Переклади поезії Тараса Шевченка початку ХХІ століття

Художнє слово Тараса Шевченка близьке всім часам і народам. Шевченкіана ХХІ століття вивчається, доповнюється й розширюється новими працями про Поета та перекладами його творів у країнах Сходу.

1992 року з установленням дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея до Київського національного університету імені Тараса Шевченка приїхав учений-славіст, літературознавець, перекладач Кім Сук Вон. Об'єктом його досліджень стала українська література, зокрема творчість Тараса Шевченка, яка зацікавила вченого своїми високими ідеалами. 1997 року на базі Київського національного університету Кім Сук Вон успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Шевченко і корейська література». Того ж року вийшла друком його монографія «Шевченко і корейська література» з порівняльного літературознавства, де автор дослідив історичні аналогії й типологічні тенденції в українській та корейській літературах.

1998 року корейські читачі мали змогу познайомитися зі збіркою поезій Тараса Шевченка під назвою «Україно! О, Дніпре!». Збірка віршів найкращого українського національного поета Т. Шевченка" в перекладі Кім Сук Вона. У 2005 році збірку було перевидано під назвою "О, Україно! О, Дніпре!", що свідчить про інтерес корейських читачів та науковців до української літератури. Протягом 1998-2005 років Кім Сук Вон переклав майже 200 творів Тараса Шевченка, серед них - "Причинна", "Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Кавказ", "І мертвим, і живим...", "Заповіт" та інші.

У 2003 року у видавництві Київського національного університету в перекладі Кім Сук Вона вийшла друком поема "Гайдамаки". Цінність перекладів Кім Сук Вона в тому, що вони зроблені з українського оригіналу. Наведемо декілька рядків перекладів Кім Сук Вона з поеми "Гайдамаки":

Кім Сук Вон інтерпретує поему "Гайдамаки" як героїко-патріотичний твір, спрямований на пошуки загальнолюдських цінностей. Переклад Кім Сук Вона поеми "Гайдамаки" - це перша спроба перекладу великих творів Тараса Шевченка корейською мовою. Кім Сук Вон наголошує, що поема "Гайдамаки" - це один із найскладніших романтичних творів, який відзначається багатством поетичних форм, барвистими картинами та образною мовою. Це поліфонічний твір, у якому поєдналися епос, лірика, драма, героїка і трагізм, фольклорні й літературні традиції.

У метрико-ритмічному відношенні ця поема є поліфонічною композицією, до якої входять різні розміри силабічної та силабо-тонічної систем віршування. Як перекладач Кім Сук Вон звертає увагу на складність перекладу неспорідненими мовами, які належать народам з відмінними літературними традиціями, такими, як корейська та українська.

Робота над творами Тараса Шевченка накладає на перекладача відповідальність за адекватну передачу специфіки стилю поета, ідейного змісту його творів, збереження самобутності української поетичної естетики та народного слова. Перекладачу часто доводиться вирішувати проблему перекладу, пов'язану не тільки з вибором лексичних і стилістичних засобів. Відмінність синтаксичної будови корейських речень від українських та відсутність у корейській поезії рими в європейському значенні не залишають перекладачеві іншого вибору крім перекладу поетичних творів вільним віршем. При цьому втрачаються особливості ритмомелодики, однак менше страждає зміст, так як багато особливостей стилю поезії Тараса Шевченка відтворити корейською мовою неможливо. Корейські перекладачі поезії Тараса Шевченка з жалем констатують, що при перекладі на корейську мову його поезії втрачають свою пісенну музикальність та красу народного слова. Кім Сук Вон зазначив, що при перекладі поеми "Гайдамаки" виникали труднощі у відтворенні власних назв, церковнослов'янізмів, розмовної мови, прислів'їв та приказок, метафор, пісень. Наслідуючи попередників, Кім Сук Вон власні імена, географічні назви передає буквами корейської мови: Ярема (одаї), Оксана (-Щ-ЛЩ), Чигирин (Х|°|Ј!), Умань (^-У) та ін. При передачі прислів'їв і приказок, які виражають мудрість та емоції народу, перекладач використовував корейські еквіваленти:

