle und Heiterkeit ausgegangen war, dass der Anblick selbst die ernsten, wьrdigen Mдnner Gileads frцhlich machte? Dieser tief aufgewьhlte Mensch, gefдrbt mit Kummer und Grimm, war das der Sieger vom Nachal-Gad? (8, S. 322). У наведеному фрагменті описано відчуття, які заволоділи головним героєм та відбилися на його зовнішності, що яскраво передано завдяки термінальним елементам «ущент виснажений чоловік» (dieser tief aufgewьhlte Mensch), «вимучений горем та гнівом» (gefдrbt mit Kummer und Grimm).

Фреймові структури, які описують переживання Ієфая, наштовхують на думку, що жодна сила не в змозі розвіяти сум й вивести чоловіка з пригніченого стану. Проте після спілкування з донькою Ієфай змінився, і ці зміни знайшли свій відбиток у його зовнішності: Jefta sah sein Kind... Jefta hцrte es bestьrzt und mit Scham. Der stolze Jefta, da nur das Kind ihm sagte, er gleiche dem Jahwe, schдmte sich bitter, doch durchrann ihn gleichzeitig eine groЯe Wдrme (8, S. 358). Погляд чоловіка ніжний, він слухає дівчинку і відчуває сором за своє життя, за свої нікчемні цілі та прагнення. Для своєї дитини Ієфай завжди був і залишається взірцем. Це вона переконує його виконати обіцянку Богу, і її ніжність, мудрість та простота врешті позбавляють його останніх вагань.

Далі автор описує кульмінаційний момент, коли чоловік, дотримуючись слова, даного Богу, приносить власну дочку в жертву. Зображення зовнішності Ієфая в цей момент яскраво передає його почуття: .. .versteinen Gesichtes, langsam, tastenden Schritten, als gehe er in Dunkeln (8, S. 360). Читачеві неважко уявити, що почував головний герой у цю мить, позаяк увесь спектр його емоцій передано через зовнішню характеристику: його обличчя закам'яніло (versteinen Gesichtes), його кроки повільні (tastenden Schritten), його очі нічого не бачать (als gehe er in Dunkeln). Стає зрозумілим, що раптова сліпота Ієфая - це результат сильного відчаю і сліз. Він переносить свій біль у собі, ховається від людей у диких хащах, щоб пережити горе і стати ще сильнішим: Unvermutet dann, eines sehr frьher Morgens, tauchte er auf, verwildert, verschmutzt. Ging ins Lager vor Mizpeh, in sein Zelt. Reinigte sich, wie es Brauch war nach der Trauer um einen Toten (8, S. 360).

Подальші фреймові структури демонструють ті зовнішні зміни, що відбулися з Ієфаєм через обраний ним відлюдний спосіб життя. Усі тримаються осторонь його, адже він відштовхує від себе кожного, хто бодай словом торкнеться його душі: Ein leises Grauen wich nicht, sie konnten ihm nicht mehr nдherkommen. Sogar die Kinder spьrten es und lieЯen ab von Spiel und Geschrei, wenn sie ihn sahen. Er selber fдhlte sich manchmal wie ein Toter, der aus der Hцhle herausgedrungen war. Er war wie aus Luft und Nebel, so als ob das Blut des Lebens aus ihm geflossen sei (8, S. 363). Ще одна фреймова структура описує цілковиту байдужість та спустошеність, що охопили головного героя, після того як він втратив єдину доньку й дружину, котра залишила його не в змозі пробачити загибель дитини: Er blieb stumpf. Wдste war in ihm (8, S. 362).

