Французькомовне прочитання Лесі Українки: критика, переклади

Ентузіаст перекладання творів українських письменників, А. Свір- ко не виявляв особливих амбіційних зацікавлень подальшою долею своїх перекладів. У листі від 21 листопада 1991 р. до автора цієї статті писав: "Прошу вас розглядати мої переклади як певний випадковий відтинок мого життя. Для мене це є вбиванням часу, а не бажанням, щоб моє ім'я фігурувало в "Українській Літературній Енциклопедії". В моїй особі треба бачити шахтаря-інваліда, а не перекладача, бо мої переклади, кажуть, такі ж самі незграбні, як і я сам" [5, с. 429]. Та попри це все, йому боліло, що обходили мовчанкою його переклад "Камінного господаря" Лесі Українки, що ні словом не згадали його переклади віршів Лесі Українки у статті про паризький колоквіум, присвячений поетесі.

А. Свірко не знав, зокрема, про згадку французького перекладу "За сестрою" А. Чайковського в монографії бельгійського ученого Ж. Нельо, а також про те, що його переклади поеми "Мойсей" І. Франка й окремих поезій Лесі Українки цитувалися в наукових доповідях, виголошених під час проведення колоквіумів, присвячених Іванові Франку (1977) та Лесі Українці (1983), паризькою Сорбонною разом із УВУ, а потім друкувалися на сторінках "Матеріалів" згаданих колоквіумів. Уже незадовго по смерті А. Свірка до його перекладацької спадщини, як бачимо, звернулася літературознавець і письменниця Ольга Вітошинська.

З найновіших французькомовних розвідок про Лесю Українку слід, безперечно, згадати дві літературознавчі статті, що з'явилися в антологічних виданнях 2000-го та 2004 рр. Перша з них була вступною статтею до наведення окремих зразків поетичної і драматургійної творчості української поетки в т. 12 12-томної бельгійської антології "Patrimoine littйraire europйen. Anthologie en langue franзaise sous la direction de J.-C. Polet" (Bruxelles, 1993-2000), яку можна вважати непересічним явищем в історії подібних антологічних видань, у яких презентувалася українська література. Видання з такими українознавчими розділами, як "Слово про Ігорів похід", "Галицько-Волинський літопис", "М. Гоголь", "Т. Шевченко", "І. Франко", опрацьовував великий авторський колектив бельгійських та французьких літературознавців.

Один із керівників проекту літературознавець Клод Пішуа так писав про цей науковий задум у передмові до останнього 12-го тому "Антології": Дванадцять томів, чотирнадцять книг, сотні добровільних співпрацівників, яких вибрали із найкращих знавців та спеціалістів (...). Відомо, як багато важили мова і література в самоусвідомленні підкорених або закріпачених могутніми державами народів Центральної та Східної Європи саме для їхнього самоусвідомлення, що привело ці народи до автономії або незалежності" [24, с. 7].

Творча персоналія Лесі Українки, наведена у 12-му томі бельгійської антології, що мав назву "Глобалізація Європи" (або "Європа у світі") і охоплював 1885-1922 рр., вводилася ґрунтовною статтею ученого-літературознавця А. Жуковського.

Навівши стислий огляд біографії письменниці, автор вступної статті торкнувся її політичних поглядів, які формувалися під впливом дядька М. Драгоманова, а далі перейшов до характеристики літературної творчості Лесі Українки: поетичний дебют на сторінках журналу "Зоря", участь у київській "Плеяді", друк трьох поетичних добірок від 1893-го до 1902 р. А. Жуковський змалював шлях поетки від творів, у яких оспівувалася краса природи, особисті переживання, проголошувалася роль поетичного слова, до творів, у яких соціально- політичний ліризм набиратиме відваги й революційного протесту, що перетвориться у творчості Лесі Українки на спротив авторитарному режимові, оспівування мужніх борців, "Прометеєвих нащадків".

У другій частині вступної статті, що презентувала окремі зразки літературної спадщини Лесі Українки, автор публікації дав характеристику драматургії письменниці, яка надихалася життям української інтелігенції, сповнялася патріотичною тематикою, засуджувала компроміси й пасивність поміркованих суспільних кіл. А. Жуковський лаконічно ознайомив читача бельгійської антології з такими драмами Лесі Українки, як "Одержима", "Кассандра", "В катакомбах", "Руфіна і Присціла", "Бояриня", а також "Камінний господар" та "Лісова пісня". Окремим абзацом виділена проза Лесі Українки. На завершення викладу життя і творчості української письменниці авторитетний літературознавець писав: "Значною є літературна спадщина Лесі Українки: у поезію вона впровадила нові сюжети і мотиви, які були суголосні великим європейським напрямам, а своєю технічною майстерністю збагатила українську строфіку, метрику і римування" [15, с. 556].