У корейському фольклорі цьому прислів'ю відповідає таке: "Доля людини на небі". В поемі багато пісень, в яких поет використовує народні мотиви, але ніколи не копіював фольклор, адже він складав свої пісні, які перевищують форму народної поезії:

З 1997 року Кім Сук Вон викладає низку дисциплін з корейського літературознавства та лінгвістики в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, продовжує досліджувати українську літературу та фольклор, робить значний внесок у розвиток краєзнавства в Україні. Літературознавчі праці та переклади Кім Сук Вона служать основою для подальших перекладів творів Тараса Шевченка, їх входження в корейську літературу. Показово, що Кім Сук Вон став першим шевченкознавцем у Республіці Корея. Окрім того, у праці Кім Сук Вона у галузі літературної компаративістики започаткували вивчення літератур Кореї й України. Оскільки безпосередніх зв'язків між державами не існувало, то наукові дослідження можна було побудувати лише на основі типологічних і психологічних факторів, обумовлених тими чи іншими явищами в українській та корейській літературах. Враховуючи, що корейська й українська літератури належать до різних художніх систем, а також визнаючи розбіжності між культурами Заходу і Сходу, Кім Сук Вон вважає, що ці дві літератури знаходяться у відносинах взаємного доповнення.

Проблема розширення меж порівняльного методу вивчення різних літератур Заходу і Сходу й типологічних зв'язків між літературами, які не були об'єктом компаративного вивчення, залишається актуальною. Кім Сук Вон посилається на відомого шевченкознавця Григорія Грабовича, який закликав "перебороти встановлені стереотипи етноцентричного, звуженого, спрямованого головним чином на Захід, сприйняття світової культури: у типологічному зіставленні з латиноамериканськими чи азіатськими літературами ми можемо багато чого цікавого побачити, зрозуміти і для української ситуації.

Тому що тут існують, нехай не суто культурологічні, але дуже схожі соціополітичні паралелі" [1]. Кім Сук Вон на прикладі двох визначних майстрів слова - Тараса Шевченка (1814-1861) та Юн Донг Джу (1917-1945) дослідив подібності суспільно-історичних та психологічних тенденцій, виявив, що пов'язаність між собою народів Заходу і Сходу породжує спільність закономірностей та тенденцій літературного розвитку. Кім Сук Вон підкреслює, що корейська й українська літератури виступають як складові цілісного процесу розвитку єдиної всесвітньої літератури. Прослідкувавши типологічні аналогії у творчості Тараса Шевченка та Юн Донг Джу, Кім Сук Вон виявив, що цих поетів поєднує романтизм і патріотичні мотиви. Зіставлення творів Тараса Шевченка та Юнг Донг Джу дозволило Кім Сук Вону співставити спільність їх романтичного світовідчуття. Науковець акцентував, що протягом усього творчого періоду Тарас Шевченко залишався поетом-романтиком і його романтизм є виявом європейського романтичного типу творчості.

Спираючись на ідеї Д. Чижевського про романтичну основу творчості Тараса Шевченка, Кім Сук Вон відкидає тези про "еволюцію" творчості поета від романтизму до реалізму. Кім Сук Вон стверджує, що протягом усього періоду творчої діяльності Тарас Шевченко залишався поетом-романтиком і, як й властиво романтикам, протиставляв світу зла світ справедливості та гуманізму.

Постать українського поета привертає увагу й інших корейських літераторів, істориків та культурологів і сприяє поглибленню культурних зв'язків між нашими державами.

Значний внесок у розробку шевченкознавства в Республіці Корея зробила професор кафедри історії західних країн Сеульського університету Хан Чжон Сук. 2005 року вона переклала й упорядкувала збірку "Історія та поетична душа України - "Кобзар"".