Наприкінці свого життя Ієфай залишається зовсім самотнім. Незважаючи на те, що здійснилася його мрія стати суддею Гілеаду та об'єднати весь Ізраїль, це не зробило його щасливим. На сьомому році правління, на сороковому році життя воєначальник і дев'ятий із суддів ізраїльських Ієфай Галаадитянин завершує свій земний шлях.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. На основі проведеного аналізу було зроблено висновок, що фреймові структури на позначення зовнішності відіграють значну роль у розкритті характерів та почуттів літературних героїв. На прикладі головного героя роману - Ієфая - було доведено, що завдяки термінальним елементам, які наповнюють зазначені фреймові структури, авторові вдається повною мірою відтворити образи своїх персонажів, змалювавши не лише їхні зовнішні ознаки, а й головні риси їхніх характерів та описавши почуття. Перспективою розвідок у цьому напрямку може стати дослідження фреймових структур, які зображають внутрішній стан людини на прикладі літературних героїв у художньому дискурсі.

Джерела та література

1. Козак С.В. Фреймові структури на позначення зовнішності людини в літературно-художньому дискурсі / С.В. Козак // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць / [гол. ред. Н.Л. Іваницька]. - 2014. - Вип. 19. - С. 313-317.

2. Лакофф Дж Мышление в зеркале классификаторов / Дж Лакофф // Новое в зарубежной лингвистике. - 1988. - Вып. ХХШ. - С. 12-51.

3. Ліон Фейхтвангер [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліон_Фейхтвангер.

4. Минский М. Фреймы для представления знаний / М. Минский. - М.: Энергия, 1979. - 151 с.

5. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания / Ч. Филлмор // Новое в зарубежной лингвистике. - М., 1988. - Вып. ХХШ. - С. 52-62.

6. Чарняк Ю. Умозаключения и знания / Ю. Чарняк // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. ХІІ. - М., 1983. - С. 304-308.

7. Duden. Deutsches Universalw?rterbuch - 4., neu bearbeitete und erweiterte Auflage. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zьrich: Dudenverlag, 2001. - 1892 S.

8. Feuchtwanger L. Jefta und seine Tochter / L. Feuchtwanger. - St. Petersburg: Korona print, KARO, 2004. - 416 S.

9. Metzing D. Frame Representations and Lexical Semantics / D. Metzing // Words, Worlds, and Contexts. - Berlin, 1981. - P. 320-342.

10. Putnam H. The Meaning of Meaning / H. Putnam // Gunderson K. Language, Mind and Knowledge. Minnesota Studies in the Philosophy of Science. - 1975. - Vol. VII. - P. 131-193.

11. Raskin V. Round Table Discussion on Frame / V. Raskin // Quaderni di Semantica VI. - 1985. - № 2. - P. 211212.

References

1. Kozak, S. 2014. “Freimovi stmktury na poznachennia zovnishnosti liudyny v literatumo-hudozhniomu dyskursi”.

2. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seria: Filologiia (movoznavstvo), 19: 313-317.

3. Lakoff, G. 1988. “Myshlieniie v zerkalie klassifikatorov”. Novoie v zarubiezhnoi lingvistikie, ХХШ: 12-51.

4. “Lion Feuchtwanger”. 2018. https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліон_Фейхтвангер.

5. Minsky, M. 1979. Freimy dlia predstavleniia znanii. Moskva: Energiia.

6. Fillmore, Ch.J. 1988. “Freimy i siemantika ponimaniia”. Novoie v zarubiezhnoi lingvistikie, ХХШ: 52-62.

7. Charniak, E. 1983. “Umozakliucheniia i znaniia.” Novoie v zarubiezhnoi lingvistikie, XII: 304-308.

8. Duden. 2001. Doiches univerzalviorterbukh. Mannheim; Leipzig; Wien; Zьrich: Dudenverlag.

9. Foikhtvanger, L. 2004. Dzhefta undzaine Tokhter. St. Petersburg: Korona print, KARO.

10. Metzing, D. 1981. “Frame Representations and Lexical Semantics.” Words, Worlds, and Contexts, 320-342. Berlin.

11. Putnam, H. 1975. “The Meaning of Meaning”. Language, Mind and Knowledge. Minnesota Studies in the Philosophy of Science, edited by K. Gunderson, VII: 131-193.

12. Raskin, Victor. 1985. “Round Table Discussion on Frame”. Quaderni di Semantica, VI (2): 211-212.

Размещено на Allbest.ru