Цікаву й вартісну для французькомовного читача презентацію життєвого шляху та творчості Лесі Українки автор передмови доповнював вагомою бібліографічною довідкою, у якій згадувалися важливі лесезнавчі праці, видані в Україні та за її межами від 1963-го до 1988 р., зокрема хронологія життя і творчості Лесі Українки авторства Ольги Косач-Кривинюк (Нью-Йорк, 1970); "Збірник праць на 100-річчя поетки" (Філадельфія, 1971-1980) і знане вже паризьке видання матеріалів колоквіуму "Леся Українка".

Літературна частина під назвою "Леся Українка" містила такі поетичні та драматургічні твори поетеси: "На крилах пісень" "Do. Гімн (Grave)" зі збірки "Сім струн" ("До тебе, Україно, наша бездольная мати...") (пер. Б. Куропаса, 1983); "Contra spem spero" (пер. принцеси де Токарі, Ш. Тіяка, 1933); "Досвітні вогні" (пер. А. Свірка, 1970); Думи і мрії. "Слово, чому ти не твердая криця." (пер. А. Мартеля, 1928); Поза збірками. "Я бачила, як ти хиливсь додолу" (пер. А. Дорош, 2000), "Лісова пісня" (остання сцена третьої дії) (пер. А. Авріля, 1985).

А. Жуковський був і автором ще однієї лесезнавчої публікації, що впроваджувала окремі зразки літературної творчості письменниці в розділі про Лесю Українку у виданні "Anthologie de la littйrature ukrainienne du XIe au XXe siиcle", підготованому осередком НТШ в Сарселі (Франція) і надрукованому 2004 р. в Україні. Передмова А. Жуковського містила аналогічну інформацію про життя і творчість Лесі Українки, що пропонувалася читачеві 12-го тому бельгійської антології; зміни, які бачимо у тексті, торкалися радше деяких структурних переміщень абзаців і стилістичних моментів.

Завершуючи своє переднє слово, його автор подав обширну інформацію про видання творів української поетки, починаючи з багатотомних видань 20-х років ХХ ст., зазначаючи, що багатотомові видання Лесі Українки, друковані в Україні в 50-70-х роках ХХ ст., зазнавали цензурних втручань. Літературознавець наводив також огляд значущих критичних праць про життя й літературну діяльність поетки, які суттєво доповнювали довідковий критичний апарат, поміщений у бельгійській антології.

І попередня передмова А. Жуковського, і вступна стаття до розділу "Леся Українка" із сарсельської антології особливо вартісні постійним нагадуванням автора про те, що українська письменниця з перших своїх драматичних творів, звертаючись до міфологічних чи античних сюжетів і тем, символічно трактувала проблеми національного визволення українського народу, засуджувала апатію, інертність, згоду на компроміси поміркованих кіл українського суспільства. Окрім того, А. Жуковський зазначив, що "опрацюванням теми світової літератури, вона (Леся Українка. - прим. Я. К.) перебувала в авангарді творчих сил, які вивели українську літературу на світовий рівень" [14, с. 370].

В антології, підготованій сарсельським осередком НТШ у Західній Європі, оглядова стаття про життєвий і творчий шлях Лесі Українки ілюструвалася віршами "Хотіла б я піснею стати...", "Do. Гімн. Grave", "Слово, чому ти не твердая криця.", "Contra spem spero", "Досвітні вогні", "Товаришці на спомин" (усі переклади використані із видання творів Лесі Українки "Надія: вибрані поезії" (К., 1978) у французькій інтерпретації Анрі Авріля); "Я бачила, як ти хиливсь додолу" (у перекладі французької поетеси українського походження Алін Дорош, спеціально зробленому для антології). Окрім цих текстів, були і твори більшого обсягу - вступ до поеми "Роберт Брюс, король шотландський" із брюссельського видання вибраного Лесі Українки (1970 р.) у перекладі Андрія Свірка, дія VI драми "Камінний господар" в інтерпретації цього ж перекладача, а також уривки із "Лісової пісні" (дія 1, заключні сцени дії ІІІ), узяті із французького перекладу "Лісової пісні" Лесі Українки, здійсненого Анрі Аврілем ("Дніпро" 1985 р.). Презентацію творчого доробку Лесі Українки завершувала її французькомовна стаття "Голос російської ув'язненої", яку поетеса написала, осуджуючи тих французьких поетів і мистців, які славили царську сім'ю у Версалі, забувши про репресії, політичні переслідування, яких зазнавала творча інтелігенція в Росії Олександра ІІІ.