До збірки увійшли: ґрунтовна передмова, 21 поезія з розгорнутими коментарями та автобіографія Тараса Шевченка. Хан Чжон Сук за фахом історик, автор численних монографій та статей. Наукова спеціалізація дослідниці визначила її підхід до творчості Тараса Шевченка. Його поезії цікавлять Хан Чжон Сук як поетичні ілюстрації, які спонукають читача розглядати історичні процеси України не як сухі факти, а емоційно їх переживати.

Переклад для Хан Чжон Сук - не літературна праця, а засіб, який дозволяє наблизитися до аналізу політичних та ідеологічних процесів. Для корейського читача Хан Чжон Сук подала основні моменти біографії Тараса Шевченка, які визначають світогляд і творчий шлях поета. У книжці підібрані репродукції картин поета, що репрезентують його як митця. Коментарі до поезій допомагають зрозуміти прочитане. У вступному слові Хан Чжон Сук мала намір подати Тараса Шевченка як політичного діяча у контексті історичних розвідок про діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Однак, романтичний світ історичних балад Тараса Шевченка Хан Чжон Сук порівняла з циклом поем Оссіана про героїчну кельтську старовину та з Гомеровим епосом.

Творчість Тараса Шевченка Хан Чжон Сук відносить до романтизму, провідними в ній вважаючи такі мотиви: козацька минувшина ("Гайдамаки", "Гамалія", "Тарасова ніч"), трагедія жіночої долі ("Наймичка", "Катерина"), критика російського царизму ("Сон", "Кавказ"), український фольклор і легенди ("Причинна"), роздуми поета над вдасною долею ("Мені тринадцятий минало").

На думку дослідниці, козацька тематика пов'зана з українським міфологічним фольклором, має просвітницьку цінність, виховує інтерес і повагу до історичної минувшини, народних пісень і вірувань. У поемах про жіночу долю Хан Чжон Сук пропонує побачити подвійний зміст. Зокрема, за образом нещасної долі героїні поеми "Катерина" проступає прихований образ України. Покинута Катерина накладає на себе руки, а її дитина поневіряється по світах зі сліпим жебраком, символізуючи стражденне становище українського народу.

Образ героїні поеми "Наймичка" Хан Чжон Сук порівнює з образом поневоленої Батьківщини. Дослідниця стверджує, що Тарас Шевченко закликав до боротьби з колоніальним поневоленням і вірив у створення сім'ї вільних народів. Збірка Хан Чжон Сук "Історія та поетична душа України - "Кобзар"" увійшла до багатотомної серії "Видатні книги", започаткованої видавництвом Хангільса 1996 року. Серія включає головні твори східних та західний філософів і письменників світової величини від античності до ХХ століття. Ім'я Тараса Шевченка поставлено поряд з видатними іменами: Платона, Арістотеля, Ж.-Ж Руссо, Г. Гегеля, М. Гайдеггера, Е. К'єркегора, К. Леві-Стросса та ін.

У Республіці Корея Тарас Шевченко визнаний не просто літератором, а й мислителем, ідеї якого вплинули на свідомість людства. Постать Тараса Шевченка зростає в свідомості цивілізованого світу й сприяє інтеграції України в сім'ю вільних народів.

Перший переклад "Кобзаря" Тараса Шевченка турецькою мовою побачив світ 2009 року. Переклад здійснено доцентом кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тудорою Арнаут.

Тудора Арнаут - член Спілки письменників Гагаузії, президент Всеукраїнської громадської організації "Союз гагаузів України". Закінчила Азербайджанський державний університет імені Расул- заде (факультет сходознавства (1989-1993)), магістратуру Газійського університету в Туреччині (1994-1997) та аспірантуру Інституту літератури імені Нізамі АН Азербайджану (1998-2о0о). За фахом Тудора Арнаут - фольклорист. Протягом усього життя вона збирає та вивчає тюркську усну народну творчість. Це дає їй можливість порівнювати тюркський (азербайджанський, турецький, гагаузький) фольклор з українським.

В Академії наук Азербайджану Тудора Арнаут захистила кандидатську дисертацію. Працювала викладачем Комратського державного університету (Молдова), Сх. Середземноморського університету (Північний Кіпр) та Київського міжнародного університету. У 2003-2006 - доцент кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2004 року одночасно завідувала кафедрою східної філології Київського міжнародного університету. В творах Тараса Шевченка Тудора Арнаут відчула всю Україну: життя народу, його мову, культуру, історію. Це і спонукало Тудору Арнаут познайомити тюркомовного читача з поезією великого українського поета. Для того, щоб турецький читач пізнав Україну, йому потрібний був саме "Кобзар". Перше видання "Кобзаря" турецькою мовою здійснено в скороченому варіанті "Taras Sevcenko. Kobzar (secmeler)" (Ankara, 2009.) До збірки ввійшло 40 поезій Тараса Шевченка.

Для перекладу Тудора Арнаут підібрала твори Тараса Шевченка, які найбільше характеризують індивідуальність поета, його час, а також твори, які своїм духом споріднюють Україну з тюркським світом. Це в основному лірико-епічні та політичні твори різних періодів життя: "Заповіт", "Катерина", "Кавказ", цикл "В казематі".

Переклад "Кобзаря" Тудора Арнаут відкриває віршем "Заповіт", одним із найкращих зразків світової політичної лірики. Перекладачка намагається майстерно відтворити багатство змісту, своєрідність стилю, динамічно-мінливу ритміку твору. Повну риму поет часто замінював алітерацією та асонансами. У вірші "Заповіт" дуже важлива алітерація "реве ревучий". В ній чується дух поета та силу могутнього Дніпра.

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути

Як реве ревучий [9].

Турецькою це звучить так: "Uзsuz bucaksiz yaylalar, / Hem Dnipro hem kayaliklar / Gцrьnsьn, duyulsun / Gьrleyen dalgalar" [10, c. 3].

Перекладач знайшла відповідник у турецькій мові "гьорлеєн долгалар", що передає звучання й ритм українського оригіналу.

Тудора Арнаут прагнула зберегти художньо-інтонаційну манеру поета, його полум'яні заклики до боротьби та звернення до нащадків: "Поховайцте та вставайте (Gцmьn beni ve ayaga kalkin) / Кайдани порвіте. (Zincirleri kirin.) / І вражою злою кров'ю (Ve zalim duзman kani ile) / Волю окропіте. (Цzgьrlьge varin.) / І мене в сем'ї великій, (Ve beni bu bьyьk) / В сем'ї вольній, новій, (Цzgьr ve yeni toplumda) / Не забудьте пом'янути (Hayirla yad ederek) / Незлим тихим словом (Unutmaym sessizce hatirlamayi) [9]; [10, c. 3].

Перекладачка ніде не припускається викривлення образів, ідей, думок поета, які зберегли емоційне напруження та нюанси оригіналу. До українських фразеологізмів, прислів'ів та приказок Тудора Арнаут підбирала турецькі еквіваленти. Цьому сприяли глибокі знання та мелодійність турецької мови. дніпро гайдамаки шевченко поема переклад

У поемі "Кавказ" перекладачка намагалася адекватно передати почуття поета, гнівну інвективу проти колоніалізму та заклики до боротьба за волю: "Size de §an зeref / Buzla kapli mavi daglar! / Size de Tanri'nin unutmadigi ьce kahramanlar! / Savaзin, yeneceksiniz! / Tanri sizin destekзiniz! / Sizinle hakikat, §an ve §eref / Ve kutsal цzgьrlьk!" [10, c. б6] ("І вам слава, сині гори, / Кригою окуті. / І вам, лицарі великі, / Богом не забуті / Борітеся - поборете, / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!" [9]).

Т. Шевченко передав глибокий сум із приводу загибелі на Кавказі дорогого друга - Якова де Бальмена, якому присвячено цей твір.

О,друже мій добрий! друже незабутий!

Живою душею в Украйні витай,

Літай з козаками понад берегами,

Розриті могили в степу назирай.

Заплач з козаками дрібними сльозами

І мене з неволі в степу виглядай [9].

Турецькою це звучить так: "Ey dostum benim!unutulmaz dostum benim! / Canli ruhunla Ukrayna'yi selamla, / Kozaklar ile deniz kiyilarinda ku§ gibi uз, / Bozkirlarda kazilan mezarlari gцzetle. / Aci gцzya§lari ile, Kozaklarla agla, / Ve esaret dцnь§ь beni, bozkirlarda bekle" [10, c. 70].

Видання "Кобзаря" Тараса Шевченка турецькою мовою відкрило доступ турецькому народу до безсмертних творів геніального українського поета.

На початку ХХІ століття наукові дослідження творчості Тараса Шевченка в контексті українського-турецьких літературних зв'язків поглиблюються, розширюється діапазон порівняльно-типологічних та перекладацьких студій турецької шевченкіани, зростає зацікавленість тюркських літераторів історією української літератури. Проводяться симпозіуми, науково-практичні семінари, презентації нових перекладів.

У травні 2005 року проведено Х ювілейний симпозіум КИБАТЕК у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, що прискорило ознайомлення турецьких літераторів з творчістю Тараса Шевченка.

У травні 2008 року значною подією для розвитку турецької шевченкіани став науково-практичний семінар "Шевченко й ашицька література", організований директором Інституту фольклорних досліджень Туреччини професором І. Ностраттиноглу та науковцями кафедри фольклористики проф. О. Івановською, доц. Л. Шурком і доц. кафедри тюркології Тудорою Арнаут у рамках проведення міжнародного фольклорного фестивалю у середземноморському місті Сіліфке. Темою цього наукового заходу було питання жанрово-стильового розмаїття засобів ашинського мистецтва у порівнянні з творчістю українських кобзарів.

Важливою подією 2011 року став вихід у світ творів Тараса Шевченка гагаузькою мовою у перекладі Тудори Арнаут. У листопаді 2012 року у приміщенні СПУ відбулася презентація україномовного перекладу роману відомого турецького письменника Гаруна Токака "Вони не дочекалися світанку". Темою обговорення була комплексність феномену Тараса Шевченка, цілісність дослідження його творчої парадигми та активізація перекладу турецькомовної шевченкіани.

Тудора Арнаут талановитий науковець, відомий дослідник у тюркологічних колах Туреччини, Молдови, Азербайджану, постійний учасник та дипломант шевченківських фестивалів національних меншин. 2013 року за внесок у тюркську народну культуру вона стала володаркою "ОСКАРУ ФОЛЬКЛОРУ" - найвищої міжнародної відзнаки, яку присуджує Інститут фольклорних досліджень Туреччини. У 2014 року вийшли друком поезії Тудори Арнаут гагаузькою мовою "Anamin evi siirlar Tudora Arnaut" ("Материнська хата"), де поетеса засвідчує свою любов до матері, материнської мови, до рідної землі, до свого народу. Тудора Арнаут вболіває за міжкультурний діалог між Україноюта Туреччиною.

Завдяки перекладам Тудори Арнаут багато тюркомовних читачів відкрили для себе поезію геніального українського поета. Міжнародна літературно-мистецька академія України за переклади поезій Тараса Шевченка гагаузькою і турецькою мовами нагородила доцента кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тудору Арнаут медаллю та дипломом лауреата літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік.

Творчість Тараса Шевченка - це вічно живий скарб світової культури. Відомий турецький поет Назим Хікмет в статті "Наш Шевченко" ще в 1961 році писав: "До того часу, поки народи будуть воювати за свою національну незалежність і демократичні права, вірші Шевченка читатимуться на різних мовах. Ну, а потім? Потім, коли на землі не залишиться жодного пригнобленого народу, жодної пригнобленої людини? Чи звучатимуть тоді пісні Шевченка? Звичайно, звучатимуть. Полум'яні пісні великого українського поета стануть для людей пам'яттю про далекі часи. Люди читатимуть Шевченка, знаходячи радість у тому, що їх внутрішній світ рідний красі тих гаїв, степів, місячних вечорів, що їх оспівав Шевченко в своїх поезіях. Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка" [7, c. 319].

Ключевые слова: поэзия; Тарас Шевченко; переводы; литераторы Востока.

Abstract