Пропонуючи огляд французькомовного лесезнавства, його автор свідомий того, що велика кількість критичного матеріалу, присвяченого Лесі Українці, ще залишилася поза увагою й потребує додаткових пошуків таі досліджень. Потребують окремого вивчення такі проблеми, як "Андрій Свірко - перекладач творів Лесі Українки", "Бельгійське прочитання Лесі Українки", зважуючи на появу згаданої тут дванадцятитомної брюссельської антології, а також на зацікавлення Лесі Українки бельгійською літературою, зокрема на співзвучність її поетичної спадщини з поетичним доробком видатного бельгійського поета Е. Вергарна, яких, за влучним висловом Д. Донцова, єднали "рвійність думки, особливий запал і енергетизм". Цікавим видається і фаховий аналіз французької інтерпретації "Лісової пісні" Лесі Українки. Саме про цей твір тепло відгукнувся Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Марк Вінк у своєму вітальному слові до читачів бібліографічного покажчика "Українсько-бельгійські літературні зв'язки. 1870-2008" (Київ; Львів, 2010): "Леся Українка - велика українська поетеса, авторка ""Лісової пісні" [1, с. 6].

Джерела та література

1. Вінк Марк. Вітальне слово / Марк Вінк // Українсько-бельгійські літературні зв'язки. 1870-2008 : бібліогр. покаж. - Київ; Львів: [б. в.], 2012. - С. 6.

2. Кравець Я. Григорій Сковорода / Я. Кравець // Спадщина Григорія Сковороди і сучасність: матеріали читань до 200-річчя з дня смерті Г. Сковороди (21-22 груд. 1994 р.). - Львів: Світ, 1996. - С. 97-103.

3. Кравець Я. Іван Франко / Я. Кравець // Паризький колоквіум 1977 // Іноземна філологія: зб. наук. пр. - Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2005. - Вип. 115. - С. 226-237.

4. Кравець Я. Повів Лесиного слова / Я. Кравець // Леся Українка. Надія. Lessia Oukraпnka. L'Espйrance. - К. : Дніпро, 1978 // Жовтень. - 1979. - № 12. - С. 137-138.

5. Кравець Я. Повість Андрія Чайковського "За сестрою" французькою мовою / Я. Кравець // Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження. - Львів: [б. в.], 2002. - Т. 3. - С. 428-432.

6. Українка Леся. До О.П. Косач (матері) / Леся Українка // Українка Леся. Зібрання творів. У 12 т. Т. 12. Листи (1903-1913). - К. : [б. в.], 1979. - С. 96-99.

7. Українка Леся. Зібрання творів. У 12 т. Т. 12 / Леся Українка. - К. : [б. в.], 1979. - 696 с.

8. Actes du Colloque Lessia Oukraпnka (Sorbonne, les 23 et 24 avril 1982). - Paris ; Munich, 1983. - 200 p.

9. Cte Tyszkiewicz M. La littйrature ukrainienne (d'aprиs M. Serge Efremov, Mme O. Efimenko, Le prof. M. Hrouchevsky et d'autres йcrivains ukrainiens) / Cte Tyszkiewicz M. - Berne : Imprimerie R. Suter and Cie, 1919. - 157 p.

10. Dubreuil Ch. Deux Annйes en Ukraine (1917-1919) / Ch. Dubreuil. - Paris : Henri Paulin, Editeur, 1919. - 142 p.

11. Filipovitch P. La littйrature ukrainienne moderne / P. Filipovitch // La Nervie/ trad. par A. Martel. - Bruxelles ; Paris, 1928. - № 4/5. - P. 11-16.

12. Hellens F. La littйrature ukrainienne / F. Hellens // La Meuse. - 1920. - 24 mars. -P. 1.

13. Ichtchouk A. Lessia Oukraпnka (1871-1913) / A. Ichtchouk // Українка Леся. Надія. Вибрані поезії. Lessia Oukraпnka. L'Espйrance. Choix de poиmes / Леся Українка; пер. фр. Анрі Абріля. - К. : [б. в.], 1978. - C. 5-9.

14. Joukovsky A. Lessia Oukraпnka (1871-1913) / A. Joukovsky // Anthologie de la littйrature ukrainienne du XIe au XXe siиcle. Sociйtй Scientifique Sevcenko en Europe. - Paris ; Kyiv, 2004. - P. 638-639.

15. Joukovsky A. Oukraпnka (1871-1913) / A. Joukovsky // Patrimoine littйraire europйen : anthologie en langue franзaise. Vol. 12. Mondialisation de l'Europe, 1885-1922 / sous la direction de J. C. Polet. - Bruxelles, 2000. - P. 555-557.

16. Kiffer R.-М. Verte et dorйe, l'Ukraine / R.-М. Kiffer // La Dryade. - Luxembourg, 1976. - № 88. - P. 89-94.

17. Kruba E. Littйrature ukrainienne aux XVIII-XXe s. Dictionnaire universel des littйratures. En 3 vol. Vol. 3 / E. Kruba ; sous la direction de B. Didier. - Paris, 1994. - Р. 3951-3956.

18. Luciani G. Ukrainienne (littйrature) / G. Luciani // Encyclopaedia Universalis. - Paris, 1989. - Corpus 23. - P. 128-131.

19. Oukraпnka (Lesia) // Larousse du XXe siиcle. En 6 vol. Vol V. - P., 1932. - P. 281.

20. Oukraпnka Lessia. L'Amphitryon de pierre : drame / Lessia Oukraпnka ; trad. de l'ukr. par A. Swirko. - Bruxelles, 1974. - 144 p.

21. Oukraпnka Lessia. Cassandre : Poиme dramatique / Lessia Oukraпnka ; trad. de l'ukr., prйface, introd. et annotй par A. Swirko. - Bruxelles : Impr. Amibel, 1973. - 141 p.

22. Oukraпnka Lessia. Oeuvres choisies / Lessia Oukraпnka ; prйface et trad. de l'ukr. par A. Swirko. - Bruxelles : Impr. Amibel, 1970. - 78 p.

23. Oukraпnka Lessia. Victoire. Et gladium et ore epis... / Lessia Oukraпnka // La Nervie / trad. de l'ukr. par A. Martel. - 1928. - № 7 - P. 14.

24. Pichois C. Prйface / C Pichois // Patrimoine littйraire europйen : anthologie en langue franзaise. Vol. 12. Mondialisation de l'Europe, 1885-1922 / Sous la direction de J. C. Polet. - Bruxelles, 2000. - P. 7.

25. Raпs E. L'Ukraine, cette inconnue / E. Raпs. - Paris : PIUF, 1967. - 48 p.

26. Sigov K. "Silencieux, comme des sourdes-muets..." / Sigov K. // Anthologie de la littйrature ukrainienne du XIe au XXe siиcle / Sous la rйdaction de Jacques Bersani. - Paris : Hachette, 1995. - P. 620.

27. Swirko A. Introduction. Notice sur Lessia Oukraпnka. Notice sur Cassandre et sur la piиce Cassandre / A. Swirko // Oukraпnka Lessia. Cassandre : poиme dramatique / Lessia Oukraпnka ; trad. de l'ukr., prйface, introd. et annotй par A. Swirko. - Bruxelles : Impr. Amibel, 1973. - P. 7-28.

28. Swirko A. Introduction. Notice sur Lessia Oukraпnka. Notice L'Amphitryon de pierre. - in : L'Amphitryon de pierre : Drame / Trad. de l'ukr. par A. Swirko. - Bruxelles, 1974. - P. 7-32.

29. Swirko A. Prйface/ A. Swirko // Oukraпnka Lessia. Oeuvres choisies / Lessia Oukraпnka ; prйface et trad. de l'ukr. par A. Swirko. - Bruxelles : Impr. Amibel, 1970. - P. 7-10.

30. Tisserand R. La vie d'un peuple. L'Ukraine / R. Tisserand ; prйf. par Renй Pinon. - Paris, 1933. - 299 p.

31. Tunk E. de. Histoire Universelle de la littйrature. En 3 vol. Vol. 3. Du romantisme aux courants modernes / E. de Tunk. - Zurich ; Paris ; Bruxelles ; Frankfort s/M ; Innsbruck ; Lausanne : Ed. Stauffacher, 1961. - P. 356-357.

32. Wytochynska O. Les trois grands. Lessia Oukraпnka. Notes / O. Wytochynska // Petite histoire de la littйrature ukrainienne / prйface de Michel Cadot. - Paris : PIUF, 1996. - P. 59-68.

References

1. Vink Mark. Vitalne slovo [Congratulatory word]. Kyiv-Lviv, 2012, p. 6 (in Ukrainian).

2. Kravets Y. Grugoriy Scovoroda [Grugoriy Scovoroda]. Lviv, 1996, p. 97-103 (in Ukrainian).

3. Kravets Y. Ivan Franko [Ivan Franko]. Lviv, 2012, p. 226-237 (in Ukrainian).

4. Kravets Y. Poviv Lesynogo slova [The Lesia's word blowing]. Kyiv, 1979, p. 137-138 (in Ukrainian).

5. Kravets Y. Povist Andriy Chaichovscogo "Za sestroy" francyzcoy movoy [The Andriy Chaichovsckiy's story "Za sestroy" in French] Lviv, 2002, vol. 3, p. 428-432 (in Ukrainian).

6. Lesia Ukrainka. Zibrannia tvoriv u dvanadtsatu tomakh [Collection of works in twelve volumes]. Kyiv, 1979, vol. 12, 696 p. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru